Бердянська ОДПІ повідомляє

8.05.2018, 18:09    просмотров: 392

Про легалізацію заробітної плати

Такі явища, як зарплата «в конвертах» та робота без оформлення трудових відносин, мають глибокі корені й руйнують суспільство зсередини, позбавляючи майбутнього тих, хто отримує неофіційну заробітну плату.

На даний час виплата заробітної плати в «конверті» та нелегальна робота стали, на жаль, нормою життя. Виплати у «конвертах» стали одною із складових тіньової економіки. 

- Недоліки тіньової заробітної плати, як і тіньової зайнятості не тільки в тому, що бюджет недоотримає кошти, використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить в собі багато негативних моментів, і перш за все це втрата страхового стажу для призначення пенсії, - підкреслила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Сьогодні працівники не бачать проблем в отриманні «тіньової» заробітної плати, так як до кишені надходять «чисті доходи». Коли вони самі надають згоду працювати на таких умовах, вони самі позбавляють себе соціальних гарантій. На жаль, на сьогоднішній день відносини між роботодавцями та найманими працівниками нерідко не відповідають нормам чинного законодавства і це не є секретом для більшості громадян. Деякі роботодавці бажаючи скоротити свої “витрати”, видають частині своїх працівників (навіть без їх відома) заробітну плату готівкою, не відображеною в бухгалтерському обліку, де фактично документально працівник оформлений на півставки, або на 0,25-ставки, тобто відображається заробітна плата нижче встановленої Законом мінімальної. 

Здебільшого проблемним питанням щодо легалізації заробітної плати виникає у суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, тобто підприємець, частково приховуючи виручку від реалізації товарів, робіт, послуг, виплачує доходи найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовує працю найманих працівників, офіційно не зареєстрованих як наймані особи.

- Тому хотілося б звернутися до осіб, які мають намір працевлаштуватися або вже працевлаштовані у приватних підприємців, вимагайте від них укладання з вами трудової угоди! І навіть, коли вам надали таку трудову угоду, запитайте чи перераховують за вас єдиний соціальний внесок. Громадяни, які працюють без укладання трудового договору, позбавляють себе лікарняного, допомоги у разі отримання травми на виробництві, трудового стажу, пенсії, втрачають відпустки, - наголошує Оксана Федорова.

Звертаємо увагу і самих роботодавців, якщо у вас працюють наймані працівники і з ними укладено трудові угоди, то звітуйте вчасно до відповідних органів.

Відповідно до нині діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто у страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбувалось нарахування та за які повністю сплачені страхові внески із заробітної плати у сумі не меншій мінімального страхового внеску.

Таким чином, офіційне оформлення працевлаштування є, в першу чергу, гарантією соціального захисту найманих працівників, кадрової стабільності та налагодженої роботи усіх учасників трудового процесу з метою досягнення позитивного результату. Водночас, для роботодавця – це і позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків.

І пам’ятайте, що отримуючи заробітну плату в “конверті” – ви маєте досить забезпечене сьогодення, але ризикуєте своїм майбутнім!

 

За чотири місяці платники м. Бердянська, Бердянського та Приморського районів до місцевих бюджетів сплатили   майже 178  мільйонів гривень. 

Начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова повідомила про те, що минулорічні надходження перевищено на 24,7 мільйони  гривень.

При цьому вона зазначила, що левова доля надходжень в місцеві скарбниці Бердянського та Приморського регіону залишається за податком на доходи фізичних осіб. За січень – квітень 2018 року його надійшло 107,0 мільйона  гривень або майже 60,2 відсотків від загальних надходжень до місцевих бюджетів регіону. Фактичні надходження минулого року перевищено на 16,6 мільйона гривень.

Наступними за фінансовою потужністю складовими доходів місцевих бюджетів нашого регіону є плата за землю та єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва. Так, протягом чотирьох місяців цього року до місцевих бюджетів міста та району власники землі та землекористувачі сплатили 25,2 мільйонів гривень, від суб’єктів господарювання надійшло 34,4 мільйонів гривень єдиного податку.

Фактичні надходження єдиного податку минулого року перевищено на 4,5 мільйона гривень.

 

Бізнес Бердянщини та Приморська збільшив сплату податків і зборів на 331,5 млн. гривень

Бердянської об’єднаною державною податковою інспекцією (з урахуванням Приморського відділення) протягом січня-квітня 2018 року до бюджетів усіх рівнів зібрано платежів на загальну суму  331,5 млн. гривень, що більше рівня надходжень відповідного періоду минулого року  на 65,7 млн. гривень.

Як повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, із загальної суми 331,5 млн. гривень надійшло до державного бюджету. При цьому, рівень минулорічної сплати перевищено на 153,6 млн. гривень.

Більша частина доходів держбюджету сформована трьома податками – податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток, від яких забезпечено на   38 млн. гривень більше, ніж торік.

Так, податку на додану вартість перераховано  73,9 млн. гривень, зростання до аналогічного періоду минулого року – на 21,1 млн. гривень.

Податку на прибуток підприємства регіону спрямували 28,7 млн. гривень, що на 11,4 млн. гривень випереджає дані 2017 року.

Податку на доходи фізичних осіб сплачено 35,7 млн. гривень. Це на 5,5 млн. гривень більше рівня січня-квітня 2017 року.

Також, з доходів платників Бердянська та Приморська до бюджету направлено  майже 10,9 млн. гривень військового збору. Показники відрахувань на потреби армії зросли, порівняно з минулим роком, на 2,0 млн. гривень.

 

Робота Бердянської ОДПІ з розгляду звернень та запитів на публічну інформацію

У січні-квітні 2018 року до Бердянської ОДПІ надійшло вісім письмових звернень від громадян (у т.ч. одне анонімне), у яких вони цікавилися питаннями щодо застосування норм податкового законодавства, сплати податків, проведення контрольно-перевірочних заходів та інформували про ухилення від сплати податків. Усі листи розглянуті своєчасно, уважно та об'єктивно.

На особистий прийом до керівництва інспекції з початку року звернулось сім громадян з питань отримання іноземцем ідентифікаційного коду, сплати земельного податку, єдиного соціального внеску та інших платежів.

Крім того, до Бердянської ОДПІ електронною поштою надійшов запит від фізичної особи з проханням надати інформацію щодо порядку отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Упродовж п'яти робочих днів запитувачу було надано відповідь.

Нагадуємо, що запит на інформацію або звернення можуть бути направлені до Бердянської ОДПІ особисто або поштою за адресою: 71118, м. Бердянськ, пр. Праці, буд. 20.

Також документи можна надсилати на електронні скриньки інспекції: zp.822.pubinfo@sfs.gov.ua, zp.822.zvernennya@sfs.gov.ua

 

Новини законодавства

Про затвердження Порядку розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Бердянська ОДПІ повідомляє, що 02.05.2018, з дня офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.05.2018 № 34) набула чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 21.02.2018 № 4-2, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.03.2018 за № 334/31786, якою затверджено Порядок розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).

Порядок розроблено відповідно до пункту 97 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2464).

Порядок визначає механізм здійснення розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою статті 8 Закону № 2464.

 

Роз’яснення законодавства

Про особливості подання звітності з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року

Бердянська ОДПІ інформує, що ДФС України листом від 02.05.2018 № 12911/7/99-99-15-02-01-17 «Про подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року» повідомила, що з 01 січня 2018 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), внесені Законом України від 07.11.2017 № 2176-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» та Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 роді».

Слід зазначити, що про основні зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році роз’яснено у листі ДФС від 31.01.2018 № 2834/7/99-99-15-02-01-17.

Нагадуємо, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку, за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу – протягом  40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п. 49.18 ст. 49 ПКУ), Отже, граничний термін подання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року – 10 травня 2018 року.

Отже, декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року треба подавати за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467).

Пунктом 46.4 ст. 46 ПКУ встановлено: якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складено у довільній формі, що вважатиметься її невід’ємною частиною, із розшифровкою сум та показників, що враховані для визначення об’єкта оподаткування та податку на прибуток відповідно до положень ПКУ, що набули чинності у 2018 році.

 

Сільгоспвиробники, у яких дохід за 2017 рік більше 20 млн. грн., не пізніше 10 травня 2018 року повинні подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2018 року

З 01 січня 2017 року ст. 209 Податкового кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, втратила чинність.

Отже, з 01.01.2017 для цілей оподаткування податком на прибуток не визначено поняття "сільськогосподарська продукція" і виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.

Виробники сільськогосподарської продукції, які застосовували річний податковий (звітний) період з 01.07.2016 до 30.06.2017, і річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2016 рік, перевищував 20 млн. грн.., починаючи з 01.07.2017 застосовують звітні (податкові) періоди - календарні три квартали та рік. 

Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік не перевищив 20 млн. грн., то такі платники обчислюють та надають звітність з податку на прибуток за "річний період" з 01.07.2017 до 31.12.2017.

Платники податку (у тому числі виробники сільськогосподарської продукції), у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2017 рік, перевищує 20 млн. грн. у 2018 році мають подати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні податкові періоди - квартал, півріччя, три квартали, рік.

Тобто виробники сільськогосподарської продукції, у яких дохід від будь-якої діяльності за 2017 рік  перевищував  20 млн. грн., повинні не пізніше 10 травня 2018 року подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2018 року.

Строк сплати податку на прибуток за І квартал закінчується 18 травня 2018 року.

Зазначена норма визначена  п. 137.5 ст. 137, пп. 4 п. 2 розділу XIX Податкового кодексу та роз’яснена листом ДФС України від 20.02.2018 р. N 697/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

 

Подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року

Платники податку на прибуток, що використовують базовий звітний (податковий) період квартал, декларацію з податку на прибуток подають фіскальному органу, в якому перебувають на обліку, - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Отже, граничний термін подання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року -  10 травня 2018 року.

Строк сплати податку на прибуток за І квартал закінчується 18 травня 2018 року.

Декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року  подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.10.15 №897 (у редакції  від 28.04.2017 № 467).

Платник може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складено у довільній формі, що вважатиметься її невід'ємною частиною, із розшифровкою сум та показників, що враховані для визначення об'єкта оподаткування та податку на прибуток відповідно до положень Податкового кодексу, що набули чинності у 2018 році.

Зазначена норма передбачена п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 02.05.2018  № 12911/7/99-99-15-02-01-17. 

Разом з тим, у зв’язку з тим, що з 01.01.2018 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законами України від 07.11.2017 № 2176-УІП та від 07.12.2017  № 2245-VIII, зокрема, в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, розроблено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Проект розміщено на офіційному веб-порталі (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» підрозділу «Регуляторна політика» розділу «Діяльність».

 

Трансфертне ціноутворення: особливості 2018 року

Бердянська ОДПІ інформує, що ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 02.05.2018 № 12908/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 108» (далі – лист ДФС  № 12908) повідомила наступне.

З 07.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045» (далі – Постанова № 108).

Постановою №108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.

Щодо визнання операцій контрольованими у 2018 звітному році

Відповідно до пп.39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «ґ» пп.39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;

обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).

Господарські операції, здійснені у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими.

Застосування платниками різниць, передбачених пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ

Згідно з пп. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст.39 ПКУ), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ.

Вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1  п. 39.2 ст. 39 ПКУ, господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники податків мають збільшити фінансовий результат за підсумками І кварталу 2018 року на суму 30 відс. вартості таких товарів (робіт, послуг).

У разі незастосування платником податків різниці відповідно до пп. 140.5.4  п. 140.5 ст. 140 ПКУ обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 ПКУ.

Лист ДФС № 12908 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72904.html

 

Увага! 20 травня – останній день подання декларації акцизного податку

Бердянська ОДПІ повідомляє, що строки та порядок сплати акцизного податку визначено ст.223 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.223.2. ст.223 ПКУ платники акцизного податку (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у ст.215 ПКУ) подають до контролюючого органу, щомісячно, не пізніше 20 числа наступного звітного періоду, декларацію з акцизного податку. У травні 2018 року граничний термін подання декларації акцизного податку – 20 травня.

Слід зазначити, що відповідно до пп.49.21 п.49.2 ст.49 ПКУ платники акцизного податку з реалізації пального, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, незалежно від того, провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді чи ні.

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 №841).

 

Чи має право державний службовець на податкову соціальну пільгу?

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.

Водночас, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Отже, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100 - відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви за умови, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює  розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень  ( у 2018 році – 2470 грн).

До податкових агентів при справлянні туристичного збору відносяться і фізичні особи – підприємці

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що перелік податкових агентів, якими згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, здійснюється справляння туристичного збору, визначений п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Базовий податковий (звітний) період для справляння туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Нагадуємо, що пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Форма податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.

Відповідно до ст. 268 ПКУ податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

 

Які граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування РРО буде обов’язковим?

 20 грудня 2017 року вступили в силу зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №1336 "Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» якою установлено нові граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО буде обов’яз¬ковим.

Обмеження на один суб’єкт господарювання визначено у розмірі 500 тис. грн. замість раніше установленого – 200 тис. грн. для:

роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень;

роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу);

продажу страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;

роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл;

надання послуг бібліотеками;

продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями;

роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу;

провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом № 56 надано статус гірських;

надання медичних послуг виїзними бригадами та медичного обслуговування вдома у замовника;

приймання від населення та реалізації через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

Обмеження на один структурний (від¬окремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)) встановлено у розмірі 250 тис. грн (попередньо було – 75 тис. грн) для:

роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільгосптоваровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва;

роздрібної торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.

 

Коли граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів не має значення?

Застосування РРО не є обов’язковим у разі використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, зокрема для:

роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок;

продажу товарів (за переліком, встановленим Кабінетом міністрів України за поданням Мінінфраструктури) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах;

продажу  газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообороту за відсутності продажу підакцизних товарів;

продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах;

надання побутових послуг: на території села; з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку,          фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів фізичними особами - підприємцями, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб;

продажу товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, встановленим Кабінетом міністрів України за поданням Мінінфраструктури;

приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту);

страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка»);

надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника;

організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності;

надання послуг: з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка); з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача;

продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах.

 

Чи можливо  здійснювати роздрібну торгівлю пивом у пляшках ФОП, які сплачують єдиний податок?

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у Переліку № 1336, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, обов’язково застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України.

При цьому звернемо увагу, що із зазначеного Переліку вилучено норму щодо можливості здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснювалася фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок. Тобто, роздрібний продаж пива має здійснюватися з обов’язковим застосуванням РРО.

Змінами також виключено з цього Переліку норми, згідно з якими без застосування РРО могли здійснюватися: надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставляння багажу пасажирів, а також реалізація білетів державних лотерей, крім продажу цих білетів через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством.

 

Якщо побутові послуги надають на території міста – застосування РРО обов’язкове

Бердянська ОДПІ нагадує. 

Якщо побутові послуги будуть надаватися підприємством в місті, то вони не підпадають під дію Переліку № 1336. А отже, при здійсненні розрахунків за надані послуги підприємство зобов'язане проводити розрахункові операції на повну суму покупки з використанням РРО.

Відповідно п. 11 Переліку № 1336 для підприємства (юридичної особи) можливе надання побутових послуг без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій лише на території села. Розрахунки за надані послуги з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів без застосування РРО з використанням РК та КОРО може здійснюватися лише фізичними особами – підприємцями, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб.

 

Підприємець  на загальній системі оподаткування продаж власної продукції повинен здійснювати із застосуванням РРО

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК).

Разом з тим РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до п. 39 розд. IV «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148, фізичні особи - підприємці касової книги не ведуть.

Отже, підприємці на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, повинні застосовувати РРО.

Зазначена норма передбачена п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

 

Платник єдиного податку - юридична особа повертає аванс. Податкові наслідки.

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа - платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. 

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України. 

 

У разі зміни підприємцем адміністративного району сплачувати податок на доходи фізичних осіб та подавати розрахунок за ф. 1ДФ до закінчення бюджетного року необхідно за місцем попередньої реєстрації

У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

При перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності, визначених законодавством за основним місцем обліку, в наступному бюджетному році здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності, визначених законодавством за основним місцем обліку, в наступному бюджетному році здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Зазначена норма передбачена ст. 45 Бюджетного кодексу України, ст. 63 Податкового кодексу України, п. наказу МФУ від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».

 

Підприємець сплатив ЄСВ, але звіт подав за старою формою: який штраф?

Бердянська ОДПІ роз’яснює.

За подання звіту з ЄСВ не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 165 прим. 1 КУпАП, зокрема, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165 прим. 1 КУпАП, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

У випадку тимчасового припинення господарської діяльності ліцензія на роздрібний продаж алкоголю чи тютюну може бути лише анульована

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i торгівлі спиртом етиловим, коньячним i плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. 

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі ДФС, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання. 

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету. 

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі заяви суб’єкта господарювання, несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії. 

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання. 

Згідно із п. 34 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (який діє у частині, що не суперечить Закону № 481), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями (далі – Тимчасовий порядок) видача ліцензій здійснюється тільки за умови фактичного надходження 1/4 частини встановленої річної плати за ліцензію до відповідного бюджету, яке перевіряється уповноваженою на видачу ліцензій особою на підставі поданої заявником копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.

У разі якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність (не провадить роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами) і ліцензії на право роздрібної торгівлі не анульовані, то з наближенням терміну поточної щоквартальної плати за ліцензію такий суб’єкт господарювання згідно з п. 38 Тимчасового порядку зобов’язаний зробити наступний внесок до відповідного бюджету в розмірі 1/4 річної суми та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату для внесення чергової відмітки до ліцензії та журналу обліку видачі ліцензій про дату початку і закінчення наступного граничного терміну дії ліцензії. 

При цьому Законом № 481 та Тимчасовим порядком не передбачено можливості призупинення дії ліцензії у випадку тимчасового припинення господарської діяльності.

 

Підприємці - платники єдиного податку зобов’язані вести книгу обліку доходів  

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат. 

Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення  книги у паперовому вигляді.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ,  затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

Як підприємству подати декларацію з транспортного податку у разі переходу протягом року права власності на об’єкти оподаткування

Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (в 2018 році - 1,396 млн грн). 

Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі придбання  об’єктів оподаткування протягом року декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Отже, якщо перехід права власності на новопридбані легкові автомобілі - об’єкти  оподаткування відбувся до 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання Декларація подається з типом «Звітна нова».

При переході права власності на об’єкти оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року), подається Декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового  кодексу України. 

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб інвестиційного прибутку та подання декларації про майновий стан і доходи

Суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи. 

Крім того, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ст. 165 Кодексу.

Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

При цьому підприємство - емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДФС про такі доходи і зобов'язано відобразити такі суми у формі № 1ДФ з ознакою " 178".

У разі виходу фізичної особи з числа засновників (учасників) підприємства, отриманий дохід включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток. 

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6  (крім операцій з деривативами).

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться фізичною особою - платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. 

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

За результатами календарного року платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації  до 1 травня 2018 року.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються фізичною особою самостійно до 1 серпня 2018 року.

Інвестиційний прибуток оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою внаслідок виходу з числа засновників (учасників) підприємства, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому вказаний дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.44 ст. 165, п.п. 170.2.1, п.п. 170.2.2  ст. 170, п.п. 1.7 п. 16 1 підр. 10 розд. XX  Податкового кодексу України.

 

Система електронного адміністрування ПДВ

До уваги платників податку на додану вартість!

Бердянська ОДПІ нагадує, що згідно з п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку № 117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:

• порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;

• пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями передбачено, що РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.

Враховуючи вищевикладене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.

 

Таблиця даних платника ПДВ: як заповнити

Відповідно до п. 29 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 21.02.2018 р. № 117, платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку № 117.

Згідно із п. 30 Порядку № 117 у Таблиці зазначаються: у графі «Код згідно з КВЕД ДК 009:2010» — види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010). При цьому цей код потрібно вказувати в кожному рядку;

у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)» — коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі — ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку. Кожний код УКТ ЗЕД (що відповідає певному товару) зазначається в окремому рядку навпроти рядка, у якому зазначений вид діяльності;

у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг» — коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Надалі після подання Таблиці при складанні ПН/РК коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК — на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК буде призупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів, відносно яких вона отримана.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пунктом 31 Порядку № 117 визначено, що таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Інструкція з заповнення Таблиці платника податків: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/304206.html

 

Платник ПДВ має право подати скаргу на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК  в ЄРПН 

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. 

Cкарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС. 

Платник податку у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201. 

Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем.

До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601. 

Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. 

Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт. 

У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення  таких комісій, за формою J(F)1313301. 

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів. 

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику ПДВ у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу, в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.

Скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу.

Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Запорізька митниця видала експортерам майже 900 сертифікатів на товари до країн ЄС

У першому кварталі 2018 року Запорізька митниця ДФС видала запорізьким підприємствам 898 сертифікатів EUR.1 на товари для торгівлі з європейськими країнами. Як повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, кількість виданих документів на 370 перевищує минулорічну, що свідчить про зростання експортних операцій.

Найбільше сертифікатів оформлено до Німеччини (231), Польщі (149), Нідерландів (54), Румунії (52) та Іспанії (49). Також серед лідерів міжнародних поставок – Литва, Франція, Латвія, Швейцарія, Чехія, Естонія, Австрія та Болгарія, до цих країн видано 264 документи. Близько ста сертифікатів видано до інших країн Європейського союзу та Європейської асоціації вільної торгівлі, зокрема, Швеції, Греції, Італії, Угорщини, Словаччини, Кіпру, Великобританії, Данії, Бельгії, Хорватії, Чорногорії, Словенії, Фінляндії та Норвегії.

Зазначимо, сертифікат видається експортерам для пред'явлення при ввезенні на митну територію країн ЄС та ЄАВТ, Чорногорії для підтвердження українського походження товарів при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Цей документ митниці видають безкоштовно. Детально про умови його отримання – на сайті фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya. 

 

Юліана Козаченко: "Для користування он-лайн сервісами фіскальна служба видала запоріжцям майже 24 тисячі електронних ключів"

За чотири місяці поточного року фахівці фіскальної служби Запорізької області видали близько 24 тисяч ключів електронного цифрового підпису. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, усього за цей період до органів ДФС звернулося 8100 платників податків м. Запоріжжя та області. Лише у квітні послугами з безкоштовної видачі посилених сертифікатів ЕЦП скористалися 1320 клієнтів, які отримали майже 4 тисячі ключів.

Найчастіше пункти реєстрації користувачів відвідують представники бізнесу, державні службовці, громадяни, керівники громадських організацій та об'єднань. Середній час їх обслуговування займає, у середньому, 10-15 хвилин. Приміром, для отримання електронного ключа фізичній особі необхідні лише копія паспорту, картки платника податку та заповнена реєстраційна картка.

Нагадаємо, цифровий підпис надає доступ до численних електронних сервісів фіскальної служби. Найпопулярніший з них – Електронний кабінет, за допомогою якого можна звертатися до ДФС за послугами в он-лайн режимі.

Детальна інформація про роботу Акредитованого центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС розміщена на сайті: http://acskidd.gov.ua. 

 

Керівники Запорізької митниці відвідали промислове підприємство "Запоріжсталь"

Керівництво Запорізької митниці та комбінату "Запоріжсталь" провели на підприємстві робочу зустріч, під час якої обговорили питання взаємодії та розвитку подальшої співпраці.

Як підкреслив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, комбінат є бюджетоутворюючим підприємством, яке сьогодні забезпечує 22,5 відсотка митних платежів, що надходять від регіону до державної скарбниці.

"Запоріжсталь" одне з найперших отримало статус уповноваженого експортера, що одразу дало можливість відчути переваги у використанні спрощеної системи декларування преференційного походження своїх товарів в Європейському Союзі та значно прискорювати митне оформлення експортно-імпортних операцій.

Під час зустрічі генеральний директор ВАТ "Запоріжсталь"Ростислав Шурма провів екскурсію комбінатом, під час якої ознайомив з процесами виробництва та   запровадженими новітніми технологіями на підприємстві.

 

Олексій Мужев: "Запорізькі підприємства перерахували до бюджету понад 2,5 мільярда гривень митних платежів"

За чотири місяці 2018 року надходження митних платежів у Запорізькій області склали 2 мільярди 538 мільйонів гривень. Як підкреслив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, сплачена сума на 466,5 мільйона перевищує рівень аналогічного періоду 2017 року.

Зростання доходів бюджету пов'язано, насамперед, зі збільшенням показників зовнішньоекономічної діяльності підприємств та залучення платників до оформлення поставок за місцем провадження діяльності.

– Завдяки переходу запорізьких суб'єктів господарювання до митного оформлення в Запорізькій митниці надходження до бюджету збільшились на 654,8 мільйона. Крім того, з початку року 64 підприємства, 13 з яких представляють інші регіони, розпочали проходити митні процедури на Запоріжжі та сплатили до бюджету 38,3 мільйона гривень митних платежів, – повідомив Олексій Мужев.

Керівник митниці також відзначив, що з початку року п'ять підприємств отримали від митниці статус уповноваженого експортера, що надає право на використання спрощеної системи декларування преференційного походження товарів з України. Це черговий крок до зміцнення експортного потенціалу регіону та застосування кращих світових стандартів.

 

Юліана Козаченко: "Запорізькі комунальні підприємства поповнили місцевий бюджет на 45 мільйонів"

У Запорізькій області за чотири місяці з прибутків підприємств комунальної форми власності до бюджетів громад надійшло 45,3 мільйона гривень. Порівняно з минулим роком рівень сплати податку на прибуток зріс на 12,7 мільйона або на 39 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

Найбільші відрахування забезпечили комунальні підприємства міста Запоріжжя – 26,3 мільйона, що майже на 3 мільйони більше, ніж торік. Суб'єкти господарювання Бердянського та Приморського районів поповнили місцевий бюджет на 6 мільйонів, Мелітопольського та Приазовського районів – майже на 5 мільйонів, платники Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів перерахували понад 1,3 мільйона.

Нагадаємо, відповідно до Бюджетного кодексу податок на прибуток підприємств комунальної власності повністю зараховується до місцевих бюджетів. Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Юліана Козаченко: "Внесок платників Запорізької області до державного бюджету – понад 2 мільярди гривень"

Платники податків Запорізької області за чотири місяці поточного року поповнили державний бюджет України на 2 мільярди 133 мільйони гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

– Порівняно з аналогічним періодом 2017 року рівень податкових відрахувань збільшився на 560 мільйонів або на 35 відсотків. Більшу частину надходжень сформували чотири платежі – податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств та військовий збір. Вони забезпечили майже 92 відсотки від загальної суми, – зазначила Юліана Козаченко.

Зокрема, з початку року надійшло понад 995 мільйонів гривень ПДВ, що на 302 мільйони більше, ніж торік.

З доходів фізичних осіб сплачено 498 мільйонів гривень ПДФО, рівень надходжень минулого року перевищено майже на 100 мільйонів або на 25 відсотків.

Підприємства регіону перерахували 308 мільйонів гривень податку на прибуток, збільшення до рівня 2017 року склало 93 мільйони або 43 відсотки.

Також держбюджет отримав 158 мільйонів гривень військового збору, це на 36 мільйонів та на 29,5 відсотка більше минулорічної суми.

 

Керівники Запорізької митниці взяли участь у мітингу з нагоди Дня перемоги

У Запоріжжі розпочались урочисті заходи, присвячені Дню пам'яті і примирення та Дню Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

7 травня в обласному центрі біля історико-меморіального комплексу "Скорботна мати" відбувся мітинг-реквієм, участь у якому взяли представники обласної та міської влади, фіскальної служби Запорізької області, інших державних органів, ветеранських організацій та громадськості.

Учасники вшанували пам'ять загиблих у Другій світовій війні, висловили слова подяки присутнім ветеранам, відзначили важливу роль запоріжців, які на полях бою та у тилу здобували Перемогу над нацизмом. Говорячи про сьогоднішні реалії, керівники області та місцевої влади побажали скорішого становлення миру в Україні.

Наприкінці заходу начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев та працівники митниці взяли участь у церемонії покладання квітів до монументу.

 

Запорізькі митники виявили незадекларовану валюту

У запорізькому аеропорту один з пасажирів рейсу "Сабіха-Запоріжжя" (громадянин Туреччини) для проходження митного контролю обрав спрощений порядок, тим самим засвідчивши відсутність товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено, і які підлягають декларуванню.

Однак після перетину "білої лінії", що позначає закінчення зеленого коридору, на вимогу митників він надав ручну поклажу для проведення митного контролю та повідомив, що має в своєму портфелі 20 тисяч доларів США. Готівка знаходилась серед його особистих речей.

Ця сума перевищує встановлену норму ввезення, за умови усного декларування, еквівалентну 10 000 євро, тобто 11 969 доларів США за курсом Національного банку України. Цю частину було повернуто громадянину, а суму перевищення – 8031 долар США вилучено.

Нагадуємо, в Україні діють чіткі правила ввезення та вивезення грошей, коштовних цінностей, раритетних предметів, зброї, ліків та інших предметів.

Зокрема, згідно з постановою Національного Банку України "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" фізичні особи- нерезиденти мають право ввозити в Україну в повному обсязі готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування.

Стосовно громадянина Туреччини складено протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України.

 

У Запоріжжі запалав "Вогонь пам'яті"

8 травня у Запоріжжі відбулися урочистості з нагоди Дня пам'яті і примирення та Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. 

"Вогонь пам'яті", який запалав на Алеї Бойової Слави, об'єднав ветеранів війни, городян, керівників обласної, міської влади, фіскальної служби Запорізької області та громадських організацій. 

Запоріжці вшанували пам'ять тих, чиє життя обірвалося у Другій світовій війні, хто воював на фронті, важкою працею допомагав армії та у повоєнні роки відбудовував мирне життя. 

Заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олег Матвійчук взяв участь у інтерактивній акції "Пам'ятаємо", де кожен бажаючий міг закріпити на дошці квітку "червоного маку" на знак пам'яті жертв трагічних подій більш ніж сімдесятирічної давнини. 

Також під час заходу учасники ознайомилися з інформаційними матеріалами Другої світової війни, розташованих на стендах уздовж алеї.

 

Керівництво Запорізької митниці провело робочу зустріч з моторобудівниками

Відбулася робоча зустріч керівництва Запорізької митниці та АТ "Мотор Січ". 

Під час заходу начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев наголосив, що "Мотор Січ" – одне з провідних підприємств регіону, що активно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, тому невід'ємною частиною роботи залишається взаємодія з Запорізькою митницею. Тільки упродовж останніх років щорічно виробник оформлював від 800 до 1300 декларацій на товари. 

Керівник митниці відзначив вагому роль підприємства у наповненні бюджету. Тільки у цьому році рівень платежів порівняно з минулим зріс більш ніж на 46 відсотків або майже на 216 мільйонів. 

У ході зустрічі керівництво митниці обговорило з президентом АТ "Мотор Січ" В'ячеславом Богуслаєвим основні вектори подальшої співпраці, зокрема, щодо прискорення митного оформлення експортно-імпортних операцій тощо. 

Також моторобудівники провели ознайомчу екскурсію виробничими потужностями підприємства.

 

ДФС України 

Надходження платежів до загального фонду держбюджету на 20 млрд грн перевищили минулорічні

У січні-квітні 2018 року до загального фонду державного бюджету надійшло (сальдо) 220,6 млрд. грн. платежів, що контролюються ДФС. Це на 10%, або на 20 млрд. грн. більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Надходження до загального фонду держбюджету податкових платежів з початку 2018 року склали 121,5 млрд грн, що на 11%, або на 12 млрд. грн. перевищує минулорічний показник.

Надходження митних платежів у січні-квітні до загального фонду держбюджету склали 99,1 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 9%, або на 8 млрд. грн.

У квітні цього року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 53,3 млрд. грн. Це на 24,8%, або на 10,6 млрд. грн. перевищує надходження квітня минулого року.

Надходження податкових платежів у квітні склали 29,1 млрд грн та перевищили минулорічні на 57,3%, або на 10,6 млрд. грн.

Надходження податкових платежів у квітні забезпечено на рівні минулого року, до загального фонду держбюджету спрямовано 24,2 млрд. грн.

 

Мирослав Продан: За підсумками деклараційної кампанії наймолодшому мільйонеру – 7 років, а найстаршому - 99

Доходи у розмірі понад 1 млн. грн., отримані у 2017 році, задекларували 4063 платники. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

«Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість цьогорічних мільйонерів зросла на 16%, або на 559 осіб. При цьому один громадянин задекларував дохід у розмірі понад 1 млрд. грн.», – зазначив Мирослав Продан.

Як розповів очільник ДФС, найбільшу кількість мільйонерів – 2270 платників складають громадяни віком від 45 років і вище. Серед вікової категорії від 30 до 45 років – 1605 мільйонерів, до 30 років – 188. Водночас наймолодшому платнику податків виповнилося 7 років (м. Черкаси), а найстаршому – 99 років (м. Київ).

Свої доходи громадяни-мільйонери отримали у вигляді:

інших доходів (наприклад, додаткове благо, відсотки, нараховані на депозитні рахунки в банку, дивіденди тощо) – 9,8 млрд. грн.;

іноземних доходів – 6,2 млрд. грн.;

доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та нерухомого майна – 3,6 млрд. грн.;

доходів від успадкування (отримання у дарунок) майна – 2,5 млрд грн.

«Майже 44% від загальної кількості мільйонерів перебувають на податковому обліку в м. Києві – 1816 осіб. Серед лідерів також Харківська – 299, Дніпропетровська – 269, Київська – 275 та Одеська – 207 області», – повідомив Мирослав Продан.

За його словами, середньостатистичний річний дохід одного громадянина – мільйонера по Україні складає 8,2 млн. гривень. Водночас одного платника – мешканця Волинської області – 18,4 млн. грн., Донецької – 12,2 млн. грн., Сумської – 11,4 млн. грн., міста Києва – 10,1 млн. грн., Херсонської – 9,9 млн. грн. та Київської областей – 8,6 млн. гривень.

 

Електронні сервіси ДФС 

Реєстр платників ПДВ має найбільшу кількість переглядів серед переліку наборів даних

Державна фіскальна служба України стає більш відкритою. Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що на офіційному веб-порталі ДФС на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки» розміщені всі набори даних, закріплені за службою.

Серед 8 наборів даних, які збирають найбільше переглядів на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, – Реєстр платників ПДВ та Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Про це свідчать результати дослідження «Економічний потенціал відкритих даних для України», яке провели Київська школа економіки у співпраці з Open Data Institute (London) у рамках проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах».

Так, Реєстр платників ПДВ має 40 тис. переглядів;

Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 9 тис. переглядів.

При цьому на Реєстр платників ПДВ припадає майже 13% від усіх переглядів.

Загалом ДФС постійно оновлює 40 основних наборів даних. З них 8 наборів було включено до загального переліку постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 №1100 «Про внесення змін до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», яка набрала чинності 09.02.2018 року.

 

Подання документів в електронній формі до контролюючого органу здійснюється платниками відповідно до норм законодавства

Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно з пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник податків створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком.

Контроль за введення даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів).

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку контролюючому органу, в якому перебуває на обліку протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пункти 4 та 5 розділу ІІ Порядку).

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПКУ у разі подання звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний здійснити відправлення такої звітності до контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

 

Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?

Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС – «Електронний кабінет платника податків».

Цей сервіс, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити  звітність  на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.

До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.

Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.

 

Які основні переваги у користуванні сервісом «Електронний кабінет платника податків?

«Електронний кабінет платника податків» має безліч переваг у роботі, а саме:

- унеможливлення помилок в обов’язкових реквізитах поданої декларації, оскільки при створенні податкової звітності ці реквізити заповнюються автоматично даними платника податків, які наявні у базі даних органів фіскальної служби;

- унеможливлення випадків подання звітності не в повному обсязі, оскільки звітність приймається пакетом (декларація з усіма додатками);

- можливість здійснення перевірки складеного звіту на наявність арифметичних помилок;

- можливість збереження заповненої форми звіту у режимі «Чернетки» та використання її при створенні наступних звітів;

- можливість імпорту з бухгалтерських програм (наприклад, 1-С) сформованої електронної звітності, перетворення її у пакет документів з послідуючим направленням до органів фіскальної служби;

- отримання квитанції про прийняття органами фіскальної служби надісланого звіту на протязі декількох хвилин;

- можливість перегляду всієї інформації щодо своїх розрахунків з бюджетом, у тому числі з урахуванням філій, відокремлених підрозділів, які знаходяться на території України, а також зобов’язань по сплаті певних податків, зборів, які, відповідно до чинного законодавства України, мають сплачуватися за місцем розташування об’єкта оподаткування (наприклад, плата за землю);

- наявність податкового календаря, який забезпечує нагадування строків подання звітності та сплати податків, зборів;

- отримання оперативної інформації щодо особистих реєстраційних даних, які наявні в базі даних органів фіскальної служби на час сеансу;

- можливість подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби.

 

Платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені через «Електронний кабінет»

Відповідно до п.5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. 

Пунктом 43.4 ст.43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

При цьому відповідно до п.42.1.2 ст.42 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі шляхом, зокрема управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ.

Меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС. 

На протязі одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів. 

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету.

Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

З таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 135.03).

 

Платники податків для отримання інформаційних послуг можуть звертатись до Контакт - центру ДФС 

Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки idd@sfs.gov.ua (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису).  

Надання інформаційно-довідкових послуг здійснюється з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів).

Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв'язку (або за наявним механізмом саll-bасk - вартість послуг безкоштовна).

Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.

Контакт-центр приймає звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс» ДФС України щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її  територіальних органів.

Таку інформацію заявники можуть надати за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.