Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

28.10.2020, 22:29    просмотров: 979

 

Бердянські податківці продовжують співпрацю з місцевою владою з питань наповнення бюджетів громад Бердянського району та погашення податкового боргу

Днями голова Бердянської райдержадміністрації Ірина Півень провела робочу нараду щодо виконання планових показників місцевих бюджетів Бердянського району за дев’ять місяців 2020 року та перспектив виконання річного плану. Зустріч відбулася за участі керівництва райдержадміністрації та представників органів місцевого самоврядування Долинської та Андрівської сільських рад. Позицію податкової служби регіону представляла начальниця Бердянського відділу податків і зборів з юридисних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Відкриваючі нараду, голова райдержадміністрації Ірина Півень відзначила, що своєчасні та у повному обсязі надходження до бюджетів усіх рівнів - це гарантія виконання всіх планових першочергових потреб територій району. В умовах карантинних обмежень та змін законодавства, які суттєво вплинули на стан виконання місцевих бюджетів району, районна державна адміністрація, податкова служба, органи місцевого самоврядування прикладають максимально зусиль для того щоб,  забезпечити надходження до бюджетів в повному обсязі.

Учасники проаналізували стан наповнення місцевих бюджетів, зокрема, надходження до загального фонду зведеного бюджету Бердянського району, який за оперативними даними райдержадміністрації на початок жовтня поточного року склав 112.2 відсотка.

Крім того, учасники наради обговорили питання наявності податкового боргу до місцевих бюджетів Бердянського району та проведення заходів щодо його скорочення. Зокрема, в частині врегулювання питання щодо погашення незначних сум податкового боргу до 1000 гривень. 

З метою покращення ситуації в районі щодо погашення заборгованості по податкам і зборам було вирішено проводити спільні заходи по погашенню вже існуючого податкового боргу.

 

Шановні платники вчасно сплатіть податки!

Останній день сплати податку, збору (платежу)

29.10.2020 року

- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,   юридичними особами за IІІ квартал 2020 року; 

- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IІІ квартал 2020 року.  

30.10.2020 року

 - плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень 2020 року; 

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за вересень 2020 року; 

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за вересень 2020 року; 

- податку на додану вартість за вересень 2020 року; 

- акцизного податку за вересень 2020 року; 

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за вересень  2020 року;  

- авансового внеску з туристичного збору за жовтень 2020 року платниками, які сплачують туристичний збір авансами щомісяця;

- єдиного податку платниками четвертої групи за ІІІ квартал 2020 року;

- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за вересень 2020 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці. 

 

Роботодавці Бердянського та Приморського районів сплатили понад 435 мільйонів гривень єдиного внеску

З початку року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від підприємств та підприємців міста Бердянськ, Бердянського та Приморського районів склали  435,5 мільйонів гривень.

За інформацією начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксани Федорової, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла на 1,1 мільйона або на 0,2 відсотка. У вересні роботодавці перерахували до соціальних фондів 52,9 мільйона, що на 3,2 мільйона або 6,4 відсотка більше вересневих показників 2019 року.

 

Новини законодавства

Ознайомтесь з проектом наказу МФУ щодо подання звітності з єдиного внеску  у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб

Проект наказу МФУ «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859» розроблено у зв’язку:

• впровадженням подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб, відповідно до Закону України від 19.09.2019  №115 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і Закону від 19.09.2019 №116 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб». 

• та з внесенням змін до розділу ІV Податкового кодексу України Законом України від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  у частині оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній,

Так, Законами №№ 115 і 116 визначено, що подання звітності про нарахування єдиного внеску здійснюється у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб. 

У зв’язку з чим виникла необхідність доповнення декларації додатковими окремими додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 та виокремлення зобов’язань з єдиного внеску в декларації для:

-фізичних осіб – підприємців, крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування;

-осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; 

-членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

-осіб, які сплачують єдиний внесок на умовах договору про добровільну участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні.

Крім того, відповідно до Закону № 466 платник податку –  резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до ПКУ, включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, та визначити свої податкові зобов’язання. Тому наявна необхідність доповнення декларації  окремим додатком КІК №.

Проект наказу оприлюднено на офіційному вебсайті МФУ за посиланням:  https://mof.gov.ua/uk/legal_acts_drafts_2020-410.

 

Ознайомтесь з проектом наказу МФУ про внесення змін щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і єдиного внеску

Проект наказу МФУ «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» розроблено відповідно до вимог законів України:

- від 04.10.2019 №190-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», 

- від 13.04.2020 № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 Згідно з зазначеними Законами, починаючи з 01 січня 2021 року, передбачено впровадження нової системи сплати податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на небюджетні рахунки з використанням єдиного рахунку паралельно з діючою системою оперативного обліку та сплати платежів.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платникам, що виявлять бажання сплачувати податки, збори, платежі та єдиний внесок через єдиний рахунок постане потреба зазначення у розрахунковому документі реквізитів одержувачів коштів, сум коштів для відповідних одержувачів коштів, дати та номера податкового повідомлення-рішення; призначення відповідного платежу та його одержувача або взагалі без зазначення одержувача коштів.

З метою забезпечення заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа для функціонування системи сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску через єдиний рахунок, Порядок доповнено новим розділом, який дозволять  оформити сплату:

-за одним видом платежу одним документом на переказ коштів із зазначенням конкретного одержувача коштів;

-за декількома видами платежів одним документом на переказ коштів із зазначенням за кожним видом платежу конкретного одержувача коштів;

-однією сумою без зазначення одержувача коштів.

Разом з тим платник, який вкаже одночасно декілька одержувачів коштів, буде мати можливість спрямувати належну суму коштів кожному такому одержувачу із загальної суми, зазначеної у документі на переказ коштів.

Також платнику буде надана можливість керувати своїми платежами в частині спрямування коштів в рахунок сплати грошових зобов’язань, визначених:

-на підставі податкових повідомлень-рішень шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;

-на підставі податкових декларацій (розрахунків) шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Проект наказу розміщено на офіційному web-порталі ДПС у підрозділі «Проєкти регуляторних актів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2020-rik/74874.html.

 

Закон України №466: новації в оподаткуванні дивідендів

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»,  підпункт 14.1.49 викласти в такій редакції: «14.1.49. дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

- платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи».

 

Закон 466: змінився порядок оподаткування доходів від продажу або обміну транспортних засобів

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що  Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), зокрема, щодо оподаткування  доходу,  отриманого від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.

Так, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18%.

     Відповідні зміни  до п.173.2 ст.173 ПКУ набрали чинності  з 23 травня 2020 року.

 

Оновлено вимоги щодо підтвердження звітності

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом № 466 зміни до статті 44 ПКУ у частині вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Уточнено терміни, протягом яких платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як  1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

З метою унеможливлення використання несумлінними платниками податків механізму втрати документів (у тому числі повторної) для уникнення перевірок до п. 44.5 ст. 44 ПКУ внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів надавати до відповідного контролюючого органу разом з повідомленням про таку втрату також оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

При цьому у разі надання платником податків вищенаведеного повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).

У разі не відновлення платником документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі повторної втрати чи пошкодження документів контролюючий орган має можливість проводити перевірку та здійснювати оцінку повноти нарахування і сплати податків дотримання вимог іншого законодавства, виходячи з наявних на час перевірки документів.

З урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачена можливість контролюючого органу самостійно визначати суму не лише грошових зобов’язань, а також інших зобов’язань, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 54.3 ст. 54 ПКУ).

З метою приведення у відповідність до інших норм ПКУ, змінені також строки сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки – з 10 календарних на 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ).

 

Роз’яснення щодо малої податкової реформи: відповідальність платників податків та контролюючих органів

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області продовжуємо цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Нагадаємо, що законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року.

Так, зокрема, запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

- обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

- притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини;

- визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення;

- визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

- зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;

- відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

- визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів  визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування;

- скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

- скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

- збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

 

Роз’яснення законодавства

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення

В ІТС «Електронний кабінет» (http://cabinet.tax.gov.ua) запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають доступ у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення. 

Доступ в Електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі мати інформацію щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС. 

Разом з цим, платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету за формою «F/J1300203».

Відповідь на Запит платнику надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою  «F/J1400203». 

Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС. 

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою  меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини електронного кабінету.

У зв’язку з впровадженням електронних сервісів для платників не передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді. 

Водночас громадяни України мають право звернутися до органів державної влади. Такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

 

Обов’язок реєстрації платником ПДВ: які операції враховувати?

Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).

Така реєстрація здійснюється у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ.

Для реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню:

- за основною ставкою ПДВ (20%), 

- ставкою 7 відсотків, 

- нульовою ставкою ПДВ;

 - звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Також обсяги операцій з безоплатної передачі/надання товарів/послуг враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ, оскільки належать до операцій з постачання відповідно до п.п. 14.1.185 та 14.1.191  ст. 14 ПКУ.

Якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до податкового органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 млн. грн. (п. 183.2 ст. 183 ПКУ). 

Також, платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання 1 млн. грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством (п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ). 

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ та не подала до податкового органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ).

Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, податковий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25% (50% – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).

 

Скасовано реєстрацію платника ПДВ: чи можна виправити помилку за той період?

Обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ, оскільки:

- податкова декларація (розрахунок, звіт) – це, зокрема, документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу);

- якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Отже, оскільки суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

 

Дохід виплачено нерезиденту: хто сплачує податок на доходи нерезидента?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), а саме:

- резидент-платник податку на прибуток,

- фізична особа - підприємець, 

- фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, 

- суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, 

- інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, 

утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та п.п. 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок.

Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ).

Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України. 

Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України), то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів.

Нагадаємо, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX розширено коло платників податку на прибуток підприємств.

Так, є платниками податку на прибуток у частині сплати податку з доходів нерезидентів із виплачених нерезидентам  доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України (п.п. 133.1.1 та п.п.133.1.4 ст.133 ПКУ) (норма набрала чинності з 23.05.2020 р.):

-  юридичні особи - платники єдиного податку,

- фізичні особи – підприємці (у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, 

-  фізичні особи – підприємці, які провадять незалежну професійну діяльність), 

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств (п. 137.5 ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 01.01.2021 р.).

Отже, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні особи  та підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи — підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з податку на прибуток з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

 

Неприбуткова організація продає товари (основні засоби): коли сплачується податок на прибуток?

Неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств, якщо вони відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

При цьому, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2  ст. 133 ПКУ).

Отже, неприбуткова організація, що утворена згідно із законом, що регулює її діяльність, та внесена до Реєстру неприбуткових підприємств, організацій, не сплачує податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності від виконання робіт, надання послуг, продажу товарів або основних засобів за умови:

- що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, 

- реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами,

- та не здійснюється розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. 

У разі недотримання неприбутковою організацією таких вимог, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток (п.п. 133.4.3 та 133.4.4  ст. 133 ПКУ).

 

Діяльність ФОП на загальній ситемі оподаткування: визначення доходів

Об’єктом оподаткування підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу). 

 До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Для визначення загального оподатковуваного доходу застосовується касовий метод, а при визначенні витрат враховуються тільки ті витрати, які пов’язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату.

Отримана підприємцем поворотна фінансова допомога (позика) протягом дії договору не включається до складу доходу. Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до доходів та оподатковується на загальних підставах.

Кредит, отриманий підприємцем від банку на розрахунковий рахунок не підлягає включенню до складу доходу, але якщо погашення кредиту здійснюється юридичною особою – поручителем, то дохід, в сумі погашеного поручителем кредиту, включається до доходу.

Якщо кредитором списується заборгованість, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу підприємця та оподатковується на загальних підставах.

 

Платникам податку на прибуток: нова різниця на суму штрафів 

Платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують, зокрема, на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та  набула чинності 23 травня 2020 року).

Отже, з 23.05.2020р. фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

 

До уваги платників ПДВ: коригування податкового кредиту

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ):

-  покупець зменшує податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни;

- постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.2 ст. 192 ПКУ):

- покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо РК зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення;

- постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.

 

Розрахунок коригування на зменшення вартості товару несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН: хто несе відповідальність?

Порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та ст. 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації (п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу). 

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Отже, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування застосовуються до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

 

За допомогою Електронного кабінету роботодавець може повідомити про прийнятого працівника

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557) із змінами.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Згідно з абзацами першим – четвертим постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413) із змінами, повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID.

Режим «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.

 

Закон України № 466: зміни при справлянні акцизного податку

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу на зміни, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема у частині справляння акцизного податку.

Так, Законом України № 466 норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ) приводяться у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо:

► виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії;

► уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії (виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

Встановлено, що операції з передачі:

► в межах одного підприємства електроенергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, не є об’єктом оподаткування акцизним податком;

► для власного споживання в межах одного підприємства електроенергії, виробленої на цьому підприємстві, не підлягають оподаткуванню акцизним податком;

► доповнюється перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;

► надається визначення термінів «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах»;

► встановлено ставку акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (3 000 гривень за 1 літр), та визначено порядок їх оподаткування, також запроваджено маркування ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку;

► для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (код УКТ ЗЕД 2403 99 90 10) встановлено окрему, відмінну від інших видів тютюну та замінників тютюну, які класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 2403, ставку акцизного податку;

► запроваджено маркування з 01.01.2021 марками акцизного податку пачок (упаковок) цигарок та сигарил;

► нанесення на марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили кількості штук у пачці (упаковці).

 

Задекларовано від’ємне значення в рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ: чи зменшиться сума податкового боргу з ПДВ?

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму, обчислену за формулою, визначеною п. 2001. 3 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

 SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах – SНаклВид – SВідшкод – SПеревищ,

де, зокрема: SВідшкод – загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п.п. 4 п. 5 розділу V Порядку № 21 на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядок 20.1 зараховується сума від’ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ).

Отже, якщо суб’єктом господарювання самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від’ємного значенням з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Чи має право спадкоємець повернути надміру або помилково сплачені суми єдиного внеску у разі смерті ФОП?

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з частиною 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є: роботодавці, фізичні особи – підприємці (ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Статтею 6 Закону № 2464 визначено права та обов’язки платників єдиного внеску.

Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Повернення коштів єдиного внеску у випадках помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску передбачено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок).

Обов’язковою умовою повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску є заява платника про таке повернення, що подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми єдиний внесок, у випадках, встановлених п. 5 Порядку (п. 6 Порядку).

Враховуючи вищевикладене, у разі смерті ФОП – платника єдиного внеску його спадкоємець не має право на повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску, оскільки у розумінні Закону № 2464 спадкоємець не є платником єдиного внеску і на нього не розповсюджуються права та обов’язки платника.

 

За який період підприємців звільнено від сплати єдиного внеску?

За березнь, квітень та травень 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

•підприємці на загальній системі оподаткування;

• підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

•особи, які провадять незалежну професійну діяльність; 

•члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Разом з тим, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Отже, за перший квартал 2020 року мінімальний єдиний внесок для підприємців за себе складає  - 2078,12 грн. (4723 грн. х 22% х 2 (за січень і лютий місяці)). 

За другий квартал – 1039.06 грн. (за червень місяць). 

Звертаємо увагу, що Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн.х 22%).

 

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску законодавством не передбачено

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Запорізькі місцеві бюджети отримали 808 мільйонів гривень плати за землю

З початку року до місцевих бюджетів надійшло 808 мільйонів 704 тисячі гривень земельного податку та орендної плати (без показників великих підприємств, які перебувають на обліку в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, надходження плати за землю від суб'єктів господарювання-юридичних осіб склали майже 600 мільйонів, від підприємців і громадян – 209 мільйонів.

 

Третину із загальної суми забезпечили власники і орендарі земель обласного центру – 256,3 мільйона, до скарбниць м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів сплачено 98 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 80,2 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 71,7 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 64,8 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 56,4 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – майже 48 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 43,6 мільйона тощо.

Упродовж року громадянам, які надавали в оренду свої паї, фахівці податкової служби направили 3275 податкових повідомлень-рішень з податку на землю на загальну суму 1,9 мільйона. У результаті проведеного аналізу переліку землекористувачів і нових власників земель 4,5 тисячам фізичним особам нараховано 3,9 мільйона гривень земельного податку.

Усього в регіоні нараховується понад 9 тисяч землекористувачів-юридичних осіб та 292 тисячі фізичних осіб. Громадянам податкова служба направила 316 тисяч податкових повідомлень-рішень про сплату земельного податку та орендної плати.

 

Запоріжці отримали більше 10 мільйонів гривень податкової знижки

У рамках кампанії "Декларування 2020" правом на податкову знижку скористались 4740 запоріжців. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, за результатами розрахунків їм виплачено 10 мільйонів 404 тисячі гривень.

 

Керівник податкової служби регіону підкреслив, що кожен офіційно працюючий громадянин може подати декларацію на повернення частини сплаченого податку на доходи фізичних осіб за певні витрати. Зокрема, це такі:

– частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

– благодійні внески неприбутковим організаціям;

– сплата за своє навчання і навчання члена сім'ї першого ступеня спорідненості;

– страхові платежі і пенсійні внески, сплачені громадянином страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення;

– за переобладнання власного транспортного засобу;

– вартість державних послуг і державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини;

– сума коштів за договором оренди житла, сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, та інші.

Оформити податкову знижку можна до кінця поточного року, на наступний рік це право не переноситься. Під час заповнення декларації необхідно вказати реквізити банківського рахунку для отримання коштів.

Аби подати декларацію та документи, візит до податкової не обов'язковий – це можна зробити в Електронному кабінеті в онлайн режимі: https://cabinet.tax.gov.ua. Для зручності радимо переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9SorAiuUdIE&t=31s.

Детальніше про податкову знижку: https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/podatkova-znijka-dlya-fizichnih-osib/.

 

Хамсу і корми для домашніх тварин запорізькі фірми "перетворювали" на зернові та олію 

"Магія" формування податкового кредиту могла обійтися державі у 6 мільйонів.

У поточному році в запорізькому бізнес-середовищі з'явилися три фірми, які розпочали активну діяльність з вересня. Саме у цей час ТОВ "К", ТОВ "Т та ТОВ "А" здійснюють купівлю-продаж різних харчових продуктів, реєструють податкові накладні на товар та формують податковий кредит.

Наприклад, ці компанії придбали хамсу, корми для котів і собак, мелену каву, чай, какао, консервований горошок, печиво, цукерки, сік. Одночасно вони ж реалізували вже пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшникову олію, сою та соняшниковий шрот загальною вартістю 36 мільйонів гривень, з якої 6 мільйонів гривень – це сума податку на додану вартість.

 

Фахівці податкової встановили, що дані суб'єкти господарювання за рахунок широкого асортименту продуктів харчування здійснили за ланцюгом постачання підміну товарних позицій та намагалися сформувати схемний податковий кредит.

У результаті відпрацювання підприємства внесено до переліку ризикових платників податку, а податкові накладні на суму 6 мільйонів гривень ПДВ зупинені в Єдиному реєстрі.

На даний час ці фірми змінили місце реєстрації та перейшли на податковий облік до іншого регіону.

 

Податкові борги запорізького бізнесу зменшились на 151 мільйон

З початку року заборгованість з податків і зборів у регіоні зменшилась на 151 мільйон гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, за рахунок погашення податкових боргів до державного бюджету надійшло 85 мільйонів, до місцевих скарбниць – майже 66 мільйонів гривень.

Для скорочення недоїмки запорізькі податківці вжили заходи відповідно до вимог чинного законодавства. Так, з рахунків боржників стягнуто платіжними вимогами та вилучено готівкових коштів на загальну суму 12,2 мільйона. Від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету спрямовано 14,5 мільйона. Від реалізації дебіторської заборгованості скарбниці отримали 2,5 мільйона. За рахунок виділення коштів органами управління комунальних та державних підприємств залучено 2,6 мільйона. Після винесених судових рішень борги погашено у сумі 1,4 мільйона тощо.

 

Крім того, списано безнадійний податковий борг у розмірі 1 мільярд 181 мільйон, у тому числі, 1 мільярд 114 мільйонів – у зв'язку з ліквідацією боржників-банкрутів.

За дев'ять місяців заборгованість з єдиного внеску зменшилась на 72 мільйони, зокрема, 27,6 мільйона – у результаті взаємодії з органами Державної виконавчої служби, а також списано 21,3 мільйона.

Упродовж року сума несплаченого єдиного внеску у регіоні збільшилась на 48 мільйонів і на даний час становить 596 мільйонів.

 

За користування надрами і водою запорізькі компанії сплатили 398 мільйонів

Упродовж січня-вересня до бюджетів усіх рівнів надійшло 266 мільйонів 100 тисяч гривень рентної плати за користування надрами. Так, до державного бюджету запорізькі підприємства спрямували 185,1 мільйона, до місцевих бюджетів – 81 мільйон. У порівнянні з відповідним періодом 2019 року надходження до скарбниць збільшились на 1,5 мільйона. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

 

У розрізі територій найбільші суми направили суб'єкти господарювання Василівського та Михайлівського районів – 233,8 мільйона, м. Запоріжжя – 10,8 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 5,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 5 мільйонів, Вільнянського і Новомиколаївського районів – 2,8 мільйона, Запорізького району – 2,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – майже 2 мільйони тощо.

Усього в регіоні нараховується 587 підприємств, які користуються надрами та здійснюють видобуток корисних копалин.

Також 520 запорізьких компаній і установ перерахували до бюджетів 131,8 мільйона гривень плати за спеціальне використання води. Зокрема, до державного бюджету спрямовано 72,5 мільйона, до місцевих – 59,3 мільйона.

 

Власники запорізької нерухомості сплатили до місцевих бюджетів 115 мільйонів

За дев'ять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 115 мільйонів 110 тисяч гривень податку на нерухоме майно (без показників великих підприємств, які зареєстровані в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплачена сума на 13 мільйонів 713 тисяч або на 13,5 відсотка перевищила минулорічну.

Так, від запорізьких компаній, установ і організацій скарбниці громад отримали 67,6 мільйона, що на 2,3 мільйона більше, ніж торік. Власники нерухомості-підприємці та громадяни сплатили 47,6 мільйона, зростання порівняно з січнем-вереснем 2019 року склало 11,4 мільйона.

Так, найбільші суми спрямували платники м. Запоріжжя – 37,3 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 21,8 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 13,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 10 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 6,4 мільйона, Запорізького району – 5,7 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – понад 5 мільйонів тощо.

 

Всього в області нараховується 4206 юридичних осіб та 23565 фізичних осіб-платників податку на нерухоме майно.

Нагадаємо, на житлову нерухомість фізичних осіб податок нараховується на площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості. Ставки і пільги встановлюються рішеннями місцевих рад: сільських, селищних, міських та об'єднаних територіальних громад. Вони не повинні перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр. Податок сплачується тільки за ту площу, яка перевищує пільгову.

 

Запорізькі підприємства-експортери вивели у "тінь" 22 мільйони гривень

Співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, податкової служби Запорізької області у співпраці з підрозділами ГУ ДФС у Запорізькій області під час відпрацювання податкової інформації викрили схему незаконного експорту товарів широкого вжитку до країн СНД та Європейського союзу.

Податківці виявили підприємства-експортери, до реєстраційних документів яких внесені завідомо неправдиві відомості. Для мінімізації сплати податків реквізити та документи цих компаній були залучені під час експорту товарів, природа походження яких невідома.

Під час обшуків у "ділків" вилучено фінансові документи, банківські картки та печатки, що використовувались для легалізації експортних поставок. Загальна сума виведених ними коштів у "тінь" склала понад двадцять два мільйони гривень.

За даними матеріалами відкрито кримінальне провадження за ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Наразі тривають слідчі дії.

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.