Бердянська ОДПІ повідомляє

15.06.2017, 09:53    просмотров: 399

 

Від власників нерухомого майна до бюджетів Бердянщини надійшло понад  2 мільйони гривень

Власники нерухомого майна - юридичні та фізичні особи протягом січня-травня 2017 року сплатили до місцевих бюджетів Бердянська, Приморська та районів 2 млн. 352,7 тис. грн. податку на нерухоме майно. Надходження від оподаткування нерухомості, отримана місцевими громадами, перевищує минулорічні показники на 199,1 відсотка.

Як зазначила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, протягом першого півріччя платниками податку на нерухоме майно, в основному, є юридичні особи. Більшу частину відрахувань податку забезпечили саме підприємства та установи – понад 96,6 відсотки, сплативши 2 млн. 273,5 тис.грн, що на 952,6 тис.грн. більше очікуваної суми. Фізичні особи поповнили бюджети на 79,2 тис.грн, у тому числі податку за об'єкти житлової нерухомості – понад 6 тис.грн., нежитлових приміщень – майже 73 тис.грн.. А громадяни, котрі мають нерухомість, що підлягає оподаткуванню, сплачуватимуть цей податок після отримання від органів ДФС повідомлення – рішення про нараховану суму податку, тобто після 1 липня.  Цього року фахівці Бердянської ОДПІ та Приморського відділення вже сформували 4,7 тисячі податкових повідомлень-рішень про сплату податку, робота з їх відправлення та вручення платникам зараз у розпалі. 

Разом з тим, в Бердянській ОДПІ та Приморському відділенні пропонують громадянам - власникам нерухомого майна провести звірку в органах ДФС щодо належного їм майна, на яке нараховуватиметься податок на нерухомість.

Нагадаємо, що сплачувати податок на нерухоме майно зобов’язані не всі фізичні особи, а лише ті, котрі володіють квартирою/квартирами, житлова площа яких перевищує 60 кв.м і будинку/будинків площею більше 120 кв.м. У випадку наявності об’єктів нерухомого майна різних типів податок сплачується за площу, що перевищує 180 кв.м. 

Разом з тим, громадяни, котрі володіють житловою нерухомістю, зокрема квартирою загальною площею понад 300 кв.м., або будинком площею більше 500 кв.м., цього року сплатять додатково 25 тисяч гривень.

 

Бердянські платники спрямували на соціальні гарантії 154,5 мільйонів гривень ЄСВ

З початку року платники Бердянська та районів перерахували до бюджету 154,5 млн. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Як  повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова,  це  на 27,4 млн. грн більше за очікуваний показник. Виконання бюджетного призначення становить 121,6%. Порівняно з січнем-травнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 54,2 млн. грн, або на 54,1%.

Лише у травні роботодавці нашого міста, Бердянського та Приморського районів перерахували понад 33 мільйони, що на 1,4 мільйона більше від запланованого та на 12,5 мільйонів – до рівня минулого року.

 

Новини законодавства

Змінено перелік обставин, які є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

10.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №393 (далі – Постанова №393), якою внесено зміни до переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235.

Зокрема, уточнено, що обставинами, які є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій ст.141 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» зі змінами та доповненнями, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин:

•сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

•рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

В останньому випадку заявник додатково має подати довідку, видану відповідним місцевим органом, що має право підтверджувати наявність обставин непереборної сили.

Постанова №393 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 10.06.2017 №106.

 

Внесені зміни до порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів

03.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №377 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1215» (далі – Постанова №377).

Постановою №377, зокрема, внесено зміни до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену (далі – Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1215(далі – Постанова №1215).

Цей Порядок визначає механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання легких та важких дистилятів, вироблених в Україні, на які встановлено нульову ставку акцизного податку відповідно до підпункту 229.2.1 пункту 229.2 статті 229 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), або до ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану без сплати акцизного податку відповідно до підпункту 229.3.1 пункту 229.3 статті 229 ПКУ для використання зазначених нафтопродуктів як сировини для виробництва етилену.

Постановою №377 приведено у відповідність до ПКУ Постанову №1215 та Порядок.

Постанова №377 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 03.06.2017 №102.

 

Затверджена нова форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств

09.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким у новій редакції викладено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та форми додатків до неї.

Так, у формі Декларації з’явились нові рядки:

•рядок 07.2 «страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування»;

•рядок 09.1 «сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду (позитивне значення (рядок 09.1.1 – рядок 09.1.2)):»;

•рядок 09.1.1 «загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею»;

•рядок 09.1.2 «сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення»;

•рядок 09.2 «сума безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом «е» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України».

Із форми Декларації виключені рядки, пов’язані з розрахунком авансових внесків із податку на прибуток підприємств (рядок 26 – до змін), і рядки щодо виправлення помилок по авансових внесках (рядки 36, 37, 38 та 39).

Змінилася таблиця для відміток про наявність додатків. У ній з’явилося нове поле «ФЗ», в якому платники мають проставляти позначку «+» під час подання разом із декларацією фінансової звітності.

Так, відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток, є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Також внесено зміни до таблиці «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності» (до змін) Декларації.Тепер у формі Декларації вона розміщена відразу за таблицею«Наявність додатків» і має назву «Наявність поданих  до  Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».

Крім того, внесено зміни до форм додатків до Декларації, а саме до:

- додатку ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

- додатку ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

- додатку ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку»;

- додатку ВП «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)»;

- додатку РІ «Різниці»;

- додатку АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації»;

- додатку ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Наказ №467 набирав чинності з дня його офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.06.2017 №45).

 

Внесено зміни до класифікаторів, що використовуються під час оформлення митних декларацій

Наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2017 №511 (далі – Наказ №511) затверджено зміни до деяких відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, а саме:

- до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 (зі змінами) (далі – Наказ №1011);

- до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого Наказом №1011;

- до Класифікатора документів, затвердженого Наказом №1011.

Відповідно до п.3 Наказу 511 він набирає чинності через 10 днів з моменту його оприлюднення, крім пункту 2 Змін до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України та пункту 5 Змін до Класифікатора документів, які наберуть чинності з дня набрання чинності Угодою про вільну торгівлю між Україною та Канадою, ратифікованою Законом України від 14.03.2017 №1917-VIII.

Наказ №511 оприлюднено 26.05.2017 на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/nakazi/72142.html та він набирає чинності з 06.06.2017, крім пунктів, визначених у п.3 цього Наказу.

Відповідно до Наказу №511, зокрема, Класифікатор документів, затверджений Наказом №1011, доповнюється позиціями «1315» – «1317», які використовуються для кодування даних про залізничні накладні ЦІМ, УМВС та ЦІМ/УМВС та відомості в електронному вигляді, що застосовуються замість митної декларації для декларування в митний режим транзиту товарів, що не є підакцизними.

З набранням чинності Наказу №511 при наведенні в графі 40 митних декларацій як даних про попередній документ, за якими товари поміщувались у митний режим транзиту, даних про залізничні накладні ЦІМ, УМВС та ЦІМ/УМВС та відомості в електронному вигляді, використовуються відповідні типу залізничної накладної коди з діапазону «1315» – «1317» згідно з Класифікатором документів і дата й номер відповідних електронних відомостей, що формуються у встановленому порядку.

 

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

20.05.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі – Постанова №341).

Постановою №341 у новій редакції викладено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (із змінами та доповненнями).  

Порядок приведено у відповідність до законодавчих новацій, запроваджених Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Змінами, зокрема, встановлено, що після надходження податкових накладних (далі – ПН) та/або розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до них (далі – РК) до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності ПН та/або РК затвердженому формату;

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН та/або РК;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН та/або РК, платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) на момент складення та реєстрації таких ПН та/або РК;

дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ);

 наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів ПН відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ;

наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 2001.3 та 2001.9 ст.2001 ПКУ (для ПН та/або РК, що реєструються після 01.07.2015);

наявності в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відомостей, що містяться у ПН, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови у реєстрації ПН та/або РК з такими самими реквізитами;

відповідності ПН та/або РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ;

дотримання вимог законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг» і Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами вищезазначених перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН та/або РК. Платник податку через Електронний кабінет платника шляхом перегляду у режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами ПН та/або РК.

  Постанова №341 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 20.05.2017 №92.

 

Внесені зміни до декларації акцизного податку та акцизної накладної

Міністерство фінансів України затвердило зміни до:

- форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку (наказ від 24.04.2017 №451 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку»). 

- форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального (наказ від 24.04.2017 р. №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального»).

Накази набрали чинності з 06.06.2017 з дня їх офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №44.

 

Зміни в оподаткуванні нерезидентів податком на прибуток

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII внесено зміни щодо особливостей оподаткування нерезидентів, зокрема статтю 141 Податкового кодексу України доповнено новим п.п. 141.4.11, яким визначено правила оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам,  –  у разі виконання вимог щодо одночасного дотримання відповідних умов щодо таких коштів та нерезидентів.

Доходи  нерезидентів  у  вигляді  процентів  за  позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою у розмірі  5%  у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасним дотриманням таких умов:

- кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

- кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

- нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів  включені  до  переліку  держав (територій),  затвердженого  Кабінетом   Міністрів   України.

Водночас підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими підпунктами 46 та 47, які  передбачають звільнення від оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам (за умови їх відповідності вимогам  п.п.141.4.11  ст.141 Кодексу), які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у  період  з  01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року.

 

Підприємці - платники єдиного податку, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, застосовують РРО незалежно від обсягу доходу

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

Ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Постановою КМ України від 16.03.2017р. № 231 затверджено "Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Перелік містить 8 груп:

1) Група 73 «Вироби з чорних металів»; 

2) Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»; 

3) Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»;

4) Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»; 

5) Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;

6) Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;

7) Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;

8) Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».

Постанова набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування (опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 07.04.2017 №66).

Отже, з набранням чинності Постанови №231 (з 08 травня 2017 року) підприємці – платники єдиного податку 1-3 груп, які реалізують товари, визначені Переліком №231, зобов’язані проводити розрахунки через зареєстровані належним чином РРО незалежно від обсягу доходу. 

Це стосується і тих підприємців-платників єдиного податку 1 - 3 груп, які до 08.05.2017 року здійснювали реалізацію зазначених товарів без застосування РРО.

Зазначена норма визначена п. 296.10 ст. 296  Податкового кодексу України та п. 6 статті 9 Закону України від 06.07.1995 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". 

 

Податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН до 16.03.2017 року, у разі відсутності коду  згідно з УКТ ЗЕД,  не коригуються для його внесення 

З 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджено заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19.09.13 №584-VII "Про Митний тариф України".

Умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, визначає ДФС та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками ПДВ при складанні податкових накладних.

Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri-- perelik/dovidniki-/288992.html.

Відсутність коду товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній, складеній та зареєстрованій в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно), за операцією з постачання товарів, коди товару згідно з УКТ ЗЕД яких відсутні у Митному тарифі України, не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно), не потребують коригування після 16.03.2017 у частині внесення до них коду товару згідно з УКТ ЗЕД (якщо це не підакцизний та/або не ввезений на митну територію України товар), якщо відсутні інші причини для коригування (зміна кількості товару/послуги, перегляд цін, виправлення інших помилок).

Зазначена норма визначена п. 201.1 "і" ст. 201 Податкового кодексу України та роз’яснена  в індивідуальній податковій консультації від 05.05.2017 р. №88/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

 

Електронні сервіси ДФС 

ДФС оновлена інформація по деяких реєстрах

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua) у розділі «Реєстри» у червні поточного року розміщена оновлена інформація по наступних реєстрах:

- Реєстр форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб для занесення до електронної бази звітних документів ДФС України станом на 13.06.2017 (http://sfs.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_n.htm;

- Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДФС від 07.06.2017 №406 (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/294360.html);

- Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на провадження митної брокерської діяльності станом на 08.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/94921.html);

- Інформація щодо внесених місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пива до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 08.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/82860.html);

- Інформація щодо внесених місць зберігання оптових виноматеріалів до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 18.05.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/82860.html);

- Інформація щодо місць зберігання спирту у Донецькій області, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 01.01.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/82860.html);

- Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу станом на 01.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/94929.html);

- Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів станом на 07.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/151988.html);

- Єдиний реєстр торговельних організацій, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави, станом на 01.06.2017 (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/235648.html).

 

Роз’яснення законодавства

Неприбутковим організаціям слід до 1 липня привести свої статутні документи до вимог Податкового кодексу

Нагадаємо, минулого року організації, установи та інші утворення, які не здійснюють комерційну діяльність, вносили зміни до своїх установчих документів та проходили процедуру включення до нового переліку. У 2017 році законодавством подовжено термін перереєстрації ще на півроку, а релігійним громадам – на рік.

Отже, неприбуткові організації, підприємства, установи для включення до нового Реєстру зобов'язані до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із п. 133.4 ст. 134 Податкового кодексу України та у цей термін подати копії документів до контролюючого органу.

Спершу документи, у тому числі зміни до статутів, слід надавати до органів державної реєстрації. Після їх оформлення у держреєстратора копії статутних документів необхідно направити до податкової інспекції. Фіскальний орган приймає рішення щодо включення організації до Реєстру та присвоєння їй ознак неприбутковості.

Нагадуємо, неприбуткова організація або підприємство, повинна одночасно відповідати кільком вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Разом із тим, не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, на утримання такої неприбуткової організації, а також реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів, визначених статутними документами.

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена фіскальним органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

- доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Дізнатися, чи є організація у Реєстрі, можна на сайті ДФС України – в «Електронному кабінеті платника». Для цього у розділі пошук необхідно ввести відповідні реквізити і отримати відповідь.

Бердянська ОДПІ радить не відкладати процедуру перереєстрації і вже найближчим часом привести свої установчі документи у відповідність до вимог Податкового кодексу.

 

Вибір квартального податкового періода для звітності з ПДВ

Платники податку на додану вартість, які сплачують єдиний податок можуть вибрати квартальний податковий період для подання звітності з ПДВ.

Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією з ПДВ за наслідками останнього податкового періоду календарного року.

При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

У разі якщо платник ПДВ, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на загальну систему оподаткування, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на загальну систему оподаткування, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

У такому випадку податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зазначена норма передбачена п. 202.2 ст. 202 Податкового кодексу України.

 

Коли вік автомобіля досягнув п’яти років

Бердянська ОДПІ інформує, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

При спливі п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

 

Неосновне місце обліку – коли слід зареєструватися в податковій

Бердянська ОДПІ нагадує про те, що в разі  виникнення у суб’єкта господарювання обов'язків щодо сплати (перерахування) податків на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік в ДПІ за таким неосновним місцем обліку.

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП. Якщо з ДПІ укладено договір про визнання електронних документів, вказана заява подається засобами електронного зв'язку в електронній формі. Заява за формою №17-ОПП може бути подана як до ДПІ за неосновним місцем обліку, так і до ДПІ за основним місцем обліку. У разі подання заяви за формою №17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючи органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об'єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

 

Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат фізичними особами – платниками єдиного податку

Бердянська ОДПІ нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №800/27245, затверджено:

- форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та порядок її ведення;

- форму книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) та порядок її ведення.

Книги ведуться за вибором платника податку у паперовому або електронному вигляді, форми яких можна знайти на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/ (графа «Форма заяви» пункту 6 «Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку» розділу«Адміністративні послуги, що надаються державними податковими інспекціями»).

У разі обрання ведення книги у паперовому вигляді платник єдиного податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкова адреса, номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності).

Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платниками єдиного податку є адміністративною послугою, що надається державними податковими інспекціями.

 

Податок на нерухоме майно, якщо у власності фізичної особи перебуває кілька об’єктів

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі з їх часток.

Базою оподаткування є загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації).

Якщо у власності фізичної особи перебувають кілька квартир, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких квартир, зменшеної на пільгову площу, визначену органами місцевого самоврядування та відповідної ставки податку.

За наявності  у власності фізичної особи кількох житлових будинків, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких житлових будинків, зменшеної на пільгову площу, визначену органами місцевого самоврядування  та відповідної ставки податку.

Якщо фізична особа володіє більше одного об'єкта житлової нерухомості різних видів (квартир та будинків), у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної на пільгу, визначену органами місцевого самоврядування для різних типів об’єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку;

Сума податку розподіляється фіскальним органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

За наявності у фізичної особи об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку додатково збільшується на 25 тис. грн. на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Для об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості податок також визначається фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) фізичної особи виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Фізичні особи у 2017 році сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.

Зазначена норма передбачена п.п.  266.7.1 ст. 266 Податкового кодексу України.

 

Якщо платнику єдиного податку потрібен витяг з реєстру платників єдиного податку

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку 

Державний фіскальний орган веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. 

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Отже підприємець – платник єдиного податку для отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, повинен звернутися із запитом про отримання такого витягу до фіскального органу за місцем своєї податкової адреси.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Зазначений порядок визначений ст. 299 Податкового кодексу України.

 

ПДВ, не включений до податкового кредиту за послугами на підставі рахунків, включається до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку 

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, може бути, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Тобто зазначена норма, за якою зберігається право на збільшення податкового кредиту у поточній декларації, стосується лише податкового кредиту, який підтверджено податковою накладною.

Це правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами Податкового кодексу є підставою для формування податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу).

Отже, для  збільшення податкового кредиту на підставі рахунків необхідно подати уточнюючі розрахунки за всі податкові періоди, у яких право на податковий кредит не було реалізовано на підставі рахунків з урахуванням строків давності (1095 днів).

Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 03.03.17 № 4476/6/99-99-15-03-02-15.

 

Розмір добових при відрядженні за кордон у разі пересадки або зупинки в готелі 

Добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах затверджених сум.

Якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до держав, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), або повертаючись з такої держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України. 

Добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон. 

У разі якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон. 

У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, - за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

Зазначена норма передбачена п.п. 16.2 п. 16 розд. ІІІ «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998 № 59.

 

Операції з реорганізації юридичних осіб не є об'єктом оподаткування ПДВ

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами у разі якщо вони призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, крім випадків проведення операцій з реорганізації.

У разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, крім проведення операцій з реорганізації.

Враховуючи викладене, у платника ПДВ, що реорганізується  шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення, не виникає обов'язку щодо визначення і нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за придбаними та/або виготовленими товарами/послугами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, незалежно від того, чи перебуває правонаступник у статусі платника ПДВ, чи ні.

При цьому, сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства. 

Таке перенесення здійснюється у разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Зазначена норма визначена  п.п. 196.1.7 ст. 196, п. 198.5 "а" та п. 198.7 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації  ДФС України  від 22.05.201  № 293/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

 

Операції з іноземною валютою у юридичної особи - платника єдиного податку

Доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу.

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог П (С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). 

Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. 

При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. 

Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (п. 8 П(С)БО 21).

Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. 

Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.

У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.

Від’ємні курсові різниці, що виникають при продажу іноземної валюти та її перерахунку, не зменшують базу оподаткування єдиним податком.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1 ст. 292, п.п. 296.1.3 ст. 296, Податкового кодексу України.

         

Рішення про незастосування платником податку на прибуток коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці 

Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Платник податку на прибуток, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. 

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з податку на прибуток, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. 

В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Зазначена норма передбачена п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України. 

 

Застосування платником податку на прибуток річного звітного періоду, якщо у І кварталі 2017 року дохід перевищив 20 млн. грн.

Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень встановлюється річний податковий (звітний) період.

До річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Оскільки підставою для річного декларування податку на прибуток є показник доходу від усіх видів діяльності за попередній рік, то незалежно від того, що у І кварталі  дохід отримано більше 20 млн. грн., платник податку застосовує річний звітний період.

Зазначена норма передбачена п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України. 

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Роботодавці Запорізької області забезпечили до соцфондів понад 2 мільярди гривень ЄСВ

За п'ять місяців 2017 року до соціальних фондів надійшло 2 мільярди 79 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 270 мільйонів перевищує прогнозні показники. Понад 20 відсотків з цієї суми сплачено у травні – майже 431 мільйон, що на 3 мільйони більше, ніж очікувалося. 

На сьогодні у регіоні близько 92 тисяч страхувальників – платників ЄСВ, серед яких здебільшого роботодавці, які працевлаштували та виплачують офіційну зарплату понад 350 тисячам громадян. 

Найбільшу частину внеску перерахували суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 1 мільярд 102 мільйони, що складає 53 відсотки від загальної суми. Також значні находження від підприємств і підприємців м. Енергодар – понад чверть мільярда, Мелітопольського – 190 мільйонів та Бердянського районів – 131 мільйон, по понад 40 мільйонів спрямували платники Василівського, Вільнянського та Токмацького районів.

Нагадаємо, базова ставка єдиного соціального внеску у 2017 році складає 22 відсотки та підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Водночас, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску залежить від розміру прожиткового мінімуму та з 1 травня 2017 року дорівнює 42100 гривень, а з 1 грудня збільшиться до 44050 гривень.

 

Керівництво фіскальної служби взяло участь у роботі дванадцятої сесії Запорізької обласної ради

8 червня в.о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко взяла участь у засіданні 12 сесії обласної ради сьомого скликання, яке проходило за участю очільників Запорізької облдержадміністрації, Запорізької обласної ради, народних депутатів, представників органів місцевої влади та громадськості.

 Предметом обговорення народних обранців стали питання життєдіяльності регіону, серед яких – програми з розвитку економіки, підприємництва, об'єднаних територіальних громад, запобігання і протидії корупції в Запорізькій області, виконання обласного бюджету та інші.

Як зазначила Юліана Козаченко, лише за п'ять місяців поточного року розпис місцевих рад з надходжень до бюджетів виконано майже на 110 відсотків. При фактичних надходженнях у 3,5 мільярда гривень область додатково отримала понад 311 мільйонів гривень податків і зборів. При чому найбільші суми забезпечено за рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб – 1,9 мільярда та плати за землю – більш ніж 607 мільйонів. В цьому контексті одним із векторів спільної роботи фіскальної служби області із органами виконавчої влади є виведення економіки з "тіні", а саме протидія порушенням на ринку праці, боротьба із зарплатами у "конвертах", підвищення рівня заробітних плат, а також детінізація агросектора.

 

Майже 20,5 мільйона гривень сплачено з банківських процентів запоріжців

Податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів поповнив бюджет майже на 20,5 мільйона гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, лише у травні до скарбниці спрямовано близько 4 мільйонів гривень. 

Переважну частину податку сплатили банківські та кредитні установи м. Запоріжжя, які перерахували 14,8 мільйона, майже 1,7 мільйона надійшло від платників м. Мелітополь та району, 1,1 мільйона – м. Бердянськ та району, 634 тисячі – м. Енергодар, близько півмільйона забезпечено у Пологівському районі, понад мільйон надійшло у Новомиколаївському, Василівському, Токмацькому, Гуляйпільському та Якимівському районах. 

Зазначимо, на сьогодні ставка податку на доходи у вигляді процентів складає 18 відсотків. 

Податок нараховують та сплачують за процентами депозитів або вкладів банківські установи, кредитні спілки та інші фінансові організації. При цьому у податковому розрахунку вони відображають лише суми доходів та утриманих податків. Отже, інформація про вкладників та суми внесків залишається конфіденційною.

 

Юліана Козаченко: "Запорізькі підприємства на 20 відсотків збільшили відрахування податку на прибуток"

З початку року у Запорізькій області надходження податку на прибуток підприємств до бюджетів усіх рівнів склали 356,7 мільйона гривень, що на 71,4 мільйона або на 20 відсотків більше, ніж за п'ять місяців минулого року (без врахування показників великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. 

Із загальної суми до державного бюджету підприємства сплатили понад 311 мільйонів, забезпечивши виконання індикативів на 114 відсотків. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 61,7 мільйона. До бюджетів громад регіону спрямовано 45,5 мільйона, що майже вдвічі більше, ніж очікуваний показник доходів. Порівняно із січнем-травнем 2016 року рівень сплати зріс на 27 відсотків або на 9,7 мільйона. 

У розрізі територій понад 67 відсотків надходжень перерахували підприємства обласного центру – більш ніж 241 мільйон, 33,5 мільйона – платники Мелітопольщини, 22,2 мільйона – Бердянщини, у Пологівському районі надійшло 8,8 мільйона, у Запорізькому – 4,3 мільйона, у Вільнянському – 3,4 мільйона, по 3,2 мільйона склали відрахування суб'єктів господарювання Оріхівського та Василівського районів. 

На сьогодні базова ставка податку становить 18 відсотків. Застосування інших розмірів передбачено статтею 136 Податкового кодексу України. 

З початку поточного року в оподаткуванні податком на прибуток підприємств відбулися значні зміни, ознайомитися з якими можна на веб-порталі Державної фіскальної служби (http://sfs.gov.ua/, http://zp.sfs.gov.ua) або у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (http://zir.sfs.gov.ua), обравши відповідний розділ.

 

Податкові боржники на Запоріжжі погасили близько 70 мільйонів гривень

За січень-травень 2017 року суб'єкти господарювання Запорізької області, які мають податковий борг, сплатили до бюджетів понад 69,2 мільйона. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, з цієї суми до державного бюджету надійшло 47,2 мільйона, до місцевих – 22 мільйони. Ще майже 24 мільйони гривень підприємства погасили заборгованість з єдиного соціального внеску, 4 мільйони з яких – через органи Державної виконавчої служби.

– Більшу частину заборгованості запорізькі підприємства погасили самостійно та добровільно. Крім того, відповідно до податкового законодавства, вони мали можливість скористатися процедурою розстрочення податкового боргу. Лише з початку року завдяки розстрочці до бюджетів спрямовано 4,3 мільйона гривень, – зазначила Юліана Козаченко.

Водночас з метою погашення боргів фіскальна служба застосовує інші заходи. Зокрема, з рахунків боржників стягнуто платіжними вимогами та вилучено готівки на 4,1 мільйона, за результатами звернення до суду погашено 1,2 мільйона, від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету надійшло 400 тисяч. Близько 2 мільйонів спрямовано від реалізації безхазяйного майна, а також такого, що перейшло у власність держави, та інших позареалізаційних джерел.

Крім того, за п'ять місяців в області списано безнадійний податковий борг у сумі майже 73 мільйони, 66,2 мільйона з яких – у зв'язку з ліквідацією боржників-банкрутів.

 

Фіскальна служба застерігає від "податкових" шахраїв

У Запоріжжі та області знову активізувалися аферисти, які телефонують платникам податків від імені керівників фіскальної служби регіону.

Вони представляються начальником ГУ ДФС у Запорізькій області та попереджають про перевірку, що нібито запланована на їхньому підприємстві, а далі за грошову винагороду пропонують допомогу у її проходженні на користь представника бізнесу.

Вкотре застерігаємо: жодних "київських" чи "запорізьких" перевірок не існує. Проведення перевірочних заходів має чіткий алгоритм. Інформація про організацію планових документальних та позапланових перевірок доступна на сайті фіскальної служби у рубриці "Податковий та митний аудит".

Подібні телефонні дзвінки є шахрайською схемою. Якщо вам стало відомо про такі випадки, необхідно негайно повідомити правоохоронні органи або зателефонувати на антикорупційний сервіс ДФС України "Пульс" за номером: 044 284-00-07.

 

У Запоріжжі ліквідовано підпільний цех з виготовлення сидру

Підпільне виробництво сидру в Запоріжжі виявили співробітники податкової міліції Запорізької області спільно з прокуратурою у рамках операції "Акциз-2017" та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів).

Процес створення напою був надзвичайно простим: концентровані ароматизатори змішувались з водою та спиртом, потім рідина насичувалась вуглецевим газом. При цьому організатори, які використовували обладнання для масового виготовлення, замаскували свою незаконну діяльність під виробництво лимонаду та квасу.

Надалі сидр реалізовувався на території Запорізької та інших областей за готівку.

Під час обшуків було виявлено та вилучено 135 літрів спирту, понад 2,7 тисячі літрів сидру, етикетки для маркування кег з сидром, ароматизатори, чорнові записи, накладні, а також обладнання, яке використовувалося в незаконній діяльності. Загальна вартість вилученого становить понад 1,8 мільйона гривень.

Нараз триває розслідування кримінального провадження.

 

Митне декларування на Запоріжжі майже на 100 відсотків переведено в он-лайн

Сьогодні із кожної сотні декларацій, які подаються на митне оформлення, лише одна на "папері".

Усього за п'ять місяців 2017 року фахівці Запорізької митниці ДФС оформили майже 24 тисячі митних декларацій, з яких в електронному вигляді – 99%. Понад 5 тисяч із них опрацьовано у травні.

Он-лайн декларування сприяє прискоренню митних формальностей – середній час митного оформлення однієї митної декларації порівняно з квітнем скоротився на одну хвилину і у травні склав 1 годину 14 хвилин.

Аби скористатися ефективним та доступним сервісом, суб'єкту декларування необхідно мати лише ключ електронного цифрового підпису та програмне забезпечення. При цьому митна декларація та інші документи, оформлені на паперовому носії та в електронному вигляді, мають однакову юридичну силу.

Із докладною інформацією щодо митного декларування можна ознайомитися на сайті Державної фіскальної служби за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/elektronna-mitnitsya/.

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.