Бердянська ОДПІ повідомляє

7.06.2018, 08:53    просмотров: 323

 

Бердянські та приморські платники перерахували до бюджетів та соцфондів  майже  612 мільйонів гривень

Суб'єкти господарювання Бердянської ОДПІ у січні-травні поточного року забезпечили надходження до бюджетів усіх рівнів (з урахуванням ЄСВ) 612 мільйонів гривень. Про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Так, до державного бюджету впродовж п'яти місяців спрямовано  майже 192 мільйони, що на 48  мільйонів більше минулорічних надходжень.

Надходження місцевих бюджетів склали майже 224 мільйонів, що перевищило минулорічні показники на 63 мільйонів гривень.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року сплачено понад 196 мільйони, що перевищує минулорічні дані на 42 мільйони.

 

Чотирнадцять мільйонів гривень від бердянських платників – на підтримку Збройних сил

З початку року платники міста Бердянськ, Бердянського та Приморського районів перерахували 14 мільйона гривень військового збору. Як наголосила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, сума надходжень збору на підтримку української армії зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року на 2,8 мільйона.

Найбільші суми забезпечені бердянськими платниками –10,3 мільйона або 74 відсотки від загальних надходжень, суб'єкти господарювання Бердянського району спрямували до бюджету 1,6 мільйон, Приморського – 2,1 мільйона гривень.

 

Надходження до бюджету податку на доходи фізосіб від Бердянщини та Приморського району перевищили 183 мільйони гривень

З початку року суб'єкти господарювання Бердянського, Приморського районів та міста Бердянськ поповнили бюджети майже на 183,1 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб.

Як відзначила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, це на 50,7  мільйона більше, ніж торік.

Із загальної суми майже 137,3 мільйона надійшло до місцевих бюджетів, 45,8 мільйона – до державного. Більшу частину надходжень спрямували підприємці і підприємства міста Бердянськ – 138,6 мільйона, Бердянського району – більш ніж 18,9 мільйона та Приморського – майже 25,6 мільйона.

 

Новини законодавства

Новації у веденні касових операцій

Бердянська ОДПІ повідомляє, що 01.06.2018 набула чинності  постанова Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54).

Зокрема, змінами, внесеними Постановою № 54 передбачено, що суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за  № 40/10320 (зі змінами).

Також Постановою № 54 встановлено, що суб’єктам господарювання  до 30 червня 2018 року (включно):

 1) необхідно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки у касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;

 2) можливо користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.

 Постановою № 54 приведені до норм законодавства особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання,  встановлено випадки використання книги обліку розрахункових операцій.

Постановою № 54 уточнено порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн. фізичних осіб з суб’єктами господарювання.

Норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148  Постановою № 54 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

Постанову № 54 розміщено на головній сторінці офіційного  інтернет-представництва Національного банку України у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням:  https://bank.gov.ua/document/download?docId=70786541

 

До уваги платників податку на додану вартість! З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників ПДВ, що за повідомленням прес-служби ДФС України, у зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками ПДВ, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.

Відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками ПДВ одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали  квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/339075.html

 

Внесено зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску

Бердянська ОДПІ повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 29.03.2018 №393 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» внесено зміни до:

- форми Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма №12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства;

- процедури обліку платників єдиного внеску у частині заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску (форма №2-ЄСВ), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;

- особливостей обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій, включених до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, місцезнаходження контролюючого органу, у якому платник єдиного внеску перебуває на обліку, тощо) повідомлення за формою №2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі. Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску повинен подати до контролюючого органу заяву, із зазначенням причин заміни, та попереднє повідомлення. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення направляє платнику податків нове повідомлення. У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

Наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 №393 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» набуває чинності з 8 червня 2018 року.

 

Роз’яснення законодавства

Про подання звітності профспілковими організаціями

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Слід зауважити, що норма п. 46.2 ст. 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.

Додатково: відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17.

 

Добровільна реєстрація платником ПДВ «єдинника», який перейшов на загальну систему оподаткування

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

 

Облік платника податків в контролюючому органі за неосновним місцем обліку

Бердянська ОДПІ нагадує, що Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платників податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку)  (п. 63.3. ст. 63 ПКУ).

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розділом VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 Порядку № 1588).

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (додаток 9 до Порядку № 1588).

Чи може фізособа-засновник юрособи застосовувати пільгу зі сплати податку на нерухомість?

Бердянська ОДПІ роз’яснює.

Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа,

Відповідно до п.п. 266.4.3 Податкового кодексу України пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

Коли новостворений платник єдиного податку 3-ї групи може стати платником ПДВ

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

Новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником ПДВ.

Тобто новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.

 

Податкова застава: коли фіскальний орган реалізує майно платника податків

Бердянська ОДПІ інформує, що згідно з п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначено ст. 95 ПКУ.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПКУ).

Пунктом 95.3 ст. 95 ПКУ визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до п. 95.7 ст. 95 ПКУ продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

- майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах (п. п. 95.7.1 п. 95.7 ст. 95 ПКУ);

- цінні папери – на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» (п. п. 95.7.2 п. 95.7 ст. 95 ПКУ);

- інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах (п. п. 95.7.3 п. 95.7 ст. 95 ПКУ).

Майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підлягають продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені контролюючим органом на конкурсних засадах (п. 95.8 ст. 95 ПКУ).

З огляду на зазначене, погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пп. 95.7 – 95.24 ст. 95 ПКУ.

У 2018 році неоподатковувана сума нецільової благодійної допомоги становить 2470 гривень

Бердянська ОДПІ інформує, що відповідно до пп.170.7.1 п.170.7 ст.170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нецільовою благодійною допомогою вважається допомога, яка надається платнику податків без встановлення умов або напрямів її витрачення.

Згідно з пп.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами-юридичними або фізичними особами протягом звітного року сукупно у розмірі, який не перевищує суми граничного розміру доходу. Сума граничного розміру доходу дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2018 році Законом України від 7 грудня 2017 року №2246 «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи, у розрахунку на місяць, у розмірі 1762 гривні. У зв’язку з цим, цього року не оподатковується сума нецільової благодійної допомоги, яка не перевищує 2470 гривень. Перевищення нецільової благодійної допомоги над зазначеним розміром включається податковим агентом до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку, як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника-фізичної чи юридичної особи, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ.

 

Несвоєчасна сплата податку: яка відповідальність у підприємців-єдинників

 Бердянська ОДПІ нагадує про відповідальність у разі якщо фізична особа – платник єдиного податку першої або другої групи несвоєчасно або не в повному обсязі сплатила єдиний податок.

Платники першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

  При цьому такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

  Платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу (далі - ПКУ).

  Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПКУ податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати і сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.

  Виконанням податкового обов’язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

  У разі якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не сплачує (не перераховує) авансові внески єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку.

  Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

  Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків, пеня нараховується після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

   На суму грошового зобов’язання, визначеного цим підпунктом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки Нацбанку України, чинної на кожний такий день.

 

Під час відпустки платники єдиного податку I та II груп не звільняються від сплати єдиного соціального внеску

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця. 

Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. 

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі. 

З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного.

Оскільки, платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску, варто пам’ятати, чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.  

 

У торговому приміщенні площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Отже, у торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива, оскільки реалізація пива здійснюється без обмеження площі.

 

Загальна система оподаткування: яку суму витрат на оплату праці найманих працівників включають до складу витрат підприємця

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп. 177.4.2 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізособою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізосіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової зарплати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).

Згідно з пп. 164.2.1 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ПКУ).

Згідно з розділом III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та ЄВ, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи та у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме - без вирахування із суми нарахованого доходу сум ПДФО та ЄВ, які справляються за рахунок доходу найманої особи.

При цьому слід врахувати, що відповідно до Закону про ЄСВ єдиний внесок з найманих працівників не утримується.

Таким чином, до складу витрат фізособи – підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань. 

 

ЄСВ на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі –  Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати  та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

 У разі якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 відсотки на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

 

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб вартість навчання працівників за рахунок підприємства?

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп.165.1.21 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, сплачена юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

У 2018 році від оподаткування податком на доходи фізичних осіб звільняється сума, що становить 11 тис. 169 грн. за повний або неповний місяць навчання. Вартість навчання, що перевищує зазначену суму, оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

У Податковому розрахунку за формою №1 ДФ, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», сума, сплачена за навчання, відображається під ознакою

доходу «145».

 

 Порядок реєстрації акцизних складів, на території яких провадиться діяльність з вироблення, оброблення, зберігання, одержання чи видачі пального

Податковим кодексом України встановлено, що акцизний склад – це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Податковим кодексом України не визначається порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, оскільки встановлено законодавчі умови, при наявності яких приміщення вважається акцизним складом.

Водночас з 1 січня 2019 року акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, які зареєстровані Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

Також особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без їх реєстрації платниками акцизного податку тягне накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 116.11).

 

ДФС про терміни подання розрахунків та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів

Порядок справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, який не включено до переліку загальнодержавних податків та зборів, а також місцевих податків, визначених статтями 9 та 10 Податкового кодексу України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449, із змінами та доповненнями.

Платники подають до органів державної фіскальної служби розрахунки платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів за встановленою формою згідно з додатком до Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України, Мінекономіки України, Мінфіну України, Мінекобезпеки України та ДПА України від 24.12.1999 №167/156/29 (далі – Інструкція).

На підставі п. 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних живих ресурсів наростаючим підсумком з початку року та щокварталу складати в двох примірниках розрахунок.

Один примірник розрахунку подається контролюючому органу за місцем реєстрації користувача як суб’єкта господарської діяльності, другий – органу рибохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Згідно з п. 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів вносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Детальніше у листі ДФС України від 23.05.2018 №2377//99-99-12-03-04-17 «Про термін подання розрахунку та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших живих ресурсів».

 

Електронні сервіси ДФС 

Подання документів в електронній формі до контролюючого органу

Бердянська ОДПІ нагадує, що згідно з пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та №852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник податків створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком.

Контроль за введення даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПКУ у разі подання звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний здійснити відправлення такої звітності до контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

 

Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку можна подати через Електронний кабінет

Бердянська ОДПІ інформує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України платник єдиного податку може безоплатно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту.

Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку подається в довільній формі, на підставі якого видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.

Слід зазначити, що меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного органу ДФС.

Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:

-  регіон в якому знаходиться орган ДФС;

- орган ДФС, до якого відправляється лист;

- тип документа;

- тематика звернення;

- короткий зміст листа;

- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Зберегти проект листа можна натиснувши кнопку «Зберегти чернетку», підписати та надіслати до органу ДФС – натиснувши кнопку «Підписати і надіслати».

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Відповіді на запити та квитанції щодо обробки заяв і запитів платник може переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету. 

Крім того, в меню «Заяви, запити для отримання інформації» платник також має можливість створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного органу ДФС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів. 

Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, фізична особа - підприємець – платник єдиного податку через меню «Листування з ДФС» або «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету має право завантажити лист до органу ДФС, зокрема запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку у довільній формі, підписати електронним цифровим підписом та надіслати.

 

Страхове відшкодування за пошкоджене застраховане рухоме майно не оподатковується податком на доходи фізичних осіб

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика – резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя у разі, якщо під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Страховик – резидент, що нараховує (виплачує) страхові виплати, виконує функції податкового агента в частині повідомлення органа ДФС у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «151».

У разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений.

Якщо факт нанесення шкоди застрахованій особі документально не підтверджений, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок на доходи фізичних осіб із суми страхової виплати за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Зазначена норма передбачена пп. 165.1.27 «в» ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Включення до податкового кредиту податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування.

З 03.12.2017 (набрання чинності Закону України від 09.11.17 №2198-VIII) суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування.

До набрання чинності Законом №2198-VIII зазначений термін становив 365 календарних днів.

Отже, з 03.12.2017 суми ПДВ, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з їх дати складення.

Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

 

Затверджено зміни до Порядку обліку платників ЄСВ

МФУ наказом від 29.03.2018 № 393 затвердив зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 

Наказ МФУ від 29.03.2018 № 393 "Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.

Наказ № 393 опубліковано в «Офіційному віснику України» 29.05.2018 № 41 (дата набрання чинності - 08.06.2018).

Так, наказом №393 визначено форму заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (N 12-ЄСВ).

Установлено, що якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, таким органом вживаються заходи щодо подання таким підрозділом документів для взяття на облік платником єдиного внеску і такий платник обліковується в контролюючому органі з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік".

У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою N 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою N 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.

 

Як фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно у 2018 році 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується: 

- для квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

- для житлових будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) –180 кв. метрів.

Разом з тим, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Тобто, ставки та пільги залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад.

Якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то фіскальним органом обчислюється сума податку та надсилається податкове повідомлення-рішення.

Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2018 року.

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. 

Фізичні особи мають право звернутися з письмовою заявою до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними фіскальних органів та даними, підтвердженими фізичною особою на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і фіскальний орган надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.

 Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

 

Оподаткування безоплатних путівок за рахунок профспілки

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України.

Зазначена норма поширюються на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки.

Вартість безоплатної або із знижкою (у розмірі такої знижки) профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім'ї віком після 18 років, або не членів такої профспілкової організації оподатковується податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо, за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Сімейна профспілкова путівка, яка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім'ї після 18 років або не членів такої профспілкової організації, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення таких членів сім'ї.

В податковому розрахунку за формою №1ДФ вартість наданих профспілковою організацією путівок безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) відображається за ознакою доходу "156". 

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.35 ст. 165 Податкового  кодексу України.

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб обов'язкового профілактичного огляду працівників

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються, зокрема, в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Відповідно до ст. 21 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок, встановлено постановою КМУ від 23.05.01 №559.

Отже, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - працівника витрати роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд такого працівника у разі дотримання зазначених вимог.

Зазначений дохід відображається податковим агентом (роботодавцем) у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ під ознакою доходу "143".

Якщо за рахунок коштів юридичної особи (роботодавця) проводиться медичний огляд фізичних осіб (працівників), які не зазначені у Переліку №559, то вартість такого огляду включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників і оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (1,5%) на загальних підставах. 

 Зазначена норма передбачена  пп. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.

 

Відображення доходу, нарахованого у негрошовій формі, у податковому розрахунку за ф. 1ДФ 

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951).

У графі 3а "Сума нарахованого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. 

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. 

Оскільки зазначений коефіцієнт при нарахуванні доходів у негрошовій формі застосовується для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, то у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а "Сума нарахованого доходу" та 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту.

Зазначена норма передбачена п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, п.п. 3.2, п.п. 3.3 розд. ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

 

Відповідальність за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за поданою річною декларацією про майновий стан і доходи

Громадяни, які у 2017 році отримували оподатковувані податком на доходи фізичних осіб доходи, зокрема, спадщину чи подарунок, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб; доходи від неподаткових агентів, зокрема, від надання в оренду житла, іноземний дохід, чи отримували дохід від надання послуг з ремонту житла, від організації і проведення розважальних заходів, доходи від репетиторської діяльності та інші повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня 2018 року.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом визначених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: 

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. 

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня.

Зазначена норма передбачена п. 126.1 ст. 126, п.п. 129.1.3 ст. 129, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України. 

 

Підприємець-платник єдиного податку не повернув поворотну фінансову допомогу протягом 12 календарних місяців. Податкові наслідки

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Доходом платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Податковим (звітним) періодом для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік, для підприємців – платників єдиного податку третьої групи – календарний квартал.

Отже, для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу доходу). 

У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують граничні обсяги доходів, то платники єдиного податку першої та другої групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.

Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої підприємцем – платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, передбаченими для платників єдиного податку, за умови не перевищення граничного обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.

При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15%. 

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 1 п. 292.1, п. 292.11 ст. 292, п.п. 1 п. 293.4 ст. 293, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України 

 

Сплата фізичними особами податку на нерухоме майно у 2018 році 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі - платнику податку фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Отже, фізичні особи у 2018 році сплачують податок на нерухоме майно за базовий податковий (звітний) період - 2017 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг. 

У 2018 році податок буде нараховуватись з урахуванням мінімальної зарплати у розмірі 3200 грн., встановленої на 2017 рік. 

Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується: 

- для квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

- для житлових будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) –180 кв. метрів.

Разом з тим, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Тобто, ставки та пільги залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад.

Крім того, додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків у сумі 25 тис. грн. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Пільги з податку у вигляді неоподатковуваних квадратних метрів (60, 120 та 180) для фізичних осіб не застосовуються:

– до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо його/їх загальна площа перевищує 300 кв. метрів (для квартири, квартир), 600 кв. метрів (для будинку, будинків), 900 кв. метрів (для різних типів житлових об’єктів);

– до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "Понад дев'ять тисяч запорізьких платників скористалися послугами центрів видачі електронних ключів"

Фіскальна служба за п'ять місяців поточного року видала запорізьким платникам майже 27 тисяч ключів електронного цифрового підпису. Усього з початку року послугами центрів видачі ЕЦП скористалися 9,2 тисячі юридичних та фізичних осіб.

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, у травні фахівці пунктів реєстрації надали послуги понад 1,1 тисячі відвідувачам, їм видано майже 3,2 тисячі електронних ключів.

Керівник фіскальної служби регіону підкреслила, що електронний цифровий підпис, отриманий у відділеннях Акредитованого центру сертифікації ключів ДФС, може застосовуватись для звітування та листування з контролюючими органами, користування численними державними електронними сервісами тощо.

У Запорізькій області представники бізнесу, громадськість та держслужбовці мають можливість безкоштовно та швидко отримати посилені сертифікати ЕЦП за наступними адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а, 1-й пов., тел.: (061) 219-06-27, м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, тел.: (06153) 38663, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103, тел.: (0619) 422920.

Сайт Акредитованого центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://acskidd.gov.ua.

 

Юліана Козаченко: "Запорізькі аграрії збільшили сплату єдиного податку майже на 21 мільйон"

Представники аграрного сектору, які у своїй діяльності застосовують спрощену систему оподаткування, з початку року сплатили до місцевих бюджетів майже 95 мільйонів гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, надходження єдиного податку від цієї групи платників зросли порівняно з минулим роком на 20,8 мільйона або на 28 відсотків.

Керівник фіскальної служби регіону зазначила, що збільшення рівня сплати податку зафіксовано на усіх територіях області. Майже 16 відсотків від загальної суми забезпечили сільгоспвиробники Пологівського, Більмацького та Розівського районів – понад 15 мільйонів. Суб'єкти господарювання Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів спрямували до бюджетів громад 12,5 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 11,3 мільйона, майже стільки ж – платники м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів, 10,7 мільйона надійшло до скарбниць м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів, 9,5 мільйона – м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів, 9,2 мільйона – Василівського та Михайлівського районів, 9,1 мільйона – Якимівського та Веселівського районів, 5,8 мільйона – м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів.

Усього на обліку у територіальних органах ГУ ДФС у Запорізькій області знаходиться 2,2 тисячі агровиробників-"спрощенців", у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Розмір ставок податку вираховується з одного гектара сільськогосподарських угідь або земель водного фонду та залежить від категорії (типу) земель, їх розташування (у відсотках бази оподаткування).

 

Юліана Козаченко: "Запорізькі роботодавці забезпечили до соціальних фондів 2,7 мільярда гривень"

За п'ять місяців поточного року з доходів працюючих громадян до соцфондів сплачено понад 2,7 мільярда гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. Керівник фіскальної служби області зазначила, що надходження майже на 600 мільйонів перевищили минулорічні. 

Серед бюджетоутворюючих підприємств регіону – виробники електроенергії, кольорових металів, відомства державного управління, сфери охорони громадського порядку та безпеки. 

Усього, за даними звітності, роботодавці Запорізької області використовують працю майже 377 тисяч громадян, на доходи яких нараховують ЄСВ. Більшість із них працюють у суб'єктів господарювання-юридичних осіб – майже 92 відсотки, понад 8 відсотків – у фізосіб-підприємців. 

Нагадаємо, у 2018 році для підприємців та членів фермерських господарств мінімальний страховий внесок складає 819,06 гривні на місяць. Звільняються від сплати ЄСВ фізичні особи-підприємці та члени фермерських господарств, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Базова ставка ЄСВ на доходи найманих працівників встановлена на рівні 22 відсотки.

 

Юліана Козаченко: "Надходження до держбюджету від запорізьких платників перевищили 2,7 мільярда"

За січень-травень 2018 року від платників податків Запорізької області до державного бюджету надійшло понад 2 мільярда 757 мільйонів гривень (без врахування показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла майже на 660 мільйонів або на 31 відсоток.

У розрізі податкових платежів питому вагу доходів державної казни займає податок на додану вартість – з початку року суб'єкти господарювання спрямували 1 мільярд 260 мільйонів ПДВ, що на 383 мільйони або на 44 відсотки більше, ніж торік

Від податку на доходи фізичних осіб бюджет отримав 630 мільйонів, що перевищує рівень минулого року на 125 мільйонів або на 25 відсотків.

 Підприємства регіону за п'ять місяців перерахували 391 мільйон гривень податку на прибуток, це на 80 мільйонів або на 26 відсотків більше надходжень січня-травня 2017 року.

Також значні відрахування забезпечені від військового збору – майже 201 мільйон та рентної плати за використання природних ресурсів – 145 мільйонів гривень.

 

Юліана Козаченко: "Місцеві скарбниці Запорізької області отримали 3,1 мільярда гривень"

З початку року запорізькі платники податків спрямували до місцевих бюджетів 3 мільярди 143 мільйони гривень (без врахування даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Коментуючи надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко повідомила, що доходи скарбниць громад порівняно з минулорічними зросли на 485 мільйонів або на 18 відсотків.

Найбільші надходження до бюджетів забезпечила сплата податку на доходи фізичних осіб, яка за п'ять місяців склала майже 1,9 мільярда гривень, що на 376 мільйонів або на 25 відсотків більше, ніж торік.

Представники малого і середнього підприємництва перерахували понад 482 мільйони гривень єдиного податку, що на 99 мільйонів або на 26 відсотків перевищує показники січня-травня 2017 року.

Оподаткування земель поповнило бюджети на 401 мільйон, землекористувачі та власники ділянок збільшили відрахування відносно минулого року на 1,7 мільйона.

Від роздрібної реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів казна отримала 81 мільйон гривень акцизного податку. Надходження від рентних платежів за користування природними ресурсами зросли порівняно з аналогічним періодом 2017 року на 12 мільйонів і склали 86,5 мільйона.

 

Працівники фіскальної служби Запорізької області змагалися у всеукраїнський Спартакіаді

Керівництво та фахівці фіскальної служби Запорізької області взяли участь у І Спартакіаді працівників ДФС України, яка днями проходила в Одесі.

Південна Пальміра зібрала на свято спорту податківців з усіх регіонів. Програма чотириденних змагань включала шість видів спорту. Команда Запорізької області випробувала свої сили у міні-футболі, пляжному волейболі, настільному тенісі, гирьовому спорті, стрільбі та боулінгу.

За результатами напружених спортивних протистоянь перше місце у загальному заліку виборола команда фіскальної служби у Одеській області, на другому – збірна Вінницької області, третє місце посіла команда працівників  фіскальної служби зі Львівської області.

 

Раніше засуджений організатор "конвертцентру" знову відповість перед судом за легалізацію незаконних доходів

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області під процесуальним керівництвом прокуратури м. Запоріжжя викрили факт легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

За даними слідства, ще в 2015 році підозрюваний організував діяльність конвертаційного центру і протягом 2015-2016 років, діючи в складі організованої групи, використовував групу підконтрольних фіктивних підприємств для прикриття незаконної діяльності. Ділки штучно формували податковий кредит з ПДВ і валові витрати для підприємств реального сектору економіки у Запорізькій, Закарпатській областях та м. Києві. За цими фактами фігурант та інші його спільники вже були засуджені в 2016 році.

У подальшому, частину коштів, отриманих від здійснення вказаної незаконної діяльності, в сумі 369 тисяч гривень підозрюваний використав для придбання автомобіля, який оформив на члена своєї сім'ї, чим легалізував доходи, одержані злочинним шляхом.

У ході досудового розслідування накладено арешт на елітні авто та нерухомість підозрюваного та членів його сім'ї на загальну суму 3,8 мільйона гривень.

Стосовно фігуранта до суду направлено обвинувальний акт за фактом легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

 

Запорізькі митники роз'яснили представникам бізнесу правила міжнародних перевезень

Зростання експортного потенціалу Запорізького регіону обумовлено, передусім, збільшенням обсягів зовнішньоекономічних операцій запорізьких товаровиробників. Тож, для представників бізнесу актуальними залишаються питання правильності оформлення та здійснення міжнародних перевезень. 

Днями у Запорізькій митниці відбулась зустріч із суб'єктами господарювання, на якій учасники розглянули особливості переміщення товарів під митним контролем. Основна увага була приділена змінам у порядку реалізації на митній території України положень Конвенції МДП 1975 року, внесені наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 року №953. 

Представники митниці роз'яснили порядок перевезень товарів із застосуванням книжки міжнародних дорожніх перевезень (Carnet TIR) та деталізували основні аспекти: вилучення документу митного транзиту (книжки МДП), припинення та призупинення процедури МДП, продовження строку доставки товарів в митницю призначення (перевезення консолідованих вантажів, обставини непереборної сили), заміна перевізника, транспортного засобу або водія на шляху перевезення, а також відповідальність за деякі види порушень митних правил.

 

ДФС України 

ДФС оприлюднила додаткові набори даних у формі відкритих даних

Діяльність Державної фіскальної служби України стає ще більш прозорою.

Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що ДФС, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами), прийняла рішення про оприлюднення додатково 4-х наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки», які не передбачені зазначеною постановою, а саме:

- Інформація щодо кількості іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації

- Інформація щодо середнього часу митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту

- Інформація митниць про кількість доручень правоохоронних органів на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення

- Статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів в розрізі кожного державного органу

Довідково.

Статтею 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

 

Мирослав Продан: Система e-Receipt – революційна новація в реєстрації та обліку РРО

Нову інформаційну систему реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій e-Receipt (електронний касовий чек) презентував сьогодні в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з бізнесом за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

«Інноваційна система e-Receipt передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею», - зазначив Мирослав Продан.

За його словами, нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.

Всі кейси цієї системи, будуть безкоштовними для її користувачів та не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

«Система e-Receipt матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації», - підкреслив Мирослав Продан.

За словами очільника ДФС, існуюча на сьогодні система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій є недосконалою, оскільки доволі обтяжлива, незручна та високовартісна для платника податків. Вона передбачає реєстрацію реєстратора розрахункових операцій протягом п’яти днів, включаючи візити до органів ДФС та Центрів сервісного обслуговування, оформлення значної кількості паперових документів. Крім того, вартість РРО, які представлені на ринку касової техніки, є високою і становить від 4 до 20 тис. грн.

До того ж послуги на технічне обслуговування та ремонт РРО, які  забезпечуються центрами сервісного обслуговування відповідно до заключних договорів, а також послуги інформаційних еквайєрів, якими передаються дані РРО, є платними і становлять мінімально 200 грн. щомісяця для кожного РРО.

«Традиційні РРО друкують лише паперові чеки, потребують наявності друкуючого пристрою, та відповідних витратних матеріалів. Нова система e-Receipt значно спрощує та удосконалює цей процес оскільки передбачає виключно оnline реєстрацію пристрою через Електронний кабінет та Оnline передачу (отримання) даних», - зазначив в.о. Голови ДФС.

Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.

Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

Враховуючи важливість та актуальність для бізнесу питання удосконалення системи реєстрації та обліку РРО, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив розглянути запропоновану модель системи e-Receipt на найближчому засіданні Уряду. За його словами, нова система не тільки спростить процес використання касових апаратів, оскільки знімає додаткові часові та фінансові витрати бізнесу, а й допоможе у боротьбі з сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею.

Представники бізнесу також підтримали ідею з впровадженням електронних чеків.

Довідково:

На теперішній час у функціонуючій системі реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій 109 тисячами суб’єктами господарювання зареєстровано 283 тис. РРО.

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.