Доска объявлений Бесплатка Бердянск

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє

10.10.2018, 14:35    просмотров: 772

 

У Приморську вдосконалювали знання з використання електронних сервісів

Нещодавно у залі засідань Приморської районної ради фахівцями Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області проведено семінар для платників податків Приморського району. 

На початку зустрічі у своєму виступі начальник Бердянського управління Оксана Федорова окреслила етапи реформування фіскальної служби та  розповіла про зміни в організаційній структурі фіскальної служби Запорізької області. Особливу увагу було приділено впровадженим електронним сервісам, розміщеним на офіційному веб-порталі ДФС, за допомогою яких платники можуть отримати необхідну інформацію. контролювати стан розрахунків з бюджетом, формувати та подавати податкову звітність.

Старший державний інспектор Бердянської ДПІ Анастасія Короленко наочно за допомогою слайдів продемонструвала основні функції Електронного кабінету платника податків. Звернула увагу на функціональні можливості цього електронного сервісу та роз’яснила деякі нюанси його застосування.

Під час проведення семінару провідні фахівці Бердянського управління,  начальник відділу податків і зборів з юридичних осіб Олена Пономаренко та начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Олександр Прошутінський, ознайомили бухгалтерів підприємств і організацій та фізичних осіб – підприємців з останніми змінами податкового законодавства. Зокрема розглянуті актуальні питання  щодо справляння податку з доходів фізичних осіб у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування членами фермерського господарства, особливості справляння плати за землю для фізичних осіб та окремі питання адміністрування податку на додану вартість сільгоспвиробників.

Захід відбувся в дружній атмосфері. Наприкінці семінару учасники мали можливість задати питання фахівцям фіскальної служби та отримати на них вичерпну відповідь. 

 

Від платників податків Бердянщини до бюджетів усіх рівнів надійшло  майже   822 мільйони гривень

Протягом січня - вересня поточного року від платників податків Бердянського та Приморського районів надійшло до бюджетів усіх рівнів  821,7  мільйона гривень. Це на 137,5 мільйона гривень перевищує результат відповідного періоду минулого року. Про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Так, до загального фонду державного бюджету протягом дев’яти місяців 2018 року мобілізовано 351,3 мільйона гривень, що на 60 мільйонів гривень або 20,6 % більше, ніж за відповідний період минулого року.

До місцевих бюджетів з початку року надійшло 470,4 мільйона гривень. Це на 77,5 мільйона гривень  або на 19,7 % більше фактичних надходжень січня-вересня 2017 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом поточного року зібрано 380 мільйонів гривень. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 76,6 мільйона гривень, індикативний показник виконано на 102,6 відсотка.

«Головним пріоритетом нашої діяльності залишається конструктивна співпраця з платниками податків і місцевою владою задля вчасного і повного наповнення бюджетів усіх рівнів», - наголосила Оксана Федорова.

 

Завдяки спільній роботі фіскальної служби з місцевою владою заборгованість із ЄСВ скорочено на 120 тисяч гривень

За словами начальника Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксани Федорової, на початок жовтня 2018 року заборгованість зі сплати ЄСВ по місту Бердянськ склала 22,47 мільйона гривень, по Бердянському району - 3,48 мільйона гривень, Приморську та Приморському району – 2,61 мільйона гривень.

Юридичні особи міста Бердянськ заборгували станом 01 жовтня 2018 року 6,24 мільйона гривень, юридичні особи Бердянського району - 0,94 мільйона гривень, Приморську та Приморського району – 0,073 мільйона гривень. 

Сума боргу зі сплати ЄСВ фізичних осіб міста Бердянськ складає 16,23 мільйона гривень, Бердянського району – 2,53 та  Приморську та Приморського району – 2,54 мільйона гривень. Щодо динаміки боргу, то з початку року юридичні особи скоротили його обсяги на 0,12 мільйона гривень. 

Оксана Федорова повідомила, що з метою ліквідації зарплатних боргів та інших виплат в районах регулярно проводяться засідання територіальних комісій, під час яких розглядаються складні питання по кожному суб'єкту господарювання.

З початку року в нашій країні підвищено мінімальну зарплату ми працюємо над тим, щоб роботодавці виконували встановлені законодавством вимоги та виплачували її своєчасно та на належному рівні, – відзначила Оксана Федорова.

 

Легалізація заробітної плати – основа майбутнього

Актуальною темою сьогодення є боротьба з виплатою заробітної плати у «конвертах», реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати. Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності – при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в «конвертах» позбавляє їх соціального захисту.

Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.

Варто пам’ятати: ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці, тягне фінансову та адміністративну відповідальність.

 

Новітні моделі гаджетів зареєструють в Державному реєстрі РРО до 01 квітня 2019 року

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує платникам, що розпочато пілотний проект щодо впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі.

По завершенню пілотного Проекту буде прийнято рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальше застосування підприємцями поруч з традиційними моделями РРО. Тому для реєстрації розрахунків можна буде використовувати мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші засоби комунікації замість традиційних касових апаратів.

Окрім того, постанова «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» (зміни до постанови № 601) передбачає:

запровадження механізму обміну інформацією в електронному вигляді при введенні в експлуатацію, технічному обслуговуванні та ремонті РРО через центри сервісного обслуговування;

удосконалення порядку технічного обслуговування та ремонту РРО, що створить передумови для врегулювання взаємовідносин між суб'єктами господарювання і центрами сервісного обслуговування в частині періодичності та умов виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту РРО;

удосконалення процесу обміну інформацією між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування при введенні РРО в експлуатацію та подальшому їх обслуговуванні.

Так, після затвердження переліку новітніх моделей комплексів, які братимуть участь в проекті, ДФС здійснить їх реєстрацію у Державному реєстрі РРО. Реєстрація триватиме до 01 квітня 2019 року. Саме ці моделі і застосовуватимуть у своїй діяльності користувачі-учасники експерименту, які здійснюватимуть з їх допомогою розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

 

Новини законодавства

З 07.11.2018 отримати сертифікати відкритих ключів за довіреністю буде неможливо

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу платників, що      з 07 листопада 2018 року набирає чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»(далі – Закон № 2155).

Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Таким чином, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо.

 

Оновлено довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області доводить до відома платників, що оновлено довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.10.2018, а саме:

►Довідник № 90/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету та

►Довідник № 90/2 інших податкових пільг.

Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

 

Зміни в оподаткуванні аліментів

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що 28.07.2018 набрав чинності Закон України від 03 липня 2018 року № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Закон № 2477).

Внесеними Законом № 2477 змінами у новій редакції викладено пп. 165.1.14    ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до нової редакції пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з метою оподаткування ПДФО не включаються аліменти, що виплачуються платнику згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Слід зазначити, що до внесених змін аліменти, що виплачувались нерезидентом, оподатковувались ПДФО.

 

Роз’яснення законодавства

Вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.11.0 станом на 27.09.2018 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2017 по 27.09.2018 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.26.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень

Додано нові форми:

Для забезпечення формування та обробки форм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 06.10.2017 № 839, та наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2011 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» (з 01.10.2018):

■ J1312102 – Заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів). Форма № 1-ОПП;

■ F1314101 – Заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність). Форма № 5 ОПП;

■ J1314101 – Заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток. Форма № 1-РПП;

■ F/J 1314201 – Заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків. Форма № 8-ОПП;

■ F1315001 – Заява про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства). Форма № 12-ЄСВ;

■ F/J 1315101 – Заява про взяття на облік платника єдиного внеску. Форма № 1-ЄСВ;

■ F/J 1315201 – Заява про зняття з обліку платника єдиного внеску. Форма № 7-ЄСВ.

 Додано нові версії документів:

У зв’язку з необхідністю приведення у відповідність форм запиту/відповіді в електронному вигляді до форми Заяви щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків та Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» (з 01.10.2018):

• F1301802 – Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді;

• F1401802 – Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Відповідь на запит у електронному вигляді.

З інформацією можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

Розмір податкових соціальних пільг у 2018 році

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено наступні розміри основних мінімальних соціальних гарантій та стандартів у 2018 році:

1) мінімальна зарплата:

■ у місячному розмірі: з 1 січня – 3 723 грн;

■ у погодинному розмірі: з 1 січня – 22,41 грн;

2) прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі:

- з 1 січня 2018 року – 1 700 грн,

- з 1 липня – 1 777 грн,

- з 1 грудня – 1 853 грн,

а для основних соціальних і демографічних груп населення:

¨ дітей віком до 6 років:

- з 1 січня 2018 року – 1 492 грн, з 1 липня – 1 559 грн, з 1 грудня – 1 626 грн;

¨ дітей віком від 6 до 18 років:

- з 1 січня 2018 року – 1 860 грн, з 1 липня – 1 944 грн, з 1 грудня – 2 027 грн;

¨ працездатних осіб:

- з 1 січня 2018 року – 1 762 грн, з 1 липня – 1 841 грн, з 1 грудня – 1 921 грн;

¨ осіб, які втратили працездатність:

- з 1 січня 2018 року – 1 373 грн, з 1 липня – 1 435 грн, з 1 грудня – 1 497 грн.

Слід зазначити, що розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи впливає, зокрема, на розмір податкової соціальної пільги (далі – ПСП)

ПСП застосовується до доходу (у вигляді зарплати та інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, котра дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Отже, граничний дохід для застосування ПСП у 2018 році становить 2 470 грн  (1 762 грн х 1,4).

Розмір загальної ПСП на 2018 рік складає 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), тобто 881,00 грн (1 762 грн х 50 %):

Підвищена ПСП у 2018 році становить:

• 100 % загальної ПСП, тобто 881,00 грн (881,00 грн х 100 %) – для батьків, які утримують двох або більше дітей віком до 18-ти років, – у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 169.1 ст. 169 ПКУ);

• 150 % загальної ПСП, тобто 1 321,50 грн (881,00 грн х 150 %) – для категорій осіб, зазначених у підпунктах «а» – «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ;

• 200 % загальної ПСП, тобто 1 762,00 грн (881,00 грн х 200 %) – для категорій осіб, зазначених у підпунктах «а» – «ґ» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

 

Сплачуйте нараховані податкові зобов’язання вчасно - не чекайте стягнення податкового боргу у примусовому порядку

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до п.14.1.175 пп.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Обов’язок людини і громадянина щодо сплати податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом, визначено ст.67 Конституції України.

При цьому, податковим обов’язком платника є самостійне обчислення, декларування та сплата суми податку та збору у порядку та строки, визначені ПКУ. За несвоєчасну сплату грошових зобов’язань до платників податків застосовуються відповідні штрафні санкції, а також нараховується пеня за кожен день прострочення сплати.

Згідно з п.87.1 та п.87.2 ст.87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків, власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів, робіт або послуг, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані, як позика, та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПКУ контролюючі органи здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Момент виникнення податкового боргу, відповідно до норм ПКУ, пов’язується із закінченням строків для сплати податкового зобов’язання, визначеного платником податку самостійно або узгодженого податкового зобов’язання у випадку, коли таке податкове зобов’язання не сплачене та не оскаржене платником податку у встановлені ПКУ порядку та строки (пп.14.1.175 п.14.1. ст.14 ПКУ).  Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Звертаємо увагу, що погашення податкового боргу є одним із пріоритетних напрямів роботи фіскальної служби. Сплачені вчасно податки – це запорука своєчасного фінансування охорони здоров’я, освіти та інших важливих на сьогодні соціальних зобов’язань держави перед громадянами. З метою уникнення негативних наслідків та прикрих випадків виконуйте податковий обов’язок та сплачуйте податки вчасно і в повному обсязі.

 

Термін сплати оскаржених у судовому порядку сум грошового зобов’язання 

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня   2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

 

Допомога по вагітності та пологах: відображення у формі № 1ДФ

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, компенсацій (включаючи суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Згідно із Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, сума допомоги по вагітності та пологах відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «128» як соціальні виплати з відповідних бюджетів.

 

Вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника: оподаткування ПДФО

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з пп. «з» пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб    (далі – ПДФО) не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.

Винятки, передбачені пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику ПДФО у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, у тому числі при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

 

Порядок повернення надміру сплачених сум ПДФО

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року        № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника ПДФО) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Отже, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого ПДФО, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов'язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

Єдиною звітністю, яка містить дані, зокрема, щодо сум перерахованого до бюджету ПДФО, є податковий розрахунок, форма та порядок якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4.

Пунктом 1.2 розділу I порядку заповнення податкового розрахунку встановлено, що на підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого ПДФО, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.

Таким чином, встановлення факту наявності у податкового агента надміру сплачених сум з ПДФО можливо виключно під час проведення документальної перевірки такого платника ПДФО.

 

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники: право реєстрації платником єдиного податку четвертої групи

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до пп. 291.4.7 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому, згідно з абзацом другим п.294.2 ст.294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Нагадаємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, до четвертої групи платників єдиного податку віднесено фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно у межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої ст.3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

 

До уваги платників єдиного податку

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що згідно з пп. 5 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Отже, платник єдиного податку третьої групи, який з початку року обрав ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків, що передбачає сплату ПДВ, та якому протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує у такому звітному кварталі ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків та не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язаний подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5-ти відсотків, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Оскільки нормами глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ не передбачено окремого терміну подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування після закінчення терміну, передбаченого пп. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ, то платник єдиного податку третьої групи, якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, всередині останнього місяця кварталу або в останні дні кварталу, буде перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків у кварталі, в якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, та у наступному кварталі, в якому у визначені ПКУ строки, буде подано заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5-ти відсотків або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

 

Про реєстрацію платником ПДВ

У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява за формою 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ фіскальний орган протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви вносить до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:

- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних;

- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до фіскального органу, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено.

Зазначена норма передбачена п. 183.3 та п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України.

 

Про оподаткування ПДВ консультаційних послуг

Згідно з пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підпунктом «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ визначено, що при наданні консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця –місце постійного чи переважного його проживання.

Отже, у випадку надання резиденту консультаційних, а також інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних послуг, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, місцем постачання зазначених послуг є митна територія України, а тому такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються.

Крім цього, слід зазначити, що при постачанні нерезидентом (неплатником ПДВ), послуг резиденту, такий резидент є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.

 

Про оформлення здавання готівкової виручки до банку

Відповідно до п. 29 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, видача готівки з каси для здавання її до банку оформляється відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;

2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

 

Про обмеження щодо граничної суми готівкових розрахунків

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Отже, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі – на внески до статутного фонду.

 

Оподаткування ПДФО процентів на суми банківських депозитних або поточних рахунків фізичних осіб

Відповідно до пп. 164.2.8. п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 ПКУ).

До пасивних доходів, які оподатковуються ПДФО, належать, зокрема проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках .

Доходи у вигляді процентів, нараховані на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 ПКУ.

Згідно з пп. 174.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка ПДФО у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18 % до бази оподаткування.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою 18 % із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, податковий агент – банківська установа перераховує ПДФО до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб, у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

 

Які алкогольні напої, вироблені в Україні та імпортовані, підлягають маркуванню марками акцизного податку?

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).

Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором (п. 226.4   ст. 226 ПКУ).

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 ПКУ).

Згідно з пп. «в» п. 227.1 ст. 227 ПКУ алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами.

Відповідно до п. 226.10 ст. 226 ПКУ не підлягають маркуванню:

- алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

- алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі.

Необхідність маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які виробляються в Україні, та таких, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Враховуючи наведене, маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.

Вироблені в Україні або імпортовані алкогольні напої з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць маркуванню марками акцизного податку не підлягають.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 116.10 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Виплата дивідендів нерезидентам: контрольована операція чи ні Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує.

Державна фіскальна служби України у зв’язку з надходженням запитів платників податків стосовно впливу операцій з нарахування (виплати) дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидентів на об’єкт оподаткування податком на прибуток з метою визнання таких операцій контрольованими, керуючись листом Міністерства фінансів України від 26.09.2018 № 11420-10-10/25191 «Щодо застосування окремих положень Податкового кодексу України» (далі – лист Мінфіну № 25191), в якому Мінфін висловив свою позицію стосовно зазначеного питання, у листі від 27.09.2018 № 29993/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання методологічної допомоги» (далі – лист ДФС України № 29993) повідомила наступне.

Відповідно до пп. 14.1.49 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) виплата дивідендів є розподіл частини чистого прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Відповідно до пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Як визначено пп. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, включено до доходів нерезидентів із джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Так, згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, виплата платником податку на прибуток дивідендів у грошовій формі на користь нерезидента не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток такого платника.

Також зазначаємо, що віднесення операцій до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки» із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки», визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.

Враховуючи наведене, операції з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів не є контрольованими.

Якщо дивіденди на користь нерезидентів виплачуються у формі, відмінній від грошової, то відповідно до вимог пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ до таких операцій застосовуються правила трансфертного ціноутворення у порядку, встановленому   ст. 39 ПКУ.

Листи Мінфіну № 25191 та ДФС України № 29993 розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73024.html

 

Особливості плати за землю платниками, які проживають у сільській (селищній) місцевості

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області  нагадує, що відповідно до п. 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків та поштові відділення.

Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».

 

Законодавство щодо ЄСВ

 

Демобілізовані ФОП для звільнення від сплати податків та ЄСВ подають заяву

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – ЄСВ) є фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі — Закон № 2464)).

Під час особливого періоду, установленого Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами (далі – Закон № 3543), платники ЄСВ, визначені ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених п. 2 ст. 6 зазначеного Закону, якщо вони не є роботодавцями (п. 9² розділу VIII Закону № 2464).

Як передбачено п. 7 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Інструкція) затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, протягом особливого періоду, визначеного Законом № 3543, платники, визначені підпунктами 3 та 4 п. 1 розділу II цієї Інструкції, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, якщо вони не є роботодавцями.

При цьому зазначені платники звільняються від виконання обов’язків платника ЄСВ, якщо вони не є роботодавцями, з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію). Для цього необхідно протягом 10 днів після демобілізації звернутися до органу доходів і зборів за місцем реєстрації із заявою про звільнення від виконання обов’язків платника ПДФО, єдиного податку та ЄСВ на час мобілізації та копією військового квитка або копією іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

 

Терміни сплати єдиного внеску юридичними особами, які використовують працю найманих працівників

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Отже, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 із змінами (далі – Інструкція № 449).

Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі, якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

 

Термін сплати ЄСВ дипломатичними представництвами і консульськими установами України, які використовують найману працю

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу на те, що відповідно до абзацу п’ятого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці – дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.

Тобто, дипломатичні представництва і консульські установи України, які використовують найману працю, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: «Запорізькі платники спрямували до державного бюджету майже 5 мільярдів гривень»

Платники податків Запорізької області за дев'ять місяців поточного року поповнили державний бюджет України на 4 мільярди 881 мільйон гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

– Порівняно з аналогічним періодом 2017 року рівень податкових відрахувань збільшився на 1 мільярд 40 мільйонів або на 27 відсотків. Більшу частину надходжень сформували чотири платежі – податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств та військовий збір, – зазначила Юліана Козаченко.

Найбільший ресурс держбюджет отримав від сплати податку на додану вартість – понад 2,3 мільярда гривень, що на 570 мільйонів більше, ніж торік.

З доходів фізичних осіб сплачено 1 мільярд 641 мільйон гривень ПДФО, рівень надходжень минулого року перевищено майже на 303 мільйони або на 22 відсотки.

Підприємства регіону перерахували майже 531 мільйон гривень податку на прибуток, збільшення до рівня 2017 року склало 130 мільйонів або 32 відсотки.

Також держбюджет отримав понад 387 мільйонів гривень військового збору, це на 81,7 мільйона та на 26,7 відсотка більше минулорічної суми надходжень.

 

Юліана Козаченко: «Запорізькі роботодавці сплатили понад 5 мільярдів гривень єдиного соціального внеску»

З початку року надходження ЄСВ від роботодавців Запорізької області склали 5 мільярдів 114 мільйонів гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 1,6 мільярда перевищує рівень минулого року. Рівень сплати єдиного соціального внеску у регіоні зростає щомісячно.

Найбільші суми до соціальних фондів сплатили страхувальники м. Запоріжжя – 2 мільярди 765 мільйонів гривень ЄСВ, платники м. Енергодар перерахували майже 538 мільйонів гривень, м. Мелітополь та Мелітопольського і Приазовського районів – 491 мільйон, м. Бердянськ та Бердянського і Приморського районів – 380 мільйонів, Вільнянського разом з Запорізьким та Новомиколаївським районами – 225 мільйонів гривень.

Нагадуємо, що єдиний соціальний внесок – це основне джерело наповнення пенсійного фонду та фондів соціального страхування. У 2018 році мінімальний страховий внесок фізичних осіб-підприємців та фермерських господарств складає 819,06 гривні, ставка ЄСВ на доходи найманих працівників – 22 відсотки, максимальна величина бази нарахування внеску – 15 розмірів мінімальної зарплати.

 

День відкритих дверей в Університеті митної справи та фінансів

Шостого жовтня та 24 листопада Університет митної справи та фінансів запрошує абітурієнтів на День відкритих дверей за адресою: м. Дніпро, вул. В.Вернадського, 2/4, каб. 137, тел. (056)756-05-00; тел. (098)451-01-82.

Навчально-науковий інститут «Митна академія» Університету митної справи та фінансів запрошує випускників шкіл та учнів 10-х класів до Школи юного митника, яка розпочинає свою роботу 31 жовтня 2018 року.

Більш детальну інформацію можна отримати на сайті: www.umsf.dp.ua.

 

Запрошуємо на роботу: відкрито вакансії у податковій міліції фіскальної служби Запорізької області

У Головному управлінні ДФС у Запорізькій області оголошено конкурс на 10 вакансій слідчих та оперативних співробітників.

Кандидати на ці посади повинні мати вищу освіту за фахом фінансово-економічного чи юридичного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра та досвід роботи за фахом не менше двох років.

Якщо ви відповідаєте цим вимогам, маєте бажання та необхідні особистісні якості, зокрема, дисциплінованість, гарну фізичну підготовку, високий рівень морально-етичної поведінки; володієте державною мовою, сучасними інформаційними технологіями, запрошуємо на роботу до лав податкової міліції.

Для отримання більш детальної інформації звертайтеся до управління по роботі з персоналом за телефоном: 213-50-23, адреса: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166.

 

Юліана Козаченко: "Бюджети громад Запорізької області отримали майже 6 мільярдів гривень"

З початку року запорізькі платники податків спрямували до місцевих бюджетів 5 мільярдів 913 мільйонів гривень (без урахування даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). 

Коментуючи надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко повідомила, що доходи скарбниць громад порівняно з минулорічними зросли майже на 817 мільйонів або на 16 відсотків. 

Найбільші надходження до бюджетів забезпечила сплата податку на доходи фізичних осіб, яка за дев'ять місяців склала майже 3,6 мільярда гривень, що на 656 мільйонів або на 22 відсотки більше, ніж торік. 

Від представників малого і середнього підприємництва надійшло 803 мільйони гривень єдиного податку, що майже на 134 мільйони або на 20 відсотків перевищує показники січня-вересня 2017 року. 

Оподаткування земель поповнило бюджети на 849 мільйонів, землекористувачі та власники ділянок збільшили відрахування відносно минулого року на 22 мільйона. 

Від роздрібної реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів казна отримала 145 мільйонів гривень акцизного податку. Надходження від рентних платежів за користування природними ресурсами зросли порівняно з аналогічним періодом 2017 року на 15 мільйонів і склали 136,8 мільйона.

 

Керівництво фіскальної служби регіону долучилося до роботи чергової сесії Запорізької обласної ради

У Запоріжжі відбулося пленарне засідання двадцять четвертої сесії обласної ради. У її роботі взяв участь заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олег Матвійчук. 

Згідно з регламентом депутати обговорювали бюджетні питання, зокрема перерозподіл дохідної частини обласного бюджету. З початку року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 5 мільярдів 913 мільйонів гривень податків і зборів. За даними Департаменту фінансів облради дохідна частина обласного бюджету перевиконана на 84,7 мільйона гривень. Депутати розглянули напрямки, за якими планується спрямувати бюджетні кошти. Фінансування має бути направлено на соціальні, інфраструктурні проекти та охорону здоров'я. 

У ході засідання голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль зупинився на питанні розвитку автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення. Він наголосив, що майже половина коштів на фінансування ремонту дорожнього покриття надійшло від проведення митного експерименту – 413 мільйонів гривень. Очільник регіону подякував запорізьким підприємствам за сумлінну сплату податків та митних платежів, адже тільки завдяки спільній роботі бізнесу та органів влади відбуватиметься розвиток регіону та мешканці області зможуть відчути поліпшення якості автодоріг.

 

У письмових зверненнях запоріжці повідомляють про факти ухилення від оподаткування

З початку року до територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області та Запорізької митниці ДФС надійшло 311 письмових звернень від громадян.

За змістом основних питань у 227 випадках (73% від загальної кількості) автори листів інформували фіскальну службу про факти ухилення від сплати податків. Двадцять два громадянина звертались стосовно проведення контрольно-перевірочних заходів, вісімнадцять осіб цікавились інформацією щодо загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного соціального внеску. 

Також до фіскальної служби звертались колективно: 257 осіб надіслали 25 звернень, відповіді на які було надано вчасно.

У поточному році посадові особи ДФС у Запорізькій області провели 54 особистих прийоми громадян. Актуальними на цих заходах були питання стосовно особливостей оподаткування (50% від загальної кількості), реєстрації та обліку платників податків (13%) та контрольно-перевірочної роботи (11%). 

Із докладною інформацією про те, як звернутися до органів фіскальної служби області, можна ознайомитися у розділах "Приймальня громадян" та "Контакти" на сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua/pryimalnia-gromadian, http://zp.sfs.gov.ua/kontakti.

 

Юліана Козаченко: "Запорізькі платники сплатили до бюджету майже 388 мільйонів гривень військового збору"

Внесок платників податків Запорізької області до держбюджету у вигляді військового збору з початку року склав 387,6 мільйона гривень (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 81,7 мільйона або на 26,7 відсотка більше, ніж торік.

Лише у вересні було перераховано майже 45 мільйонів, що перевищує рівень сплати аналогічного періоду на 8 мільйонів.

У територіальному розрізі переважну більшість надходжень забезпечили платники м. Запоріжжя – понад 200 мільйонів, суб’єкти господарювання-юридичні та фізичні особи м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів поповнили бюджет на 43 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів –  36,6 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 30 мільйонів, близько 20 мільйонів надійшло з доходів мешканців Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів та майже 17 мільйонів – Пологівського, Більмацького та Розівського районів.

Нагадаємо, ставка військового збору складає 1,5 відсотка від доходів громадян, у тому числі, іноземних, які оподатковуються під час їх нарахування (зарплата, винагороди за трудовими договорами, від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, від операцій з майном та інші).

 

Надходження ПДВ у Запорізькому регіоні зросли на 33 відсотки

З початку року від суб'єктів господарювання Запорізької області надійшло 2,3 мільярда гривень податку на додану вартість (за оперативними даними та без показників великих платників податків, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). 

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з минулим роком надходження ПДВ зросли на 33 відсотки або на 570 мільйонів. Позитивна динаміка забезпечена, передусім, завдяки зростанню обсягів оподатковуваних операцій платників ПДВ.

У вересні до держбюджету надійшло понад чверть мільярда податку на додану вартість, що на 13 мільйонів перевищує сплату у вересні 2017 року.

Найбільші суми перерахували суб'єкти господарської діяльності м. Запоріжжя – 1 мільярд 324 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – понад 205 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 165 мільйонів, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського – 147,5 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 101 мільйон.

 

Віталій Малий: "Половина економічних злочинів, викритих податковою міліцією на Запоріжжі, належить до категорії тяжких"

 Про результати роботи податкової міліції, спрямованої на детінізацію економіки Запорізького регіону та протидію незаконному обігу підакцизних товарів, розповів під час брифінгу перший заступник начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Віталій Малий. 

Як зазначив керівник податкової міліції області, оперативники та слідчі фіскальної служби регіону у поточному році розслідували 157 кримінальних проваджень, з яких 95 – відносяться до категорії тяжких, у тому числі 69 – за ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах. 

Цього року розпочато 92 кримінальні провадження, з яких 47 – належать до категорії тяжких злочинів. 

До суду направлено 24 кримінальні провадження, у тому числі 19 – з обвинувальним актом, п'ять – для звільнення від кримінальної відповідальності, три з яких у зв'язку з повним відшкодуванням збитків. До бюджету відшкодовано 14 млн. гривень. 

Також підрозділи податкової міліції припинили діяльність двох "конвертаційних центрів" міжрегіонального характеру із загальним обсягом проконвертованих коштів близько 310 млн. гривень та сумами збитків у 51 млн. гривень. У ході відпрацювання їх контрагентів та фіктивних суб'єктів господарювання стягнуто 19 млн. гривень. 

За фактами незаконного відшкодування ПДВ з бюджету співробітники оперативних підрозділів викрили два злочини. Сума ПДВ, яка перебуває під кримінальним провадженням, становить 1,2 млн. гривень. 

У сфері державних закупівель виявлено шість правопорушень. В результаті перевірок, проведених за матеріалами співробітників оперативних підрозділів, до бюджету стягнуто майже 13,4 млн. гривень. 

У митній сфері викрито п'ять злочинів. Після сплати додаткових митних платежів та штрафів, застосування конфіскації, вилучення предметів правопорушень загальний економічний ефект склав 75,9 млн. гривень. Також ліквідовано центр мінімізації митних платежів із загальним обсягом зовнішньоекономічних операцій понад 75 млн. гривень.

 

Юліана Козаченко: "Від торгівлі підакцизними товарами місцеві бюджети Запорізької області отримали понад 145 мільйонів"

З кожної одиниці проданої вроздріб підакцизної продукції п'ять відсотків від її вартості спрямовується до місцевих бюджетів у вигляді акцизного податку. Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, усього за дев'ять місяців поточного року до скарбниць громад надійшло 145,1 мільйона гривень податку. Лише у вересні бюджети отримали майже 17,2 мільйона.

На території Запорізької області понад 3,3 тисячі суб'єктів господарювання здійснюють діяльність з роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Для цього вони отримали відповідні ліцензії.

З метою дотримання підприємцями та підприємствами вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів, фахівці фіскальної служби проводять перевірки. У січні-вересні організовано понад тисячу контрольно-перевірочних заходів. За виявлені порушення до представників торгівлі застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів на 28,9 мільйона, у тому числі донараховано акцизного податку на суму майже 23 мільйони.

 

ДФС України 

Олександр Власов: У жовтні роботодавці активно почали реєструвати айманих працівників

На виконання доручення Уряду щодо перевірок суб’єктів господарювання – забудовників та пов’язаних з ними осіб до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на жовтень 2018 року додатково включено 78 суб’єктів господарювання  – юридичних осіб. Обсяг їх доходів становить 14,6 млрд грн. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.

За його словами, загалом до плану-графіка проведення перевірок на 2018 рік  включено 365 суб’єктів з обсягами доходів за 2017 рік 50,9 млрд грн. З них 147 суб’єктів господарювання перевірятимуться у IV кварталі 2018 року, у тому числі й зазначені 78 забудовників.

«Також ДФС ідентифіковано 25 компаній з управління активами, які задіяні у діяльності суб’єктів будівельного ринку. Наразі триває процедура їх відбору та включення до плану-графіку документальних перевірок», - зазначив Олександр Власов.

Крім того, тільки протягом 5 днів жовтня підприємства, які здійснюють будівництво житлових і нежитлових приміщень, повідомили про 4283 найманих осіб (проти 1650 за 5 днів вересня).

Як зазначив очільник ДФС, подібна тенденція до легалізації праці найманих осіб спостерігається і в інших галузях економіки.

Так, підприємствами, які займаються роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами за 5 днів жовтня поточного року було подано повідомлення про 12 441 найману особу (за 5 днів вересня цей показник становив 3461). А підприємства ресторанної галузі за цей період повідомили про 8085 нових працівників (проти 1611 за 5 днів вересня).

«За результатами активізації інформаційно-роз’яснювальної роботи з роботодавцями та громадськістю щодо недопустимості допуску до роботи найманих працівників без оформлення трудових відносин за 5 робочих днів жовтня 2018 року вже подано 92,7 тис. повідомлень про прийняття на роботу 169,5 тис. найманих осіб. Це становить 35,1% від кількості працевлаштованих у вересні», - підкреслив Олександр Власов.

За вересень поточного року роботодавцями подано до органів ДФС 238,8 тис. повідомлень про прийняття на роботу 482,7 тис. найманих працівників.

Варто відзначити, що в рамках операції «Будівельник», яка розпочалася у листопаді минулого року, оперативними підрозділами Державної фіскальної служби сформовано переліки суб’єктів будівельної галузі в розрізі регіонів, що відображають 1 121 об’єкт нерухомого майна із зазначенням адрес місцезнаходження для відпрацювання в межах чинного законодавства.

 

ДФС: Наймані працівники мають бути зацікавлені в офіційному оформленні трудових відносин

Боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування сьогодні серед пріоритетних напрямів роботи Державної фіскальної служби України. Адже від надходжень до бюджетів за рахунок оподаткування доходів, які отримують громадяни, залежить вчасне фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, оборони, безпеки, культури, забезпечення надання грошової допомоги багатосімейним і малозабезпеченим громадянам та інших виплат соціального напряму.

Крім того, «тіньова» зарплата має негативні наслідки для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, - права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Також громадяни втрачають пенсійний стаж та можливість отримання допомоги у разі втрати роботи.

Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції (за рахунок «тіньової» зарплати занижується собівартість продукції).

Водночас отримання нелегальних доходів призводить до соціального шахрайства – коли громадяни користуються послугами соціального забезпечення, наприклад, отримують субсидії, але не здійснюють жодних відрахувань до бюджету.

Найбільш ризиковими сферами діяльності щодо використання неоформленої зайнятості є будівництво, охоронна діяльність, сільське, лісове, рибне господарства, громадське харчування, сфера послуг, у т.ч. з перевезень вантажів та пасажирів.

Як приклад, на обліку у ГУ ДФС в Одеській області перебуває приватне підприємство, яке працює у сфері ресторанного бізнесу та надає послуги мобільного харчування.

Відповідно до звітних даних підприємство здійснювало господарську діяльність у 2-х закладах громадського харчування та використовувало працю 3 найманих осіб, одним з яких є директор.

Однак за  результатами проведення фіскальною службою фактичної перевірки підприємства було виявлено ще 29 робітників, які працювали неофіційно. З цими особами роботодавцю довелося укласти відповідні трудові угоди. Матеріали перевірки направлено до Управління Держпраці в Одеській області.

На Хмельниччині до органів ДФС надійшла інформація про використання підприємцем у одному з швейних цехів праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин.

ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку за місцем здійснення підприємцем господарської діяльності, під час якої встановлено, що у швейному цеху 17 найманих осіб шили спецодяг (футболки, жилети та термобілизну). При цьому з метою мінімізації відрахувань до бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, трудові угоди з працівниками не укладались.

За результатами перевірки легалізовано працю 17 найманих осіб.

Загалом протягом січня-серпня 2018 року представниками органів ДФС виявлено 5,1 тис. найманих осіб, які працювали без оформлення трудових відносин з роботодавцем.

Зазначаємо, що відповідно до норм трудового законодавства роботодавець має право допустити найманого працівника до роботи після повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу за формою та у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.

 


Партнерские новости:




Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.