Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянський підрозділ податкової служби повідомляє

18.11.2020, 16:49    просмотров: 1159

 

Контроль за обігом готівки: робочі зустрічі із суб’єктами господарювання щодо виторгів, проведених через РРО

Одним з важливіших напрямків роботи підрозділів ГУ ДПС у Запорізькій області є контроль за суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та безготівковій формі з використанням реєстраторів розрахункових операцій. 

Для мінімізації сплати податків несумлінні підприємці найчастіше використовують злочинну схему продажу необлікованого товару або не застосовують касові апарати, внаслідок чого бюджет недоотримує величезні кошти.

З метою дієвого контролю за суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції через зареєстровані РРО, податківці за допомогою Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО) проводять аналіз виторгів, діяльності підприємців і підприємств, що звітують про мінімальні виторги, причини ненадходження інформації від РРО, таким чином виявляють ризикові СГД та проводять серед них роз'яснювальну роботу і вживають різні заходи з метою добровільного збільшення доходів та сплати податків.

Так, протягом жовтня – листопада п.р. очільницею Бердянського відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Оксаною Федоровою було проведено 116 робочих зустрічей з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність в сфері роздрібної торгівлі, та мають незначні виторги.

Більшість суб’єктів господарювання пояснюють зменшення виторгів, проведених через РРО протягом 9 місяців 2020 року порівняно з аналогічним періодом 2019 року, у зв’язку із карантинними обмеженнями (заборона діяльності ринків, магазинів, кафе, дитячих оздоровчих таборів, скорочення кількості відпочиваючих тощо), а вересня 2020 року к серпню 2020 року – із закінченням курортного сезону.

Оксана Федорова пояснила запрошеним, що наявність ризиків у повноті проведення розрахунків через РРО може стати підставою для фактичної перевірки суб’єкта господарювання контролюючим органом. 

У ході перевірок основна частина порушень стосується неоприбуткування отриманої готівки, тому з метою упередження цього порушення фахівцями податкової служби області постійно проводяться хронометражі.

Також, до переліку ризикових потрапляють господарські об'єкти, на яких застосовуються РРО з середньомісячним виторгом менше 5 тис грн, що свідчить про незначний обсяг продажу, проведений через РРО, приховування реального обсягу розрахункових операцій та, відповідно, зниження рівня сплати податків.

 Але, завдяки сумлінності суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, а також постійному дієвому контролю податкової служби за дотриманням чинних норм порядку проведення розрахунків, кількість зареєстрованих РРО, що використовується суб’єктами підприємницької діяльності постійно зростає. Так, за 2019 рік в Бердянській ДПІ було зареєстровано 367 реєстраторів розрахункових операцій, а за 10 місяців 2020 року – 663.

Враховуючи ефективність проведених заходів, ДПС планує продовжити на постійній основі застосування такого виду контролю як хронометраж виторгів, проведених через РРО.

«Збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, в подальшому вплине на збільшення доходів до оподаткування, а відповідно і на надходження до бюджету», - підкреслила Оксана Федорова.

З метою уникнення правопорушень та забезпечення наповнення бюджетів усіх рівнів, просимо суб'єктів господарювання дотримуватися вимог законодавства, зокрема, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями).

 

Новини законодавства

Закон № 466: зміни в оподаткуванні дивідендів

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що з 1 січня 2021 року набирає чинності нова редакція пп.14.1.49 ПКУ, за якою дивіденди — платіж, який здійснює юрособа, в т. ч. емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухобліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюють також:

– платіж у грошовій чи негрошовій формі, який здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

– суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), які виплачують на користь нерезидента, зазначеного в пп."а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

– вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), які придбавають у нерезидента зазначеного в пп."а", "в", "г" пп.39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

– сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

– виплата в грошовій або негрошовій формі, яку здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юрособою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу госптовариства або іншої аналогічної операції між юрособою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юрособи.

 

Роз’яснення законодавства

Платникам податку на прибуток: самостійно виправили помилку - чи враховувати штраф і пеню у податкових різницях?

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Платники, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ у редакції з 23.05.2020). 

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний (п. 50.1 ст. 50 ПКУ):

  а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

  б) або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Пеня нараховується відповідно до ст. 129 ПКУ.

Визнані штрафи та пеня включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318).

Отже, суми штрафу та пені, нараховані платником податку при самостійному виправленні помилок за попередній податковий (звітний) період, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. 

На суму таких штрафів та пені податкова різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

 

Інформація про платників, у яких є податковий борг, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів.

Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. 

При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема:

Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.

Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

 

Підприємство перебуває на обліку в одному районі, а джерело забруднення розташоване в іншому районі міста: куди подавати декларацію?

Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, подають декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 ст. 250 ПКУ).

Якщо платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то він може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 ст. 250 ПКУ).

Отже, якщо суб’єкт господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде подаватися податкова декларація з екологічного податку за викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів:

- або за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця для розміщення відходів;

- або за місцем свого перебування на податковому обліку.

При цьому, якщо декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за його місцем перебування на податковому обліку.

 

Відокремлений підрозділ іноземної компанії здійснює в Україні господарську діяльність без взяття на податковий облік: які наслідки?

Платниками податку на прибуток - нерезидентами є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 ст. 133 Податкового кодексу (зі змінами, внесеними Законом від 16.01.2020 № 466-IX, які діють з 23.05.2020)).

Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (п. 64.5 ст. 64 ПКУ (зі змінами, внесеними Законом від 16.01.2020 № 466-IX, які діють з 01.07.2020)).

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:

- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- до відкриття рахунку в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.

Ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100000 грн. (п. 117.4 ст. 117 ПКУ).

Якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди застосовується штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачував такий нерезидент податок чи ні (ст. 123 ПКУ).

Якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки, то може бути застосовано адміністративний арешт майна (п.п. 94.2.9 ст. 94 ПКУ).

 

Підприємство до складу якого входять філії переходить на сплату єдиного податку: що необхідно враховувати?

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

При цьому до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається загальна сума доходу, отриманого юридичною особою, з урахуванням доходів відокремлених підрозділів та філій такої особи, оскільки  не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п.п. 291.5.6 ст. 291 ПКУ).

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Тобто, у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування юридична особа, до складу якої входять відокремлені підрозділи та філії, повинна зазначити також інформацію про такі відокремлені підрозділи та філії.

 

Як громадянам отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу

Фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).

При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Крім цього, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Слід зазначити, що фізичні особи – громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу:

- за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;

- за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.

 

Контакт-центр ДПС: інформаційно-довідкові послуги онлайн

Платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn – line:

скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом www.zir.tax.gov.ua (мобільний додаток «ЗІР ДПС» можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: AppStore та GooglePlay);

звернувшись до Контакт-центру ДПС за т. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Для отримання інформаційно-довідкових послуг у період карантину телефонуйте з 8:00 до 18:00 години, для інформаційної підтримки з питань застосування програмних РРО до 20:00 години, крім суботи, неділі та святкових днів.

Для самостійного пошуку відповіді на запитання необхідно зайти в Інтернет мережі на Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс або на офіційний вебпортал ДПС у розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» або надіслати запитання на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.

Також можливо надіслати запитання/повідомлення на електронну адресу idd@tax.gov.ua, електронним листом розміром не більше 976 Кб, або 1 млн. символів. 

При цьому, необхідно чітко формулювати запитання та обов’язково зазначати в полі «Тема» ідентифікатор напрямку питання, зокрема: - податок на додану вартість 6001;  - податок на прибуток підприємств 6002;  - податок на доходи фізичних осіб,  податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності, єдиний внесок 6003; - акцизний податок 6004, - єдиний податок, порядок застосування РРО 6005; - плата за землю, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, транспортний податок  6007.

З 20:00 до 08:00 години (також у вихідні і святкові дні) можливо скористатися послугою «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо». Для отримання відповіді на запитання щодо оподаткування (крім технічних питань, які виникають при поданні звітності в електронному вигляді та реєстрації податкових/акцизних накладних) необхідно залишити інформацію: код та номер стаціонарного телефону і чітко сформулювати запитання.

Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДПС пропонує отримувати безкоштовно інформацію про зміни в законодавстві.

Для цього необхідно направити додатково електронний лист на електронну адресу idd@tax.gov.ua - в полі «ТЕМА» зазначити 6011.

 

Поворотна фінансова допомога: ознака доходу у формі № 1ДФ

Наказом МФУ від 26.05.2020 року №241 (набрав чинності з 01.07.2020) внесено зміни до «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», а саме, відкориговано Довідник ознак доходів фізичних осіб. 

Так, ознака «153» Довідника із 01.07.2020 року розділяється:

– 153 "Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому (п.п. 165.1.31 ст. 165 розділу IV ПКУ)"; 

– 197 "Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 ст. 165 розділу IV ПКУ)".

Тобто, ознака доходу при відображенні поворотної фінансової допомоги у формі №1-ДФ залежить від факту отримання чи надання. 

Так, основна сума поворотної фінансової допомоги, що надається суб’єктом господарювання фізичній особі - підприємцю або фізичній особі, відображається з ознакою доходу – «197».  

Основна сума поворотної фінансової допомоги, що повертається суб’єктом господарювання фізичній особі - підприємцю або фізичній особі, відображається з ознакою доходу – «153».  

Слід зазначити, що не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому та основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 ст. 165 ПКУ).

 

Платникам податку на прибуток: збільшення фінансового результату у разі придбання товарів (послуг) у нерезидентів 

Як визначено п.п. 140.5.4 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 ст. 140 ПКУ), та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних, зокрема, у:

- нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ (Постанова КМУ від 27.12.2017 №1045);

- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (Постанова КМУ від 04.07.2017 №480).

Разом з тим зазначені вимоги не застосовуються, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Норми п.п. 140.5.4 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

 

Платником ПДВ виступає кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем товарів/послуг

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ПДВ належить до загальнодержавних податків і зборів.

Норми визначені ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПДВ – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ (п.п.14.1.178 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Отже, ПДВ – це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарів/послуг на митній території України, та відповідно до ПКУ платником ПДВ виступає кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів/послуг.

Тобто оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг незалежно від того, хто їх споживає (держава за рахунок бюджету, підприємство за рахунок прибутку, населення за рахунок власних коштів), яким способом вони виготовлені або придбані, фінансово-господарських результатів діяльності і має бути рівно напруженим для всіх платників податку, а підприємства (організації) – продавці уповноважені здійснювати утримання та внесення до бюджету ПДВ, сплаченого кожним наступним споживачем.

Нормами ПКУ встановлено перелік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування ПДВ, а не окремих категорій споживачів, тому і оподаткування таких операцій здійснюється не з урахуванням категорії споживачів, а залежно від наявності чи відсутності встановленої ПКУ пільги з оподаткування операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг.

При цьому поняття «постачання послуг» та «постачання товарів» визначені відповідно у п.п. 14.1.185 та п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

 

Закон України № 466: зміна строків прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що серед основних новацій, запроваджених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, у частині адміністрування місцевих податків, – редагування п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України та зміни строків прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення.

Так, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень.

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

Контролюючі органи не пізніше 25 серпня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та/або зборів на відповідних територіях, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

► про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

► про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Звітність в розрізі платників податків – юридичних осіб надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом  20 днів з моменту отримання ним запиту.

Порядок надання звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.

Орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Порядок обміну інформацією між органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

 

Якщо податковий агент утримав, але не сплатив ПДФО до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що частиною другою ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 встановлено, що поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.

Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), які підлягають поверненню платнику ПДФО з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету ПДФО, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Отже, якщо податковий агент утримав, але не сплатив ПДФО до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

 

Чи передбачені пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт оподаткування здається в оренду?

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для фізичних осіб, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду).

Відповідно до пп. 266.4.1 п. 244.4 ст. 244 ПКУ база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Разом з тим, відповідно до пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку, передбачені для фізичних осіб, не застосовуються до:

- об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 п. 244.4 ст. 244 ПКУ;

- об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

Про можливості Е-кабінету: платник може переглянути подану звітність

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що у приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ до перегляду та друку раніше поданої звітності.

Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі. Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами:  роком та місяцем.

Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до Центрів обслуговування платників податків.

 

Як єдинникам-підприємцям отримати довідку про свої доходи

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої та другої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Разом з цим платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (абзац перший п. п. 296.8 ст. 296 ПКУ).

Згідно зі ст. 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Статтею 20 Закону №393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Тобто фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп можуть за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у т. ч. за будь-який інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період. Довідка про доходи видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.

 

Припиняєте підприємницьку діяльність – не забудьте прозвітувати до податкової

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу фізичних осіб-підприємців, які припинити свою діяльність або мають бажання її припинити, на необхідність подачі відповідної звітності.    

Так, у разі, якщо суб’єкт господарювання перебував на загальній системі оподаткування та припинив свою підприємницьку діяльність із внесенням до  Єдиного державного реєстру відповідного запису, то слід подати ліквідаційну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Така декларація подається в строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – Кодекс) для місячного податкового періоду. В ній зазначаються доходи, отримані за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Фізичні особи, які перебували на спрощеній системі оподаткування, та до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, повинні подати податкову декларацію платника єдиного податку. Така декларація подається  за податковий квартал, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного  кварталу.

Нагадаємо, що ліквідаційну декларацію про майновий стан і доходи чи останню податкову декларацію платника єдиного податку можна подати в один із трьох, передбачених Кодексом, способів за вибором самого платника: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; направити засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів.

 

Закон України №466: що змінилося в оформленні результатів перевірок

У зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, внесено зміни до статті 86 Податкового кодексу України «Оформлення результатів перевірок» в частині порядку оформлення результатів перевірок. Надано визначення «акт перевірки», «довідка перевірки», «матеріали перевірки».

Передбачено, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Податковий кодекс України доповнено нормою щодо розгляду акту перевірки, заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, у разі їх подання платником податку, комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ). Ці доповнення почнуть діяти з 01.01.2021 року.

Доповнення до статті 86 Податкового кодексу України передбачають також конкретні питання, які досліджуються комісією з питань розгляду заперечень (п. п. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПКУ), а саме така комісія:

- встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);

- досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальності за які настає незалежно від наявності вини), пом’якшують або звільняють від відповідальності;

- досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;

- визначає розмір грошових зобов’язань та /або суму зменшення бюджетного відшкодування та /або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та /або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених Податковим кодексом України. 

 

Власники житлової та нежитлової нерухомості можуть сплатити майнові податки за допомогою Електронного кабінету платника

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що громадяни-власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не отримали відповідних повідомлень на сплату податків за своїми податковими адресами, можуть уточнити суму нарахованих платежів безпосередньо в податковій інспекції за місцем своєї реєстрації або за допомогою Електронного кабінету платника.

Зокрема, в Електронному кабінеті ДПС України для фізичних осіб – платників податків діє онлайн доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо  нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Крім того, в розділі «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних щодо об’єктів рухомого та нерухомого майна, які є об’єктами оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі тощо), відомості про які отримані з реєстрів інших державних органів та стосовно яких сформовані податкові повідомлення-рішення.

Нагадаємо, у 2020 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховувався фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості за 2019 рік. Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення повідомлення-рішення.

Також за необхідністю в Електронному кабінеті за допомогою сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань за такими  податками.

Не зважаючи на те, що платникам надсилаються повідомлення про сплату майнових податків, окремі громадяни «забувають» розрахуватися з бюджетом. Податківці звертають увагу громадян на необхідність сплати цих коштів. Оскільки при наявності заборгованості перед бюджетом такий податковий борг підлягає стягненню за рішенням суду виконавчою службою.

Платники податків, які змінили свої податкові адреси та не повідомили належним чином податкові органи, можуть не володіти інформацією про суми нарахувань та боргу, оскільки  відповідні повідомлення їм надіслано за адресами, внесеними до даних ДРФО на момент видачі реєстраційного номера облікової картки платника податків. Крім того, на сьогодні про борг  в незначних сумах  платників  офіційно не повідомляється, оскільки податкова вимога надсилається, якщо сума боргу перевищує 1020 гривень, тому громадяни можуть і не знати про його наявність.

З більш детальною інформацією стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, можна ознайомитись у рубриці «Переліки» офіційного веб-порталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html або за допомогою електронного сервісу – «InfoTAX» доступного в месенджерах Telegram та Viber.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Чи сплачувати суму заборгованості з єдиного внеску, якщо є  надміру сплачені суми внеску?

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пп. 1 част. другої ст. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.

Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені законодавством (част. тринадцята ст. 9 Закону № 2464) .

Процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, визначає «Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів», затверджений наказом МФУ від 16.01.2016 № 6.

 

Створюєте нові робочі місця – маєте право на компенсацію єдиного внеску!

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома роботодавців, що вони мають право на повернення частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку із створенням нового робочого місця.

Така компенсація передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Порядок № 153).

Так, відповідно до Порядку № 153 право на вказану компенсацію мають суб’єкти господарювання – роботодавці, які починаючи з 2013 року:

► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;

► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених цим пунктом, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Для підтвердження фактів відсутності зменшення штатної чисельності працівників і фонду оплати праці середньооблікова кількість штатних працівників і розмір фонду оплати праці за місяць, у якому перевіряються такі факти, порівнюються із середнім значенням середньооблікової кількості штатних працівників та середнім значенням фонду оплати праці за 12 місяців, що передують місяцю перевірки показників, відповідно.

Дія Порядку № 153 не поширюється на роботодавців, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами.

 

Компенсація за невикористану відпустку нарахована після звільнення з роботи: що з ЄСВ

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зокрема є підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших ЮО, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі – роботодавці).

При цьому базою нарахування ЄВ роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.

Базою для нарахування ЄВ є також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Після звільнення працівника підприємство  не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, ЄВ на зазначені суми не нараховується.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Запорізькі компанії і підприємці сплатили 3,4 мільярда гривень ПДВ

За десять місяців представники бізнесу регіону спрямували до державного бюджету 3 мільярди 452 мільйони гривень податку на додану вартість (без даних великих підприємств, які обслуговуються в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Рівень надходжень перевищив минулорічний на 512 мільйонів або на 17,4 відсотка.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплата ПДВ сформувала понад 50 відсотків загальних доходів державної скарбниці. Лише у вересні запорізькі компанії і підприємці поповнили бюджет на 563 мільйони, що на 163 мільйони більше, ніж торік.

Більшу половину відрахувань забезпечили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 1 мільярд 783 мільйони, платники м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів направили 286 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 265 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 207 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 176 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 147 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 132 мільйони, Василівського та Михайлівського районів – 128 мільйонів тощо.

 

Всього в органах податкової служби Запорізької області зареєстровано 10222 платника ПДВ, серед яких 9258 СГД-юридичних осіб та 964 фізичних осіб-підприємців.

 

Яку інформацію має містити фіскальний чек?

Представники бізнесу та організацій під час продажу товарів або надання послуг зобов'язані проводити розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі через належним чином зареєстрований касовий апарат із створенням відповідних розрахункових документів. Саме фіскальний чек може довести факт покупки або отримання послуги споживачем. Крім того, він підтверджує факт легальності придбаної підакцизної продукції.

Міністерство фінансів Наказом від 18.06.2020 №306 внесло зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13).

Фіскальний касовий чек на товари, послуги – це розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Його форма має назву N ФКЧ-1 та наведена у додатку 1 до Положення №13.

Отже, з 1 серпня 2020 року фіскальний чек повинен містити наступні обов’язкові реквізити.

Рядок 1. Найменування суб'єкта господарювання.

Рядок 2. Назва господарської одиниці

(найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику "Типи об'єктів оподаткування" та повідомлене ДПС формою 20-ОПП).

Рядок 3. Адреса господарської одиниці

(адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку / офісу / квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП).

Рядок 4. Для платників ПДВ – індивідуальний податковий номер платника ПДВ (перед номером друкуються великі літери "ПН").

Рядок 5. Для неплатників ПДВ – податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки

(для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті; перед ним друкуються великі літери "ІД").

Рядок 6. Значення кількості придбаного товару (обсягу отриманої послуги) та вартість одиниці виміру.

Рядок 7. Код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Рядок 8. Цифрове значення штрихового коду товару

(зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника).

Рядок 9. Назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ.

Рядок 10. Ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати.

Рядок 11. Ідентифікатор платіжного пристрою.

Рядок 12. Сума комісійної винагороди (у разі наявності).

Рядок 13. Вид операції.

Рядок 14. Реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ".

Рядок 15. Напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА"

(найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду).

Рядок 16. Підпис касира

(якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис "Касир").

Рядок 17. Підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки)

(якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ").

Рядок 18. Позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції.

Рядок 19. Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО".

Рядок 20. Для платників ПДВ – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ".

Рядок 21. Акцизний податок для суб'єктів роздрібної торгівлі підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку.

Рядок 22. Заокруглення.

Рядок 23. До сплати.

Рядок 24. Фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції.

Рядок 25. QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО).

Рядок 26. Для касового чека ПРРО: позначка щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій.

Рядок 27. Для касового чека ПРРО: контрольне число, сформоване в режимі офлайн.

Рядок 28. Заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ЗН" (для програмних РРО не зазначається).

Рядок 29. Фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН" або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН ПРРО".

Рядок 30. Напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та графічне зображення найменування або логотипу виробника.

 

Нагадаємо, кожен споживач може швидко і зручно перевірити справжність виданого чеку. Для цього в Електронному кабінеті платника цілодобово працює сервіс "Пошук фіскального чека": https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check. Якщо ж вам видали несправжній чек, просимо повідомити про це податкову службу Запорізької області. 

 

За користування радіочастотами запорізькі компанії і підприємці сплатили майже мільйон

За січень-жовтень від запорізьких суб'єктів господарювання до загального фонду державного бюджету надійшло 926 тисяч гривень рентної плати за використання радіочастотного ресурсу (не враховуючи дані підприємств, які перебувають на обліку в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Порівняно з минулим роком надходження збільшились на 8,5 відсотка.

 

Найбільші суми спрямували до скарбниці підприємства і підприємці обласного центру – 399 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського  районів – 275 тисяч, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 64 тисячі, Василівського та Михайлівського районів – 52 тисячі, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 51 тисячу тощо.

Усього у м. Запоріжжя та області нараховується 109 суб'єктів господарювання, які у своїй діяльності використовують засоби радіозв'язку і радіомовлення. Серед них 36 фізичних осіб-підприємців, які сплатили до бюджету 360 тисяч гривень.

Нагадаємо, платники, яким надано право користування радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій або дозволу, повинні обчислювати та перераховувати рентну плату до держбюджету. Розмір платежу залежить від виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону.

 

Підприємства Запорізького регіону сплатили 197 мільйонів гривень "екоподатку"

Надходження екологічного податку у м. Запоріжжя та області за десять місяців склали 197 мільйонів 366 тисяч гривень (не враховуючи дані великих платників, зареєстрованих у Східному управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету підприємства сплатили 106 мільйонів 225 тисяч, до місцевих скарбниць – 91 мільйон 141 тисячу.

 

Майже 79 відсотків із загальної суми забезпечили суб'єкти господарювання м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 155 мільйонів 839 тисяч, за забруднення довкілля Запорізького району надійшло 18,5 мільйона, м. Запоріжжя – 9,7 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 3,2 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,2 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 1,4 мільйона тощо.

Нагадаємо, відповідно до бюджетного розподілу 55 відсотків "екоподатку" зараховується до державного бюджету, 45 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів.

 На даний час в регіоні нараховується 2899 підприємств, установ і підприємців, які під час своєї діяльності здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи на підставі спецдозволів. Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

 

З доходів запоріжців місцеві бюджети отримали п'ять мільярдів гривень

За десять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 5 мільярдів 150 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб (не враховуючи показники великих підприємств, які обслуговуються в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком запоріжці збільшили сплату ПДФО на 374 мільйони або на 8 відсотків.

 

Найбільші суми до скарбниць громад надійшли від платників обласного центру – 2 мільярди 165 мільйонів гривень. Роботодавці і мешканці м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів спрямували 753 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 538,6 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 395,3 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 321 мільйон, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 256 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 166 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 165,5 мільйона тощо.

Основними видами доходів, які забезпечили надходження ПДФО, є заробітна плата (85,5 відсотка), грошові виплати військовослужбовцям (6,1 відсотка), інші доходи       (паї, дивіденди – 6,2%), декларування доходів ФОП, самозайнятих осіб та громадян (2,2 відсотка).

Станом на початок листопада в області зареєстровано 72,3 тисячі платників податку на доходи фізосіб, серед яких 18,5 тисячі суб’єктів господарювання-юридичних осіб та 53,8 тисячі-фізичних осіб.

 

Податкові перевірки запорізького бізнесу скорочено на 60 відсотків

У січні-жовтні поточного року аудитори податкової служби регіону провели 498 перевірок запорізьких суб'єктів господарювання. Зокрема, здійснено 284 документальні перевірки юридичних осіб (49 планових та 235 позапланових), а також 214 заходів контролю серед фізичних осіб-підприємців.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість перевірок компаній і організацій зменшилась на 59 відсотків, фізичних осіб – на 64 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

 

За виявлені порушення законодавства донараховано 155,6 мільйона гривень податкових зобов'язань. З цієї суми суб'єкти господарської діяльності узгодили понад 150 мільйонів (97 відсотків) та вже перерахували до бюджетів 38,5 мільйона. Рівень узгодженості до показника попереднього року збільшився на 62 відсотки.

Так, за результатами аудиту зменшено збитки у сумі 345 мільйонів гривень, що упередило несплату 62 мільйонів гривень податку на прибуток та завищення залишків від'ємного значення ПДВ на 16 мільйонів.

Нагадаємо, кожне підприємство або підприємець може дізнатися про його включення до плану проведення документальних перевірок – відповідна інформація щорічно публікується на сайті податкової служби. План-графік на 2020 рік розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/402509.html.

 

Запорізька бізнес-спільнота розробляє комплексну програму розвитку підприємництва

Майбутній розвиток запорізького бізнес-середовища та адекватне реагування на кризові явища в економіці стали ключовими темами форуму малого та середнього бізнесу "ВІД НАС", який пройшов днями в онлайн режимі. У заході, організованому Регіональним фондом підтримки підприємництва, взяли участь представники бізнесу, фахівці податкової служби Запорізької області, експерти.

Учасники форуму розглянули пропозиції до проєкту Комплексної програми розвитку малого та середнього підприємництва в Запорізькій області на 2021-2023 роки та підготували рекомендації від суб'єктів господарювання Запорізького регіону для Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

У ході обговорення підприємці визначили антикризові та перспективні напрямки підтримки, а також обмінялися практичним досвідом щодо збереження, стабілізації та розвитку бізнесу в умовах пандемії і карантину.

 

За результатами роботи податкової міліції Запорізької області до бюджету повернено 12,6 мільйона

Слідчі підрозділи податкової міліції Запорізької області у січні-жовтні 2020 року розслідували 120 кримінальних проваджень, 54 з яких належать до категорії тяжких, у тому числі 29 – за ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах. З обвинувальним актом до суду направлено 14 матеріалів. Для звільнення осіб від кримінальної відповідальності спрямовано 6 проваджень, 3 з яких – у зв’язку з повним відшкодуванням збитків.

Завдяки заходам, вжитим працівниками податкової міліції, до бюджету повернено 12,6 мільйона гривень (з урахуванням фінансових санкцій та пені) та накладено арешт на майно у сумі 9,7 мільйона.

 

За матеріалами співробітників оперативних підрозділів за десять місяців зареєстровано 49 кримінальних проваджень.

Співробітники податкової міліції ліквідували три центри мінімізації платежів. За результатами відпрацювання суб'єктів господарювання, які користувались послугами з мінімізації сплати податків, стягнуто 21,3 мільйона. 

У рамках операції "Акциз-2020" викрито діяльність 9 "підпільних цехів" з виробництва підакцизних товарів. Так, у трьох із них виготовлялися фальсифіковані алкогольні напої, у п'яти – спирт, ще в одному – тютюнові вироби, які у подальшому продавалися через мережу Інтернет, а також з використанням створених акаунтів у мобільних додатках. Із незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 37,2 мільйона. Відповідно до судових рішень конфісковано продукцію загальною вартістю 4,2 мільйона.

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.