Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє

12.09.2018, 08:42    просмотров: 193

 

Шановні фізичні особи-підприємці, сплачуйте єдиний внесок вчасно та в повному обсязі!

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що з 01.01.2018 року усі фізичні особи-підприємці (як на спрощеній системі оподаткування, так і на загальній системі) зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Граничні терміни сплати: за І квартал 2018 року - 19 квітня 2018 року,

                                             за ІІ квартал 2018 року - 19 липня 2018 року,

                                             за ІІІ квартал 2018 року - 19 жовтня 2018 року,

                                             за ІV квартал 2018 року - 19 січня 2019 року.

Мінімальний страховий внесок в 2018 році – 819,06 грн. за місяць.

Нагадуємо, що з 01.01.2017 року у разі якщо фізичними особами-підприємцями не отримано дохід у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (819,06 грн.).

ФОП, яка набула статус пенсіонера за віком або особи з інвалідністю та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, або досягла віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу. 

Звертаємо увагу, за порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. 

 

Статус платника єдиного податку четвертої групи отримали 140 сільгосптоваровиробників 

На сьогодні статус платника єдиного податку четвертої групи отримали 140 юридичних осіб - сільгосптоваровиробників. Найбільшу кількість аграріїв - платників єдиного податку четвертої групи зареєстровано в Бердянському районі – 73 суб’єкт господарювання. Про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

У січні-серпні 2018 року сільгосптоваровиробниками Бердянська та Приморська, які використовують спрощену систему оподаткування четвертої групи, перераховано до місцевих бюджетів 17,7 млн.грн. єдиного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2017 року, надходження від цієї категорії платників зросли на 1,6 млн.грн.

 

 Надходження коштів до Державного бюджету забезпечено біль ніж на 100 відсотків

Як повідомила нам начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, завдяки зусиллям платників Бердянської ОДПІ протягом січня – серпня 2018 року прогнозні показники з надходжень до Державного бюджету забезпечено на 104,7 відс., і фактично склали 309,9 млн. грн., при доведеному прогнозному завданні 295,9 млн. гривень.

Найбільшу питому вагу, а саме 46,7 відс., в загальній сумі надходжень до Державного бюджету займає ПДВ, якого станом на 01.09.2018 року забезпечено у сумі 144,7 млн. грн., по військовому збору мобілізовано 26,1 млн. грн., по ПДФО надійшло 88,3 млн. грн., податку на прибуток забезпечено у сумі 44,1 млн. гривень. Проти результатів роботи січня – серпня минулого року приріст надходжень до Державного бюджету становить 62,8 млн. грн. або 25,4 відсотка.

 

Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України

Бердянське управління ДФС у Запорізькій області інформує, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі – Реєстр) здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з ДФС України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326, Міністерство фінансів України до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДФС України, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті (https://www.minfin.gov.ua/reestr) відповідно до вимог ПКУ.

 

Не за горами: підприємці незабаром можуть позбутися касових апаратів і видаватимуть електронні чеки

В Україні реалізується пілотний проект щодо використання смартфонів і планшетів в якості касових апаратів. Його мета - спростити та здешевити процес реєстрації розрахункової операції і спростити умови ведення господарської діяльності, - нагадують в Бердянському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області.

Передбачено, що експериментальний проект з упровадження інноваційної системи реєстрації та обліку РРО e-Receipt триватиме до 31 грудня 2019 року. Саме у цей період будуть проведені дослідження роботи новітніх моделей програмних та програмно-технічних комплексів, можливості їх застосування для здійснення розрахункових операцій, прийняті рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб’єктами господарювання. Результати проведеного пілотного проекту будуть узагальнені у ДФС України з урахуванням пропозицій, поданих територіальними органами ДФС, центрами сервісного обслуговування, користувачами новітніх моделей та передані для подальшої роботи до Мінфіну.

Що ж отримає бізнес від впровадження нововведення?

На сьогодні при проведенні розрахунків суб’єкти господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також купівлі-продажу іноземної валюти, повинні використовувати РРО. Але існуюча система реєстрації і обліку РРО потребує від підприємців значних витрат на придбання та обслуговування реєстратора розрахункових операцій.

Система e-Receipt створить передумови для демонополізації ринку засобів для реєстрації розрахункових операцій, спростить процедуру їх введення в експлуатацію та використання, та більш того, зменшить витрати підприємців на їх придбання та обслуговування.

Загалом, система реєстрації та обліку РРО – e-Receipt має наступні переваги:

- може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм (персональні комп’ютери, планшети, смартфони тощо);

- передбачає оnline реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею;

- всі кейси цієї системи безкоштовні для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування;

- система працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів;

- сформований  електронний чек буде реєструватися в системі ДФС та доповнюватися QR-кодом, при цьому інформація про чек та його QR-код будуть доступні для перегляду в «Електронному кабінеті» платника та доступні для перегляду покупцем. Електронний чек матиме юридичну силу на рівні із звичайним у випадку, якщо покупець захоче повернути товар чи направити скаргу у відповідні органи.

Слід додати, що система електронного адміністрування розрахункових операцій успішно працює у Європі, де розрахункові операції проводять навіть продавці сувенірної продукції.

У фіскальній службі сподіваються, що реалізація вищезазначеної ініціативи дозволить зменшити об’єми тіньового обігу, особливо підакцизних товарів, допоможе у боротьбі із сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею, забезпечить захист споживача, буде стимулювати суб’єктів господарювання використовувати РРО, оскільки зникне аргумент щодо незручностей та дорожнечі реєстраторів.

 

Роз’яснення законодавства

Особливості ведення книгу обліку доходів (витрат) підприємцями-платниками єдиного податку

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат. 

Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема, оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення  книги у паперовому вигляді.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ, та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ,  затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

 

Підприємство порушило умови перебування на спрощеній системі оподаткування. Дізнайтесь про наслідки

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування (податок на прибуток підприємств) у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок: 6% - для платників ПДВ;  10% - для платників, що включають ПДВ до складу єдиного податку)

- до суми перевищення обсягу доходу понад 5 млн. грн..;

-   до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Крім того, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву. 

Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1, п.п. 298.2.2, п.п. 298.2.3  ст. 298; п. 293.5 ст. 293 Податкового кодексу України.

 

Платник єдиного – юридична особа перейшов на сплату податку на прибуток. Дізнайтесь про особливості звітування.

Платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

У Декларації показники доходу від будь-якої діяльності (рядок 01), фінансового результату до оподаткування (рядок 02) та об'єкта оподаткування (рядок 04) визначаються за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування.

Разом з такою Декларацією необхідно подати фінансову звітність, у тому числі, за період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Якщо сума доходів за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року, не перевищує 20 млн. грн., то об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за умови прийняття рішення про таке незастосування і зазначення інформації про таке рішення у Декларації.

Зазначена норма передбачена п. 137.5 ст. 137, пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

 

Працівнику нараховано дохід у негрошовій формі. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб і відображення у розрахунку за ф. 1 ДФ 

У разі нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Податковим кодексом, помножена на коефіцієнт.

Коефіцієнт. обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951).

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

При цьому застосування «натурального» коефіцієнта для військового збору не передбачено .

У податковому розрахунку за ф. 1 ДФ у графі 3а "Сума нарахованого доходу", відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. 

Оскільки зазначений «натуральний» коефіцієнт при нарахуванні доходів у негрошовій формі застосовується для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, то у разі надання доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а "Сума нарахованого доходу" та 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту.

Зазначена норма передбачена п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, п. 3.2, п. 3.3 розд. ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

 

Платник податку на прибуток придбав ліцензію. Які податкові наслідки, якщо підприємство обліковує різниці при визначенні об’єкта оподаткування?

До групи 6 нематеріальних активів відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.

В податковому обліку розрахунок амортизації нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому, не підлягають амортизації витрати на придбання та ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих нематеріальних активів.

При розрахунку податкової амортизації застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Для розрахунку податкової амортизації визначається вартість нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (п. 10 П (С) БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом МФУ від 18.10.1999 № 242)

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати») (п. 11 П(С)БО 8).

Отже, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації. 

При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої податкової амортизації таких нематеріальних активів.

Зазначена норма передбачена п. 138.3.ст. 138 Податкового кодексу. 

 

Підприємство виплачує нерезиденту роялті за договором, укладеним в іноземній валюті. Як визначити дохід для сплати податку на доходи нерезидента?

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів, ставкою 15% їх суми та за їх рахунок.

Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента, то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів.

Зазначена норма передбачена п.п. 141.4.2 ст. 141 Податкового кодексу.

 

Працівник звільняється в зв’язку з виходом на пенсію. Як  оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога?

 Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Винятки, щодо невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів (визначені ст. 165 Податкового кодексу), не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Зазначена норма визначена п.п. 14.1.48 ст. 14, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

 

Чи виникає право на податкову знижку, якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення? 

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (брат, сестра, дід, баба та інші особи), то право на податкову знижку щодо таких сумм відсутнє.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.263 ст. 14; п.п.166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу України. 

 

Внесено зміни до порядку відшкодування добових

Бердянська ОДПІ повідомляє, що 05.09.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 679 «Про внесення зміни до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98» (далі – Постанова № 679).

Постановою № 679 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі – Постанова № 98) стосовно відшкодування добових.

Так, відповідно до внесених Постановою № 679 змін, супроводжуючому відряджену особу з інвалідністю I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату і зору відшкодують добові витрати.

Крім того Постановою № 98 визначено, що таким особам, за наявності підтвердних документів, відшкодовуються також витрати на:

► проїзд (в тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

► оплату вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;

► побутові послуги, які включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більше ніж 10% сум добових витрат для держави, до якої відряджаються працівник, визначених для кожного держави окремо, за всі дні проживання;

► бронювання місць в готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 % вартості місця за добу;

► користування постільними речима в поїздах;

► оформлення закордонних паспортів;

► оформлення дозволів на в’їзд (віз);

► оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджаються працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух в зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;

► обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;

►оплату службових телефонних розмов;

► комісійні витрати в разі обміну валюти.

Постанову № 679 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 05.09.2018 № 165.

 

Платники єдиного податку: особливості анулювання реєстрації

Бердянське управління ДФС у Запорізькій області доводить до відома платників, що порядок анулювання реєстрації юридичної особи як платника єдиного податку визначені п.п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до норм Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) переходу на сплату інших податків і зборів, у випадках та в строки передбачених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України.

Крім цього, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV Податкового кодексу України, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

 

Про які податкові норми мають знати громадяни, що здають квартири в оренду

Власник квартири – фізична-особа в залежності від порядку оподаткування може здавати в оренду житло двома способами.

Перший – здає в оренду своє майно як фізична особа. Другий – власник житла здає його в оренду в порядку комерційної діяльності, яку веде в статусі фізичної особи-підприємця (ФОП). У цьому випадку він має право зареєструватися в одній з груп платників єдиного податку. Виконувати фіскальні зобов’язання треба за правилами обраної групи.

Оподаткування доходів від здачі житла в оренду.

За правилами статей 319 і 320 Цивільного кодексу України (ЦКУ), власник майна має право вільно ним розпоряджатися і використовувати, в тому числі, для підприємницької діяльності. Це положення дає можливість власникам житла здавати його в оренду на основі платного договору. Орендодавець та орендар самі визначають розмір плати за користування житлом. Податковим кодексом визначено, що розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі житла в оренду обчислюють на основі орендної плати, зазначеної в договорі. Сума фіскального зобов’язання не може бути меншою за мінімальну суму платежу за повний чи неповний місяць оренди. Кожен громадянин, який не є підприємцем, але здає квартиру, будинок чи навіть кімнату в оренду, довгострокову або подобову, має сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та 1,5 відсотків військового збору.

Мінімальну суму орендної плати щороку визначають органи місцевого самоврядування. Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом самоврядування села, селища, місця, на території яких вона розташована.

Орендодавець в поточному році сам обчислює і сплачує податок щокварталу. Виплату, за правилами статті 170 ПКУ, податкову виплату треба зробити протягом 40 календарних днів, після останнього дня минулого звітного періоду.

Застосування штрафних санкцій.

За несплату податку в термін, за правилами статті 127 ПКУ, орендодавці платять штрафи в таких розмірах: 10% від величини не сплаченого вчасно податкового зобов’язання – при запізненні з платежем на 30 календарних днів включно; 20% від величини не сплаченого вчасно податкового зобов’язання – при запізненні з платежем на термін більше 30 календарних днів.

 

Оподаткування доходів від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна

Відповідно до норм Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. 

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. 

Податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1  ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку 18%.

Податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.09).

 

Порядок проведення зустрічних звірок

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області  повідомляє, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків. Це право встановлено  п.73.5 ст.73 ПКУ.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлена наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 299.

Порядок проведення зустрічних звірок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010року №1232.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Відповідно до ст.ст. 19 прим. 1 - 19 прим. 3 Податкового кодексу України визначено перелік функцій контролюючих органів. Функцію перевірок та звірок платників податків закріплено за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Слід наголосити, що під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

 

До уваги платників! З 15.08.2018 земельним податком оподатковуються землі лісогосподарського призначення!

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що 15.08.2018 року набрав чинності Закон України від 10 липня 2018 року №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі – Закон №2497), яким внесено зміни до ст. 273 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до внесених змін передбачається оподаткування земельним податком земель лісогосподарського призначення.

Звертаємо увагу платників – користувачів зазначених земель, що у зв’язку з непроведенням нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення (крім Одеської області), для розрахунку суми земельного податку необхідно використовувати нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі по областях (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 травня 2017 року №262, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.05.2017 за №679/30547).

Крім того, платники податків повинні надавати податкову звітність із плати за землю з урахуванням змін, внесених до ст.273 ПКУ.

Органам місцевого самоврядування рекомендовано у найкоротший термін внести зміни до рішень про встановлення ставки земельного податку за лісові землі лісогосподарського призначення на 2019 рік, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року №483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

 

Як повернути готівку, коли оплата за товар була безготівкова

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Нагадаємо, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, визначено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

 

Десятий день з дня державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день: коли подати заяву новоствореному підприємцю на «спрощенку» третьої групи

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята п. 254.5 ст. 254 ЦКУ).

Отже, для новостворених фізичних осіб – підприємців, у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Підприємство виплачує фізичній особі винагороду за цивільно-правовим договором. Як нараховувати єдиний соціальний внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування єдиного соціального внеску для вказаних платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами.

Єдиний соціальний внесок встановлюється у розмiрi 22% до бази нарахування. 

Отже, фізичним особам за цивільно-правовими договорами єдиний соціальний внесок нараховується за ставкою 22% на суму винагороди (доходу). 

Зазначена норма передбачена п. 1 част. першої ст. 4; п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

 

Підприємець  на загальній системі оподаткування не отримав дохід. Як сплачується єдиний соціальний  внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, в тому числі підприємці - платники єдиного податку.

Для фізичних осіб–підприємців на загальній системі оподаткування єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. 

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819 грн. 06 коп (3 723 грн х 22%)).

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп.). 

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 2 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9  Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Нарахування та сплата єдиного внеску

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄCВ), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄCВ.

Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 визначено, що ЄCВ, зокрема, для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄCВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄCВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄCВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Отже, базу нарахування ЄCВ зобов’язані визначити платники, вказані у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, що отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "Запорізькі платники поповнили державну скарбницю майже на 4,5 мільярда гривень"

У січні-серпні 2018 року податкові надходження від Запорізького регіону до державного бюджету склали 4 мільярди 471 мільйон гривень (без врахування даних великих платників, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, яка зазначила, що рівень сплати податків перевищив минулорічний на 1 мільярд 15 мільйонів або на 29 відсотків.

Зростання доходів бюджету зафіксовано за всіма бюджетоутворюючими платежами. Зокрема, за вісім місяців надійшло 2 мільярди 50 мільйонів податку на додану вартість, що на 557,6 мільйона або на 37,4 відсотка більше, ніж торік.

Податку на доходи фізичних осіб сплачено 1 мільярд 72 мільйони, це майже на 200 мільйонів або на 23 відсотки більше за минулорічні показники.

Від запорізьких підприємств казна отримала 572 мільйони гривень податку на прибуток, рівень надходжень до аналогічного періоду 2017 року збільшився на 35,7 відсотка або на 150,5 мільйона.

З доходів запоріжців сплачено 343 мільйони гривень військового збору, що на 73,7 мільйона або на 27 відсотків більше надходжень попереднього року.

За користування природними ресурсами підприємства регіону спрямували 222 мільйони гривень рентної плати, що на 809 тисяч перевищує торішні дані.

 

Готівкові розрахунки: запорізькі підприємці отримали фахові роз'яснення та практичні поради від фіскальної служби

Переважна більшість підприємців щодня проводить грошові розрахунки. Оскільки готівкові операції вимагають чіткого дотримання законодавства, платник податків має усвідомлювати свою відповідальність та виконувати встановлені норми. У нюансах здійснення готівкових розрахунків та застосування касової техніки молодим підприємцям, які розпочали власну справу, допомагали розібратися фахівці фіскальної служби Запорізької області під час нещодавнього тренінгу, організованого ЗОСППР "Потенціал".

Фахівці відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області докладно розповіли про новації при проведенні касових операцій, зміни до порядку оприбуткування готівки, нові форми касових документів тощо.

Крім того, учасники тренінгу отримали практичні поради стосовно ведення фізособами-підприємцями книг обліку доходів і витрат, порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій. Також було наголошено на відповідальності за порушення законодавства, що регулює готівкові розрахунки.

 

Громадянин США намагався вивезти з України старовинні ордени та медалі

Спробу вивезення бойових нагород попередили співробітники Запорізької митниці ДФС.

Учора, 4 вересня, у міжнародному аеропорту м. Запоріжжя під час оформлення пасажирів, які відлітали до Стамбулу, громадянин США обрав для проходження митного контролю спрощений порядок, який не передбачає заповнення митної декларації. Після перетину "зеленого коридору" у його ручній поклажі без ознак приховування було виявлено старовинні ордени, орденська книжка та медалі з радянською символікою.

На нагороди були відсутні будь-які дозвільні документи та експертні висновки мистецтвознавця. Ці предмети обмежені до переміщення через митний кордон України відповідно ст. 373 Митного кодексу України, Закону України від 21 вересня 1999 року №1068 "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" та Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року №258.

Таким чином, громадянин США порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Наразі предмети правопорушення тимчасово вилучені.

 

До місцевих бюджетів Запорізької області надійшло більше 5 мільярдів гривень

З початку року до бюджетів громад Запорізької області надійшло 5 мільярдів 325 мільйонів гривень податків і зборів (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, у цьому році запорізькі платники забезпечили зростання рівня податкових відрахувань до аналогічного періоду минулого року на 775,6 мільйона або на 17 відсотків.

Лише за останній місяць місцеві скарбниці отримали 870 мільйонів, що на 105 мільйонів більше серпневих показників 2017 року.

Найбільші суми за вісім місяців забезпечені від сплати податку на доходи фізичних осіб – 3 мільярди 216 мільйонів, що майже на 598 мільйонів або на 23 відсотки перевищує минулорічні.

Землекористувачі регіону поповнили бюджети на 767 мільйонів гривень, що на 25 мільйонів більше, ніж торік. Зокрема, суб'єкти господарювання-юридичні особи спрямували 592 мільйони гривень плати за землю, фізичні особи – 175 мільйонів.

Малі та середні підприємці перерахували 747 мільйонів гривень єдиного податку, це на 138 мільйонів або на 23 відсотки більше за торішню суму.

Також підприємства та підприємці регіону направили до бюджетів своїх територій 136,5 мільйона гривень рентної плати за використання природних ресурсів, 128 мільйонів гривень акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, майже 119 мільйонів гривень екологічного податку.

 

Олексій Мужев: "Митні платежі на Запоріжжі зросли більш ніж на 1,5 мільярда гривень"

У січні-серпні поточного року надходження митних платежів від Запорізької області склали 5 мільярдів 88 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, який відзначив, що порівняно з минулим роком рівень сплати збільшився на 42,2 відсотка або на 1 мільярд 508,8 мільйона.

У серпні 2018 року запорізькі підприємства перерахували до держбюджету 640,5 мільйона, що на 285,7 мільйона або на 80,5 відсотка більше, ніж у серпні 2017 року.

Підприємства Запорізького регіону традиційно формують основну суму надходжень податків і зборів при ввезенні і розмитненні товарів. Митні платежі, що сплачуються промисловими виробниками. складають майже 76 відсотків. Інші надходження з імпорту забезпечуються суб'єктами невиробничих галузей – понад 24 відсотки.

З початку року найбільша частка митних платежів припадає на такі товари: машини, устаткування та транспорт – 33 відсотки, паливно-енергетичні товари – 30 відсотків, метали та вироби з них – 12 відсотків, продовольча та сільськогосподарська продукція – 8 відсотків, мінеральні продукти та продукція хімічної промисловості – по 7 відсотків.

 

У Запорізькій області підбито підсумки заходів з детінізації агросектора

7 вересня у Приморську відбулося виїзне спільне засідання колегії Запорізької обласної державної адміністрації та Ради регіонального розвитку області, участь у якій взяли керівники обласної влади, фіскальної служби області, інших державних відомств та органів місцевого самоврядування.

Члени колегії розглянули результати проведення заходу "Врожай" у минулому році та попередні підсумки у 2018 році.

Як зазначила в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, регіональний захід "Врожай", який вже не один рік успішно реалізується органами влади та місцевого самоврядування під егідою обласної державної адміністрації, дає суттєві результати з наповнення бюджетів усіх рівнів. Лише минулого року проведена робота забезпечила 51 мільйон гривень додаткових надходжень.

Основні завдання, які реалізує фіскальна служба в рамках цьогорічних заходів "Врожай", це: легалізація використання земель та контроль за цільовим використанням земельних ділянок, виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, контроль за повнотою декларування доходів громадян.

Як повідомила на засіданні колегії начальник управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Запорізькій області Олена Щедровська, у поточному році (станом на початок вересня) за результатами проведених заходів "Врожай" із роботодавцями кількість оформлених найманих працівників у сільському господарстві у порівнянні з відповідним періодом 2017 року збільшилась на 2790 осіб, по яких легалізовано доходів 12,3 мільйона. Це дозволило спрямувати до бюджетів 2,2 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 2,8 мільйона гривень єдиного соцвнеску та 185 тисяч гривень військового збору.

Крім того, розмір заробітних плат збільшено 4352 особам, завдяки чому легалізовано доходу 7,6 мільйона, тобто, в середньому, на одну особу рівень оплати праці підвищено на 1,7 тисячі гривень. За рахунок цього бюджети і соцфонди отримали 1,4 мільйона гривень ПДФО, 1,7 мільйона гривень ЄСВ та понад 114 тисяч гривень військового збору.

Поряд із цим серед пріоритетних напрямів роботи фіскальної служби разом із іншими органами влади у рамках заходів "Врожай" – залучення до декларування і оподаткування фізичних осіб-одноосібників, які отримують прибутки від реалізації сільгосппродукції, вирощеної на власних угіддях, контроль за належним оформленням та реєстрацією договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної форм власності, виявлення сільськогосподарських земель, що використовуються не за цільовим призначенням та інші.

 

Юліана Козаченко: "Платники Запорізької області спрямували до бюджету майже 343 мільйони військового збору"

У січні-серпні внесок запорізьких платників до держскарбниці у вигляді військового збору склав близько 343 мільйонів гривень (не враховуючи дані великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 73,7 мільйона або на 27,4 відсотка більше, ніж за вісім місяців 2017 року. Керівник фіскальної служби регіону зазначила, що у порівнянні з минулим роком щомісячні надходження зросли на 9,2 мільйона – у цьому році кожного місяця держбюджет отримує від запоріжців майже 43 мільйони гривень військового збору.

Найбільші суми з початку року перераховано з доходів платників м. Запоріжжя – 177,5 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 38,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів – 32,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 26 мільйонів, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського – 17,2 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського – 14,8 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського – більш ніж 10,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – понад 10 мільйонів.

Нагадаємо, ставка збору становить 1,5 відсотка від отриманої суми доходу. Відповідальними за його утримання і сплату до бюджету є роботодавці, які виплачують трудові доходи, та податкові агенти (для оподатковуваних доходів). У разі отримання інших доходів (у тому числі іноземних), з яких не сплачено збір, відповідальним за його перерахування є сам платник.

 

Керівники Запорізької митниці з робочим візитом відвідали Запорізьку атомну електростанцію

Відбулася робоча зустріч керівництва Запорізької митниці ДФС з генеральним директором ВП "Запорізька АЕС" Олександром Остаповцем. Під час заходу начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев наголосив, що Запорізька атомна електростанція – це одне з провідних підприємств регіону, яке активно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, тому невід'ємною частиною їх роботи залишається співпраця з митницею.

Було відзначено, що порівняно з минулим роком Запорізька АЕС на 36 відсотків або майже на 230 мільйонів гривень збільшила надходження митних платежів.

Крім того, підприємство атомної енергетики має одні з кращих показників роботи при митному оформленні, володіє сучасними об’єктами митної інфраструктури, такі як склад тимчасового зберігання та місце доставки. Це значно сприяє здійсненню зовнішньо-економічної діяльності. Середній час митного оформлення декларації є нижчим від загального, показник застосування принципу "єдиного вікна" перевищує 90 відсотків, митні декларації майже стовідсотково оформлюються з використанням сучасних інформаційних технологій.

Під час зустрічі учасники ознайомились з особливостями технологічних процесів, дізналися про перспективні плани та обговорили питання митного оформлення експортно-імпортних операцій.

 

Юліана Козаченко: "Підприємства Запорізького регіону спрямували до бюджету майже 572 мільйони гривень податку на прибуток"

Запорізькі підприємства за вісім місяців сплатили до державного бюджету 571,7 мільйона гривень податку на прибуток, що на 150,5 мільйона або на 36 відсотків більше, ніж торік (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. 

Лише за попередній місяць до казни надійшло 156,7 мільйона, це на 72,6 мільйона перевищує дані серпня минулого року.

Понад 57 відсотків від загальної суми, сплаченої з початку року, забезпечили суб’єкти господарювання м. Запоріжжя – майже 327 мільйонів. Підприємства м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів перерахували 67,7 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 44 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 17 мільйонів, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – близько 16 мільйонів.

Нагадаємо, податок нараховується платником самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами. Основна ставка податку становить 18 відсотків.

 

ДФС України 

Незабаром запрацює «Електронний чек»

Державна фіскальна служба України запроваджує електронний чек (e-Receipt). Він є складовою частиною Пілотного проекту щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій та проекту Міністерства Фінансів України «Податки це просто».

Для фіскалізації розрахунків передбачене технологічне рішення, яке не вимагає обов’язкового застосування традиційних реєстраторів та друкування паперових чеків, і може бути встановлене на будь-який електронний пристрій. Сам фіскальний чек можна буде перевірити у відкритій частині електронного кабінету ДФС.

Європейська бізнес спільнота, зокрема Європейська Бізнес Асоціація, підтримує необхідність детінізації економіки України та створення рівних конкурентних умов для всіх суб’єктів господарювання. Одним з інструментів вирішення цієї проблеми є фіскалізація всіх господарських операцій.

Для малого бізнесу є затратним та складним використання касових апаратів в господарській діяльності. Успішна реалізацію пілотного проекту в Україні та прийняття позитивного рішення щодо використання інноваційних технологій сприятиме заощадженню ресурсів підприємців на використання касових апаратів та сприятиме  детінізації економіки України.  

 

Порушення, які виявляються під час перевірок підприємців та самозайнятих осіб

Одним із основних принципів податкового законодавства є загальність оподаткування, відповідно до якого кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу України.

Під час проведення перевірок фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, фахівцями ДФС виявляються значні факти порушень. Наводимо приклади окремих порушень фізичними особами податкового законодавства.

1. Неоподаткування доходу, який отримується у вигляді прощеного банком боргу

У невідворотності відповідальності через незнання законодавства переконалися платники податків – фізичні особи Вінницької, Донецької та Запорізької областей.  

Про те, що дохід, який отримується у вигляді прощеного банком боргу, оподатковується, повідомили платника податків - фізичну особу «Д» у ході документальної перевірки фахівці ГУ ДФС у Запорізькій області.

З огляду на сплив встановлених строків для декларування таких доходів (6,7 млн грн.), платник податків - фізична особа «Д» зобов’язаний сплатити до бюджету разом з основною сумою податків штрафні (фінансові) санкції.

Всього, за результатами перевірки, належить до сплати в бюджет грошових зобов’язань у розмірі 1,4 млн гривень.

 2. Перевищення обсягу операцій з постачання товарів, установленого для обов’язкової ПДВ - реєстрації

За даними Z-звітів ФОП «Я», який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, перебуваючи на загальній системі оподаткування, в одному із податкових періодів за дванадцять послідовних місяців перевищив обсяг операцій з постачання в розмірі 1 млн. гривень.

Через недотримання ФОП «Я» вимог щодо реєстрації платником ПДВ  ревізорами ГУ ДФС у Вінницькій області визначено до сплати ПДВ на суму 348 тис. гривень.

3. Порушення порядку нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки 

Левову частину грошових зобов’язань, які нараховані ГУ ДФС у Донецькій області за наслідками планової перевірки ФОП «В» (вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санiтарно-технiчним обладнанням), складає орендна сплата.

Так, під час документальної планової перевірки встановлено порушення ФОП «В» порядку нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки  державної і комунальної власності, внаслідок чого донараховано 191,9 тис грн.   орендної плати.

Всього, за результатами вказаної перевірки визначено грошових зобов’язань на суму 215,4 тис грн., які надійшли до бюджету в повному обсязі. 

4. Умисне приховування оподатковуваних доходів у значних обсягах

У ході однієї з документальних перевірок ГУ ДФС у м. Києві з’ясовано факт умисного приховування ФОП «Л» (вид діяльності - роздрiбна торгiвля продуктами харчування) чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік на суму 4,1 млн грн, що потягло за собою несплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і військового збору на суму 2,4 млн. гривень.

Як повідомили підприємства – податкові агенти, які мали взаємовідносини із  самозайнятою особою, дохід виплачено від здійснення останньою підприємницької діяльності. Окрім того, надали відповідні документальні підтвердження таких господарських операцій (договори, акти виконаних робіт, накладні, розрахункові документи та інше).

За аналогічні дії фізична особа - підприємець «Є» (вид діяльності – іншi види роздрiбної торгiвлi в неспецiалiзованих магазинах) отримала податкові повідомлення – рішення на суму 1,3 млн гривень. Як повідомляє ГУ ДФС у м. Києві, підприємець декларувала витрати начебто на придбання ТМЦ. При цьому, до перевірки не пред’явлено первинних, розрахункових, платіжних чи інших документів, стосовно таких витрат. Крім того, результати документальної перевірки показали ряд інших порушень, які призвели до нарахування додаткових сум податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та військового збору.

Також, цілу низку правопорушень зафіксовано управлінням контрольно-перевірочної роботи ГУ ДФС у м. Києві під час перевірок ФОП «І» та ФОП «Р», які здійснюють посередницьку діяльність в торгівлі. 

Зокрема, крім заниження підприємцями оподатковуваного доходу і податкових зобов’язань з ПДВ за рахунок неврахування коштів, що надходили готівковій та безготівковій формах (на банківський рахунок та через РРО), і декларування не пов’язаних з господарською діяльністю витрат, ФОП «І» не забезпечив отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та не сплатив акцизний податок, ФОП «Р» - перераховував з розрахункового рахунку кошти громадянам, які не перебували з ним у трудових відносинах, без утримання відповідних податків.

Для горе-підприємців вартість таких порушень склала 20,4 млн  гривень.

У Тернопільській області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні підтвердилися факти умисного ухилення від оподаткування в особливо великих розмірах п’яти підприємцями, які намагалися реалізувати фальсифіковані лікарські засоби.

Оперативні контрольно-перевірочні заходи, що провели ревізори ГУ ДФС у  Тернопільській області, засвідчили порушення недобросовісними підприємцями-фармацевтами правил перебування на спрощеній системі оподаткування.

Наразі документальні перевірки вказаної категорії осіб завершені, загальна сума визначених грошових зобов’язань становить 153 млн. гривень.

5. Недотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДФО, ЄСВ і військового збору 

Ефективність планових перевірок платників податків-юридичних осіб, що включені до IV розділу плану-графіка проведення документальних перевірок, підтверджує робота підрозділів податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Тернопільській, Харківській областях, а також ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.

Фахівці фіскальної служби вказаних регіонів сприяли прискоренню надходження до бюджету самостійно нарахованих сум податкових зобов’язань з ПДФО, ЄСВ і військового збору в сумі 11,7 млн. гривень.

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.