Бердянська ОДПІ повідомляє

11.07.2018, 11:55    просмотров: 365

У першому півріччі 2018 року до місцевих скарбниць Бердянщини зібрано майже  273 мільйони гривень податкових платежів

Бердянським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області у першому півріччі 2018 року мобілізовано до місцевих бюджетів майже 273 мільйони гривень податкових платежів, що на 39,4  мільйона гривень більше фактичних надходжень відповідного періоду 2017 року.

За словами начальника Бердянського управління Оксани Федорової, майже 95 відсотків надходжень до місцевих бюджетів сформовано трьома основними джерелами, а саме, податком на доходи фізичних осіб, єдиним податком з юридичних та фізичних осіб, а також платою за землю. Зокрема, податку на доходи фізичних осіб мобілізовано до місцевих бюджетів 174,8 мільйона гривень , що на 28,8 мільйона гривень більше, ніж за відповідний період 2017 року.  Надходження з  єдиного податку з юридичних та фізичних осіб складають 46 мільйонів гривень, що на 6,1 мільйона гривень більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Плати за землю забезпечено до місцевих бюджетів 38,4 мільйона гривень.

Також, до місцевих бюджетів забезпечено надходження з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму майже 7,7 мільйона гривень, податку на прибуток – 6,8 мільйона гривень, податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, –  4,6 мільйона гривень, рентної плати за спеціальне використання води – 0,2 мільйона гривень, екологічного податку – 0,8 мільйона гривень, плати за ліцензії – 3,4 мільйона гривень.

Оксана Федорова підкреслила, що зростання надходжень до місцевих бюджетів у першому півріччі 2018 року свідчить про якісне адміністрування податків, зборів, обов’язкових платежів, покращення сервісного обслуговування платників, створення сприятливих умов для ведення господарської діяльності у регіоні, а також про сумлінне ставлення бізнесу до сплати податків. Завдяки запровадженій керівництвом держави реформи децентралізації влади, територіальні громади мають змогу використовувати бюджетні надходження на розвиток інфраструктури та впровадження проектів розвитку регіону.

 

Бердянщина перерахувала понад 248 мільйонів гривень ЄСВ

За перше півріччя 2018 року при індикативному показнику 226,3 мільйона гривень платники Бердянського та Приморського районів перерахували 248,6 мільйона гривень єдиного  внеску. Про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Таким чином планові показники перевиконано на 22,3 мільйона гривень. При цьому, темп росту в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року склав 126,9 %, а надходження збільшились на 52,7 мільйона гривень.

 

Новини законодавства

Внесено зміни до Митного кодексу України

04.07.2018 набув чинності Закон України від 19.06.2018 № 2464-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уточнення деяких положень» (далі – Закон № 2464).

Законом № 2464, зокрема, внесено зміни до розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:

- у п. 41 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення»:

► абзац перший після слів «На період проведення антитерористичної операції» доповнено словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)»;

► абзац другий після слів «що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону» доповнено словами «та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)»;

► в абзацах третьому і четвертому слова «що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану» замінено словами «що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), та/або запровадження воєнного стану».

Положення пп. 2 п. 1 Закону № 2464 щодо внесення змін до п. 41розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ застосовуються з 1 травня 2018 року.

Закон № 2464 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 03.07.2018 № 118.

 

Внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України

04.07.2018 набрав чинності Закон України від 19.06.2018 № 2463-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відносин, пов’язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» (далі – Закон № 2463).

Законом № 2463 внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, а саме:

1. У пункті 32 підрозділу 2:

1) абзац перший після слів «на період проведення антитерористичної операції» доповнено словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)»;

2) абзац другий після слів «що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону» доповнено словами «та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)»;

3) в абзацах третьому і четвертому слова «що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції» замінено cловами «що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)».

2. Абзац другий пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 після слів «на період проведення антитерористичної операції» доповнити словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)» та доповнити словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)».

Положення Закону № 2463 щодо внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПКУ застосовуються до податкових періодів починаючи з 1 травня  2018 року.

Закон № 2463 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 03.07.2018 № 118.

 

Нове у веденні касових операцій.

Який порядок оприбуткування готівки 

Постановою НБУ від 24.05.2018 № 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Зокрема, внесено зміни до порядку оприбуткування готівки. 

Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткування готівки – це проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

- підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

-  здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

- обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Установа/підприємство зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку).

Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства.

Підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або розрахунковій книжці.

Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Зазначена норма передбачена п.п 18 п. 3 розд. I; п. 11-13 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017  № 148.

 

Електронні сервіси ДФС 

Довідник типів об’єктів оподаткування оновлено

Бердянська ОДПІ доводить до відома платників, що 26.06.2018 на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України у розділі «Довідники» оприлюднено оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 25.06.2018).

Слід зазначити, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП надаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (абзац перший п. 8.4 розділу VIIІ наказу Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» зі змінами).

Форма № 20-ОПП передбачає заповнення типу об’єкта оподаткування.

Довідник розміщено за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

 

Роз’яснення законодавства

Що відноситься до особистих речей відповідно до Митного кодексу України?

Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) до особистих речей належать товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам;

Частиною першою ст. 369 МКУ встановлено, що особисті речі, які переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу контролюючого органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю, визначених частиною першою ст. 319 МКУ.

Згідно з частиною першою ст. 370 МКУ до особистих речей відносяться:

1) товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;

2) одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;

3) особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;

4) індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;

5) один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівок та додаткового приладдя;

6) один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;

7) бінокль;

8) переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;

9) один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;

10) один переносний радіоприймач;

11) стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;

12) один переносний телевізор;

13) переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;

14) одна переносна друкарська машина;

15) калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;

16) індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;

17) звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;

18) одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки;

19) лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

20) годинники у кількості не більше двох штук;

21) 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;

22) спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;

23) спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

24) інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких визначаються законами України.

У разі ввезення на митну територію України громадянами особистих речей в обсягах, що перевищують критерії, встановлені ст. 370 МКУ, їх митне оформлення здійснюється у відповідності до

ст. 374 МКУ зі сплатою передбачених законодавством податків, а у разі їх вивезення – відповідно до норм

ст. 371 МКУ зі сплатою вивізного мита у випадках, передбачених законодавством.

Також, у міжнародних поштових та експрес-відправленнях особисті речі переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у порядку та на умовах, встановлених для переміщення (пересилання) товарів (частина друга ст. 369 МКУ).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 214.01).

 

Джерела погашення податкового боргу платника податків визначено Податковим кодексом України

Згідно з п. 87.2 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 134.01).

 

Перелік документів, які зобов’язані пред’явити податківці перед початком перевірки

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

 

Контролюючі органи надають інформацію на адвокатський запит протягом п’яти робочих днів

Порядок розгляду адвокатських запитів у контролюючих органах передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Контролюючі органи, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Термін розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, якщо запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Про це письмово повідомляється адвокату не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

 

У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО у визначені строки, до ЦСО застосовуються штрафні санкції

Відповідно до ст. 14 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) центри сервісного обслуговування (далі – ЦСО) зобов’язані при виході з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів, а у разі незабезпечення його гарантійного ремонту, не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.

Згідно з ст. 17-1 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до ЦСО, що забезпечують гарантійний ремонт РРО, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки суб’єктів господарювання відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, застосовуються фінансові санкції, а саме: у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО у строки, встановлені Законом № 265, та не введення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб’єкта господарювання резервного РРО – у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 

Терміни подання податкової декларації та сплати туристичного збору

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Форма податкової декларації туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з пп. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

 

Юридична особа – поручитель погашає кредит ФОП на загальній системі оподаткування: чи виникає об’єкт оподаткування у ФОП?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (далі – ФОП).

При цьому, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

• виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

• виручка в натуральній (негрошовій формі);

• суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Згіно з ст. 1054 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи те, що кредит, отриманий ФОП від банку на розрахунковий рахунок підлягає поверненню, то дана сума кредиту не включається до складу доходу.

Водночас, у разі, якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Отже, якщо погашення кредиту здійснюється не ФОП, а юридичною особою – поручителем, то дохід, у сумі погашеного поручителем кредиту, включається до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та є об’єктом оподаткування ПДФО за правилами, встановленими ст. 177 ПКУ.

 

Визначення обсягу води, який входить до складу напоїв, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води

Відповідно до пп. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.

Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010  № 457 зі змінами, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.

Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв, обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.

 

Про переклад довідки, що підтверджує резидентський статус нерезидента

Бердянська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Проте переклад довідки, що підтверджує резидентський статус нерезидента, для застосування переваг міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування не має такої ж юридичної сили, як її оригінал. Автентичність копії довідки (достовірність, відповідність її оригіналові) має бути засвідчено.

Зокрема, ст. 79 Закону України «Про нотаріат» передбачає засвідчення вірності перекладу.

Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

 

Без права на податкову знижку

Згідно з частиною другою ст. 78 Бюджетного кодексу України та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1146), поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані (п. 4 Порядку №1146).

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

 

Анулюється реєстрація платника ПДВ – необхідно своєчасно визнати умовне постачання товарів

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку на додану вартість (далі – ПДВ) по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

 

Коли для реєстрації податкової накладної в ЄРПН таблиця платника податку враховується автоматично?

Для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Таблиця даних платника податку подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.

Зверніть увагу, що таблиця в обов’язковому порядку подається із поясненням, в якому зазначається види діяльності, а також продукція, яку використовують та виготовляють при здійсненні такої діяльності, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, яка розглядається комісіями регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після дня її отримання.

Також доцільно надати копії документів, що підтверджують діяльність платника ПДВ.

При цьому, таблиця враховується ДФС в автоматичному режимі, якщо вона подається:

- платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, внесеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", 

- та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.16 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу (в редакції, що діяла на 31.12.16). 

В зазначених платників повинні перебувати у власності та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить понад 200 га включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року).

Також вказані платники повинні мати коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12).

Наступна категорія платників, у яких таблиця враховується автоматично, - це платники ПДВ, у яких значення показників D і P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку №117, мають такі розміри: D > 0,02, P < P м х 1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25% загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Тобто, це платники ПДВ, які одночасно відповідають трьом критеріям: - мають податкове навантаження понад 2%; - податкові зобов’язання з ПДВ поточного місяця не перевищують на 40% максимальне податкове зобов’язання з ПДВ за останні 12 календарних місяців; - обсяг постачання зазначених у таблиці товарів (послуг) із зареєстрованих ПН/ РК, складених за останні 12 календарних місяців, становить понад 25% загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців.

Зверніть увагу, якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., то в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.

Тобто, для платників, які вже подавали таблицю даних платника податку і яку ДФС було враховано з 01.07.2017 р., в подальшому реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування з операцій, зазначених у цій таблиці, не підлягає зупиненню.

Зазначений порядок передбачений "Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.

 

Зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Алгоритм дій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЕРПН фіскальний орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації. 

У квитанції про зупинення реєстрації ПН / РК / зазначаються:

- номер та дата складання  ПН / РК;

- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН /РК, реєстрація яких зупинена;

- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН.

Якщо отримана квитанція про зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про їх реєстрацію в Реєстрі.

Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Зверніть увагу, що письмові пояснення та копії документів подаються до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.

Можна подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня.

Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів і реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку.

Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, відповідне рішення приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії ДФС.

Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.

До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. 

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 

Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Зазначений порядок передбачений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.

 

Реєстрація податкової накладної зупинена до 01.12.2017 року. Який порядок її реєстрації в ЄРПН з 2018 року?

Платники ПДВ, у яких до 01 грудня 2017 року зупинено реєстрацію ПН/РК, та які станом на 01.12.2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації.

Тобто, до ПН/РК, стосовно яких станом на 01.12.2017 не подано документів на розблокування (такі ПН/РК не потрапили під автоматичне розблокування за п. 57 1 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу) платники ПДВ можуть подати на розгляд комісії документи протягом 365 календарних днів із дати виникнення податкових зобов'язань, зафіксованих у цих ПН/РК. 

Зазначений порядок передбачений п. 2 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.

 

Що необхідно знати членам фермерських господарств для сплати з 2018 року єдиного внеску 

З 01 січня 2018 року платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Отже, з 01.01.2018 обов'язок постановки на облік, сплату єдиного внеску мають члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (дод. 2 до «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.14 № 1162) подається до органу ДФС за місцем проживання. 

Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. 

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску (ЄСВ), що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. З 01.01.2018 р. мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (3723,00 х 22% ).

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, на яку нараховується ЄСВ. Максимальний страховий внесок з 01.01.2018 р. становить 12 285,00 грн. (3723,00 х 15 х 22%). 

Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. 

Такі платники можуть сплачувати ЄСВ щомісяця у вигляді авансових платежів у розмірі, який визначили самостійно. При цьому квартальна сума ЄСВ обчислюватиметься з урахуванням таких авансових платежів. 

Зазначені норми передбачені п. 5 1 частини першої ст. 4, п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.10 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

 

Що необхідно знати фізичним особам про проведення готівкових розрахунків 

Постановою НБУ від 24.05.2018 № 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

- із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 тис. грн. уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50 тис. грн., проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

- між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 тис. грн. уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 тис. грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Тобто обмеження готівкових розрахунків за участі фізичних осіб розповсюджується на фізичних осіб, які сплачують грошові кошти на користь суб’єктів господарювання і на фізичних осіб, які отримують кошти.

Ці правила діють і для розрахунків готівкою між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню.

Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів:

- тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.).

Така дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.).

Відповідальність для фізичних осіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачено.

Зазначена норма передбачена п. 7 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

 

Плануєте щорічну відпустку? Дізнайтесь як сплачувати єдиний податок та ЄСВ в цей період 

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів доцільно подавати до фіскального органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки. 

Платників єдиного податку третьої групи та першої і другої груп, які використовують найманих працівників на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.

ЄСВ за себе платник єдиного податку (якщо він - не пенсіонер або не інвалід) сплачує за всі місяці, у яких він застосовував спрощену систему оподаткування, у тому числі і за місяць відпочинку.

Тобто, на період щорічної відпустки підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати ЄСВ, а також податків (крім єдиного) і зборів, платником яких він є.

Зазначена норма передбачена п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу України. 

 

Фізична особа продає нерухоме майно. Хто нараховує і сплачує податок на доходи фізичних осіб і подає податкову звітність?

Якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу.

Особи, які  мають статус податкових агентів, зобов'язані: 

- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; 

- подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку а також суми утриманого з них податку (за формою № 1 ДФ), до контролюючого органу за місцем свого розташування. 

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Отже, якщо стороною договору купівлі-продажу нерухомого майна є суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), то такий суб’єкт повинен виконати всі функції податкового агента, а саме, нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходу фізичних осіб і військовий збір та надавати податковий розрахунок за формою №1- ДФ.

Відображення нотаріусами інформації про проведені операції з продажу об’єктів нерухомості проводиться у випадку, коли сторонами відповідного договору є фізичні особи.

Зазначений порядок визначений п. 172.4, п. 172.7 ст. 172; п. 176.2 ст. 176  Податкового кодексу.

 

За яких умов фізичні особи - власники легкових автомобілів сплачують транспортний податок? 

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У 2018 році, під оподаткування транспортним податком потрапляють легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,396 млн грн. 

Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку та торгівлі станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Міністерством економічного розвитку та торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. 

Обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). 

Платник транспортного податку – власник  легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Фіскальний орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового кодексу України.

 

Штрафи за порушення правил застосування РРО 

Якщо при проведенні фіскальною службою перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлено:

-  проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок (РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; 

- невідповідність у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, а в разі використання юридичною особою РК - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, то, якщо протягом календарного року порушення вчинене вперше, -  застосовується штраф у розмірі 1 гривня. 

За кожне наступне вчинене порушення застосовується штраф у розмірі 100 % вартості проданих з зазначеними порушеннями, товарів (послуг). 

Зазначена норма передбачена п. 17 Закону України від 06.07.1999  № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

 

Платник податку на прибуток отримав поворотну фінансову допомогу. Які податкові наслідки? 

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Для платників податку на прибуток, які враховують різниці, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці.

При цьому, Податковим кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Тобто, отримання поворотної фінансової допомоги не відображається у складі доходів і витрат, отже не впливає на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і, як наслідок, не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, то включається до його доходів звітного періоду.  

Отже дохід, визначений у бухгалтерському обліку, отриманий в результаті прощення поворотної фінансової допомоги, збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14; п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу; п. 5 П (С) БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 №20.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "У результаті заходів "Врожай-2018" до бюджетів та соціальних фондів додатково нараховано 2,7 мільйона гривень"

З початку року в Запорізькому регіоні тривають заходи "Врожай-2018", спрямовані на детінізацію агросектора, земельних і трудових відносин. 

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, одним із основних завдань спільної роботи органів державної влади є сприяння підвищенню заробітної плати працевлаштованим особам та легалізація найманої праці.

У першому півріччі особлива увага фахівців фіскальної служби була приділена 952 суб'єктам господарської діяльності, дві третини з яких – підприємства-юридичні особи. У результаті проведеної роботи працедавці добровільно оформили 1569 осіб, а сума легалізованих доходів перевищила 6,5 мільйона гривень, тобто в середньому на одного працівника – 4,1 тисячі гривень. Завдяки цьому до бюджетів та соціальних фондів було додатково нараховано 2,7 мільйона гривень. 

Крім того, майже 2,5 тисячам найманим працівникам сільського господарства збільшено розмір заробітної плати, за рахунок чого скарбниці отримають близько одного мільйона гривень податків і зборів. 

Також проведено 29 перевірок фінансово-господарської діяльності сільгоспвиробників з питань дотримання податкового законодавства під час виплати доходів громадянам. За виявлені порушення донараховано податкових зобов'язань у загальній сумі 1,3 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.

 

Юліана Козаченко: "Доходи місцевих бюджетів Запорізької області зросли майже на 18 відсотків"

Місцеві бюджети Запорізького регіону у першому півріччі отримали 3 мільярди 743 мільйони гривень податкових надходжень (без даних Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, яка підкреслила, що порівняно з аналогічним періодом минулого року доходи місцевих скарбниць зросли майже на 18 відсотків. Додатковий ресурс склав 562 мільйони гривень.

Близько 63 відсотків від загальної суми сформував податок на доходи фізичних осіб. Усього за шість місяців сплачено 2 мільярди 342 мільйони, що на 454 мільйони або на 24 відсотки більше, ніж у січні-червні 2017 року.

Від представників малого і середнього бізнесу, які застосовують спрощену систему оподаткування, надійшло більш ніж 519 мільйонів гривень єдиного податку. Це на 25 відсотків або на 103 мільйони більше показників попереднього року.

Понад 482 мільйони забезпечили запорізькі землекористувачі, зокрема, 426 мільйонів гривень плати за землю перерахували юридичні особи, 55,5 мільйона – фізичні.

Від роздрібної торгівлі підакцизними товарами скарбниці отримали 95 мільйонів гривень акцизного податку, за використання природних ресурсів забезпечено 86,5 мільйона гривень рентної плати, що на 12 мільйонів перевищує надходження відповідного періоду минулого року.

На реалізацію екологічних програм підприємства спрямували 79,2 мільйона гривень екологічного податку, що на 15 мільйонів або на 24 відсотки більше, ніж торік.

 

Юліана Козаченко: "З доходів запорізьких платників місцеві бюджети отримали понад 2,3 мільярда гривень"

За перше півріччя до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 2 мільярди 342 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. Коментуючи надходження, вона відзначила зростання платежів порівняно з минулим роком на 24 відсотки або на 454 мільйони.

Лише у червні запорізькі платники забезпечили 453 мільйони, що на 78,5 мільйона більше, ніж у червні 2017 року.

Як підкреслила керівник фіскальної служби регіону, з початку року податок на доходи фізичних осіб сформував майже 63 відсотки загальної суми надходжень до місцевих скарбниць, збільшивши показник минулого року на три відсотки.

Серед найбільших платників податку – підприємства енергетики, добування залізних руд, залізничного транспорту, охорони громадського порядку, безпеки та освіти.

У територіальному розрізі суб'єкти господарювання-юридичні та фізичні особи м. Запоріжжя поповнили бюджет на 1 мільярд 139 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів спрямували 271 мільйон, м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів – 243 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 175 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 124 мільйони, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 111 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 106 мільйонів.

 

ДФС України

ТОП-порушень, які виявлені під час перевірок фізичних осіб

Зволікання громадянами із декларуванням своїх доходів

За зволікання із декларуванням своїх доходів два киянина поплатилися великими штрафами.

Так, двом фізичним особам у м. Києві у 2015 році банки – кредитори анулювали борг на загальну суму майже 30 млн. гривень.

Впродовж 2016-2018 років ці фізичні особи не виконали свій обов’язок задекларувати доходи, отримані у вигляді додаткового блага внаслідок прощення банками основної суми боргу, та сплатити відповідні податки.

Результати перевірок показали, що сума бюджетних втрат становить  4,8 млн. грн., за що нараховані штрафні санкції у розмірі 1,2 млн. грн.

 

Ухиляння від сплати податків при виплаті заробітної плати

Завдяки ефективним контрольно-перевірочним заходам підрозділів податків і зборів з фізичних осіб фіскальних служб Донецької, Вінницької, Тернопільської та Чернівецької областей викрито боржників, які впродовж кількох років ухилялися від перерахування до бюджету податків, утриманих під час нарахування і виплати заробітної плати працівникам.

Так, якісний ризикоорієнтований підхід до формування плану-графіка проведення документальних перевірок на 2018 рік дав позитивні результати, а бюджети вказаних регіонів збагатяться на додаткові 11 млн. гривень.

Зокрема, документальними перевірками зафіксовано факти тривалої затримки шести підприємствами внесення на бюджетні рахунки утриманих із фонду заробітної плати податку на доходи фізичних осіб в сумі 7,2  млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 3,6 млн. грн., та військового збору у розмірі 0,5 млн. гривень.

 

 Недотримання умов спрощеної системи оподаткування

Фіскальними службами Вінниччини та Рівненщини виявлено ряд недобросовісних фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які через зловживання правилами застосування спрощеної системи оподаткування попали у списки боржників.

Серед таких зловживань -  перевищення граничного обсягу доходу, встановленого для ІІІ групи платників єдиного податку, виявлено у ФОП «О» (вид діяльності – лісопильне та стругальне виробництво), ФОП «О» (вид діяльності – оптова торгівля), ФОП «Р» та ФОП «Ю» (вид діяльності – вантажні перевезення). 

Одночасно, здійснення забороненого виду діяльності допущено підприємцем м. Києва (ФОП «О»), який перебуваючи на ІІ групі єдиного податку, систематично надавав послуги юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.

Зібрані у ході перевірок матеріали (договори, банківські документи, пояснення контрагентів та ін.) засвідчили правильність відбору платників податків до плану – графіка проведення документальних перевірок.

У зв’язку з анулюванням цим суб’єктам господарювання реєстрації платником єдиного податку визначено грошових зобов’язань на загальну суму 5,4 млн. гривень.

 

 Приховування доходів, що надійшли на розрахункові рахунки

Під час проведення документальної перевірки, призначеної у рамках  кримінального провадження, ревізорами ГУ ДФС у Київській області встановлено, що громадянин «О», діючи за попередньою змовою із спільниками, здійснював фінансові операції, пов’язані із зарахуванням та перерахуванням безготівкових коштів з/на власні рахунки, відкриті в одному з комерційних банків.

Дані про рух коштів на особистих рахунках фізичної особи «О» свідчать про отримання ним у 2014-2016 роках доходу на загальну суму близько 5 млн. гривень.

Задекларувати свої доходи «бізнесмен» не поспішав, внаслідок чого отримав акт перевірки та податкові повідомлення – рішення на суму 1,6 млн. гривень.

Також виявили незадекларовані доходи, що надійшли на «підприємницькі» розрахункові рахунки, посадовці ГУ ДФС у м. Києві під час перевірки фізичних осіб – підприємців «Г», «М» та ГУ ДФС у Рівненській області у ході перевірки підприємця – експортера «В».

Умисне ухилення порушниками від оподаткування доходів призвело до нарахування 2,8 млн. грн. грошових зобов’язань.

 

Щодо правомірності включення платників до плану-графіку проведення планових перевірок

До Державної фіскальної служби України останнім часом надходить значна кількість запитів від платників податків щодо правомірності включення їх до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2018 рік та порядку його оприлюднення на офіційному веб-порталі ДФС.

Відповідно до статті 77 Податкового кодексу України документальні планові перевірки повинні бути передбачені у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.

Платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарні роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Згідно з Податковим кодексом України порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, тобто Міністерством фінансів України.

Тому наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196, зі змінами, затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, перелік ризиків та їх поділ за ступенями значущості (високий, середній, незначний).

Останні зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків внесено наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 № 386, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за № 465/31917, та опублікованим в «Офіційному віснику України» № 41 від 29.05.2018.

 Податковим кодексом також передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Враховуючи це, план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік було сформовано та оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 22.12.2017.

Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування. План-графік з урахуванням коригувань розміщується на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Плани та звіти роботи» (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/).

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.