Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

17.06.2020, 16:36    просмотров: 1598

Наповнення бюджетів громад Бердянського району у фокусі уваги місцевої влади

 

Днями голова Бердянської райдержадміністрації Ірина Півень провела робочу нараду щодо перспектив виконання планових показників місцевих бюджетів Бердянського району за перше півріччя 2020 року та річних планових показників. Зустріч відбулася за участі керівництва райдержадміністрації та представників органів місцевого самоврядування Андріївської селищної ради, Долинської, Андрівської та Дмитрівської сільських рад. Позицію податкової служби регіону представляла начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Учасники проаналізували стан наповнення місцевих бюджетів, зокрема, надходження до загального фонду зведеного бюджету Бердянського району, який за оперативними даними райдержадміністрації на початок червня поточного року склав 91 відсоток. Однак, враховуючи обов’язкові щомісячні надходження, а також активізацію роботи з адміністрування земельного податку з фізичних осіб, очікується 100-відсоткове виконання за І півріччя усіх бюджетів Бердянського району, крім бюджету Дмитрівської сільської ради.

Як пояснила начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, зменшення бюджетних надходжень Дмитрівської сільради відбувається через те, що рішенням сесії Дмитрівської сільської ради на 2020 рік майже в 10 раз зменшена ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Крім того, за словами очільниці податкової служби Бердянщини на теперішній час спостерігається зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Це пов’язано із ситуацією, що склалася у зв’язку  з прийняттям Закону України від 17 березня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших Законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби  COVID-19», а саме  не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності). Крім того, зазначеним законом також передбачене відтермінування сплати таких податків до 30 червня 2020 року.

 

Учасники наради також обговорили перспективи наповнення місцевих бюджетів та напрями співпраці. За результатами засідання було вирішено, зокрема, активізувати роботу з боржниками по земельному податку, орендарями земельних ділянок та водних ставків. В оптимальні терміни необхідно організувати роботу з залучення до оподаткування суб’єктів господарювання та громадян, які здають у найм квартири та кімнати туристам на курортному узбережжі, з легалізації підприємницької діяльності та доходів від вирощування сільськогосподарської продукції у форматі проведення щорічних операцій «Урожай» та «Курорт» на Бердянщині.

 

Новини законодавства

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ!

З 23 травня 2020 року Законом України від 16.01.2020  № 466- 1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» введено  правило перенесення граничного строку сплати податкового зобов’язання, якщо такий строк припадає на вихідний або святковий день. Граничним строком сплати вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим.

 

Змінено терміни введення РРО для фізичних осіб-підприємців

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що до 1 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО. Крім того, до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень. Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня до 1 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої груп зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.

До них належать:

- реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет;

- реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;

- діяльність туристичних агентств та операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

- реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.

Таким чином, до 1 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.

Нагадуємо, що ФОП – «єдинники» першої групи РРО або програмні РРО не застосовують.

 

Закон № 466: перелік підакцизного пального доповнено

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 внесено низку змін до Податкового кодексу України. Так, з  23.05.2020 набули чинності зміни до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено такими товарами:

 

Особи, які здійснюють операції з реалізації пального із зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального.

Вони зобов'язані:

- зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

- складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 Кодексу;

- отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.

 

Платникам податку на нерухомість!

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності змін, внесених до ПКУ Законом № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість)), відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.

З урахуванням внесених Законом № 466 змін для застосування преференції, визначеної п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 cт. 266 ПКУ, суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам:

? будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд  ДК 018-2000;

? будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;

? основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;

? будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.

 

З 3 червня діє механізм списання недоїмки із ЄСВ за 2017-2020 роки для "сплячих" ФОП

З 03 червня 2020 року діють норми  Закону України від 13.05.2020  №592-IX, "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Списанню підлягають суми недоїмки, нараховані платникам ЄСВ з числа ФОП- загальносистемників та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01.01.2017, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується ПДФО.

Для цього обов'язково подають упродовж 90 календарних днів:

- ФОП-загальносистемники - держреєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяву про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітність з ЄСВ за 2017-2020, якщо вона не була подана раніше;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, - до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника ЄСВ та звітність з ЄСВ за період 2017-2020, якщо вона не була подана раніше.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, податковий орган протягом 15 робочих днів проведе камеральну перевірку, за результатами якої прийме рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

Податковий орган може відмовити списувати суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності цим Законом;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Тоді штрафи до платника ЄСВ за наведених умов не застосовують.

Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

 

Експериментальний проект «Е-Малятко»: реєстрація новонародженої дитини в Державному реєстрі

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє про реалізацію експериментальних проектів щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини. Інформаційна взаємодія ДПС в рамках експериментальних проектів здійснюється відповідно до:

- Порядку надання комплексної послуги «Е-Малятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року №691 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини»;

- наказу Міністерства внутрішніх справ Україні, Міністерства фінансів України від 13.05.2020 №386/208 «Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України та Міністра фінансів України».

На сьогодні ДПС впроваджено такі електронні сервіси:

- «Реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження дитини»;

- «Реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (віком 14-18 років) під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше».

Інформаційна взаємодія між ДПС, Мін’юстом та ДМС передбачає обмін електронними повідомленнями. Мін'юст передає ДПС відомості з ДРАЦС для проведення реєстрації новонародженої дитини в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (далі – Державний реєстр) під час державної реєстрації народження дитини. За результатами реєстрації новонародженої дитини в Державному реєстрі ДПС направляє до Мін’юсту відповідь щодо надання послуги із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) для внесення інформації про РНОКПП до свідоцтва про народження;

ДМС передає ДПС заяву на проведення реєстрації особи в Державному реєстрі під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше. В результаті реєстрації особи платником податків ДПС направляє до ДМС відповідь щодо надання послуги із зазначенням РНОКПП, з подальшим відображенням інформації про РНОКПП у паспорті.

 

Карантинні нововведення

Платникам ПДВ: відображення операцій з придбання товарів, які за Переліком №224 звільнені від оподаткування

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)»,  яким передбачено  звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання  на митній території України товарів  (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби з коронавірусною хворобою, перелік яких визначено КМУ.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови.

Законом № 540 передбачене застосування режиму звільнення від оподаткування на операції з постачання товарів, включених до Переліку №224, не з моменту набрання чинності Закону (2 квітня 2020 року), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто, з 17 березня 2020 року.

У зв’язку з цим податкові накладні, які були складені в період з 17 березня по 1 квітня 2020 року (включно) з застосуванням ставки 7 або 20 %, вважаються такими, що складені з порушенням. 

Суми ПДВ, зазначені у таких податкових накладних, не можуть бути включені до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду.

Платники ПДВ, які здійснювали придбання товарів, що включені до Переліку №224 з нарахуванням ПДВ, не мають права на формування податкового кредиту по таких операціях.

Якщо покупець вже подав податкову звітність з ПДВ за березень 2020 року включив суми «вхідного» ПДВ, зазначені у податкових накладних, до складу податкового кредиту, то  необхідно подати відповідний уточнюючий розрахунок та виключити такі суми ПДВ зі складу податкового кредиту.

Товари, включені до Переліку № 224, які при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ, в розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ не відображаються.

 

Деклараційна кампанія – 2020

За навчання студента  у  виші сплатила рідна тітка, чи можна подати декларацію на податкову знижку?

 Фізична особа має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного року, фактично здійснені ним протягом такого року витрати у вигляді коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу).   

 Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення. 

 Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення, зокрема, рідна тітка, вони не мають права на податкову знижку щодо таких сум.

 

Чи можна подати декларацію про майновий стан і доходи  в ЦОП в умовах послаблення карантину? 

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

В умовах послаблення протиепідемічних заходів відновлено звичайний режим роботи Центрів обслуговування платників. Водночас зауважимо, до ЦОП платники мають право заходити тільки у захисній масці, рукавичках та після дезінфекції рук. Також обмежено кількість одночасного перебування людей в залах обслуговування ЦОП в залежності від кількості працюючих робочих місць, а саме на одного працівника – один відвідувач, відстань між людьми має бути не менше 1,5 метра.

 Радимо направляти декларації засобами електронного зв’язку. Для цього можна скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті. 

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

При складанні декларації http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/print-364200.html в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об’єкти нерухомого  чи рухомого майна. 

 

Громадянин продав один легковий автомобіль в 2019 році, чи необхідно подавати декларацію в 2020 році?

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна, зокрема, у вигляді легкового автомобіля, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Тобто, якщо фізична особа отримала дохід від продажу протягом 2019 року одного легкового автомобіля, то такий дохід не оподатковується. 

Отже у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку і подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

 

Роз’яснення законодавства

Нюанси нарахування туристичного збору

Відповідно до п. п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками туристичного збору (далі – Збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Підпунктом 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ визначено, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом і перспективним планом формування територій громад.

Тобто сплата Збору платником здійснюється безпосередньо перед розміщенням у місцях проживання (ночівлі).

При цьому базою справляння Збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п. 268.4 ст. 268 ПКУ).

Згідно з п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ податкові агенти сплачують Збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Враховуючи викладене, якщо попередню плату за проживання (бронювання) від платників Збору отримано в одному кварталі, а їх тимчасове розміщення у місцях проживання (ночівлі) буде здійснено в іншому податковому періоді, то зобов’язання з нарахування Збору у податкового агента виникає в звітному періоді фактичного розміщення таких осіб у зазначених місцях проживання.

 

Невірно вказано код органу місцевого самоврядування: виправляємо помилку в декларації з туристичного збору

Відповідно до п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у Декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків.

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (п. п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 №636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186), передбачає заповнення додатка до Декларації «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору» (далі – додаток), який є її невід’ємною частиною, в тому числі рядка 2 «Код за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ) органу місцевого самоврядування».

При поданні Декларації з невірно вказаним КОАТУУ за місцезнаходженням податкового агента виникає факт неподання або несвоєчасного подання Декларації і до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 120 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Враховуючи зазначене, при самостійному виявленні невірно вказаного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням податкового агента в Декларації, такий податковий агент повинен подати:

- до контролюючого органу з невірно вказаним кодом КОАТУУ – уточнюючу Декларацію, в якій відобразити до зменшення податкове зобов’язання з туристичного збору;

- до контролюючого органу з вірним КОАТУУ – Декларацію з типом «Звітна».

 

Документи, що забезпечать звільнення від сплати туристичного збору

Відповідно до п. п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками туристичного збору не можуть бути особи, які постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; особи визначені п. п. «в» п. п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); ветерани війни; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; діти віком до 18 років; дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади; члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, – паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Проживання на умовах договору найму може бути підтверджене договором найму (оренди) житла (ст. 759 параграф перший глави 58 Цивільного кодексу України.

Перебування особи у відрядженні підтверджується наказом (розпорядженням) керівника цього підприємства або його заступника (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів (п. 1 розд. IІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59).

Особи з інвалідністю, діти – особи з інвалідністю підтверджують свій статус відповідними довідками та/або посвідченнями, а особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей – осіб з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого), – документом, що засвідчує таку особу.

Особи, які належать до ветеранів війни, особи, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджують свій статус відповідним посвідченням.

Наявність путівки або курсівки в санаторії та пансіонати та свідоцтво про народження дітей віком до 18 років є підставою для надання пільги по сплаті туристичного збору.

Члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення підтверджують свій статус свідоцтвами, виданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Враховуючи викладене, з метою підтвердження звільнення від сплати туристичного збору, особа повинна надати податковому агенту копії відповідних документів, що підтверджують належність цієї особи до пільгової категорії, при цьому путівки або курсівки можуть бути в оригіналі.

Особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їх належність до пільгової категорії, є платниками туристичного збору.

 

Повідомлення за ф. № 20-ОПП мають подавати всі платники податків

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що подача повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) передбачена п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якої встановлено обов’язок платників податків стати на облік в органах державної податкової служби, а також обов’язок повідомляти податкові органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням;

Порядок здійснення такого повідомлення про об’єкти оподаткування визначений наказом Міністерство Фінансів України від 09.12.2011 № 1588, яким передбачено, що повідомлення ф. № 20-ОПП до податкового органу подається за місцем знаходження такого об’єкта.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Повідомлення за формою № 20-ОПП мають подавати всі платники податків – як юридичні, так і фізичні особи – підприємці у разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування.

Об’єктами оподаткування або об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Однак, такі об’єкти повинні визначатися для кожного податку окремо, виходячи з норм відповідних розділів ПКУ.

Тобто, у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначають усі приміщення, якими підприємство користується, а саме: усі види транспорту, заправки, скважини, котли, сховища, земельні ділянки тощо. Включаючи також об’єкти, які здаються в оренду та орендується у інших осіб.

Перевірити подані відомості про об’єкти можна в особистому кабінеті платника податків Електронного кабінету.

Отже, повідомлення за формою № 20-ОПП запроваджене з метою отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об’єкти оподаткування, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають: використовуються, не використовуються (у тому числі тимчасово).

 

Деякі особливості заповнення декларації ФОП – платниками єдиного податку

Платники єдиного податку подають податкову декларацію платника єдиного податку за місцем своєї реєстрації. Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями.

У полі «Види підприємницької діяльності у звітному періоді» розділу І «Загальні показники підприємницької діяльності» податкової Декларації необхідно зазначити код та назву виду економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності. При цьому, необхідно вказувати лише ті види підприємницької діяльності, які фактично здійснювалися у звітному періоді платником єдиного податку.

Подати таку Декларацію фізичні особи – підприємці можуть і за допомогою приватної частини Електронного кабінету.

Звертаємо увагу, що в меню введення звітності в Електронному кабінеті у податковій Декларації в електронному вигляді таблиця поля «Види підприємницької діяльності у звітному періоді» такої Декларації містить лише один рядок. За потреби кількість рядків можливо збільшити, шляхом додаванням нового рядка у таблиці поля податкової Декларації, яке здійснюється натисненням правої кнопки «миші» при наведенні курсору на рядок поля 9, після чого з’являється панель інструментів редагування рядків таблиці.

 

Фізособою – орендодавцем отримано дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення: що з ПДФО?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Водночас, відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1    ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Підпунктом 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Якщо фізична особа – орендодавець отримав дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, то такому орендодавцю необхідно нарахувати ПДФО та сплатити (перерахувати) його за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) в строки, встановлені ПКУ.

При цьому Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

 

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків

Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Норми встановлені п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

? платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

? фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

? платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

? відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

? відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

? платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 

? платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

? платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

 

Платникам ПДВ! Що робити суб’єкту господарювання, якщо його податкова накладна заблокована

Отримати консультацію з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та роботи окремого реєстру ПН/РК, реєстрація яких зупинена, платники можуть зателефонувавши на "гарячу лінію" Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Звертайтеся кожного робочого дня з 11-00 до 13-00 за номером: (061) 219-05-54.

Актуальні роз'яснення щодо порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК розміщені за посиланнями:

https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/402156.html

https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/411839.html

https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/410034.html

Також пропонуємо користуватися інструкцією, яка допоможе зорієнтуватися у порядку зупинення реєстрації податкових накладних:

https://zp.tax.gov.ua/data/material/000/320/409804/SMKOR_Prezent_nov_2020_1_.pdf

 

Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб: алгоритм сплати

Податок на житлову нерухомість сплачують фізичні  та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.  

Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Тобто незалежно від кількості осіб, зареєстрованих (прописаних) на житловій площі, податок розраховується виключно для її власника/власників.

Податок нараховують та сплачують за площі нерухомості, що  перевищують встановлений  розмір, на який зменшується база оподаткування  об’єкта житлової нерухомості.

База оподаткування:

База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а)  для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м2;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м2;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 м2.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Зазначена пільга не надається у разі, якщо площа житла перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, та на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, лізинг,  використовуються у підприємницькій діяльності).

Розмір податку:

Розмір податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні,  міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів  таких об’єктів нерухомості.

Ставка податку:

Ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена, — не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного  (податкового) року за 1 м2.

У 2020  році  податок сплачується за 2019 рік - максимальна ставка податку становить 62,59 грн за м2.     

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості.

Порядок сплати:

Податкові  повідомлення-рішення, у яких зазначена сума нарахованого податку та відповідні платіжні реквізити, на які слід сплатити податок,  надсилаються (вручаються)  платнику податку податковим органом за  місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня 2020 року,  а сплатити суму зазначеного в них податку потрібно протягом 60 днів після  отримання.

Податкові органи надсилають податкові  повідомлення-рішення в тому випадку, якщо житло є в Реєстрі об’єктів нерухомого майна, на підставі якого нараховується податок.

Власники житлової нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового  повідомлення-рішення, можуть звернутися до контролюючого органу за місцем проживання та провести звірку даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

-  нарахованої суми податку.

 

Чи обов’язково реєструвати під час карантину приватному підприємцю книгу обліку доходів і витрат? 

Фізичним особам-підприємцям та фізособам, які провадять незалежну професійну діяльність, дозволено тимчасово, на період карантину, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), якщо ведення зазначених книг мало розпочатися після встановлення карантину. 

Але це можливо за умови, що ці особи подадуть потім книги обліку доходів і витрат (книги обліку доходів), до яких будуть унесено дані про доходи та витрати, отримані (здійснені) ними впродовж карантину, для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців із дня ухвалення рішення про скасування карантину.

 

В який період не проводяться податкові перевірки в зв’язку з карантином?

Продовжено дію мораторію щодо проведення податкових перевірок на період карантину. Так,  мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок діє з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ (було – по 31.05. 2020 року), крім:

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.8 ПКУ 

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5  ПКУ.

 

За які місяці звільняються від сплати єдиного внеску  підприємці на загальній системі оподаткування? 

За періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

- підприємці на загальній системі оподаткування;

- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності);

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

При цьому, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

 

Платникам ПДВ: делегування філії права складання податкових накладних

Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник ПДВ у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати їм право складання податкових накладних.

Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити податковий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу).

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться у довільній формі та порядку. Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

У колонках 4 таблиць 1.1 та 1.2 розділу І додатку 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ при відображенні податкових накладних, складених філіями, яким делеговано право складання податкової накладної, зазначається номер податкової накладної відповідно до нумерації, запровадженої платником ПДВ, за яким така податкова накладна буде реєструватися в ЄРПН.

Зазначена норма передбачена п. 1, п. 6, п. 7 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Підприємці Запоріжжя та області сплатили майже 618 мільйонів гривень єдиного податку

З початку року представники бізнесу на спрощеній системі оподаткування спрямували до бюджетів Запорізької області майже 618 мільйонів гривень єдиного податку. 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком надходження від фізичних осіб-підприємців, підприємств та агровиробників зросли на 48 мільйонів або на 8,4 відсотка. Зокрема, ФОПи сплатили майже 445 мільйонів гривень єдиного податку, що на 53,7 мільйона більше, ніж торік. Від сільгосппідприємств надійшло 87,6 мільйона, від юридичних осіб – 85,3 мільйона.

До бюджету міста Запоріжжя надійшло майже 350 мільйонів гривень єдиного податку, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – майже 62 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 47 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 23,4 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 22,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 21,3 мільйона тощо.

Нагадуємо про останні зміни для підприємців на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX, починаючи з 2 квітня, для підприємців-єдинників збільшено ліміти отриманих доходів: для 1 групи – до 1 млн грн (було 300 тис. грн), для 2 групи – до 5 млн (було 1,5 млн грн), для 3 групи – до 7 млн грн (було 5 млн).

 

Запоріжці сплатили чверть мільярда гривень військового збору

За п'ять місяців платники податків Запорізького регіону спрямували до державного бюджету 250 мільйонів гривень військового збору (не враховуючі дані великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом 2019 року запоріжці збільшили відрахування на 10 мільйонів або на чотири відсотки.

 

Керівник податкової служби області зазначив, що у поточному році динаміка щомісячної сплати збору зросла на два мільйони і склала 50 мільйонів гривень.

Найбільші суми у січні-травні надійшли від представників бізнесу і мешканців м. Запоріжжя – 128,5 мільйона, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 41 мільйон, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 22 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 16 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 7,7 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 6,8 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 6,7 мільйона тощо.

Всього у Запорізькій області нараховується 49 тисяч платників військового збору.

Нагадаємо, ставка збору становить 1,5 відсотка від нарахованої суми доходу. Військовий збір утримують та сплачують до бюджету роботодавці, які виплачують  доходи, та податкові агенти. У разі отримання інших доходів (у тому числі іноземних), з яких не сплачено збір, відповідальним за його перерахування є сам платник.

 

Результати податкових спорів: до бюджету надійде 158 мільйонів

З початку року за підсумками судових засідань, де однією зі сторін виступали органи ДПС регіону, на користь податкової служби було винесено 272 судових рішення на суму 158 мільйонів гривень. Це склало 72 відсотки від кількості розглянутих справ та 68 відсотків – від суми. Платники виграли 105 справ із сумою 73 мільйони (28 відсотків – від кількості справ, 32 відсотки – від суми).

 

За позовами суб'єктів господарювання до ДПС податківці відстояли 141 судову справу на суму 79 мільйонів (57 відсотків від кількості справ, 52 відсотки – від суми). На користь представників бізнесу вирішено 105 справ на суму 73 мільйони (43 відсотки від кількості справ, 48 відсотків – від суми).

У судових спорах, ініційованих органами ДПС, суди прийняли позицію юристів податкової у всіх випадках – усього винесено 131 рішення на суму 79,5 мільйона гривень. Із зазначеної категорії справ 104 стосувалися стягнення заборгованості на суму 62,2 мільйона.

На даний час до бюджету надійшов 21 мільйон гривень. Зокрема, в результаті порушення справ про банкрутство сплачено майже чотири мільйони, за позовами до органів ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень бюджети отримали 4,5 мільйона, завдяки стягненню заборгованості до скарбниць сплачено 12,6 мільйона.

Усього станом на початок червня на розгляді в судах всіх інстанцій знаходилося 3046 справ на суму 7,2 мільярда гривень.

 

Запорізький бізнес сплатив півтора мільярда гривень ПДВ

За п'ять місяців запорізькі компанії і підприємці сплатили до державного бюджету 1 мільярд 522 мільйони гривень податку на додану вартість, що на 197 мільйонів або на 15 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2019 року (не враховуючи показники великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, травневі надходження ПДВ склали 321 мільйон гривень та перевищили минулорічні на 38 мільйонів.

 

Так, з початку року представники бізнесу м. Запоріжжя спрямували до державної скарбниці 829 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 119 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 114 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 73 мільйони, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 69 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 58 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – понад 56 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 56 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 55 мільйонів тощо.

Станом на початок червня у податковій службі регіону зареєстровано 10305 платників ПДВ, порівняно з минулим роком їхня кількість зросла на 338. Зокрема, нараховується 9347 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 958 фізичних осіб-підприємців.

Нагадаємо, відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, продовжено граничний термін реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних з 15 до 20 числа місяця, встановлено тимчасову пільгу з ПДВ для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, органам спеціального призначення (швидка медична допомога та центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки) для оперативного виконання задач, направлених на захист та збереження здоров’я населення. Докладно про ці та інші зміни читайте на сайті податкової служби: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/419682.html.

Крім того, суб'єкти господарювання можуть переглянути дані реєстру платників ПДВ в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv.

 

За користування надрами запорізькі підприємства сплатили майже 148 мільйонів гривень рентних платежів

За п’ять місяців 2020 року від запорізьких добувних компаній бюджети отримали майже 148 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами. Як  повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, зі сплаченої суми до державного бюджету надійшло 102,4 мільйона, до місцевих скарбниць – 45,3 мільйона гривень рентної плати. 

Так, найбільшу сплату забезпечили суб'єкти господарювання Василівського та Михайлівського районів – понад 129 мільйонів. Добувачі м. Запоріжжя перерахували 5,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – майже 3 мільйони, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 3,3 мільйона, Запорізького району – майже 2 мільйони, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 1,7 мільйона гривень.

На даний час у Запорізькій області нараховується 554 підприємства, які сплачують ренту за користування надрами державного значення та 9 платників рентної плати за користування надрами місцевого значення. 

Разом з тим, з початку року 476 компаній і підприємців забезпечили до бюджетів 76,4 мільйона гривень плати за спеціальне використання води, у тому числі до державної казни – 42 мільйони, до бюджетів громад – 34,4 мільйона.

 


Партнерские новости:


Загрузка...





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.