Бердянська ОДПІ повідомляє

19.07.2017, 17:38    просмотров: 316

 

У січні-червні 2017 року Центри обслуговування платників Бердянської ОДПІ та Приморського відділення надали майже 8 тисяч адміністративних послуг 

Центрами обслуговування платників (ЦОП) Бердянської ОДПІ та Приморського відділення було надано 7,7 тисяч (7743) адміністративних послуг за січень-червень поточного року.

Аналізуючи кількісні показники та зміст наданих адміністративних послуг, начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова відзначила, що питому вагу, майже 53 % займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. За цей період фізичні особи-платники податків отримали 4,1 тисячу таких послуг (4066).

На другому місці, або майже 14% складають послуги з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 1093 послуг, на третьому, або близько 8% - з реєстрації платника єдиного податку – 585 послуг, на четвертому місці, або трохи більше 7% – з реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платниками єдиного податку – 547 послуг.

Крім цього, за зверненнями платників протягом поточного періоду здійснено 308 послуг з реєстрації розрахункових книжок, або близько 4 %, видано довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби 314 платникам, або 4,1 %, витягів з реєстру платників єдиного податку 304 платникам, або 3,9 %, та здійснили перереєстрацію установи (організації) в Реєстрі неприбуткових установ та організацій 146 суб’єкта господарювання, або 1,9%.

Нагадуємо, з повним переліком адміністративних послуг, які надаються Центрами обслуговування платників Бердянської ОДПІ та Приморського відділення, можна ознайомитися за посиланням на субсайті Територіальних органів ДФС Запорізької області: http://zp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda, а також на інформаційних стендах Центрів обслуговування платників.

 

Затверджено новий порядок інформування роботодавців про порушення застосування податкової соціальної пільги

Бердянська ОДПІ повідомляє, що 30.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.05.2017 № 514, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.06.2017 за №693/30561 (далі – Наказ №514). Зазначеним Наказом № 514 затверджено:

- Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – Порядок);

- форму Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – Повідомлення про порушення).

Цей Порядок визначає процедуру інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку – працівника такого роботодавця або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – ПСП) (п.1 Порядку).

Положення цього Порядку поширюються на роботодавців, працівники яких допустили порушення застосування ПСП (п.2 Порядку).

Структурний підрозділ контролюючого органу, до функцій якого належить аналіз даних податкової звітності чи проведення документальних перевірок, складає Повідомлення про порушення за формою, затвердженою Наказом №514, якщо платник податку отримував ПСП більше ніж за одним місцем нарахування (виплати) доходу або у разі отримання доходів, зазначених у п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ.

Структурний підрозділ контролюючого органу ДФС, до функцій якого належить аналіз показників податкової звітності чи проведення документальних перевірок, у Повідомленні про порушення також зазначає про відновлення права працівника на ПСП платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), яка починає застосовуватись з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому суми недоплати ПДФО та штраф у розмірі 100 % суми недоплати повністю погашені платником податку на підставі включення таких сум до його річної податкової декларації у разі, якщо такі суми не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку.

Структурний підрозділ контролюючого органу, який склав Повідомлення про порушення, вносить його до Реєстру повідомлень про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу за формою згідно з додатком до цього Порядку.

 

Новини законодавства

Зміни у додатках до Звіту про контрольовані операції

16.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 468 (далі - наказ № 468) «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі - Звіт та Порядок).

Наказ № 468 виданий згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-УПІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та запобігання виникненню спірних питань під час складання та подання Звіту про контрольовані операції.

Враховуючи викладене, звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 468. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом № 468, вважаються дійсними.

Головною відмінністю від попередньої форми Звіту є доповнення додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» графою 25 «Сторона, що досліджується», в якій у разі застосування для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» методів ціни перепродажу, «витрати плюс» та чистого прибутку, має бути зазначена інформація про сторону, що досліджується відповідно до п.п.39.3.2.7 п.п.39.3.2 п.39.3 ст. 39 Кодексу. У випадках, якщо платник податків обирає стороною, що досліджується, себе, у графі зазначається «1», якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається «0». Під час застосування методів порівняльної неконтрольованої ціни або розподілу прибутку графа 25 не заповнюється.

Назва графи 20 додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» приведена у відповідність до вимог Кодексу: в ній зазначається загальна вартість операції за вирахуванням непрямих податків.

Також у новій редакції викладено додаток «Інформація про пов'язаних осіб» до Звіту, який відтепер має більш зручну для заповнення форму.

Пункти 1-3 розділу І Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформацію надано не у повному обсязі, або вона містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий Звіт (звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

уточнюючий Звіт (звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий Звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (звіту з позначкою «звітний»).

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, граничний строк подання Звіту щодо контрольованих операцій за 2016 рік є 02.10.2017.

Порядок доповнено роз'ясненнями щодо особливостей заповнення Звіту, у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов'язаними особами - нерезидентами із залученням непов'язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. У такому випадку в основній частині Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» у графі 2 має зазначатись повне найменування нерезидента - пов'язаної особи, водночас в додатку до Звіту у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою у ланцюгу таких операцій непов'язаною особою.

Уточнено порядок заповнення окремих граф розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту:

у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики, у графі 17 зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту;

у графі 23 вказується цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції (сукупності контрольованих операцій), зазначеного платником податку у графі 22, у відсотках, з точністю до другого знака після коми.

Також розділ V Порядку доповнено пунктом 7, який роз'яснює відображення показника рентабельності при групуванні контрольованих операцій, а саме: у разі якщо показник рентабельності обчислюється для сукупності контрольованих операцій, здійснених платником протягом року, але правила групування згідно з цим розділом не дозволяють відобразити інформацію про таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (графа 22) та його цифрове значення (графа 23) зазначаються у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.

Враховуючи зміни у ст. 39 Кодексу щодо критеріїв визнання господарських операцій контрольованими, коди підстав віднесення господарських операцій до контрольованих згідно з додатком 1 до Порядку викладено у відповідності до вимог п.п.39.2.1.1 п.39.2.1. ст.39 Кодексу, зокрема доповнено новим кодом «040» для контрольованих операцій, передбачених п.п. «г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу -«господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи».

Зазначені норми роз’яснені листом ДФС України від 10.07.2017 №17973/7/99-99-15-02-01-17.

 

Роз’яснення законодавства

Щодо включення комунальних некомерційних підприємств до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр)

Пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено порядок та умови, у разі дотримання яких неприбуткові підприємства, установи та організації (далі — неприбуткові організації) не є платниками податку на прибуток підприємств.

Контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру у разі їх відповідності зазначеним вище вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Відповідно до статті 62 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема таких видів:

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва (стаття 63 ГКУ).

Відповідно до статті 52 ГКУ некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 ГКУ забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Статтею 53 ГКУ передбачено, що некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених ГКУ та іншими законами.

У разі якщо господарська діяльність юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення ГКУ та інших законів, якими регулюється підприємництво.

Особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки встановлені статтею 24 ГКУ та здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектору економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Правом оперативного управління відповідно до статті 137 ГКУ визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених ГКУ та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Надаємо для використання в роботі Методичні рекомендації щодо державної реєстрації права господарського відання та права оперативного управління, схвалені Рішенням колегії Державної реєстраційної служби України 11 грудня 2012 року, протокол № 3 (додаються).

Враховуючи викладене, комунальні підприємства, що здійснюють некомерційну господарську діяльність, можуть бути включені до нового Реєстру у разі відповідності вимогам, зазначеним у пункті 133.4 статті 133 Кодексу.

 

Платники запитували 

Чи застосовується штраф передбачений абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України до платника ПДВ, якщо з дати складання ним податкової накладної/розрахунку коригування до податкових накладних минуло 365 календарних днів?

Оскільки з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування минуло 365 календарних днів, то платник ПДВ не має права зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), крім випадків зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН передбачених п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а тому штраф передбачений абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ до нього не застосовується.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.27 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Який термін подання декларації з податку на прибуток сільськогосподарськими підприємствами?

Останнім днем подачі виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року є 29 серпня.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.23.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

З якого періоду подається уточнююча Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за формою із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 28.04.2017 № 467?

Уточнююча Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за формою із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467, подається починаючи з 01 липня 2017 року. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.23.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи необхідно подавати до контролюючого органу виправлену фінансову звітність та яким чином, якщо виявлені помилки у фінансової звітності не вплинули на показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

У разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), платник податків повинен подати разом з уточнюючою Декларацією виправлений додаток ФЗ до Декларації. При цьому відповідно до п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України платник податків має подати доповнення до такої Декларації, складене за довільною формою, з поясненням проведених виправлень у фінансовій звітності. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.23.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня при самостійному виправленні помилок у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік?

У разі якщо платник податку на прибуток у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виправляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за 2015 рік, шляхом подання уточнюючої Декларації, чи таке виправлення здійснює у поточній Декларації, штрафні санкції на суму заниженого зобов’язання з податку на прибуток, передбачені абзацами третім - п’ятим п. 50.1 ст. 50 та п. 120.2 ст. 120 ПКУ, не застосовуються. 

При цьому згідно з п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ платник податку має нарахувати пеню за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, що уточнюється. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи мають право СГ (ЮО та ФОП на загальній системі оподаткування), які здійснюють продаж столових вин за готівку не застосовувати РРО?

Згідно чинного законодавства суб’єкти господарювання можуть здійснювати розрахункові операції при продажу вин столових без використання реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 109.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Копію якого документа необхідно подати СГ до контролюючого органу для підтвердження права власності або права на розміщення господарської одиниці з метою реєстрації РРО?

Документом, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися реєстратор розрахункових операцій, може бути договір оренди, акт прийому-передачі майна або інший документ на право власності або користування господарською одиницею. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 109.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи є підставою для застосування штрафних санкцій до СГ або анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за продаж алкогольних напоїв поза часом доби, визначеним в рішеннях органів місцевого самоврядування?

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481) передбачено застосування до суб’єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу у разі порушення останніми заборон або обмежень з продажу алкогольних напоїв, встановлених сільськими, селищними та міськими радами в межах відповідної адміністративної території на час проведення масових заходів.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує та реалізує державну політику у сфері торгівлі, а також інформує та надає роз’яснення з порушеного питання. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 115.06 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи мають право працівники контролюючих органів в ході перевірки СГ вимагати проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів та зняття їх залишків?

Згідно з п.п. 20.1.9 п.20. 1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. 

Відповідно до абзацу шостого п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 із змінами та доповненнями, проведення інвентаризації є обов’язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Вимога про проведення інвентаризації надсилається (вручається) платнику податків у порядку ст. 42 ПКУ.

Відповідно до п.п. 15 п. 4 розд. III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки відображається інформація про проведені платником податків під час здійснення перевірки інвентаризації його основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, а також інформація щодо інвентаризації документів, розрахунків (у разі її проведення). 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 136.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Яка передбачена відповідальність за ненадання пояснень та документального підтвердження платниками податків або іншими суб’єктами інформаційних відносин на письмовий запит контролюючого органу?

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) не встановлена відповідальність за ненадання платниками податків та іншими суб’єктами інформаційних відносин відповідних пояснень та документального підтвердження за письмовим запитом контролюючого органу про подання інформації.

Водночас ненадання платниками податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу у строки, встановлені ПКУ, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки таким органом. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 138.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Які дії платника податків у випадку якщо прийнято рішення про призупинення реєстрації/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН?

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та які передаються таким контролюючим органом до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику для прийняття відповідного рішення.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

В той же час період з 1 квітня до 1 липня 2017 року встановлено як перехідний період, протягом якого фактичне зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не здійснюватиметься. 

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії «101. Податок на додану вартість» Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ».

 

Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ та п. 120 прим. 1.1 ст. ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ норми п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії «101. Податок на додану вартість» Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ».

 

Протягом якого часу платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї у Єдиному реєстрі податкових накладних? 

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії «101. Податок на додану вартість» Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ».

 

За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП?

Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії «107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)» Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ».

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: «Запорізькі підприємства-забруднювачі сплатили понад 116 млн. гривень екологічного податку»

Протягом шести місяців 2017 року від запорізьких платників до зведеного бюджету надійшло 116,2 млн грн. екологічного податку. В тому числі до державного бюджету перераховано 23,2 млн грн., місцеві скарбниці поповнилися на 93 млн грн.

Як зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з першим півріччям 2016 року, надходження з екоподатку зросли на 98 млн. гривень або на 547 відсотків. При чому, більшу частину надходжень забезпечили платники м. Енергодар, Запорізького району, м. Запоріжжя, а також Бердянського та Мелітопольського районів.

Платниками екологічного податку є підприємства, які у результаті своєї діяльності забруднюють атмосферне повітря, здійснюють викиди у водні об'єкти, а також утворюють та розміщують радіоактивні відходи. У Запорізькому регіоні налічується понад 2,8 тисячі таких підприємств.

 

Роботодавці Запорізької області перерахували майже 2,6 мільярда гривень ЄСВ

За перше півріччя 2017 року у Запорізькій області роботодавці сплатили до соціальних фондів 2 мільярди 596 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 283 мільйони перевищує заплановані показники. Темп росту надходжень порівняно з показниками минулого року становить 141 відсоток.

На сьогодні на запорізьких підприємствах середньомісячний фонд оплати праці складає 1 мільярд 837 мільйонів гривень, що майже вдвічі більше, ніж торік. При цьому середня заробітна плата по області – 5,5 тисяч гривень.

Лідерами зі сплати внеску у регіоні є підприємства, установи та заклади бюджетної сфери, енергетики, державної оборони та правоохоронних структур.

– Контроль за правильністю та повнотою сплати ЄСВ – це один з пріоритетних напрямів роботи фіскальної служби, адже саме від наповнення соцфондів залежить виплата пенсій, стипендій та інших соціальних платежів. Наша співпраця з органами влади, зокрема, Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області та регіональним підрозділом Державної служби України з питань праці має позитивний результат, адже з початку року 44 підприємства погасили заборгованість із виплати заробітної плати на суму 13,6 мільйона гривень, при цьому додаткові надходження єдиного соціального внеску склали майже 3 млн.грн. Крім того, легалізовано зарплату 1615 застрахованих осіб, додатково надійшло 163,3 тис.грн. від сплати ЄСВ, – зазначила Юліана Козаченко.

 

Юліана Козаченко: «Майже 194 мільйони гривень запоріжці спрямували на підтримку армії»

За перше півріччя 2017 року запорізькі платники перерахували до бюджету 193,7 мільйона гривень військового збору. У порівнянні з минулим роком надходження зросли майже на 30 відсотків або на 44 мільйони. У червні поточного року на підтримку армії сплачено 38,7 мільйона гривень, що на третину перевищує рівень сплати аналогічного періоду 2016 року.

Як зазначила в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, у нашому регіоні найбільші суми військового збору перерахували платники міста Запоріжжя, яких обслуговує Запорізька ОДПІ – майже 101 мільйон гривень. Також значні надходження були спрямовані від платників Мелітопольської ОДПІ – 23,3 мільйона та Енергодарської ОДПІ – 22 мільйони.

Нагадаємо, військовий збір, ставка якого складає 1,5 відсотка з доходів фізичних осіб, встановлено тимчасово, до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ці кошти спрямовуються на фінансування армії та на підвищення обороноздатності держави.

 

Запорізькі підприємства забезпечили надходження 316 мільйонів гривень податку на прибуток

У першому півріччі підприємства м. Запоріжжя та області перерахували до державного бюджету 316,5 мільйона гривень податку на прибуток, чим забезпечили зростання до рівня минулого року на 21,6 відсотка або на 56,2 мільйона (без показників великих платників, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Як відзначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, виконання індикативів на січень-червень 2017 року склало 101,5 відсотка, додатково держбюджет отримав 4,6 мільйона.

Майже 212 мільйонів або 67 відсотків від загальної суми надійшло від суб'єктів господарювання м. Запоріжжя, 30,6 мільйона – Мелітопольського району, понад 20 мільйонів – Бердянського району, близько 8 мільйонів спрямували підприємства Пологівського району, 3,8 мільйона – Запорізького, 3,2 мільйона – Вільнянського, 2,9 – Оріхівського та 2,8 мільйона – Василівського районів.

Юліана Козаченко також підкреслила, що податок на прибуток підприємств – це загальнодержавний платіж, його доля у формуванні держбюджету складає 13 відсотків. Водночас 10 відсотків надходжень залишаються у скарбницях громад. Так, за шість місяців до місцевого бюджету сплачено понад 46 мільйонів, що на 19 мільйонів більше, ніж прогнозувалося.

 

Юліана Козаченко: "Доходи бюджетів громад Запорізької області зросли на третину"

За січень-червень 2017 року до місцевих бюджетів Запорізької області сплачено 3 мільярда 202 мільйони гривень (без показників підприємств – великих платників податків, що обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). 

Коментуючи надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко зазначила, що за перше півріччя бюджети громад отримали на 805 мільйонів або на 33,6 відсотка більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. Виконання індикативного показника на поточний рік забезпечено на 112 відсотків. 

За словами керівника фіскальної служби регіону, формують дохідну частину бюджету чотири платежі, зокрема, за січень-червень надійшло 1 мільярд 887 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 581,7 мільйона або на 44,5 відсотка, а очікувану суму на 2017 рік – на 136 мільйонів або на 8 відсотків. 

Фактичні надходження від плати за землю складають 484 мільйони, що на 70,7 мільйона або на 17 відсотків більше, ніж торік. Виконання індикативів на цей рік – 116,4 відсотка, додатково сплачено 68 мільйонів. 

Єдиного податку представники малого та середнього бізнесу перерахували 404 мільйони, що більше ніж у аналогічному періоді 2016 року на 131,6 мільйона або 48 відсотків та на 71,4 мільйона або 21,4 процентів – від прогнозів на 6 місяців 2017 року. 

Від продажу вроздріб підакцизних товарів надійшло 147,4 мільйона гривень акцизного податку. Рівень індикативного показника доходів перевищено на 7,5 відсотків, понадпланово бюджети отримали 10 мільйонів.

 

Про сплату податку за землю фізичними особами податкові повідомлення – рішення надсилаються до 1 липня

Фізичним особам нарахування сум податку за землю проводиться фіскальними органами за місцем знаходження земельної ділянки. Податкове повідомлення-рішення про внесення податку фіскальні органи надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року.

Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та визначаються строки її сплати.

Зазначена норма передбачена п.286.5 ст.286; п.287.5 ст.287; п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України.

 

Відповідальність фізичної особи за несплату/несвоєчасну сплату плати за землю

Нарахування фізичним особам сум податку за землю проводиться фіскальними органами за місцем знаходження земельної ділянки.

Фіскальні органи надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та визначаються строки її сплати.

Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Отже, оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у зазначених розмірах.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу.

Зазначена норма передбачена 54.5 ст. 54; п. 126.1 ст.126; п. 286.5 ст. 286; п. 287.5 ст. 287; п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України.

 

Фінансова звітність платників податку на прибуток

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, звітують у разі порушень вимог здійснення неприбуткової діяльності), та річну фінансову звітність.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Для суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс) складають суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, та суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, що відповідають критеріям мікропідприємництва.

Юридичні особи, що відповідають критеріям мікропідприємництва – це юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м) складають суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, які визнані такими відповідно до законодавства, та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Суб’єктами малого підприємництва є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Для інших суб’єктів господарювання П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» передбачено фінансову звітність, яка складається з Балансу (Звіту про фінансовий стан), Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до фінансової звітності (форми №№ 1-5).

Підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти для складання фінансової звітності, а також ті, які прийняли таке рішення самостійно (закріплено в обліковій політиці), роблять про це відмітку в перелічених формах звітності.

Отже, платниками податку на прибуток (крім суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових установ та організації, представництв іноземних суб’єктів господарювання), разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається квартальна фінансова звітність, складена за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

До річної податкової декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Платниками податку на прибуток – суб’єктами малого підприємництва, представництвами іноземних суб’єктів господарювання, крім тих, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами, подається разом з квартальною або річною податковою декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Неприбутковими установами та організаціями, крім бюджетних установ, подається разом зі Звітом скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Бюджетні установи разом зі Звітом подають форми фінансової звітності затверджені наказом МФУ від 24.01.12 № 44 «Про затвердження Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів».

Банки разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подають відповідну проміжну або річну фінансову звітність за формою, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.10.11 № 373.

Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України; cт. 11 і ст. 13 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; розд. І «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" затвердженого наказом МФУ від 25.02.2000 № 39; ст. 55 Господарського кодексу України.

 

У запорізькому магазині техніки вилучено 22 "нерозмитнених" iPhone

У січні 2017 року співробітники прокуратури Запорізької області в ході проведення обшуку однієї з крамниць в Запоріжжі виявили 22 смартфони торгівельної компанії "Apple Inc." моделей "iPhone 6", "iPhone 6s" та "iPhone 7".

Під час проведення перевірки обставин ввезення зазначених смартфонів на митну територію України було отримано інформацію від офіційних імпортерів компанії "Apple Inc.", відповідно до якої зазначені телефони не були призначені для реалізації в Україні. Також не було виявлено фактів митного оформлення зазначених смартфонів жодною з митниць ДФС України. 

У відношенні власника торгівельної крамниці заведено справу про порушення митних правил за ознаками, передбаченими ст. 484 МК України за фактом зберігання зазначених смартфонів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Попередня вартість товару складає 226 тис. грн. Смартфони вилучені Запорізькою митницею ДФС до прийняття рішення судом. 

Санкція ст. 484 МК України передбачає накладення на правопорушника адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушень або їх конфіскацію. 

 

Фінансовий менеджмент, як запорука сталого розвитку: семінар-тренінг для запорізьких громадських організацій

Керівники та представники запорізьких неприбуткових організацій мали нагоду поглибити свої знання щодо фінансового планування та ведення бухгалтерської і податкової звітності під час тренінг-семінару "Фінансовий менеджмент для НГО: просто про складне". Зустріч проходила у рамках спільного проекту "Інституту податкових реформ" та Німецького уряду. 

Одним з ключових елементів навчання став податковий блок, під час якого учасники тренінгу мали можливість поспілкуватися з фахівцями фіскальної служби області. 

Спеціалісти Головного управління ДФС у Запорізькій області звернули увагу слухачів на сплату ЄСВ та ПДФО, особливості оподаткування фізичних осіб волонтерів. Також нагадали норми податкового законодавства, які регулюють діяльність неприбуткових організацій, подання звітності та вказали на типові помилки при її заповненні. 

Організатори заходу зазначають, що громадський рух нині в Україні набуває все більших масштабів, тому такі інформаційно-роз'яснювальні зустрічі є корисними. 

На завершення семінару податківці відповіли на запитання, що цікавили слухачів – представників громадських організацій.

 

Від Запорізької області до державного бюджету надійшло майже три мільярди гривень митних платежів

За шість місяців 2017 року Запорізька митниця ДФС перерахувала до державного бюджету 2 млрд. 820 млн.грн., що майже на 32 відсотка або на 681 млн.грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. 

Основну частину надходжень податків і зборів по оформленням у Запорізькій митниці ДФС – майже 73 відсотка – становлять митні платежі, що стягуються при ввезенні на митну територію України товарів для виробництва в промислових галузях регіону. Решту суми – 27 відсотків – за оформлення імпорту сплатили суб’єкти невиробничих галузей. 

У розрізі товарних груп найбільша частка сплачених митних платежів припадає на машини, устаткування та транспорт – 40 відсотків, паливно-енергетичні товари – 18 відсотків, метали та вироби з них – 16 відсотків, продовольчі товари та продукцію сільського господарства – 11 відсотків, продукцію хімічної промисловості – 6 відсотків, мінеральні продукти – 6 відсотків.

 

Фіскальна служба видала запоріжцям понад 40 тисяч безкоштовних електронних ключів

 За шість місяців 2017 року фахівці Акредитованого центру сертифікації ключів фіскальної служби видали 13,5 тисячі платникам понад 40000 ключів електронного цифрового підпису. 

Як відзначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, активність користувачів послуг ЦСК зросла на 27 відсотків. Минулого року клієнтами запорізьких пунктів АЦСК стали 9,5 тисячі громадян та представників бізнесу, які отримали 29 тисяч посилених сертифікатів ЕЦП. 

– Фіскальна служба останнім часом значно розширила базу електронних послуг як для юридичних, так й фізичних осіб. Крім того, за допомогою ключів, які видають Акредитовані центри ДФС, можна взаємодіяти з іншими державними установами та організаціями. Ці фактори й зумовлюють зростання кількості бажаючих отримати безкоштовні сертифікати ЕЦП у нашій службі, – підкреслила Юліана Козаченко. 

Нагадаємо, у Запорізькій області працюють три пункти реєстрації користувачів, які знаходяться за адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а, 1-й поверх, м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103.

Інформацію про роботу АЦСК ІДД ДФС України можна отримати на веб-сайті: http://acskidd.gov.ua/.

 

Юліана Козаченко: "За перше півріччя запорізькі платники спрямували до держбюджету 2,4 мільярда гривень"

За перше півріччя 2017 року від платників Запорізької області до державного бюджету надійшло 2 мільярди 441 мільйон гривень податків і зборів (без даних Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС). 

Як зазначила в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 688 мільйонів більше, ніж за першу половину 2016 року. 

– Серед основних чинників зростання надходжень – детінізація податків та, зокрема, запровадження автоматизованого адміністрування податку на додану вартість. Усього з початку року платники перерахували 1 мільярд 62 мільйони гривень ПДВ, що на 335 мільйонів більше, ніж торік, – підкреслила Юліана Козаченко. 

Податку на доходи фізичних осіб за шість місяців сплачено 847 мільйонів, це на 234,8 мільйона перевищує рівень січня-червня минулого року та на 63 мільйони – прогнози на цей рік. 

Підприємства області забезпечили 316,5 мільйона гривень податку на прибуток, що на 56,2  мільйона більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Виконання індикативів на поточний рік склало 101,5 відсотка, понадпланово бюджет отримав 4,6 мільйона. 

Крім того, надійшло 193,7 мільйона гривень військового збору, зростання до минулорічних показників – на 29,2 відсотка або на 43,8 мільйона, до очікуваної суми на 2017 рік – на 11 відсотків, додатково на потреби армії спрямовано 19,3 мільйона.

 

Юліана Козаченко: "В електронний формат переведено понад 76 відсотків податкової звітності"

За перше півріччя 2017 року платники податків Запорізької області подали до органів ДФС 116 тисяч звітів, 88 тисяч з яких направлено в електронному вигляді. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, показник електронної взаємодії в регіоні склав 76 відсотків, що перевищує рівень он-лайн звітування 2016 року на 32 відсотки. Минулого року він дорівнював 44 відсоткам. 

Найбільший приріст звітності, що подається по е-mail, продемонстрували підприємці – фізичні особи, що свідчить про зростання популярності сервісів фіскальної служби серед платників. З початку року приватні підприємці відправили до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку 65 тисяч звітів. 

Для зручності платників на сайті ДФС України розміщені електронні форми документів: http://sfs.gov.ua/elektronni-formi-dokumentiv/. Саму звітність можна відправляти за допомогою Електронного кабінету платника: https://cabinet.sfs.gov.ua. Цей сервіс надає низку он-лайн послуг, як представникам бізнесу, так й громадянам. 

Зокрема, це:

– податковий календар;

– стан розрахунків з бюджетом;

– листування з органами ДФС;

– облікові дані;

– пошук інформації в реєстрах ДФС;

– подання заяв/запитів;

– подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді;

– сплата податків (фізичним особам);

– перегляд даних СЕА ПДВ та інші.

 

До нового Реєстру неприбуткових організацій включено 7 тисяч суб'єктів

Станом на 1 липня 2017 року у Запорізькій області 7 тисяч неприбуткових організацій увійшли до нового Реєстру. Вони привели свої установчі документи у відповідність до норм статті 134 Податкового кодексу України та вчасно подали їхні копії до контролюючих та реєстраційних органів. 

Переважна частина "неприбутківців" – це об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи, гаражні, садівничі та інші товариства, а також релігійні організації. Їм присвоєно ознаки неприбутковості. 

Крім того, із переліку виключено 400 установ та організацій, які за власним бажанням припинили свою діяльність або були ліквідовані. 

Нагадаємо, законодавством було подовжено термін перереєстрації неприбуткових установ та організацій на півроку – до 1 липня, а релігійним громадам – до кінця 2017 року. Ті суб'єкти, які не включено до Реєстру, вважаються платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах. 

Щодо новостворених організацій, то їм надаватимуться ознаки неприбутковості після державної реєстрації та надання до контролюючого органу протягом 10 календарних днів реєстраційної зави щодо включення до Реєстру установ та організацій. 

Дані Реєстру можна переглянути в Електронному кабінеті платника, який працює на веб-порталі ДФС України https://cabinet.sfs.gov.ua.

 

З 26.05.2017 розрахунки за експортними операціями здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів

Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг (ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»). 

Зазначені вимоги не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.  

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків.

Постановою Правління НБУ від 13.12.16 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснювалися у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Постановою Правління НБУ від 25.05.17 № 41 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (яка набрала чинності 26.05.2017) зазначена норма скасована.

Отже, починаючи з 26.05.2017 розрахунки за експортними операціями, крім експорту послуг, прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав, та імпортними операціями здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Якщо станом на 26.05.2017 не закінчився 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

 

У разі зупинення податкової накладної в СМ КОР, таблиця даних платника податків надсилається в електронному вигляді 

Починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджено наказом МФУ від 13.06.2017 №567.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі має подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою (дод. до Критеріїв №567).

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. 

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів. 

Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua), а також через офіційний веб-портал ДФС України.

При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, код послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.

Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). 

Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації). 

 

Якщо вносяться зміни до Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу "скасовуюче" і одночасно повідомлення типу "початкове" 

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна  подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу. 

Обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Пунктом 2 додатка до Постанови встановлено тип повідомлення:

"початкове" - подання інформації про прийняття працівника на роботу;

"скасовуюче" - подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.

У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу "скасовуюче" з помилковими даними і одночасно повідомлення типу "початкове" з правильними даними.

Накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до фіскальних органів чинним законодавством не передбачено.

 

Платнику єдиного податку, який виплачує дивіденди необхідно подати Податкову декларацію з податку на прибуток 

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 ст. 57 Податкового кодексу) нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати відповідно до норм, визначених згідно з положеннями щодо оподаткування дивідендів, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток.

Отже, для платників єдиного податку юридичних осіб у разі виплати власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку) дивідендів встановлено обов'язок їх оподаткування. 

Таким чином, юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у тому числі сільськогосподарські товаровиробники, у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов'язані нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів, розрахований з усієї суми такої виплати.

У разі виплати юридичними особами-платниками єдиного податку дивідендів, окрім розрахунку єдиного податку, подається Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, у якій у рядку 20 відображають внесені до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Зазначена норма передбачена пп. 57.1 1.2 ст. 57 Податкового кодексу України. 

 

Запорізькі оперативники направили до суду матеріали щодо 11 виробництв алкогольного фальсифікату

У січні-червні 2017 року співробітники слідчо-оперативних підрозділів фіскальної служби Запорізької області направили до суду 11 кримінальних проваджень з обвинувальним актом за фактами незаконного виготовлення, зберігання та збуту фальсифікованих алкогольних напоїв. 

Зокрема, одне із розслідувань стосується організованої злочинної групи, яка у складі чотирьох осіб, налагодила торік у м. Мелітополь масове виробництво алкогольних напоїв. Під час обшуків виявлено та ліквідовано підпільний цех, де фальсифікат для подальшого продажу розливався по пляшках під виглядом реально існуючих торгових марок. До того ж, готова продукція обклеювалась підробленими марками акцизного податку. Наразі організатори відповідатимуть перед судом за ст. 204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів). 

Усього цього року в рамках операції "Акциз" у регіоні припинено діяльність 7 виробництв фальсифікованих алкогольних напоїв, встановлено 7 фактів нелегальної торгівлі підакцизними товарами через мережу Інтернет. Із незаконного обігу вилучено товари підакцизної групи на суму 9,9 мільйона гривень. 

Крім того, перекрито чотири канали постачання на територію України ввезених поза митним контролем алкогольних напоїв, спиртовмісної продукції та тютюнових виробів.

 

ДФС України

Запити на отримання інформації про доходи фізичних осіб для перерахунку субсидій обробляються в день надходження

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 300 щодо внесення змін до Порядку призначення та надання населенню субсидій, ДФС було в повному обсязі забезпечено надання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб для проведення перерахунку житлових субсидії.

Починаючи з травня 2017 – щоденно обробляється від 2000 до 4000 файлів-запитів. Запити обробляються в день надходження запиту.

За вказаний період надано відповідь на 116,4 тис. запитів територіальних підрозділів соціального захисту населення стосовно більш ніж 12,3 млн. фізичних осіб.

 

Посилено заходи з викриття спроб незаконного переміщення громадянами товарів через кордон подрібненими партіями

За результатами аналізу викритих спроб незаконного переміщення товарів та мінімізації податків при їх імпорті, виявлено системну проблему, пов’язану з наявністю у торговому обігу на території України товарів, митне оформлення яких не здійснювалось, через що державний бюджет не отримав у повному обсязі належні митні платежі. Про це повідомив в.о. директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням Олексій Сівірін.

За його словами, однією з причин такої ситуації на вітчизняному ринку імпортних товарів є використання несумлінними громадянами (так званими «піджаками»), прогалин у діючому законодавстві.

«Для недопущення ухилення від сплати митних платежів та зборів у повному обсязі, максимального використання можливих резервів для виконання планових завдань щодо надходження митних платежів митницям Західного регіону проводиться комплекс заходів з посилення контролю за переміщенням громадянами через митний кордон України товарів, які мають характерні ознаки подрібнених партій», - зазначив Олексій Сівірін.

Зокрема, на постійній основі перевіряються й перевірятимуться надалі документи, що підтверджують придбання громадянами ввезених товарів, проводитиметься опитування осіб щодо їх можливого залучення до систематичного переміщення через митний кордон подрібнених партій товарів та попередження громадян про можливість притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митного та податкового законодавства. Також акцентовано увагу на оперативному обміні інформацією з Державною прикордонною службою України та митними адміністраціями іноземних країн для виявлення порушень митного законодавства.

Водночас, за словами Олексія Сівіріна, одним з дієвих шляхів вирішення проблеми переміщення товарів подрібненими партіями має стати внесення суттєвих змін до Митного кодексу України, спрямованих на припинення існування сприятливих умов для незаконного переміщення громадянами товарів, що використовуються або можуть використовуватись у торговому обігу на території України.

Загалом, у І півріччі 2017 року митницями ДФС складено понад 14,2 тис. протоколів про порушення митних правил на суму понад 1,03 млрд. грн. Кількість складених протоколів порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 31%.

Із загальної кількості зафіксованих правопорушень понад 13 тис., або 91% вчинені фізичними особами. При цьому вартість предметів правопорушень у цих справах становить понад 228 млн. грн. За аналогічний період минулого року митницями виявлено 9,2 тис. таких правопорушень на суму 245 млн. грн.

Майже 80% правопорушень, здійснених фізичними особами, – це порушення строків доставки транспортних засобів особистого користування, ввезених в режимі «транзит», а також перевищення строку тимчасового ввезення.

Найбільш поширеними способами незаконного переміщення товарів через митний кордон України громадянами є:

- переміщення обмежених або заборонених товарів через зони спрощеного митного контролю (зелений коридор) – ст. 471 МК України, яка передбачає стягнення у вигляді штрафу розміром 1700 грн. та конфіскації обмежених або заборонених товарів. Так, за перше півріччя 2017 року припинено понад 1 тис. таких порушень на суму предметів 52 млн. грн. Найчастіше предметом правопорушень стає валюта, товари народного вжитку;

- недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про наявність, найменування, назву, кількість, тощо товарів (ст. 472 МК України). Відповідальність за таке правопорушення – штраф у розмірі 100% вартості незадекларованих товарів та їх конфіскація. У поточному році складено 881 протокол про порушення митних правил на суму 60 млн. грн.;

- переміщення товарів з приховуванням від митного контролю (ст. 483 МК України), зокрема фізичне приховування товарів в тайниках, сховищах. Відповідальність за таке правопорушення – штраф у розмірі 100% вартості товарів та їх конфіскація, а при повторному правопорушенні розмір штрафу збільшується до 200%.

За звітний період виявлено понад 1,3 тис. порушення митних правил на суму 82,1 млн.грн.

 

Понад 19 тис. платників користуються послугою з інформування про зміни у законодавстві

Враховуючи побажання членів Громадської ради при ДФС щодо підвищення рівня інформування платників податків про зміни у законодавстві, Державна фіскальна служба нагадує про наявність відповідної послуги, яка безкоштовно надається Інформаційно-довідковим департаментом ДФС.

На сьогодні цим сервісом скористались понад 19 тис. клієнтів. З початку року вони отримали 28 інформаційних листів щодо зміну у податковому та митному законодавстві.

Інформацію щодо реєстрації для отримання вказаної послуги можна переглянути на веб-порталі ДФС за адресою: Головна/Про Службу/Структура/Спеціалізовані департаменти/Інформаційно-довідковий департамент ДФС/Інформація громадянам та суб’єктам господарювання щодо надсилання електронних листів до ІДД ДФС – розділ Додаткова інформаційно-довідкова послуга (http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/spetsializovan-departament-ta-org/informatsiyno-dovidkoviy-departament/informatsiya-gromadyanam-ta-subektam/).

 

Порядок розгляду скарг щодо відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

14 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.17 №485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 Податкового кодексу.

 

Щодо визначення бази оподаткування платою за землю

Базою оподаткування платою за землю (далі - Плата),  є вартість земельної ділянки, визначена як величина рентного доходу, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами у порядку виконання нормативної грошової оцінки (ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» (далі - Закон).

Нормативна грошова оцінка - оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону), може проводитися з періодичністю не рідше ніж один раз на:

5-7 років для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;

7-10 років для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка виконується юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» (частина третя ст. 18 Закону), для визначення:

розміру земельного податку;

орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, для цілей визначення розміру бази оподаткування Платою використовується величина нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу (п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271 Кодексу).

Відомості про величину нормативної грошової земельної ділянки, а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина перша ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон про кадастр), включаються до Державного земельного кадастру (далі - Кадастр) - єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, зокрема їх цільове призначення, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, у тому числі й при справлянні Плати (ст.2 Закону про кадастр).

Кадастр як інформаційна (автоматизована) система передбачає підстави внесення до нього відомостей не тільки про:

цільове призначення земель як складової заходів із землеустрою території (частина друга ст.21 Закону про кадастр);

нормативну грошову оцінку земель, як складової оцінки землі (частина сьома ст. 21 Закону про кадастр), а також інформації про документацію із землеустрою, оцінки земель та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина тринадцята ст.21 Закону про кадастр).

При цьому п. 271.2 ст.271 Кодексу встановлено, що передбачене ст.23 Закону прийняття рішення рад щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), а у іншому разі, наприклад, офіційне оприлюднення відповідного рішення рад відбулося після встановленого строку, норми відповідних рішень щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на встановлену ст.18 Закону періодичність виконання та затвердження органами місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок п.286.2 ст.286 Кодексу передбачено, що при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У подальшому, тобто з настанням чергового строку виконання нормативної грошової оцінки, довідка (витяг) про розмір  нормативної грошової оцінки  земельної ділянки  подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. При цьому у період затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок у порядку, визначеному ст.23 Закону, величина нормативної грошової оцінки обчислюється із використанням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу.

Поширення набула практика отримання платниками Плати довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тоді як акт нормативно-методичного регулювання оцінки був розроблений, проте не був застосований для виконання землеоціночних робіт, і технічна документація з нормативної грошової оціни земель для таких земельних ділянок не була складена та затверджена органом місцевого самоврядування у порядку, встановленому ст.23 Закону.

За таких обставин мають місце численні запити щодо надання податкових консультацій у частині визначення порядку уточнення податкових зобов'язань з Плати за 2017 рік.

З огляду на викладене для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік платники обчислюють її керуючись ст.21 Закону про кадастр, враховуючи:

нормативну грошову оцінку земель;

дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.

Зазначені норми роз’яснені листом ДФС України від 13.07.2017 №18473/7/99-99-12-02-03-17.

 

Центр сертифікації електронних ключів ДФС України

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису з 10 липня 2017 року

Бердянська ОДПІ інформує, що наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 № 88 "Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису" затверджено нові форми реєстраційних документів: 

Договір про надання послуг електронного цифрового підпису; 

Реєстраційна картка (для юридичної особи); 

Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи – підприємця);

Додаток до Реєстраційної картки; 

Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа; 

Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа. 

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набули чинності з 10 липня 2017 року. 

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі "Реєстрація користувачів" на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД http://www.acskidd.gov.ua/

 

Який строк дії посилених сертифікатів відкритих ключів від АЦСК ІДД? 

Строк дії посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих від АЦСК ІДД, не перевищує двох років з моменту їх формування.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії «401. Електронний цифровий підпис» Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ».

 

Чи можливо скасувати посилений сертифікат виданий АЦСК ІДД у телефонному режимі?

Відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту заява в усній формі подається клієнтом (підписувачем) до Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД, при цьому клієнт (підписувач) повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

ідентифікаційні дані власника посиленого сертифіката;

ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних підписувача з інформацією в реєстрі підписувачів).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії «401. Електронний цифровий підпис» Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ».

 

Електронні сервіси ДФС 

Протягом якого строку контролюючий орган повинен підписати договір про визнання електронних документів та який термін дії такого договору?

Контролюючий орган повинен у двадцятиденний термін з моменту отримання договору про визнання електронних документів підписати його або надати вмотивовану відмову в укладанні такого договору.

Для прискорення укладання договору про визнання електронних документів для платників податків реалізована можливість укладання електронного договору, без відвідування районних інспекцій. У такому випадку договір «Про визнання електронних документів» засобами телекомунікаційного зв’язку надсилається на електронну адресу zvit@sta.gov.ua, при цьому строк його укладення не перевищує 5-ти робочих днів. 135- Права та обов’язки платників податків

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії «135. Права та обов’язки платників податків» Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ».

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.