Бердянська ОДПІ повідомляє

22.11.2017, 19:18    просмотров: 271

Жовтневі надходження ПДВ на Бердянщині склали 21 мільйон гривень

Про це повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова. Сума надходжень до Державного бюджету України значно перевищила минулорічні показники. У зрівнянні з жовтнем 2016 сума ПДВ збільшилась на 4,7 млн.грн.

Загалом, за 10 місяців п.р. сума надходжень ПДВ склала майже  170,1млн.грн., це на 55,0 млн.грн. більше, ніж за 2016 рік. Перевищення по кожному місяцю у зрівнянні з минулорічним періодом складають в середньому 5,5 мільйонів гривень.

Податок на додану вартість відноситься до непрямих податків. У той же час, збільшення його надходжень є показником зростання підприємницької активності і зменшення тіньового бізнесу.

Одним з факторів, що сприяють збільшенню надходжень, є впроваджена, з 1 липня поточного року, система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріїв оцінки ступеня ризиків - система СМКОР.

 

Бердянська ОДПІ : затримка виплати заробітної плати – актуальна проблема іміджу підприємства

Фахівці Бердянської  ОДПІ звертають увагу платників податків, що ситуація із затримкою виплати заробітної плати на підприємствах досить часто супроводжується  простроченням виплат інших зобов’язань платника, зокрема податкових. А це може спричинити невиконання бюджетних зобов’язань, таким чином посилюючи незадоволення та загальну напругу в суспільстві.

Відповідно до функцій та в межах компетенції фахівці ДФС постійно здійснюють моніторинг фінансово-господарської діяльності підприємств, на яких є заборгованість із зарплати, заслуховують керівників таких суб’єктів господарювання на засіданнях комісій та переконують їх своєчасно виплачувати зарплату з обов’язковими відрахуваннями до бюджету.

«Як свідчить практика, підприємства, на яких боргують зарплату, як правило, припускаються інших порушень податкового законодавства. Оскільки від стану зарплатних виплат залежить не лише надходження ПДФО, а й єдиного внеску, то фахівці ДФС і надалі приділятимуть питанню своєчасної оплати праці максимальну увагу», - зазначила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова..  

За останніми даними  протягом десяти місяців 2017 року з доходів платників податків Бердянської ОДПІ та Приморського відділення сплачено 366,3 мільйонів ПДФО. За цей же період  надходження єдиного внеску склали  341,2 мільйонів гривень.

 

До уваги платників єдиного соціального внеску!

З метою недопущення помилок при сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, повідомляємо, що сплату ЄСВ необхідно проводити, виключно, на рахунки з реквізитами 3719, які відкрито територіальними органами ДФС відповідно до адміністративно-територіальних одиниць.

Реквізити небюджетних рахунків для сплати єдиного соціального внеску розміщено на суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області, у розділі «Бюджетні рахунки», за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

 

Національний агрофорум на тему: «Податки. Фінанси. Право».

До уваги платників податків!

 Офіційне видання Державної фіскальної служби України Інформаційно-аналітичний журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори» запрошує платників податків взяти участь у роботі Національного агрофоруму на тему: «Податки. Фінанси. Право».

Дата проведення: 07 грудня 2017 року

Початок форуму: о 10 год. 00 хв. (реєстрація з 09 год. 30 хв.)

Місце проведення: м. Київ, готель «Хрещатик» (вул. Хрещатик, 14)

Детальна інформація щодо проведення Національного агрофоруму на тему: «Податки. Фінанси. Право» на сайті офіційного видання ДФС України «Вісник. Офіційно про податки», за посиланням: http://www.visnuk.com.ua/forum/.

Для реєстрації на участь у форумі звертатися до оргкомітету філії ДП «Сервісно-видавничий центр» у Запорізькій області за телефонами: (061) 239-75-11, (067) 389-38-26, електронна адреса: svc_08@ukr.net

 

Роз’яснення законодавства

Оподаткування суми, виданої центром зайнятості на розвиток підприємництва ФОП

Відповідно до норм Податкового кодексу України у разі, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи, зокрема суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 затверджено порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.

Зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватись одноразово для організації підприємницької діяльності.

У разі якщо особа протягом 30 календарних днів після прийняття рішення про надання виплати допомоги по безробіттю одноразово не пройшла державну реєстрацію юридичної особи чи фізичної особи – підприємця без поважних причин, вона втрачає право на отримання виплати допомоги по безробіттю одноразово.

Отже, сума, видана центром зайнятості на розвиток підприємництва згідно з нормами Порядку № 613, не включається до складу доходу фізичної особи – підприємця та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 104.04).

 

Припинення державної реєстрації не припиняє податкових зобов’язань фізичної особи-підприємця

Бердянська ОДПІ щодо перебування на обліку в контролюючих органах фізичної особи - підприємця після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця повідомляє наступне.

Відповідно до статті 67 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

При цьому державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Порядок зняття з обліку фізичних осіб - підприємців визначений підпунктом 6 пункту 11.22 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588 (зі змінами).

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 177.11 статті 177 Кодексу фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Форма декларації та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 N 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи".

Згідно з підпунктом 2 пункту 299.10 статті 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (пункт 294.6 статті 294 Кодексу).

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються в Податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 N 578 (зі змінами).

Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (зі змінами)).

Згідно з абзацом сьомим частини першої статті 5 Закону N 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону N 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Зняття з обліку фізичної особи як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється відповідно до пункту 1 статті 5 Закону N 2464 після проведення передбачених законодавством перевірок платника та проведення остаточного розрахунку.

З огляду на зазначене, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності, та зобов'язана забезпечити остаточні розрахунки з податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від провадження підприємницької діяльності.

Детальніше щодо забезпечення остаточних розрахунків з податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичної особи – підприємця після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності в листі ДФС України від 27.10.2017 N 2411/С/99-99-08-02-01-14/ІПК.

 

Контролюючі органи під час проведення перевірки мають право надавати платнику податків письмовий запит для надання пояснень

Згідно з п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право:

для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ);

запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст.20 ПКУ).

Також, згідно з підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

При цьому платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПКУ) та не пов’язаний безпосередньо з оформленням будь-яких додаткових запитів.

Водночас платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПКУ).

Крім того під час проведення документальних перевірок, згідно з підпунктом 11 пункту 3 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727, зареєстрованим у Мінюсті 26.10.2015 (зі змінами) (далі – Порядок), передбачено, у разі необхідності, надання (надіслання) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) запитів щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Інформація про такі запити наводиться у загальних положеннях акту (довідки) документальної перевірки.

Такі запити підписуються посадовими особами, що проводять документальну перевірку, та вручаються платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) під підпис. У разі неможливості вручити запит безпосередньо посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій(им) ним особі(ам)) такі запити можуть бути підписані керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та надіслані платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПКУ (абзац 2 підпункту 11 пункту 3 розділу ІІІ Порядку).

Отримані пояснення додаються до акту (довідки) документальної перевірки (абзац 7 пункту 1 Розділу ІV Порядку).

Також, згідно з абзацом 11 пункту 1 Розділу ІV Порядку у разі ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), складається відповідний акт: акт про ненадання платником податків, відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, якій додається до акту документальної перевірки.

Отже, під час перевірки (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної) посадові особи контролюючих органів для отримання пояснень мають право надавати письмові запити платникам податків.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 136.07).

 

З моменту виникнення права податкової застави проводиться опис майна

Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.06.03).

 

Заповнення декларації про майновий стан і доходи особами, які відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків

Відповідно до Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено Податковим кодексом України.

Форму Декларації та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.

Інструкцією визначено, що у Декларації зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, зазначаються серія та номер паспорта.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», затверджено технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм.

Якщо у відповідному полі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм проставлено слово «відмова», у зв’язку з тим, що фізична особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, то у декларації платник зазначає номер паспорта, який містить дев’ять цифр.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.24).

 

При перевищенні доходу в 1 000 000 гривень платникам єдиного податку необхідно застосовувати РРО

У разі перевищення фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Відповідно до Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

-   першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Дана норма не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 107.04).

 

За порушення правил сплати узгоджених сум грошових зобов’язань передбачена відповідальність

Відповідно до п. 126.1 cт. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 розд.VI «Акцизний податок» ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ст. 126 ПКУ).

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не повязаних з проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПКУ);

при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 та п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

При цьому грошове зобов’язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 126 ПКУ.

Також контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати:

нарахованої суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день;

суми грошового зобов’язання, визначеної платником податків (у податкових деклараціях, розрахунках, звітах, в тому числі, в уточнюючих) або податковим агентом із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання).

Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 КУпАП.

 Слід зазначити, що відповідно до п. 44 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 126.1 ст. 126 ПКУ, у зв’язку з несанкціонованим втручанням в роботу комп’ютерних мереж (вірусною атакою на комп’ютерну мережу/програмне забезпечення) платників податків, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30.06.2017.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 138).

 

Фізичні особи - підприємці, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, звільняються від сплати єдиного внеску

У частині другій ст. 2 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зазначено, що виключно Законом № 2464 визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), платники ЄВ, порядок нарахування, обчислення та сплати ЄВ. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).

Відповідно до п. 9 прим. 2 частини другої розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями, платники ЄВ, зокрема ФОП, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених п. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява ФОП та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів такою особою протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Пункт 9 прим. 2 частини другої розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду».

Згідно з абзацом другим п. 7 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, мобілізовані підприємці на весь строк їх військової служби звільняються від виконання обов’язків платника ЄВ, якщо вони не є роботодавцями, з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію).

При цьому положення п. 9 прим. 2 частини другої розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 не містять норми щодо звільнення від сплати ЄВ ФОП, прийнятих на військову службу за контрактом.

Враховуючи наведене вище, ФОП, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати ЄВ.

Водночас, ФОП, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати ЄВ за себе.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301.04.02)

 

Сума нецільової благодійної допомоги відображається в податковому розрахунку за формою 1ДФ

Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2017 році 2240 гривень).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі – Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169».

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.25).

 

Порядок оскарження платником податків дій посадових осіб контролюючих органів

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права, зокрема, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Абзацом четвертим п. 2 розд. ІІ Порядку розгляду звернень та особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 484/26929 (далі – Порядок), визначено, що скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду (абзац перший ст. 16 Закону № 393).

Згідно зі ст. 5 Закону № 393 звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Звернення в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подаються їх законними представниками (п. 4 розд. ІІ Порядку).

Відповідно до п. 5 розд. ІІ Порядку звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону № 393.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина сьома ст. 5 Закону № 393).

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (частина перша ст. 8 Закону № 393).

Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону № 393, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону № 393. Копія такого звернення та другий примірник роз’яснення залишаються у справі підрозділу із роботи зі зверненнями громадян (п. 12 розд. ІІ Порядку).

Анонімні звернення розгляду не підлягають (крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»). Анонімні звернення після реєстрації доводяться до відома керівників структурних підрозділів відповідно до їх функціональних повноважень. Оригінал або копія анонімного звернення разом із другим примірником роз’яснення підшиваються до справи (п. 16 розд. ІІ Порядку).

Забороняється направляти скарги громадян на розгляд тим органам чи посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються (п. 4 розд. ІІІ Порядку).

Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДФС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (п. 5 розд. ІІІ Порядку).

Початком строку розгляду звернення вважається день його реєстрації в органах ДФС, а закінченням - день направлення відповіді заявнику (п. 10 розд. ІІІ Порядку).

Також, відповідно до п. 1 частини другої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135).

 

Ломбарди повинні застосовувати касові апарати

Бердянська ОДПІ інформує, що ст.1 Закону України від 12 липня 2001 року №2664 «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або у безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (касові апарати).

Звертаємо увагу, що при проведенні таких фінансових операцій необхідно роздрукувати відповідні розрахункові документи (чеки), що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, застосовувати зареєстровані у встановленому порядку розрахункові книжки.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику через ломбарди, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням касових апаратів.

 

Щодо оподаткування благодійної  допомоги, наданої учасникам АТО, учасникам масових акцій громадського протесту в Україні та членам сімей

Відповідно до пп. «а» пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на користь:

учасників бойових дій - військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;

учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року по 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;

фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України.

Для цілей цього підпункту до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти – інваліди (див. категорію 103.15. Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ІДД ДФС України  (http://zir.sfs.gov.ua)).

 

Внесення змін до облікових даних

Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних платників податків, відомості щодо яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний державний реєстр), здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру без подання будь-яких документів до контролю¬ючих органів.

Відповідно до підпунктів 66.1.1 та 66.1.3 п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації та документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначено розділом IX Порядку № 1588.

Згідно з п. 66.5 ст. 66 Податкового кодексу та п. 9.2 розділу ІХ Порядку № 1588 у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік відповідно до зазначених Кодексу та Порядку, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік.

Перелік документів, які подаються для взяття на облік платника податків, та порядок їх подання визначено розділами IV — VI Порядку № 1588.

Додаткові реєстраційні заяви за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подаються з позначкою «Зміни», за формою № 1-РПП — з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Платниками податків, відомості щодо яких включаються до Єдиного державного реєстру, заява за формою № 1-ОПП подається тільки у випадку надання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, оскільки такі дані не включаються до Єдиного державного реєстру і платник податків зобов’язаний подати таку інформацію контролюючому органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних (п. 66.4 ст. 66 Податкового кодексу).

При поданні заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1, 2, 4 та 10 розділи заяви за формою № 1-ОПП, а інформація про засновників не подається.

Крім того, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації елект¬ронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, для яких законом установлено особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, подають заяву за формою № 1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку. У разі подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Облік за основним місцем обліку» або «Зміни» заповненню підлягають всі розділи заяви, у тому числі й інформація про засновників. У разі подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1, 2, 4 та 10 розділи заяви за формою № 1-ОПП, а інформація про засновників не подається.

Отже, платники податків, для яких законом установлено особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі, у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, повинні подати заяву за формою № 1-ОПП, № 5-ОПП або № 1-РПП з уточненими документами у такому самому порядку, як і при взятті на облік.

 

Сплата ЄСВ у витратах підприємця

Бердянська ОДПІ повідомляє, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено ст. 177 ПКУ(далі – Кодекс). Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця. Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

До зазначених витрат, зокрема, належать суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435, із змінами та доповненнями (далі - Порядок N 435), фізична особа - підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", зі змінами та доповненнями, визначено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, до 10 лютого наступного року.

Тобто, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за звітний рік до 10 лютого наступного року після подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску, тому суму сплаченого єдиного внеску за звітний рік відносять до складу витрат наступного року

 

Як оподатковується ПДВ продаж українських сувенірів

Бердянська ОДПІ повідомляє, що операції з продажу вхідних квитків, сувенірів, а також надання послуг із фотографування  підпадають під обкладення ПДВ.

Слід зазначити, що п.п. 197.3.1 ПКУ звільняє від обкладення ПДВ операції  зі створення, постачання, просування, реставрації та розповсюдження національно-культурних продуктів в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким чином деякі з перерахованих вище операцій могли б потрапити під зазначену пільгу.

Та оскільки на сьогодні Кабмін України не затвердив відповідного порядку, який би дозволяв звільняти такі операції від обкладення ПДВ, то їх слід оподатковувати за загальними правилами.

Детальніше у листі ДФС України від  20.10.2017 р. № 2321/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. 

Від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;

- фізичні особи, визнані Законом України від 28.02.991№ 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу: - посвідчення інваліда першої або другої групи; - пенсійне посвідчення (за віком); - посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років); - посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»; - посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія); - посвідчення «Учасник бойових дій»; - посвідчення «Інвалід війни»; - посвідчення «Учасник війни» тощо.

При цьому, якщо фізична особа, що користується пільгами, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Зазначена норма передбачена п. 281.1, п. 281.4 ст. 281; п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України.

 

Терміни зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів 

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності. 

Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням). 

Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву.

Якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

Зазначена норма передбачена п. 44.1, п. 44.3, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України. 

 

Зміна платником єдиного податку третьої групи ставки єдиного податку з 5% на 3%

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3%, може бути обрана  платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку податку в розмірі 5%, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку.

Заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість.

Зазначена норма передбачена п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України. 

 

Втрата, пошкодження податкової, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів 

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених  вищезазначеними документами.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення вказаних документів,  платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим  кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у разі втрати документів, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах, визначених п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу строків.

Протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Зазначена норма передбачена п. 44.1, п. 44.5, п. 44.7  ст. 44 Податкового кодексу України. 

 

У разі виплати дивідендів платник єдиного податку четвертої групи сплачує авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою 18%

Якщо юридична особа здійснює виплату своїм акціонерам (власникам) і такий платіж називається дивідендом, то він оподатковується під час виплати згідно з нормами п. 57.1 -1 ст. 57 Податкового кодексу, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток.

Тобто емітент корпоративних прав (незалежно від того, є він платником податку на прибуток, чи ні) у разі прийняття рішення про виплату дивідендів, повинен нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток підприємств.

При цьому, авансовий внесок з податку на прибуток не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема,  фізичним особам. 

Отже, юридична особа - платник єдиного податку четвертої групи зобов'язана при виплаті дивідендів (за винятком виплати дивідендів фізичним особам) нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток за ставкою 18%.

Такий авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. 

При цьому суми нарахованого податкового зобов'язання з єдиного податку не зменшуються на суму авансового внеску податку на прибуток, сплаченого у зв'язку з виплатою дивідендів.

Зазначена норма визначена пп. 57.1- 1. ст. 57 Податкового Кодексу України.

 

Зміна платником єдиного податку третьої групи ставки з 3% на 5% здійснюється у разі анулювання реєстрації платником ПДВ

Платники єдиного податку 3-ї групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3% або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи  відмови від застосування спрощеної системи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Форма заяви визначена наказом МФУ №1675 від 20.12.2011 року.

Отже, у  платника єдиного податку третьої групи, який застосовує ставку єдиного податку 3% анулюється реєстрація платника ПДВ, у разі обрання ним ставки єдиного податку яка включає ПДВ, тобто  ставки 5%.

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ, платник єдиного податку, що застосовує ставку 3% зобов’язаний перейти на сплату єдиного податку за ставкою 5%, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Отже платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ та оподатковують дохід за ставкою в розмірі 3%, мають право протягом року змінити ставку на 5% за умови анулювання їх реєстрації як платників ПДВ.

Зазначена норма передбачена п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України. 

 

При внесенні платником податку на прибуток основних засобів до статутного фонду здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування

При обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень Податкового кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 ст. 14 , п.п. 138.3.2 - 138.3.4 ст. 138 Податкового кодексу України.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів. 

Таким чином, операція з внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів та нематеріальних активів розглядається як вибуття основного засобу і нематеріального активу, тому у податковому обліку проводяться коригування фінансового результату до оподаткування, передбачені для ліквідації або продажу основних засобів або нематеріальних активів.

Зазначена норма передбачена  п. 138.1, 138.2 та п.п. 138.3.1 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 29 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 № 92. 

 

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою, при наданні нерухомого майна в оренду підприємцю

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду.

Податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Податковий агент (юридична особа чи підприємець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. 

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. 

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Зазначена норма визначена п.п. 164.2.5 ст. 164, п.п. 170.1.2 та п.п. 170.1.4 ст. 170, п.п. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 ст. 168 Податкового кодексу України. 

 

Особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, але не здійснила таку реєстрацію, несе відповідальність на рівні зареєстрованого платника ПДВ 

Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн., повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.

Отже, у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо їх загальний обсяг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень, необхідно подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

Особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Зазначена норма визначена п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України. 

 

Об'єкти спадщини оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставками 0%, 5% та 18%

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються: 

- об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

- вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів,  що успадковуються особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом; 

- грошові заощадження, поміщені до 02.01.92р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем; 

За ставкою 5% оподатковується: 

- вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. 

Нульова ставка оподаткування буде застосовуватись тільки до об’єктів спадщини, отриманих після 01.01.2017 року.

Ставка 18% застосовується:

- для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Зазначена норма передбачена п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України

 

Електронне адміністрування ПДВ 

ДФС України: Роботу СМКОР удосконалено

Державна фіскальна служба постійно працює над вдосконаленням СМКОР. Так, 17 листопада 2017 року набули чинності зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (наказ Міністерства фінансів України №926).

Відповідно до змін запроваджується автоматичне прийняття таблиці платника для підприємств із податковим навантаженням більше 2 відс. та градація рівня ризикового товару в залежності від податкового навантаження.

Під градацією рівня ризикового товару мається на увазі, що в залежності від податкового навантаження платники мають відповідний відсотковий рівень ризикового товару. Тобто, при збільшенні значення податкового навантаження рівень ризикового товару також збільшується.

Наприклад, якщо у платника податку значення податкового навантаження становить 0,03, то його допустимий відсотковий рівень ризикового товару повинен бути не більше 75 відс., для платника податків з податковим навантаження 0,01 такий допустимий рівень становить не більше 40 відсотків. У разі перевищення відсоткового рівня ризикового товару податкова накладна потрапляє в зону ризику, і як результат – реєстрація якої може бути зупинена відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Наказом також передбачено зупинку реєстрації розрахунків коригування на зміну вартості товарів більше ніж у два рази та/або зміну номенклатури товарів/послуг.

Такі зміни значно зменшать кількість зупинених податкових накладних сумлінним платникам податків та унеможливлять реєстрацію схемного кредиту за рахунок маніпуляції з товарами.

Загалом, з початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних  в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 20 листопада зареєстровано майже 94,9 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ понад 557,6 млрд. грн.

За період роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних зупинена реєстрація 515,5 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 11,2 млрд. грн.  Це становить 0,54 % до загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Станом на 20 листопада 2017 року комісією ДФС за результатами розгляду повідомлень з підтвердженням реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним вже прийнято рішення по 203,4 тис. документів.

Так, позитивні рішення винесено по понад 164 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 39,4 тис.

 

Виправлення помилок в даті податкової накладної

ДФСУ у новому листі від 26.10.2017 р. № 2388/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розповіла, як виправити помилку в даті зареєстрованої податкової накладної.

Виправлення помилок в даті податкової накладної відбувається двома шляхами. 

Якщо податкова накладна ще не була зареєстрована в ЄРПН, то така дата змінюється постачальником самостійно, в тій самій податковій накладній. 

Статус незареєстрованої має і та податкова накладна, реєстрацію якої було зупинено (аж до самого відновлення такої реєстрації). Якщо ж податкова накладна вже була зареєстрована, для її виправлення слід буде складати розрахунок коригування. 

Тож, перш ніж починати виправляти помилку, встановіть статус податкової накладної – зареєстрована вона чи ні.  

Якщо податкова накладна була зареєстрована, а дата в ній неправильна, це проблема. Адже дата податкової накладної – це її обов’язковий реквізит (пп. «б» п. 201.1 Податкового кодексу України, далі ПКУ). 

Для продавця це теж проблема, тому що, статтею 120-1 ПКУпередбачено відповідальність не лише за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, а й за допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної. 

Тож, якщо покупець подасть на такого продавця скаргу (у формі додатку Д8 до декларації з ПДВ), для нього передбачена позапланова податкова документальна перевірка і штраф: за наслідками самої перевірки - 170 грн, а ось якщо не виправити помилку, від 10 до 100%  суми ПДВ в такій податковій накладній.  

 Виправлення помилок у податкових накладних шляхом складання розрахунків коригування до них встановлене ст. 192 ПКУ. Але в цьому випадку слід враховувати, що у п. 21 Порядку №1307 зазначено, що виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера не допускається. Тобто одним розрахунком коригування не обійтися. 

Помилка у даті складання податкової накладної виправляється «комплектом»: 

• розрахунком коригування до податкової накладної, в якому усі числові показники зазначаються зі знаком "-". Таким чином відбувається скасування помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення факту зазначення неправильної дати в податковій накладній;

• новою податковою накладною за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання "першої події" за такою операцією. Таким чином складається податкова накладна з правильними даними, датою виникнення податкового зобов’язання.

 Складені для виправлення помилки розрахунок коригування та податкова накладна обов’язково реєструються в ЄРПН. 

При цьому, якщо покупець є платником ПДВ, такий розрахунок коригування має зареєструвати саме покупець. Інакше такий розрахунок коригування реєструє сам постачальник. 

Для обох цих документів працює загальне правило – спеціальних строків реєстрації в ЄРПН для них не встановлено, отже строки реєстрації для них загальні. 

Нагадаємо, що з 01.01.2017 року реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

• для ПН/РК, складених з 1 по 15 к.д. (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

• для ПН/РК, складених з 16 по останній к.д. (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Якщо ці строки будуть порушені, до винної особи застосовуватиметься штраф, передбачений ст. 120-1 ПКУ, від 10 до 50% суми ПДВ в такій податковій накладній (залежно від того, який строк затримки у реєстрації). Тож чим раніше буде виявлено помилкову дату, тим менше буде штраф за її несвоєчасну реєстрацію. 

Застосовується такий штраф за наслідками камеральної перевірки. Такі камеральні перевірки проводяться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ (тобто 1095 к. д. з граничного дня для реєстрації в ЄРПН відповідних ПН або РК). 

Тож, якщо помилка буде знайдена після закінчення граничних строків реєстрації податкової накладної, хоч вона і буде виправлена, на жаль, постачальнику все рівно загрожуватиме штраф (вже за порушення строків реєстрації нової податкової накладної). А його розмір залежатиме від суми ПДВ в такій податковій накладній і кількості днів прострочення реєстрації. 

 

ДФСУ про строк для подання скарги на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК

Яка дата вважається датою отримання Державною фіскальною службою України скарги на рішення комісії про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН? З якої дати розпочинається відлік 10 календарних днів, передбачених для оскарження такого рішення? На ці питання ДФСУ дала роз'яснення на Загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі (далі «ЗІР»)

- Яка дата вважається датою отримання ДФСУ скарги на рішення комісії про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН?

У підкатегорії 133.03 ресурсу "ЗІР" роз'яснено, що такою датою є дата проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС у разі:

• якщо скарга подана безпосередньо до ДФС;

• якщо скарга надіслана поштовим відправленням;

• відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі).

 - З якої дати розпочинається відлік 10 календарних днів, передбачених для оскарження рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН: з дня отримання рішення комісії ДФС чи з дня наступного за днем отримання рішення комісії ДФС?

У підкатегорії 133.01 ресурсу "ЗІР" вказано, що згідно з п. 5 Постанови КМУ від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» скарги подаються платником ПДВ до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку, зазначеного у п. 5 Постанови № 485, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 Податкового кодексу України.

 

Відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі

Згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ та п. 120 прим. 1.1 ст. ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ норми п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "Запорізькі підприємства погасили зарплатну заборгованість на 29 мільйонів"

У Запорізькій області у результаті погашення заборгованості по заробітним платам до бюджетів надійшло майже 10,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Усього за січень-жовтень роботодавці регіону (без підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС) погасили понад 29 мільйонів гривень зарплатних боргів. 

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, з метою ліквідації заборгованості з виплат трудових доходів населенню регулярно проводяться засідання обласної та територіальних комісій. Лише за десять місяців поточного року на них були запрошені керівники 60 запорізьких підприємств. Після проведеної роботи майже всі вони повністю або частково вирішили наявну проблему. Говорячи про спільні дії органів виконавчої влади, Юліана Козаченко наголосила, що кожен випадок спеціалісти розглядають окремо, з огляду на фінансові можливості та зобов'язання підприємства. 

Усього станом на початок листопада в регіоні сума заборгованості по заробітним платам склала 52 мільйони (не враховуючи дані великих підприємств). У цьому році погашено або списано заборгованість на суму 10 мільйонів тих підприємств, які знаходились у процедурах банкрутства.

 

Запоріжці вшанували пам'ять учасників Революції Гідності

У Запоріжжі з нагоди Дня Гідності та Свободи та четвертої річниці революційних подій в Україні відбувся мітинг. Для вшанування пам'яті їх учасників зібралися керівники обласної, міської влади, фіскальної служби, народні депутати та представники духовенства і громадськості. 

Розпочався захід з молебню за тими, хто віддав своє життя, поставши на захист демократичних цінностей, прав і свобод громадян, європейського вибору держави. 

Учасники відзначили внесок наших співвітчизників, які під час помаранчевої революції 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року проявили відвагу та самовідданість у боротьбі за ідеали демократії і розвитку громадянського суспільства, змінивши історію України. 

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні. 

Наприкінці заходу заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олег Матвійчук, в. о. заступника начальника Руслан Рачинський та заступник начальника Запорізької митниці ДФС Валерій Сіленко долучились до церемонії покладання квітів біля меморіалу на честь Героїв Революції Гідності.

 

На Запоріжжі припинено роботу конвертаційного центру з обігом 430 мільйонів гривень

Оперативні співробітники фіскальної служби Запорізької області ліквідували конвертаційний центр із обігом близько 430 млн. грн. 

У рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст. 205, ч.1 ст. 205-1, ч.3 ст. 212 КК України встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги з мінімізації податкових зобов'язань, переведення безготівкових коштів у готівку, безпідставного формування ПДВ, і подальшої легалізації грошових коштів. 

На рахунки підконтрольних зловмисникам фіктивних фірм підприємства реального сектору економіки перераховували безготівкові грошові кошти нібито за придбані товари і послуги. Після цього гроші знімалися готівкою та за вирахуванням 12-14% передавалися замовникам незаконної конвертації. 

За два роки обіг конвертцентру склав близько 430 млн. грн. 

За результатами санкціонованих обшуків вилучено бухгалтерські документи, чорнові документи щодо фактичної реалізації продукції за готівку, кошти у сумі 1,6 млн. грн., комп'ютерну техніку. 

Окрім того, накладено арешт на грошові кошти на банківських рахунках 14 підконтрольних угрупованню підприємств на суму понад 1,5 млн. грн.

Тривають слідчі дії.

 

За порушення порядку використання касової техніки запорізьким підприємцям донараховано понад 6 мільйонів

Ненадання покупцеві фіскального чеку, розрахунки готівкою поза "касою", торгівля без дозвільних документів – це типові порушення, які встановили фахівці фіскальної служби у ході контрольно-перевірочної роботи. 

З початку року у сфері контролю за готівковими операціями аудитори ДФС провели 426 перевірок, за результатами яких до бюджету донараховано 6,2 мільйона гривень. На даний час з цієї суми порушники уже сплатили 3,4 мільйона. Усього вони узгодили штрафних санкцій у розмірі 4,6 мільйона. 

Як відзначають спеціалісти ДФС, нині значно підвищено фінансову відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання касової дисципліни. 

Наприклад, під час нещодавньої перевірки одного з торговельних об'єктів м. Запоріжжя ревізори встановили низку порушень. Зокрема, це ігнорування законодавчо встановлену вимогу щоденно друкувати на РРО фіскальні звіти під час проведення розрахункових операцій, не оприбуткування готівкових коштів у книгах обліку. Отже, за недотримання Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні до суб'єкта застосовані штрафні санкції на суму майже 113 тисяч гривень. 

Нагадаємо, сьогодні всі суб'єкти підприємництва, які здійснюють торгівлю технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 р. №231.

 

Юліана Козаченко: "Запорізькі платники забезпечили до бюджетів майже 4,5 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб"

 Зі сплаченої суми ПДФО за 10 місяців поточного року більша частина надійшла до місцевих бюджетів – 3 мільярди 355,5 мільйона гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 864 мільйони більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Державний бюджет отримав 1,1 мільярда гривень, що перевищує рівень 2016 року на 288 мільйонів або на 34 відсотки. 

Лише у жовтні платники м. Запоріжжя та області спрямували до зведеного бюджету на 141 мільйон більше, ніж торік. 

– Основну частину у надходженнях податку на доходи фізичних осіб займає оподаткування заробітної плати та інших трудових доходів громадян. Тому увага фіскальної служби області приділяється як протидії тіньовим процесам на ринку праці, так й відпрацюванню конкретних суб'єктів господарювання, де існують ризики виплат "конвертних" зарплат та мінімізації сплати податків. Як результат цієї роботи – бюджети отримують додаткове фінансування, а наймані працівники – офіційну працю і заробітну плату, – підкреслила Юліана Козаченко. 

З початку року найбільші відрахування ПДФО забезпечено у м. Запоріжжя – понад 2 мільярди гривень, платники Мелітопольської ОДПІ перерахували 591 мільйон, Енергодарської – 481 мільйон, Токмацької – 381 мільйон, Пологівської – 366 мільйонів, стільки ж – Бердянської інспекції, суб'єкти підприємництва Вільнянської ОДПІ сплатили 226 мільйонів гривень.

 

На Запоріжжі виявлено 413 правопорушень у митній сфері

 За десять місяців 2017 року співробітники Запорізької митниці ДФС у ході аналітично-пошукової роботи виявили 413 порушень митних правил. Це на 116 фактів більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Стосовно фігурантів заведені справи щодо недотримання митного законодавства України на суму майже 29 мільйонів гривень. 

Під час провадження у 68 справах у громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності вилучені безпосередні предмети правопорушення загальною вартістю понад 9 мільйонів, що на 6,5 мільйона більше, ніж торік. 

За розглянутими матеріалами стосовно порушників накладені штрафи у розмірі 20,4 мільйона, це на 8,4 мільйона перевищує суму санкцій у 2016 році. 

За січень-жовтень судовими органами розглянуто 70 справ, що вдвічі більше, ніж торік, та винесені постанови про конфіскацію предметів правопорушень на суму 7,3 мільйона (минулого року – на 919 тисяч), а також застосовані штрафи на 5,8 мільйона (у 2016 році – 524 тисячі). 

Як відзначають фахівці митниці, сьогодні основна увага служби приділяється ретельному контролю за переміщенням товарів, своєчасному і повному надходженню митних платежів, попередженню контрабанди та контрафактної продукції, а також підвищенню сервісної складової, зокрема, зростанню показників електронної взаємодії з суб'єктами господарювання.

 

Фіскальна служба Запорізької області бере участь у заходах зі сприяння зайнятості населення

Результати виконання обласної програми зайнятості та визначення напрямів подальшої роботи стали предметом розгляду на засіданні координаційного комітету сприяння зайнятості населення, який відбувся сьогодні в Запорізькій облдержадміністрації за участю представників фіскальної служби. 

На початку обговорення учасники зустрічі проаналізували ситуацію на ринку праці регіону. Так, на сьогодні 471 тисяча громадян працюють офіційно, що складає 39 відсотків від загальної кількості працездатного населення. Лише у цьому році через службу зайнятості працевлаштовані 37,5 тисячі осіб. За даними Департаменту соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації, наразі обсяги тіньової зайнятості дорівнюють близько 32 відсоткам або більш ніж 340 тисяч осіб віком від 15 до 59 років. 

Отже, серед визначальних пріоритетів спільної роботи органів виконавчої влади є заходи з детінізації трудових відносин працівників. Одним з інструментів у цьому процесі є стимулювання роботодавців, зокрема, знижені ставки єдиного соціального внеску та можливість його компенсації за прийняття безробітних через центри зайнятості. 

Крім того, у результаті контрольно-перевірочної роботи фіскальної служби області у поточному році виявлено понад тисячу громадян, праця яких використовувалась нелегально. Їм було офіційно виплачено понад 3,4 мільйона гривень доходів, з яких до бюджетів надійшло 1,5 мільйона податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. 

Під час засідання було наголошено, що оскільки забезпечення легальною працею населення залежить від попиту і пропозиції на ринку, розробка обласної програми зайнятості на наступні три роки потребує чіткого визначення проблем, на які необхідно реагувати у першу чергу, та злагодженого діалогу між соціальними партнерами, які залучені до реалізації плану заходів.

 

Місцеві бюджети Запоріжжя отримали майже 7 мільйонів гривень "автоподатку"

Запорізькі власники елітних автомобілів перерахували до місцевих бюджетів 6,8 мільйона гривень транспортного податку, що на 177 тисяч більше за минулорічну сплату. 

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, більшу частину надходжень спрямували фізичні особи, які сплатили понад 3,5 мільйона. Усього в регіоні налічується 227 громадян, які володіють автівками класу "люкс". Від 119 юридичних осіб бюджет отримав майже 3,3 мільйона. Порівняно з минулим роком перевищення склало 30 відсотків. 

З початку року найбільші відрахування "автоподатку" забезпечили власники автомобілів м. Запоріжжя – більш ніж 3 мільйони, платники Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції поповнили бюджет на 1,1 мільйона гривень, близько одного мільйона надійшло від громадян та юридичних осіб Мелітопольської ОДПІ, Вільнянської – 667 тисяч гривень, Бердянської – 476 тисяч, Токмацької – 354 тисячі, Енергодарської ОДПІ – 205 тисяч. 

Нагадаємо, транспортний податок входить до складу податку на майно та повністю зараховується до місцевих бюджетів тих територій, на яких зареєстроване авто. Його ставка складає 25 тисяч гривень на рік. Оподатковуються легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

 

Конфіскований за митні порушення літак Як-40 стане в нагоді майбутнім льотчикам

Сьогодні у Запорізькому аеропорту відбулася передача конфіскованого літака цивільної авіації Кіровоградській льотній академії Національного авіаційного університету. Захід відбувся за участю керівництва Міністерства юстиції України, Запорізької облдержадміністрації, Запорізької митниці ДФС, Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Держпідприємства "СЕТАМ" та академії. 

Як повідомив заступник начальника Запорізької митниці ДФС – начальник управління протидії митним правопорушенням Валерій Сіленко, літак Як-40 було незаконно переміщено через митний кордон України. Відносно порушення митних правил співробітники ДФС склали матеріали справи, яку передали до суду. У 2013 році постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя літак було конфісковано в дохід держави та передано для подальшого розпорядження до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя. 

У подальшому на офіційному веб-сайті Державного підприємства "СЕТАМ" було розміщено оголошення про безоплатну передачу літака державним органам, установам та організаціям. Після отримання кількох заявок на прийняття майна, на засіданні комісії за участю державного виконавця та представників фіскальної служби було вирішено передати Як-40 саме Відокремленому структурному підрозділу "Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету".

Отже відтепер студенти вишу, у стінах якого вже понад 60 років готують пілотів та фахівців льотної справи, матимуть додаткову можливість підвищувати свої теоретичні знання та практичні навички на літаку цивільної авіації.

 

ДФС України 

Мирослав Продан: Ми готові до впровадженні нових проектів на українсько-білоруському кордоні

Позитивний досвід співпраці України та Білорусі у митному напрямі має стати стимулом до впровадження нових проектів. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з Головою Державного митного комітету Республіки Білорусь Юрієм Сеньком.

«Враховуючи результативність проведених проектів у митній сфері, ми готові до нових спільних ідей та ініціатив за участі наших міжнародних колег. На сьогодні ДФС має фінансовий ресурс, бажання та можливості до впровадження нових спільних програм, навіть найамбіційніших», – наголосив Мирослав Продан.

Прикладом успішної співпраці він, зокрема, назвав проекти у митній сфері Твіннінг та ПРІНЕКС. Зокрема, завдяки останньому між українськими та білоруськими митними органами започатковано обмін попередньою інформацією про товари та вантажні транспортні засоби.

Продовженням проекту ПРІНЕКС став і спільний проект щодо створення автоматизованої системи інтелектуального відеоконтролю на автодорожньому пункті пропуску «Нова Гута-Нові Яриловичі» на українсько-білоруському кордоні.

«Реалізація цього проекту дозволить нам розширити легальну торгівлю між двома країнами, транскордонне співробітництво та загальну безпеку на спільному кордоні. Більше того, це підвищить ефективність роботи і українських, і білоруських митників при виявленні контрабанди товарів», – підкреслив Мирослав Продан.

Враховуючи важливість проекту для обох держав, сторони підписали зміни до регламенту взаємодії інформаційних систем, якими передбачено впровадження обміну інформацією про легкові транспортні засоби, які переміщуються через українсько-білоруський кордон у пункті пропуску «Нова Гута-Нові Яриловичі».

Загалом сьогоднішня зустріч керівників митних органів України та Білорусі відзначилася низкою підписаних документів, які спрямовані на підвищення міжнародного співробітництва.

Так, між Державною фіскальною службою України та Державним митним комітетом Республіки Білорусь підписано Меморандум з питань взаємодії на час проведення в Білорусі Європейських ігор 2019 року та Меморандум про співробітництво у сфері підготовки кадрів.

Відповідно до першого Меморандуму, заплановано здійснення низки заходів, спрямованих на створення комфортних умов для перетин українсько-білоруського кордону на час проведення ігор.

Другий Меморандум передбачає довготривале міжвідомче співробітництво у питаннях підготовки кадрів. Співпраця здійснюватиметься за трьома напрямами – підвищення рівня професійної підготовки митників, співробітництво у сфері ІТ-технологій  та кінологічне забезпечення.

«Підписання Меморандуму про співробітництво у сфері підготовки кадрів надасть новий імпульс та динамізм відносинам між митними органами України та Білорусі. Більше того, ДФС має потужну навчальну базу – Департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення у Хмельницькому, на базі якого функціонує Регіональний кінологічний учбовий центр Всесвітньої митної організації», – розповів Мирослав Продан.

За його словами, в департаменті мають змогу пройти навчання як кінологічні команди, так і фахівці митниць. 

Учасники також домовилися провести науково-практичну конференцію на базі Університету ДФС щодо нововведень у митному законодавстві України та Білорусі.

Обговорилися під час зустрічі й напрями співпраці двох відомств щодо протидії митним правопорушенням. Так, потребують активізації домовленості між ДФС та Державним митним комітетом Республіки Білорусь у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним шляхом.

Крім того, досягнуто домовленості про проведення зустрічей експертів за напрямами співробітництва у сфері протидії митним правопорушенням, удосконалення митних процедур, у тому числі функціонування автоматизованої системи митного оформлення.

Загалом, у 2017 році митницями ДФС на українсько-білоруському кордоні виявлено майже 3,7 тис. фактів порушення митного законодавства на суму майже 86 млн. грн. З незаконного обігу вилучено предметів правопорушень вартістю понад 45,7 млн. гривень. 

 

Електронні сервіси ДФС 

З 15 листопада 2017 року діє новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами

З 15 листопада 2017 року вступив в дію новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 557. Договори про визнання електронних документів, укладені до 15 листопада 2017 року, залишаються дійсними (до закінчення дії сертифікатів чи зміни керівників/припинення реєстрації), - звертають увагу платників податків в ГУ ДФС у Харківській області.

Отож, платники податків, котрі користуються електронним звітуванням, повинні врахувати, що з 15 листопада введено нові форми електронних документів.

Зокрема, відповідно до вказаного наказу Міністерств фінансів України вводяться такі нові форми :

1. Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів (код форми F/J1392001).

2. Повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (код форми F/J1391103).

3. Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (код форми F/J1391401).

4. Повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів (код форми F/J1491401).

Ознайомитися з новими формами електронних  документів можна на єдиному веб-порталі ДФС України в розділі «Електронна звітність» в підрозділах «Платникам податків про електронну звітність ( Інформаційно-аналітичне забезпечення)Реєстр форм електронних документів за посиланням (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/) де розміщені оновлені Реєстри форм електронних документів.

Звертаємо Вашу увагу на те, що Реєстр поділений на 2 частини: декларації та перелік сервісних запитів. Форми електронних документів за наказом № 557 знаходяться в Реєстрі форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.