Бердянська ОДПІ повідомляє 16.02.2017

16.02.2017, 11:24    просмотров: 771

До уваги платників податку на прибуток: Національний податковий Форум у Львові  

Державна фіскальна служба України спільно з ДП «Сервісно-видавничий центр» проводять 2 березня 2017 року у конференц-залі готелю «Дністер» Національний податковий Форум на тему «Трансферне ціноутворення та податок на прибуток» за адресою: м. Львів,    вул. Матейка, 6.

Спікерами Форуму будуть провідні фахівці ДФС та незалежні експерти з аудиту та юридичної практики держави.

Детальна інформація за тел. (061) 239-75-11. 

Понад 1,8 мільйони гривень – на підтримку Збройних сил

За січень поточного року платники міста Бердянська, Бердянського та Приморського районів перерахували понад 1,8 мільйона гривень військового збору. Як наголосила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, сума надходжень збору на підтримку української армії зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року на 0,3 мільйона.

Крім того, рівень очікуваних платежів на поточний рік перевищено понад 0,3 мільйони.

Найбільші суми збору у січні забезпечені бердянськими платниками – сплачено понад      1,3 мільйонів або 72 відсотки від загальних надходжень, платники Бердянського району спрямували 0,3 мільйона,  Приморського – 0,2 мільйони.

Надходження до бюджету податку на доходи фізичних осіб за результатами січня перевищили 26 мільйонів гривень

За січень поточного року платниками Бердянського, Приморського  районів та міста Бердянська сплачено 26,5 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Як відзначила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, це на 5,8 мільйонів гривень перевищує прогнозований показник та  майже на 10 мільйонів більше, ніж торік.

Згідно з бюджетним розподілом найбільші суми отримали місцеві бюджети – 19,9 мільйона, до державного бюджету надійшло 6,6  мільйонів.

Більшу частину податку забезпечили підприємці і підприємства міста – майже 20,6 мільйонів, Бердянський район – більше ніж 3,2 мільйонів та Приморський – майже  2,7 мільйонів.

Новини законодавства

Зміни  щодо плати за землю та орендної плати для юридичних осіб з 1 січня 2017 року

            Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 282, 288 – 289 Податкового кодексу України, які регламентують правила нарахування плати за землю та орендної плати.

            Законом внесено зміни у частині адміністрування плати за землю, зокрема:

- передбачено звільнення від сплати земельного податку для деяких категорій державних і комунальних закладів та установ, а саме:

а) державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку, а також дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

б) державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- встановлено, що договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;

- розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

            Річна сума платежу для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується КМУ, не може перевищувати 0,1% нормативної грошової оцінки;

З метою індексації нормативної грошової оцінки встановлено нову верхню граничну межу індексу споживчих цін – якщо індекс споживчих цін перевищує 115%, такий індекс застосовується із значенням 115.

Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток у 2017 році

 Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797), Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі -Закон № 1791) та Законом України від 20 грудня 2016 року № 1795-УШ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі» (далі - Закон № 1795), які набули чинності 1 січня 2017 року.

            Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 Кодексу

До п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу Законом № 1797 внесено зміни щодо уточнення ознак безнадійної заборгованості та викладено у новій редакції підпункти «г» і «ґ» стосовно визначення заборгованості фізичних осіб, які відповідають ознакам безнадійної заборгованості, зокрема:

конкретизовано, що не є безнадійною заборгованістю прощена кредитором заборгованість фізичних осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і якщо період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки (п.п. «г» п.п. 14.1.11 ст. 14 Кодексу);

зменшено з 50 до 25 відс. встановленої на 1 січня звітного податкового року мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) розмір заборгованості фізичних осіб, у межах якого заборгованість визнається безнадійною (у разі

відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (п.п. «ґ» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Крім того, Законом № 1791 п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу доповнено визначенням безнадійної заборгованості банків, до якої може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за якими прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

            пов'язаних з таким кредитором;

            які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

            Законом № 1797 до п. 14.1 ст. 14 Кодексу внесено зміни, якими уточнено:

поняття деривативів та визначено, що стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

що особами, які здійснюють виплату дивідендів, є не лише емітенти корпоративних прав, а й інші юридичні особи. Також розширено поняття платежів, прирівняних до дивідендів, та визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

            Пункт 14.1 ст. 14 Кодексу доповнено новими поняттями:

державні цінні папери - облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов'язання України, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п.п. 14.1.44і п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Термін «нерезиденти, що мають офшорний статус» (нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента) визначено у п.п. 14.1.122і, яким доповнено п. 14.1 ст. 14 Кодексу, та відповідно виключено з п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Кодексу. Отже, цей термін з 01.01.2017 використовується для цілей усього Кодексу, а не тільки для цілей розділу III Кодексу;

дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, та складові доходу від операцій з випуску та проведення лотерей визначено у новому п.п. 14.1.271, яким доповнено п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

З п. 14.1 ст. 14 Кодексу виключено поняття «нематеріальні активи», яке у редакції Кодексу до 01.01.2017 визначалось у п.п. 14.1.120.

Посилено вимоги до податкової звітності та обов'язку подання фінансової звітності платниками податку на прибуток і неприбутковими організаціями

Поняття податкової декларації (розрахунку), визначене ст. 46 Кодексу, поширено також на звіти, в яких відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору.

Пунктом 46.2 ст. 46 Кодексу визначено, що фінансова звітність є додатком до податкової декларації та її невід'ємною частиною, подається як платниками податку на прибуток підприємств (разом з декларацією з податку на прибуток), так і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації).

Таким чином, неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2016 рік подають до контролюючого органу річну фінансову звітність.

Крім того, уточнено перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація (пп. 48.3, 48.4 ст. 48 Кодексу).

Конкретизовано порядок зарахування сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів

До п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу внесено зміни, згідно з якими авансові внески, сплачені при виплаті дивідендів протягом звітного періоду, зараховуються у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період, у разі їх перевищення над сумою податку - переносяться у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного їх погашення, у разі отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного їх погашення (п.п. 57.1 \2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу).

Уточнено вимоги до неприбуткових організацій

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу конкретизовано вимоги до установчих документів неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня.

Визначено, що вимоги щодо наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Новостворені неприбуткові організації мають можливість отримати статус неприбуткових організацій для цілей оподаткування з дня їх державної реєстрації - у разі подання в установленому порядку документів для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та дотримання вимог до установчих документів (п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 134 Кодексу).

Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу конкретизовано порядок подання податкової звітності та набуття статусу платника податку на прибуток у разі недотримання неприбутковою організацією вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Пункт 133.4 ст. 133 Кодексу доповнено новим п.п. 133.4.7, яким встановлено річний звітний період для подання податкового звіту для неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Для професійних спілок, їх об'єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 Кодексу (п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Звертаємо увагу, що норма п. 46.2 ст. 46 Кодексу стосовно подання професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 Кодексу вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 рік.

Крім того, до 01 липня 2017 року подовжено термін, передбачений для приведення у відповідність до вимог Кодексу установчих документів неприбутковими організаціями з метою включення до нового Реєстру. Відповідно, неприбуткові організації, які перебували у Реєстрі на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01 липня 2017 року (внесено зміни до п.п. 34, 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Уточнено особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції

Підпунктом 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу уточнено річний податковий період для виробників сільськогосподарської продукції - починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується ЗО червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року по ЗО червня наступного звітного року, який був визначений у редакції до 01.01.2017).

Крім того, для платників - сільгоспвиробників, які обрали «особливий» річний податковий (звітний) період, конкретизовано порядок обчислення фінансового результату до оподаткування та особливості подання з податковою декларацією фінансової звітності, а саме:

фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюється шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за  перше  півріччя  поточного  звітного  року,   що  визначені  відповідно  до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу);

фінансова звітність складається за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року та подається з відповідною річною податковою декларацією (п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

            Податок на нерухоме майно не зменшуватиме податок на прибуток З   01.01.2017   виключено   норму  пункту   137.6   ст.   137  Кодексу,   яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

При цьому пунктом 45 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що пункт 137.6 ст. 137 Кодексу (в редакції до 01.01.2017) востаннє застосовується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року.

Передбачено нові різниці при нарахуванні амортизації необоротних активів

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено різницями:

що збільшують фінансовий результат до оподаткування - за операціями з об'єктами невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, у разі ліквідації або продажу таких об'єктів, а також при проведенні їх ремонту, реконструкції, модернізації або інших поліпшень (п. 138.1 ст. 138 Кодексу);

що зменшують фінансовий результат до оподаткування, - у разі продажу об'єктів невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Конкретизовано порядок розрахунку податкової амортизації Підпунктом 138.3.1 п.138.1   ст. 138 Кодексу визначено, що для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів   визначається   без   урахування   їх   переоцінки   (уцінки,   дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.           

Запроваджено прискорену амортизацію

Згідно з пунктом 43, яким доповнено підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, платникам податку надано право застосування з 01 січня 2017 року мінімально допустимого строку амортизації (два роки) основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом - щодо нових основних засобів, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання встановлених Кодексом вимог:

не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;

використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Водночас у разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких основних засобів в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

збільшити фінансовий результат до оподаткування - на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів,

зменшити фінансовий результат до оподаткування - на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

            Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень)

Підпункт 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат до оподаткування, — на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості.

Крім того, Законом № 1791 у новій редакції викладено підпункт 1 п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу щодо розрахунку перевищення розміру резерву банків та небанківських фінансових установ, який обраховується для визначення різниці, що збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Так, розмір перевищення резерву над лімітом визначається лише за оцінкою однієї величини та не потребується, як було передбачено раніше, порівняння резерву з величиною кредитного ризику за активами, визначеними на кінець звітного періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

Крім того, 25-відсотковий розмір ліміту продовжено ще на 2017-2018 роки.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Зазнали змін різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зокрема:

конкретизовано показники для розрахунку різниць, які збільшують(зменшують) фінансовий результат до оподаткування, при нарахуванні

процентів за борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами (п.п. 140.2, 140.3 ст. 140 Кодексу);

уточнено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дивідендів, отриманих від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку ( п.п. 140.4.1 п. 140.1 ст. 140 Кодексу);

уточнено термінологію умов, за яких відбувається збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій, а саме слова «звичайних цін» замінено словами «ціни, визначені за принципом «витягнутої руки», та встановлено, що такі норми застосовуються за результатами податкового (звітного) року (п.п. 140.5.1, 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Конкретизовано умови та показники для розрахунку різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у:

неприбуткових організацій - зменшено обмеження щодо загального обсягу такого придбання з 50 до 25 розмірів мінімальної заробітної плати, а також уточнено, щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання), а щодо яких є винятки (крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону),

нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому визначено порядок розрахунку коригування у разі перевищення цін придбання над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки»   (п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Виключено дублюючі норми підпункту 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та конкретизовано умови застосування різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидентів (п.п. 140.5.6, 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Уточнено редакцію різниці, передбаченої для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо безоплатно перерахованих неприбутковим організаціям сум коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, зокрема уточнено щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг), а щодо яких є винятки (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону) (п.п. 140.5.9 п.1 40.5 ст. 140 Кодексу).

Пункт 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено новими різницями, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, а саме:

щодо сум перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків    (п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);

щодо сум витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно - правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків (п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);

щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (п.п. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Змінено редакцію пункту 141.2 статті 141 Кодексу та на відміну від попередньої редакції з цього пункту виключено різниці за операціями з переоцінки інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, а також уточнено порядок розрахунку різниць стосовно врахування сум від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів (п.п. 140.2.1, п.п. 140.2.4, п.п. 140.2.5 п. 140.2 ст. 140 Кодексу).

Запроваджені нові різниці з метою виключення подвійного формування доходів та витрат

Законом № 1797 підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими різницями, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування та виключають подвійне формування доходів або витрат - щодо сум доходів або витрат, врахованих для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року, які за правилами бухгалтерського обліку враховуються у складі доходів або витрат для визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року (п. 42 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу). 

Встановлено нові правила оподаткування суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей

Змінено порядок розрахунку об'єктів оподаткування та суми податку на дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, зокрема:

дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей складається з доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та суми залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року (п.п. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей підлягає оподаткуванню за новою ставкою, визначеною у п. 136.6 ст. 136 цього Кодексу (п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134, п. 141.8 ст. 141 Кодексу);

ставка податку на дохід від суми доходів визначена у розмірі ЗО відс. та її розмір застосовується з урахуванням п. 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу:

  • з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно - 18 відсотків;
  • з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно - 24 відсотки;
  • з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно - 26 відсотків;
  • з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно - 28 відсотків;
  • з 01 січня 2021 року - 30 відсотків (п. 136.6 ст. 136, п. 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

прибуток суб'єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов'язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за правилами III розділу Кодексу за базовою (основною) ставкою податку (п. 141.8 ст. 141 Кодексу).

Суб'єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток (п. 137.8 ст. 137 Кодексу).

Нарахований суб'єктами, що здійснюють випуск та проведення лотерей, податок на дохід не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб'єкта (п. 141.8 ст. 141 Кодексу).

Особливості оподаткування страховика

Законом № 1797 конкретизовано порядок визначення об'єкта оподаткування страховика та передбачено, що страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об'єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу, не включаються (п.п. 141.1.2 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування страховика, визначені п.п. 141.1.3 та 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу, викладено у новій редакції.

Фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:

на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) (п.п.  141.1.3 п.   141.1  ст.  141 Кодексу).

Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується: на від'ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика у страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу).

За ставкою 0 відс, передбаченою п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, також оподатковуються суми, що перераховуються нерезидентам під час укладання договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.

Оподаткування нерезидентів

Законом № 1797 для нерезидентів передбачено можливість щороку отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку (п. 137.7 ст. 137 Кодексу).

Також внесено зміни щодо особливостей оподаткування нерезидентів, зокрема п. 141.4 ст. 141 Кодексу доповнено новим п.п. 141.4.11, яким визначено правила оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, - у разі виконання вимог щодо одночасного дотримання відповідних умов щодо таких коштів та нерезидентів.

Доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою у розмірі 5 відс. у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасним дотриманням таких умов:

кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Водночас підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими підпунктами 46 та 47, які передбачають звільнення від оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам (за умови їх відповідності вимогам п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу), які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи:

до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів «б» і «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (п. 46 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (п. 47 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Податкові канікули для окремих категорій платників

Підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим п.п. 44, яким запроваджуються на період до 31 грудня 2021 року нові податкові канікули із запровадженням ставки податку у розмірі 0 відс. - для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, та які відповідають одному із визначених критеріїв:

утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2017 року;

діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

При цьому платники податку цієї категорії у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає визначеним критеріям, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

Дія п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють види діяльності, визначені у підпунктах 2.1 - 2.18 цього пункту.

Запроваджено звільнення від оподаткування прибутку підприємств — суб'єктів літакобудування

Законом № 1795 підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено п. 41, яким передбачається тимчасове, до 01 січня 2025 року, звільнення від оподаткування прибутку підприємств - суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-ІИ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (зі змінами та доповненнями) (далі — Закон № 2660) і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов'язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Також передбачено, що порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

         Слід зазначити, що ст. 2 Закону № 2660 передбачено, що перелік суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, формує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, та затверджує Кабінет Міністрів України.

лист ДФС України  від 08.02.17 № 2991/7/99-99-15-02-01-17

Нарахований податок на нерухоме майно, щодо об'єктів нежитлової нерухомості, востаннє зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року

З 01.01.2017 р. Законом України №1797 від 21.12.2016 виключено норму п. 137.6 ст. 137 Податкового кодексу, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

При цьому п. 45 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу визначено, що п. 137.6 ст. 137 (у редакції до 01.01.2017 р.) востаннє застосовується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року.

Тобто з 2017 року податок на нерухоме майно не зменшуватиме податок на прибуток.

Особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції з 2017 року

Пп. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу визначено річний податковий період для виробників сільськогосподарської продукції, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року по 30 червня наступного звітного року, який був визначений у редакції  Податкового кодексу до 01.01.2017).

Крім того, для платників - сільгоспвиробників, які обрали "особливий" річний податковий (звітний) період, конкретизовано порядок обчислення фінансового результату до оподаткування та особливості подання з податковою декларацією фінансової звітності, а саме:

- фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюється шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу);

- фінансова звітність складається за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року та подається з відповідною річною податковою декларацією (п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу).

Звіт про пільги з 2017 року є податковою декларацією

            З нового року Звіт про суми податкових пільг отримав статус податкової декларації і подається щоквартально (за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​податкового періоду.

            Суб'єкт господарювання, який подає Звіт про пільги до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, вказує в ньому код і найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг, які є втратами доходів бюджету, з Довідника інших податкових пільг.

            Під час надання Звіту про пільги:

  • за 3 календарні місяці поточного року використовуються Довідники пільг станом на 1 квітня поточного року;
  • за 6 календарних місяців поточного року - Довідники пільг станом на 1 липня поточного року;
  • за 9 календарних місяців поточного року - Довідники пільг станом на 1 жовтня поточного року;
  • за 12 календарних місяців минулого року - Довідники пільг станом на 1 січня поточного року.

            Для складання Звіту про пільги за 12 календарних місяців 2016 року актуальні Довідник     № 81/1 податкових пільг, які є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2016 р, та Довідник       № 81/2 інших податкових пільг станом на 31.12.2016 р .

Електронні сервіси ДФС

Мешканці Запорізької області можуть вільно користуватися електронними сервісами фіскальної служби

Сьогодні платники податків нашого регіону мають можливість отримувати адміністративні та консультативні послуги, не відвідуючи податкові інспекції. Завдяки розширенню кількості он-лайн послуг та функціоналу Електронного кабінету платника, представники бізнесу та громадяни все частіше віддають перевагу зручним сервісам. Про особливості їх застосування розповіла під час інтерв'ю на телеканалі "TV5" заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Анна Пужай-Череда.

Вона відзначила, що Електронний кабінет платника працює у режимі реального часу. Для користування його сервісами необхідно мати персональний комп'ютер або смарт-пристрій та доступ до мережі Інтернет.

Електронний кабінет передбачає низку послуг – від отримання відомостей про доходи і податки, створення і відсилки електронної декларації до листування з ДФС та уточнення стану розрахунків з бюджетом. Користувачі можуть ознайомитися з останніми актуальними новинами ДФС, отримати інформацію про граничні терміни сплати та подання податкової звітності, контакти та адреси центрів обслуговування платників, переглянути та роздрукувати бланки податкової звітності, в режимі реального часу отримати інформацію з реєстрів ДФС.

Анна Пужай-Череда докладно зупинилася на сервісі, який дозволяє громадянам фізичним особам отримати відомості про суми отриманих доходів та утриманих податків, що досить важливо в період декларування доходів за минулий рік, подання електронних декларацій та призначення житлових субсидій.

Вона підкреслила, що покрокова інструкція з користування цією послугою розміщена на субсайті Головного управління ДФС у Запорізькій області (http://zp.sfs.gov.ua/data/material/000/211/284884/Dov_dka_pro_dohodi.pdf). Для створення відповідного запиту для довідки платникові необхідно увійти до кабінету за допомогою електронного ключа (фізичної особи) та виконати кілька простих процедур. Як правило, відповідь про доходи надходить користувачу упродовж однієї доби. Наприклад, на даний момент сервіс може надати інформацію з реєстру за останні три квартали 2016 року. Повна інформація буде доступною, починаючи з березня 2017 року.

Аби отримати електронні ключі, достатньо звернутися до Акредитованих центрів сертифікації ключів. У фіскальній службі Запорізької області електронний цифровий підпис можна безкоштовно отримати у пунктах реєстрації користувачів за адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а, 1-й поверх, м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103, сайт АЦСК ІДД: http://acskidd.gov.ua/.

Декларування доходів громадян -2016

Спадщина від фізичної особи - резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи і оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором

 Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.

При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення

Отже, фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого ступеня споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотків вартості будь-якого об’єкта спадщини.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Зазначена норма визначена п.п. 14.1.263 ст. 14, п.п.174.2.1, п.п. 174.2.2, п. 174.3 ст. 174  Податкового кодексу України.

Витрати за навчання на військовій кафедрі навчального закладу, що оплачуються згідно окремого договору, до сум податкової знижки не включаються

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Разом з тим, навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом.

Отже, включення витрат за навчання на військовій кафедрі навчального закладу, що оплачуються згідно окремого договору, до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.

Зазначена норма передбачена п.п. 166.3.3  ст. 166 Податкового кодексу України.

Роз’яснення законодавства

Про порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів

            З метою упорядкування ситуації щодо відповідальності платників податків за порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів у зв'язку із збоями в роботі фінансових установ Державна фіскальна служба України повідомляє наступне.

            Статтею 55 Закону України від 07 грудня 2000 року N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

            Відповідно до ст. 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

            Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

            Статтею 32 Закону N 2346 встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів.

            Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

            Поряд з цим, згідно п. 129.7 ст. 129 Кодексу, визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7 ст. 129 Кодексу).

            Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону N 2346 визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

            Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону N 2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

            Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.

            Додатково повідомляємо, що наявність податкової інформації щодо несвоєчасного виконання платіжних доручень банківською установою може слугувати підставою для проведення відповідних заходів податкового контролю органами ДФС.

            Тобто в ситуації, коли при достатній наявності грошових коштів на банківському рахунку, відкритому в фінансовій установі, в якій введено тимчасову адміністрацію і рух по поточних рахунках призупинено на невизначений термін, підприємство не може ними скористатися для сплати податків і зборів, платнику податків необхідно надати контролюючому органу підтверджуючі документи, що вказані обставини щодо неперерахування податків і зборів до бюджету виникли з вини банку. Такими документами, зокрема, але не виключно, можуть бути листи-звернення до адміністрації банку з проханням перерахувати податки, платіжні доручення, оформлені в паперовому вигляді, тощо.

            Водночас слід зазначити, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.

            Тобто, незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу, а податковий орган відповідно від стягнення такого податкового боргу та/або від зарахування платежів, здійснених через установи інших банків, у передбаченій пунктом 87.9 статті 87 Кодексу черговості погашення податкових зобов'язань та податкового боргу.

            Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит) та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

            Податкові консультації щодо відповідальності платників податків за порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів у зв'язку із збоями в роботі фінансових установ застосовувати у частині, що не суперечить цьому роз'ясненню.

Лист ДФС України від 24.01.2017 р. N 1575/7/99-99-12-03

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель

Начало формы

Конец формы

Держгеокадастр оприлюднив коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік. Станом на 01.01.2017 року він складає для земель несільськогосподарського призначення -  1,06.      

Відповідно до пункту 8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2016  № 1791 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році») встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення – 106 відсотків. 

Платники акцизного податку, які використовують пальне для власних потреб, повинні складати та реєструвати акцизні накладні в ЄРАН

У разі якщо суб'єкт господарювання зареєструвався як платник акцизного податку з реалізації пального, такий суб'єкт зобов'язаний складати акцизні накладні на обсяги пального, використаного для власних потреб, і реєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).

Особливості складання акцизної накладної під час використання пального для власного споживання визначено формою акцизної накладної та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженими наказом МФУ від 25.02.16  № 218.

Зокрема у верхній лівій частині акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального, зазначається тип причини 3 (пальне відвантажено з метою власного споживання).

В акцизній накладній, надання якої отримувачу пального не передбачено (у т.ч. при відвантаженні пального з метою власного споживання), у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта» уноситься умовний код «1000000000».

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 02.02.2017 р. № 2324/7/99-99-12-03-03-17. 

Неприбутковим організаціям встановлено річний звітний період та передбачено подання фінансової звітності

Для неприбуткових установ та організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст 133 Податкового кодексу встановлено річний звітний період для подання Звіту про використання доходів (прибутків)неприбуткової організації.

Форма такого Звіту затверджена наказом МФУ від 17.06.16 №553.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст. 133 Податкового Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність.

Фінансова звітність, що складається та подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

Таким чином, неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2016 рік подають до фіскального органу річну фінансову звітність.

Для професійних спілок, їх об'єднань й організацій профспілок передбачено подання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише в разі порушень вимог п. 133.4 Податкового кодексу. Така норма вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 рік.

Зазначені норми передбачені пп. 133.4.7 ст. 133 та п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.

З 2017 року передбачено нові різниці при нарахуванні амортизації необоротних активів

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, з 2017 року доповнено новими різницями:

що збільшують фінансовий результат до оподаткування - за операціями з об'єктами невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, у разі ліквідації або продажу таких об'єктів, а також при проведенні їх ремонту, реконструкції, модернізації або інших поліпшень;

що зменшують фінансовий результат до оподаткування, - у разі продажу об'єктів невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів.

Зазначені норми визначені п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України.

Податкова амортизація основних засобів визначається без їх переоцінки, проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку

Для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Зазначена норма передбачена пп. 138.3.1 ст. 138 Податкового кодексу України.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Підприємства Запорізької області направили 1,4 мільйона на оздоровлення довкілля

Упродовж січня 2017 року підприємства-забруднювачі навколишнього середовища сплатили 1 мільйон 403 тисячі гривень екологічного податку (без показників підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС). Це на 656 тисяч більше, ніж за січень 2016 року та на 174,5 тисячі вище за прогнозовану суму на перший місяць року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

– Екологічний податок є певним компенсатором для навколишнього середовища саме тієї території, де знаходиться підприємство, що його забруднює. Адже 80 відсотків перерахованого платежу залишається у місцевих бюджетах і спрямовується на реалізацію програм з поліпшення екології. Лише за перший місяць скарбниці громад отримали понад мільйон гривень "екоподатку", – зазначила Юліана Козаченко.

Найбільшими платниками екологічного податку є підприємства, які обслуговуються в Запорізькій ОДПІ (м. Запоріжжя) – вони поповнили бюджети на 794 тисячі гривень, суб'єкти господарювання Мелітопольської ОДПІ спрямували 192 тисячі, Пологівської – 127 тисяч, Бердянської – 100 тисяч, Токмацької та Вільнянської ОДПІ, відповідно, по 91 та 70 тисяч.

Незаконна торгівля алкоголем та порушення касової дисципліни обійшлися запорізькому кафе у понад 140 тисяч гривень

В одному із запорізьких закладів громадського харчування не надто переймалися законним способом ведення діяльності – у цьому впевнилися аудитори фіскальної служби під час перевірки. У її ході співробітники ДФС встановили одразу шість порушень законодавства.

Зокрема, у кафе розрахункові операції проводилися без застосування касової техніки, покупцям не видавалися чеки, сума готівкових коштів у касі не відповідала зазначеній у денному звіті РРО, за місцем реалізації порушено порядок обліку товарних запасів загальною вартістю майже 12 тисяч гривень. Крім того, були виявлені неоприбутковані у книгах обліку кошти на понад 18,5 тисячі гривень. До того ж, у закладі алкогольні напої продавалися за цінами нижче мінімальних роздрібних та без ліцензії на право торгівлі.

 Таким чином, ревізори виявили порушення вимог Законів України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

За результатами перевірки до суб'єкта господарювання застосовані штрафні санкції на загальну суму 143,6 тисячі гривень.

Майже 26,5 мільйона гривень – на підтримку Збройних сил

З початку року запорізькі платники вже перерахували близько 26,5 мільйона гривень військового збору (без даних підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС). Як відзначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, сума надходжень збору на підтримку української армії зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року на 7 мільйонів.

Крім того, рівень очікуваних платежів на поточний рік перевищено майже на 4 мільйони.

– Суттєве зростання надходжень у січні пов'язано, передусім, з підвищенням розмірів мінімальних заробітних плат, 1,5 відсотка з яких йдуть до бюджету у вигляді військового збору. У нас є підстави для оптимістичних прогнозів щодо динаміки збільшення у наступних періодах. Адже додаткові резерви залучення коштів полягають у детінізації зарплат, легалізації найманої праці та залучення до оподаткування тих, хто не сплачує податків з доходів, – підкреслила Юліана Козаченко.

Найбільші суми збору забезпечені серед територій, які обслуговує Запорізька ОДПІ (м. Запоріжжя) – у січні сплачено понад 14 мільйонів або 53 відсотки від загальних надходжень, платники Енергодарської ОДПІ спрямували 3,4 мільйона,  Мелітопольської – 3 мільйони, Бердянської – майже 2 мільйони, Пологівської ОДПІ – 1,5 мільйона гривень.

На Запоріжжі від погашення податкового боргу бюджети отримали майже 14 мільйонів

За січень 2017 року за рахунок погашення податкового боргу забезпечено надходження коштів до бюджетів усіх рівнів 13,7 мільйона гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, до державного бюджету сплачено 7,5 мільйона, до місцевих – 6,2 мільйона.

У розрізі основних джерел повернення раніше несплачених сум 1,4 мільйона забезпечено за рахунок стягнення платіжними вимогами з рахунків боржників та вилучення готівки, 600 тисяч надійшло від реалізації майна, яке знаходиться у податковій заставі, за рішеннями суду, а також від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства.

Як зазначила Юліана Козаченко, близько 600 тисяч бюджет отримав від розстрочення податкового боргу. Ця процедура регламентована статтею 100 Податкового кодексу України. Зокрема, якщо платники мають заборгованість, що виникла за об'єктивних обставин та бачать перспективи його динамічного погашення, без шкоди діяльності, та можуть надати відповідні аргументи, вони мають можливість звернутися до органу ДФС із відповідною заявою.

Упродовж січня завдяки заходам органів ГУ ДФС у Запорізькій області забезпечено скорочення податкового боргу до місцевого бюджетів більш ніж на 14 мільйонів гривень. Крім того, у зв'язку з ліквідацією підприємств-банкрутів списано безнадійну заборгованість у сумі понад 36 мільйонів.

Січневі надходження податку на доходи фізичних осіб перевищили третину мільярда гривень

За січень поточного року запорізькі платники спрямували 377 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні ОВПП ДФС). Як відзначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це майже на 80 мільйонів гривень перевищує прогнозований показник та на 127 мільйонів більше, ніж торік.

Згідно з бюджетним розподілом найбільші суми отримали місцеві бюджети – 259,5 мільйона, до державного бюджету надійшло 117 мільйонів.

Лідерами зі сплати ПДФО стали державне управління й оборона (19,2% від загальних надходжень), охорона здоров'я та надання соціальної допомоги (9,7%), виробництво і розподіл електроенергії (9,3%), освіта (8,2%), сільське господарство (4,8%), а також грошове та фінансове посередництво.

Більшу частину податку забезпечили підприємці і підприємства, які обслуговуються в Запорізькій ОДПІ (м. Запоріжжя) – 180 мільйонів, Енергодарській – майже 49 мільйонів та Мелітопольській ОДПІ – більш ніж 46 мільйонів. По 28 мільйонів сплатили суб'єкти господарювання Бердянської, Токмацької і Пологівської ОДПІ.

Юліана Козаченко підкреслила, що на зростання надходжень вплинули кілька факторів, зокрема, підвищення мінімальних заробітних плат та заходи з їх детінізації. Крім того, резервами у наповненні місцевих бюджетів є контроль за дотриманням роботодавцями трудового законодавства та погашення заборгованості по виплатам зарплат.

Фіскальна служба області скорочує кількість перевірок та посилює сервісні функції

Лише з початку року документальні перевірки скорочено майже на 40 відсотків порівняно з минулорічними показниками.

Про тенденції зі зниження кількості заходів податкового аудиту повідомила заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Анна Пужай-Череда під час засідання Запорізької регіональної ради підприємців, яке відбулося за участю голова Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля, представників обласної влади, організацій та підприємств регіону.

Як підкреслила Анна Пужай-Череда, фіскальна служба займає позицію щодо унеможливлення фіскального тиску на платників. Про це свідчать не тільки статистичні дані, а й концепція перевірочної роботи – на сьогодні в Запорізькій області план проведення перевірок формується тільки на основі ознак ризиковості, тобто високої вірогідності порушення законодавства у діяльності платників. Система відбору до аудиту є абсолютно прозорою. Тому сумлінні платники наразі не підпадають під контрольно-перевірочні заходи фіскальної служби.

За даними ДФС, з початку року фахівці фіскальної служби області провели 26 документальних перевірок, що на 16 менше, ніж торік. За результатами виявлених порушень до бюджетів нараховано податкових зобов'язань у сумі 9,5 мільйона гривень, з яких узгоджено майже 7 мільйонів, що на 2,2 мільйона більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Крім цього, органи ДФС активно налагоджують дистанційну взаємодію з платниками податків – запроваджують нові, зручні електронні сервіси, які допомагають заощаджувати час представників бізнесу.

Наприклад, завдяки Електронному кабінету платник може отримати цілий комплекс послуг – від подання податкової звітності до листування з органами ДФС. Вхід до нього здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, який можна отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів. Зокрема, безкоштовно в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (http://acskidd.gov.ua/) або в банківських установах та організаціях. Сама ж процедура отримання ключа ЕЦП для фізичних осіб займає від 10 до 30 хвилин.

Під час засідання Анна Пужай-Череда відповіла за запитання членів ради та закликала платників до активного діалогу із фіскальної службою.

Дві українки намагалися незаконно ввезти з Туреччини майже півкілограма ювелірних виробів

Спробу незаконного ввезення понад 400 одиниць ювелірних виробів попередили митники 14 лютого у міжнародному аеропорту м. Запоріжжя.

У зоні митного контролю залу "на приліт" під час оформлення пасажирів авіарейсу "Стамбул-Запоріжжя" дві громадянки України самостійно обрали для проходження митного контролю "зелений коридор", який здійснюється у спрощеному порядку (без заповнення митної декларації).

Під час проведення митного контролю встановлено, що у їхніх ручних поклажах, окрім особистих речей, знаходяться ювелірні вироби з металу жовтого кольору. В однієї із них виявлено 288 сережок та кулонів загальною вагою 244 грамів, у іншої 148 пар сережок вагою 219 грамів.

Таким чином громадянки вчинили дії, спрямовані на порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме переміщення через "зелений коридор" товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, без ознак приховування.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Товари тимчасово вилучені митницею для проведення товарознавчої експертизи.



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.