Бердянська ОДПІ повідомляє

19.10.2017, 08:42    просмотров: 289

До уваги платників - податковий календар!

Бердянська ОДПі нагадує, що четвер, 19 жовтня 2017 року:

останній день подання:

•декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать спільному підприємству з іноземними інвестиціями — резиденту України і знаходяться за її межами, за IIІ квартал;

останній день сплати:

•єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за IІІ квартал

•авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами — підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування.

 

Платники Бердянська, Бердянського та Приморського районів сплатили майже 33,3 млн. гривень податку на прибуток

Впродовж 9 місяців 2017 року платники Бердянська та районів сплатили до Зведеного бюджету України 33,3 млн. грн. податку на прибуток. Із зазначених коштів державний бюджет одержав 29,4  млн. грн., а місцева казна – 3,9 млн. грн.

В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження суттєво зросли, зокрема,  до державного бюджету на 52,3 відсотків, або на 10,1 млн.грн., до місцевих бюджетів на 50,7 відсотків, або на 1,3 млн.грн.

За словами начальника Бердянської ОДПІ Оксани Федорової, досягнення таких показників – це результат відкритих і партнерських взаємин з бізнесом, якісного сервісного обслуговування платників податків та підвищення податкової культури населення.  

Варто зазначити, що  у Бердянської ОДПІ  платниками податку на прибуток зареєстровано майже 1200 суб‘єктів господарювання.

 

Більше трьох тисяч жителів Бердянська та Приморська подали декларації з метою використання права на податкову знижку 

Як повідомили в Бердянській ОДПІ з початку року 3648 громадян подали декларації з метою використання права на податкову знижку на відшкодування витрат на навчання. Крім цього, 44 громадянина подали декларації на відшкодування витрат на сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя, 6 – у зв’язку зі сплатою відсотків за іпотечними кредитами, 2 – в зв’язку з переобладнанням транспортних засобів, 177 – відшкодування витрат на навчання.

Загалом з початку року громадянами Бердянська та Приморська було подано 3648 декларацій про майновий стан та доходи в зв’язку з реалізацією права на податкову знижку. Сума заявленого ними до повернення податку в зв’язку з реалізацією права на податкову знижку склала 375,9 тис.грн. За наслідками перерахунків громадянам вже повернуто 100 відсотків від визначеної суми.

 В Бердянській ОДПІ нагадують, що для отримання податкової знижки за результатами 2016 року необхідно подати декларацію за місцем реєстрації до 31 грудня 2017 року. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення. Податок підлягає поверненню протягом  60 календарних днів з дня подання декларації.

У разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

 

Новини законодавства

13.10.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»

13 жовтня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 776), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2017 за № 1204/31072, яким внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 567), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621. 

Зокрема, Наказом № 776 передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, поданої за встановленою формою платниками - сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) постачання (виготовлення) таких груп товарів: 

01 Живі тварини; 

03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні; 

04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені; 

07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби; 

08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь; 

10 Зернові культури; 

12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж. 

У зв’язку із цим додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, доповнено новими полями: 2 

«Сільськогосподарський товаровиробник, що до 1 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України»; 

«Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації». 

Також Наказом № 776 передбачено, що інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. 

Розгляд Таблиці даних платника податку здійснюватиметься протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання. 

З оновленим текстом Наказу № 567 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua). 

Довідково: Наказ № 776 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.10.2017№ 80. 

 

Екологічний податок: нова форма декларації з 01.10.2017

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Згідно з п.46.6 ст.46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ).

З 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про внесення змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Наказ №495), яким внесені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (далі – Наказ №715).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то форма Податкової декларації екологічного податку, затверджена Наказом №715 із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 120.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Роз’яснення законодавства

ФОП-загальникам: яка сума витрат на оплату праці найманих працівників включається до складу витрат

Відповідно до п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ).

Згідно з п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з розділом III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та ЄВ, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи та у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме - без вирахування із суми нарахованого доходу сум ПДФО та ЄВ, які справляються за рахунок доходу найманої особи. При цьому слід врахувати, що відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями ЄВ з найманих працівників не утримується.

Таким чином, до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

 

Щоб уникнути подвійного оподаткування

Згідно з пп.177.8 ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) регулюється ст. 11 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон №755).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Закон №755, за їх надання стягується плата.

Відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді виписки, витягу.

Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування для уникнення подвійного оподаткування повинні надати юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності).

 

Реєстрація фізичної особи у ДРФО: термін для внесення контролерами

Згідно з пп.177.8 ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) регулюється ст. 11 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон №755).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Закон №755, за їх надання стягується плата.

Відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді виписки, витягу.

Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування для уникнення подвійного оподаткування повинні надати юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності).

 

Внесено зміни до форми декларації з транспортного податку

Наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2017 року №595 внесено зміни до форми Податкової декларації з транспортного податку, затвердженої наказом Мінфіну від 10.04.2015 року №415.

Так, з 1 січня 2017 року змінено критерії для визначення середньоринкової вартості авто, які передбачені пп. 267.2.1 Податкового кодексу України.

Виключено такі критерії, як:

тип двигуна;

тип коробки переключення передач;

пробіг легкового автомобіля.

Замість цього додано критерій «тип пального». Відповідна колонка знайшла відображення в оновленій формі декларації. Тож передбачено такі типи пального, що застосовуються в транспортному засобі:

1 — бензин;

2 — дизельне пальне;

3 — електрика;

4 — бензин/електрика;

5 — газ;

6 — дизельне пальне/електрика;

7 — бензин/газ;

8 — дизельне пальне/газ.

Крім того, у декларації з’явилася нова колонка «Міжнародний ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN-код)».

 

Дивіденди від нерезидентів: порядок оподаткування

Бердянська ОДПІ повідомляє щодо відображення у податковому обліку операцій з нарахування доходів від участі у капіталі.

Пунктом 57.1 1ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Підпунктом 57.1 1.2 п. 57. 1ст. 57 Кодексу встановлено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу або міжнародних договорів України (пп. 57.1 1.5 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку.

Отже, платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), повинен нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Водночас згідно з п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу платник податку на прибуток, на користь якого нараховані дивіденди від інших платників цього податку, зменшує фінансовий результат до оподаткування на таку суму доходів.

Тобто п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу застосовується з метою усунення подвійного оподаткування операцій з виплати дивідендів платникам податку на прибуток.

Оскільки нерезидент при виплаті дивідендів не сплачує податок на прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу, різниці на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів від нерезидентів не враховуються при зменшенні фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу.

Детальніше про різниці на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів від нерезидентів в листі ДФС України від 03.10.2017 N 2116/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

 

Визначення операцій контрольованими та неконтрольованими

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що 27.07.2017 набув чинності Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480 (далі – Перелік).

Перелік прийнято на виконання п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Нагадуємо, що згідно з п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ за результатами господарської діяльності, здійсненої платником податку у 2016 році, контрольованими операціями можуть визнаватися господарські операції за умови одночасного виконання двох вартісних умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до частини другої п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.

 

Податок на нерухомість: оподаткування об’єктів, що перебувають у власності фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Конституція України та Цивільний кодекс України зі змінами та доповненнями  (далі – ЦКУ) закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 ЦКУ). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (ст.325 ЦКУ).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (п.1 ст.320 ЦКУ).

Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Підпунктом «є» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Враховуючи вищевикладене, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у т.ч. тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, не визначені п.п.«є» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ як об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оподатковуються податком на нерухомість на загальних підставах.

 

Нараховано дохід фізичній особі – підприємцю, місцезнаходження якої тимчасово окупована територія: ознака доходу у формі №1ДФ

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Водночас, згідно із п.п.38.9 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати, при цьому на таких осіб не поширюється дія п.177.8 ст.177 ПКУ.

Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п.«б» п.176.2 ст.176 ПКУ).

Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ під ознакою доходу «157».

Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені у п.п.38.9 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, повинен відобразити такий дохід в податковому розрахунку за формою №1ДФ під «157» ознакою доходу.

 

Сума витрат на лікування та придбання лікарських засобів, що надається працедавцем на рахунок закладів охорони здоров’я не оподатковується ПДФО

Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Також, згідно з п.п. «а» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

 

Фінансові санкції за порушення касової дисципліни 

У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: 

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; 

- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми; 

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум; 

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів; 

Зазначені норми передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» 12.06.1995 року N 436/95. 

 

Єдиний податок не застосовуються, якщо у статуті підприємства частка інших юридичних осіб – не платників єдиного податку, перевищує 25 %

До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.

При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %.

Тобто, платниками єдиного податку не можуть бути підприємства, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать іншим підприємствам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %.

Крім того, суб’єкт господарювання, у якого статутний фонд не сформовано і який має одного або декілька засновників – юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, та/або неприбуткові організації, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Зазначена норма передбачена  п.п. 291.5.5  ст. 291 Податкового кодексу України.

 

Відображення підприємцями на загальній системі оподаткування у книзі обліку доходів і витрат сум амортизації 

Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів. 

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом. 

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:

група 1 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом – 15 років;

група 2 - будівлі, споруди, передавальні пристрої – 10 років;

група 3 - машини, обладнання, тварини, багаторічні – 5 років;

група 4 - нематеріальні активи – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.

Нарахування амортизації поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Тобто амортизація нараховується з місяця, що настає за місяцем введення обладнання в експлуатацію.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.13 № 481.

У графі 8 «Інші витрати, пов’язані з отриманням доходу» Книги, фізична особа – підприємець відображає суму фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які повинні бути документально підтверджені.

Отже, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування щомісячно нараховує та відображає амортизаційні відрахування в графі 8 Книги.

Зазнана норма передбачена п.п. 177.4.6, п.п. 177.4.7, п.п. 177.4.8 п.п., 177.4.9 ст. 177 Податкового кодексу України. 

 

Матеріальна допомога на оздоровлення оподатковується податком на доходи фізичних осіб

Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у місяці, в якому здійснено її фактичне нарахування.

 

Суми матеріальної допомоги на оздоровлення є базою нарахування єдиного внеску у місяці, у якому роботодавець нараховує суму відпускних.

Зазначена норма передбачена  пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.1 ст. 164 Податкового кодексу України.

 

Оподаткування податком на прибуток дивідендів

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу.

Крім випадків, передбачених пп. 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток за ставкою 18%.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. 

У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. 

Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Авансовий внесок не справляється, зокрема, у разі виплати дивідендів:

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню. З метою оподаткування материнська компанія веде з наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди.

- платникам податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

- фізичним особам.

Зазначена норма визначена пп. 57.1 1.1; п.п.  57.1 1.2; пп. 57.1 1.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

 

Податок на доходи фізичних осіб з доходу, наданого у негрошовій формі або виплаченого готівкою сплачується протягом трьох банківських днів з дня виплати такого доходу

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). 

Отже податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходу, наданого у негрошовій формі або виплаченого готівкою з каси податкового агента, необхідно сплачувати протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

До 01.01.2017 року в зазначеному випадку податок сплачувався до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). 

Зазначена норма передбачена п.п 168.1.4 ст. 168 Податкового  кодексу України.

 

Податкова амортизація основних засобів визначається без їх переоцінки, проведеної згідно бухгалтерського обліку

Для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Зазначена норма передбачена пп. 138.3.1 ст. 138 Податкового кодексу України.

 

Прискорена амортизація основних засобів 

Платникам податку на прибуток надано право застосування з 01 січня 2017 року мінімально допустимого строку амортизації (два роки) основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом - щодо нових основних засобів, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання таких вимог:

- не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

- введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;

- використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких основних засобів в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

- збільшити фінансовий результат до оподаткування - на суму нарахованої амортизації основних засобів протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів,

- зменшити фінансовий результат до оподаткування - на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

Зазначена норма визначена п. 43 підрозд.  4 розд. XX Податкового кодексу України.

 

Випадки, за яких не справляється авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів

Авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів не справляється у разі виплати дивідендів:

- фізичним особам;

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню;

- платникам податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів. 

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди податком на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма визначена п.п. 57.1 1.3, п.п. 57.1 1.4, п.п. 57.1 1.6 ст. 57 Податкового кодексу України. 

 

Особливості подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою N 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання Податкового розрахунку за формою N 1ДФ затверджено наказом МФУ від 13.01.2015 N 4.

Дія Порядку поширюється на податкових агентів, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір.

При цьому, Порядком не передбачено відображення інформації щодо нарахованих (виплачених) доходів на користь юридичних осіб.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Зазначені штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені.

Крім того ст. 163 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ці дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма передбачена п. 176.2 "б" ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

 

Випадки, за яких не справляється авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів

Авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів не справляється у разі виплати дивідендів:

- фізичним особам;

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню;

- платникам податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди податком на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма визначена п.п. 57.1 1.3, п.п. 57.1 1.4, п.п. 57.1 1.6 ст. 57 Податкового кодексу України.

 

Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Бердянська ОДПІ інформує щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у 2017 році фізичними особами - підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Дія Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.

Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464 є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

З 2017 року, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464),

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім цього, чинним законодавством не передбачено звільнення фізичних осіб - підприємців, які здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, від сплати єдиного внеску.

Детальніше щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в листі ДФС України від 03.10.2017 № 2110/П/99-99-13-02-01-14/ІПК.

 

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту з ЄCВ

Бердянська ОДПІ  інформує, що відповідно до п.7 ч.11 ст.25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – платники ЄСВ), застосовуються штрафні санкції у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

За ті самі дії, вчинені платником ЄСВ, до якого протягом року було застосовано штрафні санкції за таке порушення, – передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.).

Крім того, згідно з ч.1 ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, передбачено застосування штрафу. Зокрема, на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф у розмірі від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510–680 грн.).

За ті самі дії, вчинені особою, до якої протягом року було застосовано адміністративне стягнення за одне з таких правопорушень, передбачено застосування штрафу від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680-850 грн.).

 

До вартості електронної книги доведеться додати 20%

Відповідно до п. п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений п. п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, поширюється на операції з:

- постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва;

- підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві) та розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників і словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва.

Враховуючи викладене, операції платника податку з постачання (передплати) електронних версій періодичних видань засобів масової інформації вітчизняного виробництва, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

 

Шпаргалка для усунення неточностей у податковому розрахунку за ф. 1ДФ

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу I:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

- підрозділ «Оподаткування процентів»:

- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

- підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

- підрозділ «Військовий збір»:

- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

 

Електронне адміністрування ПДВ 

Граничні строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

 

Рекомендації щодо відправки сканованих копій документів для підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладниї з ПДВ

Якщо реєстрація податкової накладної в ЄРПН зупинена, платник ПДВ має право подати протягом 365 каленрадних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, пояснення та копії документів, зазначені у п.п. «в» п.п. 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу.

Для пдтвердження реальності здійснення операції пояснення надаються тільки у електронному вигляді у формі Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за відмовленими ПН/РК за формою J(F)1312601.

До такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Для того, щоби Комісія ДФС мала можливість переглядати скановані копії документів без перешкод, фіскальна служба Запорізької області рекомендує встановлювати роздільну здатність сканування докментів сканую чого пристрою на рівні, який забезпечить розмір файлу сканованої копії не менше ніж 100 КБ.

 

База оподаткування ПДВ для операцій з постачання товарів/послуг 

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування:

- операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, 

- база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, 

- а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Зазначене не поширюється на товари (послуги), ціни на які підлягають державному регулюванню; та  газ, який постачається для потреб населення.

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. 

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу. 

Зазначена норма визначена пп. 14.1.71 ст. 14 та п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. 

 

Виправлення помилки при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п.2 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Спеціальних правил щодо виправлення помилок в уточнюючому розрахунку ПКУ не встановлено.

Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку. з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

 

Порядок виправлення помилки в індивідуальному податковому номері платника ПДВ

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

РК до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця ПН, зареєстрованої в ЄРПН, здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти РК до такої ПН з урахуванням таких особливостей:

• у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини ПН з помилкою (тобто з «невірним» ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

• у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий помилковий ІПН був зазначений у графі «ІПН покупця» ППН, до якої складається такий РК;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу ПН із урахуванням таких особливостей:

• реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

• у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання ПН із «невірним» ІПН;

• такій ПН присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера ПН із «невірним» ІПН покупця;

• в табличній частині такої ПН зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, то були зазначені в ПН із «невірним» ІПН.

Звертаємо увагу, що порушення платниками ПДВ граничного строку, для реєстрації ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.192 та ст.201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах. Порядок притягнення платників податку до відповідальності за порушення строків реєстрації ПН та/або РК в ЄРПН встановлено ст.120¹ ПКУ.

 

Операції з розповсюдження періодичних видань, книжок, учнівських зошитів, підручників звільняються від оподаткування ПДВ

Відповідно до п.п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Отже, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений п.п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, поширюється на операції, зокрема з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва та розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників і словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва.

При цьому такий режим звільнення від оподаткування ПДВ для вказаних операцій застосовується платниками ПДВ на усіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище видавничої продукції, а саме від виробників такої продукції (видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів) до кінцевого споживача.

Під поняттям розповсюдження видавничої продукції розуміється доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб (ст. 1 Закону України від 05 червня 1997 року № 318/97-ВР «Про видавничу справу»).

Враховуючи зазначене, операції з розповсюдження через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку періодичних видань та книжок, учнівських зошитів, підручників, словників звільняються від оподаткування ПДВ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.12).

 

Платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної

Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням таких особливостей:

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485 (далі – Постанова № 485).

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до Державної фіскальної служби (далі – ДФС) або надсилається поштовим відправленням (п.7 Постанови № 485).

Відповідно до п.9 Постанови № 485 скарга повинна містити:

- найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;

- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

- реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС);

- інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС;

- відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду;

- вимоги платника податку, який подає скаргу;

- адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

При цьому платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації (п.10 Постанови № 485).

Скарга підписується особисто платником податку, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується уповноваженим представником платника податку, до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п.11 Постанови № 485).

Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення комісії ДФС, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень.

Таке роз‘яснення ДФС України розміщено на офіційному веб-порталі у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 133.01).

 

Платники запитували

Про нарахування ЄСВ на суму, сплачену підприємством на навчання працівника

Чи є базою нарахування єдиного внеску сума витрат, понесених юридичною особою у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівника, який не перебуває у штаті підприємства, але виконує роботи згідно з договором цивільно – правового характеру?

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). Базою нарахування ЄВ для роботодавців, є, зокрема сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно п.п. 2.1.8 розділу ІІ Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5), оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками) за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком ФО – суб’єктів підприємницької діяльності), належить до фонду оплати праці, на яку нараховується ЄВ за виконану роботу. Одночасно, згідно п. 3.24 Інструкції № 5 витрати підприємства на підготовку та перепідготовку кадрів, зокрема, на навчання працівників в установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів не віднесені до фонду оплати праці та не включаються до бази нарахування ЄВ.

Постановою Кабінету Міністрів від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюється за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Перелік № 1170). Згідно п. 9 розділу ІІ Переліку № 1170 до таких витрат відносяться витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійну підготовку та перепідготовку кадрів. Отже, сума витрат, понесених підприємством у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівника, який виконує роботи згідно договору цивільно – правового характеру, нє є базою нарахування ЄВ.

 

Чи підлягають коригуванню податкові зобов’язання та податковий кредит, визначені за операцією з отримання послуг від нерезидента на митній території України, якщо розрахунки з постачальником-нерезидентом не проведено та прийнято рішення щодо прощення боргу?

Податкові зобов’язання, нараховані платником податку при отриманні послуг від нерезидента відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України та включені до податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, та податковий кредит, сформований на підставі зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, складеної таким платником за операцією з отримання послуг від нерезидента, не підлягають коригуванню при прийнятті рішення щодо прощення боргу за такі отримані послуги.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.15 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Питання Чи може платник ПДВ на виконання вимог п. 198.5 ст. 198 та п.199.1 ст. 199 Податкового кодексу України не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти декілька (дві та більше) зведених податкових накладних з однаковим типом причини?

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, не заборонено складання платником податку протягом звітного (податкового) періоду декількох зведених податкових накладних з однаковим типом причини.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ».

 

Чи має право платник ПДВ зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо граничний день реєстрації припадає на святковий чи вихідний день?

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється платником ПДВ не пізніше календарного дня (включно), передбаченого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в залежності від періоду складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної.

Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі, визначеному ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ».

 

Об’єкт нерухомості було придбано і продано у межах одного місяця: чи необхідно юридичній особі подавати декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом          30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 .

Подання Декларації при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року передбачено п.2² заголовної частини Декларації.

Підпунктом 266.8.1 п.266.8 ст.266 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з              1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Тобто, якщо суб’єкт господарювання придбав та продав об’єкт нерухомості у межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі – продажу тощо), він звільняється від обов’язку сплати та подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

Який розмір ЄСВ застосовують роботодавці при нарахуванні фізичній особі доходу за цивільно-правовими договорами?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

ЄВ для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдсотків до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

Таким чином, роботодавці нараховують ЄВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.

 

Як видати готівку підприємцю на відрядження?

Відповідно до п. 3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі – Положення), видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Водночас п. 4.2 глави 4 Положення передбачено, що підприємці касової книги не ведуть.

Статтею 51 Цивільного кодексу України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Пунктом 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 №841, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Однак чинним законодавством чітко не визначено форми документів, які повинні складати фізичні особи – підприємці при видачі коштів на відрядження або під звіт.

Враховуючи викладене вище, фізичним особам – підприємцям при здійсненні видачі готівки на відрядження або під звіт рекомендовано оформляти первинні документи, дотримуючись вимог частини другої ст. 9 Закону.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.14).

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "На забезпечення соціальних виплат запорізькі платники спрямували майже 4 мільярди"

За дев'ять місяців 2017 року запорізькі роботодавці перерахували до соцфондів близько 4 мільярдів гривень єдиного соціального внеску (без показників великих підприємств, що обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це майже на 400 мільйонів більше, ніж прогнозувалося, та на 1,2 мільярда перевищує показник минулого року.

Серед основних чинників зростання надходжень керівник фіскальної служби назвала підвищення рівня мінімальних заробітних плат, а також заходи з легалізації трудових доходів громадян. Так, за даними звітності платників ЄСВ, середньомісячний фонд оплати праці складає понад 1,9 мільярда гривень, що на 608 мільйонів або на 46,7 відсотка більше, ніж минулого року. При цьому значні відрахування ЄСВ спрямували підприємства та установи енергетики, оборони і безпеки та освіти.

На сьогодні у Запорізькій області роботодавці забезпечують працею і сплачують ЄСВ за 359,5 тисячі громадян, 90 відсотків з яких працюють у суб'єктів господарювання-юридичних осіб, 10 відсотків – у підприємців-фізичних осіб.

Нагадаємо, у 2017 році базова ставка єдиного соціального внеску складає 22 відсотки, мінімальний щомісячний розмір внеску – 704 гривні, максимальна сума доходу, на який нараховується ЄСВ, з 1 травня дорівнює 42100 гривням, а з 1 грудня становитиме 44050 гривень.

 

Запорізькі експортери оформили понад 44 тисячі митних декларацій в режимі он-лайн

За дев'ять місяців 2017 року Запорізькою митницею ДФС оформлено 44,7 тисячі митних декларацій, 99% з яких – в електронному вигляді.

Як відзначають фахівці митниці, он-лайн сервіси значно сприяють прискоренню митного оформлення товарів. Так, середній час митного оформлення однієї декларації порівняно з даними восьми місяців скоротився ще на одну хвилину і на сьогодні складає 1 годину 5 хвилин.

Завдяки ефективності дистанційної взаємодії все більша кількість суб’єктів Запорізького регіону віддає перевагу зручним сервісам на митниці. Нагадаємо, електронне декларування товарів доступне усім підприємствам, що перебувають на обліку у митних органах та посадові особи яких мають засоби електронного цифрового підпису.

Докладна інформація про он-лайн ресурс "Електронна митниця" знаходиться на сайті фіскальної служби за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/elektronna-mitnitsya/.

 

Запорізькі митники викрили понад 320 порушень митного законодавства

З початку року співробітники Запорізької митниці ДФС під час проведення аналітично-пошукових заходів виявили 326 фактів порушення митного законодавства. Стосовно громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності заведені справи на суму 28,3 мільйона гривень. 

У ході провадження у 58 справах предмети правопорушення були вилучені. Їхня загальна вартість склала понад 9 мільйонів, що на 6,4 мільйона більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Також за цей час розглянуто 202 матеріали, за результатами яких на правопорушників накладені штрафи на суму 19,7 мільйона, що на 7,7 мільйона перевищує дані 9 місяців 2016 року. 

Внаслідок судових рішень у 62 справах винесені постанови про конфіскацію предметів правопорушень на суму майже 5,3 мільйона, це на 4,4 мільйона більше, ніж торік, та накладені штрафи у розмірі 4,2 мільйона, збільшення до минулорічних показників – на 3,7 мільйона.

 

ДФС України 

Митницями виявлено 904 факти незаконного переміщення наркотиків та прекурсорів

З початку поточного року митницями ДФС виявлено 904 факти незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Про це повідомив в.о. директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Василь Поїзд.

За його словами, протягом січня – вересня 2017 року митницями ДФС виявлено: кокаїну – 0,48 кг, канабісу – 52,68 кг; інших наркотичних засобів - 0,447 кг, 16,4 тис. таблеток, 732 капсул, 57 ампул, 0,537 л; психотропних речовин - 225,43 кг, 19,8 тис. таблеток, 25 тис. капсул, 49 ампул, 0,05 л. Крім того, було виявлено 7,25 кг, 90,5 л, 61,8 тис. таблеток, 40 капс., 11 амп. прекурсорів.

Посадовець наголосив, що відповідно до вимог КПК України, митницями ДФС до правоохоронних органів України направлено 1 383 повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки злочинів, передбачених КК України. З них: 487 повідомлень – за ст. 305 КК України та 176 повідомлень – за ст. ст. 307, 309 КК України.

«Найбільша кількість випадків затримань припадає на поштовий  зв’язок – 432. Автомобільним транспортом зазначені заборонені предмети намагалися перевезти у 297 випадках, залізничним – 92,  пішки – 37, з використанням морського та  авіаційного транспорту 27 та  19 випадків відповідно», – повідомив Василь Поїзд.

Найчастіше наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори намагалися ввезти в Україну – за цей період встановлено  683 таких порушень. Кількість порушень при вивезенні втричі менша –  221.

«З початку року на кордоні з Російською Федерацією виявлено 225 випадків незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, на кордоні з Республікою Білорусь – 78, з Молдовою – 65, з Польщею – 60, з Угорщиною – 37, з Румунією – 6, з Словаччиною – 3», - зазначив Василь Поїзд.

З метою встановлення джерел і каналів переміщення наркотичних засобів та осіб, які беруть у цьому участь, відповідно до ст.456 Митного кодексу України спільно з оперативними підрозділами правоохоронних органів проведено 61 контрольовану поставку.

 

 

Завдяки покращенню рівня адміністрування податків, зокрема, спрощенню умов ведення бізнесу та оптимізації груп платників спрощеної системи спостерігається позитивна динаміка росту бюджетних надходжень та кількості платників єдиного податку. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

Так, за його словами, за 9 місяців 2017 року в цілому по Україні забезпечено до бюджету надходження з єдиного податку від фізичних осіб – підприємців у сумі 11,1 млрд. грн. Це на 3,8 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року (у січні – вересні 2016 року надходження становили 7,4 млрд. грн.), темп росту надходжень з єдиного податку становить 151,1%.

«Щорічно ДФС фіксує динаміку збільшення надходжень від платників єдиного податку на 2-3 млрд. грн. 70% відрахувань в основному припадають на підприємців третьої групи. Якщо у 2014 році обсяг сплаченого єдиного податку складав майже 3,5 млрд. грн., у 2015 році – 4,8 млрд. грн., то вже у 2016 році підприємці третьої групи сплатили майже 8,4 млрд. грн. Тільки за 9 місяців поточного року обсяг сплаченого ними єдиного податку склав понад 8 млрд. грн.», - наголосив Павло Дроняк.

Він також зазначив, що станом на 1 жовтня 2017 року 1245,2 тис. фізичних осіб – підприємців застосовують спрощену систему оподаткування. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість зареєстрованих платників єдиного податку збільшилась майже на 137 тис. осіб.

На сьогодні кількість платників єдиного податку, що обрали:

першу групу першу групу спрощеної системи оподаткування становить 218,8 тис. осіб (або 17,6%);

другу групу – 606,7 тис. осіб (або 48,7%);

третю групу – 419,6 тис. осіб (33,7%).

 

Електронні сервіси ДФС 

Декларацію з податку на прибуток можливо подати через «Електронний кабінет платника»

Бердянська ОДПІ інформує про можливість подання засобами електронного зв’язку, а саме через сервіс «Електронний кабінет платника» податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 (далі – Декларація), для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал.

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до вимог п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації.

Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності (абзац 11 п.48.3 ст.48 ПКУ), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Граничний термін подання Декларації за ІІІ квартал 2017 року – 09.11.2017.

 

Електронна звітність: оновлено бланки податкових декларацій

Бердянська ОДПІ нагадує платникам податків, що 28 вересня 2017 року оновлено електронний сервіс ДФС України "Єдине вікно подання електронної звітності".

Зокрема, з 1 жовтня 2017 року оновлено податкові декларації, а саме:

- F/J0302004 – Податкова декларація екологічного податку з додатками (розрахунками);

- F/J0800105 – Податкова декларація з рентної плати з додатками (розрахунками);

- F/J0800204 – Податкова декларація з рентної плати (місячна) з додатками (розрахунками);

- J0100516 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств з додатками.

- F0103306 – Податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця;

- J0103507 – Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи).

Перелік змін та доповнень до "Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності" розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України, за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program.

 

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.