Новий розмір єдиного податку та інше: Бердянська ОДПІ повідомляє

12.01.2017, 10:51    просмотров: 1152

 

Увага! Розмір єдиного податку для ФОП з січня 2017 року

•Для платників єдиного податку 1 групи  — у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2017 року (1600 грн.). Для платників міста Бердянськ  - 1600х10% = 160 грн. 

•Для платників єдиного податку 2 групи — у відсотках  до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня 2017 року (3200 грн.). Для платників міста Бердянськ  - 3200х18% = 576 грн. або 3200х20% = 640 грн. для тих хто проваджує діяльність за межами міста Бердянськ.

 

За 2016 рік від бердянських платників податків надійшло понад 754 мільйонів гривень податків і зборів

За 2016 рік платники  Бердянської ОДПІ забезпечили до бюджетів усіх рівнів 754,1 мільйонів гривень. Як повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, рівень надходжень попереднього року перевищено на 272,2 мільйона гривень.

– Перевиконання дохідної частини як державного, так й місцевих бюджетів зафіксовано за всіма бюджетоутворюючими податками. До бюджету країни за рік при індикативі у 237,9 мільйонів спрямовано понад 288,5 мільйонів гривень, до місцевих скарбниць сплачено 465,6 мільйонів гривень  при прогнозах у 399,8 мільйонів. Бюджети громад отримали майже 65,8 мільйонів  гривень додаткових коштів, – зазначила Оксана Федорова.

Із загальної суми надходжень до держбюджету близько 146,5  мільйонів гривень – сплата податку на додану вартість. Це на 80 мільйонів більше за рівень 2015 року та на 29,2 мільйонів перевищує індикатив на 2016 рік.

Податку на доходи фізичних осіб сплачено до бюджету країни понад 80,1 мільйонів,  що на 24,5 мільйонів більше, ніж у попередньому році, та на 12,3 мільйонів випереджає прогнози на рік.

Юридичні особи перерахували 30,3 мільйона гривень податку на прибуток при очікуваній сумі 24,5 мільйони. Порівняно з 2015 роком надходження зросли на 11,4 мільйона.

На підтримку Збройних сил України бердянці спрямували  понад 25 мільйонів гривень військового збору. Також значні суми до держбюджету надійшли у вигляді рентної плати та плати за використання природних ресурсів  майже 1  мільйон гривень.

 

Підприємства Бердянська, Бердянського та Приморського районів  поповнили бюджети на 34,4 мільйонів гривень податку на прибуток

За минулий рік платники податку на прибуток підприємств спрямували до бюджетів усіх рівнів 34,4 мільйонів гривень, що на 13 мільйони більше, ніж рівень надходжень за 2015 рік 

Як підкреслила начальник Бердянської ОДПІ  Оксана Федорова, очікуваний показник доходів на 2016 рік до державного бюджету виконано на 123,2 відсотків, до місцевих бюджетів – на 168,1 відсотків, додатково надійшло понад 7,4  мільйонів гривень.

Підприємства  міста Бердянська спрямували  до бюджетів 29,9 мільйона гривень,  платники податку на прибуток Бердянського району  понад 1,0 мільйон, Приморського району  - 3,5 мільйона гривень. 

Крім того, зросла й середньомісячна сума відрахувань податку – з 1,8 мільйона гривень у 2015 році – до 2,9 мільйонів – у 2016 році.

 

Бюджети громад Бердянська, Бердянського та Приморського районів отримали на 65,8 мільйонів гривень більше 

За 2016 рік до місцевих бюджетів платники податків спрямували 465,6  мільйонів гривень, що на 151,4 мільйонів більше, ніж за 2015 рік Як  повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, індикативний показник доходів на 2016 рік забезпечено на 116,5 відсотків, додатково надійшло понад 65,8  мільйонів.

Найбільші суми податків і зборів надійшли до бюджету міста  Бердянськ  - понад 317 мільйонів, до місцевих бюджетів Бердянського району -72,2 мільйоні, у Приморському районі платники поповнили місцевий бюджет на 76,1 мільйонів. 

Серед платежів, які формують бюджети громад, левову частку займає податок на доходи фізичних осіб. За рік його перераховано у сумі 240,2 мільйона  гривень при прогнозах у 203,2 мільйона, рівень 2015 року перевищено більш ніж на 73,4 мільйон.

Плати за землю надійшло 81,9 мільйонів, що на 26,5 мільйона більше порівняно з 2015 роком та  на 12,4  мільйони – від очікуваної суми.

Суб'єкти малого і середнього підприємництва сплатили 75 мільйонів єдиного податку, а це на 27,4 мільйонів більше, ніж за 2015 рік. Виконання індикативного показника у  66,2 мільйона забезпечено на 113,5 відсотків.

Акцизний податок з реалізації підакцизних товарів дозволив бюджетам отримати 50,5 мільйонів, це на 2 мільйона більше, ніж очікувалося, та на 20,9 мільйонів перевищує показники попереднього року.

Власники нерухомості та елітних автівок спрямували майже  2,5 мільйона гривень податку на нерухоме майно та транспортного податку, що майже на 0,4 мільйонів більше від запланованих сум.

 

Робота Бердянської ОДПІ із зверненнями громадян

З початку року до Бердянської ОДПІ надійшло 68  письмових звернень громадян. Тематика зверенеь - інформування про відмову від ідентифікаційного номеру облікової картки платника податків, інформування про ухилення від сплати податків, з питань загальнодержавних та місцевих податків і зборів, з метою проведення контрольно-перевірочної роботи.

Також, за січень-грудень 2016 року посадовими особами Бердянської ОД ПІ проведено 11 особистих прийомів громадян. 

Крім того, станом на 01.01.2017 з початку року до Бердянської ОДПІ  надійшов 21 запиіт на публічну інформацію, на всі запити були надани своєчасні відповіді.  

 

Новини законодавства

Сплата підприємцями єдиного внеску у 2017 році

 Законом України від 06.12.16 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01 січня 2017 року.

Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З 01.01.2017 підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до 1-ї групи платників єдиного податку, мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу.

Базою нарахування єдиного внеску для підприємців на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. 

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. 

З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. 

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2017 року  становить 3200 гривень.

Оскільки для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до 1-ї групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, то мінімальна сума єдиного внеску з 01 січня 2017 року складає 704 грн. (3200 грн. х 22%).

Для фізичних осіб – підприємців, віднесених до 1-ї групи платників єдиного податку, мінімальна сума єдиного внеску з 01 січня 2017 року складатиме 352 грн. (3200 грн х 0,5 х 22%).

Зазначений порядок передбачений Законом України від 06.12.16 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України від 21.12.16 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», Законом України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та роз’яснено листом ДФС України №41658/7/99-99-13-02-01-17 від 30.12.2016.

 

Електронні сервіси ДФС 

«Електронний кабiнет платника»  (оновлена версія)

«Електронний кабiнет платника» (далi – ЕКП) – сервiс за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДФС та платників податкiв у режимi реального часу та який сприяє правильному i зручному обчисленню та своєчаснiй сплатi податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв).

Знайти ЕКП можна за адресою cabinet.sfs.gov.ua, а також на офіційному веб-порталі ДФС України.

ЕКП складається із двох функціональних частин:

1. відкрита (загальнодоступна).

2. приватна (особистий кабінет).

Через відкриту частину ЕКП доступні такі можливості для платника (громадянина):

1. Ознайомитись з останніми новинами (нововведеннями) ЕКП.

2. Скористатися інформацією з реєстрів, що є загальнодоступними: - дані про взяття на облік платників; - реєстр срахувальників; - дані реєстру платників ПДВ;  -реєстр платників єдиного податку; - інформація про РРО; - інформація про книги ОРО; - дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального.

Робота у приватній частині (особистий кабінет) здійснюється з використанням електронного цифрового підпису. 

Електронний цифровий підпис можна отримати у будь-якому  Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Після ідентифікації особи в залежності від типу платника доступні наступні розділи: 

1. Новини. 

2. Інформація з реєстрів. 

3. Податковий календар. 

4. Бланки податкової звітності. 

5. Декларація про майновий стан. 

6. Контакти та адреси центрів обслуговування платників (далі – ЦОП). 

7. Облікові дані платника. 

8. Звітність. 

9. Вхідні/вихідні документи. 

10. Листування з органами ДФС. 

11. Подання заяв, запитів для отримання інформації.  

12. Стан розрахунків з бюджетом. 

13. Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. 

14. Сервіси системи «Електронного адміністрування ПДВ» (СЕА ПДВ) для платників ПДВ). 

15. Сервіси системи «Електронного адміністрування реалізації пального (СЕА РП).

 

У разі зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, необхідно сформувати нові посилені сертифікати з актуальними даними клієнта

Клієнт зобов’язаний невідкладно звернутися до Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) за скасуванням посиленого сертифікату, зокрема у разі:

зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті: переведення на іншу посаду або звільнення з роботи підписувача (для посилених сертифікатів, в яких зазначена посада його власника), зміна прізвища підписувача;

виявлення помилок у реквізитах посиленого сертифіката тощо.

Замовник (особа, що приєдналась до зазначеного Договору) зобов’язується негайно інформувати виконавця (Інформаційно-довідковий департамент ДФС) про факти виявлення неточностей або зміни даних, зазначених у посилених сертифікатах та/або реєстраційній картці.

Отже, у разі зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, в т. ч. найменування юридичної особи, платнику необхідно скасувати посилені сертифікати ЕЦП (з попередніми відомостями, зазначеними у посиленому сертифікаті) та сформувати нові посилені сертифікати з актуальними даними клієнта.

Зазначена норма визначена  п.п. 6.6.2 розд. 6 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС та пп. 3.4.6 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.15 № 15.

 

Фіскальна служба видала платникам майже 67 тисяч електронних ключів для користування он-лайн-сервісами

За 2016 рік запорізькі пункти реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів видали 66,9 тисячі посилених сертифікатів електронного цифрового підпису майже 21 тисячі платників.

Як відзначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, електронний формат взаємодії платника податків із державою стає все більш популярним. Переважну частину електронних послуг можна замовити через сайти державних відомств, використовуючи при цьому електронний ключ.

– Фіскальна служба надає послуги з видачі посилених сертифікатів електронного цифрового підпису безкоштовно. За його допомогою платники податків можуть відправляти звітність до органів ДФС, митниці, отримувати численні послуги. Ці та інші можливості реалізує Електронний кабінет платника податків, який в режимі реального часу надає представникам бізнесу та громадськості повний сервісний функціонал, – підкреслила Юліана Козаченко.

Сама процедура отримання електронного ключа зручна і швидка та займе у платника від 10 до 30 хвилин, залежно від категорії отримувача – чи то фізична або юридична особа тощо.

Відділення Акредитованого центру сертифікації ключів видають електронні ключі органам державної влади та місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктами господарської діяльності та фізичним особам. До їхніх послуг належать: реєстрація заявників, надання у користування надійних засобів ЕЦП, допомога при генерації відкритих та особистих ключів, обслуговування посилених сертифікатів ключів заявників та інші.

У Запорізькій області пункти реєстрації користувачів знаходяться за адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а, 1-й поверх, м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103.

Докладну інформацію щодо надання послуг електронного цифрового підпису можна отримати на сайті АЦСК ІДД: http://acskidd.gov.ua/.

 

Роз’яснення законодавства

Знижено граничну суму розрахунків готівкою за участю фізичних осіб до 50 тис. грн.

Національний банк постановою від 25.11.2016 року N 407 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року N 210" зменшив граничну суму розрахунків готівкою за участю фізичних осіб.

Так, постановою передбачено граничну суму розрахунків готівкою між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50 тис. грн.

Гранична сума розрахунків готівкою фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, визначена у розмірі 50 тис. грн.

Отже, граничну суму розрахунків готівкою за участю фізичних осіб знижено з 150 тис. грн. до 50 тис. грн.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 50 тис. грн., шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня, не змінилася і визначається в розмірі 10 тис.  грн.

Постанова Правління НБУ від 25.11.16 № 407 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року N 210" набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування (опублікована на офіційному інтернет-представництві НБУ  03.01.2017 р.).

 

Річна податкова декларація про майновий стан та доходи надається за новою формою

З 01 січня 2017 року розпочинається кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи та визначити податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Декларацію мають право подати фізичні особи для отримання податкової знижки.

Наказом МФУ 15.09.16  N 821, який набирає чинності 31 грудня 2016 року, внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан та доходи.

В оновленій формі податкової декларації, яка запроваджується з 01 січня 2017 року:

- кількість додатків зменшено з чотирьох до двох, в яких здійснюється розрахунок податкових зобов'язань з урахуванням понесених витрат: розрахунок інвестиційного прибутку (додаток Ф1) та розрахунок податкових зобов'язань самозайнятими особами (додаток Ф2). 

Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.

Додатки є складовою частиною декларації і без декларації не є дійсними. 

- змінено порядок розрахунку податкових зобов'язань з доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням змін щодо порядку сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб;

- уточнені показники податкової декларації з урахуванням введення в дію ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%.

 

Декларування підприємцями на загальній системі оподаткування доходів, отриманих в 2016 році

З 1 січня 2016 року підприємці на загальній системі оподаткування розраховують та сплачують авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб за фактичними даними, зазначеними в Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом.

Тобто авансові платежі сплачуються  до 20 квітня, до 20 липня й до 20 жовтня, а за четвертий календарний квартал авансовий платіж не розраховується та не сплачується.

Протягом звітного (податкового) року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб формуються як переплата, а нарахування податкових зобов'язань здійснюється за даними податкової декларації за відповідний звітний (податковий) період. 

Наказом МФУ 15.09.16  N 821 внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан та доходи.

Наказ набирає чинності 31 грудня 2016 року і запроваджується з 1 січня 2017 року.

В оновленій декларації  змінено порядок розрахунку податкових зобов'язань із доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, з урахуванням змін щодо порядку сплати авансових платежів із податку на доходи фізичних осіб. 

Підприємці на загальній системі оподаткування визначають суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, за результатами звітного (податкового) року в рядку 1.1 додатка Ф2 з подальшим відображенням у графі 6 рядка 10.7 податкової декларації.

У рядках 1.2 – 1.4 додатка Ф2 зазначається сума сплачених авансових платежів із податку на доходи фізичних осіб та залишок суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті або поверненню з урахуванням сплачених авансових платежів.

  

Строк приведення неприбутковими організаціями установчих документів до вимог Податкового кодексу подовжено до 1.07.2017 року 

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", не підлягають виключенню з Реєстру до 1 липня 2017 року.

Тобто, подовжено з 1.01.2017 року до 1.07.2017 року строк приведення неприбутковими організаціями установчих документів до вимог Податкового кодексу і подання їх копій до фіскального органу.

Зазначена норма передбачена п. 34 підр. 4. Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Релігійним неприбутковим організаціям Законом України від 06.10.16  № 1667-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій", продовжено термін щодо приведення у відповідність установчих документів до 1 січня 2018 року. 

 

Сплата у 2017 році єдиного внеску підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування  

З 01 січня 2017 року  набули чинності зміни, внесені Законом України від 06.12.16 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

Підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховують на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З 01.01.2017 року платники єдиного податку 1-ї групи мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2017 року  становить 3200 гривень.

Отже з 01 січня 2017 року для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, крім платників єдиного податку 1-ї групи, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць. 

Тобто мінімальна сума єдиного внеску становить 704 грн. (3200 грн. х 22%).

Для платників єдиного податку 1-ї групи мінімальна сума єдиного внеску з 01 січня 2017 року  становить 352 грн. (3200 грн. х 0,5 х 22%).

Зазначений порядок передбачений Законом України від 06.12.16 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України від 21.12.16 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», Законом України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

 

Терміни сплати  підприємцями єдиного внеску

Терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців у 2017 році залишаться незмінними.

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. 

Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року. 

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Зазначена норма передбачена ст. 9 Закону України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Сплата у 2017 році єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування

 З 01 січня 2017 року  набули чинності зміни, внесені Законом України від 06.12.16 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

Базою нарахування єдиного внеску для підприємців на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. 

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. 

З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. 

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2017 року становить 3200 гривень.

Отже для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування  та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць. 

Тобто мінімальна сума єдиного внеску з 01 січня  складатиме 704 грн. (3200 грн. х 22%).

Зазначений порядок передбачений Законом України від 06.12.16 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України від 21.12.16 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», Законом України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

 

Сума поворотної фінансової допомоги, не повернена у визначений термін, включається підприємцем на загальній системі оподаткування до складу доходу 

Оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності. 

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Тобто, сума поворотної фінансової допомоги  підлягає поверненню.

Оскільки отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання. 

Разом з тим, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена пп. 14.1.257  ст. 14,  п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України.  

 

З 01.01.2017 року від сплати єдиного внеску за себе звільняються підприємці, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами

З 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Зазначене звільнення не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Зазначена норма передбачена частиною 4 ст. 4  Закону України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зі змінами внесеними Законом України від 06.12.16 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

 

З 1 січня 2017 року для платників єдиного податку 1-ї групи  ставка єдиного податку встановлюється у відсотках до розміру прожиткового мінімуму

З 1 січня 2017 року ставка єдиного податку для платників 1-ї групи встановлюється у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Щомісячні відсоткові ставки єдиного податку для першої та другої груп платників єдиного податку – фізичних осіб затверджені Рішенням Запорізької міської ради від 21.12.2016 №59.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що  прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн.

Для платників єдиного податку другої і третьої груп ставки єдиного податку не змінились.

Так, для платників єдиного податку другої групи ставка встановлюється у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2017 року становить 3200 гривень.

Для третьої групи  ставка єдиного податку визначається у відсотках до доходу (відсоткові ставки), і становить: - 3% доходу у разі сплати ПДВ, і - 5% доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Зазначена норма передбачена п. 293.1 ст. 293 Податкового  кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та Законом України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік».  

 

Для неприбуткових організацій, які не сплачують податок на прибуток, встановлено річний податковий період для подання звітності

Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 цього пункту. 

Тобто для тих неприбуткових організацій, які не сплачують податок на прибуток, і не порушили вимог щодо відповідності неприбутковості, встановлено річний податковий (звітний) період щодо подання звітності. 

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553.  

Зазначена норма передбачена п.п.133.4.7 ст. 133 Податкового  кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». 

 

Підприємцям на загальній системі оподаткування не заборонено здійснювати бартерні операції

Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами. 

Бартерна (товарообмінна) операція - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін договору є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Враховуючи наведене, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачено.

Зазначена норма передбачена пп. 14.1.10 ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України. 

 

Підприємець на загальній системі оподаткування вартість безоплатно отриманих товарів включає до складу загального оподатковуваного доходу по даті їх реалізації

Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме: 

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Безоплатно надані товари - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

До  продажу (реалізації) товарів належать, зокрема, операції з безоплатного надання товарів. 

Отже, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.71, п.п. 14.1.202 ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

 

Платники запитували 

Яким чином роботодавець розраховує ЄВ, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної?

   Абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄВ.

        При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).     Порядок виплати заробітної плати регулює Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 108)

        Так, ст. 3 Закону № 108 визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.     Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3 прим. 1 Закону № 108).

        Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.

     Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може становлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

     Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.     Таким чином роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

     Однак роботодавець розраховує суму ЄВ, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.     При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

 

Який розмір ЄВ застосовують роботодавці при нарахуванні заробітної плати (доходу) найманим працівникам?

   Роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиного внеску

     У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

     При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

 

Чи передбачена відповідальність посадових осіб органів ДФС, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадян, та громадян за подання звернень протиправного характеру?

   Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

     Статтею 25 Закону № 393 визначено, що у разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

     Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

     Відповідно до ст. 26 Закону № 393 подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

     Витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об’єднанням громадян, засобами масової інформації у зв’язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду (ст. 27 Закону № 393).

     Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій (ст. 28 Закону № 393).

 

Який довідник пільг, затверджений ДФС, використовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців?

   Суб’єкт господарювання, який подає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, в якому зазначає код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідника інших податкових пільг, затверджених Державною фіскальною службою України (далі – Довідники).

     При поданні Звіту:     

за дванадцять календарних місяців минулого року використовуються Довідники пільг станом на 01 січня поточного року;     

за три календарних місяці поточного року – Довідники пільг станом на 01 квітня поточного року;

     за шість календарних місяців поточного року – Довідники пільг станом на 01 липня поточного року     

за дев’ять календарних місяців поточного року – Довідники пільг станом на 01 жовтня поточного року.

 

Які ЮО є великими платниками податків відповідно до норм ПКУ?

 Відповідно до п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VI зі змінами та доповненнями великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 1 мільярд гривень або загальна сума платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує 20 млн. гривень.

 

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

     Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

     а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

     б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

     в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

     Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

     Згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями)

.     Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

     Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

     Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

     Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до     об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ;     об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

 

Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

  Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

     а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

     б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

     в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

     г) гуртожитки;

     ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

     д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

     е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; 

    є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

     ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

     з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств; 

    и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

     і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

     ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;

     й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;

     к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

     л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

     Підпунктом 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення ПКУ визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію (далі – АТО).

     Нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

     Згідно з п.п. 38.1 п. 38 підрозд. 10. розд. XX Перехідні положення ПКУ:

     тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до постанови Верховної РадиУкраїни «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України;

     населені пункти на лінії зіткнення - населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

За 2016 рік у Запорізькій області надійшло понад 10 мільярдів гривень податків і зборів

За 2016 рік запорізькі платники забезпечили до бюджетів усіх рівнів 10 мільярдів 145 мільйонів гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, рівень надходжень попереднього року перевищено на 3,7 мільярда гривень.

– Перевиконання дохідної частини як державного, так й місцевих бюджетів зафіксовано за всіма бюджетоутворюючими податками. До бюджету країни за рік при індикативі у 3,7 мільярда спрямовано понад 4,2 мільярда, до місцевих скарбниць сплачено 5,9 мільярда при прогнозах у 4,9 мільярда. Бюджети громад отримали майже мільярд гривень додаткових коштів, – зазначила Юліана Козаченко.

Із загальної суми надходжень до держбюджету близько 1,9 мільярда гривень – сплата податку на додану вартість. Це на 889 мільйонів більше за рівень 2015 року та на 137 мільйонів перевищує індикатив на 2016 рік.

Податку на доходи фізичних осіб сплачено до бюджету країни понад 1 мільярд, що на 363 мільйони більше, ніж у попередньому році, та на 148 мільйонів випереджає прогнози на рік.

Запорізькі підприємства перерахували 503 мільйони податку на прибуток при очікуваній сумі 424 мільйони. Порівняно з 2015 роком надходження зросли на 179 мільйонів.

На підтримку Збройних сил України запоріжці спрямували 341 мільйон гривень військового збору. Також значні суми до держбюджету надійшли у вигляді рентної плати та плати за використання природних ресурсів – 285 мільйонів.

 

Підприємства Запорізької області поповнили бюджети на 576 мільйонів гривень податку на прибуток

За минулий рік платники податку на прибуток підприємств спрямували до бюджетів усіх рівнів 576 мільйонів гривень, що на 204 мільйони більше, ніж рівень надходжень за 2015 рік (без показників Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС).

Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, очікуваний показник доходів на 2016 рік до державного бюджету виконано на 118 відсотків, до місцевих – на 179 відсотків, додатково надійшло понад 111 мільйонів гривень.

Більш ніж 87 відсотків від загальних надходжень сплачено на десяти територіях м. Запоріжжя та області. Так, у Дніпровському районі обласного центру платники забезпечили 106,6 мільйона гривень, у Шевченківському – 83,7 мільйона, у Вознесенівському 82,3 мільйона. Суб'єкти господарювання Мелітопольського району спрямували 65,8 мільйона, Олександрівського району м. Запоріжжя – 34,3 мільйона, Бердянського району – майже 31 мільйон, Комунарського – 28,5 мільйона, Хортицького – 24,5 мільйона, Заводського – понад 24, Пологівського – 21,5 мільйона.

Крім того, зросла й середньомісячна сума відрахувань податку – з 31 мільйона гривень у 2015 році – до 48 мільйонів – у 2016 році.

Нагадаємо, з 1 січня 2017 р. внесено зміни до Податкового кодексу України в частині податку на прибуток підприємств:

- уточнено вимоги для неприбуткових організацій;

- виключено можливість зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- доповнено порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування;

- визначено коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, зокрема на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), за операціями з неплатниками податку на прибуток;

- уточнено норми щодо уникнення подвійного оподаткування за операціями, що здійснені до 1 січня 2015 р.

 

Бюджети громад Запорізької області отримали на 1 мільярд більше

За 2016 рік до місцевих бюджетів платники податків спрямували 5 мільярдів 916 мільйонів гривень, що на 2,1 мільярда більше, ніж за 2015 рік (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя). Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, індикативний показник доходів на 2016 рік забезпечено майже на 120 відсотків – додатково надійшло близько одного мільярда.

Вона також зазначила, що найбільші суми податків і зборів надійшли у м. Енергодар – понад 775 мільйонів, у Шевченківському районі м. Запоріжжя – 608 мільйонів, Вознесенівському – майже 577 мільйонів, 533 мільйони сплачено у м. Мелітополь і районі, у м. Бердянськ та районі – 389 мільйонів. У Дніпровському районі обласного центру платники поповнили місцевий бюджет на 384 мільйони, у Олександрівському – на 347 мільйонів, у Комунарському – майже 313 мільйонів, у Василівському – 279 мільйонів, у Хортицькому – 165 мільйонів. 

Серед платежів, які формують бюджети громад, левову частку займає податок на доходи фізичних осіб. За рік його перераховано у сумі 3,1 мільярда гривень при прогнозах у 2,6 мільярда, рівень 2015 року перевищено більш ніж на мільярд.

Плати за землю надійшло 929 мільйонів, що на 321 мільйон більше порівняно з 2015 роком та 132 мільйони – від очікуваної суми.

Суб'єкти малого і середнього підприємництва сплатили 723 мільйони єдиного податку, а це на 275 мільйонів більше, ніж за 2015 рік. Виконання індикативного показника у 584 мільйони забезпечено на 123 відсотки.

Акцизний податок з реалізації підакцизних товарів дозволив бюджетам отримати 549 мільйонів, це на 15 мільйонів більше, ніж очікувалося, та на 184 мільйони перевищує дані попереднього року.

Власники нерухомості та елітних автівок спрямували більш ніж 51 мільйон гривень податку на нерухоме майно та транспортного податку, що майже на 15 мільйонів більше 2015 року та на 6,8 мільйона – від запланованого рівня доходів.

 

Кожен третій автор звернень до ДФС інформував про ухилення від сплати податків

За минулий рік до територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області надійшло 568 письмових звернень громадян. Переважну більшість із них фіскальна служба отримала поштою безпосередньо від громадян – 485. Через органи влади, зокрема, від місцевих органів державної влади, правоохоронних органів, Національного антикорупційного бюро України відправлено 80 листів, ще три направлено через депутатів місцевих та районних рад.

Із загальної кількості звернень 512 належать до категорії індивідуальних, 197 громадян написали 23 колективних листа, 33 документи визнано анонімними.

За соціальним станом авторів звернень найбільше підприємців, пенсіонерів, працівників підприємств, установ, селян та державних службовців.

За змістом основних питань у 30% випадках (170 звернень) громадяни інформували органи ДФС про ухилення від сплати податків. Також значна частина (майже 30 відсотків) заявників звертались до територіальних органів ГУ ДФС з питань загальнодержавних та місцевих податків і зборів. У чверті від загальної кількості листів (142) йшлося про проведення контрольно-перевірочної роботи.

За результатами розгляду на 385 звернень надані роз'яснення, 95 – вирішено позитивно, 30 – надіслано за належністю, 7 – повернуто авторам, 3 – відмовлено у задоволенні, залишаються на виконанні 15 звернень (термін відповіді не настав).

Відповіді на розглянуті звернення надано без порушення термінів.

Детальна інформація про порядок звернень до органів ДФС розміщена на субсайті Головного управління ДФС у Запорізькій області:

http://zp.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/kontakti-/,

http://zp.sfs.gov.ua/pryimalnia-gromadian/.

 

Оперативники ДФС розслідують кримінальне провадження щодо виготовлення неякісного пального

За три декади грудня співробітники податкової міліції Запорізької області викрили 3 злочини, 2 з яких – за ухилення від сплати податків (ст.212 КК України, сума збитків по вказаним провадженням складає 5 млн. гривень), а також один факт незаконного зберігання та збуту підакцизних товарів (ст.204 КК України).

Так, у грудні оперативники ГУ ДФС у Запорізькій області в рамках операції "Акциз-2016" та розслідування кримінального провадження за ч.3 ст. 212 КК України викрили незаконне виробництво неякісних паливно-мастильних матеріалів. За результатами проведеного обшуку вилучено товарно-матеріальні цінності на загальну суму 7,2 мільйона гривень.

Крім того, у результаті відпрацювання контрагентів "конвертаційних центрів" протягом грудня поточного року до бюджету стягнуто понад 570 тисяч гривень.

Також у грудні поточного року за результатами перевірок у сфері державних закупівель до бюджету повернено 1,3 мільйона гривень.

 

Запорізькі оперативники ліквідували інтернет-торгівлю цигарками

Співробітники оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області в рамках операцій "Акциз 2017", "Рубіж 2017" та розслідування кримінального провадження за ч.1, 3 ст. 204 КК України, яке здійснюється під процесуальним керівництвом Мелітопольської місцевої прокуратури, встановили факт реалізації тютюнових виробів, які надійшли на територію України поза митним контролем без марок акцизного податку України встановленого зразка.

Продавав цигарки 32-річний місцевий житель через оголошення, які розміщував на одному із сайтів в мережі Інтернет на території Запорізької області. Товар доставляли із Одещини.

На підставі ухвали суду проведено 4 обшуки за місцями зберігання та реалізації тютюнових виробів, за результатами яких вилучено 42,6 тис. пачок цигарок в асортименті загальною орієнтовною вартістю 1 млн. 66 тис. гривень. 

Наразі тривають слідчі дії.



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.