Бердянська ОДПІ повідомляє

4.04.2018, 15:56    просмотров: 385

За перший квартал 2018 року Бердянські та Приморські платники спрямували до бюджетів усіх рівнів 255,1 млн. гривень

За перший квартал поточного року від платників Бердянського та Приморського районів до бюджетів усіх рівнів надійшло  майже 255,1 мільйонів гривень податків і зборів.

 Як зазначила заступник начальника Бердянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області Олена Пономаренко, це  на 55,9 мільйона більше, ніж за І квартал 2017 року. Із загальної суми 121,7 млн. гривень надійшло до державного бюджету. При цьому, рівень минулорічної сплати перевищено на 36,2 млн. гривень.

Більша частина доходів держбюджету сформована трьома податками – податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток, від яких забезпечено надходжень на 33,6 млн. гривень більше, ніж торік.

Так, податку на додану вартість перераховано  56,9 млн. гривень, зростання до аналогічного періоду минулого року склало 16,1 млн. гривень.

Податку на прибуток підприємства регіону спрямували 28,0 млн. гривень, що на 12,4 млн. гривень випереджає дані 2017 року.

Податку на доходи фізичних осіб сплачено 26,5 млн. гривень. Це на 5,1млн. гривень більше рівня січня-березня 2017 року.

Також, з доходів платників Бердянська та Приморська до бюджету направлено 8,1 млн. гривень військового збору. Показники відрахувань на потреби армії зросли, порівняно з минулим роком, на 1,9 млн. гривень.

 

За три місяці платники м. Бердянська, Бердянського та Приморського районів до місцевих бюджетів сплатили  майже  133,4 мільйонів гривень 

Заступник начальника Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомила про те, що минулорічні надходження перевищено на 19,7  мільйони  гривень.

При цьому вона зазначила, що левова доля надходжень в місцеві скарбниці Бердянського та Приморського регіону залишається за податком на доходи фізичних осіб. За січень – березень п.р. його надійшло 79,5 мільйона  гривень або 59,6 відсотків від загальних надходжень до місцевих бюджетів регіону. Фактичні надходження минулого року перевищено на 12,9  мільйона гривень.

Наступними за фінансовою потужністю складовими доходів місцевих бюджетів нашого регіону є плата за землю та єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва. Так, протягом трьох місяців цього року до місцевих бюджетів міста та району власники землі та землекористувачі сплатили 19,2 мільйонів гривень, від суб’єктів господарювання надійшло 25,5  мільйонів гривень єдиного податку.

Приріст до аналогічного періоду минулого року склав 1,9 мільйонів гривень. 

 

Майже 112,3 млн. гривень єдиного внеску перерахували роботодавці Бердянщини та Приморська

За три місяці  2018 року роботодавці Бердянського та Приморського районів та самозайняті особи перерахували 112,3 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на 26,5 відсотків або 23,3  млн. гривень.

Відповідно до внесених змін, для працедавців та застрахованих осіб з 01.01.2018 року запроваджені такі важливі новації:

1) Максимальна база нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати замість нинішніх 25 розмірів прожиткового мінімуму;

2) Платниками ЄСВ відтепер також є і члени фермерського господарства (у разі, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах);

3) У разі якщо фізичні особи - підприємці (ФОП) і члени фермерського господарства отримують пенсію або соціальну допомогу, вони звільняються від сплати ЄСВ за себе;

4) ФОП - платники єдиного податку I групи сплачують ЄСВ у розмірі 819,06 грн;

5) Фізичні особи, які виконують роботи на підставі договору цивільно-правового характеру (ЦПХ), ФОП, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства тепер також підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Змінено терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також визначено терміни сплати для членів фермерських господарств.

З 01.01.2018 фізичні особи – підприємці, що застосовують загальну систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також члени фермерських господарств, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону  № 2464).

 

Офіційна заробітна плата – запорука державних соціальних гарантій

Одним із пріоритетних напрямків діяльності Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області залишається легалізація трудової зайнятості. Аби всі громадяни були соціально захищеними, а бюджети територіальних громад не втрачали кошти від прихованих доходів, фахівці відомства постійно проводять системну роз’яснювальну роботу, контрольно-перевірочні заходи та беруть участь у роботі міжвідомчих робочих груп із легалізації найманої праці в Бердянську, Бердянському та Приморському районах.

За результатами роз’яснювальної роботи виявили бажання зареєструватися як ФОП 51 особа. Як результат –  бюджет додатково отримав 32,1 тис.грн. податків і зборів.

Крім того, продовжується робота податківців Бердянська, в т.ч. у співпраці з іншими місцевими органами державної влади, і з підприємствами в частині забезпечення ними мінімальних державних гарантій в оплаті праці та недопущення виплати прихованої заробітної плати. Так, за рахунок підвищення 164 підприємствами Бердянського та Приморського регіону рівня заробітної плати найманих працівників бюджет додатково отримав 184,9 тис.грн. податків та єдиного внеску.

Шановні громадяни! Вимагайте від роботодавців офіційного працевлаштування і офіційної заробітної плати! Пам’ятайте, тіньова заробітна плата сьогодні – це відсутність державних соціальних гарантій завтра!

 

У січні-березні 2018 року Центри обслуговування платників Бердянської ОДПІ та Приморського відділення надали 6848 адміністративну послугу

Центрами обслуговування платників (далі ЦОП) Бердянської ОДПІ та Приморського відділення протягом січня-березня 2018 року було надано 6848 адміністративних послуг.

Аналізуючи кількісні показники та зміст наданих адміністративних послуг, виконуюча обов’язки начальника Бердянської ОДПІ Анастасія Сергієнко відзначила, що основну частку, а саме 46,3% складає послуга з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Друге місце, це майже 35% займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За цей період цією послугою скористались 2370 платників податків. 

Третє місце, або 8,0% займає послуга з реєстрації книги обліку розрахункових операцій. Протягом січня - березня 2018 року у ЦОП було зареєстровано 551 книгу обліку розрахункових операцій. 

Четверте місце посіла послуга з реєстрації платника єдиного податку, або 2,1%, якою скористалися протягом січня - березня 2018 144 підприємця.

П’яте місце поділили адміністративні послуги з реєстрації розрахункових книжок – 136 та з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету - 134, питома вага яких серед наданих адміністративних послуг у ЦОП складає близько 2%. 

Платникам єдиного податку було зареєстровано 111 книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат, або 1,6%. Ця послуга посіла шосте місце. 

Крім цього, протягом січня - березня 2018 року було надано витягів з реєстру платників єдиного податку 74 платникам, або 1,1%; здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій 57 платникам, або 0,8%; довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) отримали 42 платника податків, або 0,6%; перереєстрацію підприємств, установ (організацій) в Реєстрі неприбуткових установ та організацій здійснили 27 суб’єкта господарювання, або 0,4%; 13 платникам, або 0,2% крім платників, що обрали спрощену систему оподаткування, було здійснено реєстрацію книг обліку доходів і витрат; 10 підприємств, або 0,1% було включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій; 8 платникам податків, або 0,1% була видана довідка підтвердження статусу податкового резидента та 3 платникам податків, або 0,04% була внесена відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Нагадуємо, з повним переліком адміністративних послуг, які надаються Центрами обслуговування платників Бердянської ОДПІ та Приморського відділення, можна ознайомитися за посиланням на субсайті Територіальних органів ДФС Запорізької області: http://zp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda, а також на інформаційних стендах Центрів обслуговування платників.

 

Зустріч з ветеранами податкової служби у Бердянську

30 березня 2018 року виконуюча обов’язки начальника Бердянської ОДПІ Анастасія Сергієнко радо зустрічала Голову Ради місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України» Запорізької області Бойко Валентину Олегівну та ветеранів податкової служби міста Бердянська та Приморська.

Ветерани податкової служби та ветерани-фінансисти зібралися на звітньо-виборні збори первинної ветеранської організації Бердянської ОДПІ.

Валентина Олегівна розповіла присутнім про основні здобутки Всеукраїнської організації, до якої на сьогодні входять сотні пенсіонерів та податківців. Зокрема, про діяльність місцевого осередку Асоціації у Запорізькій області, який постійно організовує культурні і просвітницькі заходи, проводить роботу із соціальної підтримки ветеранів тощо.

Ветерани були раді знов зустрітися зі своїми колегами, поспілкуватися один з одним та передати свій досвід нинішнім працівникам служби.

Звертаючись до ветеранів, виконуюча обов’язки начальника Бердянської ОДПІ Анастасія Сергієнко наголосила, що сьогодні значну роль та місце у суспільстві займають ветерани податкової служби України, які стояли біля витоків створення податкової служби та працювали на користь державі та суспільству. Наполегливість та відданість обраній справі стали неоціненною спадщиною, яку ветерани передають молодому поколінню.

У свою чергу, керівник обласного осередку ветеранів запевнила, що фахівці фіскальної служби завжди можуть розраховувати на підтримку з боку ветеранів ДФС, спиратися на їх життєвий і фаховий досвід.

Підсумками зборів було обрання Лукоянової Тетяни Миколаївни головою ветеранської організації Бердянської ОДПІ та членів ради ветеранів.

 

Новини законодавства

До Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість внесено зміни

Бердянська ОДПІ повідомляє, що з 16 березня 2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).

Відзначимо, що зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України.

Змінами, зокрема, передбачено, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

 

Затверджено показники, які визначають позитивну податкову історію платника ПДВ

Бердянська ОДПІ повідомляє, що ДФС України за погодженням з Міністерством фінансів України затверджено показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.

Так, платник податку на додану вартість (далі – платник податку) має позитивну податкову історію у випадку відповідності одному з наступних критеріїв:

- обсяг постачання, зазначений платником в податкових накладних/розрахунках коригування (далі – ПН/РК), зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК не перевищує 150 тисяч гривень на одного покупця – платника податку;

- обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців, становить більше 50 відсотків загального обсягу постачання товарів/послуг, зазначеного платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі;

- товари/послуги, що постачаються (виготовляються) платником податку, а саме придбання і постачання одного товару чи послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, складають більше 50 відсотків від загальної суми постачання товарів/послуг, зазначеної платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 6 місяців;

- платник податку здійснює на постійній основі, протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести, реєстрацію ПН/РК в Реєстрі на постачання товарів/послуг з одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП, по яких обсяг постачання становить 20 відсотків від загального такого обсягу постачання;

- залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток на кінець звітного (податкового) періоду (звітний період обирається відповідно до п.137.4 та п. 137.5 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями для певної групи платників) складає більше 1 млн. грн. та відображена у звітності, по якій граничні строки подання передують календарному дню розрахунку цього показника за умови, що з 01.01.2017 керівник та засновник не змінювались;

- наявність власних (право власності/користування), орендованих земельних ділянок становить понад 200 га включно або наявність орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га (станом на 01.01.2018), що задекларовані до 20.02.2018;

- сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) на одного працюючого перевищує суму ЄСВ з мінімальної заробітної плати в 1,5 раза за останні 12 місяців за умови, що з 01.01.2017 керівник та/або засновник не змінювались;

- загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 5 мільйонів гривень.

Детальна інформація викладена у листі ДФС України від 21.03.2018 №960/99-99-07-18 «Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, визначені ДФС та погоджені Міністерством фінансів України»

 

Роз’яснення законодавства

Внесено зміни до Переліку держав (територій), операції з якими визначаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення

Кабінет Міністрів України постановою від 31.01.2018 №108  "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. N 1045" вніс зміни до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п 39.2.1.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Із зазначеного переліку виключено Грузію, Республіку Естонія, Латвійську Республіку, Республіку Мальта і Угорщину.

Постанова набирає чинності з дня її опублікування.

Господарські операції з контрагентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до Переліку №1045 (з урахуванням змін), відносяться до категорії контрольованих для цілей трансфертного ціноутворення.

 

Порядок оцінки транспортних засобів при продажу фізичною особою легкового автомобіля

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.

Дохід від продажу легкового автомобіля визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому КМУ (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається Постановою КМ України від 10.04.2013  № 403. 

Порядок оцінки транспортних засобів визначено наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».

Отже, дохід від продажу (обміну) транспортного засобу за вибором платника податку визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості.

Зазначена норма передбачена п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України.

 

Підприємець на загальний системі оподаткування дохід визначає  за касовим методом 

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Оскільки виручкою підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (тобто застосовується касовий метод).

До складу витрат включаються тільки витрати, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.

Зазначена норма передбачена п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України. 

 

Анулювання реєстрації платника ПДВ, якщо протягом 12 послідовних місяців не здійснювались операції з постачання/придбання товарів (послуг) 

Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.

Тобто анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється, якщо протягом 12 послідовних податкових місяців не здійснювалось не тільки постачання товарів/послуг, але і їх придбання (тобто не формувались податкові зобов'язання та податковий кредит).

Якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання, за рахунок яких сформовано податковий кредит, то підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

Зазначена норма визначена  п. 184.1 «г»  ст. 184 Податкового кодексу України.

 

Для оформлення пільг, субсидій та інших соціальних виплат з державних цільових фондів необхідний реєстраційний номер облікової картки платника

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.70.5 ст.70 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.

Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.

Нагадуємо, що згідно з п.70.12 ст.70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами – підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:

¨ виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов’язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи;

¨ укладення цивільно-правових договорів, предметом яких є об’єкти оподаткування та щодо яких виникають обов’язки щодо сплати податків і зборів;

¨ відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, а також у розрахункових документах під час здійснення фізичними особами безготівкових розрахунків;

¨ заповнення фізичними особами, визначеними у п.70.1 ст.70 ПКУ, митних декларацій під час перетину митного кордону України;

¨ сплати фізичними особами податків і зборів;

¨ проведення державної реєстрації фізичних осіб – підприємців або видачі таким особам спеціальних дозволів (ліцензій тощо) на провадження деяких видів господарської діяльності, а також реєстрації незалежної професійної діяльності;

¨ реєстрації майна та інших активів фізичних осіб, що є об’єктом оподаткування, або прав на нього;

¨ подання контролюючим органам декларацій про доходи, майно та інші активи;

¨ реєстрації транспортних засобів, що переходять у власність фізичних осіб;

¨ оформлення фізичним особам пільг, субсидій та інших соціальних виплат з державних цільових фондів;

¨ в інших випадках, визначених законами України та іншими нормативно-правовими актами.

 

З 01.01.2018 платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів

Бердянська ОДПІ інформує, що ДФС України листом від 26.03.2018 №8773/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання роз’яснення» (далі – лист ДФС №8773) щодо нарахування та сплати платниками єдиного податку авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів повідомила наступне.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п.297.4 ст.297 ПКУ дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ.

Відповідно до п.п.57.11.1 п.57.11 ст.57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ.

Згідно з п.п.57.11.2 п.57.11 ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З урахуванням внесених Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змін, які набули чинності з 01.01.2018, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою не покладається на платників єдиного податку.

Отже, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів.

Таким чином, під час виплати дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Якщо рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам буде прийнято платником єдиного податку – емітентом корпоративних прав у 2017 році, але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 році платник єдиного податку – емітент корпоративних прав авансовий внесок із податку на прибуток не сплачує.

Лист ДФС №8773 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72871.html

 

Фізична особа – підприємець отримує пенсію за віком, призначену законодавством іноземної держави: що з ЄСВ?

Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно з п.4 частини першої ст.4 та п.1 частини другої ст.6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), які повинні своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ.

Відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону №2464 підприємці звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Право на пенсію мають як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (ст.8 Закону №1058).

Враховуючи вищевикладене, якщо ФОП отримує пенсію за віком, яка визначена іноземним пенсійним законодавством, а не відповідно до Закону №1058, то така фізична особа не звільняється від обов’язку нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ на загальних підставах.

 

Звіт про оцінку, не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку, без присвоєного унікального номера є недійсним

Бердянська ОДПІ інформує, що відповідно до п.172.3 ст.172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

Єдина база даних звітів про оцінку забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість.

Єдина база даних звітів про оцінку здійснює моніторинг звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та у разі його повноти, правильності та відповідності, у тому числі відповідності оціночної вартості майна, майнових прав ринковим цінам, реєструє звіт про оцінку з присвоєнням йому унікального номера.

Звіт про оцінку, не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку, без присвоєного унікального номера є недійсним.

Під час посвідчення правочинів, для яких законодавством України передбачено отримання нотаріусом звіту про оцінку, нотаріус перевіряє реєстрацію такого звіту в єдиній базі даних звітів про оцінку та наявність присвоєного йому унікального номера.

 

Пожертва неприбутковій організації: яка сума включається до податкової знижки?

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Згідно з п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п.133.4 ст.133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року (п.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), податься до фіскального органу за місцем реєстрації.

 

Звітність платника транспортного податку, якщо протягом року здійснилась перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 ПКУ).

Враховуючи норми п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником транспортного податку – юридичною особою декларація з транспортного податку подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання такої декларації (після 20 лютого звітного року), платником транспортного податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».

Такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна»відповідно до вимог та строків, визначених п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПКУ.

Декларація з транспортного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595).

 

Присвоєння релігійним організаціям ознак неприбутковості

Державна фіскальна служба України, керуючись листом Міністерства юстиції України від 27.02.2018 № 7519/3914-26-18/8.4.3 щодо присвоєння релігійним організаціям ознак неприбутковості, повідомляє.

Змінами, внесеними до абзацу третього пункту 34 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, а для релігійних організацій - вимогам абзацу другого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до Нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр). За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

Керуючись вимогами Кодексу (у редакції з 01.01.2018), основною умовою для внесення релігійних організацій, які перебувають у Старому Реєстрі, до Нового Реєстру є відповідність вимозі щодо утворення та реєстрації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Релігійні організації утворюються у порядку, визначеному Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон № 987) та іншими законодавчими актами, виданими відповідно до нього.

Згідно зі статтею 13 Закону №987 релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

 Детальніше з даним роз`ясненням можна ознайомитись в листі ДФС України від 21.03.2018 року №8196/7/99-99-12-03-06-17.

 

Несплата ЄСВ: відповідальність для осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств

У Бердянській ОДПІ нагадують, що відповідно до пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому нормами ст. 165 прим.1 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

 

Платники податку на нерухомість можуть провести звірку своїх даних

Бердянська ОДПІ доводить до відома платників податку на нерухоме майно про можливість проведення звірки даних щодо свого майна. Так, для проведення звірки громадянам потрібно особисто звернутися до  податкової інспекції  за місцем реєстрації маючи при собі оригінали документів про право власності на нерухомість.

Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки мають право звернутися з письмовою заявою для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

Для звірки даних мешканці м. Бердянська та Бердянського району можуть звернутися до Бердянської ОДПІ за адресою пр. Праці, 20 каб.209, а мешканці Приморського району до Приморського відділення Бердянської ОДПІ по вул. Соборній, 63.

 

Батькам слід завчасно потурбуватись про отримання картки платника податків з реєстраційним номером для дітей

Бердянська ОДПІ повідомляє, що для отримання картки платника податків з реєстраційним номером необхідно подати до відповідного контролюючого органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Облікові картки № 1 ДР за малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником). До Облікової картки № 1ДР малолітньої особи один із батьків пред’являє документ, що посвідчує його особу, та свідоцтво про народження дитини (після пред’явлення повертається).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків) малолітньої особи, видається одному з батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що засвідчує особу одного з батьків.

Після досягнення 14-річного віку для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, внесення змін до Державного реєстру, отримання картки платника податків використовуються дані паспорта громадянина України.

Подати документи для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків/отримати картку платника податків, отримати консультацію щодо переліку необхідних документів або заповнення Облікової картки № 1ДР можна у Центрах обслуговування Бердянської ОДПІ.

 

Скільки ЄСВ має сплатити новостворена ФОП 

Єдиний внесок сплачується ФОП за місяць, в якому відбулася його реєстрація в повному обсязі, незалежно від отриманого доходу. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 

Як отримати картку платника податків ?

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), зобов’язана особисто або через представника подати до контролюючого органу  за місцем реєстрації облікову картку фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Для заповнення Облікової картки № 1ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу.  Облікова картка № 1ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 3 розд. VII Положення № 822).

 Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.

 

Довідку 20 – ОПП, до органів ДФС, подає орендодавець і орендар

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення за ф.№20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3-8.5 розділу VIII Порядку.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) - «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. №20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Отже суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення за ф. № 20-ОПП у порядку та терміни, визначені пунктами 8.3-8.5 розділу VIII Порядку.

У разі надання в оренду однотипних об’єктів оподаткування за одним місцезнаходженням, при заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП слід дотримуватись принципу «укрупнення інформації» про об’єкти оподаткування та відображати інформацію про них як про один об’єкт (наприклад: кімнати або квадратні метри в одній квартирі (офісі) – як квартира (офіс), офіси в сервісному центрі – як «сервісцентр»). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за ф. № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.

 

У разі припинення підприємницької діяльності не забудьте подати податкову декларацію!

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до внесених змін до пункту 177.11 ст. 177 Податкового кодексу  Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період  протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності

 

Перелік витрат, які мають право врахувати нотаріуси при визначені річного сукупного чистого доходу

До витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:

оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;

технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування, що включає      охоронну та пожежну сигналізацію, металеві двері або металеві ролети,  металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах, металеві шафи,  вогнестійкий сейф,  інформаційну вивіску, обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо), підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет, телекомунікаційні послуги, меблі;

програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;

встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);

витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників

сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;

комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;

сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.

 Перелік дозволених  витрат наведено в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.

 

Коли суб’єктам господарювання, які працюють за спрощеною системою оподаткування, платити єдиний податок у 2018 році?

Строки сплати єдиного податку визначені ст.295 Податкового кодексу України.

Так, для підприємців першої та другої груп – не пізніше 20 числа поточного місяця. При цьому, якщо 20 число випаде на вихідний або святковий день, то сплатити єдиний податок необхідно у попередній робочий день. Таким чином, маємо такі терміни сплати єдиного податку за кожен конкретний місяць: 19 січня, 20 лютого, 20 березня, 20 квітня, 18 травня, 20 червня, 20 липня, 20 серпня, 20 вересня, 19 жовтня, 20 листопада, 20 грудня.

Для підприємців та підприємств 3 групи строк сплати – протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання податкової декларації за звітний квартал. Тобто, граничний строк сплати настає через 50 днів після закінчення кожного кварталу. Це, відповідно, 18 травня, 17 серпня, 19 листопада 2018 та 19 лютого 2019 року.

 

До доходу підприємця – отримана безповоротна фінансова допомога

Сума безповоротної фінансової допомоги, надана фізичній особі включається до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага.

Оскільки надана безповоротна фінансова допомога не є результатом від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що проводиться у порядку та за правилами передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами встановленими Податковим кодексом України для оподаткування доходів фізичних осіб як додаткове благо.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

Таким чином, сума отриманої безповоротної фінансової допомоги включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5 %.

 

Кого зарахують до платників рентної плати використання води в об’ємі до 5 куб. метрів на добу

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 48 Водного кодексу України (далі – Водний кодекс) спеціальне водокористування – це, зокрема, забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води.

Водним кодексом встановлено, що не належать до спеціального водокористування забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води.

Водночас Водним кодексом із спеціального водокористування виключено всі види «видобування корисних копалин», «крім підземних вод», які є одним із видів корисних копалин, і видобування яких належить до спеціального водокористування.

Порядок державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод затверджено постановою Кабінету Міністрів України (далі – Порядок).

Повноваження із державного обліку артезіанських свердловин шляхом ведення державного реєстру артезіанських свердловин делеговано Державній службі геології та надр України. При цьому до державного реєстру артезіанських свердловин включаються відомості про артезіанські свердловини, незалежно від місця розташування, на підставі даних, що містяться у паспортах артезіанських свердловин.

Форма Паспорта артезіанської свердловини затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, є обов’язковою для виконання всіма суб’єктами господарювання, які є власниками або користувачами земельних ділянок, у межах яких розташовані та експлуатуються артезіанські свердловини.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які мають свердловини і здійснюють забір та/або використання води в об’ємі до 5 куб. метрів на добу не для виробництва (не входить до складу) напоїв та фасованої питної води, є платниками рентної плати за фактичний обсяг вилученої з підземного об’єкта води.

Рентна плата обчислюється відповідно до п. п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ виходячи з фактичних обсягів використаної підземної води, лімітів використання води та ставок рентної плати.

 

При заповненні звіту про суми податкових пільг за перший квартал використовуємо оновлені довідники пільг

Фахівці Бердянської ОДПІ звертають увагу, що  Державною фіскальною службою України затверджено нові довідники пільг станом на 01.01.2018 року: серед яких, Довідник №86/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету; Довідник №86/2 інших податкових пільг.

У зазначених Довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів та термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість; з плати за землю; з податку на нерухоме майно; по акцизному податку, місцевих податків та зборів.

Нагадаємо, що зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).  

Оскільки Податковим кодексом передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Звіт подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Детальніше про коди пільг можна дізнатися на веб-порталі Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/.

 

Транспортний податок: податковий період, терміни сплати, особливості обчислення

Бердянська ОДПІ інформує, що згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) базовий податковий (звітний) період для транспортного податку дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 розд. ХІІ Кодексу податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Кодексу, а саме:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Слід звернути увагу на те, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

З роз’ясненням ДФС України з зазначеного питання  можна ознайомитися в категорії «111» Загальнодоступного інформаційно - довідкового ресурсу ДФС України (ЗІР) на веб - порталі служби (http://zir.sfs.gov.ua).

 

Повторне на протязі 1095 днів правопорушення тягне за собою збільшення розміру штрафних санкцій

Бердянська ОДПІ повідомляє,  що  відповідно до норм п.127.1 ст. 127 ПКУ, у випадку ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно  на протязі 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті ж самі дії, вчинені втретє та більше на протязі 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.

Штрафи, передбачені п.127.1 ст.127 ПКУ не застосовуються у разі, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Виходячи з  вищевикладеного, підвищені розміри штрафних санкцій у разі повторного виявлення податкових порушень, передбачених ст.127 ПКУ, застосовуються за повторне вчинення протягом 1095 днів таких порушень.

Для визначення «повторності» правопорушення з метою застосування підвищеного розміру санкцій за ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, слід враховувати податкові порушення (ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків) (однотипні порушення), що вчинені платником податків повторно  на протязі 1095 днів.

 

Система електронного адміністрування ПДВ

Останні зміни щодо блокування податкових накладних

Бердянська ОДПІ повідомляє, що з 24 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №204 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі – Постанова №204), яка внесла зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі – Постанова №1246).

Зокрема, Постановою №204 внесено наступні зміни:

- операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем;

- у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку;

- податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

1) прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

 

Актуальні запитання - відповіді щодо адміністрування податку на додану вартість

Чи може платник податку внести готівку через касу банку для зарахування на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, якщо його поточний рахунок заблоковано (арештовано)?

Пунктом 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями, визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Згідно з п. 20 Порядку № 569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника ПДВ, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника ПДВ, звітний (податковий) період та сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми ПДВ до бюджету з електронних рахунків платника ПДВ.

Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка. Порядок сплати податків та зборів регулюється ст. 35 ПКУ.

Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).

З яких причин виникає показник «другий ліміт» у витязі з системи електронного адміністрування ПДВ?

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ регулюються ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

При цьому, з урахуванням змін внесених до ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема ст. 200 прим. 1 ПКУ доповнено п. 200 прим. 1.9, яким передбачено, що у разі, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (Sперевищ), а сума, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (SНакл) є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (Sперевищ). Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН у СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, за результатами якого показник SПеревищ зменшується на суму податку вказану в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній/розрахунку коригування, та відповідно на таку суму податку збільшується значення показника SНаклВид. Зазначена інформація відображається у витязі з СЕА ПДВ.

Які графи податкової накладної заповнюються у разі компенсації орендарем вартості комунальних послуг, електроенергії, прибирання і т.п?

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Склад та порядок формування собівартості наданих послуг з оренди та облік отриманого відшкодування (компенсації) комунальних платежів має визначатися орендодавцем в обліковій політиці із врахуванням принципу превалювання сутності над формою та згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, та пп. 10 - 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, які визначають порядок визнання доходів та витрат від надання послуг.

Статтями 284 та 286 Господарського кодексу України визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов’язаних з необхідністю утримання такого майна (теплова та електрична енергія, природний газ, послуги з водопостачання, водовідведення, охорони, інших супутніх товарів/послуг тощо (далі - комунальні послуги та енергоносії), сплата податків, пов’язаних з нерухомим майном (земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно), так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за нерухоме майно. З огляду на викладене, у вартості орендної плати за нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як вартість комунальних послуг, суми сплаченого земельного податку, податку на нерухоме майно тощо.

Таким чином, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо за своєю суттю є відшкодуванням (компенсацією) окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з оренди майна. Тобто, відшкодування (компенсація) таких витрат є оплатою частини вартості послуги з оренди майна. Отже, при складанні податкової накладної за операціями з відшкодування орендарем орендодавцю вартості послуг, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна (у тому числі комунальних послуг та енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо), у графі 2 податкової накладної зазначається «Послуги з оренди», у графі 3.3 зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), у графі 4 зазначається «послуга».

У разі виникнення необхідності визначення коду послуги згідно з ДКПП, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою:79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

 

Якщо податкову накладну своєчасно не включено до податкового кредиту

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування .

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Отже, якщо платник ПДВ у періоді виникнення права на податковий кредит помилково не включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, то таку суму ПДВ він може включити:

- або до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування;

- або до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому своєчасно зареєстровану податкову накладну було складено, шляхом подання за такий звітний період уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ).

Зазначена норма передбачена п. 50.1 ст. 50, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу.

 

Граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Податковим кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Порушення такого граничного строку для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування  в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу, складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, передбаченому пп. 120 прим.1.1 та 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ.

Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. 

 

Податкова накладна, не зареєстрована в ЄРПН, відображається у податкових зобов’язаннях продавця 

Відсутність факту реєстрації платником ПДВ – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період. 

Тобто, відсутність факту реєстрації в ЄРПН податкової накладної або порушення строків такої реєстрації не є підставою для не відображення платником податку – продавцем товарів/послуг суми ПДВ за такими податковими накладними в податкових зобов’язаннях відповідного звітного періоду.

Зазначена норма передбачена п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

 

До уваги платників податків податку на додану вартість!

Відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Платник податку у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201. До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.

Необхідно врахувати, що Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Платники податків матимуть сервіс для створення та надсилання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації з додатками  та заяву про відмову від поданої ним Скарги через особистий кабінет «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

 

Увага платникам ПДВ: змінено термін для реєстрації податкових накладних

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за № 204 внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Зазначена постанова опублікована в «Урядовому кур’єрі» від 24 березня 2018 року № 57, тож набирає чинності саме із 24 березня. Відповідно до внесених змін встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Тож платникам ПДВ, які раніше реєстрували податкові накладні в останні дні місяця або 15 числа у вечірній час, слід змінити таку практику та забезпечити здійснення реєстрації податкових накладних до 20 години.

 

Повернено аванс чи товар: заповнюємо табличну частину розрахунку коригування

Коли після отримання коштів та складання податкової накладної відбувається повернення суми попередньої оплати (авансу)/повернення товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.

У табличній частині такого розрахунку коригування, зокрема в розділі Б зазначаються:

- в графі 1 – номер рядка податкової накладної, що коригується;

- в графі 2 – причина коригування (наприклад: повернення попередньої оплати/повернення товарів);

- в графі 7 «Коригування кількості, зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» вказується кількість (об’єм, обсяг) непоставлених/повернутих товарів/послуг зі знаком «-»;

- графа 9 «Коригування вартості, зміна ціни (-) (+)» та графа 10 «Коригування вартості, кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими.

Показники, що зазначались в графах 3, 4.1-4.3, 5, 6, 8, 11 та 12, залишаються незмінними.

У графі 13 вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ) зі знаком «-».

Залежно від того, як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, ставками 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.

 

Декларування доходів громадян – 2017

Рівно місяць залишився до завершення деклараційної кампанії - 2018

У Бердянській ОДПІ нагадують, що кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, триватиме до 2 травня 2018 року. Тож часу залишилось  небагато. Фізичні особи зобов'язані подати не пізніше 2 травня п.р. податкову декларацію про отримані у 2017 році неоподатковувані доходи та визначити податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Декларації про майновий стан і доходи громадяни повинні подавати до податкових інспекцій за місцем своєї податкової адреси.

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів. До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

На допомогу громадянам на офіційному порталі територіальних органів ДФС в Івано-Франківській області (http://if.sfs.gov.ua/) функціонує спеціальний розділ «Деклараційна кампанія-2018», в якому розміщено копії нормативно-правових актів, якими регулюється порядок оподаткування доходів фізичних осіб, форму річної податкової декларації і зразок її заповнення, порядок подання декларації для отримання податкової знижки тощо.

 

До податкової знижки включаються пожертвування неприбутковим організаціям у сумі, що не перевищує 4%  загального оподатковуваного доходу

З 1 січня 2018 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2017 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). 

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається 

по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Тобто, для громадян, які мають право на податкову знижку, граничний строк подання податкової декларації – по 31 грудня 2018 (включно).

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації.  

Зазначена норма передбачена пп. 166.2.1, пп. 166.3.2 ст. 166 Податкового кодексу України. 

 

Якщо фізична особа протягом звітного року продала один  легковий автомобіль, то декларація про майновий стан і доходи не подається

З 1 січня 2018 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб.

Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається у разі  отримання, зокрема, доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як суб’єкти господарювання та самозайняті особи). 

Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які згідно з Податковим кодексом зобов’язані подавати податкову декларацію, подається у термін до 1 травня року, що настає за звітним.

Дохід фізичної особи - платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.

При цьому, як виняток, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. 

Отже, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід не оподатковується.

Як наслідок, у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.

Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Зазначена норма визначена  п. 173.1, 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України.

 

Який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ. У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

При відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зауважуємо, сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

 

Відображення в декларації про майновий стан і доходи інвестиційного прибутку від операцій з борговими зобов’язаннями

Згідно з п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць.

Підпунктом «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

У випадках, зазначених, зокрема у п.п. «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 859), у рядку 11.3 декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) вказується загальна сума інших доходів, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу відповідно до ст. 165 розд. IV ПКУ.

Згідно з п.п. 1 п. 2 розд. IV Інструкції № 859 у додатку Ф1 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами» до декларації зазначається розрахунок фінансового результату (інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку) операцій за окремими інвестиційними активами, що відображається у відповідних рядках розд. I «Розрахунок інвестиційного прибутку» додатка Ф1 із зазначенням переліку операцій з інвестиційними активами.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

У випадках, зазначених, зокрема у п.п. «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суми доходів і витрат на придбання таких інвестиційних активів.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.24).

 

При продажу більше одного автомобіля в рік необхідно подати декларацію

Якщо громадянин протягом року здійснив продаж або обмін двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, або мопеда, сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором – 1,5 відсотка. Про це нагадують в Бердянській ОДПІ.

Такий громадянин зобов’язаний відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до державної податкової інспекції за місцем реєстрації. Граничний строк подання податкової декларації - до 2 травня 2018 року.

Крім того, громадянин зобов’язаний самостійно до 1 серпня 2018 року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна передбачено статтею 173 Податкового кодексу України.

 

Нові позиції декларації про майновий стан і доходи: особливості заповнення

Бердянська ОДПІ звертає увагу на те, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Слід зазначити, що в оновленій Декларації з’явились нові позиції, які мають особливості заповнення.

Так, у рядку 8 Декларації у колонці «Особа, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року датою» передбачено внесення відомостей до категорії платників осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі Декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Позначку «V» повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення повинна бути у межах з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Розділ III додатка Ф2 Декларації доповнено рядком «Сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року». Цей рядок заповнюється особою, якою протягом звітного (податкового) року було припинено підприємницьку діяльність та в цьому ж році знову набуто статусу фізичної особи – підприємця. Такі платники податків за звітний (податковий) рік відображають загальну суму отриманих доходів за весь звітний рік (з 01.01.2017 по 31.12.2017).

Додаток Ф2 Декларації доповнено окремим розділом II, в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4 основних фондів, загальна сума відображається у розділі І додатку Ф2 Декларації в даних документально понесених витрат.

Розділ II Декларації доповнено рядком 10.9.1 «Дохід у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)), в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзаців 2 та 3 п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Розстрочення податкових зобов’язань здійснюється при умові одночасного подання до контролюючого органу разом із Декларацією письмової заяви довільної форми, що має містити:

- фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;

- коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання;

- розрахунок сум розстрочення таких зобов’язань з визначенням строків та сум, які підлягають погашенню;

- дату та підпис платника податків.

Відомості щодо подання такої заяви обов’язково повинні бути зазначені у розділі Декларації «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до п.п.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV ПКУ)».

 

Питання податківцю: як заповнювати декларацію якщо змінилося прізвище

У розпалі кампанія декларування майнового стану і доходів громадян. Чимало питань виникає у пересічних громадян при заповненні декларації. Одне з них: якщо змінилося прізвище у звітному році, як правильно відобразити це у декларації?

 При заповненні декларації про майновий стан та доходи у відповідності з паспортними даними, вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб. У разі, якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові), - повідомляють в Бердянській ОДПІ.

В інспекції нагадують, що з 01.01.2018 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556, яким внесено зміни до форми Декларації та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Наказом передбачено, що фізичні особи, які зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року мають звітувати виключно за новою формою Декларації.

Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи мають сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року (ст.179 ПКУ).

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

У Запорізькій області визначені напрями детінізації агросектору в рамках заходів "Врожай"

Підсумки заходів "Врожай 2017" та завдання на 2018 рік обговорювались під час спільного засідання колегії облдержадміністрації та Ради регіонального розвитку Запорізької області, яке відбулося за участю заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Антоніни Вагилевич.

Серед основних результатів минулорічної операції "Врожай" –детінізація у сфері земельних відносин, створення актуальної бази даних використання землі, повнота сплати податків та орендної плати. У рамках спільної роботи органів влади, місцевого самоврядування, фіскальної служби та правоохоронних структур регіону було обстежено понад 2 мільйони гектарів сільгоспугідь, що дозволило виявити 48,5 га землі, яка використовувалась без документів. Після відпрацювання 3653 суб'єктів господарювання розмір заробітної плати підвищено 3835 найманим працівникам, а також добровільно оформлено 3619 осіб.

Додаткові надходження до бюджетів від легалізації найманої праці склали 3,9 мільйона гривень, у тому числі 1,7 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 2 мільйони гривень єдиного соціального внеску та 138 тисяч гривень військового збору.

Як підкреслив голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль, основними напрямами цьогорічних заходів "Врожай" стануть ефективне податкове адміністрування діяльності сільгоспвиробників, наповнення місцевих бюджетів платою за землю, правова оцінка порушень та виявлення земельних ділянок, які використовуються незаконно, з подальшою передачею їх громадам Запорізької області.

 

У результаті судових спорів до бюджету надійшло 15 мільйонів гривень

Станом на початок березня 2018 року на розгляді в судах усіх інстанцій знаходиться 2071 справа, де однією зі сторін виступають органи фіскальної служби. Загальна сума позовів складає понад 2,4 мільярда гривень. Значна кількість матеріалів стосуються визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та стягнення заборгованості з податків і зборів.

З початку року судові органи винесли 37 рішень на користь фіскальної служби Запорізької області на суму майже 15 мільйонів гривень, що, відповідно, складає 65 відсотків від кількості розглянутих справ та понад 68 відсотків – від сум позовів.

Як свідчить статистика, за матеріалами, у яких платники позивались до органів ДФС області, суди підтримали позицію юристів у 51,2% на суму 12,5 мільйона (64,8% – від загальної). За позовами фіскальної служби розглянуто 16 справ із сумою 2,1 мільйона, усі рішення винесені на користь держави.

 

За користування надрами та водою підприємства Запорізької області сплатили понад 118 мільйонів

З початку року платники Запорізького регіону перерахували до бюджетів 118,6 мільйона гривень рентної плати за спеціальне використання води та надра. Порівняно з минулим роком надходження зросли на 9,7 мільйона.

Зокрема, підприємства гідроенергетики та інші користувачі води спрямували до державного та місцевих бюджетів понад 57 мільйонів. Лідерами зі сплати ренти є суб'єкти господарювання міст Запоріжжя та Енергодар, які забезпечили 97 відсотків від загальної суми.

Від суб'єктів господарювання добувної промисловості надійшло 61,3 мільйона гривень рентної плати за користування надрами. Найбільшими платниками є підприємства Василівського та Михайлівського районів (50,2 мільйона), м. Запоріжжя (3,2 мільйона), Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів (3 мільйони), Пологівського, Більмацького та Розівського районів (2,3 мільйона), а також Токмацького та Чернігівського районів (1,2 мільйона).

Усього в Запорізькій області зареєстровано понад 630 підприємств, які на підставі спецдозволів здійснюють видобуток корисних копалин.

 

Юліана Козаченко: "Фіскальна служба видала запорізьким платникам податків понад 20 тисяч електронних ключів"

З початку року до фахівців фіскальної служби звернулося близько семи тисяч представників бізнесу, громадян та держслужбовців Запорізького регіону, які отримали понад 20 тисяч електронних ключів.

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, лише у березні пункти реєстрації користувачів прийняли 2,4 тисячі клієнтів, яким безкоштовно було видано 7,4 тисячі ключів електронного цифрового підпису. 

За допомогою сертифікатів ЕЦП фізичні особи можуть скористатися он-лайн послугами фіскальної служби в Електронному кабінеті: отримати довідку про доходи, подати декларацію про майновий стан і доходи, створити та надіслати електронні документи, переглянути інформацію з реєстрів та електронних систем тощо.

У Запорізькій області безкоштовні ключі електронного цифрового підпису можна отримати у пунктах реєстрації користувачів за адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а, 1-й пов., тел.: (061) 219-06-27, м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, тел.: (06153) 38663, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103, тел.: (0619) 422920.

Сайт Акредитованого центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС України: http://acskidd.gov.ua.

 

Юліана Козаченко: "Роботодавці Запорізького регіону спрямували до соціальних фондів майже 1,6 мільярда гривень"

Надходження єдиного соціального внеску за перший квартал поточного року склали майже 1,6 мільярда гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. Порівняно з відповідним періодом минулого року рівень сплати зріс більш ніж на 300 мільйонів. 

Найбільші суми ЄСВ забезпечили роботодавці м. Запоріжжя – майже 852 мільйони, м. Енергодар – 177 мільйонів, Мелітопольського району – 139,5 мільйона, Бердянського – 96 мільйонів, Василівського – 31,5 мільйона, Вільнянського – 31 мільйон, Токмацького – 29 мільйонів, Запорізького – 27 мільйонів, Пологівського – 26,5 мільйона та Оріхівського районів – 23,6 мільйона. 

Усього за даними звітності з ЄСВ у Запорізькій області кількість найманих працівників у юридичних та фізичних осіб складає 371 тисячу. Серед найбільших платників єдиного соцвнеску – підприємства з виробництва кольорових металів, електроенергії, а також організації та установи сфери державного управління, освіти, охорони громадського порядку та безпеки.

 

Запорізькі митники завадили контрабанді парфумів

У неділю першого квітня у запорізькому аеропорту співробітники митниці попередили спробу незаконного ввезення в Україну партії парфумерних виробів. 

Прилетівши до Запоріжжя рейсом зі Стамбулу, громадянин Кувейту для проходження митного контролю обрав спрощений порядок – "зелений коридор". Після перетину "білої смуги", що позначає закінчення "зеленого коридору", за допомогою скануючого приладу "Rapiscan" у його багажі серед особистих речей було виявлено 8 флаконів туалетної води по 100 мл та 38 флаконів парфумів (по 50 та 100 мл). 

Дозволена митним законодавством норма ввезення речей для особистого користування складає 0,5 літра туалетної води та 100 грамів парфумів. Тобто громадянин порушив митні правила, передбачені ст. 370 та ст. 471 Митного кодексу України. Стосовно нього складено протокол, частину парфумів тимчасово вилучено, дозволену норму повернено.

 

У Запоріжжі виявлено незаконний імпортний алкоголь

У березні в одній із торговельних мереж м. Запоріжжя співробітники податкової міліції виявили 292 пляшки алкогольних напоїв іноземного виробництва без марок акцизного податку України. Оперативники встановили, що товар зберігався з метою подальшої реалізації.

Матеріали про даний факт та алкогольні вироби були передані до Запорізької митниці ДФС.

Працівники митниці у відношенні громадянина України, який зберігав алкогольні напої, завели справу про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 484 Митного кодексу України. Іноземну алкогольну продукцію тимчасово вилучено.

Нагадаємо, санкція цієї статті передбачає накладення на правопорушника адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушень або їх конфіскація..

 

Запорізькі податківці зупинили незаконний продаж пального у Мелітополі

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області вилучили з незаконного обігу паливно-мастильні матеріали вартістю понад 2 млн. грн. 

У рамках проведення операції "Акциз – 2018" встановлено, що мешканець м. Мелітополь на заправці продавав пальне за готівку, без одержання відповідних дозвільних документів. 

За результатами огляду вказаної заправки податківці вилучили та передали на відповідальне зберігання 8,7 тис. літрів бензину марки А-92, 8,4 тис. літрів бензину марки А-95, 9, 1 тис. літрів дизельного пального, 15,5 тис. літрів скрапленого газу та резервуари для їх зберігання. 

Всього вилучено товарно-матеріальні цінності на загальну суму понад 2 мільйони гривень.

 

У Запоріжжі вилучили велику партію нелегально ввезених цигарок

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області вилучили з незаконного обігу крупну партію тютюнових виробів, ввезену в Україну поза митним контролем.

Перевірка, проведена в рамках операцій "Рубіж – 2018" та "Акциз – 2018", встановила, що одна із мешканок м. Запоріжжя, яка не була зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності та, відповідно, не мала ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, здійснювала реалізацію тютюнової продукції за готівкові кошти. Серед них сигарети вітчизняного виробництва та імпортні тютюнові вироби без акцизних марок, ввезені до України поза митним контролем. 

За результатами проведених заходів вилучено та передано на відповідальне зберігання 30 тис. 642 пачки тютюнових виробів в асортименті загальною вартістю понад 1,1 млн. гривень.

 

Юліана Козаченко: "Надходження до державного бюджету від запорізьких платників склали 1,7 мільярда гривень"

Платники податків Запорізької області за січень-березень 2018 року забезпечили до державного бюджету 1,7 мільярда гривень (без врахування показників великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Коментуючи надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко підкреслила, що порівняно з аналогічним періодом минулого року вони збільшились на 446,5 мільйона або на 36 відсотків.

Серед основних джерел наповнення державної казни перше місце посідає податок на додану вартість, надходження якого складають 44 відсотки. Усього з початку року надійшло майже 753 мільйони гривень ПДВ, що на 221 мільйон більше, ніж торік.

На другому місці – податок на доходи фізичних осіб. За три місяці платники перерахували до бюджету 367,5 мільйона ПДФО, що на 77,3 мільйона перевищує дані першого кварталу 2017 року.

Майже 300 мільйонів податку на прибуток сплатили запорізькі підприємства, збільшивши відрахування до рівня минулого року на 90,5 мільйона.

Крім того, до державної скарбниці надійшло 116 мільйонів гривень військового збору, 88 мільйонів рентних платежів, 32 мільйони екологічного податку.

 

ДФС України 

Іван Романов: За 10 років функціонування Контакт-центром ДФС надано понад 19 млн. послуг

З моменту створення, з 31 березня 2008 року по 2017 рік, Контакт-центр ДФС надав понад 9,1 млн. інформаційно-довідкових послуг платникам телефоном, факсом та електронною поштою. Про це повідомив директор Інформаційно-довідкового департаменту ДФС Іван Романов.

За його словами, з перших днів роботи Контакт-центру спостерігалося щоденне зростання попиту серед населення на інформаційні послуги, про що свідчить статистика звернень. Так, у 2008 році було надано 142,4 тис. відповідей, в 2010 році — 425,2тис., в 2017 році – вже надано майже 1,2 млн. відповідей. 

«Контакт-центр є своєрідним індикатором проблемних питань, які виникають у процесі справляння податків, митних платежів, єдиного внеску. Чим більше звернень надходить до Контакт-центру, то чіткіше розуміємо, де існують проблеми. І це дає можливість службі реагувати на них і визначати пріоритетні питання, які потребують вирішення», - зазначив Іван Романов.

Він повідомив, що заявники також мають можливість цілодобово звертатися до сервісу «Пульс» (обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі Контакт-центру ДФС напрямок «4» та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua) з інформацію щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб ДФС та її територіальних органів. Результати розгляду інформації клієнти отримують протягом 3 робочих днів.

З початку роботи сервісу «Пульс», з 2012 по 2017 роки, до нього звернулось майже 32 тис. заявників. Задоволеність результатами розгляду інформації висловили 75 відсотків опитаних респондентів.

Платники податків також мають можливість самостійного пошуку інформації шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру телефоном, електронною поштою та письмово за допомогою загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). З 2013 року зафіксовано понад 10 млн. звернень платників до ЗІР.

«Цього року виповнюється 10 років з моменту, як було започатковано абсолютно новий механізм в організації обслуговування платників податків, який надав можливість громадянам з усіх регіонів України та за її межами, отримувати кваліфіковані інформаційно-довідкові послуги у режимі он-лайн у зручний для них час за телефоном, факсом та електронною поштою, не витрачаючи час на особисте відвідування органів ДФС. Проект «Модернізація державної податкової служби – 1», який був передумовою для створення Інформаційно-довідкового департаменту та підписання Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, цілком себе виправдав», – підкреслив Іван Романов.

 

Стратегія розвитку ДФС відповідає пріоритетам Уряду

Розроблені Стратегічні ініціативи розвитку ДФС до 2020 року повністю відповідають затвердженому вчора Кабінетом Міністрів України Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік.

Так, в обох програмах передбачено спрощення процедури розрахунків платників з бюджетом шляхом запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (крім сплати податку на додану вартість та акцизного податку з реалізації пального).

Очікується, що ці новації сприятимуть спрощенню для платників податків процедури розрахунків з бюджетом, ефективному функціонуванню єдиного рахунку, у тому числі завдяки встановленню заборони на звернення стягнення та накладання арешту на кошти, які містяться на такому рахунку.

Для створення сприятливих умов ведення господарської діяльності передбачено наближення законодавства України з питань державної митної справи до митного законодавства ЄС.

Також важливим напрямом діяльності визначено розвиток електронної системи обміну інформацією за принципом «єдиного вікна» для оптимізації митних формальностей, розширення можливостей  спілкування ділових кіл з державними органами із використанням засобів комунікації. Це сприятиме скороченню часових витрат під час здійснення імпортно-експортних процедур.

Запровадження інституту авторизованого економічного оператора відповідно до загальноприйнятних світових стандартів надасть можливість добросовісним українським підприємствам користуватися системою спрощень митних формальностей. Такі нововведення скоротять витрати часу та коштів на ведення зовнішньоекономічної діяльності шляхом прискорення руху товарів між продавцями та покупцями.

Крім того, у рамкам виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони, впроваджуватимуться керівні принципи ЄС, що використовуються у митні справі і торгівлі.

Завдяки цьому очікується реформування митниці одночасно в рамках 19 напрямів:

- законодавство;

- організація та управління;

- управління кадровими ресурсами;

- митна етика;

- навчання;

- комунікація;

- митні зобов’язання;

- сприяння торгівлі;

- безпека ланцюгів постачання;

- управління ризиками;

- контроль на кордоні та всередині країни;

- правоохоронна діяльність;

- митний транзит;

- пост-митний контроль та аудит;

- права інтелектуальної власності;

- інформаційно-телекомунікаційні технології;

- інфраструктура та обладнання;

- митна лабораторія;

- внутрішній аудит.

Реформою митниці також передбачено розвиток системи управління ризиками у сфері митного контролю та модернізація ІТ-системи митниці. Зазначається, що необхідність побудови сучасної, гнучкої, багатофункціональної системи управління митними ризиками, яка супроводжуватиметься новими ІТ-рішеннями є однією з необхідних умов для  досягнення оптимального балансу між спрощенням процедур міжнародної торгівлі та забезпеченням належного рівня контролю відповідно до компетенції митниць.

Як один із заходів з протидії практики розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування Планом пріоритетних дій Уряду на 2018 рік передбачені зміни до Податкового кодексу України щодо критеріїв визначення осіб з високими статками і надання повноважень ДФС отримувати доступ до інформації про банківські рахунки цих осіб за умови незалежного захисту таких даних.

Для запровадженням мінімального стандарту Плану дій BEPS передбачено приведення діючих міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування у відповідність із Модельною податковою конвенцією ОЕСР, запровадження трирівневої структури документації з трансфертного ціноутворення для надання міжнародними групами компаній.

Крім того, для запобігання відпливу українського капіталу до держав (територій) з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов’язань заплановано проведення переговорів та укладення Протоколу про внесення змін до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Францією.

 

Електронні сервіси ДФС 

До уваги всіх фінансових установ та платників податків!

Для платників податків Державною фіскальною службою України запроваджено новий сервіс передачі фінансовим установам даних фінансової звітності підприємства.

30.03.2018 Державною фіскальною службою України підписано Угоду про інформаційне співробітництво щодо надання сервісної послуги з передачі фінансовій установі даних з фінансової звітності підприємства (далі – Угода), яка є публічним письмовим договором, відкритим для приєднання фінансових установ шляхом підписання Договору приєднання та Порядку отримання даних з фінансової звітності.

Інформаційне співробітництво між ДФС та фінансовими установами надасть можливість засобами Електронного кабінету:

фінансовим установам – після приєднання до Угоди отримувати (за наявності згоди платника) дані з фінансової звітності підприємства, яка подана до контролюючих органів;

платникам – за бажанням формувати та передавати фінансовим установам дані з фінансової звітності, яка подана до контролюючих органів, шляхом подання до ДФС в електронній формі відповідної згоди на передачу таких даних.

Сервісна послуга, в першу чергу, запроваджена для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ, та спрощує процедуру подання такими платниками до банків документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також проведення фінансовими установами аналізу відповідності фінансової операції змісту діяльності та фінансового стану підприємства згідно зі статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Угоду та відповідні додатки до неї розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділах «Електронна сервіси» та «Меморандуми та договори про співпрацю».

 

Нюанси подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді

У Бердянській ОДПІ нагадують, що подання платниками податків (юридичними або самозайнятими особами) податкової звітності в електронному вигляді здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), шляхом надсилання в електронному вигляді заяви про приєднання до Договору, яка направляється до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) без укладання Договору.

Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника.

 

Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за 30 хвилин в Електронному кабінеті - Бердянська ОДПІ  інформує.

У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».

Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього у приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).

У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.

Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

 

Центр сертифікації електронних ключів ДФС України

З переліком документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, можна ознайомитись на інформаційному ресурсі АЦСК ІДД 

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (acskidd.gov.ua/головна /«Контакти»).

Перелік документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, наведено в розділі «Підготовка документів та реєстрація», розміщеного на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД acskidd.gov.ua/головна/«Реєстрація користувачів». 

 

Як отримати електронний цифровий підпис

Процедура отримання послуг електронного цифрового підпису не передбачає реєстрацію заявників через мережу Інтернет. А це означає, що заявник або його довірена особа мають особисто бути присутніми під час процедури реєстрації, - акцентують увагу у Бердянській ОДПІ.

Детальну інформацію щодо процесу реєстрації користувачів легко можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС України (acskidd.gov.ua).

Крім того, ознайомитися з переліком необхідних документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, ви можете у розділі «Підготовка документів та реєстрація», розміщеного на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД у розділі «Реєстрація користувачів».

В інспекції нагадують, що якщо власник електронного ключа втратив або пошкодив його, або забув пароль захисту особистого ключа, то він має звернутись до Бердянської ОДПІ за адресою: м. Бердянськ, пр. Праці, 20, каб.219, та повторно пройти процедуру реєстрації.

 

Про зміну електронних адрес російських доменів

Бердянська ОДПІ нагадує платникам податків, що у зв’язку з Указом Президента України від 15 травня 2017 року №133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого, зокрема, блокуються російські поштові сервіси, власникам ключів електронного підпису необхідно змінити електронні адреси російських доменів.

Тобто, всім користувачам електронних цифрових підписів (ЕЦП) потрібно змінити електронні поштові скриньки російських доменів (наприклад: mail.ru, yandex.ru, bk.ru) на електронні поштові скриньки, створені наукраїнських серверах (наприклад: ukr.net, i.ua, email.ua, gmail.com)".

Звертаємо увагу, що для зміни електронної адреси не потрібно отримувати новий ЕЦП.

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.