Бердянська ОДПІ повідомляє

26.10.2017, 00:13    просмотров: 299

У міській податковій на обліку перебуває майже 25 тисяч суб'єктів господарювання

Станом на 01 жовтня 2017   року на обліку в Бердянській ОДПІ перебувають 11234 платника, які здійснюють діяльність, із них: 3959 юридичних осіб, 7275  фізичних осіб – підприємців.

За вересень місяць 2017 року взято на облік  55 платників, із них: 9 – юридичні особи та 46 фізичних осіб – підприємців. Знято з обліку 137 платника, із них: 10 -  юридичних осіб та  127 фізичних осіб – підприємців.

Із загальної кількості платників у вересні 2017 року 3 суб’єкта господарювання зареєстровано платниками податку на додану вартість, із них: юридичних осіб – 3 та фізичних осіб – підприємців – 0.

 

В Бердянську та Приморську платники податків перерахували понад  812 тис. гривень за користування водою

Бердянська ОДПІ повідомляє, що за 9 місяців 2017 року до Зведеного бюджету області надійшло 812,2 тис. гривень рентної плати за спеціальне використання води, що на 23,4 відсотків, або 154 тис. гривень більше надходжень платежу за аналогічний період минулого року.

Фахівці податкової інспекції зазначають, що надходження рентної плати за спеціальне використання води у рівних частинах належать Державному та обласному бюджетам, тобто обласний бюджет понад отримав  понад 406  тис. гривень.

 Рентна плата, яка надходить до обласного бюджету, має велике значення для фінансування потреб бюджетної сфери Запорізької області, соціальних програм, а також дає можливість планувати проведення додаткових заходів, спрямованих на розвиток області.

 

«Підприємницька діяльність: що необхідно знати, щоб почати працювати»

На запитання платників відповідає начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова:

Питання 1. Я планую зареєструватися підприємцем. Чи існують обмеження щодо здійснення видів діяльності, у разі перебування на загальній системі оподаткування?

Відповідь: Приватні підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, мають право здійснювати будь-яку діяльність, яка не заборонена законом, для них немає спеціальних обмежень.

Орган ДФС самостійно здійснює взяття на облік підприємця не пізніше ніж наступного робочого дня від дня отримання відомостей від держреєстратора. Якщо підприємець не подав заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, він автоматично вважається таким, що працює за загальною системою оподаткування.

Ніяких заяв до податкової служби подавати не потрібно. Однак до часу, коли буде отримано дохід від підприємницької діяльності, потрібно зареєструвати в податковій інспекції Книгу обліку доходів і витрат, у якій буде вестися облік результатів господарської діяльності.

З чистого доходу підприємець сплачує податок на доходи за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Чистий дохід визначається як різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) та документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Витрати обліковуються на підставі первинних документів. Перелік витрат визначено ст. 177 ПКУ.

У разі досягнення обсягу оподатковуваних операцій 1 млн. грн. за останні 12 календарних місяців, підприємець зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ.

Підприємці нараховують єдиний внесок на чистий дохід за ставкою 22%.

При цьому розмір ЄСВ не може бути меншим від мінімального внеску, який розраховується як добуток мінімальної зарплати в поточному місяці й ставки єдиного внеску (22%).

Максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ, становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Внески сплачуються за підсумками року до 10 лютого на підставі даних річної податкової декларації.

Питання 2. Чи може підприємець використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

Відповідь: Фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Питання 3. Як новостворений підприємець на загальній системі оподаткування я хочу дізнатись, коли треба подавати звітність?

Відповідь: Фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року – це визначено п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ, тобто, декларація про доходи подається раз на рік не пізніше 9 лютого наступного  за звітним року. Новостворені підприємці та ті, що перейшли зі спрощеної системи, звітують за результатами роботи в першому кварталі перебування на загальній системі оподаткування, потім – раз на рік

Питання 4. Чи має право підприємець на загальній системі оподаткування подавати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідь: Нормою п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України визначено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Питання 5. Підприємець на загальній системі оподаткування починає торгувати в магазині. Які документи повинні знаходитись на місці торгівлі?

Відповідь: Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

При цьому фізичні особи – підприємці повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

- книги обліку доходів та витрат;

- книги обліку розрахункових операцій;

- виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- ліцензії;

- свідоцтва платника ПДВ (якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);

- трудових угод з найманими працівниками (при використанні найманої праці).

Питання 6. У випадку закриття підприємницької діяльності ФОП, що перебував на загальній системі оподаткування, коли потрібно сплатити податок на доходи  при закритті?

Відповідь: Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подає податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, в якій відображає виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої податкової декларації.  

Питання 7. Чи можна підприємцю на загальній системі оподаткування враховувати витрати, які були понесені під час здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування?

Відповідь: Оскільки для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати фізичної особи – підприємця на загальній системі оподатковування формуються при отриманні доходу (ст.177 ПКУ), то така фізична особа має право врахувати суму витрат, яка безпосередньо пов’язана з отриманням доходу, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони фактично були понесені. Відповідно до п.177.10 ст.177 ПКУ, фізичні особи – підприємці зобов’язані  вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

 

Новини законодавства

Оновлено довідники податкових пільг

ДФС України 27 вересня 2017 року станом на 01.10.2017 року затверджені:

- Довідник №84/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник №84/2 інших податкових пільг.

У Довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів та термінів дії. 

Дані зазначених Довідників використовуються платниками під час заповнення звіту про суми податкових пільг, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».

В Довіднику № 84/2 інших податкових пільг змінена пільга за кодом 11020382.

Довідники пільг розміщені на офіційному веб-порталі ДФС:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki/.

 

Податкова декларація з рентної плати подається за новою формою

Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Згідно із п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:

з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр;

з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України – за місцем податкової реєстрації;

з рентної плати за спеціальне використання води (з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ) – за місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів;

з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки;

з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації. Пунктом 46.6 ст. 46 ПКУ визначено, що якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2017 № 545 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Наказ № 545), яким внесені зміни до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) (далі – Наказ № 719).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для рентної плати є календарний квартал, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України є календарний місяць, то форма Податкової декларації з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції Наказу № 927), із змінами, внесеними Наказом № 545 буде використовуватись для складання звітності:

за вересень 2017 року та наступні звітні періоди, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди – платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

за ІІІ квартал 2017 року та наступні звітні періоди, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди – платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком вуглеводної сировини), за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, за спеціальне використання води, за спеціальне використання лісових ресурсів.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 121.05).

 

Лист ДФС України від 23.10.2017 №1528/99-99-15-03-03-17 "Про набрання чинності наказами Міністерства фінансів України "

З метою належного адміністрування акцизного податку Державна фіскальна служба України інформує про приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а також до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року   № 1215 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану для використання як сировини для виробництва етилену».

Відповідно до п. 226.12 ст. 226, пп. 229.2 та 229.3 ст. 229, ст. 41 Кодексу Міністерством фінансів України видано накази:

від 21.08.2017 № 708 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 50», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.09.2017 за № 1135/31003 (далі – наказ № 708);

від 21.08.2017 № 709 «Про затвердження форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, та Журналу обліку погашення податкових векселів», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.09.2017 за № 1134/31002 (далі – наказ №709).

На сьогодні дія зазначених наказів поширена на такі групи підакцизних товарів, як скраплений газ, бутан і ізобутан, які ввозяться в Україну як сировина для виробництва етилену без сплати акцизного податку з оформленням податкового векселя. Одночасно у зазначених нормативно-правових актах приведена у відповідність до ст. 41 Кодексу назва центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Наказом № 708 внесено зміни до Порядку роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб’єктів господарювання, які використовують легкі та важкі дистиляти за нульовою ставкою акцизного податку або ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку для виробництва етилену та до заголовка і п. 1 наказу в частині розширення груп підакцизних товарів (скраплений газ, бутан і ізобутан), а також у тексті Порядку у всіх відмінках слова «органи ДФС» замінено словами «контролюючі органи», згідно зі ст. 41 Кодексу.

Наказом № 709 визнано таким, що втратив чинність наказ Мінфіну від 17.02.2012 №196 та внесено зміни до форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію та Журналу обліку погашення податкових векселів.

Відтепер у нових формах Довідки та Журналу, крім назви нафтопродуктів, які отримані або ввезені виробником етилену на митну територію України у межах квот, зазначається також їх код згідно з УКТ ЗЕД.

Крім цього, уточнено визначення осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, та враховано, що номер паспорта громадянина України, який виготовлено у формі картки, містить дев’ять цифр і не містить серію.

Дія виданих наказів поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які в межах квот отримують та/або ввозять в Україну нафтопродукти та використовують їх як сировину для виробництва етилену без сплати акцизного податку з оформленням податкового векселя, як гарантії її цільового використання.

Звертаємо увагу, що виданими наказами не змінюються порядок   погашення податкових векселів, порядок підтвердження цільового використання сировини для виробництва етилену, порядок контролю за цільовим використанням нафтопродуктів, реалізованих за нульовою ставкою акцизного податку або ввезених на митну територію України без сплати акцизного податку, що використовуються виробниками етилену для виробництва етилену.

Накази набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, тобто з 20.10.2017 (опубліковано 20.10.2017 в «Офіційний вісник України» № 82). 

Починаючи з 20.10.2017 Довідка про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, Довідка про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, формуються та подаються відповідними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за формами, затвердженими наказом  № 709.

 

Роз’яснення законодавства

Отримуємо реєстраційний номер для дитини

Бердянська ОДПІ повідомляє, що громадянин, для якого раніше не формувалася Облікова картка фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та якого не включено до Державного реєстру, зобов’язаний особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу. 

Облікові картки громадян віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 5 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779).

Реєстрація громадянина у Державному реєстрі здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання до органу фіскальної служби Облікової картки. Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Звертатися необхідно до Центрів обслуговування платників за місцем проживання особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за документом, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.

 

Про сплату податку на нерухоме майно

Бердянська ОДПІ інформує щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом 10.3 статті 10 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачено, що питання встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених Кодексом.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу).

Підпунктом 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Кодексу визначено, що в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Разом з тим, фізичним особам - співвласникам житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, рекомендуємо повідомляти контролюючий орган за місцем реєстрації про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, звернувшись із письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Кодексу).

Детальніше про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в листі ДФС України від 03.10.2017 N 2103/Ф/99-99-13-03-01-14/ІПК.

 

Платники єдиного податку не можуть укладати договір переуступки прав вимоги боргу 

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Тобто у платників єдиного податку обсяг доходів розраховується за датою надходження  коштів у грошовій  формі.

Відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. 

Оскільки укладення договору переуступки прав вимоги боргу платниками єдиного податку є формою розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, то здійснення такої операції не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. 

Зазначена норма передбачена пп. 14.1.255 ст. 14; п. 291.6 ст. 291; п. 292.6 ст. 292  Податкового  кодексу України.

 

При реорганізації підприємства ПДВ не нараховується

Обов'язок  нарахування ПДВ не поширюється на операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення й перетворення) юридичних осіб.

Отже, платник ПДВ, який реорганізується, під час передання частини майна за розподільчим балансом до нової юридичної особи, у т.ч. без унесення нею такого майна до статутного капіталу, не здійснює:

- нарахування податкових зобов'язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку;

- зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Зазначена норма передбачена п. 198.5 ст. 198 та  п. 199.6 ст. 199 Податкового кодексу України. 

 

Надіслання фіскальними органами податкових повідомлень-рішень 

19.09.2017 набрав чинності наказ МФУ від 21.07.2017 № 658 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Наказом № 658 уточнено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу.

Крім того, у новій редакції  викладено всі форми податкових повідомлень-рішень.

Наказ №658 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» №70 від 08.09.2017.

 

Затверджена форма Повідомлення про запрошення платника податків до фіскального органу

15.09.2017 року набрав чинності наказ МФУ від 18.07.2017 № 644 «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу».

Згідно з п.п. 20.1.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок надсилання повідомлень про запрошення платників податків, встановлено ст. 42 Податкового кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких визначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків або представник платника податків.

Наказ № 644 опубліковано в «Офіційному віснику України»  № 72 від 15.09.2017.

 

Важливі новації у нарахуванні ЄСВ

Бердянська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 03.10.2017 №2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) внесено зміни до Законів України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зокрема, внесеними змінами, запроваджено такі новації:

- максимальна база нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) з 01.01.2018 становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати замість 25 розмірів прожиткового мінімуму;

- з 01.01.2018 платниками ЄСВ також будуть і члени фермерського господарства (у разі, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах);

- у разі якщо фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) і члени фермерського господарства отримують пенсію або соціальну допомогу, вони звільняються від сплати ЄСВ за себе;

- ФОП – платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату половинної (0,5) ставки мінімального страхового внеску ЄСВ: з 01.01.2018 вони будуть сплачувати ЄСВ у повному мінімальному розмірі, як і інші ФОП;

-   фізичні особи, які виконують роботи на підставі договору цивільно-правового характеру, ФОП, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства тепер також підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

-   ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства з 01.01.2018 сплачуватимуть ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Закон №2148 набув чинності 11.10.2017 (опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 10.10.2017 №188).

 

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Бердянська ОДПІ нагадує,  чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – ЄВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄВ.

Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010  №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) єдиний внесок  підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника  ЄВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частина 11 ст. 9 Закону №2464).

 

Чи є базою нарахування ЄСВ вартість подарунків, безоплатно переданих роботодавцем працівникам?

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Згідно з п.1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108/95-ВР). Статтею 1 розділу 1 Закону № 108/95-ВР визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5). Так, згідно з п.п. 2.3.2 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до фонду додаткової заробітної плати. Вартість подарунків до ювілейних та пам’ятних дат, безоплатно переданих роботодавцем працівникам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, а саме: є сумою благодійної допомоги, виплаченої особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством (п. 3.32 розд. 3 Інструкції № 5).

Таким чином, вартість подарунків, безоплатно переданих працівникам (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), є базою нарахування ЄВ лише у разі перебування їх у трудових відносинах з роботодавцем.

 

Заборгованість з єдиного соціального внеску розстроченню не підлягає

Берянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.

 

Відображення у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суми податку, збільшеної на 25000 гривень

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Підпунктом «ґ» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (далі – Декларація), передбачає заповнення в табличній частині Декларації колонки 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника», де вказується річна сума податку (в гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків)), яка розраховується, виходячи із загальної площі об’єкта нерухомості, на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

За наявності у власності юридичної особи – платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості загальна площа яких перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), зазначений показник визначається за формулою (для кожного об’єкта (його частки)), а саме:

¨(колонка 3 «Загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості» Х колонку 4 «Ставка податку» – колонку 6 «Сума пільги із сплати податку» (заповнюється відповідно до рішення органів місцевого самоврядування, прийнятого згідно з п.п.266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ)) + 25000 гривень.

Значення колонки 7 Декларації розбивається на чотири квартали та вказується в колонках 8 – 11. При цьому, розбиваючи річну суму рівними частинами поквартально, округлення відбувається таким чином:

– за І, ІІ і ІІІ квартали звітного року округлення здійснюється за загальними правилами округлення;

– за останній IV квартал звітного року сума податку визначається як різниця річної суми податку та суми податку за перші три квартали.

 

Сплата податку на нерухомість фізичною особою-підприємцем

Якщо фізична особа є підприємцем, чи повинна така особа сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за свою власність – нежитлове приміщення?

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ). Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа-підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

 

Вартість ліцензій на тютюн та алкоголь – у витратах підприємця «загальносистемника»

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи.

Підпунктом 177.4.3 ст.177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.

Отже, платежі, сплачені фізичною особою – підприємцем за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю, включаються до складу витрат по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.

 

Умови повернення платникам податків авансових платежів і помилково сплачених сум митних платежів

Відповідно до частини першої ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 МКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ орган доходів і зборів не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів згідно з Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (частина друга ст. 301 МКУ).

Водночас, якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку (частина четверта ст. 301 МКУ).

При цьому частиною п’ятою ст. 301 МКУ встановлено, що повернення сум помилково та/або надміру сплачених митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів

у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розд. V МКУ, а також в інших випадках, визначених МКУ;

у випадках та в порядку, визначених МКУ, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

митну декларацію змінено або визнано недійсною;

у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного п.п. «а» п. 3 частини другої ст. 78 МКУ;

платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення

від сплати митних платежів.

Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п’ятою ст. 301 МКУ, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Повернення коштів авансових платежів (передоплати) здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо заяву про повернення подано до органу доходів і зборів протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як авансові платежі, не нараховуються (частина п’ята ст. 299 МКУ).

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.09.2017 за № 976/30844.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 210.04).

 

Ліквідаційна звітність для фізичних осіб-підприємців після внесення запису про припинення підприємницької діяльності в ЄДР

Фізичні особи (які перебували на загальній системі), щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування), щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Слід зазначити, що ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

 

А за воду доведеться платити

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до ст. 255 Податкового кодексу України водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року.

Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними.

Зауважимо, що при відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

 

Обладнали автомобіль газовою установкою – скористайтесь правом на податкову знижку!

Громадяни, які у минулому році переобладнали свій власний транспортний засіб із використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива, мають право включити до податкової знижки суму фактично сплачених коштів на таке переобладнання (ст. 166 Податкового кодексу України).

Переобладнання підтверджується сертифікатом відповідності, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, актом технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного засобу, актом приймання - передачі транспортного засобу, актом виконаних робіт по встановленню газового обладнання.

Понесені витрати враховуються відповідно платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково відображається вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Для отримання податкової знижки необхідно заповнити та подати Декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації в паспорті) до кінця поточного року.

 

Порядок звітування неприбутковими організаціями, яких виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Порядок звітування неприбутковими організаціями – юридичними особами, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на виконання п. 35 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п. 35 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями – юридичними особами такий:

за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року;

за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.

У разі прийняття неприбутковою організацією в середині року рішення про перехід на загальну/спрощену систему оподаткування така організація зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку неприбуткової організації реєстраційну заяву за формою 1-РН з позначкою «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій» згідно з додатком 1 до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок № 440).

Відповідно до п. 16 Порядку № 440 виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу.

З дати виключення з Реєстру така організація є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру раніше присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується.

Рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру надсилається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим вищезазначеною главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, та реєструються платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Юридична особа, виключена з Реєстру, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ.

Зокрема, згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

У разі виключення неприбуткової організації з Реєстру за власною ініціативою (крім випадків, передбачених п.п 133.4.3. п. 133.4 ст. 133 ПКУ) та переходу на загальну/спрощену систему оподаткування в установленому порядку така організація повинна подати до контролюючого органу за місцем обліку наступну податкову звітність з податку на прибуток/єдиного податку:

за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад: за 2017 рік, з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року);

за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад: за 2017 рік, з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року);

за період перебування на спрощеній системі оподаткування (зокрема, на третій групі спрощеної системи оподаткування) така організація повинна подати до контролюючого органу податкову декларацію платника податку третьої групи (юридичні особи) за базовий звітний (податковий) період із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на спрощеній системі оподаткування – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.04).

 

Який розмір нецільової благодійної допомоги не підлягає оподаткуванню ПДФО

Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 році – 1710 грн., у 2016 році – 1930 грн., у 2017 році – 2240 грн.).

Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

 

Переуступка прав вимоги боргу новому кредитору не дає права на застосування єдиного податку

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), це передбачено положеннями п.291.6 ст.291 Податкового кодексу України.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі,  дата підписання  платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)  – так визначає п.292.6 ст.292 ПКУ.

Відступлення права вимоги є операцією з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору, або без такої компенсації.

Укладення договору переуступки прав вимоги боргу платниками єдиного податку є формою розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, тому здійснення такої операції не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Зазначене передбачено пп. 14.1.255 ст. 14; п. 291.6 ст. 291; п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

 

Електронне адміністрування ПДВ 

До уваги платників податків!

Державна фіскальна служба України повідомляє про набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 18.09.2017 № 776 «Про внесення Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – наказ 776), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.09.2017 за №1204/31072.

Основні зміни полягають в наступному:

- платник податків має право подати Таблицю даних платника податків (далі – Таблиця) без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- до Таблиці подається пояснення платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податків;

- інформація з Таблиці розглядається ДФС протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання;

- інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається сільгосптоваровиробниками, яких внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на 31.12.2016) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01.01.2017, що задекларована до 20.02.2017, і у яких за період з 01.01.2017 не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) груп товарів, визначених наказом 776.

ДФС забезпечено приймання Таблиці за формою (J/F1312301) без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 

Приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог наказу 776,  буде здійснюватись, починаючи з 23.10.2017.

Звертаємо увагу, що інформація з Таблиці враховуватиметься автоматично системою Моніторингу у разі, якщо Таблиця не міститиме коди послуг згідно з ДКПП або коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, відмінні від груп товарів, визначених наказом 776. 

 

Не зайвим буде нагадати про терміни реєстрації податкових накладних

Бердянська ОДПІ нагадує платникам податку на додану вартість, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

 

Рекомендації щодо відправки сканованих копій документів для підтвердження реальності здійснення операції по податкових накладних з ПДВ

Якщо реєстрація податкової накладної в ЄРПН зупинена, платник ПДВ має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, пояснення та копії документів, зазначені у п.п. "в" п.п. 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу. 

Для підтвердження реальності здійснення операції пояснення надаються тільки у електронному вигляді у формі Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за відмовленими ПН/РК. 

До такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Для того, щоби Комісія ДФС мала можливість переглядати скановані копії документів без перешкод, фіскальна служба Запорізької області рекомендує встановлювати роздільну здатність сканування документів скануючого пристрою на рівні, який забезпечить розмір файлу сканованої копії не менше ніж 100 КБ.

 

Важливо платникам ПДВ! Внесено зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН

13 жовтня 2017 року набрав чинності наказ МФУ від 18.09.2017 № 776 «Про внесення Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». 

Згідно змін платник податків має право подати Таблицю даних платника податків без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

До Таблиці подається пояснення платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податків .

Інформація з Таблиці розглядається ДФС протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

Для сільськокогосподарських товаровиробників інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається сільгосптоваровиробниками, яких внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31.12.16 застосовували спеціальний режим оподаткування згідно зі ст. 209 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на 31.12.2016) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01.01.2017, що задекларована до 20.02.2017, і у яких за період з 01.01.2017 не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) груп товарів, визначених наказом 776. 

ДФС забезпечено приймання Таблиці за формою (J/F1312301) без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.  

Приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотриманням вимог наказу 776,  буде здійснюватись, починаючи з 23.10.2017. 

Інформація з Таблиці враховуватиметься автоматично системою Моніторингу у разі, якщо Таблиця не міститиме коди послуг згідно з ДКПП або коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, відмінні від груп товарів, визначених наказом 776.

Електронні формати Таблиці розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

 

Для сільгоспвиробників оновлена Таблиця даних платника податку, яка подається в разі блокування податкових накладних

13.10.2017 року набрав чинності наказ МФУ від 18.09.2017 №776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (опублікований в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.10.2017№ 80).

Для сільськогосподарських товаровиробників Таблицю даних платника податку, яка подається в разі блокування податкових накладних/розрахунків коригування, доповнили новими полями:

- «Сільськогосподарський товаровиробник, що до 01 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України»;

- «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».

Наказом № 776 передбачено, що інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Інформація за встановленою формою автоматично враховується системою Моніторингу, якщо така інформація подається сільськогосподарськими товаровиробниками:

- що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України від 24.06.04 №1877-1V «Про державну підтримку сільського господарства України», 

- які на 31.12.16 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31.12.16 )

-  мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01.01.2017, що задекларована до 20 лютого 2017 року, 

- і у яких за період з 01.01. 2017 не було одночасної зміни засновника і керівника,

- та в якій зазначено коди, згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів:

01   Живі тварини;

03   Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;

04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;

07   Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;

08   Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;

10   Зернові культури;

12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.

Розгляд Таблиці даних платника податку здійснюється ДФС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

 

Пропорційне віднесення ПДВ до податкового кредиту у разі часткового використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, та скласти не пізніше останнього дня звітного періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) за цей же попередній календарний рік. 

Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. 

Платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції. 

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. 

Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. 

Зазначена норма передбачена ст. 199 Податкового кодексу України.

 

Запитуєте – відповідаємо

Ми вже розібралися із механізмом виправлення помилки допущеної при виписці податкової накладної в частині невірно вказаної кількості товару чи його ціни. Проте інколи допускаються і інші помилки, виправлення яких нам не зрозуміле. Скажімо – невірно вказаний індивідуальний податковий номер покупця.  Як бути?

Щоби покупець Вашого товару зміг зреалізувати право на податковий кредит по даній операції –слід виправити помилку  шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому у заголовній частині розрахунку зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком "-" обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній. Вказаний  розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН самим покупцем. А продавець товару має  скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із вказанням вірного індивідуального податкового номера. Слід зазначити, що така податкова накладна повинна виписуватися за датою попередньої ( невірної) податкової накладної але їй присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера раніше виписаної податкової накладної . При цьому в  табличній частині такої податкової накладної слід зазначити обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, які були зазначені в попередній          податковій накладній (з "невірним" ІПН).

Протягом якого часу можна виправити помилку допущену при виписці податкової накладної?

Право реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зберігається протягом 365 календарних днів з дати їх складання.

Таким чином, виправлення допущених помилок можливо лише у випадку, якщо з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування не минуло 365 календарних днів, тобто друга податкова накладна або ж розрахунок коригування можуть бути зареєстрованими не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання зазначеної у податковій накладній яка підлягає виправленню/коригуванню.

Виписуючи податкову накладну припустилися певної помилки. 365 з дати її складання ще не минуло. Ми планували припинити діяльність, тож знялися з реєстрації платника, проте в силу певних обставин продовжуємо працювати тож заново зареєструвалися платниками. Чи можемо виправити раніше допущену помилку?

Якщо особі анульовано реєстрацію платника ПДВ, то така особа втрачає право на формування податкового кредиту з ПДВ та складання і реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних після дати анулювання такої реєстрації. Повторно зареєстрована особа в якості платника ПДВ є платником такого податку з нової дати реєстрації її платником ПДВ, а тому не має права на формування податкового кредиту з ПДВ та складання і реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, складених особою у період до анулювання її попередньої реєстрації як платника ПДВ.

Таблиця даних платника ПДВ за новою формою з 23 жовтня!

23.10.2017 - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 13.10.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 «Про внесення Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ №776), зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 29.09.2017 за №1204/31072.

Державною фіскальною службою України забезпечено приймання Додатку до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Таблиця) за формою (J/F1312302) без наявності факту зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Звертаємо увагу, що інформація з Таблиці враховуватиметься автоматично системою Моніторингу у разі, якщо Таблиця не міститиме коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 або коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, відмінні від груп товарів, визначених Наказом №776.

Приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог Наказу №776, буде здійснюватись, починаючи з 23.10.2017.

 

Платники запитували

Чи може громадянин користуватись електронним цифровим підписом, який отримав як фізична особа – підприємець?

Фізична особа – підприємець, яка отримала посилені сертифікати відкритих ключів, може скористатися цими ключами для подання звітності в електронному вигляді, зокрема, податкової декларації про майновий стан і доходи, як фізична особа. Оскільки ідентифікація фізичної особи стосується конкретно визначеної особи (прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта).

Сертифікат відкритого ключа – документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу.

Електронний цифровий підпис можна безкоштовно отримати в м. Бердянськ, пр. Праці, 20, кабінет № 219, тел.: (06153) 3-86-63.

 

В який термін необхідно отримати нові електронні ключі при зміні керівника підприємствав?

Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних, тобто змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів». Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового сертифікату зазначений договір необхідно переукласти.

При цьому, перш за все, необхідно подати відомості про зміну керівника до Державного реєстратора за місцем своєї реєстрації, а відомості про зміну головного бухгалтера – до податкової інспекції.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Майже 306 мільйонів гривень – допомога для армії від запорізьких платників

На Запоріжжі надходження військового збору з початку року склали 305,9 мільйона гривень (без показників підприємств, що обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Це на 32 мільйони більше, ніж очікувалося, та на 54,4 мільйона – за минулорічні показники. Зокрема, майже 37 мільйонів – сплата у вересні, що перевищило дані аналогічного періоду 2016 року на 8,4 мільйона.

Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, в регіоні суттєво зросли середньомісячні надходження порівняно з минулим роком – з 28 мільйонів у 2016 році до 34 мільйонів – у поточному, тобто, на 6 мільйонів.

Найбільші суми на фінансування і підтримку армійців надійшли від платників обласного центру – 153,7 мільйона, суб'єкти господарювання Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції направили 37,3 мільйона, Енергодарської ОДПІ – майже 33 мільйони, Бердянської – 24,3 мільйона, Пологівської – близько 23 мільйонів, Токмацької – 18,5 мільйона та Вільнянської інспекції – понад 16 мільйонів.

Усього у м. Запоріжжі та області нараховується 25,8 тисячі платників військового збору, 13,5 тисячі з яких – це юридичні особи, 12,3 тисячі – фізичні особи.

Нагадуємо, платниками військового збору, ставка якого становить 1,5 відсотка, є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування і сплату збору є роботодавці, що виплачують доходи на користь платника податків.

 

Юліана Козаченко: "Оподаткування автівок класу "люкс" принесло бюджету майже 5,7 мільйона"

На Запоріжжі надходження транспортного податку з початку року склали 5 мільйонів 675 тисяч гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, ця сума перевищила минулорічну на 179 тисяч. 

Платники транспортного податку – фізичні особи – спрямували понад 3 мільйони. Усього в регіоні налічується 216 громадян, чиї автівки підпадають під категорію тих, що оподатковуються. Їм фіскальна служба надіслала повідомлення-рішення на загальну суму 4,8 мільйона. 

Від 119 суб'єктів господарювання-юридичних осіб надійшло 2,6 мільйона, це на 700 тисяч більше порівняно з відповідним періодом 2016 року. 

Керівник фіскальної служби області відзначила, що надходження від транспортного податку повністю залишаються у розпорядженні місцевих громад. Так, переважну більшість від загальної суми сплачено на території м. Запоріжжя – понад 2,5 мільйона. Платники Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції перерахували 940 тисяч, Мелітопольської ОДПІ – майже 830 тисяч, Вільнянської – 547 тисяч, Бердянської – 360 тисяч, Токмацької – близько 290 тисяч, Енергодарської ОДПІ – 180 тисяч. 

Нагадаємо, транспортним податком обкладаються легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. Ставка податку складає 25 тисяч гривень на рік.

 

Юліана Козаченко: "Надходження екологічного податку на Запоріжжі зросли на 50 мільйонів"

Майже 187 мільйонів гривень – стільки екологічного податку спрямували до бюджетів усіх рівнів платники Запорізької області. Ці показники наведені без врахування великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС. 

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з відповідним періодом 2016 року надходження зросли на 51,4 мільйона або на 38 відсотків. 

Із загальної суми більша частина надійшла до місцевих бюджетів – 149,5 мільйона, це на 41 мільйон більше, ніж торік. До державного бюджету сплачено 37,4 мільйона, рівень минулого року перевищено на понад 10 мільйонів. 

Керівник фіскальної служби зазначила, що екологічний податок формує у регіоні базу для фінансування екологічних програм. Усього цей платіж перераховують до бюджетів 2637 підприємств, які у процесі виробництва забруднюють навколишнє середовище. 

З початку року переважну більшість "екоподатку" забезпечили платники, які обліковуються у Енергодарській об'єднаній державній податковій інспекції – 151,5 мільйона гривень, суб'єкти господарювання Вільнянської ОДПІ сплатили майже 19,5 мільйона, Запорізької ОДПІ – 8,3 мільйона, Мелітопольської – 2,7 мільйона, Бердянської – 2 мільйони, Пологівської – 1,4 мільйона, Токмацької – 1,3 мільйона.

 

Запорізькі оперативники ДФС викрили незаконне виробництво бензину та дизелю

У ході проведення операції "Акциз-2017" та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 КК України під процесуальним керівництвом прокуратури оперативники фіскальної служби виявили одне із підприємств, яке зареєстроване в м. Дніпро, що реалізувало на території Запорізької та Дніпропетровської областей недоброякісне пальне.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізький області встановили, що продукція не відповідає вимогам ДСТУ та виготовлялася з порушенням – шляхом змішування низькоякісних нафтопродуктів та речовин, які наближають хімічний склад суміші до автомобільних бензинів марки А-92, А-95 та ДП.

За результатами обшуків, проведених на трьох АЗС, розташованих у м. Запоріжжя та Запорізькій області, а також нафтобази у м. Дніпро, вилучено та взято під охорону податкової міліції майже 252 тисячі літрів бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального вартістю більше 6,5 мільйона гривень, три автомобілі на суму 3 мільйони, якими перевозили паливно-мастильні матеріали, а також комп'ютерну техніку, чорнові записи, документацію щодо придбання ПММ та домішок тощо. 

На даний час проводиться подальша перевірка.

 

Юліана Козаченко: "Від оподаткування запорізької нерухомості до місцевих бюджетів надійшло понад 56 мільйонів"

За дев'ять місяців поточного року на Запоріжжі надходження податку на нерухоме майно склали 56,4 мільйона гривень, що на 93,3 мільйона або майже на 20 відсотків більше, ніж прогнозувалося. Рівень сплати на 23,3 мільйона перевищив торішні показники. 

Як зазначила в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, найбільші надходження податку забезпечили платники – юридичні особи, від оподаткування площ нерухомості яких місцева казна отримала майже 42 мільйони. Порівняно з минулим роком зростання становить 15 мільйонів. Усього в обласному центрі та регіоні нараховується 4077 юридичних осіб, які самостійно обчислюють, декларують та перераховують податок до бюджету. 

Власники нерухомого майна – фізичні особи спрямували понад 14,4 мільйона, що на 8,3 мільйона більше, ніж за січень-вересень 2016 року. Кількість громадян, які цього року повинні сплачувати податок, склала 20,2 тисячі. 

Лідерами зі сплати податку на нерухомість стали запорізькі та мелітопольські платники, які перерахували до місцевих бюджетів, відповідно, 23,2 та 15,8 мільйона гривень. Суб'єкти підприємництва та громадяни, які обліковуються в Бердянській об'єднаній державній податковій інспекції, сплатили понад 5 мільйонів, Вільнянської ОДПІ – 4,8 мільйона, Токмацької – 3,2 мільйона, близько 3 мільйонів спрямували фізичні та юридичні особи Пологівської ОДПІ, Енергодарської інспекції – 1,2 мільйона. 

Зазначимо, згідно із податковим законодавством оподатковується як житлова, так і нежитлова нерухомість, у тому числі її частки. Ставки та пільги встановлюються за рішенням місцевих рад. Ставка податку не може перевищувати три відсотки розміру мінімальної заробітної плати. Додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості площа яких понад 300 кв. м. для квартир і 500 кв. м. для житлових будинків за ставкою 25000 грн. за кожен такий об'єкт або частки.

 

Надходження від рентних платежів на Запоріжжі зросли на 36,5 мільйона

Від підприємств добувної промисловості та водокористувачів Запорізької області надійшло 357,4 мільйона гривень рентної плати. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, надходження дев'яти місяців 2017 року перевищили минулорічні на 36,5 мільйона. 

Зокрема, ренти за спеціальне використання води сплачено 154,4 мільйона, що на 12,4 мільйона або на 9 відсотків більше, ніж торік. Згідно із бюджетним розподілом суму порівну перераховано до державного та місцевих бюджетів. 

На сьогодні у м. Запоріжжя та області 3147 підприємств, організацій і установ використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту, рибництва тощо. Для спеціального використання водних ресурсів вони мають відповідні дозволи. 

Також у регіоні працюють 613 гірничих та інших підприємств, які у своїй діяльності користуються надрами, у тому числі, видобувають корисні копалини. Найбільше галузь представлена виробництвом руд, видобутком природних пісків, залізорудних концентратів, гранул, щебеню, крихти та порошку, гальки і гравію. 

Упродовж січня-вересня 2017 року суб'єкти господарювання забезпечили 203 мільйони гривень рентної плати за користування надрами. Із загальної суми до державного бюджету надійшло 151 мільйон, до місцевих – 52 мільйони. Порівняно з відповідним періодом 2016 року рівень сплати збільшився на 22 мільйони або на 12 відсотків.

 

Запорізькі підприємці-аграрії збільшили сплату єдиного податку на 50 мільйонів гривень

За січень-вересень 2017 року платники єдиного податку IV групи спрямували до бюджетів 168 мільйонів гривень. З цієї суми до державної скарбниці надійшло 23,5 мільйона, до місцевих – 144,5 мільйона. У порівнянні з відповідним періодом 2016 року надходження збільшились на понад 50 мільйонів або на 44 відсотки. 

Коментуючи надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко підкреслила, що розмір податку залежить від площі оподатковуваних земель, якими володіють підприємці. Лише за два останні роки сума нарахувань зросла у два з половиною рази і на 2017 рік становить понад 333 мільйони. 

Серед чинників, які вплинули на збільшення, керівник фіскальної служби назвала підвищення ставок, застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, реєстрацію нових платників та детінізацію агросектору. Лише за результатами поданої уточнюючої податкової звітності з початку проведення заходу "Врожай 2017" додаткові нарахування єдиного податку IV групи склали 2,9 мільйона. 

На сьогодні у сільському господарстві ведуть бізнес за спрощеною системою оподаткування 2090 платників. Найбільші надходження забезпечили аграрії, які зареєстровані в Пологівській ОДПІ – 46,2 мільйона, платники Мелітопольської податкової інспекції сплатили майже 35 мільйонів, Токмацької – 31,5 мільйона, Вільнянської – близько 24 мільйонів, Бердянської – 21 мільйон та Енергодарської ОДПІ – 10,4 мільйона.

 

ДФС України 

Затверджено Реєстр великих платників податків на 2018 рік

ДФС України визначає порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених Податковим  кодексом для великих платників податків. 

У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені Податковим кодексом для великих платників податків. 

Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення про таке включення платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр. 

На 2018 рік Реєстр великих платників податків затверджено наказом ДФС України від 26.09.2017 N 632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік».

Зазначена норма визначена п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України.

 

Сергій Білан: В рамках операції «Акциз-2017» з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму майже 1,6 млрд. грн.

За дев'ять місяців поточного року співробітники податкової міліції в рамках проведення операції «Акциз-2017» вилучили з незаконного обігу підакцизних товарів на суму майже 1,6 млрд. грн., що на 983 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року – повідомив Перший заступник Голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан.

За його словами було, зокрема, вилучено 3 млн. літрів спирту, понад 12,8 млн. літрів алкогольних напоїв, 10 млн. пачок тютюнових виробів і майже 125 тонн тютюну, а також 7,4 тис. тонн пально-мастильних матеріалів.

Сергій Білан також поінформував, що в поточному році було припинено діяльність 140 незаконних виробництв підакцизних товарів, відкрито 243 кримінальні провадження за ст. 204 КК України.

«Економічний ефект від проведення заходів склав близько 701,3 млн. грн. тільки акцизного податку, що надійшли в результаті реалізації легальної підакцизної продукції, яка заповнила частку ринку, що звільнилася від фальсифікату і контрабанди, що майже в три рази перевищує показник минулого року», - наголосив Перший заступник Голови ДФС.

За його словами, протидія незаконному переміщенню товарів через кордон, незаконному переміщенню, виготовленню та розповсюдженню підакцизних товарів без сплати відповідних платежів, є одним з основних напрямів діяльності податкової міліції.

«Податкова міліція і далі боротиметься з незаконним обігом підакцизних товарів в країні. Ми розуміємо, що ділки можуть вдатися до нових схем, проте запевняю, що наше основне завдання - наповнення державного бюджету та детінізація економіки», - підкреслив він.

 

У ДФС обговорили питання подальшої співпраці з представниками аудиторської сфери, громадськості та ЄБРР

Своє бачення подальшого розвитку податкової та митної систем в Україні висловили сьогодні, 19 жовтня, представники аудиторських компаній, інститутів громадянського суспільства - членів Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності, Європейського банку реконструкції та розвитку, Громадської ради ДФС та профільних асоціацій під час зустрічі з в.о. Голови ДФС Мирославом Проданом.

Чергова секторальна зустріч бізнесу та представників фіскальної служби була присвячена питанням ведення діяльності аудиторських компаній в Україні та проблематиці членів профільних асоціацій.

Учасники зустрічі звертали увагу на покращення ведення бізнесу за рахунок позитивних новацій, впроваджених фіскальною службою. Так, представники бізнесу відзначили, що з початком впровадження електронного реєстру відшкодування ПДВ практично зникли проблеми з оперативним поверненням бюджетних коштів.

«95-96% заявок на відшкодування ПДВ ми повертаємо протягом 30 календарних днів за результатами камеральних перевірок. Крім того, завдяки системі моніторингу ризиків та блокуванню податкових накладних бюджет щомісяця отримує додатково 4-4,5 млрд грн. Більше того, у вересні ми отримали рекордну суму нарахування податку на додану вартість у розмірі 15,5 млрд грн.», – зазначив Мирослав Продан.

Ще одним позитивом у роботі служби є функціонування Електронного кабінету платника, який водночас потребує доопрацювання. За словами Мирослава Продана, на сьогодні розширення функціоналу цього сервісу є першочерговим завданням для фіскальної служби. Так, фахівці ДФС проводять зустрічі з представниками бізнесу, під час яких з’ясовують потреби у нових сервісах та за можливості додають їх в кабінет. На сьогодні 80% адміністративних послу, які надаються ДФС, платники мають змогу отримати через Електронний кабінет.

Окреме обговорення викликало питання електронізації роботи митниці. Так, зверталася увага на необхідності більш широкого застосування автоматизованої системи «Єдине вікно», яке діє на митницях. При цьому наголошувалося, що стримуючим фактором такого впровадження є робота суміжних служб, які через застаріле законодавство, не готові до роботи в нових умовах.

Цікавило представників бізнесу і питання уповноваженого економічного оператора, впровадження якого вже давно очікують. За словами платників, ДФС та бізнес мають об’єднати свої зусилля для досягнення позитивного рішення у цьому питанні.

«Державна фіскальна служба відкрита до конструктиву і готова брати участь у всіх процесах, спрямованих на покращення ведення бізнесу в нашій країні та адміністрування і сплати податків», – підкреслив Мирослав Продан.

Учасники зустрічі також розглянули питання функціонування системи моніторингу ризиків та блокування податкових накладних, проведення перевірок платників, розгляд скарг, реформування податкової та митної систем тощо. 

 

В електронному вигляді оформлюється 98 відсотків митних декларацій

Станом на 1 жовтня 2017 року 98 відсотків митних декларацій оформлюється в електронному вигляді. Про це повідомив директор Департаменту організації митного контролю ДФС Олексій Василенко.

Загалом, за його словами, з початку поточного року до середини жовтня кількість оформлених митних декларацій склала 2,6 млн., що більше аналогічного періоду минулого року на 16,7%.

«Використовуючи електронне декларування суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності економлять власний час і ресурси, адже вони отримують прискорене та якісне обслуговування», - підкреслив Олексій Василенко.

Він зазначив, що відповідно до вимог Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин (240 хвилин) з моменту пред’явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, та всіх необхідних документів і відомостей на них. 

Так, у вересні 2017 року граничний час митного оформлення товарів, відносно яких автоматизованою системою аналізу управління ризиків не генерувався перелік додаткових митних формальностей, становив:

- при експорті – 44 хв.;

- при імпорті – 131 хв.;

- при транзиті – 18 хв.

 

Електронні сервіси ДФС 

Податкова декларація з податку на прибуток в Електронному кабінеті

Бердянська ОДПІ повідомляє про можливість подання засобами Електронного кабінету платника Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467, для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал.

Звертаємо увагу, що відповідно до вимог п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації.

 Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків - форм фінансової звітності (абзац 11 п. 48.3 ст. 48 Кодексу), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Граничний термін подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2017 року – 09.11.2017.

Крім того повідомляємо, що засобами Електронного кабінету платники податків можуть подавати такі форми податкової звітності:

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств,

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи),

Податкова декларація зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками,

Податкова декларація з податку на додану вартість,

Декларація акцизного податку,

Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію),

Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності),

Податкова декларація з рентної плати, 

Податкова декларація збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності,

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, 

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій,

Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,

Звіт № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»,

Звіт № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»

Звіт № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів»,

Звіт № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»,

 Звіт № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі»,

Звіт про рух валютних цінностей за рахунком,

Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,

Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок),

Розрахунок суми, що підлягає внесенню до державного бюджету підприємством-монополістом у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці,

Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України,

Розрахунок прогнозної потреби спирту,

Розрахунок збору на соцiально-економiчну компенсацiю ризику населення, яке проживає на територiї зони спостереження,

Податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні,

Довідка про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,

Довідка про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції,

Довідка виробника лікарських засобів про цільове використання спирту етилового,

Довідка про отримання спирту етилового,

Довідка про обсяги дизельного палива, ставки та суми нарахованого акцизного збору,

Перелік лікарських засобів, для виготовлення яких використовують спирт етиловий та їх відпускна ціна,

Податкова накладна,

Товарно-транспортна накладна на переміщення спирту етилового,

Товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв,

Довідка про використані розрахункові книжки за ______ місяць __ року,

Повідомлення про прийняття працівника на роботу.

 

Cервіс «Пульс» Державної Фіскальної служби України

Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua.

Інформація приймається цілодобово.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, ЄВ.

 

Чи може платник податків отримати відповідь в Контакт-центрі ДФС на запитання щодо конкретної ситуації, яка стосується виключно даного платника податків в частині податкового, митного законодавства та ЄВ?

Відповідно до абзацу першого п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

При цьому, за рішенням такого органу, термін розгляду звернення може бути продовжено на термін не більше 10 календарних днів, про що письмово повідомляється платнику податків.

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:

в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Слід зазначити, що Контакт-центр ДФС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.

Для отримання відповідей на конкретні ситуативні запитання, які стосуються конкретних операцій платнику, згідно ст. 52 ПКУ, необхідно звернутися до контролюючих органів ДФС з відповідними первинними документами.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.02).

 

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.