Бердянська ОДПІ повідомляє

6.07.2017, 08:40    просмотров: 295

 

Про електронну систему управління ризиками при адмініструванні ПДВ

З квітня 2017 року було запроваджено в тестовому режимі систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР),  повноцінне  функціонування якої  передбачено з 1 липня 2017 року.

СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності. У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В ДФС створений окремий структурний підрозділ, який буде розглядати пакети документів, що надаватимуться суб’єктами декларування з так званими «відбитими» податковими накладними,  для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Новий механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків, запроваджено Податковим кодексом України для підвищення ефективності боротьби з ухиленням від оподаткування.

СМ КОР дає можливість зупиняти випадки безпідставної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, у разі коли постачальник фактично не здійснює господарську операцію, а реєструє виключно з метою надання покупцю не обгрунтованої податкової вигоди у вигляді неправомірного сформованого кредиту з ПДВ.

Як пояснила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, СМ КОР побудована таким чином, щоб превентивно реагувати на зловживання недобросовісних платників податків - не лише бачити потенційні порушення, а й унеможливити безпідставне формування податкового кредиту навіть до моменту подання податкової декларації з ПДВ, вже на стадії реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Функціонування системи електронного управління ризиками при адмініструванні ПДВ сприятиме детінізації економіки, створенню рівних конкурентних умов діяльності для суб’єктів господарювання, збільшенню надходжень до бюджету.

Запроваджений з початку поточного року електронний реєстр відшкодування ПДВ вже схвально сприйнятий та позитивно оцінений бізнесом.

 

Оформлення трудового договору – запорука соціальних гарантій

Питання легалізації праці залишається актуальною проблемою сьогодення.  На жаль, ще чимало працівників живуть днем нинішнім, віддаючи перевагу тимчасовій вигоді. Однією з причин цієї проблеми є недостатній рівень правової освіти та відсутність правосвідомості  як у найманих працівників, так і у роботодавців.

Податківці Бердянської ОДПІ під час проведення семінарів та зустрічей з платниками податків постійно наголошують на тому, що від неналежного оформлення трудових відносин, перш за все, страждає особа, яка погоджується на таку працю. Така особа  позбавляється гарантованого розміру заробітної плати, права на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, права на оплату лікарняного, на допомогу по безробіттю і, що сьогодні дуже актуально, права на зарахування виробничого стажу.

Крім того, роботодавці мають пам’ятати, що відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпПУ, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Тож фахівці Бердянської ОДПІ звертаються до бердянців та приморчан: не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте собі старість, не сприяйте порушенням трудового законодавства. А роботодавців закликають не чекати проведення перевірки, своєчасно оформляти найманих робітників, виплачувати і відображати в звітності реальну зарплату. Пам’ятайте, ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці, тягне фінансову, адміністративну та карну відповідальність.

 

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян та запитами на публічну інформацію

З початку року протягом січня-червня 2017 року до Бердянської ОДПІ надійшло 21 письмове звернення громадян. За змістом основних питань, які порушено громадянами у цей період, отримані звернення за наступною тематикою: 

- у 7 випадках, що складає 33,3% від загальної кількості звернень, заявники звертались до інспекції з питань загальнодержавних, місцевих податків і зборів та єдиного соціального внеску;

- у 6 випадках (28,6% від загальної кількості звернень) – з метою інформування органів влади про ухилення від сплати податків;

- у 5 випадках (23,8% від загальної кількості звернень) – заявники звертались з проханням проведення контрольно-перевірочних заходів;

- у 3 випадках (14,3% від загальної кількості звернень) -  стосовно реєстрації та обліку, реструктуризації податкового боргу. 

Відповіді громадянам надані по суті та у встановлений законодавством термін.

Одне звернення вважалося анонімним та розгляду не підлягало, відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян».

Крім цього, з січня по червень 2017 року керівним складом та посадовими особами Бердянської ОДПІ було здійснено 7 особистих прийомів. Керівним складом та посадовими особами Приморського відділення Бердянської ОДПІ за цей період проведено 9 особистих прийомів. 

Протягом січня-червня 2017 року до Бердянської ОДПІ надійшло 3 запита на публічну інформацію. Запитувачі зверталися з проханням надати інформацію, щодо кількості працівників фіскальної служби, які проходили перевірку згідно закону «Про очищення влади», діяльності підприємств, сплати підприємствами податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

За результатами розгляду задоволено 2 запита, на 1 запит було відмовлено у наданні інформації, відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Нагадуємо, що запит на інформацію, або звернення може бути подано до Бердянської ОДПІ особисто або надіслано поштою за адресою: 71118, м.Бердянськ, пр.Праці, буд.20. 

Також інформацію можна надіслати на електронну скриньку Бердянської ОДПІ zp.822.pubinfo@sfs.gov.ua, zp.822.zvernennya@sfs.gov.ua.

 

Новини законодавства

З 1 липня 2017 року діє повноцінний режим системи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для  зупинення  їх реєстрації в ЄРПН 

З 1 квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування  сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

Такі критерії визначені наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. 

З 01.04.2017 по 01.07.2017 діяв перехідний період, протягом якого зазначена процедура здійснювалась без фактичного зупинення податкових накладних / розрахунків в ЄРПН.

З 01 липня 2017 року запроваджено повноцінний режим СМ КОР.

Якщо квитанція про реєстрацію/відмову/зупинення ПН/РК не надходить, документ вважається зареєстрованим у ЄРПН.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним п. 6 Критеріїв, затверджених наказом №567, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою (додаток до Критеріїв, затверджених наказом №567 - Таблицю даних платника податків) щодо:

- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку.

Порядок дії СМ КОР визначено п. 201.16 ст. 201, п. 57 розд. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України., п. 3, 4, 6 наказу МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

 

Змінена форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації 

З 20 червня 2017 року (дня опублікування в Офіційному віснику України) набрали чинності зміни до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. 

Зміни затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. № 469 "Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації".

Так, змінами передбачено:

- вилучення квартального звітного періоду;

- уточнено перелік доходів і витрат неприбуткових організацій;

- до сум операцій нецільового використання активів включена вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій

- для відображення наявних додатків додана клітинка, в якій проставляється позначка, що разом із Звітом подається фінансова звітність (як додаток). Фінансова звітність є додатком до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та його невід'ємною частиною.

Наказ МФУ від 28.04.2017 № 469 опублікований в «Офіційному віснику України» № 48 від 20.06.2017 р. 

 

Зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН за результатами моніторингу їх відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків

З 01 липня 2017 року запроваджено повноцінний режим системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР).

Якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення реєстрації їх в ЄРПН, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. 

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня фіскальний орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. 

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Письмові пояснення та/або копії документів платник податку має право подати до фіскального органу за основним місцем обліку такого платника податку на розгляд Комісії протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. 

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, має право подати на розгляд Комісії ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, інформацію за встановленою формою щодо:

- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

У разі якщо до фіскального органу надійшла інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування такої інформації при здійсненні Моніторингу.

Зазначена норма передбачена пп. 201.16.1, пп. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 3 наказу МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

 

Податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН до 16.03.2017 року, не коригуються для внесення до них коду товару згідно з УКТ ЗЕД (якщо це не підакцизний та/або не ввезений на митну територію України товар) та/або коду послуги згідно з ДКПП

З 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Наказом МФУ від 23.02.2017 № 276 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" внесено зміни до форми податкової накладної.

При цьому до 16.03.2017 реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснювалась за формою, яка була чинною до внесення змін наказом № 276.

Податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН по 15.03.2017 р. включно, не потребують коригування після 16.03.2017 р. в частині внесення до них коду товару згідно з УКТ ЗЕД (якщо це не підакцизний та/або не ввезений на митну територію України товар) та/або коду послуги згідно з ДКПП, якщо відсутні інші причини для коригування (зміна кількості товару/послуги, перегляд цін, виправлення інших помилок).

Зазначена норма передбачена п. 201.1 і) Податкового кодексу та роз’яснена листом ДФС України від 16.06.2017 р. № 15731/7/99-99-15-03-02-17.

 

Моніторинг податкових накладних / розрахунків коригування в системі відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН

З 01 липня 2017 року запроваджено повноцінний режим системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР).

Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 р. в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними п.п.215.3.1 та 215.3.2 ст. 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає цим вимогам, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Зазначена норма передбачена пп. 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 6 наказу МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

 

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації

З 01 липня 2017 року запроваджено повноцінний режим системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР).

Якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення реєстрації їх в ЄРПН, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється, а платнику в електронному вигляді у текстовому форматі надсилається квитанція про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. 

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема,  зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації, затверджено наказом МФУ від 13.06.2017 N 567.

Так,  для критерію, зазначеного у п.п. 1 п. 6 Критеріїв, затверджених наказом МФУ від 13.06.17 №567 це:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

Для критерію, зазначеного в п.п. 2 пункту 6 Критеріїв, затверджених наказом МФУ від 13.06.17 №567 це:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Зазначені письмові пояснення та копії документів платник податку може подати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС. 

Зазначена норма передбачена пп. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України та наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

 

З 6 червня 2017 року оновлена форма акцизної накладної

З 6 червня 2017 року (дня опублікування в Офіційному віснику України) набрали чинності зміни до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального.

Зазначені зміни затверджені Наказом МФУ «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» від 24.04.2017 р. № 452. 

Форми акцизної накладної та розрахунку коригування до неї доповнено типом причини «6 – виробництво пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно)».

У Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального уточнено, що у випадку відвантаження пального для власного споживання в акцизній накладній (розрахунку коригування) мають бути заповнені всі обов'язкові реквізити.

Обов'язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені пп.пп. «г» та «ґ» п. 231.1 Податкового кодексу, не вказуються в разі відвантаження виробником пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно).

Крім того, форма Заявки на поповнення (коригування) залишку пального викладена в новій редакції.

Наказ МФУ від 24.04.2017 р. №452 опублікований в «Офіційному віснику України» від 06.06.2017 №44.

 

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Наказом Державної фіскальної служби України від 07.06.2017 №406 затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Нагадуємо, Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності", а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі реєстратори розрахункових операцій дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Державний реєстр складається з двох частин. Перша частина містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах державної фіскальної служби, а друга - перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

З оновленим Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій можна ознайомитись на офіційному порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/72162.html 

Крім цього, визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 20.04.2017 № 275 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».

 

Податкові накладні/розрахунки коригування, які не підлягають моніторингу в СМ КОР

З 01 липня 2017 року запроваджено повноцінний режим системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР).

При цьому, у разі якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з наступних ознак,  така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу:

- 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

- 2) обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. грн. та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків;

- 3) загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 5 млн. грн. (ознака використовується з 01.04.17  до 01.01.18);

4) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному порядку, мають такі розміри: D>0,05, P < Pм х 1,3,

де D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі;

P - сума ПДВ, зазначена в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 місяців.

Зазначена норма визначена  п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 5 наказу МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

 

Порядок прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації 

З 01 липня 2017 року запроваджено повноцінний режим системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР).

 20 червня 2017 року набрав чинності наказ МФУ від 13.06.2017 р. №566 (опублікований в «Офіційному віснику України» №48 від 20.06.2017), яким урегульовано порядок роботи комісії ДФС, яка прийматиме рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. 

Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС. До складу Комісії включаються посадові особи ДФС.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.

Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Комісія приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, а також врахування (неврахування) інформації, зазначеної в таблиці даних платника податків. 

Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до Порядку №566, підписується, реєструється та надсилається платнику ПДВ протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу.

 

Оновлено форму декларації з податку на прибуток

З 9 червня 2017 р. (дня опублікування в Офіційному віснику України) набрали чинності зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. 

Декларація з податку на прибуток та додатки до неї викладено в новій редакції, з урахуванням змін, які діють з 01.01.2017 року.  

Зазначені зміни затверджені наказом МФУ «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 28.04.2017 р. № 467.

Наказ МФУ від 28.04.2017 р. №467 опублікований в «Офіційному віснику України» від 09.06.2017 №45.

 

Електронні сервіси ДФС 

Чи можна через сервіси  ДФС України дізнатися про ризики щодо діяльності партнерів по бізнесу?

Дізнатися про ризики щодо діяльності партнерів по бізнесу можна скориставшись деякими сервісами. Так, зокрема, електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» дає змогу оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, чи можливо він не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою.

Крім того, ще є сервіс «Реєстр платників ПДВ», що інформує про зареєстрованих платників ПДВ (діючі реєстрації). Сервіс«Анульована реєстрація платників ПДВ» допоможе дізнатися про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду.  А за допомогою сервісу «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку» можна впевнитись в тому, що таке свідоцтво є дійсним.

Для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну назву, ввести відому інформацію в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить результати пошуку.

 

Роз’яснення законодавства

Приватне підприємство – платник єдиного податку виплачує дивіденди фізичним особам Як оподаткувати такі виплати податком на доходи фізичних осіб?

Відповідно до  п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)  до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що термін «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ означає, зокрема доходи, отримані у вигляді дивідендів.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Законом України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 15.04.2017, вилучено слова та цифри «підпункту 3 пункту 76» в абзаці третьому п. 1 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Положення Закону № 1989 застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже, з 1 січня 2017 року ставка податку на доходи фізичних осіб для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлена у розмірі 9 відсотків.

 

Платники єдиного податку першої і другої груп звільняються від сплати податку під час відпустки чи лікарняного

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Це передбачено п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до органу фіскальної служби за заявою у довільній формі (пп.298.3.2 ст.298 ПКУ).

Авансові суми єдиного податку, сплачені за період відпустки або лікарняного, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Що стосується єдиного внеску на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування, то законодавством не передбачено звільнення від його сплати на період відпустки чи непрацездатності.

 

Платники запитували 

Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо на дату її складання покупець був платником ПДВ, а на дату реєстрації – реєстрацію платника ПДВ покупця анульовано?

Податкова накладна складається в день виникнення податкових зобов’язань постачальника (продавця). При цьому реквізит «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» підлягає обов’язковому заповненню та повинен відповідати Реєстру платників ПДВ на дату складання податкової накладної.

Отже, якщо на дату складання податкової накладної покупець був платником ПДВ, а на дату її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію платника ПДВ покупця анульовано, у полі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» такої податкової накладної зазначається індивідуальний податковий номер покупця, що був діючим на дату складання такої податкової накладної.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.16 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Протягом якого часу платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та який максимальний термін для такої реєстрації, у тому числі податкових накладних, складених у 2016 році та станом на 01.01.2017 не зареєстрованих в ЄРПН?

Абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Вказаний термін застосовується до податкових накладних та/або розрахунків коригування, дата складання яких припадає на періоди після набрання чинності змінами до відповідної норми ПКУ, тобто після 01.01.2017. Відповідні роз’яснення надані листом ДФС України від 16.06.2017 № 15731/7/99-99-15-03-02-17.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.16 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи підлягає зменшенню сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від’ємного значення, задекларовану в рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ як таку, що підлягає зарахуванню у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються з Державного бюджету?

Якщо сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету здійснюється за рахунок від’ємного значення з ПДВ, задекларованого в рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ, то така сума зменшує суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважається відшкодованою в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

З якого звітного податкового періоду cільськогосподарські товаровиробники, що подали заяву 1-РОБД до 01.04.2017 матимуть право на отримання бюджетної дотації?

Сільськогосподарські товаровиробники, які в установленому порядку подали заяву 1 – РОБД до 01.04.2017 та внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, матимуть право на отримання такої дотації, починаючи з квітня за підсумками діяльності за лютий 2017 року.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.21 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.