Газета «Город» - для всех и обо всем!
Бердянск
Что искать:
Где искать: в текущем номере в архиве


Прогноз погоды


Объявления на сайте



Валюты




Счетчик

    
Вшановуючи традиції – крокуємо у майбутнє

11–12 березня 2011 року в Бердянському державному педагогічному університеті відбулися Всеукраїнські психолого-педагогічні Демиденківські читання «Навчання, виховання та розвиток», які проводяться щорічно до дня народження відомого українського педагога та психолога В.К. Демиденка (1929–2004). Учасниками конференції були представники з різних вищих педагогічних навчальних закладів України (Києва, Одеси, Запоріжжя, Мелітополя, Маріуполя) та педагогічна громадськість міста Бердянська.

Василь Купріянович Демиденко народився 13 березня 1929 року в Житомирській області. Після закінчення Житомирського педагогічного інституту та аспірантури Київського державного педагогічного інституту імені М. Горького свою трудову діяльність розпочав у Миколаївському державному педагогічному інституті на посадах старшого викладача, завідувача кафедри педагогіки та психології, а згодом і проректора з навчально-наукової роботи; захистив кандидатську дисертацію, що на той час для периферійних вищих навчальних закладів було надзвичайною рідкістю.

У 1966 році В.К. Демиденка призначили на посаду ректора Бердянського державного педагогічного інституту імені П.Д. Осипенко, яку він обіймав упродовж 15 років і був наймолодшим серед ректорів вищих навчальних закладів України. У 1971 році Василя Купріяновича обрали членом-кореспондентом АПН Радянського Союзу (змінив відомого педагога В.О. Сухомлинського), оскільки за підсумками роботи Бердянський державний педагогічний інститут увійшов до п’ятірки кращих ВНЗ Радянського Союзу.

У 1984 році В.К. Демиденко захистив докторську дисертацію зі спеціальності «Психологія». У полі його наукових інтересів були проблеми морального виховання, актуальні питання психології вищої школи та ін. Незважаючи на те, що Василя Купріяновича вже 7 років немає серед викладачів Бердянського державного педагогічного університету, традиції й помисли відомого психолога продовжують жити.

Напередодні дня народження В.К. Демиденка учасники конференції вшанували пам’ять знаного психолога, учителя й наставника та просто порядної особистості, яка виховала цілу плеяду відомих науковців.



З вітальним словом до учасників читань звернулася ректор Бердянського державного педагогічного університету Вікторія Анатоліївна Зарва. Вона акцентувала увагу на добрих традиціях університету вшановувати пам’ять видатних учителів, серед яких В.К. Демиденку належить почесне місце, та наголосила, що Василь Купріянович створив таку потужну психологічну школу, учні якої й сьогодні плідно працюють на розбудову університету та вітчизняної освіти.

Доктор педагогічних наук, професор К.О. Баханов у своєму виступі згадав В.К. Демиденка не тільки як відомого науковця, а й добру, чуйну людину, готову допомогти кожному – і викладачеві, і студенту. Зусиллями Василя Купріяновича у 1992 році в БДПІ була відкрита аспірантура зі спеціальності «Педагогічна та вікова психологія», випускники якої (зараз уже кандидати наук, доценти, докторанти) продовжують досліджувати ті наукові проблеми, якими переймався неперевершений психолог.

Доктор історичних наук, професор І.І. Лиман відзначив важливість періоду ректорства В.К. Демиденка в історії Бердянського державного педагогічного університету. На думку Ігоря Ігоровича, напрямки наукової діяльності, запроваджені Василем Купріяновичем, визначили подальший розвиток психологічної науки в університеті та за його межами.

З ґрунтовною науковою доповіддю виступила Л.В. Коваль, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри початкової освіти, директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, яка з В.К. Демиденком доклала чимало зусиль для відкриття в університеті спеціальності «Практична психологія».

Коваль Л.В. розпочала свою доповідь зі слів про те, що реформування системи освіти в Україні набуло нині глобальних масштабів. Проте доводиться констатувати, що психолого-педагогічна наука оперує категорією «життя» лише на поверховому рівні, а не як провідною концепцією. Така ситуація впливає певним чином на якість навчально-виховного процесу, оскільки суспільство намагається отримати не просто випускника школи, який засвоїв програмний матеріал, а особистість, що вміє орієнтуватися в житті, усвідомлює своє місце в ньому, прагне безперервного самопізнання, розвитку особистісних поглядів, формування свідомого ставлення до себе та до дійсності. З огляду на це суть нової освітньої парадигми полягає в тому, що чинна система навчання має сприяти набуттю життєвого досвіду учнів з метою вибору подальшої сфери професійної діяльності.

Під час виступу Людмила Вікторівна неодноразово наголошувала на необхідності модернізації методичної науки шляхом оновлення психологічних знань учителя. Всебічне вивчення і розуміння внутрішнього світу учнів залишається аксіомою якісного навчання та виховання. Саме на цю ідею особливу увагу звертав ще В.О. Сухомлинський, оскільки без знання дитини, без глибокого розуміння всієї складності явищ, які відбуваються в її душі, виховання стає сліпим і беззмістовним. Тому основою організації навчання за новою системою має стати створення спеціальних умов для руху учня за індивідуальною освітньою траєкторією, тобто такою програмою, яка дозволяє реалізувати особистісний потенціал кожної дитини з урахуванням її здібностей, нахилів, уподобань тощо.

Тривалий час кафедра психології Бердянського державного педагогічного університету плідно співпрацює з кафедрою практичної психології Запорізького класичного приватного університету, яку очолює доктор психологічних наук, професор В.І. Бочелюк. У своєму виступі він зупинився, зокрема, на безпосередній єдності двох наук – педагогіки і психології, на яку постійно вказував у своїх працях В.К. Демиденко. В.І. Бочелюк – автор робіт з психології права, вікової та спеціальної психології, психології професійної освіти, які він презентував учасникам читань.

Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Бердянського державного педагогічного університету Л.Р. Кашкарьова назвала актуальні напрямки сучасної психології, співзвучні з ідеями Василя Купріяновича.

Доповідач зазначила, що впродовж останніх років активно розвиваються соціальна, практична, прикладна та інші галузі психологічних знань. Психологія безперервно збагачується новими ідеями, розширюється коло її проблем, змінюється понятійний апарат, удосконалюються методи дослідження тощо. Можна виділити кілька пріоритетних напрямків у сучасній психологічній науці: її теоретико-методологічні засади; теоретичні й прикладні проблеми психології особистості та соціальної психології; психологічні основи творчості та обдарованості; соціально-психологічні проблеми трансформаційних процесів у суспільстві та освіті; психологія навчання та виховання в сучасних умовах; теоретико-методологічні та методичні проблеми практичної психології; методологічні засади та прикладні проблеми політичної психології; теоретичні проблеми психології професійної освіти, організаційної психології та психології праці; теоретичні та прикладні аспекти психології здорового способу життя та вікової фізіології тощо.

Одним із напрямків дослідження В.К. Демиденка був мовленнєвий розвиток особистості, зокрема місце слова в психічному розвитку учнів («Образ і слово в засвоєнні історичного матеріалу» (1966 р.), «Великий учитель – слово» (1993 р.), «Роботі над словом – першочергову увагу» (2002 р.). Саме на цій проблемі зупинилася у своєму виступі кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри психології Бердянського державного педагогічного університету І.О. Черезова, яка до того ж була першою аспіранткою Василя Купріяновича. Беззаперечною є його теза про те, що мова є найважливішим засобом озброєння учнів міцними та ґрунтовними знаннями. Щоб усвідомити ті чи інші явища, по-дії, треба абстрагуватися від другорядного, робити певні висновки та узагальнення, а це можливо лише за допомогою мови. Самі поняття, що утворюються в результаті розуміння тих чи інших явищ, втілюються у відповідну матеріальну оболонку – слово. З іншого боку, пізнання починається з живого споглядання. І саме тут доречно говорити про співвідношення образу і слова, про важливу роль образу, який формується завдяки слову вчителя. Вчити мову, розвивати культуру мовлення, вміти пояснити кожне слово – ось завдання педагога.

Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Бердянського державного педагогічного університету Т.П. Малихіна висвітлила проблему синдрому емоційного вигорання педагогів та його перебігу. У науковій літературі під цим терміном розуміють реакцію організму (емоційне, розумове виснаження, фізичне стомлення, особисте відсторонення і зниження задоволення від виконання роботи), що виникає внаслідок тривалого впливу професійних стресів середньої інтенсивності. Головною причиною емоційного вигорання вважається психологічна, душевна перевтома, яка виникає як результат тривалої переваги вимог над ресурсами організму, що порушує стан психологічної рівноваги людини. Як свідчать результати дослідження, саме педагоги піддаються впливові професійних стресів, а завдання психологів – допомогти вчасно виявити синдром вигорання та подолати його.

Кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри музичного виховання Бердянського державного педагогічного університету І.В. Дубінець торкнулася актуальної проблеми сьогодення – виховання творчого потенціалу підростаючого покоління засобами мистецтва. Вона переконана, що слід формувати в особистості художній смак, активізувати мислення у процесі сприйняття та виконання музичних творів.

Ірина Володимирівна зазначила, що у дослідженнях з проблем виконавства та музичної свідомості неодноразово підкреслювалась «тривимірність» музичного мислення, єдність у ньому художньо-образного, музично-феноменологічного та виконавсько-технологічного компонентів. Аналіз психологічних і мистецтвознавчих підходів до визначення поняття «музичне мислення» підтвердив, що це є складний процес, в основі якого лежать психологічні закономірності.

Психологія як наука про людину проявляється у всіх сферах її життя та особливо під час шкільного навчання і сімейного виховання дитини, професійної діяльності вчителя. Тому закономірно, що активними учасниками Всеукраїнських психолого-педагогічних читань стали методист міського відділу освіти Н.В. Байрак та начальник служби у справах дітей міськвиконкому Т.Б. Толстова. Так, Н.В. Байрак у своєму виступі розкрила особливості роботи практичних психологів у системі дошкільних та загальноосвітніх закладів, а Т.Б. Толстова спинилася на проблемі неповних та конфліктних сімей, у яких діти потребують особливої уваги та психологічного супроводу.

Результатами власних досліджень поділилися аспіранти Н. Сердюк, М. Пирлик, О. Барнінець, А. Сафрін, Р. Ониськін та інші, керівниками яких є представники психологічної наукової школи відомого вітчизняного вченого Василя Купріяновича Демиденка.
Учасники Всеукраїнських психолого-педагогічних Демиденківських читань визначили актуальні наукові проблеми – різні аспекти професійної підготовки практичного психолога для дошкільних та загальноосвітніх закладів; сімейне виховання; робота з дітьми з особливими потребами тощо, над якими в подальшому буде плідно працювати кафедра психології Бердянського державного педагогічного університету.
автор: Людмила Коваль, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв БДПУ Ірина Черезова, кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри психології БДПУ

 Добавить комментарий

* Заполните все пункты

Ваше имя:

Комментарий к статье:




Остальные материалы рубрики ""

· Помогите спортклубу! Помогите детям!

Лицо номера
№202


Рубрика ""

· Помогите спортклубу! Помогите детям!

Редакция | Реклама | Контакты | Объявления Бердянск. | Свадьба Бердянск. |