Бердянська ОДПІ повідомляє

22.06.2017, 15:12    просмотров: 304

Платники Бердянської ОДПІ та Приморського відділення перевищили минулорічні показники збору ПДВ майже в 2 рази

За підсумками січня-травня 2017 року від 431 платника що перебувають на обліку  в Бердянської ОДПІ та Приморському відділенні зібрано 68,4 мільйонів гривень податку на додану вартість. Як відзначила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, збір ПДВ перевищив показник аналогічного періоду попереднього року на 95,8 відсотків.

В тому числі  надходження  ПДВ від платників Бердянського району склали 11,4 мільйонів гривень, або 16,7 відсотків від загальних надходжень ПДВ по ОДПІ; від платників  Приморського відділення  Бердянської ОДПІ надійшло за січень – травень 2017 року 16 мільйонів гривень, або 23,4 відсотків. в загальній сумі ПДВ по ОДПІ;

Така позитивна динаміка надходжень безпосередньо пов'язана  із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість та підвищенням якості його адміністрування.

Звіти в режимі online, автоматично опрацьовуються системою на наявність ризиків більш швидко та якісно, аніж це було раніше. Відтак, у разі виявлення потенційних ризиків щодо несплати податків фахівці податкової служби швидше реагують. Завдяки ефективним заходам з детінізації економіки ріст збору ПДВ  фіксується з початку року.

 Одночасно нагадуємо, що Законом України №1797 від 21.12.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» збільшено терміни реєстрації податкових накладних, а саме податкові накладні, складені з 1 по 15 календарний день реєструються до останнього дня календарного місяця; податкові накладні складені з 16 по останній день календарного місяця – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.

 

Бердянські  та приморські підприємці -спрощенці спрямували до бюджетів 35 мільйонів гривень єдиного податку

За січень-травень поточного року суб’єкти господарювання Бердянської ОДПІ та Приморського відділення, які обрали спрощену систему оподаткування, поповнили місцевий бюджет на 35,0 мільйонів гривень. Як підкреслила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, позитивна динаміка надходжень від платників єдиного податку спостерігається  упродовж 2017 року. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження по вказаному платежу збільшилися на 10,6 мільйонів гривень  або 43,3 відсотки.

Фізичні особи – підприємці протягом січня-травня 2017 року спрямували до бюджету         22,2 мільйона гривень зазначеного податку. Від юридичних осіб – «спрощенців» надійшло              5,7 мільйонів гривень. Щодо четвертої групи платників податків – юридичних осіб (сільськогосподарські товаровиробники), то ними протягом зазначеного періоду 2017 року сплачено до бюджету 7,1 мільйона гривень єдиного податку. 

 Нагадаємо, що з початку поточного року у законодавстві відбулися зміни, які стосуються платників єдиного податку. Зокрема, встановлено ставки єдиного податку для платників першої групи у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового року. 

Таким чином ставка єдиного податку для платників першої групи (до 10% прожиткового мінімуму) в 2017 році складає до 160,00 грн. (у 2016 році складала до 137,80 грн.). Строк сплати податку – до 20 числа поточного місяця.

Для платників другої групи залишено діючу прив'язку до розміру мінімальної заробітної плати. Тож ставка податку для платників другої групи (до 20% мінімальної заробітної плати) у 2017 році складає до 640 грн. (у 2016 році складала до 275,60 грн.). 

Для платників третьої групи  ставки єдиного податку залишаються незмінними: 3% для платників ПДВ і 5% для неплатників ПДВ. Також підвищено на 15 відсотків ставки єдиного податку для платників 4 групи, у 2017 році ставка податку  0,95 % (у 2016 році складала 0,81 %). Рішеннями місцевих рад ставки можуть бути змінені. 

 

Новини законодавства

Змінено порядки проведення моніторингу контрольованих операцій і опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення

16.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 470 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №651/30519) (далі – Наказ № 470), яким внесено зміни до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 №706, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1055/27500 та №1056/27501 відповідно.

Зокрема, Наказом № 470 встановлено, що платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У разі виявлення під час первинного аналізу інформації про здійснені контрольовані операції факту застосування платником податку під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податку має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції та сум податкових зобов’язань відповідно до підпункту 39.5.4.1 пунктe 39.5 статті 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Результати первинного аналізу враховуються контролюючим органом при прийнятті рішення про направлення платнику податку запиту про надання документації згідно з підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 ПКУ та використовуються для подальшого аналізу звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення, поданих платником податків відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ, а також вирішення питання призначення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки».  

Наказ № 470 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.06.2017 №47.

 

Внесено зміни до форми звіту про контрольовані операції

16.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 468 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №652/30520) (далі – Наказ № 468), яким внесено зміни до форми звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та до Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317.

Так, зокрема:

•у додатку до Звіту у таблиці «Відомості про контрольовані операції»:

- у графі 20 «Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків) (грн)» слова «без вирахування» замінено словами «за вирахуванням»;

- доповнено графу 23 «Цифрове значення показника рентабельності» словами «контрольованих операцій»;

- з’явилася нова графа 25 «Сторона, що досліджується»;

•у новій редакції викладено додаток до Звіту «Інформація про пов’язаність осіб».

Також у новій редакції, зокрема, викладено пункти 1 – 3 розділу І «Загальні положення» Порядку внаслідок змін терміну подання Звіту (з 1 травня на 1 жовтня), збільшення вартісних критеріїв для визнання операції контрольованими.

Крім того, у Порядку детальніше викладено інформацію та уточнено графи у додатку 1 до Порядку «Код підстави віднесення господарських операцій до контрольованих».

Наказ № 468 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.06.2017 № 47.

 

Як отримати індивідуальну податкову консультацію

З 1 квітня 2017 року змінено порядок надання податкових консультацій та запроваджено Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Для отримання індивідуальної податкової консультації письмовий запит платника податків обов'язково повинен містити такі реквізити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податків;

- дату підписання звернення.

У разі якщо звернення, не відповідає зазначеним вимогам, індивідуальна консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".

Після отримання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації територіальний орган ДФС  протягом 15 календарних днів направляє консультацію до ДФС України, про що окремим листом повідомляє платника податків. 

ДФС України, отримавши таку консультацію, протягом 10 календарних днів, але не більше 35 календарних днів, приймає рішення:

- щодо внесення відомостей про консультацію до єдиного реєстру консультацій (про що повідомляє територіальний орган ДФС протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення); 

- або відмовляє, з одночасним наданням платнику податків від свого імені консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру (про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення територіальний орган ДФС  та платника податків).

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна через електронний кабінет платника на порталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому видано таку консультацію. 

Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 і 53 Податкового кодексу України.

 

З 16.03.2017 року податкова накладна, в якій не заповнено код послуги згідно з ДКПП, не дає права на формування податкового кредиту 

З 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Наказом МФУ від 23.02.2017 № 276 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" (набрав чинності 01.03.2017 р.), внесено зміни до форми податкової накладної.

Так, зокрема, у формі податкової накладної передбачено окреме поле для зазначення коду послуги згідно з ДКПП (графа 3.3 розділу Б податкової накладної). 

При цьому до 16.03.2017 реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснювалась за формою, яка була чинною до внесення змін наказом № 276.

Зважаючи на те, що форма податкової накладної, яка була чинною до внесення змін наказом   № 276, не містила окремого поля для відображення коду послуги згідно з ДКПП, відсутність у податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно), коду послуги згідно з ДКПП не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Разом з тим, податкова накладна, складена починаючи з 16.03.2017, що містить помилки у коді послуги згідно з ДКПП (у тому числі в якій не зазначено такий код), не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту, оскільки не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію (послугу, що надається).

Зазначена норма передбачена п. 201.1 і) Податкового кодексу та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 17.05.2017 р. № 220/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

 

Електронні сервіси ДФС 

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації можна через електронний кабінет платника на порталі ДФС України 

З 1 квітня 2017 року змінено порядок надання податкових консультацій та запроваджено Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальні податкові консультації підлягають реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщується на офіційному веб-сайті ДФС, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна через електронний кабінет платника на порталі ДФС України за посиланням  https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx. 

Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 Податкового кодексу України.

 

Роз’яснення законодавства

Щодо застосування ставки ПДВ для операцій з постачання медичних виробів

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 07.06.2017 р. № 526/6/99-99-15-03-02-15/ІПК щодо застосування ставки ПДВ для операцій з постачання медичних виробів. Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування податку у розмірах, встановлених у підпунктах “а” – “в” вказаного пункту ПКУ.

Згідно з підпунктом “в” пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, застосовується ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків.

На сьогодні Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року N 410 (далі – Перелік).

Відповідно до підпункту 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року N 754, медичний виріб для діагностики in vitro (клінічної лабораторної діагностики) – медичний виріб, зокрема реагент, калібратор, контрольний матеріал, набір, інструмент, апаратура, обладнання або система, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою і що призначені виробником для застосування in vitro для дослідження зразків у лабораторіях, зокрема зразків крові і тканин, отриманих з організму людини виключно (або з основною метою) для одержання інформації:

стосовно фізіологічного або патологічного стану;

стосовно вродженої аномалії;

для визначення безпеки і сумісності з потенціальними реципієнтами;

для моніторингу терапевтичних заходів.

Контейнери для зразків – медичні вироби (вакуумовані або ні), спеціально призначені виробником для первинного захисту і зберігання зразків, отриманих з організму людини з метою діагностичного дослідження in vitro.

Медичні вироби загальнолабораторного призначення не є медичними виробами для діагностики in vitro, якщо такі вироби за своїми характеристиками не призначені виробником спеціально для використання під час діагностичного дослідження in vitro.

Таким чином, застосування ставки ПДВ при здійсненні операцій з постачання медичних виробів залежить від того, за якими кодами товарних позицій згідно з УКТЗЕД класифікуються такі медичні вироби, та чи включені вони до Переліку, чи ні. При цьому слід зазначити, що застосування ставки ПДВ при здійсненні таких операцій не залежить від напряму призначення медичних виробів, зокрема мають такі медичні вироби загальнолабораторне призначення чи призначені для діагностики in vitro.

Враховуючи викладене, операції платників податку з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України медичних виробів для діагностики in vitro, які класифікуються за відповідними кодами товарних позицій згідно з УКТЗЕД та включені до Переліку, підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 відсотків.

Операції платників податку з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України медичних виробів для діагностики in vitro, які не включені до Переліку, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

 

Чи повинна фізична особа при поданні декларації надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?

Відповідно до п.п.«в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати декларацію, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п.«в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Які суб’єкти господарювання належать до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п.«ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно з п.п.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Про внесення ОСББ до Реєстру неприбуткових установ та організацій

До неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткова організація), що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і не є платниками податку на прибуток, можуть бути віднесені, зокрема, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 (далі – Порядок №440).

Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом за основним місцем обліку неприбуткової організації з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п.4 Порядку №440 (підпункти 4 та 5 Порядку №440).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації ОСББ власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захист їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулює Закон України від 29.11.2001 №2866-ІП «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» зі змінами (далі – Закон №2866).

Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об’єднання (абзац четвертий ст.4 Закону №2866).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону №2866 статут ОСББ складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Типовий статут ОСББ затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.10.2015 за №1220/27665 (далі – Типовий статут).

 Розділом І Типового статуту передбачено, що:

- ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (будинків) відповідно до Закону №2866 (п.1 розділу І Типового статуту);

- ОСББ діє відповідно до Закону №2866, чинного законодавства України та статуту (п.2 розділу І Типового статуту);

- ОСББ набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (п.4 розділу І Типового статуту).

Пунктом 6 розділу IV Типового статуту передбачено заборону розподілу отриманих ОСББ доходів або їх частини серед співвласників, працівників об’єднання, членів органів управління та інших осіб.

Таким чином, Типовий статут містить положення щодо:

- утворення в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність неприбуткової організації, а саме Законом №2866 (пункти 1, 2, 4 розділу І Типового статуту);

- заборони розподілу отриманих ОСББ доходів або їх частини серед співвласників, працівників, працівників об’єднання, членів органів управління та інших осіб (п.6 розділу IV Типового статуту).

Враховуючи зазначене, у разі утворення ОСББ у порядку, визначеному Законом №2866, складання статуту ОСББ відповідно до Типового статуту, а також відповідності ОСББ вимогам, встановленим п.133.4 ст.133 ПКУ, таке ОСББ може бути включено до Реєстру.

 

Чи сплачують фізичні особи – підприємці, призвані на військову службу, податок на доходи фізичних осіб?

Відповідно до п.25 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зі змінами та доповненнями, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання ПДФО з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

ПДФО, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.

Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17.03.2014 №303 «Про часткову мобілізацію».

 

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2016 рік

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Таким чином, повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку.

Для отримання податкової знижки за наслідками 2016 року фізичній особі необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) по 31 грудня 2017 року.

Якщо платник податку до кінця 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки відповідно до норм ПКУ дозволено включати наступні витрати:

 Акцентуємо увагу, що норма п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ щодо права на податкову знижку за витратами, понесеними для компенсації вартості платних послуг з лікування, відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. На сьогодні такий закон не прийнято, а, отже, платники податків не мають право на отримання знижки відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ.

 

Пільги по сплаті акцизного податку

Підпунктом 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПКУ передбачено можливість пільгового оподаткування за нульовою ставкою акцизного податку, серед інших, спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів).

Операції з оподаткування спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, за нульовою ставкою акцизного податку за 1 літр 100-відсоткового спирту включені до "Довідника інших податкових пільг", який щоквартально формується та розміщується на офіційному веб-порталі ДФС (код пільги "14020039").

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 Кодексу).

Пунктом 1 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1233 (далі - Порядок), визначено, що цей Порядок є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до Кодексу не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за встановленою Порядком формою (п. 2 Порядку).

Звіт подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається (п. 3 Порядку).

 

Помилки в декларації за спецвикористання води

Державна фіскальна служба України за результатами здійснення попереднього аналізу податкової звітності за спеціальне використання води за I квартал 2017 року повідомила про характерні помилки, допущені платниками.

Так, має місце неправильне заповнення платниками в додатку 5 «Розрахунок з рентної плати за Спеціальне використання води» (далі - Додаток 5) до податкової декларації з рентної плати (далі - Декларація) рядки 8 «Об'єкт оподаткування з початку року», внаслідок чого в окремих випадках значення рядка 8 (стр. 8 = ряд. 8.1 + р. 8.2) дорівнює неправильного значенням при наявності показників в рядках 8.1 або 8.2.

Поширене застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати і / або неправильний порядок відображення застосовуваних коефіцієнтів до ставок Плати в рядках наданої звітності.

Згідно з порядком складання податкової звітності по Платі:

• в рядку 10.1 повинен вказуватися коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п. 255.6 ПКУ;

• в рядку 10.2 - коефіцієнт 0,3 до ставок Плати відповідно до п. 255.6 ст. 255 ПКУ;

• в рядку 10.3 - коефіцієнт 2 відповідно до пп. 255.11.10 ПКУ;

• в рядку 10.4 - коефіцієнт 5 відповідно до пп. 255.11.13 ПКУ.

Окремими платниками податку в рядках 10.1-10.4 додатка 5 до Декларації були задекларовані неіснуючі коефіцієнти до ставок Плати (наприклад, 72,25; 90; 53; 75), а в рядку 9 «Ставка рентної плати» додатка 5 відсутні ставки рентної плати.

Також в рядку 9 додатка 5 платниками вказуються інші, ніж передбачені ПКУ, ставки рентної плати.

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності за спеціальне використання води, затвердженої наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з рентної плати» від 17.08.2015 р № 719

 

Які помилки допускають платники екологічного податку при заповненні звітності

Державна фіскальна служба України за результатами здійснення попереднього аналізу податкової звітності  з екологічного податку за I квартал 2017 року повідомила про характерні помилки, допущені платниками:

1) платники не врахували, що з 01.01.2017 р ставки екологічного податку збільшено на 12%;

2) у разі коли коефіцієнт дорівнює «1», графа 5 додатка 2 і графи 5 і 6 додатка 3 до декларації екологічного податку (далі - Декларація) платниками не заповнюються або замість «1» вказується «0»;

3) в графі 5 додатка 2 і графах 5 і 6 додатка 3 до Декларації платниками вказується коефіцієнт інший, ніж передбачений ПКУ, або замість коефіцієнта вказується ставка податку;

4) в додатках 1-3 до Декларації платниками вказується не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний - код групи забруднюючої речовини (відходів), або код не вказується;

5) в додатках 1-3 до Декларації платниками вказується код одного забруднюючої речовини (відходів), а ставка - іншого;

6) платниками заповнюється замість одного додатку до Декларації інший додаток.

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені  строки

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Тобто збільшення доходу, наданого у вигляді коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, дає змогу податковому агенту сплатити податок на доходи фізичних осіб виключно з цього доходу.

Крім того, зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Нормами Податкового кодексу не передбачено застосування для військового збору натурального коефіцієнта.

Отже, об'єктом оподаткування військовим збором є уся сума добових витрат, яка оподатковується податком на доходи фізичних осіб без застосування  натурального коефіцієнта.

Зазначена норма передбачена пп.164.2.11 ст. 164; п. 164.5 ст. 164; пп. 1.2 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 7.05.2017 р. № 232/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

 

Реалізація технічно складних побутових товарів, що були у використанні, та на які гарантія продавцем не надається здійснюється із застосуванням РРО

РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які належать відповідно до Кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 року № 231. 

При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, при роздрібній торгівлі технічно складними побутовими товарами, що були у використанні, та на які гарантія продавцем не надається, фізичним особам - підприємцям - платникам єдиного податку необхідно проводити такі розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України; п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 16.05.2017 р. N 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК.

 

Порядок заповнення граф 4 та 5 ("одиниця виміру товарів/послуг")  податкової накладної 

Серед переліку обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній визначено, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. 

У податковій накладній графи 4 та 5 - "одиниця виміру товарів/послуг" заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

Так, у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених податкових накладних за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: -1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування; -2) в операціях, звільнених від оподаткування; -3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; -4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у графі 4 вказується "грн.".

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

у графі 5 зазначається код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

У разі якщо у графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня у КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Зазначена норма передбачена п. 201.1 ст. 201; п.11 та п. 16 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженим наказом МФУ від 31.12.15 N 1307.

 

Якщо на частину товару, що реалізує підприємець-платник єдиного податку, встановлено обов'язковість застосування РРО, а на іншу - ні, то РРО застосовується при продажу всіх наявних на господарському об'єкті товарів 

РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 року N 231.

Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Якщо на господарському об'єкті фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов'язковим застосування РРО, так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО повинен застосовуватись при продажу всіх наявних на господарському об'єкті товарів.

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України;   ст. 2 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України  від 16.05.2017 р. N 206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК.

 

Профспілкова організація при отриманні членських внесків РРО не застосовує

За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів (ст. 42 розд. IV Закону України від 15.09.1999 № 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Позареалізаційні надходження – це надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження (п.1.2 Постанови НБУ від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні")

Враховуюче зазначене, членські внески - це не розрахункова операція, а позареалізаційні надходження.

Отже, при сплаті профспілкових членських внесків готівкою застосування РРО є необов'язковим, за умови оприбуткування таких членських внесків до каси профспілкової організації.

 

Оподаткування ПДВ операцій з компенсації орендарем вартості комунальних послуг та енергоносіїв орендодавцю 

Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати (відшкодування, компенсації).

У випадку, якщо орендодавцем є небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальному порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації витрат, які не включаються орендодавцем до складу орендної плати, а підлягають окремій оплаті, зокрема за спожиті орендарем комунальні послуги та енергоносії, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, не включаються орендодавцем до бази оподаткування послуги з оренди рухомого/нерухомого майна, оскільки є окремими самостійними операціями з постачання відповідних товарів та розглядаються як окремий об’єкт оподаткування ПДВ.

Тобто, якщо компенсація комунальних витрат здійснюється окремо (не у складі орендної плати), то операції з оплати послуг оренди і відшкодування вартості комунальних послуг є окремими об’єктами оподаткування ПДВ. 

Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає в себе (або не включає, залежно від умов договору оренди) відшкодування (компенсацію) витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.

У разі якщо на дату складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, останній календарний день місяця) фактична вартість орендної плати відрізняється від розрахункової, яка була сплачена раніше, до такої податкової накладної має бути складений та зареєстрований в ЄРПН відповідний розрахунок коригування.

Зазначена норма роз’яснена  листом  ДФС України від 04.08.2016 №26595/7/99-99-15-03-02-17.

 

Повернення учаснику його частки в статутному фонді товариства у вигляді коштів не оподатковується ПДВ

У разі виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі (ст. 54 Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII "Про господарські товариства"). 

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Водночас не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Таким чином, операція з повернення товариством засновнику частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ та оподатковується на загальних підставах за ставкою 20%.

ПДВ нараховується незалежно від того, чи формувався податковий кредит при одержанні такого майна як внеску до статутного фонду.

Повернення товариством засновнику частини вартості майна, яка пропорційна його частці у статутному капіталі товариства, у вигляді коштів не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Зазначена норма передбачена  п. 14.1.191 ст. 14; п.п. 185.1 "а" ст. 185;  п.п. 196.1.1 ст. 198 Податкового кодексу України та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації  ДФС України від 10.05.2017 № 95/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. 

 

Платники запитували 

Яка передбачена відповідальність у разі видачі фіскального чеку, в якому відсутні обов’язкові реквізити, в тому числі акцизний податок?

Документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання: вчинене вперше – 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих товарів (послуг) з встановленими вище порушеннями.

Також, за порушення вимог Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 109.20 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

До яких груп нематеріальних активів належать витрати на придбання права користування комп’ютерними програмами та посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису (ЕЦП)?

У податковому обліку витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису – до групи 6 нематеріальних активів.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Як заповнюється розділ V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця у разі її подання з позначкою «Довідково»?

Для отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) з позначкою «Довідково» у полі 01 заголовної частини декларації.

При цьому у полі 02 заголовної частини декларації заповнюється показник «місяць» (вказується номер календарного місяця, за який подається декларація з позначкою «Довідково»).

Розділ V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку» декларації не заповнюється фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, що подає декларацію з позначкою «Довідково».

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 107.08 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

З якого періоду ФОП звільняється від сплати ЄВ за себе, якщо вона набула статус пенсіонера за віком або інваліда та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців встановлено у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб визначено пп. 2 та 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464.

Терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців встановлено абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464.

Згідно з п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Фізична особа - підприємець, яка набула статус пенсіонера за віком або інваліда та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.

Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування єдиного внеску для даної категорії платників Законом № 2464 не передбачений, місяць, в якому така особа набула право на пенсію за віком або статус інваліда, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 301.04.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "У Запоріжжі кількість підприємців-спрощенців зросла на 9 відсотків"

Запорізькі представники малого і середнього бізнесу з початку року поповнили місцеві бюджети на 246 мільйонів гривень єдиного податку. Це на 42 мільйони більше, ніж очікувалося та на 81 мільйон перевищує рівень сплати минулого року. 

Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, зростання надходжень, як до минулорічних показників, так й до прогнозів на цей рік, зафіксовано на кожній території регіону. 

Найбільші суми забезпечили підприємці Запоріжжя – 150,2 мільйона (+47,7 мільйона до рівня 2016 р.), Мелітополя та району – 26,6 мільйона (+8,2 мільйона), а також Бердянська та району – 19,8 мільйона (+6 мільйонів). 

Серед основних чинників позитивної динаміки у сплаті єдиного податку – збільшення кількості платників – представників малого і середнього підприємництва. За п'ять місяців – на 9 відсотків порівняно із відповідним періодом попереднього року. Якщо на початок червня 2016 року у податкових інспекціях на обліку перебувало 39,5 тисячі фізичних осіб 1-3 груп спрощеної системи оподаткування, то у цьому році їх налічується понад 43,4 тисячі. 

Статистика стверджує про тенденції розвитку власної справи у Запорізькому регіоні. Значний приріст підприємців зафіксовано у Запоріжжі – більш ніж на 2,2 тисячі платників, у Мелітопольському районі – на 912 підприємців, у Бердянському районі їх побільшало на 138, у Запорізькому – на 130 суб'єктів господарювання, у Токмацькому – на 111. 

Отже, спрощена система оподаткування залишається найбільш популярною серед запорізьких підприємців. Станом на 1 червня у першій групі працюють 8,4 тисячі фізосіб, у другій – понад 22,5 тисячі та у третій – майже 12,5 тисячі. 

Зазначимо, сьогодні, аби відкрити власну справу, знадобиться 24 години, зареєструватися підприємцем можна й у режимі он-лайн – на веб-порталі Міністерства юстиції України.

 

Юліана Козаченко: "Від оподаткування нерухомості місцеві бюджети отримали майже 26 мільйонів"

За п'ять місяців бюджети громад Запорізької області поповнились на 25,9 мільйона гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 9,5 мільйона більше, ніж торік, та на 9,1 мільйона – від прогнозованої суми на поточний рік.

Майже 97 відсотків із загальних надходжень спрямували платники-юридичні особи, яких на сьогодні в регіоні близько 4 тисяч. На відміну від громадян, підприємства, установи і організації самі розраховують, декларують та сплачують податок щоквартально.

Найбільші суми надійшли у м. Запоріжжя – 11,8 мільйона, у Мелітопольському районі 3,5 мільйона, у Бердянському районі – понад 2 мільйони, Якимівському – 1,9 мільйона, Запорізькому – 1,2 мільйона та Вільнянському районах –  1 мільйон.

Щодо мешканців Запорізької області, то, як повідомила під час інтерв'ю в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, у цьому році вони платитимуть податок на нерухомість за 2016 рік. При цьому оподатковується як житлова, так й нежитлова нерухомість, у тому числі її частини.

На кожній окремій території місцеві ради встановлюють різні ставки та пільги з податку. Водночас, ставка не може перевищувати три відсотки від розміру мінімальної заробітної плати. Минулого року – це 41 гривня 34 копійки за один квадратний метр. Податок сплачується лише за ту площу, яка перевищує пільгову.

– Якщо громадянин володіє нерухомістю або різними об'єктами, загальна площа яких перевищує пільгову, йому необхідно отримати податкове повідомлення-рішення. Цей документ про сплату податку надсилається фіскальною службою до 1 липня. До цього часу людина може звернутися до податкової інспекції того району, де перебуває нерухомість, та звірити усі дані. Зокрема, щодо об'єктів та їх часток, розміру площі, права на користування пільгами, ставки податку або нарахованої суми до сплати, – зазначила Юліана Козаченко.

Додатково оподатковуються квартири площею понад 300 квадратних метрів та будинки, які більші за 500 квадратних метрів. У такому випадку застосовується підвищена ставка податку – 25 тисяч гривень.

Презентацію про особливості сплати запоріжцями податку на нерухомість у 2017 році можна переглянути на сайті фіскальної служби області: http://zp.sfs.gov.ua/listivki-ta-broshuri/295055.html.

 

У Запорізькому регіоні митні платежі зросли на 37 відсотків

За п'ять місяців 2017 року митні надходження до державного бюджету склали 2 мільярди 461 мільйон гривень, що на 37% або на 664,4 мільйона більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Як відзначають фахівці Запорізької митниці ДФС, промисловість – основна галузь, яка забезпечує більшу частину митних платежів з імпорту. Майже 74 відсотки надходжень під час оформлення у митних органах – за ввезенні промисловими підприємствами товари для використання у виробничих процесах. Решту мита спрямовують суб'єкти невиробничих галузей.

Найбільше запорізькі промисловці імпортують машини, устаткування та транспорт, сплачуючи 42 відсотки від загальних надходжень митних платежів. Також у розрізі товарних угрупувань значна частка припадає на паливно-енергетичні товари – 16%, метали та вироби з них – 16%, продовольчі товари та продукцію сільського господарства – 11%, хімічної промисловості – 6% та стільки ж – на мінеральні продукти.

На сьогодні серед пріоритетних напрямів роботи митниці є контроль за достовірністю декларування митної вартості як бази оподаткування митних платежів та реалізації комплексу заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

 

У фіскальній службі урочисто зустріли співробітників підрозділу "Фантом"

16 червня 2017 року відбулась урочиста зустріч бійців спецпідрозділу податкової міліції "Фантом", які повернулися із зони проведення Антитерористичної операції.

У "Фантомі" на добровільних засадах несуть службу офіцери податкової міліції ДФС України із різних куточків нашої держави, у точу числі співробітники податкової міліції Запорізької області.

Вручаючи позачергові звання та нагороди, керівництво ДФС України подякувало за службу і наголосило, що співробітники податкової міліції гідно виконали завдання на східному фронті, а тепер необхідно продовжити боротьбу на внутрішньому, який є не менш важливим для безпеки держави.

Нагадаємо, підрозділ "Фантом" виконує завдання із врегулювання складної ситуації з переміщенням товарів з неконтрольованої території, зокрема, на офіційних переходах, пунктах пропуску вантажівок, автомобільних та залізничних переїздах, а також працівники ДФС патрулюють лінію розмежування у складі мобільних груп.

 

За підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності запорізькі митники ініціювали 46 призупинень митного оформлення

Упродовж квітня-травня поточного року співробітники Запорізької митниці ДФС 46 разів призупиняли митне оформлення товарів, які потенційно можуть містити об'єкти права інтелектуальної власності.

Після отримання листів від осіб, уповноважених представляти інтереси власників прав на знаки для товарів і послуг, митне оформлення було завершено.

Серед основної номенклатури цих товарів: запасні частини для сільськогосподарської техніки, підшипники різних видів, з’єднувачі та електроприлади, одяг відомих торгових марок.

Крім того, за два місяці до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності включено 56 нових знаків на товари і послуги. Із цим переліком можна ознайомитися на веб-порталі Державної фіскальної служби України: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/100237.html.

 

Організатори підпільного виробництва горілки у місті Мелітополь відповідатимуть перед судом

Слідчі податкової міліції Запорізької області закінчили досудове розслідування у відношенні організованої злочинної групи, яка протягом 2016 року у місті Мелітополь здійснювала незаконне виготовлення, зберігання та реалізацію алкогольних напоїв.

Під час скоєння злочинів четверо організаторів використовували обладнання, що забезпечує масове виробництво алкогольних напоїв.

Нагадаємо, у жовтні минулого року в рамках операції "Акциз" та розслідування кримінального провадження за ст. 204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів) було виявлено та ліквідовано підпільний цех з виробництва сурогатного алкоголю, який для подальшого продажу розливався у пляшки під виглядом реально існуючих торгових марок. Готова продукція із фальсифікатом обклеювалась підробленими марками акцизного податку.

На теперішній час у даному кримінальному провадженні у відношенні фігурантів затверджено обвинувальний акт, який направлено до суду.

 

"Псевдокерівники" фіскальної служби вимагають у платників гроші

Аби нажитися на представниках бізнесу телефонні аферисти використовують імена і прізвища керівництва фіскальної служби регіону.

Цього разу вони представляються в. о. заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області та пропонують переказати кошти за непроведення податкової перевірки на їхньому підприємстві.

У таких випадках необхідно перевіряти інформацію та повідомляти правоохоронні органи або за номером антикорупційного сервісу фіскальної служби "Пульс": 044 284-00-07.

 

 

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.