Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Прес-служба Міндоходів повідомляє

29.07.2013, 18:42    просмотров: 2871

 

Надходження до зведеного бюджету перевищили 204 млрд. гривень 

Більшість надходжень зведений бюджет отримав від податку на додану вартість. За І півріччя поточного року надійшло 61,4 млрд. грн. цього податку. 

Податку на прибуток підприємств сплачено 30,8 млрд. грн., акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 14,7 млрд. грн. Надходження від ввізного мита склали 6,2 млрд. гривень. 

Загалом до зведеного бюджету за січень-червень 2013 року надійшло 204 млрд. грн. Це на 1,7 млрд. грн. перевищує показники відповідного періоду минулого року. Державний бюджет отримав 160,9 млрд. грн., місцеві – 43,5 млрд. гривень. 

У розрізі основних платежів приріст забезпечено з податку на прибуток на 6,4%, порівняно з аналогічним періодом минулого року бюджет отримав більше на 1,8 млрд. грн. Додаткові надходження з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів склали 2,7 млрд. грн., або більше на 6,7% порівняно з січнем-червнем 2012 року, акцизного податку – 2,4 млрд. грн. (на 20,9%). 

 

Фахівці Міндоходів обговорили з бізнесом питання акцизної політики в Україні 

Новий формат акцизної політики в Україні сьогодні обговорювався під час засідання робочої групи з питань акцизного оподаткування в Україні, створеної при Раді з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності. 

За словами начальника відділу методології акцизного податку Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міндоходів Ірини Мельник, акцизна політика не лише резерв до наповнення бюджету, а насамперед – відображення проблем, які існують в суспільстві, в т.ч. алкоголізму та тютюнопаління. Саме тому систему акцизного оподаткування в Україні необхідно гармонізувати та виробити дієвий контроль за рухом підакцизних товарів. 

Представники алкогольного бізнесу підтримали ініціативу Міністерства щодо єдиного підходу до оподаткування алкогольних напоїв та пива, залежно від вмісту спирту. Однак, на їх думку, ставки акцизу потрібно гармонізувати в рамках цілісної акцизної політики щодо алкоголю, проаналізувавши стан пивної галузі, суміжних галузей, ризики збільшення контрафактної продукції та тіньових механізмів. 

У той же час представники тютюнової галузі наголосили на необхідності розробки плану акцизної політики на найближчі 5 років. 

«Політика держави повинна бути передбачуваною, тому що бізнесу дуже складно працювати в таких умовах, вкладати інвестиції. Якщо підвищення акцизу необхідне, то воно повинно відбуватися поетапно, не більше, як на 10-15% і з початку нового року, як передбачено Бюджетним кодексом. Це потрібно для того, щоб ми могли планувати і вибудовувати свою роботу. Повинен бути чіткий план підвищення акцизу, тоді це буде не так болюче і для галузі, і для державного бюджету", – відзначила Тетяна Карпова, директор з корпоративних питань «Philip Morris Україна». 

Серед пропозицій, що висловили учасники робочої групи: узгодження норм Податкового та Бюджетного кодексів, підвищення ставок лише з початку року, вироблення схеми боротьби з тіньовими ринками та контрафактною продукцією. 

Загалом, за результатами засідання досягнута домовленість провести порівняльний аналіз законопроекту із зазначенням аргументованих переваг та недоліків. 

Нагадаємо, що 27 червня 2013 року Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроект про підвищення акцизу на пиво, спирт, алкогольні та тютюнові вироби в 2014 році на 4,6% - 11,7% у рамках, передбачених Податковим кодексом України щорічної процедури індексації акцизів. 

 

Нові акцизні марки захистять українських споживачів від неякісних товарів, - Олександр Клименко 

Міністерство доходів і зборів веде системну боротьбу з контрабандою та підробкою підакцизних товарів задля захисту українських споживачів від неякісної та небезпечної продукції. Про це сьогодні на брифінгу заявив Міністр доходів і зборів Олександр Клименко. 

«Ми зацікавлені в кардинальному зменшенні обсягів «тіньового сектору» підакцизних товарів та налаштовані на захист споживачів від фальсифікованої продукції на українських полицях. З цією метою з 1 вересня в Україні будуть запроваджені марки акцизного податку нового зразку», - розповів Міністр. 

Олександр Клименко зазначив, що за підрахунками фахівців Міндоходів близько 10% алкогольних та тютюнових товарів сьогодні підпадають під схеми маніпулювання акцизними марками. Найбільш розповсюдженими з таких схем є підробка марки та невідповідність марки вартості та типу товару. 

Міністр доходів і зборів наголосив, що впровадження нових акцизних марок суттєво ускладнить подібне маніпулювання. 

Зазначені марки принципово відрізняються від марок діючого зразка та мають додаткові рівні захисту. Марки містять складний графічний захисний елемент, позначення ЛГП (лікеро-горілчана продукція) та ВП (винна продукція) та різну кольорову ідентифікацію. Для виробленої в Україні продукції зазначається код регіону виробника. Марки для тютюнових виробів містять позначення ЗФ (з фільтром) та БФ (без фільтру). 

Як зазначив Міністр, впровадження нових акцизних марок дозволить зменшити «тіньовий сектор» підакцизних товарів на 7-10% та залучити додаткові надходження до державного бюджету. 

Разом з тим, Олександр Клименко підкреслив, що Міністерством вживаються додаткові заходи для захисту українських ринків від контрабанди та фальсифікату. 

«Я не вважаю, що акцизні марки – це панацея. Ми запроваджуємо сукупність ефективних заходів щодо боротьби з контрабандною та контрафактною продукцією. Ми працюємо, враховуючи міжнародний досвід, співпрацюємо з OLAF. Ми розуміємо виклики, які є, і надамо ін’єкцію ринку підакцизних товарів, щоб побороти ці негативні явища», - заявив Міністр. 

Нагадаємо, удосконалення процедури адміністрування акцизного податку є завданням Міністерства доходів і зборів у рамках Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. 

27 червня 2013 року Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроект про підвищення акцизу на пиво, спирт, алкогольні та тютюнові вироби в 2014 році на 4,6% - 11,7% у рамках, передбачених Податковим кодексом України щорічної процедури індексації акцизів. 

 

Міндоходів: „Податкові розвідники” при посольствах України не плануються 

Міністерство доходів і зборів не планує створення інституту „податкової розвідки”. Всі звинувачення деяких засобів масової інформації з цього приводу не відповідають дійсності. 

В ініціативі щодо запровадження посади митно-податкового аташе при посольствах України немає нічого спільного з „податковою розвідкою”. Аташе не слідкуватимуть за українцями для виявлення їх доходів та закордонних активів, як це йшлося у деяких ЗМІ. Навпаки, вони надаватимуть всіляку підтримку представникам українського бізнесу за кордоном та допомагатимуть потенційним інвесторам у роз’ясненні всіх аспектів українського податкового та митного законодавства. 

Після об’єднання податкової та митної служб у Міністерство доходів і зборів, на нього покладені нові завдання та функції, які якнайкраще реалізовуватимуться за наявності тісного співробітництва з іноземними партнерами. Саме тому головним завданням посадовців, які обійматимуть цю посаду, буде встановлення тісних зв’язків та підтримання регулярних особистих контактів з представниками податкових та митних служб країни перебування. 

Така співпраця дозволить отримувати найбільш повну і актуалізовану інформацію про роботу податкових та митних органів цієї країни, відслідковувати зміни у відповідних сферах законодавства і практиці його застосування для переймання досвіду та застосування його у вітчизняному законодавстві. А це, у свою чергу, створить сприятливий бізнес-клімат як для вітчизняних підприємців, так і іноземних інвесторів. 

Крім того це дасть змогу обмінюватися податковою та митною інформацією для ефективної протидії шахрайству. 

Введення посад митно-податкових аташе планується, принаймні, до складу закордонних дипломатичних установ України у державах, з якими наша країна має розвинуті торговельно-економічні зв’язки і значний товарообіг. Йдеться, зокрема, про такі держави як Російська Федерація, США, КНР, Велика Британія, Польща, Бельгія (Представництво при ЄС), інші країни. 

Претендентами на посади митно-податкових аташе, за ініціативою Міндоходів, скоріш за все стануть працівники Міністерства. Це будуть фахівці, обізнані з податковим та митним законодавством України та з практичними аспектами його застосування. Крім того, вони володітимуть загальною інформацією про країну, в якій перебуватимуть, законодавчими та офіційними засадами функціонування її податкової та митної служб. 

Завдання та функції митно-податкових аташе, а також пріоритетні напрями їх діяльності Міністерство доходів і зборів визначатиме спільно з Міністерством закордонних справ. Однак контролювати щоденну діяльність митно-податкових аташе буде керівництво закордонних дипломатичних установ та керівник економічного відділу. 

На сьогодні митно-податковий аташе, що є за посадою радником, працює лише у Представництві України при Європейських Співтовариствах. У недалекому минулому Митна служба вже мала своїх представників у складі посольств України в Російській Федерації та Республіці Польща. Однак пізніше ці посади були ліквідовані.

 

Загальна сума зареєстрованих підприємцями податкових накладних в Єдиному реєстрі склала 283,5 млрд. гривень 

За І півріччя поточного року реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі здійснили 113,1 тис. платників. Вони зареєстрували понад 29 млн. податкових накладних на загальну суму майже 283,5 млрд. гривень. 

Понад 3 млн. документів з них – це накладні із сумами ПДВ понад 10 тис. гривень. 

За словами аналітиків Міндоходів, обмін виключно електронними версіями документів позбавляє підприємства від зайвої „паперової” бюрократії. Крім того, реєстрація накладної в Єдиному реєстрі (ЄРПН) є своєрідним захистом платника від нечесних контрагентів. Щомісяця за запитами як продавців, так і покупців направляється понад 380 тис. виписок з ЄРПН. 

Нагадаємо, що обов’язкова реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі платниками ПДВ – продавцями запроваджена з 1 січня 2011 року. 

Для зручності платників реєстрація водилася поетапно, спочатку реєструвалися документи, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становила понад 1 мільйон гривень. З 1 квітня 2011 року - понад 500 тисяч гривень; з 1 липня 2011 року - понад 100 тисяч гривень та з 1 січня 2012 року - понад 10 тисяч гривень. 

 

Головне управління Міндоходів у Запорізькій області

Майже 400 тис. грн. до бюджетів спрямували до бюджетів запорізькі оперативники

Оперативники ГУ Міндоходів області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості по 8 кримінальних правопорушеннях, з яких 5 – за ухилення від сплати податків. Сума збитків за вказаними кримінальними правопорушеннями становить 5 млн. грн. Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму 472 тис. грн., у тому числі алкогольних напоїв на суму 8 тис. грн., тютюнових виробів – на 23 тис. грн. Всього у результаті повсякденної роботи оперативних співробітників області за період з 15 по 21 липня 2013 року до бюджетів всіх рівнів мобілізовано 382 тис. гривень.

 

Запорізьке підприємство завищило податковий кредит та ухилилося на 1,2 млн. грн. від оподаткування

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України відносно службових осіб одного з підприємств м. Запоріжжя, які під час ведення фінансово-господарської діяльності з оптової торгівлі промисловим обладнанням включили до складу податкового кредиту операції, які не пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Як результат, бюджет не дорахувався податків на суму 1,2 млн. грн. 

 

На Запоріжжі підприємство не перерахувало до бюджету 1,4 млн. грн. ПДВ

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України відносно службових осіб одного з суб’єктів господарювання м. Запоріжжя, які при здійсненні діяльності з виробництва будівельних металевих конструкцій, шляхом внесення недостовірних даних до податкової звітності підприємства ухилилися від сплати податку на додану вартість на суму 1,4 млн. гривень.

 

Понад 1,5 тис. пачок цигарок на 14 тис. грн – на утилізацію

Саме така доля чекає на вилучений товар в одному з торговельних павільйонів м. Запоріжжя. Оперативники ГУ Міндоходів у Запорізькій області встановили факт реалізації тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного збору встановленого зразка України. Вилучено 1529 пачок тютюнових виробів на суму 14,2 тис. грн.

 

За "повітряні" валові затрати підприємство сплатить півтора мільйона гривень

Схеми ухилення від оподаткування, коли завищують валові затрати за рахунок так званих "повітряних" операцій на папері з фіктивними фірмами, нерідко зустрічаються під час перевірок, які проводять працівники Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

 Подібну ситуацію виявили при проведенні перевірки одного з підприємств Запорізької області, яке здійснювало оптову торгівлю деталями та приладдям для транспортних засобів. Слідчі органи Міндоходів області встановили, що суб'єкт господарювання у податковій звітності відобразив фінансово-господарські операції з підприємством, яке мало ознаки фіктивності. До того ж, не було підтверджено походження товарно-матеріальних цінностей, фактів їх перевезення, а також використання у фінансово-господарській діяльності. 

За результатами перевірки нараховано податків на загальну суму 1,5 млн. грн. 

Всього ж за минуле півріччя поточного року за матеріалами слідчих підрозділів та інших правоохоронних органів розглянуто 157 матеріалів, проведено 102 позапланові перевірки. Встановлено факти порушень вимог діючого законодавства на суму майже 47 млн. грн. 

 

Понад 83 млн. грн. ПДВ "автоматом" відшкодовано запорізьким підприємствам

Саме таку суму податку на додану вартість у січні-червні поточного року отримали в автоматичному режимі одинадцять запорізьких суб'єктів господарської діяльності. Минулого року за цей період підприємствам відшкодовано в он-лайн режимі 35,7 млн. грн. ПДВ.

- Відрадно, що до цього сервісу приєднуються щомісяця нові підприємства. У 1 півріччі минулого року 7 підприємств регіону отримали відшкодування ПДВ в автоматичному режимі, а нині до цієї когорти додалося ще чотири, - коментує ситуацію начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька. - І ця цифра, переконана, могла б зростати, якби платники податків дотримувалися визначених податковим законодавством критеріїв. Для більшості суб'єктів господарювання неподоланим залишається критерій щодо рівня заробітної плати. 

 55 запорізьким платникам податків у січні-червні поточного року відшкодовано податку на додану вартість на загальну суму 145,7 млн. грн., що на 52,7 млн. грн. або майже в 1,6 разу більше, ніж за аналогічний період минулого року.

 Правомірність сум, заявлених до відшкодування, ретельно перевіряють працівники ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Тільки з початку року упереджено незаконно задекларовані до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на 14 млн. грн.

 

 

Сервіси Міністерства доходів і зборів

Запрацював „Електронний кабінет платника податків”

Новий сервіс Міндоходів „Електронний кабінет платника податків” розпочав свої роботу у тестовому режимі. Першими ознайомитися з можливостями сервісу зможуть великі платники податків, а в подальшому він буде доступним для всіх категорій платників. 

Електронний кабінет - це персональне автоматизоване робоче місце платника, працювати в якому він може з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет, після авторизації. 

Експерти Міндоходів новий сервіс вважають кроком до онлайнових відносин платника з працівниками органів доходів і зборів. Перевагами нового сервісу є подання податкової звітності в режимі реального часу. Платник одразу ж буде бачити, як показники його звітності вплинули на його стан розрахунків з бюджетом. 

Податкова звітність подаватиметься пакетом, тобто декларація з усіма додатками. На кожен прийнятий пакет документів видаватиметься одна квитанція про прийняття декларації. 

У подальшому можливості Електронного кабінету будуть розширюватися. Так, наприклад, платники зможуть переглядати документи, видані органами Міндоходів, формувати та заповнювати платіжні документи щодо сплати податків, розраховувати пеню, подавати заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримувати консультаційні послуги тощо. 

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою knp.minrd.gov.ua або на порталі Міндоходів шляхом авторизації за допомогою електронного цифрового підпису. При встановленні програмного забезпечення потрібно користуватися браузером Internet Explorer. 

Нагадаємо, що цифровий підпис підприємства, установи, організації та фізичні особи можуть безкоштовно отримати в пунктах реєстрації акредитованого Центру сертифікації електронних ключів Міндоходів. На сьогодні в Україні діє 104 таких пункти.

 

Термін подання звітності!

Останні день подання податкової звітності за 2 квартал 2013 року - п’ятниця, 09 серпня! 

Нагадуємо, що кожен платник податків має можливість подавати звітність за допомогою Інтернет. Для цього необхідно отримати електронний цифровий підпис (ЕЦП). 

Безкоштовно надає послуги з видачі ЕЦП у м. Бердянськ Пункт реєстрації користувачів Управління центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів. Також тут можна отримати ключі для митних операцій – посадовим особам митних органів, митним брокерам і суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, ключі електронного цифрового підпису дають змогу звітувати у режимі он-лайн не лише до органів Міндоходів, а й до органів державної статистики України та Пенсійного фонду України, використовуючи безкоштовний он-лайн сервіс "іFіnZvіt". 

Запрошуємо підприємців та керівників підприємств, які ще не приєдналися до електронного звітування, скористатися його перевагами. 

Пункт реєстрації знаходиться за адресою: м. Бердянськ, пр. Праці, буд. 20, каб. 219. Тел. 3-86-63. 

 

Митні питання 

На понад 50 мільйонів гривень поповнився держбюджет України від митного конфіскату 

За перше півріччя 2013 року митниці Міністерства доходів і зборів України додатково перерахували до Державного бюджету 53,8 млн. грн. в результаті реалізації конфіскату. 

Це в 2,3 раза перевищує аналогічний показник минулого року – 23,9 млн. грн. 

Більша частина цієї суми, а саме 42 млн. грн., надійшла від зарахованих до держбюджету валюти та цінностей та 8,5 млн. грн. – від реалізації конфіскованого майна. 

2 млн. грн. надійшло від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся). 

Від реалізації товарів по закінченню термінів зберігання та розміщених у митному режимі, внаслідок відмови на користь держави, до бюджету надійшло 1,3 млн. грн. 

 

До 2015 року Україна перейде на новий рівень митної інфраструктури, - Олександр Клименко 

За два роки українська митниця перейде на новий рівень інфраструктури, який спростить умови перетину кордону. Про це сьогодні на брифінгу заявив Міністр доходів і зборів Олександр Клименко. 

 «В нашій п’ятирічній стратегії зазначено, що до 1 січня 2015 року в Україні буде здійснено перехід на якісно новий, сучасний рівень митної інфраструктури. Це важливе іміджеве питання для нашої країни. Ми вважаємо, що зможемо виконати це завдання, як у минулому році змогли в стислі строки розбудувати в Україні 476 центрів для обслуговування платників податків», - заявив Міністр. 

Олександр Клименко зазначив, що у 2013 році урядом України спільно з країнами-сусідами запланована розбудова 10 нових та реконструкція 5 існуючих пунктів пропуску для міжнародного та міждержавного автомобільного сполучення. Переважна їх більшість знаходиться на західному кордоні країни. 

«Ми розширюємо інфраструктуру таких пунктів, будуючи під’їзні шляхи, дорожні розв’язки, переходи, стоянки. Наша мета – створення максимально комфортних умов для громадян та гостей нашої країни», – розповів Міністр. 

За словами Олександра Клименка, прогнозний обсяг бюджетного фінансування таких робіт у 2013 році становить близько 30 млн. гривень. 

 «Ми активно працюємо над залученням додаткових джерел фінансування. У рамках попередніх домовленостей щодо реалізації інфраструктурних проектів програми прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства підписано два грантові контракти на 7,7 млн. євро», - додав Міністр. 

Так, згідно з планом передбачених робіт, реконструкція пунктів пропуску з Румунією «Дяківці» та «Красноїльськ» дозволить підвищити рівень митного оформлення та перевести їх із категорії місцевих до категорії міжнародних. 

Пункти пропуску з Угорщиною «Дзвінкове» та «Косино» після реконструкції отримають вагові комплекси та бокси для поглибленого огляду, що створить умови для надання якісного сервісу та здійснення поглибленого митного контролю. 

На пункті «Порубне» на кордоні з Румунією буде облаштована вантажна ділянка, яка дозволить щодобово оформлювати близько 300 вантажівок. 

За рахунок фінансової підтримки ЄС в рамках ППС ЄІСП «Польща-Білорусь-Україна» на 2007-2013 роки передбачена реконструкція та будівництво об’єктів митної інфраструктури на пункті пропуску «Ужгород». В рамках масштабного проекту «Ефективний та безпечний кордон між Румунією і Україною» буде здійснено будівництво пункту пропуску «Дякове». 

Нагадаємо, роботи з розбудови та реконструкції митних пунктів на українських кордонах є завданням Міністерства доходів і зборів у рамках Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. 

 

Кількість електронних митних декларацій збільшилась на 83% 

З початку року кількість електронних митних декларацій збільшилась більш ніж в 4 рази – на початок поточного року кількість оформлених електронних митних декларацій становила лише 20%. 

За перше півріччя 2013 року митницями Міндоходів було оформлено 1,5 млн. декларацій, з них 83% в електронному вигляді. 

При таких тенденціях середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становить 44 хв., а імпортної – 1г. 42 хв. 

Впровадження електронного декларування є зручно процедурою для бізнесу, що сприяє прискоренню товарообігу, скороченню затрат часу і фінансових витрат підприємців на здійснення митних процедур. 

Порядок пересилання товарів міжнародними поштовими та експрес відправленнями 

При пересиланні товарів (за винятком підакцизних) міжнародними поштовими відправленнями (МПВ) на адресу одного одержувача громадянам необхідно пам’ятати такі основні правила: 

- товари фактурною вартістю менше 300 євро звільняються від оподаткування; 

- при пересиланні товарів частіше ніж один раз на добу вартість таких відправлень сумується. При цьому, товари не оподатковуються за умови, якщо їх сумарна вартість не перевищує 300 євро. 

Водночас, товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. У такому випадку митні органи залучають відповідних фахівців, уповноважених для проведення зазначених видів контролю. 

Відповідні норми визначено у ст. 319 та 237 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. 

 

Роз’яснення податкового законодавства

Терміни подання заяви у разі збігу зі святковим або вихідним днем 

Новостворені суб`єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня держреєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановлені для ІІІ-VI груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. 

У разі, якщо 10 день з дня такої реєстрації припадає на святковий або вихідний день, то термін подання зазначеної заяви для новостворених фізичних осіб-підприємців не продовжується. Тобто, останнім днем подання заяви буде день, що передує вихідному або святковому дню. 

Нагадуємо, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування регулюється положеннями ст. 298 Податкового кодексу України. 

 

Отримання та збереження квитанцій при поданні звітності в електронному вигляді 

Після того, як платник надіслав звітність електронкою (засобами телекомунікаційного зв’язку) до органу Міндоходів, він отримує першу та другу квитанції. 

Перша квитанція є підтвердженням платнику передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу Міндоходів. Ця квитанція надсилається органами Міндоходів на електронну адресу, з якої було надіслано податкову звітність. Якщо на електронну адресу платника не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. 

Підтвердженням платнику прийняття його податкових документів до бази даних Міндоходів є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі. В ній визначаються: 

- реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, 

- відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, 

- результати перевірки електронних цифрових підписів (далі – ЕЦП), 

- інформація про платника податків, 

- дата та час приймання, 

- реєстраційний номер, 

- податковий період, за який подається податкова звітність, 

- дані про відправника квитанції. 

На цю квитанцію накладається ЕЦП органу Міндоходів, здійснюється її шифрування та надсилання платнику засобами телекомунікаційного зв’язку. 

Другі примірники першої та другої квитанцій в електронному вигляді зберігаються в органі Міндоходів. 

Нагадаємо, якщо податковий документ в електронному вигляді надійшов до органу Міндоходів до 16 години, то протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) платнику надсилається друга квитанція. Якщо після 16 години – протягом перших двох годин наступного робочого дня. 

Архів надісланих до органу Міндоходів файлів податкових документів із накладеними на них ЕЦП платника податків та отриманих електронних квитанцій зберігається протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання податкової звітності на паперових носіях. Тобто, 1095 днів з дня подання податкової звітності. 

Відповідна норма визначена р. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 №23. 

 

Порядок реєстрації Книги обліку доходів і витрат 

Фізичні особи-підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, повинні вести Книгу обліку доходів і витрат (далі–Книга) та мати підтвердні документи щодо походження товару. У Книзі на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді. 

Форму Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1025. Підприємці отримують та оформлюють Книгу самостійно. Вона має вигляд зошита чи блокнота, прошнурована з пронумерованими сторінками. 

Для ведення Книги обліку доходів і витрат зазначені фізичні особи-підприємці звертаються із відповідною заявою до територіального органу Міндоходів України за місцем основного обліку щодо її реєстрації. 

Водночас, у разі використання фізичною особою-підприємцем у своїй підприємницькій діяльності найманих працівників книги реєструються окремо на кожного найманого працівника. 

Книга обліку доходів і витрат ведеться щоденно. У ній відображаються фактично отримані суми доходів від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у фізичної особи-підприємця. 

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі, регулюється ст.177 Податкового кодексу України. 

 

Умови перебування фізичних осіб на ІІ групі платників єдиного податку 

До платників єдиного податку ІІ групи належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. Протягом календарного року такі платники повинні відповідати сукупності критеріїв: 

- не використовувати працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не повинно перевищувати 10; 

- обсяг доходу не повинен перевищувати 1 000 000 грн. 

До зазначеної групи платників не відносяться фізичні особи-підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи належать виключно до третьої або пятої групи платників єдиного податку. 

Зазначимо, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року за умови дотримання відповідних вимог (п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України). Для цього йому необхідно подати заяву до територіального органу Міндоходів України не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. До заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. 

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування визначено ст.298 Податкового кодексу України. 

 

Як відображається списання кредиторської заборгованості за отриманими, але неоплаченими товарами, за якими минув термін позовної давності? 

Згідно з абз. «а» пп.14.1.11 статті14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до пп.135.5.4 статті 135 ПКУ до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за отримані, але неоплачені товари (роботи, послуги) або отримані, залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, тобто з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.

 

До якої вартісної межі здійснюється нарахування амортизації основних засобів?

Відповідно до підпункту 14.1.19 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

 Згідно з підпунктом 145.1.4 статті 145 ПКУ амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.

 Як визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом МФУ від 27.04.2000 № 92, ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство/установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

 Отже, амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості, яка визначається платником податку самостійно.

 

Приватним підприємцем-платником єдиного податку втрачено Свідоцтво платника єдиного податку. Яким чином таке Свідоцтво можливо поновити?

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) свідоцтво платника єдиного податку видається суб’єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Облік бланків свідоцтв платників єдиного податку здійснюється органами державної податкової служби (пункт 299.2 статті 299 ПКУ).

Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам (пункт 299.3 статті 299 ПКУ).

 Згідно із пунктом 299.7 статті 299 ПКУ у разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку такому платнику видається дублікат свідоцтва в порядку, встановленому цією статтею для видачі свідоцтва платника єдиного податку.

 Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви (пункт 299.5 статті 299 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку у разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку має право отримати дублікат даного свідоцтва протягом 10 календарних днів на підставі письмової заяви, що складається в довільній формі, та подається до органу ДПС за місцем податкової адреси фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

 

Які податкові наслідки виникають у разі виплати учаснику товариства належної йому частки (майна) при зменшенні статутного фонду товариства?

Пунктом 136.1.3 статті 136 Податкового кодексу України (далі ПКУ) встановлено, що суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку не включаються до складу доходів, що враховуються для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи - емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв, також не включаються до складу доходів (пункт 136.1.13. статті 136 ПКУ).

Виплати в натуральній формі (передача учасникам майна) у разі зменшення статутного фонду товариства, відображається у податковому обліку за правилами, передбаченими для продажу відповідних об’єктів, оскільки відбувається передача права власності (пункт 14.1.202 статті 14 ПКУ).

Податкові наслідки операції відчуження окремих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів відображаються згідно пункту 146.13 статті 146 ПКУ, так сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку. 

Доходи від реалізації товарів визначаються згідно пункту 135.1 статті 135 ПКУ.

При цьому, оскільки відсутній грошовий розрахунок за товари, при формуванні доходу необхідно застосовувати звичайні ціни (стаття 39 ПКУ).

Якщо товариство з обмеженою відвічальністю не відшкодовує учасникам частини фактичного внеску при зменшенні статутного фонду, у такого товариства виникає дохід, на підставі пункту 135.5.14 статті 135 ПКУ, у якості інших доходів за звітний податковий період.

 

Якщо підприємство безоплатно передає (у якості благодійної допомоги) товар бюджетній організації. Чи виникає дохід за такою безоплатною поставкою? 

Відповідно до абзацу «а» підпункту 14.1.13 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) безоплатно надані товари, роботи, послуги - це товари (роботи, послуги), що надаються (виконуються) згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Продаж (реалізація) товарів – це, зокрема, операції з безоплатного надання товарів (пп.14.1.202 статті 14 ПКУ). 

Пунктом 135.4 статті 135 ПКУ встановлено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань. 

При цьому, згідно з пп.135.4.1 п. 135.4 ст.135 ПКУ дохід від операційної діяльності включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо). 

Підпунктом.153.2.1 статті 153 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов’язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Положення цього підпункту поширюються на операції з особами, які не є платниками цього податку або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Отже, якщо платник податку безоплатно надає неприбутковій бюджетній організації товари, то за загальним правилом вартість таких товарів на рівні звичайної ціни повинна включатися до складу доходу. При цьому підприємство відображає у складі витрат собівартість таких товарів..

Разом з тим, згідно з абз «а» підпункту 138.10.6 статті 138 та підпункту 138.5.3 статті 138 ПКУ вартість товарів добровільно переданих протягом звітного року до неприбуткових організацій, враховуються у складі витрат за датою фактичної передачі таких товарів але в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

 

Чи діє «касовий» метод при визначенні податкових зобов’язань з податку на прибуток, якщо операції здійснюються з бюджетною організацією ?

Згідно з пунктом 137.4 статті 137 Податкового кодексу України (далі ПКУ) датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Зокрема, пунктом 137.1 статті 137 ПКУ визначено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. 

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Оскільки норми статті 137 ПКУ не передбачають окремого правила визнання доходів за операціями з реалізації товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів, то дохід за такими операціями визнається на дату переходу покупцеві права власності на такий товар, незалежно від факту отримання грошовий коштів (інших видів компенсацій).

 

Підприємство отримало в користування складське приміщення без відповідної плати, про що зазначено у договорі позички. Чи виникають наслідки в оподаткуванні за такою операцією? 

Відповідно до статті 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

 Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. 

 Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування (стаття 833 Цивільного кодексу України ).

 До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

 Як визначено підпунктом 14.1.203 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). 

Отже, для цілей податкового обліку передача майна за договором безоплатної позички визначається як продаж результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 135.5.4 статті 135 ПКУ до складу інших доходів включається, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Таким чином, для користувача, операція отримання майна за договором позички, що не передбачає відповідної компенсації визначається як отримання безоплатної послуги, і як наслідок, на підставі підпункту 135.5.4 статті 135 ПКУ, обліковується у складі інших доходів за ціною не нижче звичайної.

Безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку таких товарів (робіт, послуг) (пункт 137.10 статті 137 ПКУ). 

Тобто за наслідками кожного звітного періоду (кварталу) користувач, який використовує майно за договором безоплатної позички повинен визнавати інший дохід на рівні звичайної ціни.

 

Торговельне підприємство при оприбуткуванні макаронних виробів виявило значну нестачу, яка виникла при їх розвантаженні. Яким чином врахувати втрати товару? 

Відповідно пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України (далі ПКУ) до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений КМУ або уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади, або іншим органом, визначеним законодавством України.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу (стаття 44.2 стаття 44 ПКУ).

Як визначено підпунктами 2.2 і 2.3 пункту 2 «Методичних рекомендацій по бухгалтерському обліку запасів» затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.07 №2 (зі змінами та доповненнями) втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені під час оприбуткування придбаних запасів, що виникли при їх транспортуванні включаються до первісної вартості запасів. Понаднормативні втрати і нестачі запасів, що виявлені під час їх оприбуткування і виникли при їх транспортуванні первісну вартість запасів не збільшують.

Природний убуток зумовлений дією на товари об’єктивних факторів (природних процесів): усушка, вивітрювання, розпилення, розкришення, витікання, танення, просочування, розлив при перекачуванні, та продажу рідких товарів тощо.

Встановлені норми природного убутку товарно-матеріальних цінностей є максимально допустимими (граничними) і застосовуються, якщо під час інвентаризації місць зберігання та реалізації або прийманні таких товарно-матеріальних цінностей виявлена нестача їх фактичної наявності проти облікових даних або супровідних документів постачальника. 

При цьому, у разі відсутності затверджених у встановленому законодавством порядку норм природного убутку ТМЦ така нестача товарів, зокрема: - при їх розвантаженні, що визначена на підставі Акту прийому-передачі товару; - втрата ваги при взятті проб товару, визначається як нестача понад норми природного убутку, що не включається до складу витрат, оскільки не формує первісну вартість товарів, тобто такі нестачі визначаються як витрати, що не пов’язані зі здійсненням платником податку господарської діяльності.

 

Підприємство до моменту фактично отримання об’єкта основного засобу повністю оплатило його вартість нерезиденту. За якою вартістю визначити первісну вартість цього об’єкта ? 

Відповідно до 153.1.2 статті 153 ПКУ з метою визначення витрат у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), здійснених в іноземній валюті необхідно враховувати чи здійснювало підприємство перерахування коштів до їх придбання.

Так, у разі придбання у нерезидента товару (основного засобу) на умовах повної передоплати сума витрат (балансова вартість основного засобу) визначається за офіційним курсом НБУ на дату перерахування авансу (авансів), незалежно від факту подальшого ввезення імпортного товару (основних засобів) та його введення в експлуатацію.

Відповідно до підпункту 153.1.3 статті 153 ПКУ, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. 

Згідно пункту 6 П(С)БУ 21 "Вплив змін валютних курсів" затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193 (зі змінами та доповненнями), у разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів. 

Як визначено пунктами 7 та 8 П(С) БО 21, курсові різниці визначають лише за монетарними статтями балансу в інвалюті. Відповідно, немонетарні статті не перераховують, тобто за ними курсові різниці не виникають 

 Отже, якщо підприємство здійснює авансові платежі в рахунок поставки імпортованого обладнання, то заборгованість, що утворилась визначається як немонетарна стаття балансу, що не передбачає визначення курсових різниць ні на дату балансу, ні на дату здійснення господарської операції.

 

Підприємство отримало інвестицію до статутного фонду до дати фактичної її реєстрації в Єдиному держреєстрі. Які податкові наслідки виникають за такою операцією?

Як визначено статтею 4 Закону України IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.03 №755 (зі змінами та доповненнями), державна реєстрація юридичних – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. 

В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи як дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування.

 Згідно з підпунктом 135.5.4 статті 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вартість товарів, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоду, як інші доходи враховуються у складі доходів при обчисленні об’єкта оподаткування.

 Таким чином, якщо збільшення статутного капіталу не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, то отримані грошові кошти вважатимуться безповоротною фінансовою допомогою, і як наслідок, будуть включатся до доходів такого платника на підставі підпункту 136.1.3 статті 136 ПКУ.

 

Якщо засновник виходить із складу засновників підприємства і йому повертаються основні засоби. Як оподатковувати цю операцію?

Відповідно до пункту 146.8 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) первісною вартістю основних засобів, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни.

Згідно з пп.146.17.1 та пп.146.17.2 п.146.17 ст.146 (далі - ПКУ) для цілей цього розділу: 

до продажу або іншого відчуження основних засобів та нематеріальних активів прирівнюються операції із внесення таких основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи;

до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду (капіталу) платника податку.

У разі продажу основного засобу сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку (пункт 146.13 статті 146 ПКУ).

Отже, операція з повернення засновнику внеску у вигляді основних фондів, у разі його виходу з числа засновників, є операцією зворотного продажу таких основних фондів і відображається у податковому обліку відповідно до пункту 146.13 статті 146 ПКУ.

 

Підприємство внесло до статутного капіталу товари, чи можливо включити їх вартість до складу витрат?

Відповідно до підпункту 14.1.81 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) прямі інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 ПКУ).

Згідно з підпунктом 14.1.36 статті 14 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

 Отже, товарно-матеріальні цінності, внесені платником податку до статутного фонду іншого підприємства, вважаються такими, що використані ним не в господарській діяльності, тобто вартість таких товарно-матеріальних цінностей не враховується при обчисленні об’єкта оподаткування такого платника податку як у складі доходу, так і у складі витрат.

 

Підприємством задекларовано за підсумкаом 2012 року дохід більше 10 млн. грн, але прибутку не отримано. У 1-му кварталі 2013 року підприємство спрацювало з прибутком. Яким чином декларувати податок на прибуток у такому разі?

Якщо підприємство підпадає під зобов'язання сплати у 2013 році авансових платежів, але не мало базового показника для визначення їх розміру (тобто не було отримано прибуток), а за підсумками першого кварталу поточного року отримано прибуток, то таке підприємство повинно подати декларацію за перше півріччя, три квартали звітного року і за звітний рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток. Тобто починаючи з першого півріччя підприємство переходить на традиційний порядок надання декларації і сплати податкових зобов'язань.

За перше півріччя 2013 року декларація повинна бути надана не пізніше 9 серпня, і податкове зобов'язання сплачується не пізніше 19 серпеня. 

 

Якщо підприємство, що сплачують авансові внески, отримало збиток у квітні (2-й квартал), чи може воно перейти на квартальну декларацію і не сплачувати авансовий внесок?

Можливість не сплачувати авансові внески з наступного кварталу передбачена тільки при отриманні збитків або нульового податкового зобов'язання в 1-му кварталі. Якщо збитки отримані в наступних кварталах, то авансові внески повинні сплачуватися у загальному порядку. 

 

Підприємство у ІІ кварталі перейшло з єдиного податку на сплату податку на прибуток. Який порядок надання звітності і сплати зобов’язання ? 

Юридичні особи, які з 2013 року переходять зі спрощеної на загальну систему оподаткування сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до територіальних органів Міндоходів України за підсумками поточного року. Такі платники авансові внески не сплачують і декларації за перше півріччя і три квартали не надають. 

 

Яка передбачена відповідальність у разі несвоєчасної сплати авансових внесків?

Суми щомісячних авансових внесків вважаються узгодженими сумами грошових зобов'язань, і як наслідок, їх несплата, або несвоєчасна сплата передбачає такі самі санкції, як і за несплату узгодженого зобов’язання з податку на прибуток.

Так, у разі якщо підприємство не сплачує авансові внески протягом встановлених строків, застосовуються штрафні санкції в таких розмірах: -при затримці сплати до 30 календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми недоїмки; - при затримці понад 30 календарних днів - у розмірі 20% суми недоїмки.

Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня за кожен день прострочення із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ.. 

 

Підприємство виплачує дивіденди юридичній особі. Чи зменшується сума щомісячних авансових внесків на авансовий внесок при виплаті дивідендів?

Якщо підприємство виплачує дивіденди засновнику- юридичній особі, то до або у момент такої виплати необхідно сплатити авансовий внесок з податку на прибуток нарахований на суму дивідендів. 

В цьому випадку підприємство сплачуватиме дві суми авансових внесків: з суми дивідендів за ставкою 19%, і щомісячний авансовий внесок виходячи із зобов'язання за 2012 рік, розрахований за ставкою 21%. 

На сьогодні, врахування авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення розрахованих щомісячних авансових внесків законодавством не передбачено.

І авансовий внесок з суми дивідендів і щомісячні авансові внески врахуються в зменшення податку на прибуток за підсумками показників річної декларації.


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.