Бердянська ОДПІ повідомляє

27.12.2017, 17:03    просмотров: 333

Колектив Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції сердечно вітає всіх з Новим Роком та світлим Різдвом Христовим! 

Новий рік  - це завжди крок в майбутнє, надії на добрі зміни, віра в те, що  здійсняться мрії та сподівання, виповняться плани та задуми.

Бажаємо кожній сім’ї справжнього щастя, міцного здоров’я, оптимізму та вдачі! 

Нехай ваші домівки перебувають в добробуті та завжди  будуть наповнені посмішками та радістю близьких та рідних людей! 

Нехай Новий рік принесе сили та енергію для втілення в життя поставлених цілей та задач, а Різдво Христове наповнить серця любов’ю, добротою та вірою!  

 

За одинадцять місяців 2017 року надійшло понад 50 мільйонів гривень єдиного податку з фізичних осіб від платників Бердянщини 

Як повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, за січень-листопад 2017 року завдяки платникам Бердянської ОДПІ та Приморського відділення забезпечено надходження єдиного податку з фізичних осіб в сумі 50,4 мільйонів гривень. Приріст надходжень у порівнянні до відповідного періоду минулого року склав 48,3 %, або надійшло на 16,4 мільйонів гривень більше (січень-листопад 2016 року  34,0 мільйонів гривень).

За листопад 2017 року забезпечено надходження єдиного податку з фізичних осіб в сумі  7,9 мільйонів гривень. Приріст надходжень у порівнянні до відповідного періоду минулого року склав 67,9 %, або надійшло на  3,2 мільйонів гривень більше ( листопад 2016 року  4,7 мільйонів гривень).

Станом на 01 грудня 2017 року кількість платників єдиного податку фізичних осіб - підприємців становить 4 220 особи (на І групі – 585 осіб, на ІІ  групі – 2 591 осіб, на ІІІ групі – 1 044 особи). В порівнянні з початком 2017 року кількість платників єдиного податку фізичних осіб – підприємців збільшилась на 430 осіб. 

 

На Бердянщині з початку року забезпечено надходження ЄСВ понад  376 мільйонів гривень 

Це на 124,8 мільйонів гривень більше ніж за аналогічний період 2016 року, як зазначила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова.

Зокрема у листопаді поточного року. платники Бердянської ОДПІ та Приморського відділення перерахували 35,5 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 13,5 мільйонів гривень більше ніж у листопаді  минулого року.

ЄСВ – це внесок, що нараховується роботодавцем на фонд оплати праці. Його збільшення свідчить про зростання рівня заробітної плати й небажання громадян отримувати «тіньові» доходи. Адже отримання офіційної легальної зарплатні – це гарантія соціального захисту сьогодні й сталої пенсії – завтра.

 

Шановні платники!

У зв’язку з закриттям календарного року в період з31.12.2017 по 01.01.2018 (включно) будуть проводитись регламентні та технологічні роботи автоматизованих систем ДФС України. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них буде неможлива.

 

Новини законодавства

Соціальні стандарти та податкова соціальна пільга у 2018 році

7 грудня 2017 року прийнято Закон про держбюджет на 2018 рік. Законом встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних демографічних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати.

Ці показники впливають на розміри соціальних виплат, мінімальних пенсій, а також податкової соціальної пільги.

У 2018 році встановлено такі розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць: з 1 січня 2018 року − 1700 грн., з 1 липня − 1777 грн., з 1 грудня − 1853 грн.

Прожитковий мінімум − 2018 для основних соціальних та демографічних груп населення:

1) дітей до 6 років: з 1 січня 2018 року − 1492 грн.; з 1 липня − 1559 грн.; з 1 грудня − 1626 грн.;

2) дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року − 1860 грн.; з 1 липня − 1944 грн.; з 1 грудня − 2027 грн.;

3) працездатних осіб: з 1 січня 2018 року − 1762 грн.; з 1 липня − 1841 грн.; з 1 грудня − 1921 грн.;

4) осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року − 1373 грн.; з 1 липня − 1435 грн.; з 1 грудня − 1497 грн.

Мінімальна зарплата у 2018 році складе: у місячному розмірі − 3723 грн.; у погодинному розмірі − 22,41 грн.

Щодо податкової соціальної пільги у 2018 році (суми, на яку зменшується місячний оподатковуваний дохід платника податку, одержаний як зарплата у одного роботодавця), то її розмір відповідно до пп. 169.1.1 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України − 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного року. Таким чином, з 1 січня податкова соціальна пільга становитиме 881 грн.

Для сімей, де виховується двоє і більше дітей, соціальна пільга становитиме 881 грн. на кожну дитину, для пільгових категорій (наприклад, одиноких матерів, сімей, де є дитина-інвалід, інвалідів 1 і 2 груп тощо) – 1321 грн. 50 коп. або 1762 грн. для учасників бойових дій та ін.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як зарплата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. З 1 січня дохід, до якого застосовується податкова соціальна пільга становитиме 2470 грн. Для сімей з дітьми застосовується підвищений граничний розмір доходу кратно до кількості дітей. Наприклад, для сім’ї з трьома дітьми, граничний розмір доходу складе: 2470 * 3 = 7410 грн.

 

Податкова декларація про майновий стан і доходи – за новою формою

31.12.2017набере чинності наказ Мінфіну України від 06.06.2017 №556 (далі – Наказ №556), яким викладено у новій редакції форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкцію щодо її заповнення. Починаючи з 01.01.2018  Декларація має подаватися за новою формою.

Зокрема, змінами, внесеними Наказом №556 передбачено, що фізичні особи – підприємці  (далі – ФОП) у додатку Ф2 до Декларації відображають амортизаційні відрахування за витратами, понесеними на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів та придбання нематеріальних активів.

Крім того, для ФОП, які у звітному (податковому) році припиняють державну реєстрацію підприємницької діяльності за власним рішенням та подають Декларацію у строки, встановлені абзацом другим п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України, передбачено відображення дати прийняття рішення про припинення у рядку 8 «Категорія платника» Декларації.

 

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій для застосування РРО збільшено з 20 грудня 2018 року

Кабмін постановою від 18.12.2017 N 984 вніс зміни до своєї постанови від 23.08.2000 N1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Постанову № 984 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 20.12.2017 № 240. Постанова № 984 набрала чинності 20.12.2017, крім підпунктів 2 і 6 пункту 2 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності через шість місяців після набрання чинності Постановою № 984.

Зокрема, збільшено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, при перевищенні якого є обов'язковим застосування РРО.

Так, змінами передбачено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у п. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 переліку, становить 500 тис. грн. (раніше  − 200 тис. грн.) на один суб'єкт господарювання, а визначених у п. 4 і 7 переліку, − 250 тис. грн. (раніше − 75 тис. грн.) на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Також уточнено форми і умови проведення діяльності, для яких не встановлюється граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій. Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1, 8 - 11, 15, 19 - 21, 24 - 26 Переліку.

При цьому визначено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених у переліку, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізособи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн. грн., обов'язково застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України.

Крім цього, установлено, що дія постанови N 1336 не поширюється на суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

 

Набув чинності Порядок перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення

19.12.2017набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2017 №898 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» (крім пункту 2 цього наказу, який набирає чинності з 10 жовтня 2018 року) (далі – Наказ №898), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.11.2017 за №1429/31297.

Для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться підприємствами до/або під час митного оформлення, на балансі Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) на ім’я Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) у встановленому порядку відкривається єдиний депозитний рахунок за балансовим рахунком 3734 відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (далі – депозитний рахунок 3734).

Для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться громадянами до/або під час митного оформлення, а також для зарахування інших платежів у національній валюті, які сплачуються не з сум авансових платежів (передоплати), на балансі Головного управління Казначейства у м. Києві на ім’я митниць ДФС у встановленому порядку відкриваються (діють) депозитні рахунки 3734.

Сплата коштів, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, в іноземній валюті (у випадках, визначених законодавством), готівкою в національній валюті, внесення грошової застави громадянами, сплата коштів в пункті пропуску через державний кордон готівкою за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування уповноваженого банку та/або з використанням електронного платіжного засобу через платіжний термінал уповноваженого банку, який знаходиться у посадової особи митниці ДФС, здійснюються на відповідний банківський балансовий рахунок 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання», відкритий на ім’я митниці ДФС в уповноваженому банку відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Правлінням Національного банку України.

Крім того, Наказом №898 встановлено, що переведення підприємств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, відкритий в Казначействі на ім’я ДФС, для зарахування авансових платежів (передоплати) здійснюється поетапно:

● на перехідний період (з 15 січня до 16 липня 2018 року) – за рішенням підприємства;

● з 17 липня 2018 року – на постійній основі.

Слід зауважити, що Наказом № 898 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44 «Про затвердження Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» зі змінами, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за №64/11938.

Наказ № 898 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.12.2017 № 99.

З текстом Наказу №898 можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

З Нового року фермерські господарства сплачуватимуть єдиний соціальний внесок

Законом України від 3 листопада 2017 року №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

(далі – Закон №2464).

Ці зміни наберуть чинності з 1 січня 2018 року.

Так, відповідно до ст.4 Закону №2464, члени фермерського господарства є платниками єдиного внеску на загальнобов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиного внеску) за умови, що вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Водночас, члени фермерського господарства звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком чи інвалідністю, або соціальну допомогу.

Отже, з нового 2018 року члени фермерських господарств сплачуватимуть єдиний внесок до 20 числа місяця, що настає за кварталом.

 

Роз’яснення законодавства

Регламент роботи системи електронних платежів НБУ та порядок роботи банківської системи України в період завершення 2017 року.

Бердянська ОДПІ повідомляє про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) та порядок роботи банківської системи України в період завершення 2017 року.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 28 листопада 2017 року № 759:

- 27, 28 грудня 2017 СЕП працюватиме в режимі подовженого банківського дня на дві години;

- 29 грудня 2017 року до 13.00 у СЕП можуть здійснюватися лише платежі між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі, а також платежі, спрямовані до Національного банку України та органів Державної казначейської служби України;

- 1 та 8 січня 2018 року СЕП не працюватиме;

- 2 січня 2018 року банки працюватимуть без клієнтів;

- 3-5 та 9 січня 2018 року СЕП і банківська система України працюють у звичайному режимі.

 

Об’єкт оподаткування вирішено закрити: заповнюємо розділ ІІІ ф. № 20-ОПП

ДФС України  дала роз'яснення на Загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі (далі «ЗІР») у підкатегорії 119.11 де зазначено, що згідно зп. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 8.4 розд. VIII Порядку).

У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, у тому числі внаслідок припинення діяльності платника податків, повідомлення за ф. №20-ОПП подається з оновленою інформацією про такий об’єкт, при цьому розділ 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється одним рядком наступним чином:

•у графі 2 «Код ознаки надання інформації» вказується значення «6 - закриття об’єкта оподаткування»;

•графи 3-10 заповнюються згідно з пам’яткою для заповнення розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП, передбаченою у додатку до повідомлення за ф. № 20-ОПП;

•графа 11 не заповнюється.

У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, подається протягом 10 робочих днів після його закриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Податкова знижка за наслідками 2016 року: часу на отримання залишилось обмаль!

Бердянська ОДПІ нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Таким чином, повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку.

Згідно з положеннями ст.166 ПКУ платники ПДФО мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Для отримання податкової знижки за наслідками 2016 року фізичній особі необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — декларація) по 31 грудня 2017 року.

Якщо платник податку до кінця 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

 

Платникам ПДВ: річний перерахунок - з 01.01.2018!

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників ПДВ, що відповідно до п.199.1 ст.199 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. (п.199.4 ст.199 ПКУ).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст.199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п.199.1 ст.199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань з ПДВ відображаються у податковій декларації з ПДВ за останній податковий період року.

У разі зняття з обліку платника ПДВ, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником ПДВ у податковій декларації з ПДВ останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Згідно з п. 199.6 ст.199 ПКУ правила цієї статті не застосовуються у разі:

• проведення операцій, передбачених п.п.196.1.7 п.196.1 ст.196 ПКУ;

• постачання платником ПДВ відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;

• проведення операцій, передбачених п.п.197.1.28 п.197.1, підпунктами197.11 та 197.24 ст.197 ПКУ.

 

Як отримати фізичній особі-підприємцю довідку про доходи

До якого контролюючого органу має право звернутись ФОП для отримання довідки про доходи та за який період може бути надана така довідка?

Згідно зі ст.1 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Статтею 20 Закону № 393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Пунктом 177.5 ст.177 та п.296. 4 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), передбачено, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси.

Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п.п. 296.8 ст. 296 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Відповідно до ст. 291 розд. І Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.

Враховуючи викладене, ФОП може отримати за письмовим зверненням в контролюючому органі за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої (-их) податкової (-их) декларації (-ій) за будь-який період здійснення підприємницької діяльності, зазначений у заяві.

У разі припинення підприємницької діяльності ФОП, термін збігу зберігання облікових справ у контролюючому органі становить 5 років.

 

Як припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця?

Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, підприємець подає державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за формою12 (Затверджено Наказом Мін'юст України від 18.11.2016 № 3268/5) та пред'являє документ, який посвідчує особу (паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне чи тимчасове проживання).

У випадку подання документів уповноваженою особою, відомості про яку відсутні в Єдиному державному реєстрі, представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, які не передбачені ч. 4 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

За результатом наданих документів, державний реєстратор протягом 24 годин після надходження документів, поданих для реєстрації припинення юридичної особи зобов'язаний внести відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та надсилає цю інформацію до податкової, органів статистики, Пенсійного фонду.

Фіскальний орган зобов'язаний після отримання інформації від державного реєстратора про припинення діяльності фізичної особи-підприємця анулювати статус платника єдиного податку (у випадку наявності його у підприємця). Тому, для зняття з обліку в державній фіскальній службі, ФОП повинен подати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування згідно порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (Наказ Мінфін України від 20.12.2011 № 1675). У заяві про припинення підприємницької діяльності Заявник зазначає відомості про дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності (п.7 пп. 298.3.1 Податкового кодексу України).

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Фізична особа-підприємець має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу звітність.

Звітність  подається в паперовому вигляді, з написом від руки «Ліквідаційна».

 

Як оскаржити рішення контролюючого органу

Як оскаржується податкове повідомлення - рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу (крім рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН)?

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Згідно з п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.6 ст. 56 ПКУ).

У разі порушення платником податків вимог пп. 56.3 і 56.6 ст. 56 ПКУ подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ст. 56 ПКУ).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 ПКУ).

У разі коли останній день строків, зазначених ст. 56 ПКУ, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 ПКУ).

 

Витрати на проведення новорічно-різдвяних свят та на придбання дитячих подарунків в ф. № 1 ДФ

Яким чином оподатковуються та відображаються в податковому розрахунку за ф. №1ДФ грошові кошти, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків?

Відповідно до п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800,0 грн.).

Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «160». Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків, перевищує у 2017 році – 800,0 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «126», як додаткове благо.

 

Один товар у партії в подарунок: які наслідки в податковому обліку

Бердянська ОДПІ повідомляє, що у податковому обліку операції з реалізації товару на умовах проведення рекламної акції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку під час формування фінансового результату до оподаткування. Адже, Податковим кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за такими операціями.

Щодо обкладення ПДВ, то в разі здійснення операції з постачання, приміром, шести блоків води за ціною п’яти в рекламних цілях із метою залучення нових клієнтів постачання одного блока води відбувається безкоштовно, що згідно зі ст. 185 ПКУ є об’єктом обкладення ПДВ й обкладається ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Водночас база обкладення ПДВ операцій із постачання такого блока води визначається згідно з п. 188.1 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх у ЄРПН:

-одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;

-другу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.

 

Підприємцям на єдиному податку: умови для застосування РРО

Бердянська ОДПІ нагадує фізичним особам підприємцям – платникам єдиного податку, які здійснюють розрахунки готівкою та платіжними картками, що вони мають право працювати  без РРО до досягнення обсягу доходів у календарному році в 1 млн. грн. Так сказано в п.296.10 ПКУ і пунктом 6 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР. У разі перетину зазначеної межі застосування РРО обов’язкове. А розпочинати його використання треба з першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення.

Виняток становлять підприємці, які торгують товарами із Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, у цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 16.03.17 р. № 231. Для них застосування РРО обов’язкове з першого дня здійснення підприємницької діяльності.   

 

За яких обставин продовжуються граничні строки подання податкових декларацій

Механізм реалізації законодавчо встановленого права платника податків на продовження граничних строків у встановлених Податковим кодексом випадках, регулюється Порядком застосування норм пунктів 102.6 — 102.7 ст. 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.2017 р. № 861 (далі — Порядок).

У розділі ІІ Порядку наведено встановлений пунктами 102.6 — 102.7 ст. 102 Кодексу перелік обставин, за яких граничні строки підлягають продовженню, та види їх документального підтвердження.

За наявності таких обставин платник податку — фізична особа або посадова особа юридичної особи (за умови, що протягом відповідних граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність) може звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації (податковою адресою) або за місцем адміністрування (обліку) надміру сплачених грошових зобов’язань з письмовою заявою про продовження граничних строків.

Порядком передбачено, що заява подається у довільній формі, але при цьому визначено низку обов’язкових вимог щодо її змісту та порядку подання, які наведено у розділі ІІІ Порядку. До заяви додаються документи, які підтверджують настання відповідних обставин.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяви платника податків про продовження граничних строків викладено у розділі IV Порядку. Звертаємо увагу, що протягом строку продовження граничних строків подання податкової декларації до платника податку не застосовуються штрафні санкції, встановлені ст. 120 Податкового кодексу.

Детальніше у листі ДФС України від 18.12.2017 №35248/7/99-99-15-02-01-17

 

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого ЄСВ є страхувальник

Бердянська ОДПІ нагадує, що  відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування (далі – ЄСВ) регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Пунктом 4 частини першої ст.4 Закону №2464 визначено вичерпний перелік платників ЄСВ.

Згідно з частиною четвертою ст.4 Закону №2464 особи, зазначені у п.4 частини першої цієї статі, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435) передбачено, що у разі самостійного визначення бази нарахування ЄСВ ФОП, які  обрали спрощену систему оподаткування та які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт (згідно з додатком 5 Порядку №435) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

У разі самостійного визначення такими платниками бази нарахування ЄСВ, сплата ЄСВ здійснюється на загальних підставах.

Порядком №435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту. Також Порядком №435 не передбачено самостійне виправлення зазначеного типу помилок. При цьому письмове звернення від такого платника щодо визнання Звіту не чинним, не має законодавчих підстав, оскільки п.16 розділу ІІ Порядку №435 визначено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб путівок, наданих профспілковою організацією та роботодавцем

Вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, які надаються профспілковою організацією членам профспілки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб при виконанні наступних умов:

-  така путівка передбачає відпочинок, оздоровлення та лікування тільки на території України;

- путівка надається профспілковою організацією тільки працівникам – членам профспілки та їх дітям віком до 18 років.

Якщо профспілкова організація надає путівку на інших умовах, вартість такої путівки є додатковим благом та оподатковується податком на доходи за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%  на загальних підставах.

Якщо путівка на відпочинок надається громадянину роботодавцем, то така путівка вважається доходом у вигляді  вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), тобто  додатковим благом і з урахуванням коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 Податкового кодексу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%  на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.17 е) ст. 164 та п.п. 165.1.35 ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Як у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображається нарахований фізичній особі дохід

Податковий  розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ  - це документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. 

Відображення відомостей у розділі I "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку за формою 1ДФ здійснюється наступним чином:

у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. 

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Зазначений порядок визначений розділом ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 N 4.

 

За отриманою спадщиною (подарунком), що оподатковуються за нульовою ставкою, податкова декларація про майновий стан і доходи не надається

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. 

Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. 

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179  Податкового кодексу України. 

 

В 2017 році вартість подарунків, що не перевищують 800 грн.,  не оподатковуються податком на доходи і військовим збором 

Податком на доходи фізичних осіб не оподатковується вартість подарунків у межах 50 відсотків  мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року. 

У 2017 році така сума, становить 800 гривень на місяць. 

Отже, якщо в цьому році вартість подарунка, який надається роботодавцем працівнику, не перевищує 800 грн, то його вартість не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

У Податковому розрахунку за формою №1ДФ вартість подарунків, які не оподатковуються податком на доходи, відображається за ознакою доходу «160». 

У разі якщо вартість подарунка перевищує 800 грн, то сума такого перевищення оподатковується за ставкою 18%, як додаткове благо з урахуванням коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 Податкового кодексу, та відображається у податковому розрахунку за  формою N 1ДФ за ознакою доходу "126".

Крім того, сума перевищення, як додаткове благо, оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.

Зазначена норма застосовується тільки у разі надання подарунків у натуральній формі. 

Зазначена норма визначена пп.165.1.39 ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Як коригувати показник підрозділу "Військовий збір" Податкового розрахунку за формою № 1 ДФ 

У податковому розрахунку за формою № 1ДФ,  рядок "Військовий збір - виключення", призначено для коригування раніше поданої звітності. 

Так, у разі подання Податкового розрахунку з відміткою "Звітний новий" чи "Уточнюючий" для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Військовий збір - виключення****" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Військовий збір" відобразити правильну інформацію.

Зазначена норма передбачена  абз. 12 п. 4.4 Наказу МФУ від 13.01.15 № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку".

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу від продажу  вантажного автомобіля 

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном.

Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5% бази оподаткування.      

Дохід від продажу об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом. 

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є  юридична особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі функції податкового агента.    

Крім того, дохід від продажу вантажного автомобіля, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.  

Отже, у разі продажу фізичною особою вантажного автомобіля підприємству, така юридична особа зобов’язана при нарахуванні (виплаті) доходу  виконати функції податкового агента, зокрема, нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Зазначений порядок визначений ст. 163, п. 167.2 ст. 167, п.173.1, п. 173.3 ст. 173,  пп. 1.2 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України. 

 

Штрафи застосовуються, якщо порушено термін сплати податків

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання  протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначена норма передбачена ст. 126 та пп. 129.1.1 ст. 129 Податкового  кодексу України.

 

Виграші та призи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується загальна сума податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку за формою 1ДФ відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку.

У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18%.

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Доходи остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок. 

Зазначена норма визначена пп. 164.2.8 ст. 164 та п. 170.6. ст. 170 Податкового кодексу України. 

 

Умови коригування фінансового результату до оподаткування при наданні безповоротної допомоги неприбутковим організаціям 

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

До неприбуткових організацій можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Зазначена нормам передбачена згідно з п.п. 133.4.6 ст. 133 та п.п. 140.5.9  ст. 140 Податкового кодексу України.

 

Платники запитували

Коли необхідно проводити річний перерахунок по ПДФО?

Бердянська ОДПІ і звертає увагу роботодавців на те, що перерахунок податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) визначено статтею 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, роботодавець платника ПДФО зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП), з урахуванням положень абзацу другого п.167.1 ст.167 ПКУ, перерахунок суми  доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:

-   за наслідками кожного звітного податкового року нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

-   під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника ПДФО або у випадках, визначених п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ;

-   під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Крім цього, роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП (п.п.169.4.3 п.169.4 ст.169 ПКУ).

Річний перерахунок ПДФО за 2017 рік відображається у звітності при нарахуванні заробітної плати за грудень 2017 року.

 

Електронні сервіси ДФС

Отримати дані про стан розрахунків за податками можна за письмовим запитом або в електронному кабінеті платника

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників податків, що пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито інтегровану картку платника, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період. 

При цьому, оперативно отримувати інформацію про стан розрахунків з бюджетом платники податків можуть в режимі он-лайн за допомогою електронного сервісу “Електронний кабінет платника” (cabinet.sfs.gov.ua).

 

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації можна через електронний кабінет платника на порталі ДФС України 

З 1 квітня 2017 року змінено порядок надання податкових консультацій та запроваджено Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальні податкові консультації підлягають реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщується на офіційному веб-сайті ДФС, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна через електронний кабінет платника на порталі ДФС України за посиланням  https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx. 

Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 Податкового кодексу України.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "У результаті підвищення зарплат бюджети отримали 14 мільйонів гривень"

З початку року понад 4-х тисяч запорізьких підприємств, на яких рівень мінімальних заробітних плат не відповідав законодавчо встановленому, підвищили виплати своїм працівникам. Такими стали результати спільної роботи представників фіскальної служби та інших органів виконавчої влади у складі обласної та територіальних комісій. 

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, сьогодні значна увага приділяється контролю над дотриманням працедавцями норм податкового і трудового законодавства. Фахівці служби аналізують звітність суб'єктів господарювання, проводять індивідуальну роботу з керівниками підприємств усіх форм власності, де допущено заборгованість або нарахування зарплат на рівні менше мінімальної. Основний механізм взаємодії з представниками бізнесу – це роз'яснення та діалог, у ході якого доводиться позиція держави.

Так, упродовж цього року під час засідань комісій при держадміністраціях організовані зустрічі із 1400 роботодавцями. На робочі групи до органів фіскальної служби запрошено та проведено співбесіди із керівництвом близько 3 тисяч підприємств.

На даний час майже всі вони виконали законодавчі умови. У результаті підвищення заробітних плат бюджет додатково отримав понад 14 мільйонів гривень, зокрема, сплачено 6,3 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 7,7 мільйона гривень єдиного соціального внеску.

 

Керівництво фіскальної служби взяло участь у координаційній нараді з правоохоронної діяльності

Посилення взаємодії усіх правоохоронних та контролюючих органів області, ефективна боротьба зі злочинністю та корупцією, профілактика правопорушень – такі вектори подальшої діяльності були визначені під час сьогоднішньої координаційної наради у прокуратурі Запорізької області. 

Захід відбувся під головуванням прокурора Запорізької області Валерія Романова за участю керівництва Запорізької облдержадміністрації, Запорізької обласної ради, прокуратури, фіскальної служби, Запорізької митниці ДФС, Головного управління Національної поліції та інших правоохоронних структур. 

У ході наради учасники підбили підсумки діяльності відомств у поточному році. Було підкреслено, що обласною владою вживаються заходи, спрямовані на профілактику та протидію злочинній діяльності у регіоні. Для підвищення результативності цієї роботи та реалізації відповідної програми з обласного бюджету виділяються кошти, які спрямовуються на розвиток матеріально-технічної бази правоохоронних органів. 

Окремо йшлося про виявлення порушень у сфері оподаткування, розслідування кримінальних проваджень, пов'язаних з ухиленням від сплати податків і зборів у особливо великих розмірах, боротьбу з відмиванням і легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, транзитно-конвертаційними центрами тощо. Було наголошено на посиленні спільної роботи усіх відомств, задіяних у викритті фіктивного підприємництва, тіньових схем ухилення від сплати податків і мінімізації податкових зобов'язань.

 

Юліана Козаченко: "У Запорізькій області кількість малих та середніх підприємців зросла на 4 тисячі"

Сьогодні за спрощеною системою оподаткування на Запоріжжі працюють майже 45 тисяч підприємців-фізичних осіб. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, кількість представників малого і середнього підприємництва зросла на 4,2 тисячі порівняно з минулим роком. 

Найбільш чисельною традиційно є друга група, у якій перебуває 22,6 тисячі платників єдиного податку, у третій – 13,7 тисячі, у першій групі зареєстровано майже 8,6 тисячі суб'єктів господарювання. 

При цьому керівник фіскальної служби області підкреслила, що з початку року значно зросли надходження від представників малого і середнього бізнесу. За січень-листопад вони перерахували до місцевого бюджету 546,6 мільйона гривень єдиного податку, що на 178 мільйонів або на 48,3 відсотка більше минулорічної сплати. 

Переважну більшість податку забезпечили підприємці м. Запоріжжя – 327 мільйонів або 60 відсотків від загальної суми. Платники Мелітопольщини та Приазов'я спрямували близько 64 мільйонів, Бердянського та Приморського районів – понад 50 мільйонів, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів –20,5 мільйона, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 17,5 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – майже 16 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 15 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 13,7 мільйона, Токмацького та Чернігівського районів – 13 мільйонів, Якимівського та Веселівського районів – більш ніж 9 мільйонів..

 

Запорізькі митники оформили понад 55 тисяч експортно-імпортних митних декларацій

На Запоріжжі показник електронного оформлення митних декларацій стабільно тримається на позначці майже 100 відсотків. Запорізькі експортери та імпортери надають перевагу он-лайн декларуванню – усього з початку року на митниці оформлено 55 тисяч документів. 

Фахівці Запорізької митниці ДФС наголошують на перевагах та ефективності електронних сервісів на митниці, які спрямовані на спрощення та пришвидшення митних процедур. У результаті суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності витрачають менше часу на декларування імпортних та експортних вантажів. На сьогодні середній час митного оформлення однієї декларації складає 1 годину 4 хвилини. 

Крім того, митна декларація та інші документи, подання яких передбачено Митним кодексом України, оформлені на паперовому носії та в електронному вигляді, мають однакову юридичну силу. 

Докладна інформація про митне оформлення розміщена на сайті фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya.

 

За використання водних ресурсів та надра бюджет отримав 490 мільйонів

Надходження ренти за спецвикористання води та надра порівняно з минулорічними зросли на 40 мільйонів гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

За січень-листопад запорізькі підприємства-водокористувачі спрямували до бюджетів 223,5 мільйона гривень рентної плати. Це на 23,6 мільйона або на 12 відсотків більше, ніж у відповідному періоді 2016 року. 

Майже 80 відсотків від загальної суми забезпечили підприємства м. Енергодар та Кам’янсько-Дніпровського району, платники м. Запоріжжя поповнили бюджет на 35,7 мільйона, Мелітопольщини та Приазов'я – на 3,5 мільйона. 

Усього у Запорізькій області зареєстровано понад 3,2 тисячі суб'єктів господарювання, які мають дозволи на спецвикористання води. 

Підприємства добувної промисловості перерахували до бюджетів 266,4 мільйона гривень рентної платі за користування надрами, у тому числі до державного бюджету – 196,7 мільйона, до місцевих – близько 70 мільйонів. Рівень надходжень збільшився на 16,4 мільйона або на 6,6 відсотка. Понад 88 відсотків загальних надходжень надійшло від суб'єктів господарювання Василівського району.

Сьогодні на території регіону діють понад 620 підприємств, що видобувають корисні копалини на підставі спеціальних дозволів.

 

ДФС України

ДФС розпочала консультації з бізнесом щодо змін в СМКОР

Державна фіскальна служба України розпочала відкритий процес підготовки змін до системи моніторингу ризиків та блокування податкових накладних. Відповідно до законодавчих змін СМКОР призупиняє дію на два місяці. За цей час від набрання законом чинності Кабінет Міністрів України має визначити новий порядок дії системи блокування податкових накладних.

Враховуючи це, ДФС розпочато низку консультацій з бізнесом та експертами щодо напрацювання пропозицій до удосконалення системи.

«Ми ініціювали проведення консультацій з бізнесом, експертами, щоб новий порядок роботи СМКОР влаштовував всі сторони – і бізнес, і державу», - зазначив Мирослав Продан під час першої зустрічі з представниками бізнесу в ДФС.

Учасники зустрічі обговорили проблематику підприємств та ДФС у рамках роботи системи і можливі шляхи її вирішення.

На думку бізнесу, потребують розширення критерії визначення ризиковості операцій, які б забезпечили безперешкодну реєстрацію податкових накладних чесному бізнесу та блокування схемного кредиту.

«Попереду у нас багато роботи і ми ініціювали ще до нового року низку зустрічей з бізнесом, експертами, щоб вже починати роботу по змінах в Податковий кодекс, які були прийняті Верховною Радою», - підкреслив в.о. Голови ДФС.

 

За матеріалами ГУВБ ДФС розпочато 431 кримінальне провадження відносно співробітників фіскальної служби

Протягом 11 місяців 2017 року за матеріалами підрозділів  Головного управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України розпочато 431 кримінальне провадження за фактами вчинення посадовими особами органів ДФС злочинів у сфері службової діяльності. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість скоротилася на 7%, тоді вона складала – 464.

За результатами оперативного супроводження досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки, у поточному році вже оголошено 168  повідомлень про підозру, у тому числі 52 – за одержання неправомірної вигоди. У минулому році ці показники складали 172 і 74 відповідно.

До суду надіслано 108 обвинувальних актів (у січні-листопаді

2016 року - 104), 27 осіб судом вже визнані винними у скоєнні злочинів (січень-листопад 2016 року - 23).

Водночас, підрозділами внутрішньої безпеки ефективно застосовуються заходи щодо протидії правопорушенням, пов’язаним з корупцією. З початку поточного року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 128 протоколів, що майже втричі більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді їх кількість складала 41. До адміністративної відповідальності судом притягнуто 34 особи (січень-листопад 2016 року - 17).

Підрозділами внутрішньої безпеки для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами фіскальної служби  правопорушень у сфері службової діяльності проведено 2,4 тис. службових розслідувань та перевірок (січень-листопад 2016 року – 2,9 тис.). За їх результатами до дисциплінарної відповідальності притягнуто 380 осіб, за відповідний період минулого року їх кількість складала - 483.

Так, у поточному році підрозділами  внутрішньої безпеки ДФС, вже відкрито 19 кримінальних проваджень стосовно осіб, які підбурювали працівників органів доходів і зборів до корупційних дій. Відомості про такі протиправні наміри надійшли до підрозділів внутрішньої безпеки саме від співробітників служби. У січні-листопаді 2016 року цей показник був трохи меншим – 14.

Такі результати є ознакою поступової зміни свідомості співробітників ДФС. Формування  підходу нетерпимості до корупції і є  кінцевим і головним очікуваним результатом, адже повністю здолати корупцію спроможна лише активна і правильна громадянська позиція  усього суспільства.

У поточному році Державна фіскальна служба оновила роботу антикорупційної гарячої лінії «Пульс» для повідомлень про можливі випадки корупції.

Для зручності громадян надання інформації здійснюється за певними напрямами. За одним напрямом громадяни та суб’єкти господарювання повідомляють про можливі неправомірні дії з боку працівників органів ДФС, за другим – свої повідомлення надають  працівники ДФС про порушення вимог антикорупційного законодавства іншими співробітниками.

Також заявники можуть надати інформацію про можливі протиправні дії службових осіб ДФС на електронну пошту (idd@sfs.gov.ua).

Загалом, на сьогодні боротьба з корупцією є одним з головних завдань фіскальної служби, виконання якого  перебуває  під  особливим контролем керівництва ДФС. Реформування ДФС у напрямі протидії корупції здійснюється за двома векторами.

Перший – це створення дієвої та комплексної системи запобігання корупції через організаційні та дисциплінарні процедури. Новацією у цьому є залучення до цієї роботи усіх без винятку керівників будь-якого рівня. Тобто, кожен керівник будь-якого напряму – податкового чи митного, відповідатиме за стан боротьби з корупцією у своєму підрозділі.

Другий вектор передбачає посилення функціональних можливостей та ефективності діяльності підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС  щодо виявлення корупційних проявів і притягнення винних осіб до відповідальності.

 

Внутрішньою безпекою ДФС затримано співробітника митного посту під час отримання 5 тис. грн. неправомірної вигоди

Співробітниками Головного управління внутрішньої безпеки ДФС та слідчого відділу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, затримано «на гарячому» співробітника митного посту «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС під час отримання неправомірної вигоди у сумі 5 тис. грн. Затримання проводилося під час оперативних заходів у кримінальному провадженні, відкритому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Кошти працівник мав отримати за безперешкодне оформлення міжнародних поштових відправлень.

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні вже було задокументовано схему систематичного отримання неправомірної вигоди працівниками митного поста Київської міської митниці ДФС під час митного оформлення товарів, які переміщуються в якості міжнародних поштових відправлень, від отримувачів (фізичних/юридичних осіб). Вартість таких «послуг» становила 10% від фактичної вартості посилки, що в свою чергу в середньому складає 100-200 доларів США за одне поштове відправлення. Крім того, було з’ясовано декілька фактів отримання неправомірної вигоди безпосередньо затриманим співробітником.

Посадовій особі митного поста «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, та затримано в порядку ст. 208 КПК України.

 

 

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.