Бердянська ОДПІ повідомляє

13.07.2017, 08:28    просмотров: 286

 

За перше півріччя Бердянські та Приморські платники спрямували до держбюджету 172,5 млн. гривень

За перше півріччя 2017 року від платників Бердянського та Приморського районів до державного бюджету надійшло  більше ніж 172,5  мільйонів гривень податків і зборів.

 Як зазначила начальник Бердянської ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, це  на 64,4 мільйона більше, ніж за першу половину 2016 року.

– Серед основних чинників зростання надходжень – детінізація податків та, зокрема, запровадження автоматизованого адміністрування податку на додану вартість. Усього з початку року платники перерахували  більше 81,5  мільйонів гривень ПДВ, що майже  на 35,2 мільйона більше, ніж торік, – підкреслила Оксана Федорова.

Податку на доходи фізичних осіб за шість місяців сплачено 48,7 мільйонів, це на 16,6 мільйона перевищує рівень січня-червня минулого року та на 5,7 мільйона – прогнози на цей рік.

Підприємства міста Бердянська, Бердянського та Приморського районів забезпечили майже 22 мільйона гривень податку на прибуток, що на 7,2  мільйона більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Виконання індикативів на поточний рік склало 109,8 відсотка, понадпланово бюджет отримав  майже 2,0  мільйона.

Крім того, надійшло 14,4 мільйона гривень військового збору, зростання до минулорічних показників – на 28,2 відсотка або на 3,2 мільйона, до очікуваної суми на 2017 рік – на 14,8 відсотків, додатково на потреби армії спрямовано  майже 1,9 мільйонів.

 

Новини законодавства

Внесено зміни до форми податкової накладної та порядку її заповнення

Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за формою, затвердженою наказом № 276, розпочалася з 16 березня 2017 року, незалежно від дати складання таких податкових накладних (про зазначене ДФС інформувала платників листом від 10.03.2017 № 5953/7/99-99-15-03-02-17).

Як встановлено абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі - податкові накладні) у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з -Кодексом. Розміри та порядок застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних встановлено статтею 1201 розділу II Кодексу.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Вказаний термін застосовується до податкових накладних та/або розрахунків коригування, дата складання яких припадає на періоди після набрання чинності змінами до відповідної норми Кодексу, тобто після 01.01.2017.

Особливості заповнення окремих розділів податкової накладної

І. Розділ "Код" (графи 3.1, 3.2, 3.3) табличної частини податкової накладної

Нова форма податкової накладної відповідно до підпункту "і" пункту 201.1 статті 201 Кодексу передбачає обов'язкове заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) та коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).

Кодексом дозволено зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (крім підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю (10 знаків).

Коди товарів

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII "Про Митний тариф України" (далі - Закон №584).

При складанні податкової накладної за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів платник податку самостійно визначає відповідність таких товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, керуючись Законом № 584 та Поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом ДФС від 09.06.2015 №401.

Торгово-промислова палата України листом від 20.01.2017 № 146/08.1-7.1  проінформувала ДФС, що система торгово-промислових палат в Україні володіє кваліфікованим та досвідченим штатом експертів в усіх регіональних палатах і здатна швидко задовольнити попит на визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД для всіх платників ПДВ. Про зазначене платників податків проінформовано листом ДФС від 17.02.2017 №3955/7/99-99-15-03-02-17 та на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.uа/novе-рго-роdatkі--nоvіni-/28527l.html розміщено відповідне повідомлення.

В той же час УКТ ЗЕД не містить кодів для окремих товарів, операції з постачання яких здійснюються платниками на митній території України, але разом з тим переміщення таких товарів через митний кордон України є фізично неможливим (наприклад, об'єкти незавершеного будівництва, нерухомого майна, земельні ділянки, тощо).

Як визначено пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267), з урахуванням внесених до нього змін та доповнень (далі -Порядок № 1307), ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V Кодексу.

Довідник таких умовних кодів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.uа/dovіdniki--reestri--реrelik/dovidniki-/288992.html. 

Коди послуг

Для визначення кодів послуг використовується Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, з урахуванням внесених до нього змін і доповнень.

ДКПП використовується лише для визначення кодів послуг. Коди видів продукції з ДКПП для визначення кодів товарів не використовуються.

З питання визначення кодів послуг згідно з ДКПП платники податків мають можливість звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Особливості заповнення граф 3.1, 3.2 та 3.3 податкової накладної

У графі 3.1 табличної частини податкової накладної вказується код товару згідно з УКТ ЗЕД. Код згідно з УКТ ЗЕД зазначається відповідно до структури кодів товарної номенклатури на рівні позиції (перші чотири знаки), підпозиції (перші шість знаків), категорії (перші вісім знаків), підкатегорії (десять знаків), тобто складається із парної кількості знаків. Непарна кількість знаків коду УКТ ЗЕД (п'ять, сім або дев'ять) у графі 3.1 не може бути зазначена. Графа 3.1 заповнюється на всіх етапах постачання товару.

Якщо здійснюється постачання підакцизного товару або товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.1 має бути вказаний десятизначний код товару. Одночасно у разі постачання імпортованого товару у графі 3.2 проставляється позначка "X". Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару, який було ввезено на митну територію України.

Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).

Заповнення в одному рядку граф 3.1, 3.2 та 3.3 одночасно або граф 3.2 та 3.3 не допускається.

Випадки, коли розділ "Код" табличної частини податкової накладної не заповнюється

Розділ "Код" табличної частини податкової накладної (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не заповнюється:

1) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 9 Порядку № 1307. Це податкові накладні, складені в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до підпункту "а" пункту 337.4 статті 337 розділу XVIII Кодексу (порядковий номер такої податкової накладної у другій частині (після знака дробу) містить відповідний код (цифра 5));

2) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307. Це окремі зведені податкові накладні, які складаються у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, у разі анулювання реєстрації платника податку при визначенні податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 04, 08, 09, 10, 13), а у рядку "Індивідуальний номер отримувача (покупця)" в таких податкових накладних проставляється умовний ІПН "600000000000";

3) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 Порядку № 1307. Це податкові накладні, які складаються у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 розділу V Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (може бути складена зведена податкова накладна). Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 15), а у рядках таких податкових накладних, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

II. Розділ "Одиниця виміру товару/послуги" (графи 4 та 5) табличної частини податкової накладної

Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі - КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО, у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

Випадки, коли графи 4 та/або 5 табличної частини податкової накладної не заповнюються

Графи 4 та 5 не заповнюються:

1) у податковій накладній, складеній в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до підпункту "а" пункту 337.4 статті 337 розділу XVІІІ Кодексу (порядковий номер такої податкової накладної у другій частині (після знака дробу) містить відповідний код (цифра 5));

2) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 Порядку № 1307 (такі податкові накладні не видаються покупцю, в них зазначається тип причини (з якої такі податкові накладні не видаються покупцю) 15, а у рядках таких податкових накладних, відведених для даних покупця, постачальник (продавець) вказує власні дані).

Графа 5 не заповнюється:

1) у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307 (такі податкові накладні не видаються покупцю, в них зазначається тип причини 04, 08, 09, 10 або 13, а у рядку "Індивідуальний номер отримувача (покупця)" в таких податкових накладних проставляється  умовний ІПН "600000000000"). У графі 4 таких податкових накладних вказується "грн";

2) у разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО. У графі 4 таких податкових накладних зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.

III. Розділ "Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника" (графа 11) табличної частини податкової накладної

Графа 11 заповнюється виключно платниками податку на додану вартість -сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 161.3 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-ІУ "Про державну підтримку сільського господарства України" (далі - Закон № 1877).

Порядковий номер таких податкових накладних у другій частині (після знака дробу) містить код 2.

У графі 11 зазначається код виду діяльності, за результатами якої виготовлено товар, що постачається. Відповідно до підпунктів 161.3.1 - 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 Закону № 1877 код виду діяльності зазначається у форматі: 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715, 716. Такі коди відповідно тотожні підпунктам: 161.3.1, 161.3.2, 161.3.3, 161.3.4, 161.3.5, іб'.З.б, 1б'.3.7, 1б'.3.8, 1б'.3.9, іб'.З.Ю, іб'.З.П, 1б\3.12, іб'.З.ІЗ, 1б\3.14, 161.3.15, 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 Закону № 1877.

IV. Інші особливості складання та реєстрації податкових накладних 

Зведені податкові накладні

У разі складання зведеної податкової накладної в її верхній лівій частині у відповідному полі графи "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

Зведені податкові накладні на суму податкових зобов 'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199розділу V Кодексу

У разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання чи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;

б)в операціях, звільнених від оподаткування;

в)в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г)в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, покупцю не видаються. У верхній лівій частині таких податкових накладних у відповідному полі графи "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини. Типи причин, з яких податкова накладна не видається покупцю, перераховані в пункті 8 Порядку № 1307.

У графі 2 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307, зазначаються дати складання та номери отриманих платником податку податкових накладних, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не зазначається.

Зведені податкові накладні на операції з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер

1) У разі здійснення постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:

покупцям - платникам податку - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.

Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

2) У разі якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом), мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура оплачених протягом місяця товарів/послуг.

При цьому відсутність факту постачання товарів/послуг, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, які були оплачені протягом місяця, не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) складається у разі: 

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Така податкова накладна покупцям не видається, у відповідному полі графи "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини 11. У графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".

У графі 2 податкової накладної за щоденними підсумками операцій зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг. Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) є обов'язковою для заповнення.

Кількість найменувань поставлених товарів у одній податковій накладній не може перевищувати 9'999 позицій.

V. Що не розглядається як помилка в податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН по 15.03.2017 включно

Реєстрація за формою, діючою до набрання чинності наказом № 276

Реєстрація в ЄРПН по 15.03.2017 включно податкових накладних за формою, яка була чинною до внесення змін наказом № 276, не визначається як помилка, допущена при складанні та реєстрації в ЄРПН податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною. Такі податкові накладні/розрахунки коригування є підставою для віднесення зазначених в них сум податку до складу податкового кредиту (за умови дотримання всіх інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).

Відсутність коду товару

Кодекс не визначає особливостей щодо заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у разі його відсутності у Митному тарифі України. Відсутність коду товару згідно з УКТ ЗЕД в податковій накладній, складеній за операцією з постачання товарів, коди товару згідно з УКТ ЗЕД яких відсутні у Митному тарифі України, та зареєстрованій в ЄРПН по 15.03.2017 включно, не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Відсутність коду послуги

Форма податкової накладної, діюча до набрання чинності наказом № 276, не містила окремого поля для відображення коду послуги згідно з ДКПП. Відсутність коду послуги згідно з ДКПП в податковій накладній, складеній за операцією з постачання послуг та зареєстрованій в ЄРПН по 15.03.2017 включно, не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Коригування податкових накладних в частині внесення до них коду товару/послуги

Податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН по 15.03.2017 включно, не потребують коригування після 16.03.2017 в частині внесення до них коду товару згідно з УКТ ЗЕД (якщо це не підакцизний та/або не ввезений на митну територію України товар) та/або коду послуги згідно з ДКПП, якщо відсутні інші причини для коригування (зміна кількості товару/послуги, перегляд цін, виправлення інших помилок).

 

Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств 

9 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 2017 року за № 642/30510 (далі - наказ № 467).

Внесені зміни до основної частини декларації

У зв'язку із змінами в оподаткуванні при здійсненні діяльності з випуску та проведення лотерей у полі 9 декларації «Особливі відмітки» виділено в окремі категорії суб'єктів:

які здійснюють випуск та проведення лотерей;

що провадять азартні ігри з використанням гральних автоматів.

Виробники сільськогосподарської продукції у зазначеному полі декларації, проставляють позначку лише у разі обрання «особливого» річного податкового (звітного) періоду, визначеного п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст.137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Показники декларації

Оподаткування страховика та діяльності з випуску та проведення лотерей

З урахуванням особливостей, передбачених п.п.141.1.2 п.141.1 ст.141 Кодексу форма декларації доповнена рядком 07.2, в якому страховики відображатимуть страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п.136.2 ст 136 Кодексу. Суми доходу за договорами перестрахування страховики також включатимуть до показника рядка 07.

У рядку 08 змінено розрахунок податку на дохід за договорами страхування із застосуванням ставки 3 відсотки, який заповнюється за формулою ((р.07 - р.07.1 -р.07.2)х___3/100).

Крім цього, форму декларації доповнено новими рядками 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 з показниками, необхідними для обрахунку доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що оподатковується за новими правилами, згідно із п.п.14.1.271 п.14.1 ст.14, п.136.6 ст.136, п.141.8 ст.141, п.48 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

У рядку 09.1 обраховується сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та дорівнює позитивному значенню різниці показників (р.09.1.1 - р.09.1.2).

У рядку 09.1.1 відображається загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, у рядку 09.1.2 - сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

У рядку 09.2 відображається сума безнадійної заборгованості, визначеної п.п.«е» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу, тобто сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

Показник рядка 09 дорівнює сумі рядків 09.1 та 09.2 та відображає суму доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, який оподатковується за ставкою, встановленою п.136.6 ст.136 Кодексу.

Звертаємо увагу, що для суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, п. 137.8 ст.137 Кодексу передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Авансові внески

З форми декларації виключено розділи «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств» та «Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств», в яких визначалися показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12) та разовий авансовий внесок (у розмірі 2/9) згідно з пунктами 9 та 38 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Виправлення помилок

Звертаємо увагу, що у розділах «Виправлення помилок» змінено нумерацію рядків 27 - 31 на 26 - 30.

Фінансова звітність

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід'ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю «Наявність додатків» доповнено графою «ФЗ12», яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.

У таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності12» розшифровуються форми фінансової звітності, у яких платник проставляє у відповідних графах, які відповідають назвам форм фінансової звітності, позначку.

Більш детально про зміни у розділах пдаткової декларації з податку на прибуток підприємств йдеться у листі ДФС України від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17.

 

Оновлено перелік реєстраторів розрахункових операцій 

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 07.06.2017 №406 оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій дозволених для використання суб’єктами  господарювання.

До нього увійшло 152 моделі касових апаратів (82 моделі РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 70 моделей  РРО, первинна реєстрація яких заборонена). 

Перелік містить, зокрема, моделі РРО, виключені із Державного реєстру у 2016-2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.

З оновленим переліком реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Державної фіскальної служби:  sts.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/.

 

Звіт про суми податкових пільг сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, не подається

З 01 грудня 2017 у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ всі сільгоспвиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, застосовують  загальну систему оподаткування ПДВ. 

При цьому, сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції після їх внесення фіскальним органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Згідно з п. 2 «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1233, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком.

Податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення ПДВ і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, подання Звіту про суми податкових пільг сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за результатами отримання бюджетної дотації не здійснюється, оскільки такі сільгоспвиробники сплачують ПДВ на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена ст. 16 прим.1 Закону України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» та п. 8 «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1233.

 

Роз’яснення законодавства

Нарахування єдиного внеску 

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. 

При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.

У разі якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Зазначена норма передбачена п. 12 частини першої ст. 1 та частиною п’ятою ст. 8  Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

 

Не отримали повідомлення про сплату податку на нерухоме майно – звертайтеся до органу фіскальної служби 

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то  необхідно отримати податкове повідомлення-рішення про сплату податку.

Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2017 року.

Фізичні особи мають право звернутися з письмовою заявою до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток; - розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості; - права на користування пільгою із сплати податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними фіскальних органів та даними, підтвердженими фізичною особою на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і фіскальний орган надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. 

Останній день сплати податку – 29 серпня 2017 року.

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст.266 Податкового кодексу України.

 

Отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість

З метою отримання документального підтвердження статусу платника ПДВ, суб’єкту господарювання необхідно подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням запит за формою 1-ЗВР про отримання витягу з Реєстру платників податку на додану вартість. 

Форма запиту встановлена «Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 №1130.

За запитом платника податку фіскальний орган надає безоплатно та безумовно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру платників ПДВ. 

Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Зазначена норма передбачена п. 183.11 ст. 183  Податковий кодекс України. 

 

Визначення податку на нерухоме майно для фізичної особи, у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи обчислюється наступним чином:

- для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, 

- а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності

Зазначена норма передбачена п.п. 266.8.1 та п.п. 266.8.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

 

При виплаті дивідендів фізичним особам готівкою діють обмеження щодо граничної суми розрахунків у розмірі 50 тис.грн. 

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених Постановою.

Гранична сума розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) встановлена у розмірі 50 тис. грн.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

При цьому, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) (50 тис. грн.), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.

Зазначена норма передбачена п. 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 та п.1 постанови Правління НБУ від 06.06.13 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою».

 

Штрафи за неподання податковими агентами податкового розрахунку за формою №1ДФ

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою N 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. 

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Дія Порядку поширюється на податкових агентів, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір.

При цьому, Порядком не передбачено відображення інформації щодо нарахованих (виплачених) доходів на користь  юридичних осіб.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Зазначені штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені.

Крім того ст. 163 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ці дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок заповнення та подання Податкового розрахунку за формою N 1ДФ затверджено наказом МФУ від 13.01.2015 N 4.

Зазначена норма передбачена п. 176.2 "б" ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України. 

 

Зведені податкові накладні на операції постачання, які мають безперервний або ритмічний характер

При постачанні товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених п. 44 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна.

У разі складання зведеної податкової накладної в її верхній лівій частині у відповідному полі графи "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У зазначеному випадку постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна.

- покупцям - платникам ПДВ - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

- покупцям - особам, не зареєстрованим платниками ПДВ, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У графі 2 (номенклатура товарів/послуг продавця) зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.

Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення операцій, визначених п. 44 підр. 2 розд. XX Податкового кодексу) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). 

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

 Відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Зазначена норма визначена п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 16.06.2017 №15731/7/99-99-15-03-02-17.

 

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) складається у разі:

- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

- надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Така податкова накладна покупцям не видається, у відповідному полі графи "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини 11. 

У графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".

У графі 2 податкової накладної за щоденними підсумками операцій зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг. 

Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) є обов’язковою для заповнення.

Кількість найменувань поставлених товарів у одній податковій накладній не може перевищувати 9999 позицій.

Зазначена норма визначена п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України; п. 12 і 14 Наказу МФУ від 31.12.2015  №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" та роз’яснена листом ДФС України від 16.06.2017 №15731/7/99-99-15-03-02-17.

 

Платники запитували 

Який порядок зарахування в інтегрованій картці платника сум від’ємного значення з ПДВ у рахунок погашення грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету?

Зарахування сум від’ємного значення з ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що зараховуються до державного бюджету, здійснюється протягом п’яти робочих днів після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування в хронологічному порядку: у першу чергу – у рахунок податкового зобов’язання, у наступну чергу – у рахунок погашення штрафів, в останню чергу – у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення. В ІКП зазначене зарахування проводиться у день отримання від органів Казначейства інформації про перерахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунки з обліку інших платежів до державного бюджету.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.23 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Який порядок заповнення поля «Особа - отримувач пального» акцизної накладної/розрахунку коригування акцизної накладної, надання яких отримувачу пального не передбачено?

При складанні акцизної накладної/розрахунку коригування акцизної накладної, надання яких отримувачу пального не передбачено (крім акцизних накладних з типом причини «2»), у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа - код за ЄДРПОУ отримувача пального; для фізичної особи - прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».

В акцизній накладній з типом причини «2» особа – отримувач пального зазначається відповідно до переліку підприємств, яким надано квоти на підакцизну продукцію, що ввозиться чи відвантажується відповідно до ст. 229 Податкового кодексу України.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 116.13.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи може платник податку задекларувати бюджетне відшкодування, якщо з дня виникнення права на таке декларування минуло понад 1095 днів?

Платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у випадку коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи вважаються порушенням вимог п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ виплати доходу засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору (у т. ч. у 2016 році)?

Не вважаються порушенням вимог п.п. 133.4.2. п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України та розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації засновнику (учаснику), працівнику або члену такої організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи має право ФОП платник ЄП першої групи, яка здійснює перукарські послуги, надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу?

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 107.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Яка дата вважається датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо її надіслано поштою?

При надсиланні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення датою подання заяви вважається дата подання письмової кореспонденції для пересилання (дата відправлення), яка відбивається на адресному боці поштового відправлення та описі. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 107.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи застосовуються до ФОП платника ЄП штрафні санкції у разі надходження до контролюючого органу податкової декларації платника ЄП ФОП в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми та як виправити зазначену помилку?

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: 

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПКУ);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПКУ).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал ( п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Платники єдиного податку – фізичні особи - підприємці, для яких базовим звітним (податковим) періодом є квартал (півріччя, 9 місяців, рік), подають Декларацію з ідентифiкатором форми за реєстром ДФС – FO103305.

Платники єдиного податку – фізичні особи - підприємці, для яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, подають Декларацію з ідентифiкатором форми за реєстром ДФС – FO103403.

ПКУ не передбачені дії платника податків у разі подання до контролюючого органу Декларації в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 107.11 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи має право СГ під час або після закінчення перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся?

Суб’єкти господарювання не мають права подавати під час проведення документальних планових та позапланових перевірок уточнюючу звітність до поданої ними раніше звітності.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 Податкового кодексу України, коли фізичні особи - підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримують інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, які оподатковуються за загальними правилами, встановленими для платників податку - фізичних осіб. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 135.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: «Податок на доходи запорожців поповнив місцеві скарбниці на 1 мільярд 887 мільйонів гривень»

За 6 місяців поточного року запорізькі платники спрямували до зведеного бюджету 2 мільярди 516 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя). З них до державного бюджету надійшло 25 відсотків платежів, або 629 мільйонів гривень, та до місцевих бюджетів – 75 відсотків, або 1 мільярд 887 мільйонів. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, надходження перевищили минулорічні на 582 мільйони гривень, а прогнозний рівень на цей рік – на 136 мільйонів.

Найбільшими платниками цього податку є підприємства таких галузей економіки, як виробництво і розподіл електроенергії, державне управління й оборона, грошове та фінансове посередництво, сільське господарство, а також заклади охорони здоров'я, надання соціальної допомоги та освіти.

Як відзначила Юліана Козаченко, у Запорізькому регіоні податок на доходи фізичних осіб забезпечує понад половину від загальних надходжень бюджетів громад. Серед основних резервів залучення додаткових коштів є робота фіскальної служби з детінізації економіки, зокрема, це протидія порушенням на ринку праці, контроль за дотриманням трудового законодавства, погашення заборгованостей по виплатам заробітних плат тощо. Ці заходи проводяться спільно із іншими органами виконавчої влади.

 

Звіт про суми податкових пільг сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, не подається

З 01 грудня 2017 у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ всі сільгоспвиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, застосовують загальну систему оподаткування ПДВ.

При цьому, сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції після їх внесення фіскальним органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Згідно з п. 2 «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 №1233, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком.

Податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення ПДВ і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, подання Звіту про суми податкових пільг сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за результатами отримання бюджетної дотації не здійснюється, оскільки такі сільгоспвиробники сплачують ПДВ на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена ст. 16 прим.1 Закону України від 24.06.04 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» та п. 8 «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», затвердженого постановою КМУ від 27.12. 10 №1233.

 

Юристи фіскальної служби виграли на користь держави 134,5 мільйона гривень

З початку року у Запорізькій області на розгляді в судах усіх інстанцій знаходилось 2160 справ, де стороною виступали органи фіскальної служби на загальну суму майже три мільярди гривень. З них 1408 тисяч справ розглядалися за позовами платників податків до органів ДФС та 752 справи – за позовами органів ДФС до платників податків.

За результатами судового розгляду за 6 місяців на користь органів фіскальної служби було вирішено 401 судову справу на суму 134,5 мільйона гривень, що складає 75% від кількості розглянутих справ та 70% – від суми. На користь платників вирішено 133 справи на суму майже 60 мільйонів гривень, що складає чверть від загальної кількості та 30% – від суми.

 

Порядок прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації

З 01 липня 2017 року запроваджено повноцінний режим системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР).

20 червня 2017 року набрав чинності наказ МФУ від 13.06.2017 р. №566 (опублікований в «Офіційному віснику України» №48 від 20.06.2017), яким урегульовано порядок роботи комісії ДФС, яка прийматиме рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС. До складу Комісії включаються посадові особи ДФС.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.

Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Комісія приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, а також врахування (неврахування) інформації, зазначеної в таблиці даних платника податків.

Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до Порядку №566, підписується, реєструється та надсилається платнику ПДВ протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу.

 

ДФС України

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області вилучили з незаконного обігу майже 25 тис. літрів скрапленого газу

В рамках проведення операції "Акциз-2017" було встановлено, що одне із полтавських підприємств у м. Бердянськ здійснює реалізацію скрапленого газу за готівкові кошти без одержання документів дозвільного характеру.

За результатами оглядів, проведених за адресами реалізації, вилучено та передано на відповідальне зберігання майже 25 тис. літрів скрапленого газу та резервуари для його зберігання. Загальна вартість вилучених ТМЦ становить майже 1,2 млн. грн.

Наразі вирішується питання про притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП.

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.