Доска объявлений Бесплатка Бердянск

Прес-служба Міндоходів повідомляє

24.10.2013, 00:31    просмотров: 2276

Фізособи зможуть користуватися цифровим підписом від Міндоходів до 3 років

За ініціативою Міністерства доходів і зборів України термін дії електронного ключа для фізичних осіб збільшиться від 1 до 3 років. Такі зміни запропоновані фахівцями відомства в проекті постанови Кабінету Міністрів України щодо Порядку акредитації центру сертифікації ключів. Крім того, до 6 років може подовжитися і термін дії сертифікату акредитованого центру.

За словами експертів Міндоходів, такі новації сприятимуть залученню громадян до активного застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Адже наявність цифрового підпису дає можливість фізичним особам скористатися он-лайновими сервісами Міндоходів, зокрема, можливістю подавати річну декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді. Крім того, „електронкою” також можна надсилати і звітність з єдиного соціального внеску.

Загалом, з початку року акредитованими Центрами сертифікації Міндоходів видано 671 тис. безкоштовних електронних ключів. Як і раніше у лідерах серед клієнтів центру – фізичні особи. Послугами центру скористалися 356 тис. таких абонентів, які отримали 414 тис. ключів. Юридичних осіб зареєструвалося 99,6 тис. осіб, вони отримали майже 257 тис. ключів.

Ознайомитися з проектом постанови „Про внесення змін до Порядку акредитації центру сертифікації ключів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року №903” можна на веб-порталі Міністерства доходів і зборів України http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/116028.html.

Зауваження та пропозиції до проекту протягом одного місяця приймаються за адресами: поштовою – 04655, м. Київ – 53, Львівська площа, 8, Міністерство доходів і зборів України, Інформаційно-довідковий департамент Міндоходів, електронною – www.minrd.gov.ua а також за адресою Державної служби України з питань регуляторної політики та підприємництва: поштовою – 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11 й електронною –mail@dkrp.qov.ua.

 

На рахунки Міндоходів вже надійшло 5 млрд. грн. єдиного соціального внеску

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за два тижні жовтня перерахували на рахунки Міндоходів, відкриті в головних управліннях Держказначейства, 5 млрд. гривень.

Про це повідомив директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міндоходів Вячеслав Бусарєв під час прес-конференції в інформаційному агентстві „Інтерфакс”.

За його словами, за цей період платники подали 279 тис. звітів про нараховані суми внеску.

„Процес передачі функцій з адміністрування єдиного внеску до Міндоходів відбувався без жодних незручностей для платників податків. Приведено у відповідність до чинного законодавства нормативні документи, завершено усі технічні роботи. Більше того, ми активно працюємо над удосконаленням існуючих процедур адміністрування, зокрема, над розширенням можливостей електронного звітування”, – підкреслив Вячеслав Бусарєв.

Міністерством створюються усі умови для того, щоб якомога більше платників змогли скористатися цією можливістю. Розроблено електронні формати (архів форматів) документів звітності з ЄСВ та довідник відповідності кодів органів Міндоходів і кодів органів Пенсійного фонду для використання розробниками програмного забезпечення.

„Дистанційне звітування сьогодні досить популярне серед платників податків, адже економить час та кошти, витрачені на подання звітності. Для електронного звітування платникам потрібно лише отримати в Міндоходів безкоштовний електронний ключ та завантажити відповідне програмне забезпечення”, – зазначив посадовець.

Вячеслав Бусарєв також нагадав, що цього місяця останнім днем подання звітності з ЄСВ є 21 жовтня. Для зручності платників всі кошти, які будуть помилково перераховані на старі рахунки, протягом доби автоматично переводитимуться на рахунки Міндоходів.

У випадку виникнення будь-яких запитань з адміністрування єдиного соціального внеску платники податків можуть звернутися до Центрів обслуговування платників або зателефонувати до кол-центру Міндоходів за тел. 0800-501-00-7.

 

Міндоходів приводить митні процедури до європейських стандартів, - О.Клименко

Впровадження європейських стандартів у регулювання діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності має на меті полегшити вихід українських підприємств на ринки ЄС та інших країн-торгівельних партнерів України. Про це сьогодні під час зустрічі з керівниками найбільших суб’єктів ЗЕД заявив Міністр доходів і зборів України Олександр Клименко.

Він повідомив, що у поточному році об’єм експортно-імпортних операцій склав уже  більше 100  млрд. доларів США.

«Однак динаміка зовнішньої торгівлі, як і сальдо, на сьогодні недостатні для оптимізму. Очевидно, що зміни цієї тенденції бажають і держава, і більше ніж 62 тисячі  суб’єктів ЗЕД, які працюють сьогодні в Україні. Ми разом маємо віднайти рішення тих проблемних питань, які стоять на заваді активізації торгівлі», - зауважив міністр, звертаючись до учасників зустрічі.

Керівник Міндоходів впевнений, що наближення національних стандартів митних процедур до європейських, яке закладене в Митному Кодексі та інших документах, дозволить спростити формальності та сприятиме активізації міжнародної торгівлі.

Так, Міністерство вже затвердило механізм надання статусу уповноваженого економічного оператора. Відповідний проект наказу Міністерства розроблений і погоджується на рівні Уряду.

«Ми максимально врахували європейські стандарти, щоб забезпечити спрощений митний контроль у країнах ЄС тим українським підприємствам, що працюють прозоро та мають бездоганну репутацію. Умови цього  статусу  - максимально чіткі і прозорі», - зазначив Міністр.

Зокрема, для того, щоб отримати статус УЕО, підприємство повинно здійснювати зовнішньоекономічну  діяльність  протягом  не  менше  трьох  років, відповідати вимогам в питаннях звітності, платоспроможності та стандартів безпеки. Цей статус дозволить підприємствам автоматично надавати митницям заявлену митну вартість при мінімумі документів. Також такі підприємства матимуть право без участі митниці розміщувати на складах товар, вивантажувати його та знімати пломби.

«Як тільки відповідні процедури будуть затверджені, ми розпочнемо роботу щодо укладення угод про взаємне визнання національних сертифікатів уповноваженого оператора з країнами-торговельними партнерами. Плануємо провести відповідний пілотний проект із Європейським союзом. Прагнемо забезпечити національному виробнику конкурентні переваги для роботи на ринках ЄС», - зазначив міністр.

Олександр Клименко підкреслив, що підтримка національного виробника і розвиток міжнародної торгівлі є спільною зоною інтересу бізнесу і держави. Ця позиція зафіксована, зокрема, у п’ятирічній стратегії Міністерства доходів і зборів України, яка сьогодні була затверджена на засіданні Уряду.

 

Міндоходів України розвиватиме співробітництво із російською митницею

Міністерство доходів і зборів України  разом із Федеральною митною службою Російської Федерації  планують розвивати співробітництво з організації спільного контролю, обміну попередньою інформацією та управління ризиками. Такої домовленості досягнуто під час зустрічі керівників двох відомств Олександра Клименка та Андрія Бєльянінова сьогодні, 16 жовтня,  у Києві.

Під час зустрічі сторони також підкреслили необхідність подальшої співпраці  у сфері правоохоронної, експертної та науково - методичної діяльності. Окрім цього, планується  вдосконалення митних процедур при переміщенні через українсько-російський державний кордон предметів релігійного призначення.

Олександр Клименко зауважив, що Міністерство доходів і зборів України розраховує на подальшу плідну співпрацю із Федеральною митною службою Російської Федерації  для швидкого вирішення проблемних питань, що виникають на українсько-російському державному кордоні.

Зі свого боку Андрій Бєльянінов виявив зацікавленість  у  вивченні українського досвіду з  об’єднання податкової та митної служб, особливо в контексті процедур пост-аудиту, а також роботи слідчих підрозділів Міністерства доходів і зборів України.

За підсумками зустрічі, до кінця року буде підготовлено та затверджено  План спільних дій на 2014 рік щодо зміцнення співпраці України і Російської Федерації у митній сфері.

 

Завдяки слідчим Міндоходів бюджету відшкодовано вдвічі більше збитків, ніж минулого року

З початку року за кримінальними провадженнями, що розслідуються слідчими Міндоходів, бюджету відшкодовано збитків на суму близько 2 мільярдів гривень. Це вдвічі перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це заявив Міністр доходів  і зборів Олександр Клименко під час наради з оперативними та слідчими підрозділами фінансових розслідувань.

За його словами, попереджено незаконне відшкодування близько 3 мільярдів гривень ПДВ. Виявлено та припинено діяльність близько 150 незаконних виробництв підакцизних товарів. Із незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму майже 300 мільйонів гривень. Ліквідовано діяльність 36 конвертаційних центрів.

„Робота слідчо-оперативних підрозділів сьогодні жорстко контролюється. Для виявлення злісних неплатників податків застосовується ризикоорієнтована система моніторингу. Максимальна увага приділяється аналітичній роботі з мінімальним втручанням у справи сумлінних платників”, – зазначив Олександр Клименко.

За словами Міністра, аналітика та робота на упередження податкових та митних правопорушень стали основними пріоритетами під час реформування підрозділів, які проводять оперативно-розшукову та слідчу діяльність. Нові законодавчі норми та структурні зміни у роботі Міндоходів сприяли тому, що сьогодні у справах щодо несплати податків під вартою не утримується жоден підприємець.

 

З початку року викрито 125 випадків міжнародних перевезень „наркотичних посилок”

За 9 місяців поточного року співробітники  Міндоходів виявили 125 випадків незаконного переміщення наркотиків у міжнародних поштових та експрес відправленнях. Було вилучено 4,31 кг наркотичних засобів і 769 таблеток наркотичних засобів, понад 116 кг і 14,3 тис. шт. психотропних речовин та 690 таблеток - хімічних сполук, які відносяться до прекурсорів.

Для руйнування схем ввезення в Україну наркотиків та психотропів Міністерством застосовується цілий спектр заходів. Зокрема, аналізуються ризики зовнішньоекономічних операцій, налагоджено активну співпрацю з вітчизняними та зарубіжними правоохоронними органами. Крім цього, для здійснення ефективного митного контролю співробітники митниць застосовують сучасні спеціальні технічні засоби.

Загалом з початку року зафіксовано понад 1,6 тис. випадків переміщення через митний кордон України наркотиків, прекурсорів і психотропів (та їх аналогів). У переважній більшості випадків (1,4 тис.) наркотичні засоби намагалися ввезти на українську територію.

Серед вилученого понад 6,4 кг кокаїну, 28 кг конопель (канабісу), 1,7 кг гашишу та майже 1 кг макової соломки.

Крім того, митницями Міндоходів вилучено: наркотичних засобів, обіг яких обмежено, – 8,2 тис. шт. таблеток та 900 мл, психотропних речовин – 134,43 кг та 3,8 тис. шт. таблеток, а також хімічні сполуки, які належать до прекурсорів, – 15,6 тонн, 79,5 л та 2,5 тис. таблеток.

За даними випадками до правоохоронних органів України направлено 258 повідомлень про виявлення ознак злочинів, передбачених ст. 305 Кримінального кодексу України.

 

Міндоходів роз’яснює як працює система відшкодування ПДВ казначейськими векселями

У Міністерстві доходів і зборів нагадують, що бюджетне відшкодування у вигляді казначейських фінансових векселів платники отримуватимуть за принципом добровільності. Платники зможуть обирати для себе найоптимальніший варіант повернення коштів – або грошима, або векселями.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року №683, якою визначено порядок випуску, обігу, погашення та стягнення векселів, для отримання бюджетної компенсації векселями платнику достатньо написати заяву до органу доходів і зборів, однак при цьому сума відшкодування повинна становити не менше 500 тис. гривень.

Водночас, претендувати на отримання казначейських векселів не можуть ті платники, проти яких порушено кримінальне провадження за ухилення від сплати податку або проводиться адміністративне оскарження.

Автоматичне бюджетне відшкодування як і зараз здійснюватиметься грошовими коштами.

У Міндоходів наголошують, що відшкодування ПДВ казначейськими векселями буде здійснюватися після затвердження кабінетом Міністрів України граничної суми відшкодування. Після опублікування цієї постанови, Міністерством буде сформовано реєстр платників, яким протягом 5 робочих днів ПДВ буде відшкодовано казначейським векселем.

З огляду на це фахівці Міндоходів закликають платників вчасно подати заяви про обрання такого способу відшкодування до органів доходів і зборів, на обліку в яких вони знаходяться.

Нагадаємо, що згідно з проведеною Міндоходів інвентаризацією заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість фінансовими казначейськими векселями  можу бути відшкодовано 12 млрд. гривень.

 

Єдиний соціальний внесок

Звітувати з єдиного внеску можна в електронному вигляді

Звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування до органів Міндоходів можна надсилати в електронному вигляді.

Для електронного звітування платникам потрібно завантажити відповідне програмне забезпечення та отримати цифровий підпис, який Міндоходів надає безкоштовно. (Бердянська ОДПІ, каб.219, тел. 3-86-63).  

Звітність в електронному вигляді потрібно надсилати на єдину адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України zvit@sta.gov.ua. 

 

Діють нові рахунки для сплати єдиного соціального внеску!

Бердянська ОДПІ повідомляє, з 01 жовтня діють нові рахунки для сплати єдиного соціального внеску. 

Перелік нових рахунків окремо для платників м. Бердянськ та Бердянського району, порядок заповнення поля «Призначення платежу», довідник відповідності символу звітності класам професійного ризику виробництва та категоріям платників єдиного внеску розміщено на інформаційних  стендах податкової інспекції (1 поверх – Центр обслуговування платників податків, 3 поверх – біля приймальні) та на сайті Бердянської міської ради www.rada.berdyansk.net/Бізнес/ Бердянська податкова інспекція/ Розрахункові рахунки.

 

Выданные ПФУ справки-расчеты об уплате ЕСВ продолжают действовать

ИСД ГНСУ отметил, что справка-расчет на выплату заработной платы, выданная органом ПФУ, срок действия которой не истек, действует после 01.10.2013 г. до даты, указанной в справке (включительно).

Напомним, что согласованная с органом Миндоходов (до 01.10.1013 г. – с органом ПФУ) справка-расчет позволяет банкам принимать от плательщиков ЕСВ документы на выдачу (перечисление) средств для выплаты заработной платы в случае, если сумма ЕСВ меньше 1/3 суммы средств для выплаты заработной платы (разъяснение из ЕБНЗ от 04.10.2013 г.).

 

Діяльність Бердянської ОДПІ

Запрошуємо власників житлової нерухомості на звірку!

Законом України від 04.07.2013 р. №403 внесено зміни до ст. 265 «Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки» Податкового кодексу України. В зв’язку з чим Бердянська податкова інспекція проводить звірку з громадянами, які мають у власності об’єкти нерухомого майна.

Запрошуємо громадян – платників податку на нерухоме майно, які володіють:

 -  квартирою/квартирами (у тому числі їх частками),  незалежно від їх кількості  сумарна житлова площа яких перевищує  120 м2;

 - житловим будинком/будинками (у тому числі їх частками),  незалежно від їх кількості сумарна житлова площа яких перевищує 250 м2;

 - квартирою/квартирами та житловим будинком/будинками (у тому числі їх частками), сумарна житлова площа яких перевищує 370 м2.

Також запрошуємо для звірки громадян, які мають у власності об’єкти житлової нерухомості. що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізінг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Крім того, платники податку – громадяни – власники житлової нерухомості  мають право звернутися з письмовою заявою до Бердянської ОДПІ для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру житлової площі об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку. 

Юридичним особам, які мають у власності об’єкти житлової нерухомості,  введені в експлуатацію або придбані протягом 2013 року та/або не задекларовані,  необхідно подати відповідну звітність до Бердянської ОДПІ. 

Звірка проводиться в Бердянській ОДПІ (пр. Праці, 20), каб. 226, щоденно з 09-00 до 18-00, п’ятниця з 9-00 до 16-45, перерва з 13-00 до 13-45.

 

Вилучено незаконних товарів на суму понад 60 тисяч гривень

Співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів області встановлено факт реалізації алкогольних та тютюнових виробів без наявності дозвільних документів (ліцензії на даний вид діяльності) в магазині "К" м. Бердянська. Діяльність здійснювала гр. С. В результаті перевірки вилучено алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму понад 60 тисяч гривень.

 

Не дозволяйте використовувати себе, отримуйте офіційну заробітну плату!

В рамках проведення «Місячника добровільної легалізації зайнятості» в Бердянській ОДПІ працює «гаряча лінія» з питань дотримання законодавства про працю. 

З питань нелегального працевлаштування та тіньової оплати праці «у конвертах» звертайтеся за тел. 3-84-67.

 

"Пульс" як допомога у вирішенні суперечливих питань

Сервіс "Пульс" надає можливість будь-якому громадянину або представнику бізнесу зателефонувати та офіційно повідомити керівництво Міндоходів про неправомірні дії або бездіяльність співробітників податкової та митної служби та оперативно розв'язати суперечливі питання, що виникають не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю й митного оформлення.

Лінія Міндоходів працює за принципом call-back – податківці та митники не тільки приймають звернення, але й повідомляють про результати перевірки та вжиті заходи 

Номер цілодобової телефонної лінії сервісу "Пульс": (044) 284-00-07.

 

Митні питання

Проходження митного контролю по «червоному коридору» передбачає заповнення декларації

Проходження митного контролю по  «червоному коридору» передбачає заповнення громадянами митної декларації, а у разі наявності товарів, які перевищують встановлені норми – і сплату податків.

Пасажир авіатранспорту обирає червоний коридор у випадку, якщо він переміщує:

Товари,

загальна вартість яких перевищує 1 000 євро;

загальна вартість яких не перевищує 1 000 євро та ввозяться частіше одного разу протягом однієї доби.

Готівкову валюту України або іноземну валюту в сумі, яка перевищує 10 000 євро (в еквіваленті) на одну особу;

Домашніх тварин за наявності оригіналів міжнародних ветеринарних сертифікатів країн, з яких походять ці тварини.

Якщо пасажир переміщуєте товари:

загальна митна вартість яких не перевищує 1 000 євро та ввозяться особою, яка в’їжджає в Україну  частіше одного разу протягом однієї доби, або товари, загальна митна вартість яких від 1 000 до 10 000 євро, такі товари оподатковуються ввізним митом у розмірі 10 % митної вартості, податком на додану вартість;

загальна митна вартість яких перевищує 10 000 євро, такі товари оподатковуються ввізним митом за повними ставками згідно з Митним тарифом України, податком на додану вартість.

Податки нараховуються із розрахунку вартості товарів, для чого пасажирам слід пред’явити посадовій особі митниці товарні чеки, ярлики та інші наявні цінові документи. Якщо такі документи відсутні, посадові особи митниці визначають митну вартість товарів на підставі цін на ідентичні або подібні товари.

Продовольчі та промислові товари є лідерами незаконного імпорту та експорту

За 9 місяців 2013 року митники Міндоходів зафіксували понад 10 тисяч випадків незаконного переміщення товарів та засобів на загальну суму 266,44 млн. гривень.

Лідерами серед товарів, які намагаються незаконно перемістити через український митний кордон, є продовольчі. З початку року було викрито 4,6 тис. таких випадків на загальну суму майже 26 млн. гривень. Не набагато менше зафіксовано порушень з промисловими товарами – 4,4 тис. випадків на суму майже 154,6 млн. гривень.

Так, наприклад, під час митного оформлення товару загальною вартістю понад 800 тис. грн. кіровоградські митники виявили в документах певні розбіжності. Як з’ясувалося під час перевірки, для оформлення були надані сертифікати з неправдивою інформацією щодо країни походження товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару та їх митної вартості. За ознаками правопорушення складено протокол про порушення  митних правил.

Незаконно перемістити валюту намагалися 482 рази на загальну суму 51,7 млн. грн., порушення з транспортними засобами зафіксовано 441 раз, загальна сума товарів понад 34,2 млн. гривень.

Загалом  протягом січня-вересня 2013 року митницями заведено понад 18 тис. справ про порушення митних правил на суму понад 428,8 млн. грн.

 

Новини законодавства

Вступила в силу нова редакція Книги для підприємців на загальній системі оподаткування

Наказом Міндоходів України від 16.09.2013 року №481 затверджено нову форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її заповнення.

Наказ вступив в дію 18.10.2013 року.

 

ФІНАНСОВІ КАЗНАЧЕЙСЬКІ ВЕКСЕЛІ

З 21.09.2013 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою відповідно до п. 19 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затверджено Порядок видачі, обігу, обліку фінансових казначейських векселів, виданих як електронний документ, та сплати за ними.

Постановлено здійснити шляхом видачі органами Державної казначейської служби фінансових казначейських векселів відшкодування з бюджету на підставі висновку відповідного органу доходів і зборів сум ПДВ, заявлених до відшкодування та підтверджених за результатами перевірки, але не відшкодованих на звітну дату платнику податку, який подав такому органу заяву про обрання способу відшкодування з бюджету суми ПДВ шляхом отримання фінансових казначейських векселів, за умови, що сума відшкодування становить не менш як 500 тис.  грн.

Постанова від 21.08.2013 р. №  683

 

СПРОЩЕНО ПРОЦЕДУРУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКІВ

З 01.01.2014 р. наберуть чинності зміни, внесені до Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» та до Податкового кодексу України щодо спрощення реєстрації осіб як платників податків.

Встановлено можливість подання як додатка разом із заповненою реєстраційною карткою на проведення державної реєстрації юридичної особи або підприємця заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника ПДВ за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

До відповідного органу доходів і зборів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації зазначених осіб державним реєстратором передаватиметься електронна копія заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, виготовлена шляхом сканування, якщо такі заяви було подано як додаток до реєстраційної картки.

Закони від 05.09.2013 р. № 441-VII та № 443-VII

 

ЗАТВЕРДЖЕНО ДОВІДКИ ПРО СПЛАТУ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ

З 21.09.2013 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено форми довідок про сплату екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та про звільнення від сплати цього податку.

До запровадження видачі зазначених довідок як бланків суворої звітності органи доходів і зборів під час ввезення транспортних засобів на митну територію України та виробники під час реалізації транспортних засобів видають їх за зразками, затвердженими цією постановою.

Постанову розміщено на сайті «Вісника» у розділі «Документи».

Постанова від 18.09.2013 р. № 685

 

ПОБУТОВЕ ПАЛИВО

З 01.01.2014 р. наберуть чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування пільгової категорії осіб, які отримують побутове паливо.

Встановлено, що вартість торф’яних брикетів, безоплатно наданих у відповідних обсягах та за переліком професій, у тому числі компенсації вартості таких торф’яних брикетів, включатиметься платниками податку на прибуток підприємств до складу інших витрат та не включатиметься до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Закон від 03.09.2013 р. № 427-VII

 

ОНОВЛЕНО ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

З 01.01.2013 р. введено в дію норми щодо обов’язкового подання суб’єктами господарювання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО до органів доходів і зборів дротовими або бездротовими каналами зв’язку.

Статтею 3 Закону про РРО визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі — Державний реєстр), із додержанням установленого порядку їх застосування.

Відповідно до п. 2 Положення № 1315 Державний реєстр складається з двох частин: перша містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах доходів і зборів; друга — перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

Пунктом 2 Положення № 236 встановлено, що Технічна комісія — дорадчий орган, утворений Міндоходів України, до компетенції якого належить попередній розгляд документів та опрацювання проектів рішень про включення моделей РРО до Державного реєстру або виключення їх з нього, підготовлених уповноваженою організацією, розгляд проектів нормативно-правових актів та нормативних документів з питань ведення Державного реєстру.

Технічна комісія відповідно до покладених на неї завдань готує та надає пропозиції щодо строків та порядку виведення з експлуатації або доопрацювання РРО, які не відповідають новим вимогам, у разі зміни фіскальних вимог або вимог нормативних документів до реєстраторів (п. 4 Положення № 236).

На засіданні Технічної комісії, яке відбулось 21.06.2013 р., прийнято рішення про вилучення з 01.10.2013 р. із Державного реєстру моделей РРО, які не забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів доходів і зборів згідно з вимогами, затвердженими наказом № 1057.

Відповідно до рішення Технічної комісії (протокол № 22 від 21.06.2013 р.) наказом № 522 затверджено оновлений Державний реєстр.

Порівняно з попередньою редакцією з Державного реєстру вилучено моделі РРО, які не забезпечують виконання вимог наказу № 1057. Однак зазначені РРО зареєстровані в органах доходів і зборів у встановленому законодавством порядку.

Виходячи з цього, органами доходів і зборів буде проведено скасування реєстрації РРО відповідно до пунктів 1, 2, 6 глави 4 Порядку № 417.

Так, п. 6 цього Порядку передбачено, що орган доходів і зборів за місцем реєстрації РРО попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання строку про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО при проведенні готівкових розрахунків, в термін до 01.11.2013 р будуть попереджені відповідними органами доходів і зборів про необхідність зняття РРО з реєстрації до 01.12.2013 р.

Таким чином, суб’єкти господарювання до отримання попередження від органу доходів і зборів згідно з п. 6 глави 4 Порядку № 417 та протягом місяця після його отримання матимуть можливість використовувати при проведенні розрахункових операцій наявну касову техніку та здійснити заходи щодо її доопрацювання з метою виконання норм чинного законодавства.

Нагадаємо, що Законом № 357 перенесено термін набрання чинності абзацами тринадцятим — п’ятнадцятим пп. 9 п. 25 розділу II Закону № 2756, якими встановлено відповідальність суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за неподання до органів доходів і зборів звітності дротовими або бездротовими каналами зв’язку, з 01.07.2013 р. на 01.01.2014 р.

Тобто застосування штрафних санкцій за неподання до органів доходів і зборів контрольно-звітної інформації від РРО розпочинається з 01.01.2014 р.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Запорізькі оперативники попередили збитки держави на 15 млн. гривень

Підсумовуючи роботу за дев’ять місяців поточного року, заступник  начальника оперативного управління - начальник штабу ГУ Міндоходів  у Запорізькій області Олег Трохін наголосив, що за січень-вересень поточного року  закінчено провадження і направлено до суду 57 досудових розслідувань, 27 з яких – за ухилення від сплати податків. За цими  кримінальними правопорушеннями збитки, заподіяні державі склали 31 млн. гривень, з яких понад 15 млн. гривень  відшкодовано.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів області розпочато 218 досудових розслідувань. Із загальної кількості досудових розслідувань, 133 – за ухилення від сплати податків, загальна сума збитків за якими склала 205 млн. гривень. 

У зв’язку з погашенням в повному обсязі заподіяних державі збитків, до суду для звільнення від кримінальної відповідальності направлено 11 досудових розслідувань, за якими до бюджету надійшло 9 млн. 238 тис. гривень.

 

Запорізькі оперативники припинили діяльність 5 "конвертаційних" центрів з обігом понад 160 млн. гривень

З метою ухилення від сплати податків і виведенню грошових коштів в тіньовий обіг суб'єкти господарювання використовують послуги "конвертаційних" центрів. Оперативними співробітниками ГУ Міндоходів області за січень-вересень поточного року припинено  діяльність 5 центрів "конвертацій", загальний обіг грошових коштів яких склав більше 160 млн. грн., а вірогідні втрати бюджету держави – 27 млн. гривень.

У результаті заходів, спрямованих по припиненню незаконного обігу підакцизних товарів, вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму понад 25 млн. грн., припинена діяльність 15 "підпільних" цехів, в т.ч. 9 – з виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв.

За фактами виробництва, зберігання і реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв   зареєстровано 40  кримінальних правопорушень.

 

Запорізькі оперативники викрили 11 підпільних цехів з фальсифікату

Так, у одному з них оперативні співробітники Головного управління Міндоходів області під час обшуку за місцем мешкання  жителя області виявили та вилучили фальсифіковані алкогольні напої та складові для їх виготовлення на загальну суму 41,7 тис. гривень, у т.ч.: 450 літрів спирту, 534 літри водно-спиртової рідини, 114 пляшок фальсифікованих алкогольних напоїв з етикетками горілки різноманітних виробників та найменувань. 

В рамках кримінального провадження, цей факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя та здоров’я людей).

Всього ж у 11 підпільних цехах із незаконного обігу підакцизних товарів вилучено лікеро-горілчаних виробів на суму 4,6 млн. гривень.

 

Запорізькі бізнесмени  від ліцензування поповнили  бюджет на суму понад   17 млн. грн.

Саме  така сума  надійшла за три квартали поточного року  до бюджетів від ліцензування. До того ж, платники податків  спрямували   2,5 млн. грн. акцизного податку з вироблених в Україні товарів, що перевищує надходження відповідного періоду минулого року  майже  на мільйон гривень. 

За  9 місяців поточного року збільшилися також надходження акцизного податку з ввезених товарів, а саме надійшло 4,6 млн. грн., що більше надходжень відповідного періоду минулого року в 2,3 рази. 

Надходження від плати за ліцензії на право виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами до бюджетів  з початку року склали понад 19 млн. грн. що складає 103 відсотки розрахункової бази.  

З початку року видано 5431 ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі: 2782 –  алкогольними напоями, 2649 – тютюновими виробами, анульовано 1352 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, у тому числі 56 – за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім. 

 

За цигарки  неповнолітнім поплатилися денною виручкою і ліцензією

З початку 2013 року міндоходівці провели 67 перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну та/або оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. За результатами перевірок встановлено 75 порушень та застосовано фінансових санкцій на суму  майже півмільйона гривень.

     Так, у ході спільних перевірок з працівниками відділу кримінальної міліції у справах дітей було встановлено 21 порушення ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями), а саме продаж алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Відповідальність за вказане порушення тягне за собою  фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень та анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. 

    Так, наприклад, при проведенні перевірки торгового павільйону у Бердянську було встановлено факт реалізації 1 пачки сигарет «Мальборо» за ціною 14 грн. особі яка не досягла 18 років. За її результатами  складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого продавця притягнуто до адміністративної відповідальності, до фізичної особи - підприємця застосовано фінансову санкцію у розмірі 6800 грн. та анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

 

Роз’яснення податкового законодавства

Звітуємо за 3 квартал 2013 року

Бердянська ОДПІ нагадує - податкова звітність за 3 квартал 2013 року  подається – з 01 жовтня по 11 листопада (включно) 2013 року.

 

ОЦІНКА МАЙНА ДЛЯ ПРОДАЖУ

Юридична особа — платник податку на прибуток на загальних підставах продає будівлю. Чи обов’язково проводити незалежну оцінку майна для продажу будівлі чи можна її продати за балансовою вартістю?

Відповідно до п. 146.14 ст. 146 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) дохід від продажу або іншого відчуження об’єкта основних засобів і нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об’єкта основних засобів і нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об’єкта (активу).

Згідно з п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним із таких методів:

•порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

•ціни перепродажу;

•«витрати плюс»;

•розподілення прибутку;

•чистого прибутку.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов’язаними особами у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між ними істотно не впливає на ціни, які отримуються у результаті застосування методів, установлених цим пунктом.

У разі відсутності даних для застосування зазначених методів визначення звичайної ціни таку ціну може бути визначено виходячи з результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проводиться суб’єктом оціночної діяльності згідно із Законом України від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Отже, з метою дотримання вимог податкового законодавства при продажу юридичною особою будівлі потрібно використовувати один із методів визначення звичайної ціни, наведених у п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу. У разі коли жоден із цих методів не може бути застосовано, юридична особа визначає ціну будівлі виходячи з результатів незалежної оцінки майна. У такому випадку оціночна вартість будівлі й вважатиметься звичайною ціною.

 

Оподаткування доходів  фізичних осіб – підприємців  від здійснення підприємницької діяльності

Фізичною  особою – підприємцем платником  єдиного податку  отримано  поворотну фінансову допомогу від іншого приватного підприємця. Чи включається сума поворотної фінансової допомоги до складу   доходу підприємця – платника єдиного податку?

Згідно з положеннями статті 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є  дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема,  суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.

Підпунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу визначено, що  поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. 

Таким чином  до складу доходу фізичної особи – підприємця  платника єдиного податку не включається сума фінансової допомоги при умові її повернення  протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. 

Чи включається до кількості найманих працівників  приватного підприємця – платника єдиного податку  наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною?

Згідно з положеннями п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Чи мають право фізичні особи – підприємці, здійснюють роздрібний продаж мастил  бути платниками єдиного податку?

Згідно з положеннями 291.5 статті 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку  суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють   виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Фізична особа – підприємець загальної системи оподаткування здійснює  роздрібний продаж вугілля населенню. Чи має право підприємець із зазначеним видом діяльності  з наступного кварталу застосовувати спрощену систему оподаткування?

Згідно з положеннями 291.5 статті 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку  суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють  видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Перелік корисних копалин загальнодержавного значення та Перелік корисних копалин місцевого значення затверджені Постановою  КМУ  від 12.12.1994р. № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" (із змінами та доповненнями).

Згідно з положеннями зазначеної постанови буре та кам’яне  вугілля  відноситься  до корисних копалин загальнодержавного значення. 

Таким чином приватний підприємець, який здійснює  продаж вугілля як населенню, так і іншим споживачам не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Який термін надання податкової декларації фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку другої групи?

Згідно з положеннями статті 296 Податкового кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду (протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року). 

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку іншої  групи.

Слід зазначити, що для платників  єдиного податку першої та другої групи передбачено також подання квартальних декларацій.  Зокрема,  положеннями статті 296 Податкового кодексу визначено, що   платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

В яких випадках платники єдиного податку зобов'язані  відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування? 

Згідно з пп.298.2.3 статті 298 Податкового кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

-  у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої - третьої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

-  у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 5 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку першої - третьої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для п'ятої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

-  у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку п'ятої і шостої груп - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

-  у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

-  у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

-  у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

-  у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.

Чи має право фізична особа – підприємець використовувати власне майно у підприємницькій  діяльності, зокрема, надати в оренду власний автомобіль? 

Згідно із статтею  799 Цивільного кодексу договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Такий договір за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

У ситуації, яка розглядається, обидві сторони договору є фізичними особами. Отже, окрім того, що договір оренди слід обов'язково укласти у письмовій формі, він має бути нотаріально посвідчений.

Право передання автомобіля в найм (оренду) має його власник чи особа, якій належать майнові права на автомобіль (ст. 761 Цивільного кодексу). Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (оренди), тобто та, яка діє на підставі довіреності, договору доручення тощо.

Документом, який підтверджує право власності на автомобіль, є свідоцтво про реєстрацію автомобіля (технічний паспорт), видане відповідними органами.

Транспортні засоби (автомобілі) реєструються за юридичними та фізичними особами. Реєстрацію автомобіля за фізичною особою - приватним підприємцем законодавством не передбачено, а тільки за фізичною особою.

Тобто орендуючи автомобіль у приватного підприємця, слід мати на увазі, що власником такого автомобіля є саме фізична особа, а не фізична особа - підприємець. Однак це не означає, що власник цього автомобіля - фізична особа, яка є приватним підприємцем, - не може як приватний підприємець виступати стороною орендного договору автомобіля. Стороною договору оренди автомобіля може бути приватний підприємець - фізична особа щодо автомобіля, який є власністю фізичної особи. Адже відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, чинне законодавство не містить заборони на використання будь-якого належного фізичній особі майна у власній підприємницькій діяльності такої фізичної особи.  

Орендар-підприємець виплачує орендодавцеві - фізичній особі, яка не є підприємцем, орендну плату за договором оренди автомобіля. Чи утримується з такої виплати податок на доходи фізичних осіб? 

Згідно з пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому підприємець-орендар як податковий агент відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 зазначеного Кодексу зобов'язаний утримати ПДФО із суми орендної плати за її рахунок і перерахувати його до бюджету.

До доходу у вигляді орендної плати застосовується загальна ставка податку 15 чи 17 % (до суми перевищення бази оподаткування десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року) (п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу).

В які терміни утриманий податок на доходи із суми орендної плати перераховується в бюджет?

 Строки перерахування податку на доходи фізичних осіб  до бюджету є такими:

при безготівковому перерахуванні орендної плати - в момент такого перерахування (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу). Разом з платіжним дорученням на перерахування орендної плати до банку передається платіжне доручення на перерахування податку до бюджету;

при готівковій виплаті орендної плати - протягом банківського дня, що настає за днем готівкової виплати (пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу);

якщо орендна плата нарахована, але не виплачена, - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який відбулося нарахування орендної плати (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу).

Дохід у вигляді орендної плати відображається підприємцем у формі N 1ДФ з ознакою доходу "102".

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою N 1ДФ - основний звітний документ з ПДФО. Форму цього документа і порядок його заповнення затверджено наказом N 1020.

Подають форму N 1ДФ податкові агенти, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати й сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Таким чином, приватний підприємець - орендар за місцем своєї податкової адреси подає форму N 1ДФ, в якій відображає виплачений фізичній особі дохід у вигляді орендної плати та суму утриманого податку.

Фізична особа  -  підприємець здійснює   підприємницьку діяльність    за загальною системою оподаткування. Яка ставка  податку на доходи  використовується при оподаткуванні  доходів, отриманих від здійснення діяльності за загальною системою оподаткування?

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються податком на доходи  за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167  Кодексу. 

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, зокрема, фізичні  особи -  підприємці, які здійснюють діяльність  за загальною системою оподаткування,  застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Фізична особа – підприємець  планує здійснювати   продаж газет та журналів. Чи необхідно  у разі продажу газет та журналів придбавати пільговий торговий патент?

Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України  з придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами - резидентами України. 

При здійсненні продажу товарів, зазначених у абзаці першому цього підпункту, платники збору можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції (незалежно від країни їх походження): ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів. 

 

Податок на прибуток підприємств

Яким чином підприємство повинно визнавати витрати за придбаною одноразовою неповоротною тарою у яку затарюється продукція?

Відображення витрат, пов’язаних з придбання неповоротної тари залежить від її вартості, терміну експлуатації та напрямку використання. В залежності від цих показників тара обліковується як основних засіб або як запаси.  

 Як визначено підпунктом 14.1.138  статті 14 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) основні засоби це – матеріальні активи,  що призначаються для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже якщо тара має очікуваний строк корисного використання більше 1 року і вартість більше 2500 грн, то вона обліковується як основний засіб у складі групи 14 «Інвентарна тара».

З метою нарахування амортизації, враховуючи норму підпункту 14.1.19 статті 14 ПКУ, така тара зараховується до об’єктів основних засобів групи 14 за первісною вартістю за вирахуванням ліквідаційної вартості.

При цьому амортизація об’єктів групи 14 нараховується тільки за прямолінійним або виробничим методами (підпункт 145.1.6 статті 145 ПКУ).

Якщо тара має строк корисного використання більше 1 року і вартість менше 2500 грн, то вона обліковується як малоцінній необоротний матеріальний актив групи 11 (пункт 145.1 статті 145 ПКУ).

Відповідно до підпункту 145.1.6 статті 145 ПКУ амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості. 

При цьому, керуючись підпунктом 14.1.20 статті 14 ПКУ визначати ліквідаційну вартість і зменшувати на неї первісну вартість МНМА з метою нарахування амортизації не потрібно. 

Підприємство надало грошову благодійну допомогу бюджетній організації та музею для здійснення реставрації експонатів. Яким чином обліковувати таку операцію в податковому обліку?  

Підпунктом 138.10.6 статті 138 ПКУ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що до складу інших витрат звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язаних безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, включаються, зокрема:

- суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 цього розділу в розмірі, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року; 

- суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям, музеям-заповідникам у розмірі, що не перевищує 10% оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік.

Відповідно до статті 1 "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-III (зі змінами та доповненнями) охорона культурної спадщини – це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Для документального оформлення операцій з надання благодійної допомоги як грошової так і матеріальної підприємству необхідно отримати  копію рішення органу ДПС про внесення одержувача благодійної допомоги до Реєстру неприбуткових організацій та установ та лист від такої неприбуткової організації щодо прохання надати благодійну допомогу.

При цьому, підприємство розрахунок максимального розміру витрат, що можливо врахувати у складі інших витрат здійснює окремо, оскільки це норми передбачені різними підпунктами  «а» і «д» 138.10.6 статті 138 ПКУ : 

- для сум добровільно переказаних бюджетній установі у розмірі, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

 - та для сум добровільно переказаних музею для реставрації експонатів, що кваліфікуються як заходи з охорони культурної спадщини, у розмірі, що не перевищує 10% оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік.  

Якщо разом (сумарно) надані суми грошової благодійної допомоги бюджетній організації та музею перевищують 4 та 10%, але кожна з них не перевищує свого максимального встановленого розміру, то підприємство у встановлених межах має право на такі витрати.  

Разом з тим, якщо підприємство у минулому році було збитковим, або не отримало оподатковуваного прибутку (не мало бази для визначення ліміту формування витрат за благодійною допомогою) то витрати за підпунктом 138.10.6 статті 138 ПКУ не відображаються. 

Для виробничого використання підприємство придбало основний засіб, але у зв’язку з відсутністю коштів ще оплатило його. З якого періоду можна нараховувати амортизацію?

Відповідно до пункту 146.1 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об’єктів основних засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду) або отриманих в концесію чи створених (збудованих) концесіонером відповідно до Закону України ”Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності”, як окремий об’єкт амортизації.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації (пункт  146.2 статті 146 ПКУ).

Отже, амортизація об’єкта основних засобів, у тому числі неоплаченого, нараховується починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію

Підприємство придбало нематеріальний актив. Як визначити строк для нарахування амортизації, якщо у правовстановлюючому документі не вказано строк дії права користування?

Відповідно до підпункту 145.1.1 статті 145 Податкового кодексу України (далі –ПКУ), нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу, протягом строків дії користування відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років для нематеріальних активів, що входять до групи 4, та не менш як 2 роки для нематеріальних активів, що входять до групи 5.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк становить 10 років безперервної експлуатації.

До якої вартісної межі здійснюється нарахування амортизації основних засобів?

Відповідно до підпункту 14.1.19  статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Згідно з підпунктом 145.1.4  статті 145 ПКУ амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.

Як визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом МФУ від 27.04.2000 № 92, ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство/установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Отже, амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості, яка визначається платником податку самостійно.

Директор підприємства терміново виїхав у відрядження  до м. Суми на власному автомобілі. Чи враховується у складі витрат компенсація директору вартості пально-мастильних матеріалів?

Відповідно до підпункту 140.1.7 статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті). 

Зазначені витрати можуть бути включені до складу витрат лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків (абз 2 підпункту 140.1.7 статті 140 ПКУ).    

Тобто відображення у складі витрат витрат пов’язаних з відрядженням  повинно підтверджуватись транспортними рахунками.

Якщо працівник підприємства використовує у відрядженні власний автомобіль, за яким не укладено договір оренди на використання автомобіля для потреб підприємства і даний автомобіль не обліковується на балансі такого підприємства, то витрати на придбання пально-мастильних матеріалів не враховуються у складі витрат.

Підприємство у поточному році придбало цінні папери. Як обліковуються витрати за такою операцією?

Відповідно до підпункту 153.8.1 статті 153 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.

Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до п.137.18 ст.137 ПКУ та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Збиток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як від’ємна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до п.137.18 ст.137 ПКУ та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю. 

Для цілей цього пункту дохід платника податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів визнається на дату переходу покупцеві права власності  на такі цінні папери.

Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

 

Податок на додану вартість

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, яка була виписана до 01.01.12 на суму ПДВ понад 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі, якщо з урахуванням такого коригування сума ПДВ не досягає 10 тис. грн.?

Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку. 

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» ПКУ, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

З урахуванням викладеного, якщо платник податку до податкової накладної, яка була виписана до 01.01.12 на суму ПДВ понад 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в Реєстрі, складає розрахунок коригування, у зв’язку з чим загальна сума ПДВ після проведення коригування не досягає обсягу 10 тис. грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна реєстрації в Реєстрі не підлягають.

Якщо ж розрахунок коригування виписується до податкової накладної, яка була виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, то такий розрахунок коригування з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній, в розрахунку коригування та незалежно від дати виписки такої податкової накладної, яка має бути попередньо зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі, якщо на момент виписки її не було зареєстровано.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, яка на дату її виписки не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі, а на дату виписки розрахунку коригування до неї підлягає такій реєстрації?

Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов’язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев’ятого п.201.10 ст.201 ПКУ.

Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX ПКУ, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Враховуючи наведене, у випадку якщо розрахунок коригування складається на суму ПДВ, яка з урахуванням суми, зазначеній в податковій накладній, зменшує/збільшує суму ПДВ, передбачену п.11 підр.2 р.XX ПКУ, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.

Чи підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна, що виписана за операціями з постачання підакцизних/імпортованих товарів, та розрахунки коригування до неї, якщо податкова накладна та перший розрахунок коригування, виписані до 01.01.12, а другий розрахунок коригування до податкової накладної після 01.01.12?

Відповідно до п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.

Пунктом 201.8 ст.201 ПКУ та п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), визначено, що право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (п.18 Порядку №1379).

Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Враховуючи викладене, якщо платником податку за операціями з постачання підакцизних/імпортованих товарів до 01.01.12 виписана податкова накладна, то у разі виписування до неї розрахунків коригування реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає той розрахунок коригування, що виписаний після 01.01.12. Відомості, що містяться у такому розрахунку коригування, вносяться до Єдиного реєстру податкових накладних після реєстрації податкової накладної, до якої він виписаний, та першого розрахунку коригування.

Які будуть наслідки для платника податку, якщо він повинен був, але не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період. 

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної до 01.01.12, якщо коригування проводиться на суму ПДВ понад 10 тис. грн.?

Відповідно до вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 № 1379, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до статті 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI (далі – ПКУ) постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. 

У випадку якщо розрахунок коригування складається на суму податку на додану вартість, яка перевищує суму, передбачену пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.

На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 ПКУ (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов’язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від’ємним чи позитивним значенням).

З урахуванням викладеного, якщо розрахунок коригування складається на суму ПДВ, яка перевищує 10 тис. грн., такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.

 


Партнерские новости:





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.