Бердянська ОДПІ повідомляє

12.04.2018, 08:21    просмотров: 331

На допомогу армії платники податків Бердянщини та Приморська спрямували понад 8 мільйонів гривень

Сплата військового збору – це  посильний внесок кожного громадянина для підтримання обороноздатності української армії та встановлення миру в нашій державі.

Платники Бердянщини та Приморчани теж вносять свій вагомий внесок в справу відновлення миру. З початку 2018 року вони сплатили 8059,2 тис. грн. військового збору. В порівнянні з минулим роком надходження зросли на 1923,1 тис. грн., або 31,3 відсотка.

Ставка збору становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

Бердянська ОДПІ  звертається до усіх роботодавців регіону, які виплачують своїм працівникам неофіційну заробітну плату і таким чином занижують військовий збір,  своєчасно і в повному обсязі  сплачувати відрахування  з реальних заробітків працівників. 

 

Понад 79,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб надійшло до місцевих бюджетів Бердянська та Приморська

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що протягом січня – березня 2018 року до місцевого бюджету Бердянська надійшло 68,9 млн.грн. ПДФО, до бюджету Приморська – 10,6 млн.грн. Надходження цього податку у зрівнянні з аналогічним періодом 2017 року зросли по Бердянську на 11 млн. грн., по Приморську на 1,9 млн. грн.

ПДФО є основним джерелом наповнення місцевої скарбниці. В структурі податків і зборів, які наповнюють місцеву казну, він займає позицію лідера – близько 60 відсотків від загальної суми інших надходжень. Сплачується цей податок із розрахунку 18% від заробітної плати.

Фіскальна служба звертає увагу роботодавців на дотримання вимог трудового законодавства –  офіційне оформлення співробітників, своєчасну виплату заробітної плати, недопущення її виплати у  “конвертах”. Адже наповнена місцева казна дає можливості для   економічного і соціального розвитку нашого регіону.

 

Майже 2 млн. грн. отримали місцеві бюджети від власників нерухомості, яка знаходиться на території обслуговування Бердянської ОДПІ

Як повідомила Олена Пономаренко, заступник начальника Бердянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області, протягом січня - березня 2018 року платники Бердянської ОДПІ сплатили до місцевих бюджетів 1909,1 тис.грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 1212,4 тис. грн., або на 174 відсотка, перевищує надходження відповідного періоду минулого року. Із цієї суми 1741,1 тис.грн. - внесок власників нерухомості Бердянська та Бердянського району, 168,0 тис.грн. – сплатили власники Приморського району.

Нагадаємо, суб’єкти декларування – юридичні особи самостійно визначають суму податку на нерухоме майно та перераховують її до бюджету. Щодо фізичних осіб, які мають у власності нерухомість, що підлягає оподаткуванню, то податкове зобов’язання їм визначають органи Державної фіскальної служби України та до 1 липня надсилають повідомлення про сплату належної суми.

«Громадяни ще мають час, щоб провести звірку з органами ДФС стосовно об’єктів нерухомості та їх площі для правильного нарахування суми податку. Для цього їм потрібно завітати до Центру обслуговування платників та звірити наявну в органах ДФС інформацію щодо належного їм майна», - зазначила Олена Пономаренко та нагадала, що сплачувати податок на нерухоме майно зобов’язані не всі фізичні особи, а лише ті, які мають у власності квартиру/квартири, житлова площа яких перевищує 60 кв.м. і будинок/будинки площею більше 120 кв. метрів. У випадку наявності об’єктів нерухомого майна різних типів податок сплачується за площу, що перевищує 180 кв. метрів.

Разом з тим, громадяни, які мають у власності житлову нерухомість, зокрема квартиру загальною площею понад 300 кв.м., або будинок площею більше 500 кв.м., цього року сплачують додатково 25 тис. грн за кожен такий об’єкт житлової нерухомості.

 

Мешканці Бердянська, Бердянського та Приморського районів декларують доходи за минулий рік

Вже 3 місяці триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році. За оперативними даними  мешканці Бердянського району подали 1430 декларацій про майновий стан, Приморського району – 516 декларацій, з яких 45,6 відсотків становлять декларації громадян, що самостійно обробляють земельні паї.

Загальна сума задекларованого доходу складає 63,9 млн. гривень. Сума нарахованого податку на доходи з фізичних осіб складає 4,6 млн.грн., що значно перевищує показники минулого року.

У поточному році самостійні нарахування військового збору вже склали 807,1 тис.грн, або 124,6 відсотків до аналогічного періоду минулого року.

Кампанія декларування доходів триває до 2 травня 2018 року включно.

У центрах обслуговування платників Бердянської ОДПІ за адресою: місто Бердянськ, проспект Праці, 20 та місто Приморськ, вулиця Соборна, 63 чекають на відвідувачів, які мають можливість подати декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік.

 

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян та запитами на публічну інформацію

У січні-березні 2018 року до Бердянської ОДПІ надійшло 4 письмових звернень громадян.

У письмових зверненнях громадяни цікавилися питаннями щодо застосування норм податкового законодавства, інформували про ухилення від сплати податків та щодо проведення контрольно-перевірочних заходів.

Всі звернення розглянуті уважно та об’єктивно. Відповіді громадянам надані по суті та в установлений законодавством термін.

 На особистий прийом до керівництва Бердянської ОДПІ з початку року звернулось 3 громадянина з питань сплати земельного податку та єдиного соціального внеску. 

Фактів порушень посадовими особами інспекції положень Закону України «Про звернення громадян» та не вирішення  порушених у зверненні громадян обґрунтованих питань, що призвели б до повторного оскарження рішень посадових осіб, чи звернень до органу вищого рівня в податковій інспекції у січні-березні 2018 року не встановлено.

З метою забезпечення прозорості та відкритості своєї діяльності, реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, надання інформації за запитами відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) Бердянською ОДПІ забезпечується розгляд документів щодо надання публічної інформації відповідно до Закону, які надходять поштою, електронною поштою, факсом, телефоном.

Так, станом на 01.04.2018р. до Бердянської ОДПІ надійшов електронною поштою 1 такий документ.

Проведений аналіз статусу запитувача свідчить, що запит надійшов від фізичної особи, яка звернулась з проханням надати інформацію щодо порядку отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. 

За результатами розгляду запиту, заявнику протягом  п'яти робочих днів з дня отримання запиту, було надано роз’яснення щодо порядку отримання довідки про доходи громадян з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. 

Нагадуємо, що запит на інформацію, або звернення може бути подано до Бердянської ОДПІ особисто або надіслано поштою за адресою: 71118, м.Бердянськ, пр.Праці, буд.20. 

Також інформацію можна надіслати на електронну скриньку Бердянської ОДПІ zp.822.pubinfo@sfs.gov.ua, zp.822.zvernennya@sfs.gov.ua.

 

У Приморській РДА проведено семінар-нараду з головами сільських рад та об’єднаних територіальних громад Приморського району

05 квітня 2018 року у Приморській районній державній адміністрації було проведено семінар-нараду з головами сільських рад та об’єднаних територіальних громад Приморського району.

 У заході прийняла участь заступник начальника – начальник Приморського відділення Бердянської ОДПІ Олена Круц, яка зазначила, що фіскальною службою налагоджено ефективну взаємодію з органами державної влади та місцевого самоврядування щодо економічного зростання територіальних громад за рахунок збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Так, січень-березень 2018 року до місцевого бюджету Приморську мобілізовано 18920,2729 тис. гривень податків і зборів. У порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, надходження збільшено на 2188,7 тис. гривень. 

Під час проведення семінару-наради учасників заходу проінформовано про зміни у податковому законодавстві, обговорено питання щодо декларування доходів, отриманих громадянами у 2017 році. Олена Круц звернула увагу присутніх, що метою декларування є не тільки сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а й повернення певної суми податку, яку платник сплатив зі своєї заробітної плати упродовж минулого року.

Учасники заходу отримали вичерпні відповіді на запитання щодо порядку нарахування та сплати плати за землю.

Олена Круц переконана, що проведення таких заходів − важливий крок до економічного зростання нашого регіону. У процесі взаємодії органів ДФС з органами місцевого самоврядування вживаються заходи щодо приведення у відповідність до вимог чинного законодавства землевпорядних документів та документів на право користування землею, встановлення відповідно до норм Податкового кодексу України ставок з місцевих податків і зборів, легалізації ринку праці.

 

Новини законодавства

Набрали чинності зміни у порядку реєстрації платників ПДВ 

Міністерством фінансів України наказом від 16.01.2018 року № 7 затверджено зміни до «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1130.

 Так, змінами передбачено:

- якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому цим Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

Отже, рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ приймається лише після закінчення встановленого строку (10 робочих днів) у разі якщо новоутвореною юридичною особою не було подано заяви для реєстрації (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата завершення перетворення) або перереєстрації (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата державної реєстрації платником ПДВ юридичної особи, припиненої в результаті перетворення) платником ПДВ.

- розширено перелік посадових осіб контролюючого органу, яким надається право підписувати (затверджувати) рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ, і відповідно, підписувати рішення про скасування цих рішень.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» 16.03.2018 № 21).

 

Набрав чинності порядок зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН

22 березня 2018 року набрала чинності постанова КМУ від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Так,  Постановою № 117 затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постанова № 117 забезпечує функціонування системи зупинки реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, та запроваджує публічний реєстр податкових накладних, реєстрація яких зупинена. 

Платники податків можуть в он-лайн режимі знайти інформацію щодо стану розгляду та статусу таких накладних.

Крім того, запроваджуються показники позитивної податкової історії. 

Податкові накладні, складені за ризиковими операціями платниками податків з позитивною податковою історією, не зупинятимуться.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС за погодженням з Міністерством фінансів України. 

Для розгляду пояснень та документів платників податку передбачається створення комісій на регіональному та центральному рівні. 

Рішення комісій регіонального та центрального рівнів набувають чинності після реєстрації їх в електронному реєстрі зупинених податкових накладних.

У рішенні про відмову в реєстрації зазначається чітка вмотивована підстава відмови. У випадку ненадання та/або надання документів, які складені з порушенням законодавства, у рішенні буде зазначатися конкретний документ, якого це стосується.

На період тестування окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (протягом місяця з дня набрання чинності Постанови №117), рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації  набирають чинності з дня їх прийняття. 

 

Роз’яснення законодавства

Затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави 

Постановою Кабінету Міністрів України  від 28.02.2018 №139 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2017 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 %, у тому числі дочірніх підприємств, у розмірі 75 %. 

Для ПрАТ "Укргідроенерго" та ПАТ "Державний ощадний банк України" затверджено базовий норматив у розмірі 30 %. 

Суб'єкти управління корпоративними правами держави у разі невиплати до 1 липня 2018 р. суб'єктом господарювання дивідендів до державного бюджету за результатами його фінансово-господарської діяльності у 2017 році мають вжити заходів до розірвання контракту з керівником такого суб'єкта господарювання.

Постанова КМУ від 28.02.2018 №139 набрала чинності 14.03.2018 року (опублікована в «Урядовому кур’єрі» №49 від 14.03.2018 р.).

 

Застосування РРО підприємцями, які сплачують єдиний податок

Листом Регуляторно-правового Департаменту ДФС України від 19.02.2018 року № 358/99-99-01-01-18 надано роз’яснення стосовно видачі ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Закону від 19.12.1195 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно з якими пиво віднесено до алкогольних напоїв.

Згідно зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 року №984 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000р. №1336», пункт перший викладено в новій редакції.

Відповідно до нової редакції пункту першого здійснення торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок без застосування реєстраторів розрахункових операцій, не передбачено. 

 

Списана кредиторська заборгованість включається до загального оподатковуваного доходу підприємця на загальній системі оподаткування 

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.    

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі.

У графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть підприємці на загальній системі оподаткування,  відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Кредитор – це юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів. 

Кредиторська заборгованість - це заборгованість платника податку перед іншими суб’єктами господарювання за отримані товари (роботи, послуги).

Отже, якщо кредитором списується заборгованість підприємцю на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу такого підприємця та оподатковується на загальних підставах за ставкою 18%.

Зазначена норма передбачена п.14.1.95. ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та п.п. 6.2 «Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.13 № 481. 

 

Витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, але  оплачені в наступному році, зменшують річний оподатковуваний дохід підприємця на загальній системі оподаткування в наступному році

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п.п. 6.9 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481, 

У графі 9 «Сума чистого оподаткованого доходу» Книги обліку доходів та витрат зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період та сумою понесених витрат від провадження господарської діяльності.

Тобто, при розрахунку чистого доходу підприємець на загальній системі оподаткування відображає витрати, фактично понесені і пов’язані з отриманням доходу поточного року.

При цьому, витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, але оплата яких відбувається у наступному, будуть враховані при обчисленні чистого оподатковуваного доходу у тому звітному періоді, коли їх фактично поніс платник податку.

Зазначена норма передбачена  п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та п.п. 6.9 «Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.13 № 481. 

 

Кошти, витрачені підприємцем на загальній системі оподаткування під час особистого перебування у відрядженні, не включаються до витрат 

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування включаються, зокрема,  витрати на відрядження найманих працівників.

При цьому, перелік не містить витрат, які понесені підприємцем у зв’язку з особистим відрядженням.

Отже, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат суму коштів, витрачених нею під час особистого перебування у відрядженні.

Зазначена норма передбачена п. 177.2 та 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

 

Умови обов'язкової  та добровільної реєстрації платником ПДВ 

Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначений обсяг, повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.

Отже, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн., то така особа повинна подати фіскального органу за своїм місцезнаходженням Заяву 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

Разом з тим, особа має право зареєструватись як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням шляхом подання до контролюючого органу Заяви не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ.

 

Юридична особа приймає від населення вторинну сировину: чи необхідно при розрахунках застосовувати РРО?

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що згідно з п.19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами і доповненнями (далі – Перелік), розрахункові операції за прийняту від населення вторинну сировину (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.19 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

 

Оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з перевезення вантажів замовнику – нерезиденту за межами митної території України

Бердянська ОДПІ нагадує, що згідно з п.п.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

При цьому, відповідно до п.186.4 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ.

Тобто, місцем постачання послуг з перевезення вантажів є місце реєстрації постачальника.

Отже, якщо послуги з перевезення надаються перевізником – резидентом, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги).

Якщо послуги перевезення надаються перевізником – нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги).

Відповідно до п.п.«а» п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.

Слід зазначити, що законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.

Нульова ставка ПДВ, визначена п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ, застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

 

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: як сплатити податок на нерухомість?

Бердянська ОДПІ доводить до відома платників, що згідно із ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VIзі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове/ податкові  повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), обчисленого відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухомість –  фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухомість сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №294-III зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.99.2 cт.99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу

Отже, обов’язок щодо сплати за неповнолітню особу податку на нерухомість виконують батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники).

 

Виплата дивідендів: авансовий внесок з податку на прибуток

Бердянська ОДПІ інформує, що листом ДФС України від 26.03.2018  №8773/7/99-99-15-02-02-17 надано роз’яснення стосовно нарахування та сплати платниками єдиного податку авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів.

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 297.4 ст. 297 ПКУ дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ.

Відповідно до п.п. 57.1.11 п. 57.11 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1.12  п. 57.11 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення

про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З урахуванням внесених Законом України від 07 грудня 2017 року               №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змін, які набули чинності з 01.01.2018, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою не покладається на платників єдиного податку.

Отже, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів.

Таким чином, під час виплати дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Якщо рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам було прийнято платником єдиного податку - емітентом корпоративних прав у 2017 році, але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 році платник єдиного податку - емітент корпоративних прав авансовий внесок із податку на прибуток не сплачує.

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: ставка податку, якщо місцева рада не прийняла рішення

Бердянська ОДПІ інформує. 

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору. 

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування, тобто 55,85 грн. (3723*1,5%).

У разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (п.п.12.3.5  ст.12 ПКУ).

Таким чином, якщо сільська, селищна, міська рада або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняли рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то мінімальною ставкою такого податку є «0» відсотків.

Зазначене роз’яснення розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 106.08).

 

Безповоротна фінансова допомога фізичній особі: порядок оподаткування

Бердянська ОДПІ повідомляє, що сума безповоротної фінансової допомоги, надана фізичній особі, включається до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага.

Оскільки надана безповоротна фінансова допомога не є результатом від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що проводиться у порядку та за правилами передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами встановленими Податковим кодексом України для оподаткування доходів фізичних осіб як додаткове благо.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

Таким чином, сума отриманої безповоротної фінансової допомоги включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5 %.

 

Платникам-спрощенцям про строки сплати єдиного податку

Фахівці Бердянської ОДПІ роз’яснюють до якого числа потрібно задекларувати доходи та сплатити єдиний податок підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються в податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація), затвердженій наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. №578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (далі – наказ №578), яка подається у строки відповідно до ст.296 Податкового кодексу:

-   для платників єдиного податку першої та другої груп у строки, встановлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року (за 2017 р. – 01.03.2018 р.);

-   для платників єдиного податку третьої групи у строки, встановлені для квартального податкового періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу (у 2018 р. – 9 лютого, 10 травня, 9 серпня, 9 листопада).

Платники першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року .

Платники єдиного податку третьої групи сплачують його протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за податковий (звітний) квартал (у 2018 р. – 19 лютого, 18 травня, 17 серпня, 19 листопада).

 

Подання річної декларації громадянами, які провадять незалежну професійну діяльність

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 2 травня 2018 року. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

У податковій декларації про майновий стан і доходи такі платники відображають суму отриманого доходу за звітний рік, суму сплаченого протягом року податку, та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи та військового збору.

Сума податку на доходи та військового збору, зазначена у податковій декларації за минулий 2017 рік, сплачується особами, які провадять незалежну професійну діяльність, до 1 серпня цього року.

Нагадаємо, що незалежна професійна діяльність визначена Податковим кодексом України (далі – ПКУ) як участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність визначена статтею 178 ПКУ.

 

Коди бюджетної класифікації за якими платник податків сплачує ПДФО

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів; 

11010900 – податок на доходи фізичних осіб від оподаткування пенсійних виплат або щомісячного довічного грошового утримання, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

 

Які дії громадян разі не отримання повідомлення-рішення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Бердянська ОДПІ повідомляє що у разі, якщо платнику податку не надходили податкові повідомлення - рішення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки чи не надійде до 01 липня 2018 року за 2017 рік, він має право звернутися до контролюючого органу із заявою, до якої додати копії документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно. Контролюючий орган на підставі заяви розрахує суму податку на нерухоме майно та надішле податкові повідомлення - рішення.

Якщо платнику податку надійшло податкове повідомлення – рішення про сплату податку на нерухоме майно, однак ним виявлено розбіжності і він не погоджується із сумою податку, такий платник податку може звернутися до контролюючого органу із заявою про проведення звірки.

Заяви подаються платниками податку як особисто до контролюючого органу, так і поштовим відправленням.

 

Яка відповідальність за несплату єдиного соціального внеску

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Про податкову соціальну пільгу

Податкова соціальна пільга надається, якщо розмір нарахованої місячної зарплати не перевищує суми, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, помноженому на 1,4 і округленому до десятків гривень. При цьому податкова соціальна пільга застосовується тільки до зарплати і не стосується інших доходів (заробітків підприємців або сум, отриманих від проведення незалежної професійної діяльності).

Якщо працівник, крім зарплати, отримує виплати з бюджету у вигляді стипендії, грошового чи майнового забезпечення учня, студента, аспіранта, ординатора, ад'юнкта, військовослужбовця пільга до таких видів доходів не застосовується.

Податкова соціальна пільга надається тільки за одним місцем роботи. Якщо людина працює на декількох підприємствах, вона сама може обрати, де їй вигідніше скористатися правом на податкову соціальну пільгу. Для цього потрібно подати роботодавцю письмову заяву та прикласти копії документів, які надають право на податкову соціальну пільгу.

На податкову соціальну пільгу мають право обидва батьки і надається вона на кожну дитину, але тільки для одного з батьків граничний розмір зарплати, що дає право на податкову соціальну пільгу збільшується в залежності від кількості дітей у віці до 18 років. 

 

Бердянська ОДПІ про оновлення реєстру великих платників податків

На 2018 рік оновлено реєстр великих платників податків. Це пов’язано з ухваленням Верховною Радою України нових критеріїв визначення великих платників податків (далі - ВПП).

До оновленого реєстру, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 29.12.2017 №884 увійшли 1364 суб’єкти  господарювання. Їх стало на 1230 менше, ніж обслуговувалося в Офісі ВПП на вересень 2017 року.

Усі платники, включені до оновленого Реєстру, у 2018 році будуть обслуговуватися в Офісі великих платників та його територіальних управліннях.

Ті ж платники, які до оновленого Реєстру не потрапили, відповідно до пункту 64.7 статті 64 глави 6 розділу ІІ Податкового кодексу України, будуть обслуговуватися контролюючими органами відповідно до зареєстрованого місцезнаходження.

Нагадаємо, 07 грудня 2017 року Парламент підтримав проект Закону № 6776-д, яким було оновлено критерії визначення великого платника податків. У нових критеріях було підвищено:

- обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові квартали з 1 млрд. грн. до суми, еквівалентної 50 млн. євро;

- загальну суми податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, з 20 млн. грн. до суми, еквівалентної 1 млн. євро, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро.

 

Про пільги із земельного податку для громадян

Обов'язком кожного власника землі та землекористувача, крім тих, хто має право на пільгу із земельного податку, є сплата до відповідного місцевого бюджету плати за землю у вигляді земельного податку або орендної плати. Нарахування сум податку громадянам проводиться податковими органами, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою. Цьогоріч внесеними Законом України від 07.12.2017 року № 2245-VIII змінами до Податкового кодексу (далі -  ПКУ) запроваджена нова норма, згідно з якою фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо податковий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення з цієї плати.

Разом з тим ПКУ визначає ряд пільг зі сплати земельного податку для фізичних осіб. Від сплати земельного податку звільняються, зокрема: інваліди першої і другої групи; особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга застосовується на основі поданих в податкові інспекції документів, що підтверджують право на пільгу.

Земельний кодекс визначає додаткові умови для ділянок, які користуються пільгами. Земельні ділянки повинні бути: – для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше 2 гектара; – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): – в селах – не більше 0,25 гектара, – в селищах – не більше 0,15 гектара, – в містах – 0,10 гектара; – для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара; – для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара; – для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара.

Якщо минулоріч звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, поширювалося на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах відповідних граничних норм, то з 1 січня 2018 року знято обмеження щодо застосування такої пільги для однієї земельної ділянки.

Звертаємо увагу фізичних осіб, що мають у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, на необхідність до 1 травня поточного року подати письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу. Такими документами можуть бути пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо).

Заяву про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги потрібно подати  до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки. Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву. Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву, то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках. Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

 

Право на добровільну сплату єдиного внеску

Непрацюючий пенсіонер хоче добровільно сплатити єдиний внесок з метою перерахунку пенсії. Чи можна укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Право на добровільну сплату єдиного внеску мають особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п.1 частини першої ст.4 Закону про ЄСВ, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4,5 та 51 частини першої цієї статті, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (абзац п’ятий частини першої ст.10 Закону про ЄСВ).

У зазначеному переліку осіб не передбачено обмежень, які б унеможливлювали укладення договору добровільної участі для непрацюючих пенсіонерів.

Отже, підстави для відмови в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для непрацюючих пенсіонерів відсутні.

 

Перереєстрація платника ПДВ у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району

Перереєстрація платника ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, здійснюється згідно з вимогами ст. 183 Податкового кодексу України  та розділом IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130.

Для перереєстрації платник ПДВ (юридична особа та фізична особа-підприємець) подає до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) додаткову реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

 У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків, що пов’язана зі зміною адміністративно-територіальної одиниці:

- одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків;

- до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Починаючи з 1 січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання), (основне місце обліку).         

 Платниками податків, на яких не розповсюджуються такі норми є:

- юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України;

- відокремлені підрозділи юридичної особи;     

- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.     

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності, здійснюється за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття па облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

З таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.02).

 

Торгівля пивом – тільки через РРО 

Згідно із статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. Нагадаємо, що з 01.07.2015 пиво віднесено до алкогольних напоїв, що передбачає отримання відповідної ліцензії.

Суб'єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т. ч. виключно пивом) необхідно отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов'язковим обладнанням місця торгівлі РРО. Отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом при наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не передбачено.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються, зокрема, адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Таким чином, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі реєстраторами розрахункових операцій. Законом № 481 та іншими нормативними актами не передбачено отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Зауважуємо, згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Таким чином, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках повинні використовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

 

За наявності пільги по земельному податку – обов’язково подай заяву до 1 травня!

Бердянська ОДПІ звертає увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 Податкового кодексу України (далі ПКУ), скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.

Від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного рокуподає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

 

Cтавки рентної плати та екологічного податку збільшено

1 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Відповідно до цього Закону з 1 січня 2018 року збільшено встановлені Податковим кодексом України абсолютні ставки рентної плати (крім рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України) та екологічного податку, з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції (116,8%) та прогнозного індексу споживчих цін (111,2 %).

Зокрема, у поточному році на 16,8 % підвищені ставки:

- рентної плати за спеціальне використання води (п.255.5 ст.255 Кодексу);

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (п.256.3 ст.256 Кодексу).

Ставки екологічного податку, які встановлені статтями 243-248 Кодексу, підвищено на 11,2 %.

Нові ставки застосовуються за результатами декларування зазначених платежів, починаючи з І кварталу 2018 року.

Разом з тим, ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у поточному році не змінилися.

 

І зовнішньоекономічна діяльність передбачена для «спрощенця»

Згідно із ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон) зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України «Про підприємництво» (ст.5 Закону).

Статтею 4 Закону передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.

Пунктом 291.5 ст.291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при здійсненні видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

Фіскальні органи не нарахували земельний податок: чи понесе відповідальність фізична особа

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників земельного податку (далі – податок) і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Пунктом 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

При переході права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Якщо контролюючий орган не надіслав податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 287 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Податкове зобов’язання з земельного податку може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).

 

Хто може отримувати заробітну плату в іноземній валюті

Статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет) передбачено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави для здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно із постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, виплати матеріальної допомоги, премій та призів є поточними неторговельними операціями в іноземній валюті.

Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, з поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів за розпорядженням власника рахунку здійснюються, зокрема, оплата праці працівникам-нерезидентам, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, а саме виплата готівкою або перерахування на рахунки цих осіб, відкриті в уповноважених банках України.

З урахуванням викладеного, оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, може здійснюватись в іноземній валюті, при цьому зазначені операції не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

 

Коли рішення про сплату транспортного податку можна скасувати

Відповідно до пп. 267.6.10. п. 267.6. статті 267  Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Увага роботодавцям: правильно заповнюйте звіт по ЄСВ!

Бердянська ОДПІ нагадує  страхувальникам про необхідність дотримання норм наказу Міністерства фінансів України від 14.04.15 № 435 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" при заповненні звіту по єдиному соціальному внеску.

Звертаємо увагу на заповнення Таблиці 5 та Таблиці 6 Додатку 4 «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» в частині надання достовірної інформації ознак трудових відносин з застрахованими особами за всіма видами нарахувань.

Некоректне заповнення вказаних таблиць Звіту може стати як причиною перевірки контролюючими органами, так і негативно вплинути на зарахування періоду роботи до страхового стажу ваших працівників.

 

Система електронного адміністрування ПДВ

Порядок подання таблиці даних платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної 

Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46). Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117  - 22 березня 2018 року.

Платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Постанови №117.

Таблиця даних платника податку подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відомості щодо засобів електронного зв'язку ДФС, якими може подаватися таблиця , розміщуватимуться на офіційному веб-сайті ДФС. 

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, яка розглядається комісіями регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після дня її отримання.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

При цьому, Таблиця даних платника податку враховується ДФС в автоматичному режимі, якщо така таблиця подається:

- платниками ПДВ - сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.16 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Кодексу (в редакції, що діяла на 31.12.16) та в яких перебувають у власності (право власності / користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить понад 200 га включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у ній зазначаються коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

- платниками ПДВ, у яких значення показників D і P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P < P м х 1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25% загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Якщо таблиця даних платника податку була врахована в автоматичному режимі на вищезазначених підставах, після прийняття комісією регіонального рівня рішення про неврахування цієї таблиці така таблиця в подальшому підлягає розгляду протягом п'яти робочих днів після дня її отримання.

Якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.

Тобто, для платників, які вже подавали таблицю даних платника податку і яку ДФС було враховано з 01.07.2017, в подальшому реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування з операцій, зазначених у цій таблиці, не підлягає зупиненню.

 

Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

У повідомленні Державної фіскальної служби України вказано, що відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Платник податку у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201. До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.

Необхідно врахувати, що Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Платники податків матимуть сервіс для створення та надсилання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації з додатками  та заяву про відмову від поданої ним Скарги через особистий кабінет «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

 

Якщо податкову накладну своєчасно не включено до податкового кредиту

У Бердянській ОДПІ роз’яснюють, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Отже, якщо платник ПДВ у періоді виникнення права на податковий кредит помилково не включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, то таку суму ПДВ він може включити:

- або до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування;

- або до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому своєчасно зареєстровану податкову накладну було складено, шляхом подання за такий звітний період уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ).

Зазначена норма передбачена п. 50.1 ст. 50, п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

 

Декларування доходів громадян – 2017

До завершення кампанії декларування доходів громадян за 2017 рік залишилося обмаль часу

Бердянська ОДПІ нагадує громадянам, які у 2017 році отримали доходи, з яких не було сплачено податки, варто подбати про подання річної податкової декларації.

Заповнити і подати декларацію можна до 1 травня 2018 року в податковій інспекції за місцем реєстрації.

Звертаємо увагу, що до доходів, які згідно законодавчих вимог підлягають обов’язковому декларуванню, належать:

- доходи, з яких при нарахуванні чи виплаті ПДФО не утримувався;

- доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільськогосодарської продукції тощо);

- спадок (дарунок)  від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- іноземні доходи тощо.

Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.

Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок;

у вигляді об'єктів спадщини, які  оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок.

Щоб виконати свій конституційний обов’язок і подати річну податкову декларацію громадянам треба звернутися в Центри обслуговування платників (м. Бердянськ пр. Праці, 20 та м. Приморськ вул. Соборна, 63), де фахівці фіскальної служби нададуть необхідні консультації та допоможуть правильно заповнити декларацію про отримані доходи.

 

Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки відчужений, право на податкову знижку в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, відсутнє

З 1 січня 2018 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2017 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року 

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. 

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст.175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

Тобто, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. 

При цьому, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Зазначена норма передбачена п.175.1, п.175.4 ст.175 Податкового кодексу.

 

У громадян є три шляхи подання декларації про майновий стан і доходи

Розпочався останній місяць кампанії декларування доходів, отриманих фізичними особами уподовж 2017 року, а ви, через брак часу, ще не виконали свій конституційний обов’язок? Тоді наша інформація саме для вас.

Насамперед зауважимо, що податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси. Для цього є три способи її подання. Розглянемо кожен із них.

Перший – це подання декларації особисто або уповноваженою на це особою, тобто з безпосереднім відвідуванням податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси.

У другому способі – декларацію можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У такому разі є певний нюанс, таке відправлення платник податку зобов’язаний здійснити не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Третій спосіб є найсучаснішим – це декларування засобами електронного зв’язку в електронній формі. Якщо вирішите скористатись саме цим шляхом і подати декларацію через „Електронний кабінет платника податків”, що розташований на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів, врахуйте вимоги законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП)

Отож  не баріться, задекларуйте свої доходи у будь-який зручний для вас спосіб. Кампанія декларування доходів, отриманих у 2017 році, триватиме до 1 травня поточного року. А для громадяни, які мають право на податкову знижку можуть подавати декларацію про доходи впродовж усього 2018 року.

 

Які особи мають право подати за платника ПДФО декларацію про майновий стан і доходи?

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.179.5 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II ПКУ.

Обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:

• батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

• спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

• державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом (п.179.6 ст.179 ПКУ).

 

Доходи виплачені не в повному обсязі: особливості відображення в декларації

Бердянська ОДПІ нагадує, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція).

Так, у графі 3 розд. II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» податкової декларації про майновий стан і доходи вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до закону утримуються з таких доходів (п. 2 розд. ІІІ Інструкції).

Згідно з п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV ПКУ таке подання є обов’язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи викладене, при заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи у розділі II «Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року» фізична особа зазначає суму нарахованих податковим агентом доходів (в тому числі у вигляді заробітної плати, дивідендів, орендної плати тощо).

 

Іпотечний кредит: право на податкову знижку

Бердянська ОДПІ роз’яснює, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного року витрати у вигляді частини суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом. Таке право виникає, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного року витрати, підтверджені відповідними платіжними розрахунковими документами, зокрема: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов'язково повинна бути відображена вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Право на включення до податкової знижки надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

- об'єкт житлової іпотеки придбавається;

- збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

Статтею 17 Закону про іпотеку визначено, що іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, як і придбавання предмета іпотеки, так і його припинення може здійснюватися протягом звітного податкового року. При цьому, Кодексом не передбачено обов'язок платника податків мати на останній день звітного (податкового) року основне місця проживання за адресою де об'єкт житлової іпотеки будувався чи купувався, якщо такий об'єкт нерухомості відчужено протягом звітного (податкового) року.

Отже, платник податків, який протягом звітного року здійснив реалізацію предмета іпотеки має право на податкову знижку за умови здійснення таким платником податків протягом такого року витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, який був визначений платником податків як основне місце його проживання, зокрема, згідно із позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла, в період здійснення понесених витрат.

 

Купівля-продаж майна фізособами: сплата військового збору та відповідальність

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається частина доходів від операцій з майном. 

Ставка збору становить 1,5% від об’єкту оподаткування.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до п.172.3 ст.172 ПКУ) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.

При цьому передбачено, що обов’язок платника податку щодо подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від операцій продажу (обміну) майна, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.

Тобто у разі несплати фізичною особою військового збору до нотаріального оформлення продажу нерухомого (рухомого) майна, така фізична особа зобов’язана відобразити отриманий дохід в податковій декларації та сплатити, зазначену в ній суму податкового зобов’язання.

Якщо фізична особа відобразить вказаний вище дохід в декларації та сплатить, зазначену в такій декларації суму податкового зобов’язання, то відповідальність до такої особи застосовуватись не буде.

Водночас у разі не подання платником податків в установлений законом строк податкової декларації або розрахунків, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган має право проводити документальні позапланові перевірки.

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 132.06).

 

Хто може скористатись податковою знижкою по сумі витрат на сплату страхових та пенсійних внесків

Чимало громадян за договорами довгострокового страхування життя чи недержавного пенсійного забезпечення сплачують страхові платежі за себе, або за  членів своєї родини. У яких випадках такі громадяни можуть скористатись правом на отримання податкової знижки?

Як роз’яснив начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Олександр Прошутінський,  згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом такого року витрати на суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

У Запорізькій області надходження митних платежів склали майже 2 мільярди гривень

У першому кварталі 2018 року підприємства, які здійснюють митне оформлення у Запорізькій митниці ДФС, сплатили до бюджету 1 мільярд 947,5 мільйона гривень. Це на 257,2 мільйона більше аналогічного періоду 2017 року.

Як відзначають фахівці митниці, надходження зросли, передусім, завдяки збільшенню кількості оформлень митних поставок запорізькими промисловими підприємствами у митних органах Запорізької області. Крім того, з початку року 44 суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, 11 з яких зареєстровані в інших регіонах України, розпочали здійснювати митне оформлення товарів саме у Запорізькій митниці, та сплатили до бюджету 32,4 мільйона гривень митних платежів. 

Традиційно, основними бюджетонаповнюючими підприємствами є промислові виробники, які забезпечують понад 74 відсотки надходжень з імпорту. Суб'єкти невиробничих галузей сплатили близько 26 відсотків. Розмитнення поставок машин, устаткування та транспорту складають 32 відсотки від загальної суми митних платежів, паливно-енергетичних товарів – 30 відсотків, металів та виробів з них, а також продовольчої та сільськогосподарської продукції – по 12 відсотків відповідно, мінеральних продуктів, товарів хімічної промисловості – по 6 відсотків.

 

Запорізькі митники виявили у громадянина Таджикистану 45 кілограмів срібних гранул

 Дві валізи із срібним товаром із Туреччини громадянин намагався незаконно ввезти на територію України. 

Учора, 4 квітня, до міжнародного аеропорту м. Запоріжжя рейсом зі Стамбулу прибув громадянин Таджикистану, який при собі мав ручну поклажу і дві валізи багажу. При проходженні митного контролю в VIP-приміщенні на запитання митників він заявив, що не має при собі товарів, які підлягають обов’язковому письмовому декларуванню. Але після проведення перевірки багажу апаратом "Rapiscan" та його митного огляду у валізах під особистими речами були виявлені гранули сріблясто-білого кольору загальною вагою 45 кілограмів. Вони знаходились у семи чорних пакетах та двох мішечках із маркуванням "SAF 99.9, NET 10 kg", які були приховані від митного контролю. 

Згідно з постановою Правління НБУ №148 від 27.05.08 "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" фізичні особи мають право ввозити в Україну банківські метали (у тому числі срібло) вагою, що не перевищують 500 грамів у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування митному органу. Банківські метали вагою, що перевищують зазначену норму, мають право ввозити в Україну виключно уповноважені банки. 

За даним фактом складено протокол про порушення митних правил, товар тимчасово вилучено до рішення суду. 

 

Юліана Козаченко: "Доходи місцевих бюджетів зросли на 20 відсотків"

За перший квартал 2018 року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшов 1 мільярд 863 мільйони гривень податків і зборів (без показників великих платників податків, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 314,5 мільйона або на 20 відсотків. 

Керівник фіскальної служби регіону підкреслила, що 59 відсотків доходів місцевих бюджетів забезпечено від сплати податку на доходи фізичних осіб – 1 мільярд 102 мільйони. Це майже на 232 мільйони або на 27 відсотків більше, ніж торік. 

Понад 287 мільйонів гривень єдиного податку перерахували підприємці до бюджетів, що перевищує минулорічні дані на 61,2 мільйона або на 27 відсотків. 179 мільйонів або 62 відсотки від загальної суми спрямували суб'єкти підприємництва-фізичні особи. Близько 109 мільйонів надійшло від юридичних осіб, у тому числі від представників агросектору. 

Від оподаткування земель скарбниці отримали 239 мільйонів, що на 4,3 мільйона більше, ніж за три місяці минулого року. 

Крім того, значні надходження від акцизного податку з роздрібного продажу підакцизної продукції – 55,7 мільйона, від рентної плати за використання природних ресурсів – 59 мільйонів, а також від податку на прибуток підприємств – 44 мільйони та екологічного податку – 39 мільйонів.

 

Юліана Козаченко: "Мешканці Запорізької області вже подали понад 20 тисяч декларацій"

З початку кампанії "Декларування – 2018" у Запорізькій області подано більше 20 тисяч декларацій про майновий стан та доходи за 2017 рік. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, запоріжці задекларували 543 мільйони гривень доходів. 

На сьогодні до бюджетів сплачено 12,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,9 мільйона військового збору, що на 6,2 мільйона більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Більшість мешканців області декларували отриманий дохід від реалізації вирощеної на власних земельних ділянках сільськогосподарської продукції (14,3 тисячі декларацій). Також найчастіше запоріжці звітували про отриману спадщину (951) та прибутки від здачі в найм нерухомого майна (704). 

Юліана Козаченко нагадала, що до закінчення кампанії декларування залишилося менше місяця та закликала громадян не зволікати і задекларувати доходи, не чекаючи 2 травня. Це можна зробити в один із трьох способів: особисто або уповноваженою особою у Центрах обслуговування платників податкових інспекцій (за місцем реєстрації), направити поштою або за допомогою електронного цифрового підпису в Електронному кабінеті (https://cabinet.sfs.gov.uа).

 

Запорізькі митники зафіксували 99 випадків недотримання митного законодавства

За перший квартал поточного року працівники Запорізької митниці ДФС викрили 99 адміністративних правопорушень на суму 10 мільйонів гривень. Це на 6 фактів та на 200 тисяч гривень більше, ніж минулого року.

За фактами недотримання митних правил стосовно громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності заведені справи. На даний час митними органами розглянуто 74 матеріали, на правопорушників накладені штрафи на суму 5,8 мільйона, що на 1,1 мільйона більше, ніж за І квартал 2017 року.

Також за цей період судовими органами винесено 13 рішень про порушення митних правил та конфіскацію предметів правопорушень загальною вартістю майже 524 тисячі, що на 429 тисяч перевищує дані минулого року. Крім того, накладені штрафи на суму 363 тисячі гривень, це на 311 тисяч більше, ніж торік.

Як відзначають фахівці митниці, протидія порушенням є одним із пріоритетів роботи та закликають суб'єктів ЗЕД і громадян дотримуватися чинного законодавства. 

 

ДФС України 

ДФС: У 2017 році в пост митному аудиті посилено контроль за діяльністю імпортерів

Протягом 2017 року ДФС проведено 626 документальних перевірок з питань державної митної справи. За їх результатами донараховано 1,8 млрд. грн.

Динаміка проведених перевірок порівняно з показниками попередніх років свідчить як про збільшення кількості перевірок майже в 2 рази, так і про розширення напрямків виявлених порушень.

Так, у 2015 році було проведено 341 пост митний аудит, за результатами якого було донараховано 166,3 млн. грн., у 2016 – 335 перевірок, донараховано – 833,7 млн. гривень.

Протягом 2017 року найбільше донараховано сум за порушення вимог митних режимів та заниження митної вартості.

Зокрема, питома вага донарахованих в 2017 році сум в розрізі виявлених порушень становить:

- 42% – порушення вимог митних режимів (87,6 млн. грн.);

- 32% – заниження митної вартості товарів ( 67,3 млн. грн.);

- 13,5% – порушення вимог правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (28,4 млн. грн.);

- 8,3% – неправомірне застосування пільг (17,3 млн. грн.);

- 4,4% - інші порушення митного законодавства (9,2 млн. грн.).

Таких показників вдалося досягти за рахунок:

- здійснення ризикоорієнтовного підходу до відбору об’єктів перевірки виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи аналізу та управління ризиками;

- можливості окремого щоквартального планування перевірок з питань митної справи по розділу С плану-графіку;

- підвищення ефективності взаємодії, налагодження обміну інформації з департаментами митного напрямку;

- підвищення якості контрольно-перевірочної роботи;

- закінчення дії мораторію на проведення документальних перевірок підприємств з обсягом доходу до 20 млн. гривень (діяв в 2015-2016 роках).

Крім того, у рамках операції «Легальний товар» протягом 2017 року направлено 167 повідомлень з метою посилення заходів митного контролю до окремих імпортерів, упередження формування схемного кредиту за рахунок виявлення «підміни» імпортованого товару на товар невідомого походження.

За цей період підрозділами податкового аудиту проведено 295 документальних перевірок суб’єктів господарювання, що «отримували» по ланцюгу ризиковий кредит з ПДВ від імпортерів, за результатами яких донараховано 4,56 млрд. грн. та зменшено від’ємне значення ПДВ на 481,4 млн. грн.

До Міністерства економічного розвитку і торгівлі України було надіслано 53 подання на суб’єктів господарювання, які порушили законодавство України з питань державної митної справи.

 

Підрозділи аудиту ДФС протягом 2017 року відпрацювали 14,8 млрд. грн. схемного ПДВ

У 2017 році за окремими найбільшими ризиками ухилення від оподаткування підрозділами аудиту ДФС було проведено 16,6 тис.  позапланових перевірок, головний акцент у яких було зроблено на схемах руху ПДВ.

У ході цих перевірок було відпрацьовано 6,2 тис. вигодонабувачів, 14,8 млрд. грн. схемного ПДВ, у тому числі 2,6 млрд. грн. ПДВ від ризикових імпортерів.

За результатами проведених заходів донараховано 16,2 млрд. грн., з яких узгоджено 8,1 млрд. грн. з яких 1,3 млрд. вже сплачено.

Типові порушення, які виявлялися позаплановими перевірками:

- нереальні операції з придбання товарів/послуг, які не вироблялись/надавались в обсязі, зазначеному в первинних документах, та/або неможливість їх реального постачання у зв'язку з відсутністю у постачальника ресурсів, необхідних для виробництва, зберігання та транспортування товарів;

- відсутність первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Значну кількість схем ухилення від оподаткування зруйновано в найбільш ризиковій сфері діяльності – обігу сільськогосподарської продукції.

 

Електронні сервіси ДФС 

Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді

Фізична особа – платник податків відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді може отримати через:

- приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів;

 - спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» з використанням електронного цифрового підпису. 

За допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету та «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій» (далі – Запит) виключно для отримання інформації про себе.

Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

При цьому ознайомитись з порядком отримання відомостей про доходи за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid). 

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

При цьому в розділі «Допомога» Електронного кабінету можна переглянути відео-урок щодо створення Запиту.

Слід зазначити, що фізичні особи – платники податків, які отримали паспорт нового зразка, де вказано лише номер паспорта (серія відсутня), при заповненні поля «Реквізити паспортного документу» Запиту зазначають лише номер паспорта.

Відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

З таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 140.05).

 

Нюанси подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді 

У Бердянській ОДПІ нагадують, що подання платниками податків (юридичними або самозайнятими особами) податкової звітності в електронному вигляді здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), шляхом надсилання в електронному вигляді заяви про приєднання до Договору, яка направляється до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) без укладання Договору.

Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника.

 

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.