Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

29.04.2020, 18:40    просмотров: 523

 

Бердянці та приморчанє вже задекларували понад 55 мільйонів гривень доходів

Щороку чимало громадян виконують свій конституційний обов’язок перед державою і суспільством щодо подання декларацій про отримані доходи. Декларацію про майновий стан і доходи подають громадяни щодо доходів, з яких не утримувався податок, та громадяни, що отримали майно у спадок чи подарунок, здають в оренду житло, землю, нерухоме або рухоме майно. Крім того, подати декларацію можуть фізичні особи, які мають право на податкову знижку.

За словами начальниці Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксани Федорової, з початку року цьогорічної деклараційної кампанії, яка стартувала 1 січня, жителі Бердянського, Приморського районів та Бердянська  вже подали 1463 декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Із загальної кількості декларацій 1330 подано громадянами, які зобов’язані були це зробити, а 133 – з метою отримання податкової знижки.

Зокрема, серед декларацій громадян, які обов’язково мали прозвітувати перед державою про свої статки, у 121 відображено доходи за договорами спадщини чи дарування на суму 19,3 мільйона гривень, 39 – доходи від продажу нерухомого чи рухомого майна на суму понад 4,3 мільйона, 209 – доходи від здавання в найм майна на суму 2,7 мільйона, 21 – отримані доходи від здійснення незалежної професійної діяльності на суму 2 мільйони гривень, 906 – доходи від самостійної обробки земельних паїв на суму 10,8 мільйона гривень.

Загалом з початку року платники прозвітували про 55,7 мільйона гривень отриманих доходів та самостійно нарахували 4,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 635,2 тисячі гривень військового збору.

Нагадуємо, термін подання декларації про майновий стан і доходи за минулий рік подовжено до 01 липня 2020 року!

 

Бердянські та приморські платники погасили три мільйони гривень податкового боргу

Упродовж січня-березня 2020 року в рахунок погашення податкового боргу до бюджетів надійшло 3 мільйони гривень, у тому числі до державної скарбниці – 2,8 мільйона, до місцевих – 0,2 мільйони. Про це повідомила начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Для ліквідації недоїмки фахівці податкової служби вживали передбачені чинним законодавством заходи. Зокрема, описано у податкову заставу майно 30-ти суб’єктів господарювання. Крім того, з рахунків боржників стягнено 48,8 тисяч гривень.

 

Новини законодавства

Застосування штрафних санкцій під час карантину 

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 р. №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (далі – Закон №540), який, зокрема, уточнює п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ та визначає виключний перелік порушень, щодо яких не зупиняється застосування штрафних санкцій у період дії карантину.

Зокрема, податкові органи за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, мають право застосовувати штрафні санкції:

– за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

– за відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

– за порушення вимог законодавства в частині:

•обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

•цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

•обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

•здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

•здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;

– за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

При цьому, п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що за інші порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються.

Тобто, у разі погашення податкового зобов’язання протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року у зв’язку із порушенням строків сплати податкових зобов’язань, визначених ст. 57 ПКУ, штрафні санкції згідно вимог ст. 126 ПКУ не застосовуються.

Тож, що якщо термін сплати узгодженої суми грошового зобов’язання припадає на зазначений період, і цей термін порушено, то сплата такої суми зобов’язань платником податку відбувається без застосування штрафних санкцій.

Таке звільнення не поширюється на випадки порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

 

Тимчасово продовжено термін проведення камеральних перевірок податкових декларацій

Законом України від 30.03.2020 №540 запроваджено зміни до Податкового кодексу, згідно з якими тимчасово продовжено загальний термін проведення камеральних перевірок податкових декларацій (крім податкових декларацій з ПДВ) за звітні (податкові) періоди березень– травень 2020, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з ПДВ), які були подані платниками податків протягом березня – травня 2020, такі перевірки можуть бути проведені лише протягом                              60 календарних днів, які настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Терміни проведення камеральних перевірок податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з ПДВ не змінюються. 

Незмінними лишаються терміни проведення камеральних перевірок з інших питань, які проводяться з урахуванням строків давності, встановлених ст.102 ПКУ.

Відповідні норми внесено Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ, який доповнив абзацом 11 пункт 52 прим.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

 

Карантинні нововведення з плати за землю:

В який термін подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю для відображення змін податкового зобов'язання?

Законами України від 17.03.2020 N 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та від 30 березня 2020 року N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" передбачено зміни щодо плати землю (п.  52 4 розділ. 10 підр. ХХ Перехідні положення ПКУ), а саме:

За період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності не нараховується та не сплачується.

Для зменшення податкових зобов'язань з плати за землю за березень 2020 року платники (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, мають право подати уточнюючу податкову декларацію (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, та враховуючи зупинення перебігу таких строків на період з 18 березня по 31 травня 2020 року відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ), в якій відобразити зменшення податкового зобов'язання із сплати плати за землю за березень 2020 року.

Ті платники, які на підставі Закону № 533 вже подали уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, в якій зменшили податкові зобов'язання за березень та квітень 2020 року, враховуючи вимоги Закону № 540, зобов'язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з плати за землю за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій), в якій збільшують зобов'язання за квітень 2020 рік (тобто необхідно відновити податкові зобов'язання, які були задекларовані в декларації за 2020 рік).

Штрафні санкції, визначені ст. 50 ПКУ, та штрафні санкції згідно вимог п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов'язань  за квітень 2020 року, не нараховуються.

 

Карантинні нововведення: особливості ПДВ-пільги операцій з імпорту та/або постачання товарів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)»  (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким передбачено пільговий порядок оподаткування ПДВ   (п.71 підрозд. 2 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ), а саме:

Тимчасово, починаючи з 17 березня 2020 року, на період, який закінчиться останнім числом місяця, в якому завершується дія  карантину, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання  на митній території України товарів  (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, перелік яких визначено КМУ.

«Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість», встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови.

Законом №540 визначено, що пільговий режим оподаткування ПДВ застосовується до операцій, здійснених  з 17 березня 2020 року до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину.

Отже вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з 17 березня 2020 року. Платники ПДВ не мають права відмовитися, або зупинити використання режиму звільнення від оподаткування, крім випадків якщо дію пільги прямо не зупинено чи не обмежено відповідними нормами ПКУ.

Пільговий режим застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до Переліку № 224, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України).

Операції з постачання на митній території України після 17.03.2020 раніше ввезених товарів за переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, коли відбулося їх ввезення на митну територію України – до 17 березня 2020 року чи після такої дати.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів за Переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію (постачальником (виробником, імпортером) може бути будь-який суб’єкт господарювання, юридична або фізична особа). 

Необхідно враховувати, що платникам, які здійснювали постачання товарів, включених до Переліку №224, з нарахуванням ПДВ, необхідно здійснити коригування податкових зобов’язань з ПДВ щодо операцій, які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги - з 17 березня 2020 року.

Податкові зобов’язання з ПДВ, визначені у таких податкових накладних, підлягають коригуванню після повернення покупцям сплаченої ними суми ПДВ, або зарахування її в рахунок оплати майбутніх поставок.

Тож, податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, та розрахунки коригування, в податковій декларації з ПДВ за березень та будь-які наступні звітні періоди не відображаються. Тобто, в декларації за березень операція з постачання товарів з Переліку № 224, відображається виключно як звільнена від оподаткування ПДВ.

Якщо платник вже подав податкову звітність з ПДВ за березень 2020 року та включив  податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, такий платник має право подати до податкової звітності з ПДВ за березень 2020 року уточнюючий розрахунок, на підставі якого зменшити податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані за операцією з постачання товарів з Переліку № 224.

Подання зазначеного уточнюючого розрахунку не призводить до нарахування штрафних санкцій, оскільки відсутній факт заниження податкових зобов’язань з ПДВ.

 

Карантинні нововведення щодо єдиного соціального внеску: що варто знати про сплату

За періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного соціального внеску за себе:

- підприємці на загальній системі оподаткування;

- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності);

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року до 18 березня 2020 року, такі суми зараховуватимуться податковими органами у рахунок майбутніх платежів (без будь-яких заяв).

Разом з тим, зазначені платники можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди.

У такому разі, самостійне визначення платником єдиного внеску бази нарахування єдиного внеску за березень та квітень 2020 року зазначається у «Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», що свідчитиме про прийняття ним рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди.

Щодо застосування санкцій за порушення термінів сплати та подання звітності, то з 01 березня до 31 травня 2020 року тимчасово не застосовуються штрафні санкції за такі порушення:

•несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;

•неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

•несвоєчасне подання звітності з ЄСВ до податкових органів.

Протягом періодів з 1 березня до 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Зазначена норма передбачена Законами України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (вступив в дію 18.03.2020 року) та від 30.03.2020 №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (вступив у дію  02.04.2020 року).  

 

Карантинні нововведення: що необхідно знати про проведення документальних та фактичних перевірок під час карантину  

Законами України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)» передбачено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ), а саме:  

Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18  березня  по  31  травня  2020 року, крім:

•документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.8 ст. 78 ПКУ  (проводиться щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.);

•фактичних перевірок в частині порушення:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

Щодо проведення камеральних перевірок, то визначено, що

- камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової  декларації  з ПДВ) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з ПДВ), що були подані протягом березня-травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. 

Зверніть увагу, що зазначений порядок не поширюється на камеральні перевірки податкової декларації з ПДВ та уточнюючих розрахунків з ПДВ. Терміни проведення камеральної перевірки податкової декларації уточнюючого розрахунку з ПДВ не змінюються.

 

Карантинні нововведення: подання платниками ЄСВ скарг на рішення податкового органу

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)»  (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), який доповнив розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"  п. 9 13 та п. 914.  

Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску, що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою ст. 25 Закону" Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Тимчасово, до 31 травня 2020 року (включно), продовжується строк подачі скарг платників єдиного внеску, термін подачі яких припадає на період з 18 березня до 31 травня 2020 року.

Отже, прийняття рішень податковим органом за скаргами, що надійшли/надійдуть у період з 2 квітня 2020 року (набрання чинності Законом №540) до 31 травня 2020 року, які не розглянуті станом на 18.03.2020 року поза межами строків, визначених ст. 25 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", не призводять до задоволення скарг платників податків. 

Це стосується не надіслання платникам податків рішення податкового органу про продовження строків.

Також, якщо строк подання скарги припадає на період з 2 квітня до 31 травня 2020 року, то строки для подання таких скарг зупиняються, а платник податків може подати відповідну скаргу до 31 травня 2020 року (включно). 

Оскільки перебіг строків, як зупинялися, продовжується, то податковий орган має право прийняти відповідне рішення з 1 червня 2020 року  з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

 

Деклараційна кампанія – 2020

Право на отримання податкової знижки за 2019 рік

Право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку та порядок її отримання визначений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено  п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:

► частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

► сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.

Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.

 

Деклараційна кампанія 2020: декларування доходів нотаріуса

Звертаємо увагу, що відповідно до змін, запроваджених Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)», громадяни та фізичні особи які провадять незалежну професійну діяльність, для яких встановлено строки подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року, а саме останній день подання декларації 30 червня 2020 року.

Слід зазначити, що самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. 

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, нотаріуси, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік до 1 липня 2020 року.

Також звертаємо увагу, що суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору, зазначену в річній податковій декларації платники податків самостійно сплачують до 1 жовтня 2020 року. Радимо подавати декларацію про майновий стан і доходи, скориставшись «Електронним кабінетом».

Звертаємо увагу, що для допомоги платникам податків Державна податкова служба запровадила серію відеоуроків, в яких роз’яснюється як правильно користуватися електронними сервісами. Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи можна переглянути за посиланнями: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html

Бердянське управління нагадує, що декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами – платниками податку вимог ст.67 Конституції України та норм Податкового кодексу України!

 

Інвестиційний прибуток в декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до  підпункту 164.2.9 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ).

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (підпункт  170.2.1 статті 170 ПКУ).

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 статті 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Отже, громадянин, який протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинен включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Нагадуємо, що останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік  – 30.06.2020.

Податкове зобов’язання, визначене такими фізичними особами у декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік необхідно сплатити в термін - до 01 жовтня 2020 року.

 

Роз’яснення законодавства

Податковий календар на 30 квітня 2020 року

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників, що

четвер, 30 квітня 2020 року,

останній день сплати:

► акцизного податку за березень 2020 року;

► податку на додану вартість за березень 2020 року;

► плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень 2020 року;

► рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за березень 2020 року;

► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за березень 2020 року;

► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за березень 2020 року;

► рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за березень 2020 року;

► єдиного податку платниками четвертої групи за І квартал 2020 року;

► податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2020 року;

► військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2020 року;

► податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за березень 2020 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифіка тів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

останній день подання:

► звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)) особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства за 2019 рік.

 

Розрахунки у машині – таксі суб’єктами господарювання на загальній системі оподаткування проводяться із застосуванням РРО

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

Електронний таксометр – це РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).

Таким чином, суб’єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО, зокрема електронний таксометр, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

 

Загальний оподатковуваний дохід особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Датою при формуванні загального оподатковуваного доходу у особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.

 

Коли довідка про взяття на облік платника податків за формою№ 34-ОПП підлягає заміні?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка) (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), така Довідка підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової Довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою Довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову Довідку.

У такому самому порядку видається дублікат Довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати Довідки нова Довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати Довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати Довідки.

Про видачу кожної Довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

Норми встановлені п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями.

 

Справляння рентної плати за спеціальне використання води садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)

Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників рентної плати для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).

Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

 

Пільги із земельного податку громадянам

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що для застосування пільги із земельного податку громадянам необхідно подати заяву не пізніше 30 квітня.

Нагадаємо, статтею 281 Податкового кодексу визначено категорії фізичних осіб, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатися пільгами.

Від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Звертаємо увагу, щодо права вибору пільги із сплати земельного податку фізичною особою, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання. Зокрема, якщо громадянин, який має право на пільгу, є власником декількох земельних ділянок одного виду використання, то йому до 1 травня поточного року необхідно подати письмову заяву до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо до 1 травня п.р. фізична особа не подасть до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги, то оподатковуватимуться всі земельні ділянки, які є у її власності, крім земельної ділянки, на яку подана заява у минулому році.

 

Інформацію щодо видів діяльності, не зазначених в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці даних платника ПДВ, можна надати шляхом подання нової Таблиці

Якщо вашу податкову накладну зупинено, ви маєте право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою. Таблиця подається в електронній формі засобами електронного зв’язку з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Ви також можете надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці. Для цього вам необхідно подати нову Таблицю, в якій зазначаєте такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно з ДКПП.

 

ДПС спільно з Міністерством фінансів України розробляються порядки реєстрації ПРРО та ведення реєстру ПРРО

Законом України від 20.09.2019  №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128), запроваджуються правові підстави для застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).

ДПС розроблено безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції. На даний час це програмне рішення вже тестується користувачами, які виявили бажання взяти участь у тестуванні. Тестове програмне рішення не потребує реєстрації у контролюючому органі.

Порядки, що регулюють питання реєстрації ПРРО та ведення реєстру ПРРО, які передбачені ст. 7 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», наразі розробляються ДПС спільно з Міністерством фінансів України.

Ці порядки передбачатимуть здійснення процедур реєстрації ПРРО та ведення реєстру ПРРО в автоматичному режимі, без участі посадових осіб контролюючого органу.

Додатково: Законом №533-ІХ від 17.03.2020 відтерміновано термін набуття чинності Законом № 128 до 01 серпня 2020.

 

Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не оподатковується ПДФО

До оподатковуваного доходу  не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року. Визначений відповідно до цієї норми граничний розмір  доходу складає: у 2018 році – 2470 грн., у 2019 році – 2690 грн., у 2020 році – 2940 гривень.

 

Відомості про джерела/суми доходів, виплачені малолітнім дітям отримати можуть батьки (усиновителі, опікуни, піклувальники)

Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

Фізична особа незалежно від віку ( резидент або нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою №1ДР, яка  водночас є заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Сімейним кодексом України  передбачено, що за дітей або осіб, дієздатність яких обмежена та які самостійно не можуть здійснювати свої права,  ці права здійснюють батьки, опікуни або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальників (част.2 ст.14 Сімейного кодексу). Тому облікові картки за формою № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). 

Для отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми доходів, які виплачені малолітнім дітям (до 14 років), їх батькам (усиновителям, опікунам, піклувальникам) необхідно звернутися особисто до контролюючого органу за податковою адресою (місцем проживання) дитини або до будь-якого контролюючого органу (у разі тимчасового перебування за межами населеного пункту проживання) та подати Заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за формою № 10ДР. Заява за формою № 10ДР подається за наявності документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), та свідоцтва про народження дитини.

У Заяві за формою №10ДР зазначаються, зокрема: 

- у графі «Особисті дані заявника» – реєстраційний номер облікової картки дитини та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) згідно з даними свідоцтва про народження дитини;

- у графі «Адреса реєстрації місця проживання» – адреса реєстрації місця проживання дитини;

- у графі «Документ, що посвідчує особу» – реквізити свідоцтва про народження дитини (назву документа, серію (за наявності), номер, дату видачі та орган, що видав документ);

- у графі «Контактна інформація» – мобільний або домашній телефон одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);

-  у графі «Інформація щодо представника (якщо Заява подається такою особою)» – реєстраційні дані та дані документа, що посвідчують особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

 

Платникам акцизного податку: подання декларації, якщо реалізація пального не за основним місцем обліку

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 ст. 212 Податкового кодексу).

ДПС веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Тобто, декларація акцизного податку подається суб’єктом господарювання до податкового органу за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання платником акцизного податку. 

Отже, якщо реалізація пального здійснюється за місцезнаходженням пунктів продажу (не за основним місцем обліку), то декларацію акцизного податку необхідно подавати за місцезнаходженням суб’єкта господарювання до податкового органу, в якому він перебуває на обліку як платник податку.

 

Контакт-центр ДПС: інформаційно-довідкові послуги онлайн

Платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn – line:

•скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом www.zir.tax.gov.ua (мобільний додаток «ЗІР ДПС» можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: AppStore та GooglePlay);

•звернувшись до Контакт-центру ДПС за т. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку) з 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів).

У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо» на електронну адресу: idd@tax.gov.ua (без використання кваліфікованого електронного підпису).

У разі надсилання запитання/повідомлення на електронну адресу idd@tax.gov.ua, електронні листи мають бути розміром не більше 976 Кб, або до 1 млн. символів. 

Для самостійного пошуку відповіді на запитання необхідно зайти в мережу Інтернет на Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс або на офіційний вебпортал ДПС у розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».

Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДПС пропонує отримувати безкоштовно інформацію про зміни в законодавстві.

Для цього необхідно направити додатково електронний лист на електронну адресу idd@tax.gov.ua - в полі «ТЕМА» зазначити 6011.

Для відмови від розсилки повідомлень про зміни в законодавстві, необхідно направити додатково електронний лист на електронну адресу idd@tax.gov.ua з атрибутами: в полі «ТЕМА» зазначити 6012.

Про користування електронними сервісами податкової служби можна докладно дізнатися із відеоуроків

https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/

 

Електронні сервіси ДПС: скористайтесь Електронним кабінетом для повернення помилково/або надміру сплачених грошових зобов’язань 

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені підлягають поверненню платнику (крім випадків наявності у такого платника податкового боргу). У разі наявності податкового боргу, таке повернення проводиться лише після повного його погашення.

Для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів. 

Платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення, зокрема, «Заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi» (J/F 1302001) і подання її до контролюючих органів. 

При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». 

З переліку запитів обирає необхідну форму Заяви («J/F 1302001»), а потім відповідний територіальний орган ДФС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

Додатково до заяви можливо подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Для цього у вкладці «Додатки» обирається опція «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнюються обов’язкові поля форми. 

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу електронного кабінету.

Зверніть увагу, що заява про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Нагадуємо, що про користування електронними сервісами податкової служби можна докладно дізнатися із відеоуроків

https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/

 

Законодавство щодо ЄСВ

Наймані працівники працюють на різних адміністративних територіях: сплата та подання звітності з ЄСВ підприємцем – роботодавцем

Платниками єдиного соціального внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).  

Платник зобов’язаний подавати звітність та сплачувати внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного соціального внеску (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Взяття на облік фізичних осіб - підприємців у податковому органі здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором (п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу).

Податковою адресою платника податку – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у податковому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Отже, фізична особа - підприємець яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність з єдиного соціального внеску за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників.

 

Підприємство створює філії: особливості нарахування та  сплати ЄСВ

Платниками єдиного соціального внеску є роботодавці, зокрема:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, 

- у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами   (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). 

Відокремлені підрозділи обліковуються як страхувальники з урахуванням таких особливостей (п. 8 розд. ІІ «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.2014 № 1162) :

- у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

- у разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. 

У зазначеному випадку на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується як платник єдиного внеску. 

Отже, нарахування і сплату (перерахування) єдиного соціального внеску за відокремлені підрозділи, які не мають окремого балансу, здійснює централізовано головне підприємство – юридична особа за своїм місцезнаходженням. 

У разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, такий відокремлений підрозділ самостійно нараховує та перераховує суми єдиного внеску за своїм місцезнаходженням.

Нагадаємо, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відокремлені підрозділи не є юридичною особою. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

На Запоріжжі від торгівлі підакцизними товарами місцеві бюджети отримали майже 40 мільйонів

За перші три місяці року до місцевих скарбниць регіону надійшло 39 мільйонів 886 тисяч гривень акцизного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження від компаній і підприємців, які реалізують підакцизну продукцію, зросли на 5,7 мільйона або на 16,7 відсотка. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов.

 

Зокрема, у березні бюджети громад отримали майже 12 мільйонів, що на 10 відсотків більше, ніж у березні 2019 року.

Крім того, у першому кварталі до місцевих скарбниць було спрямовано 8,5 мільйона гривень плати за ліцензії на право здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. Податківці видали суб'єктам господарювання 1139 ліцензій для роздрібної реалізації алкогольної продукції, 805 документів для продажу тютюну, а також продовжили термін дії 3091 дозволу, призупинили 204, анулювали 377. Станом на 1 квітня кількість діючих ліцензій склала 8058. З їхнім переліком можна ознайомитись на сайті податкової служби області: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Нагадуємо, що на час карантину документи на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, зберігання пального та роздрібну торгівлю пальним подаються до спеціальної скриньки канцелярії ГУ ДПС у Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166. Видача ліцензій буде здійснюватися після завершення заходів, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Якщо виникають питання, телефонуйте: (061) 224-67-40.

 

Куди повідомляти, якщо податківець не дотримується етичних норм?

Податкова служба звертає особливу увагу і відповідно реагує на повідомлення щодо дій її співробітників, які є несумісними з вимогами загальних правил поведінки державного службовця.

 

Якщо вам відомі факти неправомірних дій з боку службових осіб ГУ ДПС у Запорізькій області або ви стали свідком недотримання податківцями встановлених норм (Правил етичної поведінки), ви можете дистанційно повідомляти про них відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Запорізькій області. Зробити це можна в один із найбільш зручних для вас способів:

- на поштову адресу: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 166;

- на електронну адресу zp01.corruption@tax.gov.ua (крім звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації);

- у письмовому вигляді або за телефонами: (061) 219-05-21 та 219-05-74.

Ознайомитись з Правилами етичної поведінки можна за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/73616.html?fbclid=IwAR3U3Dn3W5V03EnatXja8l3J0ANhWAQFK67jay6h1fZxiK2KLaEZQ-HZgho.

 

За користування запорізькими землями місцеві бюджети отримали понад 230 мільйонів

За перший квартал поточного року до місцевих бюджетів регіону надійшло 231 мільйон 590 тисяч гривень плати за землю. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, із зазначеної суми 205,2 мільйона забезпечили суб'єкти господарювання-юридичні особи, 26,4 мільйона – фізичні особи.

 

Найбільші суми надійшли до міської скарбниці м. Запоріжжя – майже 88 мільйонів, до бюджетів м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів сплачено 24,3 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 21 мільйон, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 20,8 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 16,3 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 13 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 12,8 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 12,3 мільйона тощо.

Усього у Запорізькій області нараховується 21 тисяча землекористувачів-фізичних осіб та 8,8 тисячі – юридичних осіб.

Нагадаємо, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності. Ставки та пільги з плати за землю встановлюють органи місцевого самоврядування відповідної території.

 

Запорізькі власники дорогих автівок сплатили 1,7 мільйона гривень податку

За перший квартал платники транспортного податку Запоріжжя та області спрямували до місцевих бюджетів 1 мільйон 724 тисячі гривень, що відповідає рівню сплати у минулому році. 

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, від підприємств і установ регіону надійшло 1 мільйон 325 тисяч гривень транспортного податку, від громадян – майже 400 тисяч.

Зокрема, власники елітних автівок м. Запоріжжя направили до скарбниці 850 тисяч гривень транспортного податку, мелітопольські та веселівські – 208 тисяч, оріхівські та гуляйпільські – 169 тисяч, бердянські і приморські – 112 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 96 тисяч, василівські та михайлівські – 72 тисячі тощо.

Слід нагадати, що ставка транспортного податку складає 25 тисяч гривень на рік. Він сплачується за легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. 

З переліком автівок, за які необхідно сплачувати податок, можна ознайомитись на сайтах ДПС та Мінекономрозвитку:

http://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html,

http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

 

За забруднення довкілля запорізькі підприємства сплатили 64 мільйона гривень екоподатку

Підприємства Запорізької області за перший квартал перерахували до бюджетів 64 мільйони гривень екологічного податку (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДПС). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, зі сплаченої суми до державного бюджету надійшло майже 35 мільйонів, до місцевих – 29 мільйонів гривень екоподатку.

Найбільші платежі забезпечили суб'єкти господарювання м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 50,6 мільйона, Запорізького району – 6,2  мільйона, м. Запоріжжя – 2,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – понад 1 мільйон, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 848 тисяч, а також Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 756 тисяч.

Усього на території Запорізької області зареєстровано 2588 підприємств-забруднювачів довкіл

 


Партнерские новости:


Загрузка...





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.