Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

7.05.2020, 09:56    просмотров: 626

 

Місцеві бюджети Бердянського та Приморського районів отримали більше майже 23 мільйонb гривень плати за землю

За січень – квітень 2020 року власниками та користувачами земельних ділянок, які перебувають на обліку в Бердянському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області,  перераховано до місцевих бюджетів 22.6 мільйона гривень плати за землю.

Як повідомила начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, значну частину надходжень – 18,2 мільйона (80,6 відс.) сплатили власники земельних ділянок, часток (паїв) та землекористувачі - юридичні особи. Від фізичних осіб надійшло 4,4 мільйона гривень плати за землю.

Зокрема, суб’єкти господарювання і мешканці м. Бердянськ за чотири місяці спрямували до бюджету міста 15,6 мільйона, землекористувачі Бердянського району сплатили до скарбниць громад 3,2 мільйона та Приморського – 3,8 мільйона тощо. 

Нагадаємо, плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

 

Бердянське управління про відповідальне ставлення до виходу з карантину

Нарешті наше місто поступово звільняється від карантинних обмежень. З певним послабленням заходів, спрямованих на запобігання коронавірусної хвороби, починають роботу ринки, салони краси, перукарні, заклади громадського харчування на винос, тощо. 

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що здійснення вищевказаної, як і будь-якої іншої господарської діяльності, можливе лише при державній реєстрації своєї діяльності (п.1 ст. 58 Господарського кодексу України). Державна реєстрація здійснюється Державними реєстраторами органів місцевого самоврядування.

Після проведення процедури державної реєстрації господарської діяльності постає питання вибору системи оподаткування. Звісно, більш зручною для фізичних осіб-підприємців є спрощена система оподаткування (єдиний податок). 

Платники єдиного податку поділяються на 4 групи. Відразу зазначимо, що платники єдиного податку першої групи можуть здійснювати роздрібний продаж товарів виключно з торговельних місць на ринках, а платники єдиного податку четвертої групи провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства. Діяльність, суб’єктів господарювання, які надають послуги харчування, та/або займаються роздрібною торгівлею (не на території ринків), можлива лише на другій або третій групах єдиного податку.

Для обрання спрощеної системи до податкового органу необхідно подати відповідну заяву. 

Для платників єдиного податку першої та другої груп заява щодо обрання спрощеної системи оподаткування подається до податкового органу за місцем реєстрації платника до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. В такому випадку ФОП буде платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. 

Для платників податку третьої групи заява щодо обрання спрощеної системи оподаткування подається протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації. В такому випадку ФОП буде платником єдиного податку з дня його державної реєстрації. 

Вже зареєстровані суб’єкти господарської діяльності можуть перейти на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. 

Звертаємо увагу, що у разі досягнення протягом календарного року обсягу доходу 1 млн грн, платник єдиного податку зобов’язаний використовувати реєстратор розрахункових операцій.

Платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки та на період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. 

Щоб скористатись правом на відпустку платникам необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки. З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.

На період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід. Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати.

На час відпустки платники єдиного податку не звільняються від сплати інших податкових платежів і подання звітності.

Ще раз звертаємо увагу суб’єктів господарювання які використовують у своїй діяльності найману працю на обов’язковому оформленні трудових відносин з найманими працівниками. Нагадуємо, що порушення Податкового кодексу України та законодавства України про працю, веде не тільки до застосування значних штрафних санкцій, а і є порушенням соціальних гарантій, які надає держава громадянам. Адже не оформлення найманих працівників - це позбавлення людини права на соціальний захист, пенсію, трудовий стаж тощо.  

Між роботодавцем та найманим працівником обов’язково має бути укладений трудовий договір, а заробітна плата не може бути меншою за мінімальну заробітну плату, встановлену законодавством.

Тож, з чого почати приймаючи працівника на роботу?  По-перше: укласти трудовій договір з найманим працівником, по-друге: надати повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою-підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Після оформлення працівника на роботу роботодавець зобов’язаний нараховувати та виплачувати заробітну плату, причому у розмірі не меншому за мінімальну заробітну плату, встановлену законодавством.  Нагадаємо, що в 2020 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»  мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі з 1 січня 2020 року – 4723,00 грн.

Також слід пам’ятати, що під час виплати заробітної плати здійснюються нарахування, утримання, сплата податків і зборів з заробітної плати, а саме: 

- ПДФО у розмірі 18% заробітної плати (751,14 грн при мінімальній зарплатні),

- військовий збір у розмірі 1,5% заробітної плати (62,60 грн при мінімальній зарплатні),

- ЄСВ  у розмірі 22% заробітної плати (918,06 грн при мінімальній зарплатні).

Слід зазначити, що нарахування ЄСВ з заробітної плати проводиться до 19 числа місяця наступного за звітним.

Про суми нарахованого та виплаченого доходу подається звіт форми  1-ДФ. Звіт подається щоквартально, протягом 40 календарних днів по закінченню звітного кварталу. 

Крім того, щомісяця подається звіт з ЄСВ протягом 20 календарних днів по закінченню звітного місяця. Зазначена звітність подається виключно за періоди, коли проводились нарахування та виплата доходів.

Враховуючи поступове відновлення роботи майже у всіх сферах бізнесу та поки ще досить напружену ситуацію в економіці, фахівці податкової служби закликають всіх представників бізнесу зайняти відповідальну позицію та не зважаючи на складні умови, опікуватися інтересами держави та дотримуватися податкового законодавства, касової дисципліни, мати всі необхідні документи та не приховувати отримані доходи. 

 

Новини законодавства

Як з 1 серпня 2020 року реалізовуватимуться підакцизні товари

З 1 серпня 2020 року в разі реалізації підакцизних товарів суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (пункт 215.1 Податкового кодексу України).

Нагадаємо, відповідні зміни вносяться до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX, який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ, набирає чинності з 01.08.2020.

 

Умови перебування фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо збільшення річного обсягу доходу для платників єдиного додатку.

Нагадуємо про умови, за яких платники можуть тепер обрати групу єдиного податку.

Так, відповідно до оновленого п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. Раніше обсяг доходу для цієї категорії платників складав 300 тис гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень (раніше – 1,5 млн гривень).

     Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 млн гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ). Раніше річний обсяг доходу для третьої групи складав 5 млн гривень.

Разом з цим умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

 

Карантинні нововведення: що варто знати про застосування штрафних санкцій під час карантину  

Законами України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)» передбачено мораторій на застосування штрафних санкцій (п. 521підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ), а саме:

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати. 

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку.

Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Разом з тим, до переліку штрафних санкцій не включені санкції:

- за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року.

- за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування з ПДВ до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зверніть увагу, що перебіг строків розгляду скарг в адміністративному порядку не зупиняється стосовно скарг щодо законності декларування, заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ(п. 528підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ).

 

Карантинні нововведення: штрафні санкції за порушення термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРАН з 01 березня по 31 травня 2020 року не застосовуються

Законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачено звільнення від штрафних санкцій, а саме:

Передбачено звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій, зокрема:

- за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. 

Тобто, Закони № 533 та № 540 не звільняють платників від сплати акцизного податку та від застосування до платників акцизного податку фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) декларації акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань.

Разом з тим, до переліку штрафних санкцій, які належні до застосування, не включені штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року.

Отже, протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.  

Разом з тим, порушення вимог щодо реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування призводить до порушень у процедурі підтвердження легальності отримання пального у контрагента.

 

Деклараційна кампанія – 2020

Зміни у формі декларації про майновий стан і доходи у 2020 році

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що з 01 січня 2020 року змінилась форма декларації про майновий стан і доходи.

Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Серед особливостей оновленої форми податкової декларації наступні:

- доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

- в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

Крім того, нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи має 3 додатки, а саме:

- Додаток Ф1– Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;

- Додаток Ф2 – Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;

- Додаток Ф3 – Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку.

 

Декларування доходів від здачі в оренду житла

Якщо орендарем нерухомого майна був суб'єкт господарської діяльності: підприємство, установа, організація, приватний підприємець тощо, то відповідальним за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету буде сам орендар.

На противагу цьому, якщо фізична особа-орендар нерухомого майна не є суб'єктом господарювання, то відповідальним за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету є орендодавець. У цьому випадку такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду. А саме, протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Якщо ж договір оренди засвідчено у нотаріуса, то після вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості, нотаріус повинен надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. При цьому, за порушення порядку чи строків подання зазначеної інформації, нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Додамо, особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів визначені ст. 170 р. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

 

Роз’яснення законодавства

Незалежна професійна діяльність: як звітувати за 2019 рік

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську та нотаріальну діяльність, що цьогоріч термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2019 рік відтерміновано з 1 травня до 1 липня 2020 року.  Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року.    

Такі зміни до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України внесено Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)».

При цьому, суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору, зазначену в річній податковій декларації платники податків самостійно сплачують до  1 жовтня 2020 року.

Водночас нагадуємо, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують єдиний внесок у розмірі 22% на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати самі за себе Звіт один раз на рік та незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність. При цьому, терміни подання такого Звіту не змінились і його, як і раніше необхідно подавати до 1 травня.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску необхідно подавати за формою таблиці 1 додатку 5 до Порядку від 14.04.2015 № 435.

 

До уваги платників рентної плати!

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що листом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 09.04.2020 №283/02 надано роз’яснення для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами за розрахунковою вартістю за звітні періоди 2020 року.

Так, у 2020 році тимчасовий коефіцієнт рентабельності гірничих підприємств на ділянках надр, де геолого-економічна оцінка запасів ще не виконана (в тому числі за видобуток підземної води з свердловин на підставі дозволів на спеціальне використовування), який застосовується для обчислення податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини – 0,185.

Більш детально з листом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 09.04.2020 №283/02 можна ознайомитись за посиланням:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74540.html

 

Підприємство має декілька об’єктів господарювання на одну адресу, але різні приміщення (торгівля, надання послуг). 

Як застосовувати РРО?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що у цьому питанні необхідно керуватися п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі - Закон).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з ст. 2 Закону місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО на кожному місці проведення розрахунків.

 

Оформлення трудових відносин ФОП - роботодавцем

Порядок оформлення трудових відносин однаковий для всіх роботодавців: як для юридичних осіб так і для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).

Статтею 21 Кодексу законів про працю України визначено (далі –КЗпП), що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Отже, ФОП, які є роботодавцями, також необхідно укладати трудові договори з найманими працівниками.

Порядок укладення трудового договору регулюється ст. 24 КЗпП, якою зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу.

Статтею 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Повідомлення про прийняття працівника – важлива складова оформлення трудових відносин.

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, оформленим наказом, потрібно подати повідомлення до ДПС України за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року   № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами в один із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

 

ФОП має право на відпустку та лікарняний: що необхідно знати

Платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ)).

Платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку (п. 295.6 ст. 295 ПКУ).

Тобто, якщо підприємець вже сплатив авансовий внесок за місяць, в якому він був на лікарняному, або планує бути у відпустці (наприклад, у разі сплати єдиного податку авансом за квартал), така сума за його заявою зараховується в рахунок майбутніх платежів з єдиного податку.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється податковими органами на підставі (п. 295.2 ст. 295 ПКУ):

- заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку;

- заяви щодо періоду щорічної відпустки;

- заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

 

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ:

• З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.

• Нормами ПКУ не передбачено розірвання строків відпустки.

• Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.

• Якщо підприємець в обраний ним період відпустки (вказаний у заяві) хворів і така хвороба тривала 30 і більше календарних днів — він має право відкликати заяву. Але при цьому потрібно встигнути до початку відпустки.

• Якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів та при цьому хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний(і) місяць(і) (в якому(их) почав хворіти (хворів)), а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм ПКУ.

• На період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід. Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати.

 

Довідково:

Доходом платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ).

• на час відпустки платники єдиного податку не звільняються від сплати інших податкових платежів і подання звітності.

 

Оподаткування благодійної допомоги в 2020 році

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів (пп. 170.7.1 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до пп. 170.7.2 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок:

а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації,  у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;

б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування відповідно.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариство Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Згідно з пп. 170.7.4 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами  – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі,  зокрема,  закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями); придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Також  не  включається до оподатковуваного доходу платника податку благодійна допомога, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПКУ (пп. 170.7.8 ст. 170 ПКУ).

Поряд з цим згідно з пп. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.

У 2020 році ця сума становить 2 940 грн. Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що не перевищує 2 940 грн. 

 

Платникам податку на прибуток

Разом з податковою декларацією з податку на прибуток обов’язково подається фінансова звітність

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. 

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємства її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897, інформація про наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності платником зазначається проставлянням позначки «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків».

Отже, оскільки для визначення об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, то платники податку на прибуток зобов’язані подавати Декларацію за податкові (звітні) періоди разом з проміжною або річною фінансовою звітністю, незалежно від показників, які відображені у такій фінансовій звітності.

Нагадаємо, що річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку: 

- які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

- у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

 

До уваги громадян:Особливості сплати транспортного податку в 2020 році

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень. 

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA. 

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. 

Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється податковим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку податковим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). 

Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податковий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: 

- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; 

- розміру ставки податку; 

- нарахованої суми податку. 

Нагадаємо, що транспортний податок належить до місцевих податків і зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Порядок оподаткування транспортним податком визначено ст. 267 Податкового кодексу.

 

Підприємство організовує проведення медичних оглядів працівників: особливості оподаткування ПДВ

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, крім, зокрема, таких послуг:

проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян (п.п.«в» п.п.197.1.5 ст.197 ПКУ);

проведення медичного огляду осіб для видачі: 

- дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством; 

-  відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи); 

-  посвідчення водія транспортного засобу (п.п.«з» п.п.197.1.5 ст.197 ПКУ).

Отже,  якщо організація проведення та фінансування медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, для роботодавця є обов’язком згідно із Законом України «Про охорону праці» та іншим законодавством, та медичні огляди проводяться закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування ПДВ.

Послуги з проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян та послуги з проведення медичного огляду осіб (крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством) для видачі дозвільних документів, визначених ПКУ оподатковуються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.

 

Платникам акцизного податку: подання декларації, якщо реалізація пального не за основним місцем обліку

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 ст. 212 Податкового кодексу).

ДПС веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Тобто, декларація акцизного податку подається суб’єктом господарювання до податкового органу за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання платником акцизного податку. 

Отже, якщо реалізація пального здійснюється за місцезнаходженням пунктів продажу (не за основним місцем обліку), то декларацію акцизного податку необхідно подавати за місцезнаходженням суб’єкта господарювання до податкового органу, в якому він перебуває на обліку як платник податку.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Найманий працівник працює неповний робочий день: сплата єдиного соціального внеску

У разi якщо база нарахування єдиного соціального внеску не перевищує розмiру мінімальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного соціального внеску розраховується як добуток розмiру мінімальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки внеску (абз. другий частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). 

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціональне відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ст. 56 Кодексу законів про працю України).

Отже, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Щодо єдиного соціального внеску, то роботодавець розраховує його суму як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного соціального внеску незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день (у 2020 році 1039,06 грн. – 4723 грн.х 22%).

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного соціального внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абз. третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).

 

Карантинні нововведення: подання платниками ЄСВ скарг на рішення податкового органу

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)»  (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), який доповнив розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" п. 9 13 та п. 914.  

Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений  Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску, що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою ст. 25 Закону" Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Тимчасово, до 31 травня 2020 року (включно), продовжується строк подачі скарг платників єдиного внеску, термін подачі яких припадає на період з 18 березня до 31 травня 2020 року.

Отже, прийняття рішень податковим органом за скаргами, що надійшли/надійдуть у період з 2 квітня 2020 року (набрання чинності Законом №540) до 31 травня 2020 року, які не розглянуті станом на 18.03.2020 року поза межами строків, визначених ст. 25 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", не призводять до задоволення скарг платників податків. 

Це стосується ненадіслання платникам податків рішення податкового органу про продовження строків.

Також, якщо строк подання скарги припадає на період з 2 квітня до 31 травня 2020 року, то строки для подання таких скарг зупиняються, а платник податків може подати відповідну скаргу до 31 травня 2020 року (включно). 

Оскільки перебіг строків, як зупинялися, продовжується, то податковий орган має право прийняти відповідне рішення з 1 червня 2020 року  з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Запорізький бізнес спрямував до бюджету країни майже 2,5 мільярда гривень

У січні-квітні від запорізьких платників податків до державного бюджету надійшло 2 мільярди 498,6 мільйона гривень (без показників великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, який зазначив, що минулорічний рівень находжень перевищено на 181 мільйон або на 7,8 відсотка.

Так, за чотири місяці суб'єкти господарювання сплатили 1 мільярд 200 мільйонів гривень податку на додану вартість, що на 159,3 мільйона або на 15,3 відсотка більше, ніж торік.

З початку року до державної скарбниці надійшло 640 мільйонів 220 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року зростання склало 49,4 мільйона або 8,4 відсотка.

Також з доходів запоріжців держбюджет отримав 202 мільйони 824 тисячі гривень військового збору, це на 13,1 мільйона або майже на 6,9 відсотка більше, ніж було спрямовано у січні-квітні попереднього року.

Крім того, підприємства регіону перерахували 288 мільйонів 348 тисяч гривень податку на прибуток, 51 мільйон 845 тисяч гривень рентної плати за користування надрами, 35 мільйонів 672 тисячі гривень екологічного податку, 20 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води тощо.

У квітні надходження від запорізьких платників податків склали 514 мільйонів 125 тисяч, що на 6,5 відсотка більше сплаченої суми у відповідному періоді 2019 року.

 

Запорізькі підприємства і установи сплатили до місцевих бюджетів понад 50 мільйонів гривень податку на прибуток

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 50 мільйонів 368 тисяч гривень податку на прибуток (без показників великих платників податків Запорізького управління Офісу ВПП ДПС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року суб'єкти господарювання збільшили надходження на 5 відсотків, додатково скарбниці громад отримали 2,4 мільйона.

 

Лише у березні було перераховано 37,4 мільйона, що перевищило минулорічний рівень на 1,1 мільйона.

Зокрема, за перший квартал до міського бюджету м. Запоріжжя було сплачено 36,3 мільйона, компанії і установи м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів спрямували 4,2 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 2,4 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – майже 2,4 мільйона тощо.

Станом на початок квітня на території області нараховувалося 870 платників податку на прибуток підприємств.

Нагадаємо, згідно з нормами Бюджетного кодексу України 10 відсотків податку на прибуток надходить до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад, а сплачений податок фінансовими установами комунальної форми власності стовідсотково зараховується до місцевих скарбниць.

 

У Запорізькій області фігуранти кримінальних справ відшкодували 10,5 мільйона гривень несплачених податків

Співробітники оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області у січні-березні 2020 року викрили 16 злочинів. За результатами відпрацювання суб’єктів господарювання, які користувались послугами з мінімізації сплати податків, з початку року було стягнуто 10,5 мільйона гривень.

У рамках операції "Акциз-2020" у І кварталі ліквідовано 2 "підпільні цехи" по виробництву фальсифікованих алкогольних напоїв. Фальсифікат розповсюджувався через мережу Інтернет, а також з використанням створених акаунтів у різних мобільних додатках. З незаконного обігу були вилучені товари підакцизної групи на суму 15,4 мільйона гривень. Згідно із судовими рішеннями конфісковано підакцизні товари на суму 1,5 мільйона.

Фахівці слідчих підрозділів фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області у першому кварталі 2020 року розслідували 75 кримінальних проваджень, з яких 46 – відносяться до категорії тяжких, зокрема 28 – за ухилення від сплати податків і зборів у особливо великих розмірах. До суду з обвинувальним актом направлено 5 кримінальних проваджень, зокрема, відносно організованої злочинної групи, учасники якої виготовляли та реалізовували фальсифіковані алкогольні напої.

За результатами роботи працівників податкової міліції по закінченому кримінальному провадженню до бюджету відшкодовано понад 3 мільйони гривень ЄСВ та шкоди, завданої державі його несвоєчасною сплатою.

Також з метою відшкодування завданих державі збитків у закінчених кримінальних провадженнях накладено арешт на майно на суму 6,7 мільйона гривень.

 

Запорізькі роботодавці сплатили майже 2,8 мільярда гривень ЄСВ

У січні-квітні 2020 року надходження єдиного соціального внеску від запорізьких платників склали 2 мільярди 781 мільйон гривень (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, сплата ЄСВ порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилася на 4,6 відсотка або на 119,3 мільйона.

Лише у квітні роботодавці регіону спрямували до пенсійного і соціальних фондів 692,2 мільйона гривень єдиного соціального внеску.

За чотири місяці найбільші відрахування забезпечили роботодавці м. Запоріжжя – 1 мільярд 428 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 462,9 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – майже 260 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 185,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 74,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 71,6 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 69,2 мільйона тощо.

Усього на Запоріжжі нараховується 70749 платників єдиного соціального внеску.

Нагадаємо, що з 1 березня до 31 травня 2020 року тимчасово не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ, за неповну або несвоєчасну сплату єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), а також за несвоєчасне подання звітності з ЄСВ до податкових органів. Крім того, за цей період платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Це передбачено Законами України від 17.03.2020 №533-ІХ та від 30.03.2020 №540.

 

Для дистанційного користування податковими сервісами запоріжці отримали 24280 електронних ключів

За чотири місяці поточного року податківці видали мешканцям Запоріжжя та області 24280 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Усього за цей час за електронними довірчими послугами до податкової звернулося 9734 запоріжця. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість користувачів зросла на півтори тисячі, відповідно, електронних ключів – на три тисячі.

 

За допомогою кваліфікованого електронного підпису податкової служби можна користуватися десятками дистанційних сервісів від органів ДПС та інших державних і приватних систем. Цей перелік розміщений на сайті Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС: https://acskidd.gov.ua/partnership.

Нагадуємо, на період карантину підрозділи Кваліфікованого надавача ЕДП Інформаційно-довідкового департаменту ДПС надають електронні довірчі послуги лише за попереднім записом (до відповідного відокремленого пункту реєстрації).

Водночас електронні ключі можна отримати онлайн. Детальна інформація – за посиланням: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates. Перед користуванням радимо переглянути відеоінструкцію: 

https://www.youtube.com/watch?v=aq606khOuYM&feature=youtu.be.

 

Новопризначений Голова ДПС Олексій Любченко розповів про свої основні завдання на посаді

Міністр фінансів України Сергій Марченко представив новопризначеного Голову ДПС Олексія Любченка колективу податкової служби. Сьогодні під час селекторної наради з керівниками структурних підрозділів та територіальних органів ДПС були визначені ключові завдання служби у найближчі місяці.

Сергій Марченко зазначив, що на сьогодні податковій службі потрібна нова філософія, яка допоможе їй спільно з Міністерством фінансів працювати як узгоджені механізми для досягнення однієї мети.

За його словами, ситуація в економіці досить напружена, але керована, і на даний момент є необхідність професійних керівників, які можуть налагодити роботу і показати результат, адже часу чекати немає. У максимально швидкі терміни має бути наведений порядок у сфері адміністрування податків, всі зловживання та схеми ліквідовані, але водночас потрібно запобігти тиску на бізнес та уникнути непопулярних кроків.

У свою чергу Голова ДПС запевнив у швидких та якісних діях, які  доведуть невідворотність оголошеного курсу на реформи у податковій сфері, який знайшов підтримку і міжнародних партнерів.

«Податкова реформа – це тривалий і багатовекторний процес, і колективу ДПС важливо знайти в ньому своє місце. Декілька світових трендів, на які необхідно звернути увагу в першу чергу: ми маємо зміщувати адміністративні зусилля від контролю доходів над контролем багатств, необхідно загострити увагу на екологічних податках, імплементацію плану BEPS. Мінімізувати податкові розриви, у першу чергу, в майнових податках. Що отримає країна – це однозначно  виконання державного бюджету», – наголосив Олексій Любченко.

Він підкреслив, що буде вважати результатом для себе збільшення дистанції між платником податків і податковим інспектором та ще більше наповнення адміністрування сучасними електронними сервісами. Результат планується досягти виключно опираючись на політичну волю Президента України та дотримуючись безумовно принципів податкового законодавства, які визначені Податковим кодексом України.

«Нагадаю прості речі: забезпечити рівність і справедливість в адмініструванні до фінансово-промислових груп, де основні зусилля ми направимо на тих суб’єктів господарювання, які успішно паразитують на державній власності, державних монополіях. Друге, виконати нарешті пряму задачу служби – розрахувати і мінімізувати втрати бюджету внаслідок податкового розриву як по джерелах надходжень, так і по галузях», – зазначив Олексій Любченко.

Він повідомив, що обмежені підконтрольні заходи податкової служби будуть направлені на найбільш ризикові сфери оподаткування, щоб не дати можливості використовувати строки позовної давності для ухилення від сплати податків.

Також буде відновлений подвійний контроль за ризиками при адмініструванні ПДВ та забезпечена підтримка приватної ініціативи та малого бізнесу.

«За короткий час ми реформуємо Службу, сформуємо команду, яка сповнена рішучості довести, що можливо провести ефективні реформи і докорінно змінити імідж податкового органу», – запевнив Олексій Любченко.

 

 


Партнерские новости:


Загрузка...





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.