Бердянська ОДПІ повідомляє

13.09.2017, 17:31    просмотров: 279

До уваги платників: на Бердянщині орудують «податкові» шахраї!

Бердянська податкова інспекція повідомляє, що на території міста знаходяться шахраї, які представляються керівництвом Бердянської податкової інспекції та вимагають гроші на проведення різноманітних заходів.

У разі отримання інформації про вчинення протиправних дій від імені представників органів фіскальної служби прохання до всіх мешканців звертатись до правоохоронних органів та до Антикорупційного сервісу ДФС України "Пульс" за телефоном: 0 800 501 007, напрямок "4", а також до управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області за номером телефону: (061) 213-54-83.

 

Бізнес Бердянщини та Приморська збільшив сплату податків і зборів на 139845,7 тис. гривень

Бердянської об’єднаною державною податковою інспекцією (з урахуванням Приморського відділення) протягом січня-серпня 2017 року до бюджетів усіх рівнів зібрано платежів на загальну суму  590696,1 тис. гривень, що більше рівня надходжень відповідного періоду минулого року  на 139845,7 тис. гривень.

Як повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова, із загальної суми 248855,6  тис. гривень надійшло до державного бюджету. При цьому, рівень минулорічної сплати перевищено на 85325,3 тис.гривень.

Більша частина доходів держбюджету сформована трьома податками – податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток, від яких забезпечено на 77544,6 тис. гривень більше, ніж торік.

Так, податку на додану вартість перераховано  120780,6 тис. гривень, зростання до аналогічного періоду минулого року – на 46532,5 тис. гривень.

Податку на прибуток підприємства регіону спрямували 28605,3 тис. гривень, що на 9677,3  тис. гривень випереджає дані 2016 року.

Податку на доходи фізичних осіб сплачено 69930,6 тис. гривень. Це на 21334,7 тис. гривень більше рівня січня-серпня 2016 року.

Також, з доходів платників Бердянська та Приморська до бюджету направлено 21003,8 тис. гривень військового збору. Показники відрахувань на потреби армії зросли, порівняно з минулим роком, на 4948,8 тис. гривень.

 

У січні-серпні 2017 року Центри обслуговування платників Бердянської ОДПІ та Приморського відділення надали майже 11 тисяч адміністративних послуг (10642)

Центрами обслуговування платників (ЦОП) Бердянської ОДПІ та Приморського відділення було надано близько 11 тисяч (10642) адміністративних послуг за січень-серпень поточного року.

Аналізуючи кількісні показники та зміст наданих адміністративних послуг, начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова відзначила, що питому вагу, майже 54% займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. За цей період фізичні особи-платники податків отримали 5,7 тисяч таких послуг (5725).

На другому місці, або майже 15% складають послуги з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 1577 послуг, на третьому, або 6,2% - з реєстрації платника єдиного податку – 656 послуг, на четвертому місці, або трохи більше 6% складають послуги з реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платниками єдиного податку – 653 послуги

Крім цього, за зверненнями платників протягом поточного періоду було здійснено 502 послуги з реєстрації розрахункових книжок, або близько 5%, видано довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби 411 платникам, або близько 4%, витягів з реєстру платників єдиного податку 405 платникам, або 3,8%, та здійснено перереєстрацію установ (організацій) в Реєстрі неприбуткових установ та організацій 215 суб’єктам господарювання, що складає 2%.

Нагадуємо, з повним переліком адміністративних послуг, які надаються Центрами обслуговування платників Бердянської ОДПІ та Приморського відділення, можна ознайомитися за посиланням на субсайті Територіальних органів ДФС Запорізької області: http://zp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda, а також на інформаційних стендах Центрів обслуговування платників.

 

Новини законодавства

Оновлено регламент комп'ютерної обробки звітності в податкових органах

З метою приведення у відповідність до вимог Податкового кодексу України Наказом ДФС України від 04.08.2017 №515 прийнято Регламент комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з ЄСВ та іншої звітності в органах ДФС замість Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДФС від 14.06.2012р. № 516 (втратив чинність). До Регламенту додаються форми:

повідомлення про відмову у прийнятті звітності (додаток 3);

повідомлення про визнання звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого ЄСВ як такими, що не подавалися (додаток 4);

реєстру форм електронних документів (додаток 5);

перелік причин для відмови у прийнятті (додаток 6);

рішення про скасування відмови у прийнятті звітності (додаток 11) тощо.

Так, причини для відмови у прийнятті звітності наводяться з їх описом та законодавчими підставами, зокрема:

подання податкової декларації з недостовірним значенням певних реквізитів (підстави – п.48.3, 48.4 Податкового кодексу (далі ПК);

подання звітності на паперових носіях платниками, що належать до великих та середніх підприємств, або платниками ПДВ (підстава – п.49.4 ПК);

подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації підприємством, установою, організацією, які не зареєстровані у Реєстрі неприбуткових установ та організацій (підстави – аб.6 п.48.4 та п.49.8 ПК);

подання звіту щодо сум ЄСВ із порушенням вимог нормативно – правових актів (підстава – Порядок, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015р. № 435).

Наказ № 515 набув чинності з дня підписання.

 

Змінена форма податкової декларації про майновий стан і доходи 

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» внесено зміни до податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Такі зміни обумовлені змінами, внесеними Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін зо Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». 

Наказ №556 від 06.06.2017 року набирає чинності з 31 грудня 2017 року (опублікований в «Офіційному віснику України» від 25.07.2017 №58). 

У Податковій декларації розділі II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу»  рядок 10.9 «інші доходи, у тому числі» доповнено рядком 10.9.1 «у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))»;

У додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Податкової декларації:

- розділ I «Доходи від провадження господарської діяльності» доповнено графою 8 «амортизаційні відрахування»; 

 -  додано новий розділ II «Інформація щодо нарахованої амортизації»; 

 - розділ III «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» доповнено рядком 1.2 «сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року» (для фізичних осіб - підприємців, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року та подали декларацію відповідно до абзацу другого п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу).

 

Довідник типів об'єктів оподаткування для подання форми №20-ОПП оновлено

Бердянська ОДПІ повідомляє, що 04.09.2017 ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Довідники» за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html оприлюднено новий довідник типів об’єктів оподаткування.

Нагадуємо, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Форма вказаного повідомлення передбачає заповнення типу об’єкта оподаткування.

 

З 9 вересня підвищились мінімальні ціни на алкоголь

У Бердянській ОДПІ інформують, що згідно з постановою Кабміну, яка набрала чинності 9 вересня 2017 року, суб’єкти господарювання мають зважати на підвищений розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Зауважимо, що мінімальна роздрібна ціна на півлітрову пляшку горілки збільшена з 69,78 гривні до 79,55 гривні.

Згідно з постановою, мінімальні роздрібні ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби підвищилися з 348,9 грн до 397,76 грн/літр 100%-го спирту. Оптово-відпускні ціни на цей вид продукції підвищуються на 19,4% - до 268,67 грн/літр 100%-го спирту.

Мінімальні ціни на вина натуральні підвищені на 12% – до 37 грн за пляшку 0,7 л у роздрібній торгівлі, на кріплені вина і вермути – на 7%, до 45 грн, на шампанське за пляшку 0,7 л – на 13,3 %, до 79,19 грн.

Крім того, передбачено збільшення мінімальної оптово-відпускної ціни коньяку «три зірки» з нинішніх 336,22 грн за 1 літр 100%-го спирту до 386,98 грн, роздрібної – з 524,5 грн до 597,3 грн, «чотири зірки», відповідно, з 352,24 грн до 412,85 грн і з 599,5 грн до 645,17 грн, «п'ять зірок», відповідно, з 384,29 грн до 495,95 грн і з 599,5 грн до 692,6 грн.

 

Нові форми звітності з транспортного податку

Бердянська ОДПІ інформує, що з 15 серпня поточного року набув чинності наказ Мінфіну від 27.06.2017р. №595, яким викладено в новій редакції податкову декларацію з транспортного податку. Додамо, що зміни звітної форми зумовлені нововведеннями, які набрали чинності з 1 січня поточного року в частині визначення об’єкта оподаткування. Зокрема, при визначенні середньоринкової вартості автомобіля враховуватиметься не лише марка, модель, рік випуску та об’єм циліндрів двигуна, але й тип пального. Окрім того, уточнено зміст окремих граф та приміток форми.

Нагадаємо, що згідно з пп. 267.6.4 ПКУ таку декларацію подають лише юридичні особи. Вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо набрання чинності нової форми декларації, то відповідно до п. 46.6 ПКУ, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Окрім того звертаємо увагу, що з  21 липня  набув чинності наказ Мінфіну  від 16.06.2017р. № 583, яким внесені зміни до  наказу від 16.06.2015р. № 563 «Про затвердження форми відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку». Зокрема, форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (форма Л), викладено в новій редакції.

Додамо, що вказана форма відомостей подається органи внутрішніх справ щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця до контролюючих органів для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

 

Податкове законодавство

15 вересня – граничний термін переходу на спрощену систему оподаткування!

Бердянська ОДПІ нагадує, що суб’єкти господарювання, які бажають з 1 жовтня 2017 року перейти на сплату єдиного податку або змінити групу єдиного податку, повинні не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку кварталу подати до Центру обслуговування платників заяву встановленої форми про право застосування спрощеної системи оподаткування. Граничний термін подання заяви – 15 вересня 2017 року.

Крім цього, платники єдиного податку, які бажають відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування з 1 жовтня 2017 року, повинні не пізніше, ніж за 10 днів до початку нового календарного кварталу подати до Центру обслуговування платників заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування. Граничний строк подання такої заяви – 20 вересня 2017 року.

 

Застосування штрафних санкцій за порушення порядку складання та подання звітності для податкового контролю

Державна фіскальна служба України у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797) листом від 10.02.2017 № 3282/7/99-99-14-01-02-17 повідомила про застосування норм ст. 120 Кодексу, пов'язаних із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Кодексу.

Щодо розміру штрафів

Відповідно до внесених змін з 01.01.2017 штрафні санкції, передбачені пп. 120.3 та 120.4 ст. 120 Кодексу, визначаються в розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.

Щодо відповідальності за неподання податкової звітності після застосування штрафних санкцій

Законом № 1797 внесено зміни до п. 120.3 ст. 120 Кодексу, якими встановлено відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів).

Таке порушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Таким чином, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, у тому числі за 2013-2015 звітні роки та застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно із п. 120.3 ст. 120 Кодексу, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017, мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені абзацом сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

Водночас звертаємо увагу, що норми Кодексу не містять обмежень щодо подальшого застосування штрафних санкцій відповідно до абзаців шостого та сьомого п. 120.3. ст.120 Кодексу у разі триваючого невиконання платником обов'язку з подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення після застосування фінансових санкцій (штрафів) згідно з абзацами 2-4 п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до п. 120.4 ст. 120 Кодексу

Законом № 1797 ст. 120 Кодексу доповнено новим п. 120.4. яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п. 120.3 ст. 120 Кодексу).

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами факту несвоєчасного подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті, застосовується штраф (штрафи) згідно з п. 120.4 ст. 120 Кодексу незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій. Штрафні санкції, визначені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.

Водночас зазначаємо, що склад правопорушень, визначених п. 120.3 та п. 120.4 ст. 120 Кодексу, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:

звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п.39.4 ст.39 Кодексу;

уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.

Щодо особливостей розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій

Відповідно до додатка 11 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204 (форма повідомлення-рішення «ПС»), сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пп. 56.17.5 та п. 56.18 ст.56 Кодексу).

Враховуючи зазначене, якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим-четвертим п.120.3 ст. 120 Кодексу), продовжує не виконувати свій обов'язок із подання звіту про КО/документації з ТЦ, контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності, розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:

отримання податкового повідомлення-рішення платником - у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);

закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) - у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту).

У разі подання платником податків звіту/документації тільки після застосування штрафних санкцій, встановлених абзацом шостим і сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, наявність порушення буде визначатися виходячи з норм п. 120.4 ст. 120 Кодексу. Період, який буде охоплено штрафними санкціями, передбаченими п. 120.4 ст.120, буде визначатись від граничної дати застосування штрафу за неподання звіту/документації до дати подання платником податку звіту про контрольовані операції.

 

Чи потрібно подавати повідомлення про проходження виробничої практики студентами

У Бердянській ОДПІ роз’яснюють, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ) робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із ПТНЗ договорів про навчально-виробничу практику. Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до укладених із ПТНЗ договорів про навчально-виробничу практику.

Учні ПТНЗ на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.

За виконані роботи учнями під час виробничого навчання чи виробничої практики юридичні та фізичні особи незалежно від форм власності здійснюють оплату праці відповідно до укладених із ПТНЗ договорів про навчально-виробничу практику за фактично виконаний обсяг робіт. Нараховані учням кошти перераховуються на розрахунковий рахунок ПТНЗ у встановленому порядку з метою виплати їм 50 % заробітної плати за проходження виробничого навчання та виробничої практики. Інші 50 % заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням ПТНЗ, використовуються навчальним закладом для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.

Таким чином, трудові відносини із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, оформлення трудових договорів не здійснюється, повідомлення ДФС не вимагається.

 

Податкові декларації платника єдиного податку приведено у відповідність до норм Податкового кодексу

Наказом МФУ від 17.03.2017 року № 369 "Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578" податкову декларацію платників єдиного податку приведено у відповідність до вимог Податкового кодексу.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в газеті «Офіційний вісник України» №36 від 05.05.2017р.).

Так, у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця у розділі IV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи» виправлено ставку єдиного податку з 2% та 4% на 3% та 5% відповідно.

Рядки 10 та 11 розділу V «Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку» також змінено.

У податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) відповідні зміни внесено в розділи ІІ та ІІІ (ставку єдиного податку змінено з 2% та 4% на 3% та 5% відповідно).

У Податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи передбачено зміну до виноски 8.

Рядки 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2 заповнюються одним рядком щодо всіх земельних ділянок за одним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. За потреби (у разі наявності земельних ділянок за одним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ з різною нормативною грошовою оцінкою) кількість рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2 може бути збільшено.

Також у назвах граф 4, 6 додатка літери "(мм.рррр)" замінити літерами "(дд.мм.рррр)".

 

Якщо платник єдиного податку перейшов на загальну систему оподаткування, декларація з ПДВ подається за підсумками місяця

Платники ПДВ, які сплачують єдиний податок можуть вибрати квартальний податковий період для подання звітності з ПДВ.

Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією з ПДВ за наслідками останнього податкового періоду календарного року.

При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. 

У разі якщо платник ПДВ, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на загальну систему оподаткування, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на загальну систему оподаткування, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

У такому випадку податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. 

Зазначена норма передбачена п. 202.2 ст. 202  Податкового кодексу України.

 

У разі несплати/ несвоєчасної сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів застосовується штраф

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 ст. 57 Податкового кодексу).

Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ці дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається  на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.

Отже, у разі несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді зазначених штрафів.

Зазначена норма передбачена п.п  57.1 прим. 1.2 ст. 57, п. 127.1 ст. 127  Податкового кодексу України.

 

Підприємці - платники єдиного податку зобов’язані вести книгу обліку доходів  

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат. 

Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення  книги у паперовому вигляді.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ,  затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

 

Види діяльності, при яких підприємці на загальній системі оподаткування при готівкових розрахунках не застосовують РРО

Суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО, крім суб`єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до чинного законодавства.

Постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336, розробленою Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим.

Тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності.

Зазначена норма передбачена п.1 ст. 3; ст. 10 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

 

Протягом календарного року суб’єкт господарювання може перейти на єдиний податок один раз 

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків  може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. 

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування  один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в  п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу, щодо обмеження кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.

 До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання  заяви.

Зазначені норми визначені п.298.1.4 ст.298 Податкового кодексу України. 

 

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ у розділі «військовий збір» зазначається інформація про всі доходи, що нараховані (виплачені) фізичним особам

У Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) у рядку "Військовий збір" загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). 

Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

Оскільки Порядок № 4 не передбачає виключення будь-яких доходів, зокрема тих, які не підлягають обкладенню військовим збором, то в графах «Загальна сума нарахованого доходу» та «Загальна сума виплаченого доходу» рядка «Військовий збір» необхідно зазначати інформацію про всі доходи, що були нараховані (виплачені) фізичним особам, у т.ч. фізичним особам – підприємцям.

 

Право на «податкові канікули» з податку на прибуток

Таку можливість отримали платники податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, і мають право застосовувати ставку податку 0 відсотків. Відповідна категорія платників за результатами кожного звітного (податкового) періоду має складати спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подавати її контролюючому органові у строк, встановлений для річного звітного (податкового) періоду.

На виконання вимог абзацу четвертого п.46.5 ПКУ Кабмін постановою від 09.08.2017р. №592 затвердив Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форму спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу. Зазначена Постанова №592 набула чинності з 15.08.2017р.

Нагадаємо,  що ставка 0% на період до 31.12.2021р. застосовується для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 млн. грн. та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом (тобто, більше 6400 грн.).

Крім того, такі платники мають відповідати одному з таких критеріїв:

-       утворені в установленому законом порядку після 01.01.2017 р.;

-       діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн. грн., та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

-       які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01.01.2017р. та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 млн.грн. та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Слід звернути увагу, що передбачені обмеження щодо застосування нульової ставки. Зокрема, «податкові канікули» не поширюється на суб’єктів господарювання, які утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації, а також, які здійснюють діяльність у сфері розваг; виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів; виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів; оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі; фінансову та страхову діяльність; діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку тощо.

Додамо, у разі коли за результатами звітного (податкового) періоду відсутні підстави для застосування ставки податку на прибуток підприємств 0 відсотків, платники податку подають контролюючому органові податкову декларацію із зазначеного податку в загальному порядку.

Довідково повідомляємо, що відповідні роз’яснення прописані в листі ДФС України від 04.09.2017р. №23407/7/99-99-15-02-01-17.

 

Неприбуткові організації: порядок формування доходів та видатків

Бердянська ОДПІ інформує, неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Пунктом 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 469 (далі – Звіт), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

У рядках 1.1 – 1.11 Звіту відображаються доходи неприбуткової організації, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат) неприбуткової організації. При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі відповідності доходів і витрат. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Враховуючи зазначене, формування доходів та видатків, що зазначаються у рядках 1.1 – 1.11 та 2.1 – 2.6 Звіту, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

 

До  уваги платників акцизного податку!

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що п.п.212.1.11 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п.212.3.11 п.212.3 ст.212 ПКУ).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб’єкти господарювання, зазначені у п.1 ч.2 ст.55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (п.6 ст.55 ГКУ).

При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації (ст.58 ГКУ).

Згідно з ч.1 ст.95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Також слід зазначити, що відповідно до частин 3 та 5 ст.95 ЦКУ філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, платники акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи. Філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних  товарів.

Відповідна інформація з цього питання розміщена у категорії 116.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Чи зобов’язані працівники контролюючих органів інформувати платників податків про зміни в законодавстві з питань оподаткування або порядку подання звітності?

Згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями якщо в результаті запровадження нового податку або змін правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.

Відповідно до п.п. 77, 78 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) формує інформаційну політику ДФС, її територіальних органів та оприлюднює на єдиному веб-порталі та в офіційному друкованому виданні ДФС акти та інші офіційні документи з питань, що належать до її компетенції.

Таким чином, ДФС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує оприлюднення актів та інших офіційних документів з питань, що належать до її компетенції.

 

Платники запитували 

Показники якої колонки уточнюючого розрахунку до раніше поданої декларації з ПДВ відображаються у додатку 3 та додатку 4 до уточнюючого розрахунку, у разі виправлення платником податку помилок у рядках поданої раніше декларації з ПДВ, в результаті чого збільшується сума бюджетного відшкодування (рядок 20.2)?

У випадку виправлення платником податку помилок у рядках поданої раніше декларації, в результаті чого збільшується раніше задекларована сума бюджетного відшкодування (рядок 20.2), у додатку 3 та додатку 4, які подаються у складі уточнюючого розрахунку, відображаються вартісні показники (сума збільшення), які відповідають даним з колонки 6 рядка 20.2 уточнюючого розрахунку.

У випадку виявлення помилки у додатку 4 до раніше поданої декларації з ПДВ в реквізитах банківського рахунку, платник податку зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок, графи 4 та 5 якого мають однакові показники, графа 6 відповідно нульове значення показника, до якого додати додаток 4 в якому заповнюються виправлені реквізити банківського рахунку, період та задекларована сума бюджетного відшкодування.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.23 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Як в інтегрованій картці платника здійснюється облік надходження сум податків та зборів, сплачених платниками податків через електронний сервіс «Електронний кабінет платника»?

Електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП) (особистий кабінет – «Стан розрахунків з бюджетом»), надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі, а також переглянути інформацію щодо стану їх розрахунків з бюджетом. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через електронний сервіс ЕКП не реалізована.

Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Дані про надходження податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску відображаються в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень контролюючим органом за місцем його знаходження на податковому обліку у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Яку суму доходу необхідно відображати нотаріусу /ЮО-посереднику у податковому розрахунку ф. 1ДФ за операцією купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між ФО, якщо в договорі одночасно вказана договірна ціна об’єкта відповідного майна та його оціночна вартість?

Якщо у договорі купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) між фізичними особами одночасно вказана договірна ціна об’єкта та його оціночна вартість, нотаріус у ф. 1ДФ відображає суму доходу платника податку, отриманого від продажу об’єкта відповідного майна, яка визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цих об’єктів. У разі якщо об’єкт рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) продається за посередництвом юридичної особи цей посередник у ф. 1ДФ відображає дохід від такого продажу також виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості. 

У разі продажу платником податку легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда нотаріусом/юридичною особою-посередником відображається сума доходу платника зазначена у договорі купівлі-продажу, яка не може бути нижчою або середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або оціночної вартості об’єкта (за вибором платника податку).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Які дії ФОП на загальній системі оподаткування у разі втрати Книги обліку доходів і витрат та чи передбачена при цьому відповідальність?

Відповідно до п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. 

Форма Книги та порядок її ведення, що ведуть фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування, затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).

Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ (це документи обігу та обов’язок їх зберігання), платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до п. 6.10 розд. 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, із змінами та доповненнями у разі втрати Книги фізична особа - підприємець повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги та отримати довідку про надання такої заяви. 

Статтею 121 ПКУ визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Згідно з ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні порушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, у разі втрати фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування Книги до нього застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання ним вимог п. 44.5 ст. 44 ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 104.13 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Чи застосовуються РРО при реалізації продукції власного виробництва (в т.ч. відходи, тара)?

При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємства, установи і організації усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 109.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі ліцензії, оформленої на папері (не на бланках ліцензій)?

В обігу залишаються раніше видані бланки ліцензій єдиного зразка до їх повного використання після чого ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються органами ліцензування у паперовому вигляді на аркушах формату А4.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 115.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Чи має право CГ надіслати в електронній формі документи, які передбачено порядком обліку платників податків (ф. № 1-ОПП, № 5-ОПП, № 1-РПП, № 8-ОПП, № 17-ОПП, № 20-ОПП) та Повідомлення про відкриття/закриття рахунка платника податків у фінансовій установі через Єдине вікно подання електронної звітності або сервіс «Електронний кабінет платника»?

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, мають право подавати через Єдине вікно подання електронної звітності або сервіс «Електронний кабінет платника»:

заяви за формою № 17-ОПП;

заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»;

повідомлення за формою № 20-ОПП.

Банки та інші фінансові установи подають повідомлення про відкриття/закриття рахунка платника податків у фінансовій установі через Єдине вікно подання електронної звітності або сервіс «Електронний кабінет платника».

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 119.13 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Система електронного адміністрування ПДВ

Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків

Бердянська ОДПІ інформує:

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у листі від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05 -01-18 (далі – лист ДФС №2723) повідомила, що починаючи з 01.07.2017 згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така ПН/РК відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі – Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – наказ №567).

Період з 01.04.2017 до 01.07.2017 було визначено як перехідний період, протягом якого процедура зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснювалась без фактичного зупинення. Якщо ПН складена у червні 2017 року, а реєстрація її відбувається після 01.07.2017, то на таку ПН поширюється процедура зупинення, але лише за умови невідповідності її ознакам, визначених підпунктами 1 – 4 п.5 Критеріїв.

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за формою згідно із додатком до цих Критеріїв, якщо таку інформацію враховано Комісією ДФС.

Усі ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених підпунктами 1 – 4 п.5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідає одній з цих ознак, – така ПН/РК не підлягає Моніторингу.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654 внесено зміни до наказу №567, зокрема, п.п.1) п.6 Критеріїв викладено у новій редакції, а саме:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, у 1,5 рази більший залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017.

Нагадаємо, що у попередній редакції різниця визнавалася між обсягом постачання та обсягом придбання, при цьому при обрахунку обсягу постачання не враховувались РК, проте бралися до уваги обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями.

Отже, з 12.08.2017 ПН блокуються за оновленими критеріями.

Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ визначено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 3 Критеріїв передбачено що платник податку, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо:

- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Така інформація згідно з п.4 Критеріїв подається виключно в електронному вигляді у вигляді Таблиці даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв (далі – Таблиця). Таблиці платника, подані з порушенням цієї вимоги не приймаються до розгляду та врахування у роботі.

Подання Таблиці для платника податку є можливістю упередження зупинення реєстрації ПН/РК за ідентичними операціями. При правильному заповненні платником Таблиці і прийнятті Комісією ДФС в подальшому реєстрація ПН з зазначеними кодами згідно УКТ ЗЕД/ДКПП не зупинятиметься.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/ Інформаційно- аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності зазначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) платником податку є обов’язковим, на відміну від зазначення кодів товарів/послуг, що придбаваються (отримуються) таким платником для їх виготовлення.

Звертаємо увагу, що одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається.

При отриманні квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН, реєстрацію якої зупинено.

Наказом №567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (далі – документи).

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312602 (далі – Повідомлення).

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини ПН/РК (з відповідними знаками).

Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

До Повідомлення по кожній ПН в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за конкретним критерієм

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

- через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника»;

- через офіційний веб-портал ДФС за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято/Не прийнято).

У разі зупинення РК на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.

Лист ДФС №2723 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72419.html

 

Кількість ознак, що дозволяють вивести з – під моніторингу ПН/РК, може збільшитися

Оприлюднено для обговорення до 3 вересня 2017 року проект наказу Мінфіну про внесення доповнень до п.5 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування  (долі – ПН/РК) в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017р.

 Проектом пропонується збільшити з 4 до 7 перелік ознак, за наявності яких ПН/РК не підлягають моніторингу, додавши ще 3 ознаки, а саме: загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20.02.2017р.:

1) власної земельної ділянки становить понад 0,01 га включно;

2) орендованої земельної ділянки державної або комунальної власності – понад 1 га включно;

3) орендованої земельної ділянки, яка не є державною або комунальною власністю, -  понад 200 га включно, та за період з 01.01.2017р. не було одночасної зміни засновника і директора платника податку.

 

У разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН у Таблиці даних платника податків зазначаються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, якщо вони придбавалися у неплатників ПДВ та/або в період коли коди були не обов’язковими реквізитами

Платник ПДВ у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії ДФС, яка приймає рішення про їх реєстрацію в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків.

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП). 

При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.

При цьому заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, у якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.

Тобто в графі 2 Таблиці зазначається код товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, в тому числі і для товарів, які придбавались в період коли код УКТ ЗЕД не був обов’язковим реквізитом або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ.

Також зазначається і код послуг згідно з ДКПП, якщо послуги придбавались в період коли код згідно ДКПП не був обов’язковим реквізитом або послуги придбавалися у неплатників ПДВ.

 

У разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН за отриманою попередньою оплатою за товари, постачання яких ще не відбулося, подається Таблиця  даних платника податку 

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право подати інформацію на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

При заповненні Таблиці даних платника податків зазначаються вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної є код товару згідно з УКТ ЗЕД. 

Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, за умови отримання постачальником попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, заповнюється Додаток до критеріїв оцінки ступеня ризиків.

При заповненні Таблиці у разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, у платника ПДВ наявна вся необхідна інформація.

Отже, отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Зазначена норма передбачена п. 201.16 ст. 201, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування». 

 

Як заповнювати графу 2 додатку до критеріїв оцінки ступеня ризиків щодо товарів/послуг, які придбавалися у неплатників ПДВ та/або в період, коли коди товарів/послуг не були обов’язковими реквізитами?

Бердянська ОДПІ нагадує, що починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, зі змінами (далі – Критерії).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).

При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.

Заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, в якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.

З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з         УКТ ЗЕД, зокрема для товарів, які придбавались у період коли код УКТ ЗЕД не був обов’язковим реквізитом або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ, пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.

З питання правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

За використання радіочастот у Запорізькій області бюджет отримав близько 700 тисяч

Запорізькі підприємства, які у своїй роботі застосовують засоби радіозв'язку та радіомовлення, перерахували до бюджету майже 700 тисяч гривень рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Надходження восьми місяців поточного року на 108 тисяч або на 18 відсотків перевищили минулорічні. 

На сьогодні у Запорізькій області 114 підприємств є платниками ренти. При цьому 60 відсотків із загальної суми забезпечили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 412 тисяч гривень, 130 тисяч спрямували платники Бердянської ОДПІ, майже 60 тисяч – Енергодарської ОДПІ. 

Зазначимо, платники рентної плати провадять діяльність на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України або на мовлення, а також дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Копії цих документів вони подають до фіскальної служби. 

Ставка податку залежить від виду радіозв'язку та діапазону радіочастот й регіонів користування, і коливається від 1 гривні до 41 тисячі за один МГц на місяць. Наприклад, ставка рентної плати за стільниковий радіозв'язок – 23 тисячі гривень за 1 МГц смуги діапазонами 300 – 2170 МГц радіочастот.

 

Юліана Козаченко: "Запорізькі підприємці-аграрії поповнили місцеві бюджети майже на 116 мільйонів"

 За вісім місяців поточного року платники четвертої групи спрощеної системи оподаткування направили до місцевих бюджетів 115,7 мільйона гривень єдиного податку. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, надходження від сільгоспвиробників перевищили минулорічні на 35,6 мільйона. 

Зокрема, у серпні сплачено 17,8 мільйона, що на 2,2 мільйона більше, ніж торік. 

У територіальному розрізі з початку року найбільші суми єдиного податку до бюджетів громад спрямували платники, які зареєстровані у Пологівській об'єднаній державній податкової інспекції – 31,5 мільйона, Мелітопольської ОДПІ – понад 24 мільйони, Токмацької – 23 мільйони, Вільнянської – майже 16 мільйонів, Бердянської – близько 14 мільйонів та Енергодарської ОДПІ – 7,2 мільйона. 

Як зазначила керівник фіскальної служби області, сьогодні спрощену систему оподаткування обрали 2090 представників запорізького агробізнесу, які володіють землями загальною площею 1 мільйон 158 тисяч га. 

Для того, аби перебувати у четвертій групі та сплачувати єдиний податок, необхідно дотримуватися кількох вимог, основна з яких – граничний обсяг доходу від сільськогосподарського товаровиробництва протягом календарного року повинен бути 75% і більше за попередній рік. При цьому можна використовувати необмежену кількість найманих працівників та обсяги доходів. 

Ставка податку залежить від категорії земель (або водного фонду) та їх розташування (рілля, сіножаті і пасовища, багаторічні насадження, сільгоспугіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту тощо). Їх розмір розраховується у відсотках від бази оподаткування, тобто, від площі земельних ділянок.

 

Юліана Козаченко: "Запоріжці забезпечили до бюджетів громад майже 4,6 мільярда"

До місцевих бюджетів Запорізької області платники податків спрямували 4 мільярди 585 мільйонів гривень (без показників великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Рівень надходжень січня-серпня поточного року збільшився порівняно з минулорічним на 1,1 мільярда. 

Коментуючи сплату податків, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко підкреслила, що очікувану суму доходів перевищено на 8,6 відсотка. 

– Реформа децентралізації успішно продовжується. Свідченням цьому є додаткові кошти у вигляді сплачених податків, які залишаються у бюджетах громад. Лише за січень-серпень місцеві скарбниці отримали на 362 мільйони більше, ніж прогнозувалося. Це означає, що території матимуть значний ресурс для реалізації соціально-економічних програм та виплат, – відзначила Юліана Козаченко. 

Вона також наголосила, що у результаті поступової детінізації ринку праці, збільшення фондів офіційних зарплат, зросли відрахування з доходів громадян. Так, за січень-серпень надійшло 2 мільярди 619 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Це майже на 800 мільйонів або на 44 відсотки більше, ніж торік. Очікуваний показник на цей рік склав 105,7 відсотка, додатково бюджети отримали понад 140 мільйонів. 

Від плати за землю казна поповнилась на 742 мільйони гривень, що на 113,4 мільйона або на 18 відсотків більше відповідного періоду 2016 року та на 117 мільйонів або 19 відсотків – від прогнозів на нинішній рік. 

Представники малого і середнього підприємництва спрямували майже 590 мільйонів гривень єдиного податку, а це на 176 мільйонів або на 43 відсотки випереджає минулорічну сплату та на 54 мільйони або 10 відсотків – від передбаченої суми на 8 місяців поточного року. 

Від роздрібної торгівлі підакцизних товарів надходження акцизного податку становлять 196,5 мільйона, що на 16 мільйонів або на 9 відсотків більше, ніж очікувалося.

 

На забезпечення соціальних гарантій від Запорізького регіону надійшло майже 3,5 мільярда

 З початку року надходження єдиного соціального внеску склали 3 мільярди 475 мільйонів гривень (без врахування даних великих підприємств, яких обслуговує Запорізьке управління Офісу ВПП ДФС). Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, запорізькі роботодавці спрямували на 350 мільйонів більше, ніж прогнозувалося. 

– Рівень сплати єдиного соціального внеску в нашому регіоні зростає щомісячно. Це дуже важливо, передусім, з огляду на виконання урядової ініціативи щодо підвищення рівня пенсійних та соцвиплат. Оскільки ЄСВ є основним джерелом фінансування соціальних гарантій, значна увага фіскальної служби приділяється детінізації доходів працюючого населення в усіх секторах економіки, – наголосила Юліана Козаченко. 

Серед лідерів зі сплати ЄСВ підприємства та підприємці м. Запоріжжя, які забезпечили більшу половину від загальної суми – 1,8 мільярда, м. Енергодар – 363 мільйони, Мелітопольського – понад 319 мільйонів, Бердянського – 223 мільйони, Василівського – 72,6 мільйона, Вільнянського – майже 71 мільйон та Токмацького районів – близько 68 мільйонів. 

Нагадаємо, сьогодні діє знижена ставка єдиного соцвнеску – 22 відсотки. З 1 травня максимальна сума ЄСВ до сплати до соцфондів складає 9262 гривні, з 1 грудня вона підвищиться до 9691 гривні. Роботодавці перераховують внесок за найманих працівників щомісячно, не пізніше 20-го числа.

 

У Запорізький області кількість припинених податкових накладних не перевищує 0,4 відсотка

У фіскальній службі регіону за участю керівництва ГУ ДФС у Запорізькій області, членів Громадської ради та представників бізнесу відбувся круглий стіл з питань реєстрації ПДВ-накладних.

Відкриваючи зустріч, заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Антоніна Вагилевич наголосила, що фіскальна служба області застосовує усі можливі ресурси задля того, аби підприємці оперативно отримували відповіді на питання, які у них виникають у зв'язку з блокуванням податкових накладних.

Говорячи про результати аналізу роботи СМКОР останніх двох місяців, вона зазначила, що усього платники ПДВ надали на реєстрацію понад 841 тисячу податкових накладних на суму ПДВ 3,7 мільярда гривень, з яких 487 тисяч документів – від представників середнього бізнесу. За цей час суб'єкти господарювання направили майже 3,6 тисячі повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим накладним, що становить 0,43% на суму ПДВ 92,8 мільйона.

Як свідчать показники за два місяці, спостерігається позитивна динаміка зменшення зупинення податкових накладних. Якщо у липні кількість заблокованих документів складала 0,83% від загальної, то у серпні – 0,65%.

Серед основних причин відмови у реєстрації – ненадання копій документів або таких, що складені з порушенням законодавства чи не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. Часто суб'єкти підприємництва подають незавірені копії або не надають документів, що підтверджують транспортування, зберігання продукції.

– Про ефективність впровадження електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ свідчать показники не тільки з детінізації податку, а й додаткових надходжень до бюджету. У липні-серпні, у період, коли всі податкові накладні були зареєстровані з урахуванням дії СМКОР, значно зросли суми податку до сплати у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зі 142,5 мільйона у липні минулого року до 182 мільйонів у поточному році та у серпні зі 170 мільйонів до 247 мільйонів відповідно, – наголосила Антоніна Вагилевич.

Вона також підкреслила, що електронне адміністрування ПДВ дозволяє залучати до бюджету належні суми податку та своєчасно його відшкодовувати бізнесу. Сьогодні і сама система, і критерії оцінки ступеня ризику постійно удосконалюються. Цей процес відбувається з урахуванням практичного досвіду, який вже напрацьований різними категоріями платників, вивчаються механізми спрощення процедури та скорочення строків розгляду документів на підтвердження реальності операцій.

Під час заходу були презентовані результати дослідження, проведеного серед платників Запорізької області, крім того, учасники обговорили проблемні аспекти та пропозиції щодо їх вирішення.

 

На Запоріжжі забезпечено майже 3,6 мільярда гривень митних платежів

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності Запорізького регіону стабільно наповнюють бюджет. За вісім місяців 2017 року вони перерахували до держбюджету 3 мільярди 579 мільйонів гривень. Порівняно з минулим роком надходження зросли на 676 мільйонів або на 23 відсотка. 

Як відзначають фахівці Запорізької митниці ДФС, митні платежі з товарів, що імпортуються для виробництва в промислових галузях регіону, формують основну частину доходів бюджету. Так, за результатами митного оформлення у Запорізькій митниці частка митних платежів, що сплачують промислові підприємства, дорівнює понад 74 відсотки. Від суб'єктів невиробничих галузей забезпечено з імпорту 25,5 відсотка.

Серед груп товарів, з яких надійшло найбільше митних платежів, 38 відсотків складають машини, устаткування та транспорт, паливно-енергетичні товари – 19 відсотків, метали та вироби з них – 16 відсотків, продтовари та продукція сільського господарства – 10 відсотків, хімічної промисловості – 7 відсотків та стільки ж – від митного оформлення мінеральних продуктів.

 

Платників податків намагаються ошукати "псевдокерівники" податкових інспекцій

За останні кілька днів відновилися випадки вимагання грошових коштів з суб'єктів господарювання "від імені" керівництва податкових інспекцій. Зокрема, такі факти зафіксовані у Мелітопольській, Бердянській та Пологівській об'єднаних державних податкових інспекціях. 

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію. 

Аби не стати жертвами аферистів, про такі випадки необхідно негайно повідомляти правоохоронні органи або телефонувати до Антикорупційного сервісу ДФС України "Пульс" за телефоном: 0 800 501 007, напрямок "4", а також до управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області за номером телефону: (061) 213-54-83.

 

ДФС України

Надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні на 120,3 млрд. гривень

За оперативними даними до зведеного бюджету у січні-серпні 2017 року надійшло (сальдо) 540,7 млрд. грн., що на 120,3 млрд. грн., або на 28,6 відс., більше січня-серпня 2016 року. До державного бюджету забезпечено 420,8 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 120,0 млрд. гривень.

Довідково. Надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-серпні 2017 року склали 618,6 млрд. грн. (+143,7 млрд. грн. або +30,3 відс. до січня-серпня 2016 року), у т. ч. до державного бюджету – 498,7 млрд. гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-серпні 2017 року склали 411,2 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 104,0 відс., додатково забезпечено 15,6 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 114,2 відс. (+19,4 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 111,3 відс. (+4,8 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 105,5 відс. (+2,5 млрд. грн.), ввізного мита – 101,9 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 112,2 відс. (+0,8 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-серпні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 38,9 відс. (+43,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 34,4 відс. (+12,1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 27,5 відс. (+10,2 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 10,5 відс. (+3,9 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 16,2 відс. (+5,7 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 37,1 відс. (+8,6 млрд. грн.), ввізного мита – на 11,3 відс. (+1,4 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 1,2 відс. (+0,1 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 77,9 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 114,0 млрд. грн., що на 30,4 млрд. грн. більше січня-серпня 2016 року.

 

Мирослав Продан: Майже 95% заявленого до відшкодування ПДВ повертається платникам протягом місяця

Протягом січня-серпня 2017 року платникам відшкодовано 77,9 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 75,3 млрд. грн. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС, яке відбулось 7 вересня 2017 року.

За його словами, це на 43,1%, або на 23,5 млрд. грн. перевищує відповідний період минулого року. 

«Майже 95% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок», - зазначив Мирослав Продан.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 65% повернуто платникам протягом квітня-серпня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 47,7 млрд. грн. відшкодовано 51,0 млрд. грн. ПДВ.

За словами Директора Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олени Антіпової, з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 93,6%, або майже на 14,3 млрд. грн.

«Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 вересня цей показник вже склав 971 млн грн. Лише за перші дні вересня сума заборгованості зменшилась ще більше ніж на 67 млн грн. Маємо надію, що у найближчі місяці питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС», - наголосила Олена Антіпова.

Вона зазначила, що із суми заборгованості з ПДВ, що залишилася, майже 50 відсотків, знаходиться на оскарженні в судах, та суми заблоковані у зв’язку застереженнями правоохоронних органів. За результатами оскаржень в судах та відповідей правоохоронних органів очікується позитивна динаміка зменшення залишку.

 

На спрощеній та загальній системі оподаткування на сьогодні здійснюють діяльність 1 млн. 650 тис. фізичних осіб – підприємців

З початку поточного року з 454 тис. фізичних осіб – підприємців, які подали заяву про зупинення своєї діяльності, 368,4 тис. – протягом останніх років не здійснювали підприємницької діяльності.

Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк під час засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС, коментуючи питання щодо нібито закриття значної кількості підприємців через підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень.

 «Це підприємці, які фактично перебували на загальній системі оподаткування та протягом останніх років не здійснювали підприємницької діяльності, не отримували доходів та не сплачували жодних податків. Вони припинили діяльність через прийняті зміни до закону №2464 «Про збір та облік соціального внеску за обов’язкове державне соціальне страхування», які передбачають сплату фізособою-підприємцем 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати, навіть якщо не має ніякого фінансового результату», - зазначив Павло Дроняк.

За його словами, з початку 2017 року закрилося лише 85,8 тис. підприємців, які дійсно проводили діяльність та сплачували податки. В той же час відкрилося 196 тис. нових підприємців.

«По всіх податках, які сплачують фізичні особи підприємці – єдиний податок, ПДВ, ПДФО, ЄСВ – спостерігається значний приріст надходжень. Припинили діяльність ті підприємці, які були «сплячими», тобто подавали порожню декларацію раз на рік. Ці платники просто вирішили для себе, що працювати надалі не планують, а тому не хочуть сплачувати щомісяця по 704 грн.», – підкреслив Павло Дроняк.

Загалом, за словами посадовця, на спрощеній та загальній системі оподаткування на сьогодні перебуває 1 млн. 650 тис. фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність.

 

Електронні сервіси ДФС 

Користувачі Електронного кабінету мають можливість в он-лайн режимі отримати інформацію з понад 10 реєстрів

Альтернативною системою для формування та подання звітності сьогодні є «Електронний кабінет платника», сервіс розроблений та запроваджений Державною фіскальною службою України.

Електронний кабінет платника надає майже повний спектр послуг як для суб’єктів господарювання, так і громадян. Для роботи з кабінетом не потрібно встановлювати спеціалізованого програмного забезпечення, оскільки він працює як за допомогою персональних комп’ютерів, так і смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.  

Платники – користувачі Електронного кабінету мають можливість в он-лайн режимі отримати інформацію з понад 10 реєстрів, зокрема, Реєстру платників податку на додану вартість, Реєстру платників єдиного податку, Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами тощо.

Як користуватися деякими електронними сервісами розміщеним на офіційному веб-порталі ДФС?

Електронний сервіс «Дані про взяття на облік платників» розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (www sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника», а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.

Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.

Електронний сервіс «Реєстр платників єдиного податку» розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (www sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника», а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.

Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.

З інформацією щодо адрес та телефонів митних постів ДФС можна ознайомитись на офіційному веб-сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua), натиснувши на головній сторінці банер «Митні пости».

 

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.