Бердянська ОДПІ повідомляє

27.07.2017, 09:03    просмотров: 290

 

31 липня спливає термін сплати податкового зобов’язання, зазначеного у річній декларації про майновий стан і доходи

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначеного у поданій нею податковій декларації.

 

Терміни сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичними особами

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до норм п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення (отримання) податкового повідомлення-рішення. Сплачується податок за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків. Отже, якщо ви отримали податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вам потрібно сплатити податок протягом 60 днів з дня вручення (отримання) податкового повідомлення-рішення.

 

У Бердянській ОДПІ проведено тематичний семінар для платників

Сьогодні, за організацією Бердянської ОДПІ для платників проведено тематичний семінар у приміщенні інспекції.

Податківці висвітлили актуальні питання щодо адміністрування ПДВ в частині зупинення реєстрації ризикових податкових накладних. Зауважено, що на сьогодні, у повноцінному режимі працює автоматизована система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. Присутнім надані роз’яснення стосовно послідовності дій платника ПДВ у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема, подання таблиць даних платника, повідомлень щодо подачі документів про підтвердження здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Крім того, на семінарі обговорювались питання: новації податкового законодавства, нова редакція форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій комунальних некомерційних підприємств, особливості застосування норм податкового законодавства при нарахуванні заробітної плати та єдиного соціального внеску.

 

На порядку денному – легалізація заробітної плати

На сьогоднішній день на загальнодержавному рівні проблемним залишається питання легалізації зайнятості громадян та заробітної плати та реалізація гарантій оплати праці найманих працівників.

Підприємства, установи, організації та фізичні особи – підприємці при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, що регулює оплату праці на території України. В іншому разі вони нестимуть відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Ця тема вже не вперше обговорюється податковою службою, оскільки є непоодинокі факти, коли роботодавці офіційно не реєструють працівників, або рівень їх заробітної плати не відповідає законодавчо встановленому. З цього питання начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Сергій Черновалюк взяв участь у черговому засіданні міської комісії з питань погашення заборгованості по заробітній платі (грошового забезпечення), пенсій, стипендій і інших соціальних виплат, яке проходить у приміщенні Бердянського міськвиконкому.

На засідання комісії запрошено та заслухано керівників підприємств та фізичних осіб-підприємців міста Бердянська, в яких відзначено низький рівень розміру заробітних плат, проаналізовано причини та дано рекомендації роботодавцям, проведено роз’яснювальну роботу щодо вимог трудового законодавства. Такі заходи забезпечують позитивну динаміку щодо підвищення рівня заробітних плат та зменшення кількості підприємств – мінімізаторів.

Недопустимою є норма отримання працівниками офіційної зарплати на рівні мінімальної або меншому за мінімальну, а решту зарплати – «у конверті». У підсумку працівник, погоджуючись на такі умови праці, втрачає значну частку страхового стажу та позбавляє себе належних соціальних гарантій вже тепер, скажімо, у випадку хвороби, чи у майбутньому, при призначенні розміру пенсії. Водночас працедавці, використовуючи працю громадян без належного оформлення трудових відносин, чи практикуючи виплату частини заробітної плати нелегально, таким чином ухиляються від сплати податків. Кожен повинен усвідомити, що надходження в бюджет – це кошти для фінансування соціальної сфери, освіти, медицини, послугами яких користується без виключення кожен - зазначив Сергій Черновалюк.

 

Новини законодавства

Набрав чинності закон, який передбачає незастосування штрафних санкцій до платників через кібератаку

26.07.2017 набув чинності Закон України від 13.07.2017 №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон №2143), тобто з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон №2173 опубліковано у газеті «Голос України» від 25.07.2017 №135.

Відповідно до цього Закону до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано пункти 42 – 45, згідно з якими не застосовуватимуться штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків.

Всі податкові накладні/розрахунки коригування, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими за умови їх реєстрації не пізніше 31.07.2017. Відповідно штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації зазначених податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуватимуться   (далі – ЄРПН) (п.42 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31.07.2017. Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими (п.43 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Відповідно до п.44 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.126.1 ст.126 ПКУ, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30.06.2017.

Крім того, тимчасово до 31.12.2017 у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену зазначену вище інформацію.

Також у разі неможливості проведення перевірки платника податків через втрату/пошкодження інформації, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31.12.2017 (п.45 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

 

Затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 №523, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.06.2017 за №719/30587 (далі – Наказ №523), яким затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій (далі – Порядок).

Цей Порядок, розроблений відповідно до ст.52 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), визначає порядок ведення та форму єдиної бази індивідуальних податкових консультацій (далі – Реєстр).

Дія Порядку поширюється на індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК), надані у письмовій формі.

Держателем Реєстру є ДФС, яка забезпечує його ведення (п.4 Порядку).

Пунктом 7 Порядку визначено, що усі ІПК підлягають обов’язковій реєстрації в Реєстрі та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС і повинні містити:

- назву «Податкова консультація»;

- дату реєстрації;

- реєстраційний номер у Реєстрі;

- опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків;

- обґрунтування застосування норм законодавства;

- висновок з питань практичного використання норм законодавства, зазначених в ІПК.

Інформація в ІПК має бути актуальною, якісно підготовленою і змістовною та не повинна містити персональних даних, даних з обмеженим доступом, неперевірених або неузгоджених відомостей.

У разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені п.53.2 ст.53 ПКУ, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду (п.9 Порядку).

Наказ №543 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

 

Оновлено довідники податкових пільг станом на 01.07.2017 р.

Державною фіскальною службою України 03.07.2017 року затверджено:

- Довідник N 83/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.07.2017; 

- Довідник N 83/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2017;

У Довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів та термінів дії. 

Дані зазначених Довідників використовуються платниками під час заповнення звіту про суми податкових пільг, форма якого затверджена постановою КМУ від 27.12.2010 №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».

У звіті у графах "Код пільги згідно з довідником пільг" та "Найменування податкової пільги" Звіту зазначається код та найменування податкової пільги за кожним видом  пільг відповідно до довідника пільг.

 

Максимальний термін для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, в тому числі реєстрацію яких зупинено в СМ КОР 

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Вказаний термін застосовується до податкових накладних та/або розрахунків коригування, дата складання яких припадає на періоди після 01.01.2017.

З 1 липня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування  сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

У разі якщо реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН зупинена на підставі відповідності критеріям, достатнім для зупинення їх реєстрації в ЄРПН, реєстрація таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.п. 201.16.4 ст. 201 Податкового кодексу. 

Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Тобто перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4  ст. 201 ПКУ.

Зазначена норма визначена п. 201.10 ст. 201, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

 

Набрали чинності зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток

З 9 червня 2017 р. (дня опублікування в Офіційному віснику України) набрали чинності зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зміни затверджені наказом МФУ «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 28.04.2017 р. № 467.

Форму декларації доповнено новими рядками 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 з показниками, необхідними для обрахунку доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що оподатковується за новими правилами.

Для суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

З урахуванням особливостей в оподаткуванні страховиків, форма декларації доповнена рядком 07.2, в якому страховики відображають страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування. У рядку 08 змінено розрахунок податку на дохід за договорами страхування із застосуванням ставки 3%.

З форми декларації виключено розділи «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств» та «Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств», в яких визначалися показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12) та разовий авансовий внесок (у розмірі 2/9).

У розділах «Виправлення помилок» змінено нумерацію рядків 27 - 31 на 26 - 30.

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід'ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю «Наявність додатків» доповнено графою «ФЗ12», яка передбачає необхідність проставляння у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.

Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації доповнено новими різницями, змінено редакцію назв окремих різниць та нумерації кодів рядків.

З Додатка ЗП до рядка 16 ЗП декларації вилучено показники рядків 16.5 та 16.6, у зв’язку із виключенням норми, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

З урахуванням змін щодо особливостей оподаткування нерезидентів, таблицю 1 додатка ПН до рядка 23 ПН декларації доповнено новими рядками 24-26.

Таблицю Додатка ТЦ до декларації доповнено новими графами 14 та 16, у яких зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов'язань. Сумарні значення показників граф 15 та 17 додатка ТЦ переносяться до відповідних рядків додатка РІ та додатка ЦП.

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації доповнюється новим рядком А.4.1, який заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації.

Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 декларації, передбачений для виправлення помилок у складі декларації за поточний звітний (податковий) період, приведено у відповідність показникам оновленої форми декларації.

Платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу, за звітний (податковий) період - півріччя поточного року рекомендується подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Зазначені норми роз’яснені листом ДФС України від 30.06.2017 №16989/7/99-99-15-02-01-17

 

Затверджено Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД для здійснення моніторингу оцінки ступенів ризиків системі СМ КОР 

Державною фіскальна служба України наказом від 30.06.2017 №461 затверджено Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Перелік №461 затверджено на виконання п.п. 1 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.17 №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

 

Підприємці на загальній системі оподаткування можуть включати до складу витрат нараховану амортизацію основних засобів, які придбані у 2017 році

З 01.01.2017 року підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. 

Амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів, а також витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Тобто, починаючи з 01.01.2017 р., підприємець на загальній системі оподаткування може включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім земельних ділянок; об'єктів житлової нерухомості; легкових та вантажних автомобілів).

Основні засоби, придбані до 01.01.2017 не підлягають амортизації з метою включення до витрат, оскільки нові правила амортизації стосуються лише основних засобів, придбаних  у 2017 році.

Зазначена норма визначена пп. 177.4.6  ст. 177 Податкового кодексу України.

 

З 01.01.2017 року дивіденди, які виплачуються платником єдиного податку, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9%

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 9% для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування (ІСІ) та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток 

Тобто, дивіденди, які нараховані та виплачені після 01.01.2017 р. нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, в тому числі платниками єдиного податку оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9%.

Отже з 01.01.2017 р. дохід у вигляді дивідендів, нарахований платником єдиного податку за період 2016 року, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9%.

Зазначена норма визначена п.п. 167.5.4. ст. 167 Податкового кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.03.2017р. № 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні". 

 

З 1 січня 2017 року спадщина, що успадковується членами сім’ї другого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб  

Починаючи з 1 січня 2017 року за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, які успадковуються не тільки членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, але й об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї другого ступеня споріднення.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є  членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається. 

Зазначена норма передбачена п.п. 174.2.1 ст. 174 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» від 23.02.2017 року № 1910-VIII.

 

Роз’яснення законодавства

Податкова накладна розрахунок/коригування,  яка не блокуватиметься при реєстрації

Податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС відповідно до таких ознак: 

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тисяч гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків; 

3) загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 5 мільйонів гривень (ознака використовується з 01 квітня 2017 року до 01 січня 2018 року); 

4) одночасно значення показників D та P, мають такі розміри: D>0,05, P < Pм ´ 1,3де D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 місяців. 

Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з перерахованих ознак, така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає моніторингу.

 Якщо до контролюючого органу надійшла інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до критеріїв, комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС моніторингу. 

 

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР), здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності.

  СМ КОР запроваджено відповідно до вимог п.74.2 ст.74 гл.7 розд. ІІ Податкового кодексу України. Всі питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування регулюються п.201.16 ст.201 ПКУ, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341, якою викладено в новій редакції Порядок ведення ЄРПН, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 за № 754/30622 та наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 за № 752/30622. 

За умови відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків. Платник податку відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ. 

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення). Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджено наказом Міністерства фінансів України №567. 

 В ДФС створено окремий структурний підрозділ, який розглядатиме пакети документів, що надаватимуться платником податку, якому “відбито” податкову накладну для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або повідомлення суб’єкта господарювання про причини її неприйняття.

 Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). 

Деякі питання взяття на облік та оподаткування доходів фізичною особою, яка провадить незалежну професійну та одночасно підприємницьку діяльність.

Чи повинна фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, стати на облік у контролюючому органі, якщо така особа вже перебуває на обліку як фізична особа -підприємець.

Яким чином відбувається ведення обліку доходів та витрат від здійснення незалежної професійної та підприємницької діяльності.

Чи може фізична особа - підприємець - платник єдиного податку на З групі, яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, з доходів отриманих від адвокатської діяльності сплачувати єдиний податок.

Порядок та умови взяття на облік та зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці та при цьому   провадять  незалежну   професійну  діяльність,   затверджено   наказом

Міністерства фінансів України від 09.11.2011  №   1588  «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі - наказ № 1588).

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Взяття на облік здійснюється у день отримання контролюючим органом заяви за формою № 5-ОЇ 111, про що фізичній особі надсилається (видається) довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

Статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Так, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою — підприємцем.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується виключно юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, Кодексом не передбачено.

Фізична особа - підприємець не може здійснювати адвокатську діяльність, а до доходів, отриманих від провадження адвокатської діяльності, не може бути застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Таким чином, фізична особа - підприємець, яка одночасно провадить незалежну адвокатську діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено у ст. 178 Кодексу.

Оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

У разі, якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, така особа веде дві книги обліку доходів та витрат.

Одну Книгу обліку доходів та витрат, затверджену наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, другу Книгу для обліку доходів від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, затверджену наказом МФУ від 19.06.2015 №579.

За результатами звітного року такий платник податку подає дві декларації. Одну — податкову декларацію про майновий стан і доходи для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, до 1 травня року, що настає за звітним, та самостійно сплачує суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації до 1 серпня року, що настає за звітним, за формою, затвердженою наказом ДФС від 02.10.2015 № 859.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються в іншій декларації - Податковій декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, затвердженій наказом МФУ від 19.06.2015 № 578, яка, платниками єдиного податку третьої групи, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність, та отримують дохід від цієї діяльності.

Базу нарахування єдиного внеску для зазначених категорій платників визначено ст. 7 Закону № 2464.

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для зазначених категорій платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. до бази нарахування єдиного внеску.

 

Для оподаткування спадщини встановлені ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 0%, 5% та 18%

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються: 

- об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

- вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів,  що успадковуються особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом; 

- грошові заощадження, поміщені до 02.01.92р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем. 

За ставкою 5% оподатковується: 

- вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. 

Слід зазначити, що у разі отримання та оформлення членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення об’єктів спадщини у 2016 році вони підлягають оподаткуванню за результати декларування у 2017 р. за ставкою 5%.

Нульова ставка оподаткування буде застосовуватись тільки до об’єктів спадщини, отриманих після 01.01.2017 року.

Ставка 18% застосовується:

- для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Зазначена норма передбачена п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України

 

Податковий розрахунок за формою N 1ДФ подається при нарахуванні доходу фізичній особі 

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми, утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою N 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. 

Порядок заповнення та подання Податкового розрахунку за формою N 1ДФ затверджено наказом МФУ від 13.01.2015 N 4.

Дія Порядку поширюється на податкових агентів, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір.

При цьому, Порядком не передбачено відображення інформації щодо нарахованих (виплачених) доходів на користь  юридичних осіб.

Зазначена норма передбачена п. 176.2 "б" ст. 176 Податкового кодексу України. 

 

Особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції 

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.

Для виробників сільськогосподарської продукції передбачена можливість обрати річний податковий період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року по 30 червня наступного звітного року, який був визначений у редакції  Податкового кодексу до 01.01.2017).

У разі обрання "особливого" річного податкового (звітного) періоду проставляється позначка у відповідному  полі Податкової декларації з податку на прибуток.

Платники податку на прибуток - виробники сільсьгосподарської продукції, які обрали "особливий" річний податковий (звітний) період, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності 

Платники податку на прибуток - виробники сільсьгосподарської продукції, які обрали "особливий" річний податковий (звітний) період, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року. 

Останній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2017 р. та фінансової звітності – 29 серпня 2017 року.

Зазначена норма визначена п. 46.2 ст. 46; пп. 134.1.1 ст. 134 та п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу України.

 

У разі виявлення платником податку на прибуток помилок у фінансовій звітності, разом з уточнюючою Декларацією подається виправлена фінансова звітність (додаток ФЗ)

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. 

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 №897, у редакції від 28.04.2017 №467) фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+». 

Отже, у разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточнюючою Декларацією виправлений додаток ФЗ до Декларації. 

Зазначена норма передбачена п. 44.2 ст. 44, п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.

 

Платники запитували 

У листопаді 2016, відповідно до законодавства, відбулось облаштування та сертифікація робочого місця приватного нотаріуса. У січні 2017 року приватного нотаріуса взято на податковий облік у контролюючому органі. Яким чином приватний нотаріус може відобразити кошти, витрачені на облаштування та сертифікацію робочого місця у податковому обліку?

Правові засади оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, регулюється положеннями ст. 178 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Порядок та умови взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», відповідно до якого для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:

- заяву за формою № 5-ОЇ 111;

- копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності.

Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них заяви за формою № 5-ОПП, про що надсилається (видається) довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст.178 Кодексу).

Згідно з п. 178.6 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі -Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форму Книги та Порядок її ведення затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 „Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (далі - Порядок).

Так, Порядком передбачено, що Книга ведеться за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід. На підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

У графі 5 Книги записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані із здійсненням діяльності.

Отже, відображення у Книзі витрат, понесених до дати взяття на облік фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та до дати реєстрації Книги у контролюючому органі, нормами Кодексу та Порядку не передбачено.

 

Між фізичною особою та самозайнятою особою - нотаріусом укладено договір оренди нежитлового приміщення. Хто зобов'язаний нараховувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір та яка звітність і ким подається до контролюючого органу?

Правовий порядок відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду (суборенду) встановлено статтею 170 Кодексу.

Відповідно до підпункту 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Кодексу податковим агентом фізичної особи — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар, тобто самозайнята особа - нотаріус.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору є самозайнята особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 180 Кодексу та підпункти 1.2 та 1.5 пункту 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Отже, доходи від надання в оренду об'єктів нерухомості оподатковуються податковим агентом - нотаріусом під час їх нарахування (виплати) податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором - 1,5 відсотка бази оподаткування (підпункт 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 Кодексу, підпункт 1.3 пункту 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу, доходи, нараховані на користь платника податку, відображаються податковим агентом - нотаріусом у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку та збору за формою № 1ДФ відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку».

 

Лікар, має відповідну освіту, кваліфікацію та ліцензію на здійснення медичної практики, планує здійснювати незалежну професійну діяльність.

Чи дозволяє законодавство здійснювати незалежну професійну діяльність лікаря без реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності?

Правовий порядок регулювання взяття на облік та оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в Україні, встановлюється Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (абзац другий підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до пункту 65.2 статті 65 Кодексу облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588 (зі змінами), підтвердженням права фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Разом з тим повідомляємо, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон № 222) медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Видача ліцензій фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, нормами Закону № 222 не передбачено.

 

Фізична особа перебуває на обліку у контролюючому органі в якості особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, але діяльність не веде та доходів не отримує. Разом з цим така особа є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності. Чи повинна така особа сплачувати податки та єдиний внесок від незалежної професійної діяльності? Яким чином така особа може бути знята з обліку у контролюючих органах?

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі – Закон № 5076), пунктом 3 статті 4 якого визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено статтею 178 Кодексу, відповідно до якої з доходів, отриманих такими особами, сплачується податок на доходи фізичних осіб.

За результатами звітного року фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, до 1 травня року, що настає за звітним, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» зі змінами.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.

Враховуючи зазначене, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманим працівником в межах такої діяльності, не звільняється від сплати єдиного внеску.

Однак, фізична особа, що перебуває на обліку у контролюючому органі в якості особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, але діяльність не веде та доходів не отримує, та не планує у майбутньому здійснювати незалежну професійну діяльність індивідуально, може прийняти рішення про припинення незалежної професійної діяльності та зняття з обліку у контролюючих органах.

Процедуру зняття з обліку платників податків встановлено п.п. 2 п. 11.22 наказу №   1588,  згідно  з  яким  фізичні  особи,  які  здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на зайняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку:

- заяви за формою № 8-ОГШ;

- довідки за формою № 4-ОГТП та інших документів, що видаються контролюючим органами платнику податків і підлягають поверненню до контролюючого органу.

Після отримання вказаних документів, контролюючим органом приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків, у разі відсутності заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків, та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, складається довідка про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП.

 

Якими первинними документами можуть бути підтверджені витрати фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність?

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, регулюється положеннями ст. 178 Кодексу.

Згідно з п. 178.6 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форму Книги та Порядок її ведення затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 „Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (далі - Порядок).

Так, Порядком передбачено, що Книга ведеться за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід. На підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

У графі 5 Книги записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані із здійсненням діяльності.

Відповідно до Порядку документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг.

 

Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791 введено поняття внеску на проходження стажування. Чи підлягає оподаткуванню дохід у вигляді коштів, сплачених стажистом на користь керівника стажування - адвоката? Яким чином відображати ці кошти у податковому обліку?

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076), пунктом 4 статті 10 якого визначено, що порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування, розмір внеску на проходження стажування та порядок його сплати затверджуються Радою адвокатів України.

Розмір внеску на проходження стажування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України та витрат керівника стажування, пов'язаних з таким стажуванням, і не може перевищувати трьох мінімальних заробітних плат станом на день подання особою заяви про призначення стажування.

При цьому внесок розподіляється таким чином:

70 відсотків внеску сплачується стажистом безпосередньо на користь керівника стажування та використовується виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат такого керівника;

ЗО відсотків сплачується стажистом на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється пунктом 178.1 статті 178 Кодексу, у якому зазначено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність індивідуально, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 цього Кодексу.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором - 1,5 відс. бази оподаткування (пункт 178.2 статті 178 Кодексу, підпункти 1.2 та 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Згідно з пунктом 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат від такої діяльності, форму та порядок ведення якої затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218 (пункт 178.6 статті 178 Кодексу).

Отже, сума коштів в розмірі 70 відсотків внеску, який сплачується стажистом безпосередньо на користь керівника стажування - адвоката, включається до доходу такого адвоката з відображенням у графі 2 Книги обліку доходів і витрат.

При цьому, суму коштів, яку фактично використано виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат такого керівника стажування - адвоката, може бути включено до витрат такого адвоката (у межах, що не перевищують 70 відсотків внеску), за умови їх документального підтвердження, та відображено у графі 8 Книги обліку доходів і витрат .

До доходів, які виплачуються фізичній особі - найманому працівнику, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору є юридична особа - працедавець, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення норм кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, підпункти 1.2 та 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

 

Адвокат склав присягу адвоката України, отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, працює на підприємстві найманою особою — адвокатом. Чи потрібно стати на облік у контролюючих органах та сплачувати податки?

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076), пунктом 3 статті 4 якого визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

У пункті 178.1 статті 178 Кодексу зазначено, що адвокати, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Отже, обов'язок стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та сплачувати податки з доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, стосується виключно тих адвокатів, які мають намір здійснювати адвокатську діяльність індивідуально.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "Кількість малих та середніх підприємців на Запоріжжі зросла на 4,5 тисячі осіб"

 У першому півріччі кількість підприємців Запорізького регіону, які працюють за спрощеною системою оподаткування, склала 44,5 тисячі, що на 4,5 тисячі більше, ніж минулого року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. 

Відповідно, зріс рівень сплати єдиного податку – з початку року до місцевих бюджетів перераховано 268 мільйонів гривень, що 90,5 мільйона або на 51 відсоток перевищує дані 2016 року. Індикативи на цей рік виконані на 122 відсотки, додатково казна отримала 48 мільйонів. 

Найбільші суми єдиного податку забезпечили підприємці м. Запоріжжя – понад 160 мільйонів, м. Мелітополь та району – 30 мільйонів, м. Бердянськ та району – майже 22 мільйони, у м. Енергодар надійшло 6,4 мільйони, у Василівському районі – 5,7 мільйона, Токмацькому та у Запорізькому районах – по 5,3 мільйона. 

– Від розвитку підприємництва залежить стабільна сплата податків, а відтак – формування значної частини місцевих бюджетів, а також активізація ділового клімату, створення додаткових робочих місць та багато іншого. Фіскальна служба зацікавлена у стабільній роботі бізнесу та пропонує численні сервісні послуги, удосконалює дистанційні форми взаємодії, – зазначила Юліана Козаченко. 

На сьогодні у першій групі спрощеної системи оподаткування перебувають 8,6 тисячі фізосіб-підприємців, що на 2,3 тисячі більше, ніж минулого року, у другій – понад 23 тисячі (на рівні 2016 року), у третій – 12,8 тисячі платників, що 2,2 тисячі перевищує дані січня-червня 2016 року.

 

Власники та орендарі запорізьких земель перерахували до місцевого бюджету 484 мільйони гривень

 У першому півріччі надходження плати за землю до місцевих бюджетів Запорізького регіону склали 484 мільйони гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, рівень сплати до минулорічних показників зріс на 70 мільйонів та майже стільки ж – до індикативів на цей рік.

– Основними чинниками, які вплинули на збільшення нарахувань плати за землю стали підвищення нормативно-грошової оцінки земель, реєстрація нових платників та укладання додаткових договорів до діючих угод оренди, – зазначила Юліана Козаченко.

Найбільші суми плати забезпечили суб'єкти господарювання-юридичні особи – понад 431 мільйон, що складає понад 89 відсотків від загальних надходжень, що на 64 мільйони перевищує дані першого півріччя 2016 року. Усього до кінця року від цієї категорії платників очікується 915,4 мільйона гривень. Фізичні особи спрямували до бюджету 53,3 мільйона, що більше, ніж у січні-червні минулого року на 6,7 мільйона.

У територіальному розрізі переважна частина платежу сплачена за землі м. Запоріжжя – 225,7 мільйона, землекористувачі м. Енергодар поповнили бюджет на 57,4 мільйона, Бердянського району – на 33,3 мільйона, Мелітопольського району – на 28 мільйонів, 17,6 мільйона перераховано у Василівському районі, близько 17 мільйонів – у Якимівському, 14 мільйонів – у Пологівському, 11 мільйонів – у Токмацькому районах.

 

Від погашення податкової заборгованості до бюджетів надійшло понад 84 мільйони

У результаті погашення запорізькими підприємствами податкової заборгованості у першому півріччі до бюджетів усіх рівнів надійшло 84,1 мільйона гривень. Зокрема, до державної скарбниці сплачено 56,7 мільйона, до місцевих – 27,4 мільйона. 

Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, завдяки розстрочці податкового боргу до бюджетів спрямовано майже 5 мільйонів. 

– Процедура розстрочення заборгованості передбачена Податковим кодексом та дозволяє платникам, які з об'єктивних причин не розрахувалися з бюджетом, здійснювати сплату частинами. При цьому суб'єкти господарювання повинні довести платоспроможність та вчасно виконувати поточні зобов'язання. У свою чергу, фіскальна служба аналізує кожну ситуацію окремо, розглядаючи оптимальні шляхи вирішення проблеми. Наше завдання – всебічно сприяти відповідальному бізнесу, – зазначила Юліана Козаченко. 

Поряд із цим до неплатників вживаються примусові заходи. Зокрема, понад 5 мільйонів надійшло від стягнення коштів з рахунків боржників та вилучення готівки, за судовими рішеннями сплачено 1,2 мільйона, від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету залучено 3 мільйони, від реалізації безхазяйного майна та інших позареалізаційних джерел забезпечені надходження в сумі 4,1 мільйона. 

Крім того, за січень-червень списано 81,3 мільйона гривень безнадійного податкового боргу, 74,6 мільйона з яких – у зв'язку з ліквідацією підприємств.

 

Громадянин Туреччини намагався провезти 35 кг фундука

Незнання законів не звільняє від відповідальності за їх порушення. Це добре запам’ятає громадянин Туреччини, який сьогодні привіз до Запоріжжя 35 кг фундуку. 

Справа в тому, що гість із сонячної країни, маючи при собі повну валізу хрустких гостинців, у Запорізькому аеропорту самостійно обрав "зелений коридор" проходження митного контролю, який не передбачає заповнення митних декларацій. А дарма, адже його важкий багаж слід було б задекларувати. Таким чином, порушено вимоги ч.3 ст.378 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 № 434 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання", згідно з якими громадяни мають право вільно перевозити з собою продукти для власного споживання, які коштують не більше 200 євро. А зазначені горіхи оцінюються загальною вартістю 10500 гривень. 

При цьому запорізькі митники пропустили дозволену законом частину товару, що не перевищує 2 кілограмів.

 

ДФС України

Мирослав Продан: Система СМКОР зареєструвала вже 13,7 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму майже 75,7 млрд. гривень

З початку роботи системи моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних (станом на 25 липня) зупинено реєстрацію лише 132,1 тис. податкових накладних/розрахунків коригування. Це складає 0,97% від загальної кількості зареєстрованих документів. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

«Ми повністю надаємо інформацію щодо кількості зупинених та зареєстрованих податкових накладних. Статистика свідчить, що система СМКОР з 3 липня - початку дії в штатному режимі - зареєструвала 13,7 млн ПН/РК на загальну суму майже 75,7 млрд грн. У той же час лише 0,97% податкових накладних платників на суму 1,8 млрд грн були заблоковані. Без взаємодії з платниками таких результатів досягти було б важко. Дякую і співробітникам ДФС, які працюють в цілодобовому режимі, щоб якомога оперативніше розглядати проблемні питання бізнесу через блокування податкових накладних», – підкреслив Мирослав Продан.

Він також зазначив, що всі надіслані платниками Повідомлення з підтвердженням реальності операцій по зупиненим податковим накладним спеціально створена в ДФС комісія розглядає оперативно, протягом 5 робочих днів. Так, за вказаний період прийнято до розгляду понад 27,5 тис. податкових накладних від майже 3,5 тис. платників. За ними винесено рішення по 8 тис. документів.

Позитивні рішення винесено по майже 4,2 тис. накладним, відмовлено у реєстрації майже 3,9 тис. документів.

Нагадаємо, що у разі незгоди платника з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 календарних днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

 

Система блокування податкових накладних довела свою ефективність і тепер її намагаються дискредитувати

Як відомо, з 1 липня 2017 року в повноцінному режимі запрацювала система моніторингу оцінки ризиків, що дає можливість призупинення реєстрації ризикових податкових накладних. 

Аналіз роботи системи показав, що є ряд суб'єктів господарювання, які все ще шукають можливості для блокування системи та її повного скасування. Окрім того, в інформаційному полі ведеться масова дискредитація роботи електронної процедури виявлення зловживань в системі ПДВ зокрема та Державної фіскальної служби України загалом. 

На сьогодні виявлено близько десятка компаній, які за короткий проміжок часу завантажували в систему фіктивні податкові накладні, маючи на меті «обвалити» роботу системи. За час роботи СМКОР такі «бізнесмени» намагалися зареєструвати десятки тисяч податкових накладних, щохвилини фіксувалися спроби реєстрації близько 500 накладних. Так, наприклад, один платник намагався зареєструвати  3566 податкових накладних на суму 7,4 млн. грн., другий – 1812 податкових накладних на суму 0,3 млн. грн., третій – 92 податкові накладні на суму 2431 грн.      

Однак вони були заблоковані системою. Акцентуємо увагу, що загальна кількість усіх заблокованих накладних складає близько 1%. 

«Система довела свою ефективність і тепер її намагаються дискредитувати. Kінцева мета - повністю скасувати автоматичне блокування накладних, щоб у нечесних на руку бізнесменів з'явилася можливість повернутися до старих схем, які дозволятимуть обходити податкове законодавство, – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, – Система побудована таким чином, щоб реагувати, попереджуючи зловживання недобросовісних платників податків. Тобто мова йде не лише про потенційні порушення, а й про неможливість формування фіктивного податкового кредиту. Саме тому, «нечисті на руку» ділки спричиняють галас про недосконалість та неефективність системи». 

Економічний ефект за період роботи в тестовому режимі (3 місяці) СМКОР – додаткові 7 млрд. грн. до державного бюджету.

В той же час, представники бізнесу, чиї податкові накладні було заблоковано, повинні підтвердити документально реальність проведених операцій. В такому разі податкові накладні будуть розблоковані. ДФС рекомендує бізнесу подавати документацію на підтвердження в електронному вигляді для прискорення процедури розгляду заяви комісією.

Зі свого боку Служба постійно працюватиме над удосконаленням системи, дослухаючись до всіх зауважень в рамках регулярних контактів з бізнесом.

 

ДФС пропонує інструкцію з заповнення Таблиці платника податків (ТПП)

Для зручності платників податків ДФС пропонує користування інструкцією щодо правильності заповнення Таблиці платника податків при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нагадаємо, що при зупинці реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

Комісія ДФС розглядає таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав правильно заповнену ТПП, вона прийнята комісією та в подальшому такі податкові накладні платника не зупиняються.

 

 

Микола Чмерук: На сьогодні підприємства, які використовували схеми ухилення від оподаткування, не мають змоги зареєструвати податкові накладні

На сьогодні система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена. Про це розповів директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.

«Щоденний аналіз, який ми проводимо показує, що ті ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні. Відповідно ми розуміємо, що за результатами роботи цієї системи отримаємо додаткові надходження до державного бюджету», – зазначив Микола Чмерук.

Він також розповів, що зупиняються всі операції, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України. Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.

При зупинці податкової накладної платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

«Якщо ви подали таблицю платника податків і не отримали відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії. Комісія працює у посиленому режимі. Ми намагаємося розглядати таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав таблицю платника податків, вона прийнята комісією, в подальшому такі операції платника не зупиняються», – підкреслив Микола Чмерук.

Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена в зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів, затверджений відповідним наказом Міністерства фінансів України.

Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

«Нам не потрібні всі договори, всі розрахункові документи, які вказують на діяльність платника за великий період. Лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить нам прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну», – наголосив посадовець.

Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

 

Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування регулюється п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341 (далі – Постанова), якою Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних викладено в новій редакції, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017  № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622 та наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 752/30622.

Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР) запроваджено відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Кодекс.

У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №567. 

Податкові накладні/розрахунки коригування,  реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

 

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через кібератаку не застосовуватимуться

Врегульовано питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків.

Верховною Радою України 13 липня 2017 року прийнято Закон України №2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якій наразі знаходиться на підписі у Президента України.

Відповідно до вказаного Закону, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі податкові накладні/розрахунки коригувань вважаються своєчасно зареєстрованими.

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі акцизні накладні/розрахунки коригувань до акцизних накладних  вважаються своєчасно зареєстрованими.

Детальна  інформація: Лист ДФС від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо форс-мажорних обставин" .

 

Заяви у ЗМІ щодо ненадання ДФС інформації про розстрочки не відповідають дійсності

Враховуючи появу у деяких ЗМІ недостовірної інформації щодо відмови ДФС у розкритті податкового боргу окремих компаній у 2015 – 2016 роках, повідомляємо, що у цей період не було визначено ані форми, ані конкретного змісту інформації про надані розстрочки (відстрочки), яка згідно зі ст. 100 Податкового кодексу України мала оприлюднюватися.

Крім того, інформація про надані розстрочки є інформацією про конкретних суб’єктів господарювання, зокрема розстрочені суми грошових зобов’язань (податкового боргу) опосередковано свідчать про стан господарської діяльності суб’єкта, і тому поширення такої інформації без  прямої законодавчої норми заборонено законодавством.

Так, відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Згідно із підпунктом 21.1.6 та 21.1.7 пункту 21 статті 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.  

Враховуючи викладене, ДФС оприлюднювала узагальнену інформацію щодо прийняття Державною фіскальною службою України рішень про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків.

Так, ДФС у межах своїх повноважень у 2015 році було прийнято 794 рішення про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, а у 2016 році – 392 таких рішення.

Лише з 01.01.2017 до Кодексу включено положення щодо ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (пункт 100.10 статті 100 Кодексу), у якому чітко визначено перелік інформації, яка має включатися до цього Реєстру і тому є публічною. 

Нагадуємо, що розстрочка надається платникам, які тимчасово відчувають фінансові ускладнення та відповідно існує загроза утворення або накопичення ними податкового боргу, однак при цьому мають задовільний фінансовий стан, що забезпечує їх спроможність розрахуватися за цією розстрочкою та додатково сплатити державі відсотки за користування нею, розмір яких на 20 відсотків перевищує ставку Нацбанку. Несплата платежів за розстрочкою тягне за собою її розірвання, сума набуває статусу податкового боргу і стягується згідно з порядком, визначеним Податковим кодексом та іншими законами з цього питання.

При цьому порядок надання розстрочок (відстрочок), затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385, є загальним і не містить жодних виключень для окремих платників чи їх кола.

Тому розповсюджена у ЗМІ інформація про те, що ДФС нібито надає перевагу окремим підприємствам у наданні розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), не відповідає дійсності.

 

Платник податків має право перенести граничний строк подання декларацій через непереборні обставини

Для перенесення встановленого податковим законодавством строку подання декларації на більш пізній строк платник податків має право подати відповідний письмовий запит до керівника контролюючого органу.

Підставою для такого перенесення є обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які звільняють платників від відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених податковим законодавством.

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій.

Якщо контролюючим органом до дати набрання чинності Законом до платника податків застосовано штрафні санкції за порушення правил сплати податків за результатами подання податкової звітності за травень 2017 року, то таке податкове повідомлення-рішення скасовується.

Протягом терміну продовження граничних строків подання податкових декларацій штрафні санкції не застосовуються.

Також зазначаємо, що у випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до податкової декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

У випадку не подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року на більш пізній строк (обов’язкова наявність висновку Торгово-промислової палати України)  податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, і оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно),  включаються до податкової декларації за червень 2017 року незалежно від дати її подання контролюючому органу.

У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість/акцизного податку за червень 2017 року, податкові/акцизні накладні, з датою складання червень 2017 року, які зареєстровані в ЄРПН/ЕРАН після 20 липня 2017 року, але до 31 липня 2017 року (включно) мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

Крім того, визначено, що штрафні санкції, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

Детальна інформація: Лист ДФС від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо форс-мажорних обставин".

 

Електронні сервіси ДФС 

Контакт-центром надано 2,4 тис. відповідей щодо користування -лайн послугами ДФС

Протягом другого кварталу поточного року працівниками Інформаційно-довідкового департаменту ДФС надано 2421 інформаційно-довідкову послугу на звернення, які надійшли телефоном та електронною поштою, щодо користування он-лайн послугами ДФС. Це складає близько 1 відсотка від загальної кількості звернень, наданих контакт-центром у другому кварталі.

Як і протягом першого кварталу, найбільша кількість запитань платників стосувалася можливостей сервісу «Електронний кабінет платника». Для отримання інформації з цього сервісу надійшло 861 звернення.

Користування сервісом «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) цікавило 750 заявників.

Серед інших питань – принципи функціонування та можливості електронного кабінету платника (249 звернень), правила користування сервісом «Реєстр платників ЄП», розміщеним на веб-порталі ДФС (135), сервісом «Отримання відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» (124) тощо.

Найбільша зацікавленість платників щодо користування он-лайн послугами ДФС була у квітні 2017 року. Із запитаннями щодо їх використання звернулося 876 платників, що на 162 більше, ніж у травні 2017 року та на 45 порівняно з червнем цього року. 

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.