Бердянська ОДПІ повідомляє

10.08.2017, 09:35    просмотров: 285

До уваги платників податків:

режим роботи ЦОПів Бердянської ОДПІ та Приморського відділення

у святкові та вихідні дні серпня 2017 року!

 

- 19 серпня 2017 року – робочий день до 16 год. 45 хв.;

- 25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13 год. 00 хв.;

 - 24, 26 та 27 серпня 2017 року – вихідні дні.

 

Бюджетні надходження від підприємницької громади Бердянщини 

Як повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, за підсумками першого півріччя 2017 року усі категорії бізнесу району продуктивно працювали і спрямували до зведеного бюджету більше 419,1 мільйона гривень податків та зборів. В абсолютних цифрах надходження зросли більше ніж на 123 мільйона гривень по відношенню до рівня минулого року.

Загалом, державний бюджет отримав від суб’єктів підприємницької діяльності Бердянська,  Бердянського та Приморського районів   більше 172,5 млн. гривень податкових надходжень. Головними складовими його наповнення стали ПДВ, який досяг сумарного показника у розмірі понад 81,5 млн. гривень, та податок на прибуток, якого сплачено у сумі  майже 21,9 млн. гривень.

Місцева скарбниця від бізнесменів Бердянщини отримала за січень-червень 2017 року майже 246,6 млн. грн. Основну питому вагу надходжень склав податок на доходи фізичних осіб, який сплачено у сумі 146 мільйонів гривень.  Сума єдиного податку становить майже 6,2  млн. грн. від юридичних осіб і понад 24,7 млн. грн. – від фізичних осіб. Суттєво наповнив місцевий бюджетний кошик і акцизний податок з роздрібного продажу, якого сплачено у сумі майже 10,7 млн. гривень.

За словами Оксани Федорової, якісні зміни в адмініструванні податків, сервісному обслуговуванні бізнесу, зменшенні навантаження на фонд оплати праці приносять позитивний результат в отриманні прибутків та сплаті податків. Серед основних причин зростання бюджетних надходжень – сумлінна сплата податків з боку бізнесу та використання резервів податковою службою. Тому податківці і в подальшому будуть продовжувати залучати додаткові резерви, у тому числі і ті, які дозволяють протидіяти махінаціям із бюджетоутворюючими податками. У цьому напрямі і надалі удосконалюються контроль і відповідне реагування на протизаконні дії згідно з нормами законодавства, зокрема, завдяки введенню новацій у електронному адмініструванні та відшкодуванні ПДВ.

 

Надходження до бюджету податку на доходи фізичних осіб перевищили 210 мільйонів гривень

За перше півріччя поточного року платниками Бердянського, Приморського  районів та міста Бердянська сплачено 210,5 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Як відзначила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, це на 24,4 мільйона гривень перевищує прогнозований показник та  майже на 68,3 мільйона більше, ніж торік.

Згідно з бюджетним розподілом найбільші суми отримали місцеві бюджети – 146 мільйонів, до державного бюджету надійшло 64,5  мільйонів.

Більшу частину податку забезпечили підприємці і підприємства міста – майже 109,7 мільйонів, Бердянський район – більше ніж 15,7 мільйонів та Приморський – майже  20,6 мільйонів. 

 

Новини законодавства

Декларація акцизного податку за оновленою формою за липень 2017 року подається  не пізніше 21 серпня  

Міністерством фінансів України наказом від 24.04.2017 №451 „Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку", внесено зміни до розділів А, Б, В, Д декларації акцизного податку та додатків до декларації.

Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 06.06.2017 (опубліковано в «Офіційному віснику України"  від 06 06.2017 № 44).

Платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених наказом № 451, за липень 2017 року не пізніше 21 серпня.

 

Затверджено Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги

Міністерством фінансів України наказом від 19.05.2017 №514 затверджено «Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форму Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу».

 Порядок N 514 визначає процедуру інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування ним податкової соціальної пільги, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок.

Також Порядок №514 визначає порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку - працівника такого роботодавця або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.

Положення Порядку №514 поширюються на роботодавців, працівники яких допустили порушення застосування податкової соціальної пільги.

Повідомлення про порушення вважається надісланим (врученим) роботодавцю – юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юрособи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Повідомлення про порушення вважається надісланим (врученим) роботодавцю - самозайнятій особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Наказ МФУ від 19.05.2017 №514 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» № 51 від 30.06.2017 року).

 

Середньоринкова вартість легкових автомобілів для оподаткування транспортним податком визначається за оновленою методикою

Кабінет Міністрів України постановою від 21.06.2017 № 428 вніс зміни до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів. 

Зокрема, змінено формулу розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, з якої вилучається коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.

Згідно з Податковим кодексом об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. 

Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

 

Затверджені нові форми документів, необхідних для продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

01.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №517 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №732/30600 (далі – Наказ №517).

Наказом №517 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджені наступні форми:

- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

- Акт приймання-передачі майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, для продажу на біржових торгах;

- Повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нагадуємо, що стаття 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями регулює питання продажу контролюючим органом майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, з метою погашення податкового боргу такого платника.

Наказом №517 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №566 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1851/24383.

Наказ №517 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.08.2017 №60.

 

Нацбанком України затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об'єктом оподаткування ПДВ

04.08.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 01.08.2017 №73 (далі – Постанова №73).

Постановою №73 відповідно до статті 196 «Операції, що не є об’єктом оподаткування» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями та з метою визначення операцій, які належать до послуг з розрахунково-касового обслуговування. затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування.

Згідно з цим нормативно-правовим документом, до таких видів операцій відносяться:

1. Операції з відкриття (закриття) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах, банківських металах.

2. Операції з документарного оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів.

3. Операції з проведення розрахунків клієнтів.

4. Операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною.

5. Операції з касового обслуговування клієнтів.

6. Операції із електронними платіжними засобами.

7. Операції з векселями.

8. Операції з використанням електронних грошей.

Постановою №73 визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 15.11.2011 №400 «Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за №1410/20148.

 

Про реалізацію інших перехідних положень Податкового кодексу України

Державна фіскальна служба Україна (далі – ДФС) з метою визначення єдиного підходу застосування норм п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – Єдиний податок) повідомила наступне.

Спеціальними нормами п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у редакції Закону України від 23.03.2017 №1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» (далі – Спеціальні норми) з 15.04.2017 встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – Територія).

Зокрема, на період з 14.04.2014 до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормамиз 01.01.2017 виключено із об’єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на Території такі об’єкти:

- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п.38.6 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

- земельні ділянки (п.п.38.8 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Обов’язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п.49.1 ст.49 ПКУ.

Зважаючи на приписи Спеціальних норм, у період з 14.04.2014 по дату набрання чинності вказаними нормами (далі – Період) не виникав обов’язок платників Податку на майно та Єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.

За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст.120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм суб’єкти господарювання, які до набрання ними чинності належали до категорії платників Податку на майно та Єдиного податку, уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов’язання, керуючись нормами ст.50 ПКУ.

Санкції для грошових зобов’язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Також повідомляємо, що позиція ДФС із зазначеного питання надана Міністерству фінансів України листом від 15.06.2017 №1958/4/99-99-12-02-03-13, яке погодило її листом від 30.06.2017 №11230-10-10/17456, що розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:  http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/ediniy-podatok-dlya-yuoidichnih-osib---si/normativno-pravovi-akti/72273.html

 

Затверджено новий Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518, що затверджений у Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №748/30616 (далі – Наказ №518).

Наказом №518 відповідно до ст.95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджено Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на майно, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого прийнято рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, за винятком:

- майна, яке може бути згруповане та стандартизоване;

- майна, що швидко псується, а також іншого майна, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів;

- цінних паперів;

- майна, щодо обігу якого встановлено обмеження законом. Продаж такого майна здійснюється на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності;

- цілісних майнових комплексів підприємств, майно яких перебуває у державній або комунальній власності чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами. Продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням вимог законодавства з питань приватизації (п.2 розділу I Порядку).

Відповідно до п.3 розділу I Порядку заходи, пов’язані з продажем майна на цільовому аукціоні, здійснюються за місцем реєстрації платника податків після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Якщо в переліку майна платника податків є товари, які перебувають у податковій заставі і підлягають продажу на цільовому аукціоні та щодо яких застосовується державне регулювання цін, початкова ціна реалізації таких товарів установлюється з урахуванням вимог статей 189, 191 Господарського кодексу України та статей 5, 12, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (п.4 розділу I Порядку).

Згідно з п.1 розділу II Порядку організаторами цільових аукціонів є уповноважені товарні біржі, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на конкурсних засадах.

Організатор цільового аукціону повинен провести аукціон у строки, визначені відповідним договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення.

Уповноважена товарна біржа вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції (п.2 розділу II Порядку).

Наказом №518 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №571 «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1850/24382.

Наказ №518 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58.

 

Затверджено новий Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень

25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2017 №529 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.06.2017 за №786/30654) (далі – Наказ №529), яким затверджено новий Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень (далі – Порядок).

Порядок затверджено відповідно до статей 89, 91, 92 та 95Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Цей Порядок визначає правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається у податкову заставу, та акта перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку податковий керуючий це – посадова (службова) особа контролюючого органу, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Податковий керуючий призначається платнику податків, що має податковий борг, наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків (п.1 розділу II Порядку).

Посадова (службова) особа контролюючого органу наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про призначення такої особи податковим керуючим (п.2 розділу II Порядку).

Податковий керуючий зобов’язаний дотримуватись вимог щодо збереження інформації з обмеженим доступом (п.1 розділу VI Порядку).

Наказом №529 затверджено форми:

- Акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим (додаток 1 до Порядку);

- Рішення про дострокове скасування зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (додаток 2 до Порядку), яке направляється податковим керуючим банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Наказом №529 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №578 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1837/24369.

Наказ №529 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58.

 

Внесено зміни до форми Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва

18.07.2017 набрав чинності наказ Міністерство аграрної політики та продовольства України від 17.05.2017 №245, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №731/30599 (далі – Наказ №245).

Згідно з п.п.291.51.2 п.291.51 ст.291 та п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Наказом №245 з метою приведення у відповідність до чинного законодавства внесені зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за №510/20823 (зі змінами).

Нагадуємо, що відповідно до п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої

Цей Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 18.07.2017 №56.

 

Система електронного адміністрування ПДВ

Внесено зміни до Порядку електронного адміністрування ПДВ

Зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, внесено постановою КМУ від 19.07.2017 № 536.

Так, приведено у відповідність Порядок № 569 до норм Податкового кодексу України, які діють з початку 2017 року, зокрема:

- виключено положення, пов’язані з відкриттям додаткових електронних  рахунків сільгосппідприємствам, які застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ;

- врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми (∑Накл) платника податку, що реорганізується;

- передбачено можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки в СЕА.

Крім того, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 р. № 73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію».

 

Заповнюємо таблицю для розблокування податкових накладних та розрахунків коригування на послуги

Відповідно до роз'яснення ДФС, платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі має право подати на розгляд комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію за встановленою формою J(F)1312301 щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

При заповненні Таблиці просимо звертати увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-2010) та має містити від 5 до 14 символів.

При складанні податкової накладної/розрахунку коригування рекомендуємо відображати коди послуг, зазначені у Таблиці, яка врахована Комісією.

Код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні  і розуміються як різні коди.

 

Затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН 

Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 04.07. 2017 р. №485.

Скарги подаються платником ПДВ до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У разі коли останній день зазначеного строку припадає на вихідний або святковий день останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. 

Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку в судовому порядку.

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням.

Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: - задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС; - залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

 Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку. 

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі з урахуванням вимог п. 200-1.3 ст. 200 Податкового кодексу.

 

Повідомлення органу ДФС про делегування філіям права складання податкових накладних/розрахунків коригування подається разом з декларацією за перший звітний період року

Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. 

Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 2 Порядку №21) подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).

Зазначена норма передбачена п. 1 «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженого наказом МФУ від 31.12.15 №1307; п. 9 розд. ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом МФУ від 28.01.16 № 21.

  

Для розблокування податкової накладної в СМ КОР подається таблиця даних

Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМ КОР), достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН діє з 1 липня 2017 року.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН затверджено Наказом МФУ від 13.06.2017  № 567.

У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. 

Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.

Платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п. 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу.

Тобто, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301. 

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом МФУ №567. 

Податкові накладні/розрахунки коригування,  реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

 

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну, включаються до податкового кредиту звітного періоду їх реєстрації, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення 

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. 

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН на підставі відповідності критеріям ступня ризиків, достатніх для їх зупинення (п. 201.16 ст. 201 ПКУ) перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації.

Отже суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН на підставі відповідності критеріям ступня ризиків, достатніх для їх зупинення (п. 201.16 ст. 201 ПКУ) перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації.

Зазначена норма передбачена п.198.6 ст. 198; п.п. 201.16.4 ст. 201 Податкового кодексу України. 

 

Електронні сервіси ДФС

Бердянська ОДПІ  про переваги електронного спілкування

В інспекції звертають увагу бердянців та мешканців районів на те, що завдяки роботі електронних сервісів ДФС України платники податків мають можливість отримати необхідну послугу, довідку чи інформацію не виходячи з офісу чи дому.

Щоб дізнатися про ризики щодо діяльності партнерів по бізнесу можна скористатись деякими сервісами. Так, зокрема, електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» дає змогу оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, чи можливо він не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою.

Крім того, ще є сервіс «Реєстр платників ПДВ», що інформує про зареєстрованих платників ПДВ, а сервіс «Анульована реєстрація платників ПДВ» допоможе дізнатися про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду.

За допомогою сервісу «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку» можна впевнитись в тому, що таке свідоцтво є дійсним.

Для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну назву, ввести відому інформацію в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить результати пошуку.

Доступ до вказаних сервісів можливий як із веб-порталу ДФС України (http://sfs.gov.ua), так і з суб-сайту територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області (http:// sp.sfs.gov.ua).

 

Про отримання витягу з Реєстру платників єдиного податку

Платник єдиного податку, який виявив бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинен звернутися із запитом про отримання такого витягу до органу фіскальної служби за місцем своєї податкової адреси. 

До затвердження відповідних форм запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку, подається заява на отримання витягу в довільній формі, на підставі якої видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

 

Оновлено програмне забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді

На головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.19.0) станом на 31.07.2017.

1. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №105/26550) зі змінами та доповненнями додано нові документи (початок дії 01.08.2017):

- J/F0209506 – Декларація акцизного податку;

- J/F0295006 – Додаток 11. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу;

- J/F0295106 – Додаток 1. Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу);

- J/F0295206 – Додаток 2. Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно;

- J/F0295306 – Додаток 3. Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв (стаття 225 розділу VI Кодексу);

 - J/F0295406 – Додаток 4. Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою;

- J/F0295506 – Додаток 5. Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів;

- J/F0295606 – Додаток 6. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

- J/F0295706 – Додаток 7. Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії;

- J/F0295806 – Додаток 8. Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах;

- J/F0295906 – Додаток 10. Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу;

- J/F0296006 – Додаток 9. Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування.

 2. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за №627/30495 ) додано наступні форми:

- F/J0209702 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального;

- F/J1203002 – Акцизна накладна;

- F/J1203102 – Розрахунок коригування показників до акцизної накладної.

3. У відповідності до форм звітних документів, що опубліковані на сайті Державної служби статистики України допрацьовано форми:

- S0100113 – Форма №1. Баланс (Звіт про фінансовий стан);

- S0100309 – Форма №3. Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом);

- S0103353 – Форма №3-н. Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом);

- S0105007 – Форма №5. Примітки до річної фінансової звітності;

- S1391101 – Заявка на реєстрацію електронних цифрових підписів у системі електронної звітності органів державної статистики.

 

 

Роз’яснення законодавства

Фізичні особи, які отримали дохід за кордоном, повинні подати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір

Фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи є платниками податку на доходи фізичних осіб.

У разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача та оподатковується за ставкою 18%.

Крім того, доходи отримані з джерел за межами України, оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5%.

Сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів.

Платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. 

Для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. 

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються фізичною особою самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

Порядок оподаткування іноземних доходів встановлено ст. 13, п. 162.1.1 ст. 162,  170.11 ст. 170, п. 179.7 ст. 179  Податкового кодексу України.

 

Умови коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування у разі придбання товарів у неприбуткових організацій

Платник податку на прибуток, який визначає податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму 30% вартості товарів, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року (крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону).

Отже, якщо сума операцій з придбання у неприбуткових організацій товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року, а також придбання відбулось у бюджетної установи, податкова різниця для коригування фінансового результату до оподаткування не виникає.

Якщо сума операцій перевищує встановлену граничну межу, платник податку збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30% всієї вартості товарів без ПДВ, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних протягом звітного (податкового) року.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу України. 

 

Платники ПДВ, які прийняли рішення про перехід на єдиний податок без сплати ПДВ, можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування

Платник єдиного податку може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. 

У платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку. 

Анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. 

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.

Для зручності платники ПДВ, які прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання - платника ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення такого суб’єкта з Реєстру платників ПДВ на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації останнім днем звітного періоду, що передує переходу на обрані ним умови сплати єдиного податку. 

Зазначена норма передбачена 298.1.5 ст. 298 Податкового кодексу України; п. 5.3 та п. 5.4 розд. V «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1130.

 

Профспілкові організації: що із поданням звітності?

Відповідно п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише при порушенні вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Норма п. 46.2 ст. 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише при порушенні вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.

 

Підприємець на загальній системі оподаткування заповнює Книгу обліку доходів і витрат самостійно за підсумками робочого дня

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді(п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України).

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п.2 Порядку).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п.5 Порядку).

Відповідно до п. 6 Порядку самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт та послуг).

 

Серпень – останній місяць сплати податку на нерухомість

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є всі фізичні особи, що володіють об’єктами житлової та/або нежитлової нерухомості (ст.266 Податкового кодексу України).

Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток.

Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб встановлюється за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад у розмірі, що не перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (у 2016 році – 1378 грн.), за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Крім того, фізичним особам – власникам житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), необхідно додатково сплатити 25000 гривень на рік за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку).

Податковим законодавством передбачені пільги для громадян - власників нерухомості, зокрема, загальна площа об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до податкових органів для звірки даних.

Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до податкових органів для звірки.

Відповідальність за несплату узгодженого податкового повідомлення-рішення настає з 61 дня з моменту його отримання. Платнику з цього часу будуть нараховані і штрафні санкції, і пеня за несплату податків. Якщо заборгованість до 30 днів, то штрафні санкції становлять 10% від визначеної суми, понад 30 днів – максимальний розмір – 20%.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "Податкові надходження від запорізького бізнесу зросли на 780 мільйонів"

За сім місяців запорізькі платники забезпечили надходження до державного бюджету 2 мільярдів 813 мільйонів гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, рівень минулого року перевищено на 780 мільйонів, а очікувану на поточний – на 27 мільйонів. Керівник фіскальної служби регіону уточнила, що ці дані наведені без врахування сплачених податків великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС. 

Вона також наголосила, що завдяки зростанню обсягів поставок товарів та послуг до показників 2016 року у регіоні на 377 мільйонів збільшилися нарахування податку на додану вартість. Усього з початку року сплачено 1,2 мільярда гривень податку або майже 45 відсотків від загальних надходжень держбюджету. 

Податку на доходи фізичних осіб надійшло 748 мільйонів, приріст до аналогічного періоду минулого року – 226 мільйонів або 43 відсотки. При цьому питому вагу ПДФО за сім місяців (69 відсотків) спрямували платники м. Запоріжжя, Мелітопольської та Токмацької ОДПІ. Виконання індикативів на 7 місяців склало 107 відсотків, додатково казна отримала 49,6 мільйона. 

Підприємства різних галузей економіки перерахували понад 337 мільйонів гривень податку на прибуток, забезпечивши 105 відсотків від прогнозів. Порівняно з минулорічною сплатою у цьому році вона зросла майже на 66 мільйонів. 

На потреби Збройних сил України запорізькі платники направили 231 мільйон гривень військового збору. Це більше, ніж у січні-серпні 2016 року на 51,5 мільйона та на 20 мільйонів випереджає очікувану суму на цей рік. Лише за останній місяць на потреби армії забезпечено 37,6 мільйона, що на 7,8 мільйона більше за торішній фактичний збір у липні.

 

Юліана Козаченко: "Бюджети громад Запорізької області отримали додатковий ресурс у 404 мільйони гривень"

Показник доходів місцевих бюджетів регіону з початку року виконано на 112 відсотків. При індикативі у 3,4 мільярда до скарбниць сплачено понад 3,8 мільярда гривень податків і зборів (без показників великих платників, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, надходження порівняно з минулим роком зросли на 919 мільйонів або на 32 відсотки.

– У цьому році до місцевих бюджетів надійшло на 404 мільйони гривень більше, ніж очікувалося. Це черговий приклад успішної фінансової децентралізації, у результаті якої громади Запорізької області отримують додаткові кошти на реалізацію важливих програм та розвиток інфраструктури, – відзначила Юліана Козаченко.

Керівник фіскальної служби області також наголосила, що заходи з детінізації економіки дозволили залучити значні фінансові ресурси з основних податків, які формують бюджети територій.

Так, податку на доходи фізичних осіб надійшло на 148,7 мільйона більше, ніж планувалося – усього за сім місяців забезпечено 2,2 мільярда. Показник минулого року перевищено на 679 мільйонів або на 43 відсотки.

Власники земельних ділянок та орендарі перерахували майже 597 мільйонів гривень. Надходження плати за землю збільшились до аналогічного періоду 2016 року на 88,5 мільйона, до прогнозів на поточний – на 101 мільйон.

Єдиного податку підприємці сплатили 484 мільйони, що на 153 мільйони або на 46 відсотків вище за минулорічний рівень та на 76 мільйонів або на 19 відсотків – від індикативів на цей рік.

Від реалізації підакцизних товарів до казни спрямовано 170 мільйонів гривень акцизного податку. Виконання плану склало 107 відсотків, додатково до скарбниць нараховано 11,7 мільйона.

 

Запорізькі митники викрили порушень на понад 25 мільйонів

Кількість фактів недотримання митного законодавства на Запоріжжі порівняно з минулим роком зросла. За сім місяців у ході проведення аналітично-пошукових заходів співробітники Запорізької митниці ДФС виявили 258 порушень митних правил, що на 25 більше, ніж торік. Стосовно громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності заведені справи на суму майже 25,3 мільйона гривень. 

У 49 випадках предмети правопорушення на суму 7,5 мільйона були вилучені. Минулого року таких справ було вдвічі менше із загальною вартістю конфіскованого понад мільйон. 

Крім того, за січень-липень Запорізькою митницею розглянуто 140 матеріалів, за результатами яких на порушників накладені штрафи на суму 16,4 мільйона. Це на 73 справи та на 10,8 мільйона перевищує показники 2016 року. 

Судовими органами винесені постанови у 45 справах (у 2016 році – 16) про конфіскацію товарно-матеріальних цінностей на суму 2,2 мільйона (2016 року – на 310 тисяч). Сума нарахованих штрафних санкцій склала 654 тисячі, що на чверть мільйона більше за минулорічний період.

 

Запорізькі комунальні підприємства перерахували до місцевих бюджетів 49 мільйонів

Підприємства комунальної власності Запорізької області сплатили з початку року 49,3 мільйона гривень податку на прибуток (без показників платників, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС). Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 10,6 мільйона або на 27 відсотків. Виконання індикатива на 7 місяців поточного року склало майже 172 відсотки, додатково до бюджетів забезпечено 20,5 мільйона. 

Найбільший рівень відрахувань належить підприємствам обласного центру, які спрямували три чверті від загальної суми – близько 34,8 мільйона, що на 9 мільйонів більше, ніж торік. Від платників Мелітопольської ОДПІ надійшло 4,9 мільйона, Бердянської – 3,2 мільйона, Пологівської – 1,9 мільйона, понад мільйон – від суб'єктів господарювання Вільнянської ОДПІ. 

Лише за попередній місяць скарбниці отримали 2,7 мільйона цього податку, збільшення показників до липня 2016 року становить 1,2 мільйона, до прогнозів у поточному році – 1,5 мільйона. 

Зазначимо, податок на прибуток комунальних підприємств, ставка якого 18 відсотків, належить до загальнодержавних податків і зборів, однак він повністю зараховуються до бюджетів місцевих громад.

 

Електронні сервіси на митниці економлять час запорізьких виробників та імпортерів

Фахівці Запорізької митниці за 7 місяців 2017 року оформили 33,7 тисячі митних декларацій, 99 відсотків з яких – в електронному вигляді. 

Лише за останній місяць середній час митного декларування в режимі он-лайн суттєво скоротився і на сьогодні складає 1 годину 8 хвилин. Наприклад, у квітні він дорівнював 1 годині 15 хвилинам, у травні – 1 годині 14 хвилинам. 

Все більша кількість запорізьких виробників та імпортерів оцінюють переваги електронного декларування, яке сприяє прискоренню митного оформлення товарів. Перш за все, це спрощення митних процедур, які дозволяють мінімізувати витрати часу при оформленні вантажів. Крім того, електронна взаємодія з митницею спрямована на зменшення корупційних ризиків, адже вона не вимагає присутності митного брокера при подачі декларації та надає можливість відстежувати процес оформлення на всіх етапах. 

Також варто відзначити, що згідно із законодавством документ, підписаний за допомогою електронного цифрового ключа, повністю прирівнюється до документа з власноручним підписом уповноважених осіб. Отже електронна митна декларація за своєю юридичною силою повністю ідентична "паперовій". У свою чергу підприємство або митний брокер, який його представляє, зобов'язані зберігати оригінали документів у паперовому вигляді упродовж трьох років з часу оформлення. 

Докладно про електронні сервіси можна дізнатися на сайті фіскальної служби за посиланням у рубриці "Електронна митниця": http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/.

 

ДФС України

Мирослав Продан: Заборгованість з відшкодування податку на додану вартість скорочено на 90,5%

Протягом січня-липня 2017 року платникам відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 66 млрд. грн. Це на 41,4%, або на 20 млрд.грн. перевищує відповідний період минулого року. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, майже 96% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 60% повернуто платникам протягом квітня-липня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 38,5 млрд. грн. відшкодовано 41,4 млрд. грн. ПДВ.

Очільник ДФС також розповів, що з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 90,5%, або майже на 13,9 млрд. грн.

«Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 серпня цей показник вже склав 1,86 млрд грн. Лише за перший тиждень цього місяця сума заборгованості зменшилась ще на 410 млн грн. Маємо надію, що до кінця року питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС. Вимагаючи від бізнесу чесних та прозорих правил гри, а система моніторингу ризикових податкових накладних лише за місяць дії перекрила більшість схем ухилення, держава повинна виконувати свої зобов'язання перед компаніями», – наголосив Мирослав Продан. 

 

Олексій Сівірін: За користування автомобілем з іноземною реєстрацією, строк перебування якого в України минув, передбачено штрафні санкції

Власникам транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які ввезені в режимі «транзиту» або тимчасово для особистого користування, загрожують штрафні санкції за порушення термінів їх перебування на території України. Про це розповів заступник директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сівірін.

«Відповідальність за перевищення встановленого строку транзитного переміщення транспортних засобів передбачена ст. 470 Митного кодексу України. Якщо таке перевищення не більше однієї доби, то власнику загрожує попередження або штраф у розмірі 170 грн. У випадку перевищення більш ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб, штраф складає 3400 грн, якщо понад 10 діб, то сума штрафу зростає до 8500 гривень», - зазначив Олексій Сівірін.

Так, за 7 місяців поточного року працівниками митниць ДФС було виявлено 8979 таких правопорушень. Власникам нараховано штрафів на суму 46,6 млн. гривень.

За порушення термінів тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією (ст.. 481 Митного кодексу України) суми штрафів значно більші.

За перевищення не більш ніж на 3 доби загрожує штраф у розмірі 850 грн., більш ніж на 3 доби, але не більш ніж на 10 діб та у разі, якщо протягом року ця особа вже притягалась до відповідальності за вчинення такого правопорушення – 5100 грн. За перевищення більш ніж на 10 діб доведеться сплатити вже 17 тис. грн.

За порушення ст. 481 Митного кодексу лише протягом січня-липня 2017 року порушникам нараховано до сплати 22,1 млн. грн., що вже перевищило показник всього 2016 року. Для порівняння – протягом 2015 та 2016 років ці суми складали 16,5 млн. грн.. та 16,8 млн. грн.. відповідно.

Однак найбільші суми штрафів доведеться сплатити тим громадянам., які використовують ввезені транспортні засоби з іноземною реєстрацією в інших цілях, наприклад, комерційних. Штраф за таке порушення складає 300% несплаченої суми митних платежів. Так, протягом 2017 року було виявлено 164 таких порушення, власникам транспортних засобів нараховано 69,9 млн. грн. штрафів. У 2015 та 2016 роках суми нарахованих штрафів складали 44,1 млн. грн. та 155,2 млн. грн.. відповідно. 

  

Комісією ДФС винесено рішення по 16,5 тис. зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування

Станом на 2 серпня 2017 року комісією ДФС прийнято до розгляду майже 47,9 тис. податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, від 5 тис. платників. За результатами розгляду вже прийнято рішення по 16,5 тис. документів.

Так, позитивні рішення винесено майже по 10 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 6,6 тис. У переважній більшості причина відмови у реєстрації – надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Із надісланих на розгляд комісії ДФС таблиць платника позитивні рішення прийнято по майже 8,7 тис. з них, надано відмову майже по 5,6 тис.

Загалом, станом на  2 серпня 2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано майже 20,4 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 107,7 млрд. гривень. Із загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися, зупинено лише 0,81%. Так, зокрема, у перший день серпня кількість зупинених накладних складала лише 0,34% від загальної кількості документів. 

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.