Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянський підрозділ податкової служби повідомляє

29.09.2021, 09:29    просмотров: 371

 

Бюджетний внесок малого та середнього бізнесу Бердянщини та Приморська становить майже 84 млн грн

Як повідомила начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова за січень-серпень 2021 року платники Бердянська та Приморська, що обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності перерахували до місцевого бюджету 83,8 млн  гривень єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на 9,9 млн гривень.

Основними платниками єдиного податку є фізичні особи-підприємці, які забезпечили надходження до місцевих бюджетів у сумі 58,5 млн гривень. Юридичні особи – спрощенці III групи з початку року сплатили до бюджету 10,6 млн гривень єдиного податку. Сільськогосподарські товаровиробники – спрощенці IV групи спрямували до місцевих бюджетів 14,7 млн гривень.

Нагадаємо, що єдиний податок є одним із найважливіших платежів у формуванні дохідної частини бюджетів територіальних громад. За обсягами він поступається тільки податку на доходи фізичних осіб.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці у спеціальному порядку

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає камеральній перевірці у спеціальному порядку протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання відповідної Декларації.

Відповідно до п. 6 підрозділу 9 4  розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, має право добровільно подати до контролюючого органу Декларація в порядку та за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 серпня 2021 року № 439.

В такій Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом доходів, за рахунок яких було одержано  (набуто)  задекларовані таким декларантом активи (п. 13 підрозділу 9 4 розділу ХХ ПКУ).

Декларація підлягає камеральній перевірці у спеціальному порядку, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п. 15 підрозділу 9 4  розділу ХХ ПКУ).

Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.

Нагадуємо, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів  фізичних осіб розпочалася 01 вересня 2021 року та триватиме до 01 вересня 2022 року.

 

Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку? 

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

 

Виписка зі спеціального рахунку – документ, що підтверджує розміщення готівкових коштів у банку України

Фізична особа, яка розмістила кошти у національній валюті на поточному рахунку із спеціальним режимом використання у банку України (далі – спеціальний рахунок), при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації повинна надати документ, який підтверджує таке розміщення: виписку із спеціального рахунку/довідку про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі).

Відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Постанова № 83).

Відповідно до п. 7 Постанови № 83 банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому п. 62 розд. V Інструкції № 492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

Згідно з п. 8 Постанови № 83 договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

При цьому порядок надання виписки зі спеціального рахунку/довідки про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі) обумовлюється договором, що укладається між банком і декларантом під час відкриття спеціального рахунку (п. 12 Постанови № 83).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.07).

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи  перекладати документи щодо об’єктів, які знаходяться за кордоном?

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (абз. десятий п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

Українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029 від 03.07.2012 року.

Основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова  (ст. 11 Закону № 5029).

Отже, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, одночасно з поданням Декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

 

Роз’яснення законодавства

Реалізація власно вироблених товарів: чи необхідний РРО/ПРРО? 

Бердянська ДПІ інформує, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО і розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Норми встановлені п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

 

З якої дати вважаються платниками єдиного податку новостворені юрособи, які обрали третю групу спрощеної системи оподаткування без ПДВ? 

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Норми визначені абзацом другим п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (абзац другий п. 294.4 ст. 294 ПКУ).

 

Про терміни подання та види декларації з податку на нерухомість, яка подається за новостворене житло

Бердянська ДПІ звертає увагу, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми передбачені п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408.

Пункт 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: звітна, звітна нова, уточнююча.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, розрахунку (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Підпунктом 1.2.3 п. 1.2 розділу 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515 встановлено, що документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.

Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.

Тобто, юридична особа, яка вперше подає Декларацію за новостворений (нововведений) об’єкт житлової нерухомості, звітує за рік та у полі, що відповідає типу декларації, зазначає «Звітна».

Якщо перехід права власності на новостворений (нововведений) об’єкт оподаткування відбувся не пізніше 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова».

При переході права власності на об’єкт оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року) протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт подається Декларація з типом «Уточнююча».

 

До уваги ФОП – «єдинників», які надають в оренду власне нерухоме майно!

Бердянська ДПІ звертає увагу, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Норми визначені п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно із п. п. 4 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві зазначається, зокрема місце провадження господарської діяльності.

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює здавання в оренду власного нерухомого майна, то в графі «Місце провадження господарської діяльності» заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються усі адреси розташування нерухомого майна, яке буде здаватися в оренду.

 

До уваги платників, які використовують єдиний рахунок!

Відповідно до статті 42 прим.1 Податкового кодексу України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманим яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків.

Інформацію про рух коштів на єдиному рахунку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску в актуальному стані платники податків мають можливість переглянути  в режимі "Єдина картка платника" пункту меню "Єдиний рахунок" Електронного кабінету.

 

До 1 жовтня необхідно подати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

До 1 жовтня 2021 року платники податків, які в 2020 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подати звіт про контрольовані операції.

Разом із тим, звертаємо особливу увагу платників, що згідно оновленої статті 39 Податкового кодексу України в 2021 році вперше разом із звітом про контрольовані операції подається Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та Повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Форма та Порядок складання Повідомлення затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року №839 та передбачають подання Повідомлення всіма платниками, які здійснювали контрольовані операції, в тому числі тими з них, які не входять до міжнародної групи компаній. 

Зокрема, формою Повідомлення передбачено графу 6 «Код повідомлення щодо належності до міжнародної груп компаній» заголовної частини Повідомлення, в якій проставляється один з двох кодів, що повідомляють про статус платника податків, який подає Повідомлення, щодо його належності до міжнародної групи компаній:

UNC101 - платник податків, який здійснив операції, що визнаються контрольованими відповідно до вимог пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, входить до складу МГК у її визначенні, наведеному у підпункті 14.1.113 3 пункту 14.1.113 статті 14 Кодексу;

UNC102 - платник податків, який здійснив операції, що визнаються контрольованими відповідно до вимог пункту 39.2 статті 39 Кодексу, не входить до складу МГК у її визначенні, наведеному у підпункті 14.1.113 3 пункту 14.1.113 статті 14 Кодексу.

У разі зазначення коду "UNC102" графи 7.1 - 11 та розділи I, II основної частини Повідомлення не заповнюються, а у графі 12, за потреби, можуть бути надані додаткові пояснення щодо непоширення на нього визначення "учасник міжнародної групи компаній".

Відповідальність за неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній передбачена пунктом 120.3 статті 120 Кодексу у вигляді штрафу, що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 

Підприємцям на загальній системі: чи вести облік доходів та витрат?

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями, затверджена наказом МФУ від 13.05.2021 № 261 "Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення".

Починаючи з 16.07.2021 фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Пунктом 1 розд. I  Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством (п. 2 розд. I Порядку №261).

У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов'язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розд. I Порядку № 261).

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов'язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету (п. 4 розд. I Порядку № 261).

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету самозайнята особа зобов'язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.

У типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від'ємне або позитивне значення (п. 5 розд. I Порядку № 261).

За неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді підприємці на загальній системі оподаткування притягуються до адміністративної відповідальності - попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 НМДГ (ст. 1641 КУАП).

 

Реєстр форм електронних документів на вебпорталі ДПС

Платник податків стає суб'єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (абз. третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному веб-порталі ДПС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).

Електронні форми документів також розміщено за посиланням:

 https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/elektronni-formi-dokumentiv/

 

Як здійснюється облік фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків. 

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:

- громадянами України;

- іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;

- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Усі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному Положенням.

Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі:

- за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, 

- а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).

Зазначена норма визначена п. 70.1 ст. 70 ПКУ та п. 3 розділу IV «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822.

 

Зміна податкової адреси: чи необхідно повідомити податкову

Платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи – підприємця (п.п.16.1.11 ст. 16 ПКУ).

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків (п. 66.3 ст. 66 ПКУ).

Документи вважаються належним чином врученими платнику податків, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПКУ).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 ПКУ, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до його облікових даних звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПКУ).

 

Програмні РРО: що треба знати про порядок реєстрації 

Під час реєстрації кожному програмному РРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер (унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування).

Фіскальний номер програмного РРО не змінюється у разі його перереєстрації, внесенні змін у дані і зберігається за програмним РРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації програмного РРО складається Заява за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317), яка в електронній формі подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої програмний РРО реєструється або формується відмова в його реєстрації. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації програмний РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера із внесенням даних до Реєстру програмних РРО.

Про реєстрацію програмного РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Порядок застосування програмних РРО регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій,  затвердженим наказом МФУ від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

 

Узагальнюючі податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення

Наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 67 затверджено  «Узагальнюючі податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення», а саме: 

- Якими критеріями для визнання осіб пов'язаними повинен користуватись платник податків під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб - критеріями, визначеними в абзаці четвертому підпункту 39.3.2.9 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Кодексу або критеріями, визначеними у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?

- Перелік інформації, яку повинна містити документація з трансфертного ціноутворення, визначений у підпункті 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу. Для документації якого періоду слід застосовувати вимоги, запроваджені Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", стосовно обґрунтування у документації економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети?

- Який порядок застосування штрафних санкцій до платників податків у разі проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань за звітний 2019 рік та подання відповідного уточнюючого розрахунку після 1 жовтня 2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України? 

- Які критерії визнання пов'язаних осіб має застосовувати платник податків при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному році, у зв'язку із змінами, запровадженими Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX?

Наказ розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/75260.html

 

Використання РРО: зміни до форм розрахункових документів

Міністерством фінансів України наказом від 08.06.2021 № 329 затверджено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Зокрема, передбачено визначення форми та змісту фіскального касового чека за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі РРО або програмним РРО при проведенні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. Форма N ФКЧ-5 чека з торгівлі валютними цінностями наведена в додатку 7 до Положення. 

Крім цього, викладено у новій редакції форми фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чека видачі коштів.

Зазначені вимоги поширюються на усі розрахункові документи, що створюються  РРО/програмними РРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв'язку.

 

Платникам ПДВ: внесення готівки до статутного фонду, чи є оподаткування?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування, зокрема, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах (п.п. 196.1.1 ст.196 ПКУ).

Отже, операція з внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, за умови, що такі кошти підтверджені відповідними статутними та розрахунковими документами.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Місцеві бюджети отримали з прибутків запорізьких підприємств 109 мільйонів гривень

У січні-серпні до місцевих бюджетів Запорізького регіону надійшло 109 мільйонів гривень податку на прибуток. Лише у серпні компанії і підприємці направили до скарбниць понад 22 мільйони гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

 

За вісім місяців до бюджету міста Запоріжжя спрямовано більше 81 мільйона гривень. Мелітопольські та веселівські платники забезпечили понад 11 мільйонів, бердянські і приморські – 5,3 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 2,3 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 2,1 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 1,4 мільйона, токмацькі і чернігівські – 1,4 мільйона, василівські та михайлівські – 1,2 мільйона гривень тощо.

На даний час у Запоріжжі та області 594 підприємства та установи сплачують податок на прибуток.

Нагадаємо, відповідно до бюджетного розподілу 100 відсотків податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної форми власності зараховується до місцевих бюджетів. Також 10 відсотків платежу від суб'єктів господарювання приватної форми власності находить до місцевих скарбниць.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

За літо від приймання туристів запорізькі скарбниці збагатилися на три мільйони

За три місяці літа до місцевих бюджетів регіону надійшло 3 мільйони 151 тисяча гривень туристичного збору, що на 956 тисяч гривень більше, ніж торік.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, всього з  початку року від приймання відпочивальників скарбниці отримали 4 мільйони 327 тисяч гривень. Це перевищило минулорічний показник на 1 мільйон гривень або на 33 відсотки.

 

Із загальних надходжень 1 мільйон 870 тисяч гривень сплатили суб'єкти господарювання-юридичні особи, фізичні особи спрямували 2 мільйони 457 тисяч гривень.

Найбільші суми перераховані до міського бюджету Запоріжжя – 1 мільйон 665 тисяч гривень, якимівські та приазовські платники направили до скарбниць громад 1 мільйон 601 тисячу, бердянські і приморські – 1 мільйон гривень тощо.

Всього станом на початок вересня нараховується сімсот платників туристичного збору, серед яких 163 юридичні та 537 фізичних осіб.

Нагадаємо, органи місцевого самоврядування відповідними рішеннями встановлюють ставки збору. Водночас розмір платежу за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму. Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Запорізькому бізнесу презентували інвестиційне меню

У Запорізькій облдержадміністрації під головуванням очільника ОДА Олександра Старуха відбулося засідання обласної координаційної ради з питань розвитку підприємництва.

У заході взяли участь керівники органів обласної і міської влади, Регіонального відділення Фонду державного майна України, Головного управління Держгеокадастру у Запорізький області, представники бізнесу та громадськості. Позицію податкової служби регіону представляла заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська.

Представники Фонду держмайна презентували присутнім інвестиційне меню Запорізької області, зокрема, онлайн-каталог об'єктів малої приватизації та докладно розповіли про процедуру участі в приватизаційних аукціонах. Було наголошено, що запропоновані новації сприятимуть розвитку ділової активності запорізької бізнес-спільноти.

Також на засіданні учасники обговорили проблемні питання надання послуг Держгеокадастром.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

За спеціальне використання води запорізькі підприємства сплатили 184 мільйони гривень

З початку року до бюджетів усіх рівнів надійшло 184 мільйони гривень рентної плати за спеціальне використання води. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, відповідно до бюджетного розподілу 101 мільйон гривень перераховано до державного бюджету та майже 83 мільйони гривень – до місцевих скарбниць.

 

Так, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські водокористувачі спрямували майже 84 мільйони гривень рентної плати, підприємства м. Запоріжжя – 76 мільйонів 365 тисяч, якимівські та приазовські – 1,3 мільйона, токмацькі та чернігівські – 1,2 мільйона, мелітопольські та веселівські – 1 мільйон гривень тощо.

Всього у регіоні 477 суб'єктів є платниками рентної плати за спеціальне використання води. Зокрема, серед них:

– первинні водокористувачі-суб'єкти господарювання-юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

– суб'єкти господарювання-юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізособи-підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Зарплатні борги перед запоріжцями скорочено майже на 106 мільйонів гривень

З початку року заборгованість із заробітних плат у регіоні скоротилась на 105 мільйонів 600 тисяч гривень. 

 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, протягом січня-серпня представники обласної влади та податкової служби провели спільні заходи із керівниками 109 підприємств, у результаті яких 83 роботодавця повністю або частково розрахувались із працівниками. Завдяки цьому до бюджетів і соціальних фондів надійшло 25 мільйонів 500 тисяч гривень. Зокрема, скарбниці отримали 4 мільйони 300 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб, 20 мільйонів 800 тисяч гривень єдиного внеску та 400 тисяч гривень військового збору. 

За даними Головного управління статистики у Запорізькій області, на даний час в області 46 підприємств накопичили майже 103 мільйони гривень своєчасно невиплаченої зарплати та 74 мільйони гривень недоїмки до соцфондів і бюджетів. Половина з них мають приватну форму власності та суму боргу 35 мільйонів гривень. Також серед боржників 12 установ та організацій комунальної форми власності (сума боргу 16,2 мільйона гривень), 9 суб'єктів господарювання державної форми власності (сума боргу 51,3 мільйона гривень) тощо.

Зазначимо, роботодавці, які не виплачують у встановлені терміни заробітну плату, запрошуються на комісії та співбесіди до державних адміністрацій та податкових органів Запорізької області.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 


Партнерские новости:





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.